Категорія: Архітектура

Оновлена брама відтепер прикрашає будинок на вулиці Лисенка, 3, що по дорозі на Високий замок. На жаль, оригінальна історична брама не збереглася: на її місці стояли знищені металеві ворота, які мешканці встановили самовільно.

Нову дубову браму за підтримки ЛКП «Бюро спадщини» управління охорони історичного середовища фахівці виготовляли близько місяця.

“Ще 30 років тому, тут стояла оригінальна австрійська брама, її замінили на іншу, яка також не збереглася до наших днів. Ми застали звичайні зварені металеві ворота, які мешканці встановили самовільно. Нову дубову браму ми відтворювали за спогадами мешканців, які ще її застали”, – розповів реставратор Ростислав Малецький.

Нову браму виготовили завдяки міської програми співфінансування з мешканцями за підтримки ЛКП “Бюро спадщини”.

“Складність виникла через великі габарити брами. Загальна висота брами більше 4 метрів, – це найбільші двері, з якими мені доводилося працювати. Мешканці попросили залишити металевий каркас від старої брами, потрібно було їх об’єднати і підігнати по розміру до нової дубової коробки. Це додало нам додаткової роботи”, – додав реставратор.

Загальна вартість реставраційних робіт становила близько 108 000 грн. “З цієї суми місто оплатило майже 76 000 грн, а іншу частину – мешканці, які раніше подали заявку на участь у програмі співфінансування”, – розповів директор ЛКП «Бюро спадщини» Павло Богайчик.

Нагадаємо, цьогоріч місто планує відреставрувати щонайменше 40 дверей в будинках, які розташовані в історичній частині міста. Усі роботи проводять відомі місцеві реставратори по дереву та металу. При реставрації брам 70% вартості робіт оплачуються із міського бюджету, 30% – сплачують мешканці.

11 вересня у Львові на вулиці Стуса, 2 з будинку Палацу Спорту «Гарт» демонтували барельєф з фасаду. Небайдужі львів’яни миттєво зателефонували в поліцію, на місце також виїхала команда мера міста. Дізнались деталі.

Як тільки стало відомо про демонтаж, представники Управління охорони історичного середовища разом з районною адміністрацією виїхали на місце, викликавши також поліцію. На час прибуття поліції і служб барельєф вже було демонтовано.

На щастя, на місці вдалось все з’ясувати. Є добрі новини.

“Дана будівля, на якій розміщується барельєф, належить Львівській політехніці. На місце запросили директора спортивного комплексу, який знаходиться в даній будівлі. Директор надав наступну інформацію: Барельєф був знятий – щоб була змога провести ремонтні роботи на цій частині будинку, де виникло затікання”, – розповів Андрій Москаленко.

“Нам разом з поліцією показали місце збереження даного барельєфу. Також запевнили, що після робіт барельєф буде повернуто на місце. Також цю інформацію мені підтвердив і проректор Дякую всім, хто звернув на це увагу ! Пильнуємо!”, – додав заступник мера Львова.

Заступник мера Львова з питань розвитку Андрій Москаленко зазначив, що в міськраді планують розробити карту повернення композиції на місце.

Палац спорту «Трудові резерви» збудували у 1972 роках за проєктом архітектора Станіслава Соколова. Перед вiйною на цьому місці планували збудувати костел оо. місіонарів Св. Вінсента де Поля. Автором барельєфу є відомий тернопільський скульптор Іван Козлик.

Днями користувачі соцмереж звернули увагу на триповерхову надбудову на гаражі, розташовану на вулиці Косенка на Виноградарі. Цій конструкції вже щонайменше п’ять років, але після фото Ігоря Дудіна до районного управління благоустрою почали надходити скарги.

Гараж із надбудованим другим поверхом та підвальним приміщенням належить Олексію. Власник запевняє, що приміщення перебуває в його приватній власності і він має всі документи. Він – мисливець, тому інтер’єр оформлено у стилі мисливської хатини – на стінах висять роги та картина Шишкіна.

На третьому поверсі – надбудова з обитим пластиковим балконом, на четвертому – апартаменти зі зрубу.

Ці споруди входять до гаражного кооперативу, зі зручностей тут лише електрика. Голова кооперативу розповів інспектору з благоустрою, що головує рік і судиться з попередніми очільниками. Він не знає, чи є документи в усіх власників, хто звів надбудови.

Інспектор вручив голові кооперативу припис із запитом на дозвільні документи. Якщо документів немає, виноситимуть клопотання про демонтаж надбудов.

Архітектурний ансамбль обізвали вже “гаражним гламуром” і навіть хтось вигадав новий стиль — “бароко”.

Місцеві мешканці розповіли, що спершу були проти надбудов, але згодом звикли і навіть радіють, що чотириповерхова конструкція захищає їхні будинки від шуму та пилу з боку автомобільної дороги. А власники інших гаражів зізналися журналістам, що самі б надбудували собі поверхи, якби була можливість.

Як пише ТСН, ці споруди входять до гаражного кооперативу. Один із власників двоповерхової будівлі показує свої володіння і запевняє, що у нього є всі документи.

Біля Латинського катедрального собору у центрі міста встановили перші відреставровані скульптури святих апостолів, які понад рік відновлювали українські та польські реставратори у межах проекту «Спільна спадщина». Робота обійшлась майже 2,4 млн грн, а оплатив її Інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».

Реставратори встановили поки що лише 4 скульптури — святих Петра, Павла, Андрія та Якова. Ще дві приїдуть за кілька днів. Ідентифікувати усі постаті не вдалося, бо фігури були у поганому стані. А у деяких були навіть відсутні певні елементи.

«Частина цих скульптур походить з другої половини XVIII ст. Спочатку вони були розміщені в селі Оброшине на території Палацу архієпископів. У 1804 році їх перевезли сюди для декорації огорожі костелу. Встановити авторство скульптур не вдалося, але за стилем вони схожі на праці львівської школи рококо», — розповідає реставраторка з Польщі Анна Кудзя.

https://www.facebook.com/lvivheritageprotection/posts/604748070186634

Найбільшої шкоди скульптурам завдала реновація у 1909 році, під час якої було знищено історичну патину на значних ділянках поверхні скульптур. Це призвело до збільшення пористості каменю і його чутливості до зовнішніх факторів. На початку ХХ століття під час бойових дій артилерійські снаряди пошкодили дві скульптури апостолів на п’єдесталі.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1437893229730147&id=100005284500896&__cft__%5B0%5D

Ці та інші скульптури відновлюють у межах проекту «Спільна спадщина» між Україно та Польщею. Щорічно з 2008 року спільна реставраційна рада обирає кілька проектів, які відновлюватимуть у Львові. Серед них: пам’ятник Яну Кілінському у Стрийському парку, пам’ятник Бартошу Гловацькому у Личаківському парку, надгробки Личаківського кладовища, меморіальні плити на Вірменській церкві.

Уже 11 років завдяки угоді між Львівською міськрадою та польським Міністерством культури оновлюють об’єкти на Личаківському цвинтарі. За попередні сезони вдалося відреставрувати близько 80 скульптур, пам’ятників, гробівців. Зараз за цією програмою співпраці розпочали роботи на 14-ти елементах некрополя. Серед них — родинна усипальниця Малаховських. Під час робіт чи не на кожному об’єкті реставраторам вдається відкрити приховані таємниці.

А на території колишньої Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики кипить робота над сходами до костелу святого Антонія. Ремонтувати їх почали у 2019-му і хочуть завершити до кінця цього року. Останній раз сходи перебудували ще на початку минулого століття. І з того часу вагомих змін вони не зазнали.

В рамках воркшопу 5 архітекторських команд запропонували можливі версії розбудови зрyйнованої вілли «Люсія», що на вулиці Свєнціцького, 16. Про це йдеться на сторінці Центру архітектури, дизайну та урбаністики у Фейсбуці.

Власник зрyйнованої вілли «Люсія» ОСББ «Свєнціцького-16» власним коштом провів воркшоп, у межах якого архітектори напрацювали варіанти розбудови пам’ятки зі збереженням її цінних автентичних елементів.

Львівська міська рада зі свого боку погодилась розглянути архітектурні пропозиції щодо «Люсії» і заявила про готовність знайти «компромісне рішення». Умова – вілла має зберегти статус пам’ятки архітектури.

«Запропоновані рішення є виключно баченням команд та будуть узгоджуватися в подальшому із архітекторами об‘єкту, замовниками та міською владою. Тобто вони не є кінцевими, а виключно візіонерськими», – кажуть в Центрі архітектури.

Результати архітектурного воркшопу. Ось що може з’явитися на місці вілли «Люсія»:

Зазначимо, що участь у воркшопі брали кафедра ДАС, майстерня Юрія Столярова (Містопроект), Студія «АрхНово», «Творимо» (Максим Ключковський) та архітектор Микола Буртик. Позиція мерії Львова щодо цих архітектурних пропозицій ще не відома.

Нагадаємо, ще у 2017 році ОСББ «Свєнціцького-16», яке є власником занедбаної вілли «Люсія», заявило про намір збудувати на місці історичного будинку багатоповерхівку. Втім вже на початку 2018-го віллу внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що унеможливило проведення будь-яких робіт на об’єкті без погодження Міністерства культури.

Згодом ОСББ «Свєнціцького-16» через сyд скасував статус пам’ятки, на що мерія Львова подала апеляцію. Судова тяганина триває й дотепер. Детальніше про цю скандальну історію читайте у статті за цим посиланням.

Довідково: віллу «Люсію» на вул. Свєнціцького, 16 збудували наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Івана Долинського як будинок для однієї родини. Зі самого початку тут мешкала сім’я радника цісарсько-королівського пана Юзефа Ольпінського. До 1939-х років віллу перелаштовували під кожного нового власника, проте остаточних змін всередині вона зазнала після II Cвітової війни. Саме тоді будівлю перепланували під п’ять окремих квартир.

Ззовні віллу не змінювали, вона залишилась такою ж як при будівництві. Одним із найцінніших автентичних елементів є дерев’яне різьблення на даху, яке частково збереглося донині.

У Львові триває реставрація головного фасаду Гарнізонного храму св. Петра і Павла, відомого як костел Єзуїтів, що на Театральній, 13. Зараз тут проводять черговий етап реставраційних робіт: спочатку фахівці відчищають з каменю цемент, біонарости щоб позбутися причин руйнування каменю. Далі камінь укріплять та відновлять втрачені елементи фасаду.

За словами реставратора з каменю Остапа Поповича, у Львові не так багато історичних об’єктів де можна працювати такими каменем. І це для фахівців становить неабиякий професійний інтерес.

«Першочергове завдання реставратора з каменю – зберегти та продовжити його життя. Для цього ми визначаємо методику, яка дозволяє максимально ефективно це зробити. В процесі очистки ми виявили як мінімум чотири різні розчини, якими в різний час проводили ремонтно-реставраційні роботи. Але тогочасні матеріали подекуди нашкодили, особливо цемент», – розповів Бюро спадщини реставратор.

Скульптури на стіні фасаду Костелу Єзуїтів датуються XVIII-XIX ст. Вони збереглися в не найгіршому стані, чого не можна сказати про кам’яні деталі, безліч з яких втрачено і потребуватимуть відновлення.

«Тут справа не лише у пошкодженнях спричинених часом, а швидше в неправильних реставраційних процесах, які проводили раніше. Головний вoрoг – цемент, навіть його тонкий шар має надзвичайно руйнівну силу для каменю. Він під ним стає слабким, крихким і потребує тривалої реставрації і зміцнення», – додав Остап Попович.

Роботи з реставрації головного фасаду храму проводяться за кошти міського бюджету, на замовлення управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
До слова, паралельно з цим, тривають роботи з фресок XVIII ст. всередині храму. Завершення усіх робіт планується на кінець 2022 року.