Біля львівської філармонії відновили історичну браму, якій понад 130 років

У Львові відреставрували чергову браму, повернувши первинну красу дубовій брамі у будинку на вулиці Ковжуна, 6. Фахівці не лише вирівняли деформовану конструкцію, а й відновили значну кількість втрачених елементів оздоблення. Координувало реставраційні роботи ЛКП «Бюро спадщини» в рамках програми співфінансування з мешканцями.

«Цю дубову браму ми відновлювали упродовж місяця. Дверна коробка була деформована, низ прогнив, бракувало великої кількості дрібних декоративних деталей, особливо на внутрішній стороні.

Ми також робили вставки в місцях кодових замків, один з яких займав значну площину посередині полотна дверей. На світлику збереглась дуже красива кована решітка, ми її також зачистили», – розповів реставратор Ростислав Малецький.

Дерев’яну браму покрили акриловою лазур’ю і бейцем. Оскільки сама деревина була темна, фахівці отримали такий красивий колір під старий дуб.

І унікальний момент: в результаті реставрації фахівці виявили точний вік цієї брами. Несподівана знахідка свідчить про те, що ці двері виготовили наприкінці ХIX століття.

«Цікаво, що ми знаємо точний рік цієї брами, а саме 1887 рік. Коли ми її розібрали, віднайшли підписи автора з проставленими датами, які він дбайливо прикрив тафлями. Це дозволило зберегти столітні написи, які були залишені звичайним олівцем», – поділився реставратор.

«Це черговий успішний приклад спільного збереження елементів спадщини міста з мешканцями у програмі співфінансування.

Реставраційні роботи цієї брами коштували понад 63 тис грн, з яких мешканці оплатили майже 19 тис грн, іншу частину покрив бюджет міста», – розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

Нагадаємо, цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

!FEST відкрив новий класний арт-об’єкт у формі фонтану

Найвідоміша львівська мережа концептуальних авторських ресторанів Холдинг емоцій «!FEST» встановила новий арт-об’єкт на території території Fest Republic, що знаходиться на Старознесенській, 24-26.

Це щось між мистецьким арт-об’єктом та динамічним фонтаном, форми якого крутяться та розсікають воду. Особливістю цього фонтану є не лише його цікава архітектурна форма, але й те, що він ввечері дуже гарно й яскраво підсвічується.

Автором скульптури став знаний львівський художник-монументаліст Олекса Фурдіяк.

Цікаво, що доступ до цієї атракції є безкоштовним. Тут вже граються діти та відпочивають дорослі.

https://www.facebook.com/FESTrepublic/posts/1502949886578397

В честь відкриття, серед тих, хто зробить класне фото з фонтаном і позначить сторінку !FESTrepublic в Інстаграмі, розіграють смачні подарунки.

Вечірня підсвітка

До слова, !FESTrepublic – це місто в місті, доволі новий і сучасний простір, одразу за парком Знесіння, поруч із Замковою горою на території колишнього заводу. Тут зазвичай відбуваються фестивалі, вечірки, тематичні події, виступають іноземні діджеї та українські гурти.

На території діє велика фуд-корт зона. Тут є славнозвісна Реберня, «Правда», пекарня і крутезна тераса.

Окрім цього одне з найбільших в Україні видавництв «Видавництво Старого Лева» відкрило тут у 2017 році креативний офіс, стилізувавши офіс у вигляді великої книжкової полиці. Власне біля цієї будівлі зразу й знаходиться новий арт-об’єкт.

10 дуже гарних під’їздів у старих будинках Львова

Цими фотографіями ми покажемо різноманіття львівської архітектури, де передано неповторний дух Львова. Тут і ліпнина на стінах, і фрески, і ковані решітки, і люстри, і плитка, і обриси львівських кам’яниць, і старі ліфти, а подекуди сонячні промені потрапляють до приміщення крізь кольорові вітражі у дверях та вікнах.

Будинки зведені у 2-й половині ХІХ — 1-й третині ХХ століття, тут усі основні архітектурні стилі тогочасного Львова, від історизм, функціоналізм та сецесія.

Вулиця Чехова 28.
Вулиця Чехова, 3.
Проспект Шевченка 26.
Вулиця Архітекторська 5 або 7
Вулиця Гнатюка 8.
Вулиця Свенціцького 8.
Вулиця Нечуй-Левицького 15.
Вулиця Зелена 28.
Вулиця Коперника 46.
Вулиця Лесі Українки 5.

Авторка фото: Софія Береза у спільноті “Львів Автентичний“.

В центрі біля наукової бібліотеки ЛНУ відновили історичну браму

Історичну браму будинку на вул. Драгоманова, 28, поблизу наукової бібліотеки ЛНУ, ім. І. Франка, відреставрували. Раніше вона була пошкоджена, зафарбована чорною фарбою, а безліч декоративних елементів були втрачені. Про це інформує пресслужба ЛКП «Бюро спадщини».

Двері відновили за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» разом із мешканцями будинку в рамках програми співфінансування.

«Ця дубова брама дійшла до нас в поганому стані та потребувала великого обсягу робіт. Ми вирівняли її конструкцію, відновили втрачені елементи та поставили нові відбійники та клямку. Тут зберігся також старий і пошкоджений польський замок. Ми зберегли цю автентику і відновили роботу цього механізму», – розповів реставратор Віталій Мерецький.

Окрім того, фахівці відновили засклення брами, додавши єдине збережене автентичне скло, а решту замінили.

«В радянський період вона була пофарбована в чорний колір. Цю фарбу ми зняли, повернувши первісний вигляд дерева охристо-золотих відтінків. Покрили браму лаком на основі лляної олії, щоб зберегти структуру деревини і вона мала можливість дихати», – додав реставратор.

Реставрація брами коштувала близько 48 тис. грн., з яких 70% оплатило місто в рамках програми співфінансування. Решту витрат взяли на себе мешканці будинку.

Цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

На місці трамвайного депо на Сахарова почались перші роботи з реконструкції

У Львові розпочався проєкт ревіталізації (відновлення) старого трамвайного депо, побудованого у 1894 році в новий соціальний хаб Lem Station, на на розі вулиць Сахарова і Вітовського. Вже з’явились оновлена візуалізація проєкту, відкриття якого планується у 2023 році.

Депо було збудовано в 1894-му році, саме тоді у Львові запрацював перший електричний трамвай (до цього функціонував кінний). Територію було призначено під зберігання і ремонт трамваїв. Тут же знаходилась електростанція, що живила лінію. Згодом, на вулиці Городоцькій відкрили інше депо, до якого і переїхав трамвай, а старе, на розі Сахарова і Вітовського, було покинуто.

Концепція проєкту передбачає ревіталізацію будівель, не порушуючи їхнього історичного сенсу. На місці депо планують зберегти частину станцій без добудов і кондиціонерів, залишити фасади, структуру даху, вікна та трамвайні колії.

У новому креативному артпросторі з’являться зони для воркшопів, громадських заходів, освітніх центрів, лабораторій для наукових розробок і багато іншого. Інфраструктура проєкту містить: івент-зону, коворкінг, фудкорт, відкриті тераси, майстерні.

Проєкт передбачає реконструкцію частини трамвайного депо на перехресті вулиць Сахарова і Вітовського у Львові на користь створення креативного простору для стартаперів, IT-фахівців, фрілансерів. Там буде і громадський простір доступний для усіх львів’ян.

«Тут уже почалися підготовчі роботи. Вже можна побачити перші роботи з Поліклініки, задньої частини депо. Там буде Maker Space, зона де будуть працювати стартапи. На майданчику встановлено більше 10 дорожній знаків, перенесені комунікації, команда чекає на останні дозволи і тоді приступає до ремонтів у цій зоні колишньої поліклініки», – розповів керівник управління інвестицій ЛМР Роман Старецький.

Завершення реалізації проєкту планується навесні 2023 року, але роботи будуть проводитися в кілька етапів. Частина основних робіт повинна завершитися восени 2021 року.

Цікаво, що вже через рік-півтори можна буде побачити новий громадський простір, який буде загальнодоступним для мешканців та туристів міста. Зараз на цьому місці паркуються автомобілі ЛКП “Львівелектротранс”. Площу назвали площею Лема. Це місце буде інтегроване із трамвайною зупинкою на Сахарова, а огородження, яке зараз розділяє ці два простори, приберуть. Створять також і дитячий майданчик, збережуть колію і будуть використовувати її для певних гастрономічних подій.

Площа Лема, на якій проведуть реконструкцію

Центральний ангар буде позиціонувати себе як пасаж, що стане водночас такою транзитною зоною разом з внутрішнім сквером, через які ви зможете вийти фактично до парку Культури та Стрийського парку. Проект передбачає створення там своєрідної пішохідно-велосипедної вулички. Там також відбуватимуться й різні події.

Основний ангар
Вхід в інший ангар

ТОВ «Лем стейшн» засноване відомими львів’янами: Тарас Добрянський, Олег Дрінь, Марк Зархін, Тарас Кицмей, Дмитро Косарєв, Олег Мацех.

Загальна площа території складає приблизно 5 тисяч квадратних метрів. Інвестор 50 років оплачуватиме оренду місту в розмірі 5% від загальної вартості об’єкту. Квартал отримав назву Lem Station на честь польського письменника-фантаста Станіслава Лема, що народився і жив у Львові.

ТОП-10 красивих брам Львова, де можна зробити гарну фотографію

А чи часто ви придивляєтесь на львівські брами? Не секрет, що Львів починається саме з брам. Там, у нутрощах старих будинків, ховаються сецесійні розписи, фрагменти вітражів, величні сходові клітки, квіткові мозаїки та історії їхніх мешканців.

Ми разом із туристкою з Дніпра Марією Карпус склали невеликий список цікавих місць, де можете зробити гарну фотографію!

1. площа Ринок, 45


2. вул. Друкарська, 4


3. вул. Друкарська, 3


4. вул. Вірменська, 19


5. Вірменський дворик


6. вул. Театральна, 15


7. площа Музейна, 1 (Домініканський собор)


8. вул. Вірменська, 31


9. вул. Лесі Українки, 18


10. вул. Сніжна, 2

Нагадаємо, зараз у Львові триває активна програма по реставрації старих брам, хвірток та дверей. Цього року планують відреставрувати щонайменше 40 брам в будинках, що розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

Відреставровані брами можете знайти за посиланням ТУТ.

На площі Ринок встановили нову браму на місці звичайних радянських дверей

Будинок на площі Ринок, 21 тепер прикрашає дуже гарна нова брама, яку виготовили завдяки програмі співфінансування з мешканцями.

У цьому випадку зробили нову браму, оскільки оригінальна історична брама не збереглася: на її місці стояли звичайні радянські міжкімнатні двері, знищені часом. Проте збереглися креслення фасаду цього будинку за якими виготовити браму.

“Це один з тих випадків, коли брама була втрачена. В радянський період на її місці встановили звичайні міжкімнатні двері, які були в жахливому стані. Їх не було сенсу зберігати, адже жодної історичної цінності вони не несли.

Нам вдалося віднайти архівні креслення і з допомогою цього документу ми відтворювати вигляд цієї дубової брами”, – розповів реставратор Олександр Савчук.

Фото: ЛКП «Бюро спадщини»

Фахівці кажуть, що з автентичної брами залишилося лише дві оригінальні завіси, які довелось зняти, адже вони були просто вмуровані в стіну.

Нову браму виготовили завдяки міської програми співфінансування з мешканцями за підтримки ЛКП “Бюро спадщини”.

“Загальна вартість реставраційних робіт становила понад 45 000 грн. З них місто оплатило майже 32 000 грн, а іншу частину – мешканці, які раніше подали заявку на участь у програмі співфінансування”, – розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

Нагадаємо, цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

На території радянського ремонтного цеху у Львові створили 80-метрове графіті

25-26 липня у Львові вшосте відбувався найбільший в Україні графіті-фестиваль «Алярм-Львів’20». Однією з чотирьох локацій події стала територія поблизу офісу львівської ІТ компанії Intellias – на території колишнього радянського ремонтного цеху.

22 українських художники розмальовували промислові фасади по вулиці Панаса Мирного, 24.

Над полотном працювали митці зі Львова, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Харкова, Сум, Рівного, Ужгорода та Кам’янського. Серед робіт класичні графіті з поєднанням шрифтів та персонажів та абстрактні композиції, де переплітаються кольори, форми та лінії.

«Щороку ми обираємо нові локації для роботи художників. За 5 років фестивалю ми розмалювали кілька промислових об’єктів: колишній завод «РЕМА», «Галичскло», будівлі на Підзамче. Графіті давно стало атрибутом багатьох міст у світі. Розмальовані будівлі не лише тішать мешканців, але й стають туристичними об’єктами. Особливо цінними є графіті на старих промислових будівлях: Вони привертають увагу громадськості, і можуть змінити сприйняття локації надавши їй нової ідентичності. Такими чином графіті сприяють ревіталізації індустріального району», – говорить Іван Студницький, співорганізатор графіті-фестивалю «Алярм-Львів’20».

Промислові фасади, які розмальовували художники, розташовані у місцевості Новий Львів поблизу вулиці Професора Буйка. Кілька років тому Львівська міська рада внесла довколишню територію у програму ревіталізації промислових зон. Йдеться про радянський завод електроприладів для радіолокації і зв’язку «Полярон».

Стіна з графіті є частиною радянського цеху з ремонту та обслуговування енергетичного обладнання. Після того, як цехи закрили, частина будівлі роками пустувала, іншу – здавали в оренду.

У 2014-му році будівлю виставили на продаж. Компанія Intellias викупила її та реконструювала. Новий офіс Intellias назвали Ampère Hall в честь колишнього підприємства.

«Ми створили 6-поверхову офісну будівлю, обладнану під потреби сучасних ІТ компаній: з креативним дизайном, терасою на даху, озелененням території, з авто- та велопарковкою. Нам вдалось зберегти поряд з офісом сквер. Незабаром ми його облагородимо. Раніше тут був осередок енергетичної інженерії Львова, звідси і назва нового бізнес-центру. Тепер тут буде центр сучасної ІТ-інженерії. Ми дуже раді долучитися до ревіталізації цього району, зберігаючи його унікальну ідентичність», – говорить Віталій Седлер, співзасновник та CEO Intellias.

Новий офіс разом з сусідніми бізнес-центром та новим житловим комплексом стануть своєрідним «якорем» району. Окрім того, поблизу бізнес-центру Ampère Hall до кінця 2021-го року з’явиться ще один великий проєкт, учасником його є Intellias. Йдеться про завершення першої черги будівництва Innovation District IT Park, в якому працюватимуть 10000 ІТ-спеціалістів.

У Львові відреставрували чергову історичну браму

У Львові продовжує реалізовуватись програма із відновлення історичних брам, хвірток та дверей у будинках в старій частині Львова. Цього разу досвідчені реставратори завершили відновлення металевої брами у будинку на вулиці Лісній, 18, що поблизу Львівської духовної семінарії на вул. Лисенка.

Історичні двері за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» фахівці відновлювали близько двох з половиною місяців.

До / Після

«Досить складно впізнати в цій відновленій, красивій брамі ту, яка стояла тут ще донедавна. Там була деформована конструкція, заіржавілі елементи, зруйновані завіси. Засклення складалося з різноманітних старих скелець, деякі були розбиті, деякі зафарбовані фарбою», – розповів реставратор Юрій Миколаїшин.

Окрім того, фахівці відновили місця де врізався старий кодовий замок, а також металеві елементи оздоби, які були втрачені.

Фото: ЛКП «Бюро спадщина»

«У цієї брами надзвичайно гарне оздоблення. І хоч в радянський період її «щедро» зафарбували чорною фарбою, – це не завадило нам віднайти її рідний колір. Благородні темно-зелені відтінки гармонійно відповідають рослинному оздобленню брами, а відновлене засклення додає родзинки», – поділився реставратор.

Браму відновили завдяки програми співфінансування з мешканцями.

Фото: ЛКП «Бюро спадщина»

«Загальна вартість реставрації становила 54 500 грн з яких місто оплатило більше 38 000 грн, а іншу частину – мешканці», – розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

Нагадаємо, цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

Один з найстаріших дерев’яних храмів на Львівщині

Один із найяскравіших та найстаріших дерев’яних храмів Львівської області – це церква святого архангела Михаїла, яку в 1697 році звів майстер з села Сасів Григорій Гебич. Знаходиться це сакральне місце зовсім неподалік Олеського замку в селі Кути Буського району.

Храм без перебільшення можна вважати одним з найкращих представників дерев’яного мистцева проектування в Україні. Протягом своєї історії церкву кілька разів видозмінювали, зокрема у 1865 році було добудовано аркадну галерею під опасанням, трохи пізніше з’явилась ризниця.

Фото: bogdan_susol

Церкву зведено зведено за канонами народної архітектури галицької школи. Це дерев’яна тризрубна триверха церква, розмірами 13,3 м на 6,1 м.

У 1910-х і 1930-х роках в храмі було проведено кілька ремонтів, зокрема було замінено гонтове покриття стін на шалівку, а у 1954 році куполи було покрито бляхою.

Старі написи над входом. Фото: Roman Brechko

У 1974 році храм попадає під опіку Товариства охорони пам’яток і Львівської картинної галереї. Тоді ж було проведено реставрацію храму, під час якої відновили гонтове покриття, відремонтували інші конструкції, а також підняли споруду на кам’яний фундамент.

Проте на цьому все закінчилось, і надалі церква стояла зачиненою, що, звісно ж, не кращим чином відбивалось на її стані. В результаті в 2000-х роках храм перебував в аварійному стані, проте на щастя знайшлись ентузіасти і церкву вдалось врятувати.

У 2008 році за ініціативи студентів Університету банківської справи за підтримки Бориса Возницького було проведено благодійну акцію, завдяки якій вдалось зібрати 220 тисяч гривень, які витратили на перекриття даху, встановлення протипожежної системи та сигналізації.

Фото: Roman Brechko

Зараз в церкві відкрито перший в Україні Храм пам’яті. Також було повернуто старий іконостас.

На захід від церкви розташовується дерев’яна дзвіниця, яку було зведено у XVIII столітті. Споруда є квадратною в плані одноярусною каркасною конструкцією з шатровим верхом. Дзвіниця разом з церквою утворює єдиний архітектурний ансамбль. Під час проведення реставраційних робіт в храмі дзвіницю відновлено не було. Зараз перебуває в стані руїни.

Стара дзвіниця

Дзвіницю внесено до реєстру пам’яток архітектури національного значення під охоронним номером 409/2.