Категорія: Цікаве

Опубліковано

На Львівщині фермер вирощує одну з найбільших в Україні плантацій чорного горіха

На Львівщині у селі Банюнин фермер Михайло Костюк вирощує одну з чи не найбільших плантацій чорного горіха, деревина використовується в оздобленні дорогих автівок та яхт. Окрім цього в нього ще повно всього!

Знаходиться господарство при трасі Київ-Чоп. Тут фермер також розмістив крамничку самообслуговування, де нема ані продавців, ані каси – все на довірі. Зараз продають гарбузи та інші овочі, фрукти і саджанці. Щодня фермер заробляє на цьому 1000-1500 грн, які люди залишають у скляній банці за придбаний товар. Каже, заробляв би втричі більше, якщо цього року вродилися би ще яблука. Так він працює вже третій рік, ідеться в сюжеті ТРК “Перший Західний”.

Однак найцікавіша річ його господарства – чорний горіх. Як зазначає фермер, 1 грам чорного горіха заміняє 50 грам лимону, як вітамін С. Також цей горіх унікальний тим, що деревина з нього дуже вартісна, використовується в оздобленні дорогих автівок та яхт. Продає саджанці – клієнтам з Австрії. За 1 саджанець – 11 євро.

Наразі прибутку пан Михайл не має, аде стовбур дозріє до збуту роки за тридцять, але бізнес, каже, вигідний. З 1 гектара можна добути 600 кубів деревини. За 1 куб деревини можна заробити в середньому 5000 євро, а це близько 3 мільйонів євро з лише гектара.

В чоловіка чи не найбільша плантація чорного горіха в Україні – майже 40 гектарів. Вирощує їх тут особливим способом – вирощує їх на білих трюфелях. Гарному росту та врожаю на городі садівник завдячує не просто випадку, а мікуризації, тобто симбіозу гриба з рослиною, який покращує ріст і врожайність.

За рік отримав приріст саджанців горіха у 60 см. У себе на городі Михайло мікуризував майже все, навіть картоплю. Гриби, які поселяються на корінні рослин, стають ніби його продовженням. Допомагають засвоювати поживні речовини, якщо є потреба, забезпечують вологою, а ще виділяють невелику кількість антибіотиків, відновлюють ґрунт та збільшують урожай щонайменше на 30 – 40 відсотків.

Після мікуризації можете розраховувати і на грибний урожай. Якщо дотримуватися усіх вимог технології, якщо замікуризувати територію, не обробляти хімічними речовинами, то за 5−10 років трюфель буде рости на вашій території.

Максимальний урожай трюфеля отримують через 20 років – близько 20 кг, а це 40 тисяч доларів з гектара на рік

https://www.facebook.com/1zahidTV/posts/2899659713468600

На плантаціях самих лише горіхів десятки видів. 70% саджанців продає на вітчизняний ринок, а решту за межі країни. А ще вирощує смородину, малину, порічку і аґрус з кущових. Також є сливи, абрикоси, персики, черешні, груші, а яблунь має 62 види! На грядках квітнуть хризантеми, троянди. Фермер хоче вже тут облаштувати фотозону.

Успіх праці пояснює просто: “Людина завжди повинна мати запас оптимізму. Якщо вона буде завжди станати, то притягне негатив”.

Опубліковано

Подорожуємо Львівщиною: 6 крутих фермерських господарств

Гастротуризм на Львівщині розвивається і набуває все більшої популярності! Стаття присвячена фермерським господарствам. Ми побуваємо на банановій фермі, побачимо як ростуть равлики та як виготовляють екологічно молочні продукти, а ще скуштуємо жаб’ячі лапки й крафтове вино.

Тож здивуйте своїх близьких та друзів з інших регіонів України! Повезіть їх на фермерські господарства Львівщини й нехай вони відчують гастрономічну насолоду. І пам’ятайте, що Львівщина – більше, ніж подорож!

1. Молочна ферма Прикарпаття «мукко»

На фермі розводять кіз альпійської породи та голштинську породу корів. Саме з їхнього молока під керівництвом голландського сировара з 20-річним досвідом, Хуга Ван де Граафа, виготовляють різноманітні сири. А завдяки безконтактному доїнню та професійній технології визрівання, уся цінність натурального молока передається сиру і робить його по-домашньому смачним та корисним.
Вам тут запропонують екскурсію у «царство сиру» та можливість познайомитись з цікавим процесом тваринництва на фермі. Звичайно, тут можна й продегустувати сири, а опісля й придбати той, який найбільше припаде до смаку.

Адреса: с. Угерсько, Стрийський район
Тел: 067 69 344 44 Олег Іваник

2. Tante Sophie Snails – тут вирощують равликів

Метою створення господарства було забезпечення гостей львівського ресторану Tante Sophie cafe escargot продукцією високої якості. Саме тому вирішили займатись розведенням та приготуванням равликів-напівфабрикатів в мушлі під різноманітними соусами. Також ви тут зможете скуштувати жаб’ячі лапки. Кажуть, що вони тут особливо смачні.

Вартість екскурсії та дегустації: 200 гривень. В дегустаційний набір входить: півдюжини равликів у трьох соусах, свіжоспечений багет та келих вина. Дітей можуть зацікавити равликові перегони. Вартість дитячої екскурсії, в яку входить огляд ферми, всі існуючі на фермі атракції, лавандове печиво у формі равлика з запашним чаєм, майстер-клас та живий равлик у подарунок, – 100 гривень.

Тут можна придбати: фірмове вино (біле та ожинове), равликовий кав’яр, заморожені равлики в соусі у мушлях, консервовані равлики.

Адреса: с. Яблунівка, Буський район
Тел: 067 353 59 19

3. Бананова ферма

Хтось скаже, що це нереально! А от і ні! Цілком реальна й гостинна ферма діє в селі Липники, всього за 10 км від Львова. Загалом на ній вирощують близько 30 видів екзотичних рослин. Серед найпопулярніших: банани, кавові дерева, лимони, лайми, кумкват, гранати, оливкове дерево, лимон, апельсин, лайм, гранат, інжир та багато інших. Ферма працює цілий рік.

Вартість екскурсії: 50 грн/чол. Додатково оплачується дегустація фруктів. Вартість залежить від сезону. За попереднім замовленням можливий обід, вартістю 300 грн (екскурсія включена у вартість).

Графік роботи: з 10:00 до 17:00 Бананова ферма працює увесь рік, за екскурсію краще попередньо телефонувати (068) 220 61 23, Андрій Труш.

4. Cozy farm – козяча фрема

Розташована в селі Когути Яворівського району. Тут кози дають найсмачніше козине молоко, а з нього відповідно виготовляють смачнющі сири. За екскурсію фермою тут стандратної плати не беруть. Кожен відвідувач може дати стільки, скільки вважає за потрібне. Тут можна продегустувати та придбати молоко, творог, м’які й тверді сири. Сozy farm – це не лише про кози і продукцію споживання, це про затишок й гарне проведення вільного часу. Для того, щоб було цікаво не тільки дітям, на фермі є дві качелі, розраховані на дорослих осіб, місце для гри у волейбол й не тільки.

Тел: 067 728 7404 Андрій Маланчак


5. Фермерське господарство «Шеврет»

Розташоване в селі Дмитровичі, Мостиського району. Тут вирощують кіз молочного напрямку зааненської та альпійської порід. Виробляють живі козині сири за традиційною французькою технологією, натуральні без жодних консервантів чи стабілізаторів. Також тут проживає сім’я з 5 осликів, корови, гуси, кури породи Маран, коні Гуцульської породи тощо.

Екскурсії: понеділок- субота з 9год-15год. Неділя – за замовленням для великих груп. Попередній запис обов’язковий. Вартість екскурсії з дегустацією продукції власного виробництва 210 грн з ос., діти до 5 років- безкоштовно, з 5 до 10р – 105 грн. Тривалість екскурсії з дегустацією: в середньому 2-3 год. Для сімей з дітьми час не обмежений, вони можуть перебувати на території господарства досхочу, після дегустації, за їх бажанням.

Тут можна скуштувати та продегустувати козині сири різних термінів витримки, молоко козине, коров’ячий сир Ле Лемберг, мус-паштет печінковий, рієт з козиного м’яса, варення власного виробництва з місцевих ягід та фруктів в асортименті, винний та яблучний оцет настояний на естрагоні, сушені трави, суміш олій, календулін-помадка з козиного жиру з календулою, мед місцевих пасічників. Телефон: +380 67 673 49 70 – Марія Хом’як.

6. Фермерське господарство «Західний равлик»

Знаходиться у Солонці, поблизу Львова. Сюди часто організовують групові та дитячі тури. Тут вирощують та переробляють фермерські равлики. З понеділка по суботу – 10.00 до 15.00 Сімейні тури та тури для друзів на ферму: четвер, п’ятниця, субота – 16.00 до 20.00. Вартість екскурсії (60хв) – 100 грн, дегустації від 250 грн з особи.

В «Західному равлику» можна придбати равлики фаршировані під 14 соусами, запаковані в чотири тематичні упаковки, равлики в олії трьох видів, пате з равликів чотирьох видів, варене філе равликів, живих равликів в мушлях. Бажана попередня реєстрація для відвідування тематичних гастротурів.

Адреса: с.Солонка, Пустомитівський район, тел: (067) 314 69 69

Опубліковано

Львівський лікар запропонував альтернативу спалюванню сухостою

Львівський лікар та кандидат на посаду голови Львівської ОТГ Юрій Бунь запропонував просте вирішення проблеми спалювання сухої трави селянами. Відповідну заяву він зробив під час засідання Львівського прес-клубу.

За словами Юрія Бунь, неможливо змусити селян силовими методами припинити спaлювaти суху траву у своїх дворах. Він вважає, що залякування і множинні штрафи з боку влади ніяк не подіють на громадян. Замість цього їм необхідно дати мотивацію.

“Пам’ятаєте, як за радянських часів купити пристойну книгу можна було тільки в обмін на макулатуру? І люди несли стоси газет, журналів, різних паперів – щоб отримати бажаний роман. Не змусити, покарати, а заохотити – так влада повинна розмовляти з пaліями”, – сказав Юрій Бунь.

Доктор вважає, що дана проблема легко вирішується – достатньо лише побудувати сміттєпереробний завод на Львівщині. При його наявності, селяни замість масових вогнищ на полях і у дворах будуть фасувати сухостій і віддавати його на переробку. В ідеалі, щоб по селах їздила спеціальна машина, яка збирала б сировину у жителів.

“У багатьох країнах Європи з цієї сировини виготовляють паливні брикети в якості альтернативи вугіллю і газу. У нас про це мало хто чув. А запропонує якийсь ентузіаст таке рішення – у влади знайдеться тисяча причин, чому такий проект не можна реалізувати. Тому так і живемо: караємо, лякаємо, а результату немає. Владі так легше. Однак, це шлях в нікуди”, – констатує Юрій Бунь.

На закінчення лікар підкреслив, що не заохочує такий “метод лікування” пaліїв сухостою, як зaлякування:

“Людину переконує не страх, а мотивація. Покажіть курцеві рентгенівський знімок його легень – кине він кyрити? Я сумніваюся. Покажіть селянину, як виглядають його легені, якщо він з року в рік дихає димом від спaленого листя, – навряд чи це його зацікавить. А якби людина знала, що на сухому листі можна заробити, то з радістю погодилася б на таку пропозицію”, – упевнений експерт.

Опубліковано

Скільки податків отримує бюджет Львова та хто найбільші платники – аналітика

Активний мешканець Львова, активіст та урбаніст Дем’ян Данилюк, який недавно оголосив, що збирається взяти участь у місцевих виборах, опублікував цікаву аналітику щодо руху наших з вами коштів до бюджету Львова. Отже, у 2018 році всі податкові надходження загального фонду міського бюджету Львова становили 5 349,2 млн грн (5,3 млрд), з яких:

  • 3 355,5 млн грн – ПДФО
  • 1 622,2 млн грн – всі місцеві податки,
    з них:
  • 584,5 млн – податок на майно
  •  1 021,5 млн – єдиний податок (сплачують ФОПи)

Детальніше про надходження від ПДФО (це податок на нашу зарплату):

  • від державних підприємств, установ, організацій – 1 136,0 млн грн (34%),
  • від комунальних – 342,4 млн грн (10%)
  • від приватних – 1 876,5 млн грн (56%).

Неподаткові надходження загального фонду становили 302,5 млн грн (адміністративні послуги, деякі штрафи тощо).

Щодо спеціального фонду (т.з. “бюджет розвитку”), то доходи становили 532,6 млн грн, а це, зокрема:

  • продаж земельних ділянок – 111 млн грн
  • пайова участь на розвиток інфраструктури – 156 млн (цього ледь вистачить на сяку-таку нову школу або каналізування Білогорщі)
  • власні надходження бюджетних установ – 147 млн

З державного бюджету ми отримали у вигляді офіційних трансфертів, субвенцій (освітня, медична тощо – по суті, зарплати працівникам закладів освіти та охорони здоров’я міста; а також на субсидії населенню) – 3 478,1 млн грн (3,4 млрд). Запам’ятайте: ці кошти неможливо витрати на щось інше.

Разом бюджет міста 2018 вийшов – 9 662 682,865 грн (9 мільярдів 662 мільйони). З яких оті 3,4 мільярди пішли на захищені статті – бюджетникам (медики, освітяни тощо та утримання їхніх установ).

Отже: найбільшим доходом місцевих бюджетів є ПДФО – податок на нашу зарплату (офіційно найманих працівників). Цей податок сплачують всі, зокрема: працівники приватних підприємств, як-от МакДональдз, працівники УкрПошти та Нової пошти, вчителі, поліцейські і навіть чиновники. За них (нас) це робить бухгалтерія, тому більшість людей не відчуває і не розуміє скільки і яких податків вони сплатили. Ставка цього податку становить 18% – додайте до вашої зарплати “на руки” цю суму. Він розподіляється у три бюджети: 60% – місцевий, 25% – державний, 15% – бюджет області. У Львові надходження від ПДФО становлять ~61% доходу загального фонду міського бюджету (як буде у 2020-му ще невідомо).

Нагадую, що загальна сума ПДФО у 2018 = 3 355,5 млн грн (3,3 млрд), а весь бюджет Львова становив 9,6 млрд грн.

Розподіл надходжень цього податку за формою власності підприємств:

  • від державних підприємств, установ, організацій – 1 136,0 млн грн (34 %),
  • від комунальних – 342,4 млн грн (10%)
  • від приватних – 1 876,5 млн грн (56 %).

І нарешті найцікавіше – ТОП-10. У 2018 році 10 найбільших платників ПДФО сплатили до міського бюджету м.Львова – 444,7 млн грн: (серед підприємств / установ всіх форм власності).

1. Філія Львівська залізниця – 129,1 млн грн (держ),
2. НУ Львівська політехніка – 59,9 млн грн (держ),
3. НА Сухопутних військ ім.П.Сагайдачного – 37,2 млн грн (держ),
4. ЛНУ ім.І.Франка – 36,9 млн грн (держ),
5. Філія Пасажирська компанія Львівської залізниці – 35,0 млн грн (держ),
6. ГУНП у ЛО (Поліція) – 32,9 млн грн (держ),
7. ЛНМУ ім. Данила Галицького – 30,2 млн грн (держ),
8. Кредобанк – 28,2 млн грн (прив),
9. Філія Нестле Україна – 28,1 млн грн (прив),
10. Львівобленерго – 27,2 млн грн (прив).

10 найбільших ПРИВАТНИХ СГД сплатили податків до міського бюджету 2018 році – 218,3 млн грн, в т.ч. :

1. Кредобанк – 28,2 млн грн,
2. Філія Нестле Україна – 28,1 млн грн,
3. Львівобленерго – 27,2 млн грн,
4. Галичфарм – 25,3 млн грн,
5. Концерн Хлібпром – 23,5 млн грн,
6. Львівхолод – 18,1 млн грн,
7. Сільпо-Фуд – 17,9 млн грн,
8. Філія Нова пошта – 17,9 млн грн,
9. Епіцентр К – 17,0 млн грн,
10. Ідея банк – 15,1 млн грн.



Як бачите, найбільшими одноосібними платниками податку на зарплату є державні підприємства, установи, організації. Поліція Львівської області сплатила ПДФО більше ніж приватний КредоБанк чи Галичфарм. Ще довго доведеться чекати на приватного інвестора, який позмагається за першість з Львівською залізницею. Водночас, у відсотковому співвідношенні всі приватні підприємства зареєстровані у Львові надають 56% (найбільше) ПДФО до міського бюджету, коли державні підприємства / установи / організації лише 34%.

Повторюся: посадовці Львівської міської ради також платять цей податок, 60% якого повертається назад у міський бюджет. Не плутайте посадовців з депутатами! Крім того, місцеві депутати не отримують зарплати від міськради. Їхня діяльність – волонтерська.

А що там туризм? І як тут не згадати про десятки маніпулятивних дописів, телесюжетів і “джинси” від “типових” політиків-демагогів та кандидатів-випадковців: одні знецінюють, інші нахвалюють туристичну галузь, або ж, перші розповідають про промисловість, другі взагалі не можуть нічого змістовного сказати. Так і живемо …

Тому, коли ви чуєте від політиків чи кандидатів про: “туризм годує Львів” або “ставка на туризм це помилкова стратегія” – засумнівайтесь, щонайменше. Так, туристична галузь – це кілька тисяч робочих місць (якщо врахувати сюди ще й заклади харчування та інші супутні послуги), але туризм точно не годує Львів! Так само демагогічно звучать закиди, про туризм як помилку. Помилкою буде – зацикленість на туризмі, а його ігнорування – дурістю.

 І про ІТ-столицю. Суто в плані податкових надходжень до міського бюджету від безпосередньої діяльності ІТ-шників – це значне перебільшення, принаймні, поки що. Більшість з них є ФОПами 3-ї групи (Єдиний податок 3% або 5%), а у 2018 році ФОПи (всіх груп, а не лише ІТшники) сплатили ЄП до бюджету Львова на суму 1 021 556,9 млн грн (1 млрд 21 млн), що є МЕНШЕ ніж ПДФО всіх державних підприємств / установ / організацій – 1 136,0 млн грн.

Якщо ж говорити про загальний позитивний ефект для економіки міста, то так – ІТшники хороші споживачі, бо мають більшу (значно!) купівельну спроможність і завдяки цьому в економіці Львова крутиться більше грошей.



Як збільшити надходження у міський? За чинної системи оподаткування та розподілу податків – це буде доволі важко. Всі попередні роки кількість приватних підприємств та підприємців (ФОПів) зростала, як і податкові надходження від них. Швидше за все (хоча в умовах пандемії важко робити прогнози) зростатиме й надалі, але ці темпи будуть вкрай повільними. Міста і країна, а головне люди, потребують податкової реформи – спрощення найголовніше. Це робить Верховна Рада.

Без реформи правоохоронних та судових органів, чим мали б зайнятися Верховна Рада та президент, залучити інвестора буде надзвичайно складно. Чому? Бо іноземний інвестор не хоче ризикувати, а в Україні ризиків повно. Ні, інвестори не дивляться суто на Львів – ми не місто-держава. Насамперед, будь-яка компанія перевіряє два аспекти: 1 – що із законодавством країни в галузі в яку вони планують вкласти кошти? Чи адекватна центральна влада цієї країни? Що з правоохоронцями і судами? Що з корупцією? 2 – купівельна спроможність громадян (кінцевого споживача), адже в будь-якому разі, навіть орієнтований на експорт інвестор, все одно розраховує не певну частку внутрішнього споживання. Приклад? Найпростіший – Ашан – інвестор орієнтований на внутрішнє споживання. Він не заходив на ринок України, поки купівельна спроможність не виросла до прийнятного (для нього) рівня. Про інвестора, як-от Tesla Inc, поки що, недоцільно говорити – ми їм наразі нецікаві.

Не треба нам того іноземного інвестора! – скажете ви. Ну, гаразд. Тоді наша економіка буде наздоганяти польську не 20 років, а всіх 50. Як і ваша зарплата.

Найбільш реалістично і в межах повноважень ОМС – провести достеменний і якісний аудит всього комунального майна (землі, нерухомості) та перегляд всіх чинних договорів оренди. Всі операції щодо всього майна проводити лише через систему Прозоро. Абсолютно все. Від продажу нерухомості до здачі в оренду місць під святкові ярмарки, від розміщення рекламних конструкцій до літніх майданчиків ресторанів.

Автор: Дем’ян Данилюк, львівський урбаніст та активний мешканець Львова, який раніше працював штатним радником чинного міського голови Львова з питань інфраструктури.

Недавно він заявив, що збирається взяти участь у місцевих виборах 2020. Активіст має амбіції стати головою Львівської ОТГ (мером Львова), але не хоче приєднуватися до політичних партій. Відтак, пропонує небайдужим львів’янам пожертвувати йому кошти на заставу для участі у виборчій гонці. Потенційний кандидат підготував свою програму та презентацію, з якими можна ознайомитися у вільному доступі.
Рахунок для підтримки Дем’яна: https://privatbank.ua. Необхідно 140 тис гривень застави, щоб зареєструватись кандидатом. 

Опубліковано

«І будуть люди»: на українських телеекранах показують новий драма-серіал

14 вересня відбулась прем’єра нового фантастичного українського серіалу «І будуть люди» на телеканалі СТБ. Це ― епічна драма та історична сага, екранізація епохального роману Анатолія Дімарова, в основі якого ― людські долі на зламі історичних подій.

Хронометраж кожної серії приблизно 50 хвилин. Всі нові серії будуть виходити на телеканалі СТБ з понеділка по четвер. Глядачам підготували 12 серій.

Протягом 12 епізодів в центрі сюжету – 12 основних героїв, 12 непересічних доль. Це історія драматичних змін, пристрасного кохання та цінності людського життя. У серіалі “І будуть люди” розповідається про людей, які жили сто років тому, але так схожі на нас сьогоднішніх.

Серіал побудований у формі саги. Саме через призму життя звичайних людей показує турбулентні етапи 20 століття: Перша світова вiйна, рeволюція, прихід радянської влади. Кожен з героїв по-своєму зустрів ці зміни, з точки зору своєї правди, але всіх їх об’єднувало одне – бажання жити, любити та знайти своє місце у новому вимірі історії.

Якщо коротко, це серіал за мотивами роману Анатолія Дімарова про село на Хорольщині за тридцять років – в час падіння Російської імперії, Перших визвольних змагань, совєцької окупації і Голодомору.

Мабуть, вперше у серіалі відображений такий важкий і важливий період не очима московських сценаристів, а про нашу історію говорять українці. Дуже правильні смисли і конотації. Українська шляхта підтримує становлення власної держави і йде до лав Армії УНР, а місцеві мугиряки і дрібні злодюжки стають колаборантами російських окупантів. Місцеві мешканці говорять українською, а окупанти- російською.

Вперше згадано і показано, як церковні парафії сто років тому виходили з Російської православної церкви і переходили до Української Автокефальної Православної Церкви. Мабуть, вперше у серіалі, і вдруге після фільму Чорний ворон, показано бoротьбу українських повстанців у 20-х роках ХХ століття. І наші повстанці перемагають.

“Цей проєкт важливий для нашого суспільства. Його герої – наші прадіди, яким довелося жити у буремні часи і зіткнутися з однією з найбільших трaгeдій нашого минулого, – розповідає креативний продюсер серіалу “І будуть люди” Олеся Лук’яненко.

Перші 5 серій можна подивитись на Youtube нижче:

Опубліковано

5 неймовірно затишних помешкань для відпочинку у Славському

Ми зібрали для вас 5 дуже крутих варіантів житла для відпочинку у львівських Карпатах, зокрема, у найпопулярнішому курортному селищі Львівщини Славському. У цій статті ви знайдете помешкання як для сімейного, так і для молодіжного відпочинку. Але однозначно це чисте повітря, тиша навколо серед лісів, де подекуди лише чути шум ріки та дерев. Ці шале/хатинки мають відмінні рейтинги від колишніх гостей. Тож давайте роздивлятись їх!

1. Black Nest

Black Rock Mountain Retreat — це два будинки, які збудовані у скандинавському стилі та можуть розмістити до 6 і 4 гостей відповідно. Оточені хвойними деревами і дикою природою, вони створюють ідеальне місце для відпочинку в колі друзів та сім’ї. Тут ви зможете досліджувати стежки до гори Тростян, а після довгого і активного дня, після краєвидів, які захоплюють подих, повернутись, скинути важкі черевики і відпочивати біля каміна навпроти великих панорамних вікон з виглядом на чарівні українські Карпати.

Black Rock розташований у Славському, на одному із схилів гори Тростян, проте саме місце дуже спокійне і наближене до природи. Ви можете дістатися в Black Rock автомобілем, що займає лише 15 хвилин від залізничної станції, однак дорога може бути ускладненою, тому 4×4 є бажаним у літній сезон і необхідним у зимовий.

Ціна за ніч: 3400 грн за двох, 3700 грн за чотирьох. Деталі тут.

2. Дворівнева колиба в лісі

Дворівнева колиба в лісі. На першому рівні – вітальня (розкладний куток, шафа для одягу), кухонний куток (електрична плита, холодильник, електрочайник, посуд, мийка, стіл з лавками), санвузол (ванна, туалет, умивальник, фен). На другому рівні – 4 матраца.
До витягів на горі Політехнік можна вийти з двору через хвіртку. Відкритий плавальний басейн (7,5х3,5 м) – безкоштовно. Дитячий майданчик.

Ціна за ніч: 2000 грн за 1-5 осіб. Деталі тут.

3. Cottage RoKSa

Унікальне шале розраховане на 4-6 осіб недалеко від центру. Двоповерховий будинок з 2 спальнями, вітальня з розкладним диваном та міні кухнею, на якій є все для комфортного приготування їжі та ванною кімнатою. Тут ще є крута тераса, біля якої є мангал. Подають сніданок.


Ціна за ніч: від 1400 грн за двох. Деталі тут.



4. Котедж “Шале-Тіара 2”

До Ваших послуг чудовий дерев’яний інтер’єр, виконаний у стилі шале. Велике подвір’я, мангал. Поруч річка (50 м), продуктовий магазин. До найближчого витягу – 250 м. Дуже зручне розміщення котеджів та чудовий заїзд у будь-яку погоду, поруч центральна асфальтована дорога. Чудовий вид на гору Погар з однієї сторони, а з іншої – дивовижний краєвид на гори та на селище Славське. Є ще один подібний будиночок у власниці в Славському.

Ціна за ніч: від 1500 грн, мінімальна к-сть ночей – 2. Деталі тут.



5. Окрема кімната в шале на горі Погар, Львівщина

Шале розташоване на горі Погар. З панорамних вікон відкривається чудовий краєвид на гори. Кімната оздоблена деревом. В кімнаті є свій сан-вузол. Гостям також доступний загальний хол з каміном, настільними іграми і програвачем платівок. У вартість проживання включені сніданки. У гостей немає можливості готувати самостійно, але їхній кухар готує дуже смачні національні страви (Бойківська кухня) на замовлення. На території Агора Шале також розташована сауна.

Ціна за ніч: від 1250 грн за 2 особи. Деталі тут.

Опубліковано

Мовний омбудсман вважає загрозою скасування обов’язкового ЗНО з української літератури

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь готує звернення до прем’єр-міністра України та МОН.

Він хоче, щоб посадовці переглянули або аргументували скасування обов’язкового ЗНО з української літератури.

Про це повідомляє Український Інтерес.

“Скасування обов’язкового ЗНО з української літератури – це одна з найбільших загроз, яка може бути як щодо освітньої реформи, так і до державної гуманітарної політики загалом. Засвоїти українську мову без високого рівня вивчення української літератури – неможливо”, – написав мовний омбудсман.

Зазначимо, з 2021 року ЗНО з української мови ділитиметься на два типи залежно від подальшого напряму підготовки абітурієнта. Складати тест з української літератури тепер необов’язково.

Перший тип– це українська мова, яка укладатиметься відповідно до програми ЗНО з української мови та літератури й міститиме завдання, рівне стандарту. Результати виконання цього тесту зараховуватимуться, як оцінка за ДПА. Вони враховуватимуться для вступу до закладів вищої освіти на природничі, математичні та технічні напрями підготовки.

Другий тип – це українська мова та література, який міститиме завдання попереднього тесту з української мови. Результати виконання частини цього тесту також зараховуватимуться як ДПА за курс повної загальної середньої освіти. Повне виконання завдань тесту використовуватимуться під час вступу до закладів вищої освіти на гуманітарні напрями підготовки.

Опубліковано

Американець, який проживає в Україні про те, чому студентам треба вчити українську

16 вересня Парламент провалив законопроєкт №3717 щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства у першому читанні. Іншими словами, Рада провалила першу спробу узаконити навчання російською для іноземних студентів.

Суть цього законопроєкту полягала в тому, що навчання іноземних студентів “може здійснюватися іноземною мовою”. Є всі підстави підозрювати, що під іноземною малась на увазі – “російська”. А ось, що стверджували у пояснювальній записці до законопроєкту:

“Кількість іноземних студентів в нашій країні зростає, а тому Україна має реагувати на відповідний попит, зокрема шляхом створення найкращих умов з метою уникнення будь-яких труднощів. Як відомо, мова освітнього процесу є одним з основних критеріїв обрання саме українських вишів, а тому вкрай необхідно створити найбільш сприятливі умови не лише для реалізації освітніх програм для відповідної категорії студентів іноземною мовою, а й забезпечити вивчення останніми державної мови”, – йшлося у записці.

Мабуть, депутати хотіли, аби Юра з Коломиї не нагадував їм, що українську вивчити легко.

Популярний в соцмережах Instagram і TikTok чорношкірий студент-іноземець Джуда Окейчукву (або просто Юра з Коломиї, як його називають тутешні) вже 5 років проживає й навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті.

Хлопець родом з міста Лансінг, штат Мічиган у США. Обоє його батьків працюють в медичній сфері, мати – кардіохірург, батько – біохімік. Сам Джуда мріє лікувати дітей, і, аби досягнути цієї мети, йому довелося обирати університет. Як твердить студент, здобувати медичну освіту в Штатах неймовірно дорого. У себе вдома він провчився лише рік і вирішив переїхати на навчання до України.

За 5 років проживання Джуда зміг опанувати українську мову та може вільно спілкуватися з людьми на вулиці. До цього його спонукало те, що в перший час, коли він приїхав в Україну, тут мало хто розумів англійську. Часом було важко купити навіть пляшку води. Крім того, хлопець любить спілкування, а для цього необхідно було знати мову. Та й в навчанні це дає багато переваг.

У своєму відео, чому іноземним студентам варто вчити українську мову, він з гумором пояснює, що це не лише привертає увагу жінок, які зліплять тобі вареники (сміється), але й на професійному рівні дозволяє, наприклад, поставити правильний діагноз пацієнту. Окрім цього, це повага до людей та країни, у якій ти навчаєшся та проживаєш. Дивіться це відео:

https://www.facebook.com/andriy.sadovyi/videos/239983957417886

Після голосування 16 вересня за цей мовний законопроєкт, народна депутатка України IX скликання від партії «Голос» зі Львова Наталія Піпа з трибуни парламенту перед депутатами виступила з гучною промовою. Вона тримала й показувала депутатам фотографію “Юри з Коломиї” та промовляла:

“Це Джуда. Він приїхав до України з Детройта. Він говорить українською краще, ніж багато людей в парламенті. Сьогодні “Слуги народу” намагалися повернути російську, як мову навчання у вишах. Я не бачу причини, чому в Україні іноземці мають навчатися іншими мовами, ніж українською, англійською і мовами Євросоюзу.

Ось статистика: близько 60 тисяч студентів приїжджають навчатися в Україну. Із них: 15 тисяч – з Індії, 6 тисяч – з Марокко, 5 тисяч – з Туркменістану, 3 тисяч – з Нігерії. Для усіх цих людей російська не є рідною мовою. І ніякої економічної вигоди Україна від цього не отримає. Сьогодні перед нами був вибір: глобальний світ, в якому ми розуміємось українською і англійською мовами, чи “русскій мір”, який нас чекає з танками і yбивцями. Глобальний світ переміг. Законопроект 3717 про русифікацію ЗВО – не пройшов, 210 голосів.

Особлива подяка Джуді з Коломиї за проукраїнську позицію і що знає українську мову краще, ніж деякі парламентарі!”.

https://www.facebook.com/NataliyaPipaOfficialPage/photos/a.488396031897902/823226298414872/

На подію відреагував і мер Львова Андрій Садовий на своїй сторінці у Фейсбуці:

“В парламенті з‘явилась ідея (вже провалилась на голосуванні), що іноземним студентам потрібно викладати російською. Мабуть, вони хотіли, аби Юра з Коломиї не нагадував їм, що українську вивчити легко. Не вийшло! Юра, смали далі!”.

Опубліковано

Що робити, якщо у вас вимагають гроші за операцію

Національна служба здоров’я України пояснює, як отримати безкоштовну хірургічну допомогу та в яких медичних закладах. НСЗУ законтрактувала вже 844 медзаклади на здійснення хірургічних операцій у стаціонарних умовах. 4 з них — приватні. Про це повідомляє на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«На сьогодні НСЗУ виплатила цим закладам 5,5 млрд грн за надання хірургічних послуг пацієнтам у квітні-вересні», — йдеться у повідомлені.

В безоплатний пакет хірургічної допомоги в стаціонарі медзакладу включено:

  • проведення хірургічної операції з забезпеченням анестезії;
  • інструментальні та лабораторні обстеження, включаючи патоморфологічні;
  • післяопераційний моніторинг пацієнта, знеболення та подальша медикаментозна терапія;
  • цілодобовий лікарський та медсестринський догляд;
  • медична реабілітація в гострому періоді для запобігання виникнення післяопераційних ускладнень;
  • ліки з Нацпереліку основних лікарських засобів та витратні матеріали;
  • харчування в стаціонарних умовах.

Окрім того, пацієнту надаються безоплатно ліки та медичні вироби, які заклад отримує через централізовані держзакупівлі.

Інформація про наявність відповідних ліків в конкретній лікарні має бути розміщена на інформаційній дошці в лікарні та офіційному веб-сайті медзакладу, а також органу місцевої влади.

Що потрібно для отримання безоплатної хірургічної допомоги

Щоб отримати хірургічну допомогу безоплатно пацієнту необхідно:

  • отримати направлення свого лікаря, з яким укладено декларацію, або лікуючого лікаря, та звернутись до обраного медзакладу;
  • в разі невідкладного стану пацієнт може звернутись до лікарні без направлення, або викликати «швидку» за номером 103, яка за необхідності доставить його до медзакладу. Наголошуємо, медична допомога пацієнту у невідкладному стані надається безоплатно без жодних додаткових умов — без направлення і без декларації з лікарем.
  • Пацієнт може звернутись за хірургічною допомогою до будь-якого з понад 800 медзакладів, з якими НСЗУ уклала договір на надання таких послуг, незалежно від свого місця проживання чи реєстрації.
  • Ці послуги для пацієнта будуть безоплатними.

Якщо у вас вимагають гроші за безоплатні послуги, повідомляйте про це НСЗУ за номером 16−77.

Також в НСЗУ додають, що через продовження адаптивного карантину, оплати медзакладам, які законтрактовані на пакет «Хірургічні операції у стаціонарних умовах» до 1 жовтня здійснюються на 100% за глобальним бюджетом.

Тобто заклад отримує кошти незалежно від того, скільки в ньому проведено операційних втручань.

Це зробили через те, що зараз в окремих регіонах країни, які потрапили до червоної та помаранчевої карантинної зони, скасовуються планові операції, і кількість пацієнтів, які звертаються до лікарень для отримання хірургічної допомоги, зменшується.

Опубліковано

В український прокат виходить фільм про Тараса Шевченка у засланні

24 вересня в національний прокат виходить новий національний художній фільм – історичний екшн «Тарас. Повернення». 38 локацій в Україні та Казахстані. Перший за 50 років фільм про Тараса Шевченка!

Стрічка створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Фільм розповідає про останні 3 місяці заслання Тараса Шевченка у Казахстані.

Того літа поет, засланий на військову службу в російській царській армії, отримує повідомлення від друзів із Петербурга: його особисто помилував цар Олександр II. Однак військове керівництво Новопетрівського форту не поспішає повідомляти про це Тараса і видавати указ про його звільнення. Більше того, таємний агент з Петербурга намагається зробити все, аби поет залишився тут назавжди.

Зйомки картини проходили в Києві, Одесі, на території Аккерманської фортеці у Білгород-Дністровську, а також у Мангістауській і Алматинській областях у Казахстані.

Автором сценарію та режисером стрічки є актор, літератор та режисер Олександр Денисенко. Ролі у фільмі виконують: Борис Орлов (у ролі Тараса), Богдан Бенюк, Олександр Пожарський, Роман Луцький, Ганна Топчій, Акнієт Оринтай.

У вересні 2019 року у Кам’янці-Подільському на кінофестивалі «Бруківка» фільм отримав 1-шу нагороду як найкращий художній український фільм, операторська робота оператора фільму Олександра Кришталовича була визнана найкращою, а приз за найкращу акторську гру акторів у головній ролі був вручений акторам фільму Анні Топчій та Юрію Шульгану.

Наприкінці жовтня 2019 року на Міжнародному кінофестивалі «Місто мрії» у Рівному фільм виборов перше місце у номінації художніх фільмів.