10 найкрасивіших озер України, які вразять вас своєю красою

Україна – багата країна. Бог наділив цю землю дивовижно мальовничими краєвидами, де є і гори, і моря, і ріки, і степи. В Україні налічується близько 20 тисяч озер: вони розкидані у заплавах річок, морських заливах та високо в горах.

Сьогодні ми покажемо вам 10 найкрасивіших озер, які є справжніми перлинами української природи.

Озеро Синевир

Село Синевирська Поляна, Міжгірський р-н, Закарпатської області

Синевир
Фото – Marik Mbudoy

Саме Синевир називають найкрасивішим озером нашої країни. Мальовничі карпатські пейзажі та романтика легенд роблять цю пам`ятку природи справді неповторною. “Води Синевиру прозорі, наче дівочі сльози. Кажуть, їх виплакала молода Синь у тузі за коханим Виром” – розповідає легенда про походження озера. Спокійний та глибокий Синевир (22 м), що синіє своїми водами між зелених ялин, називають Морським оком Карпат.

Кояське озеро

Південь Керчинського півострова

фото: Кирило Греков

Від Чорного моря Кояське озеро відділене лише вузьким піщаним насипом. Це лиманне солене озеро, яке населяє дюналіелла – мікроскопічна одноклітинні рухлива водорість, яка у своєму складі містить червоний пігмент b-каротин. Він, відповідно, й надає воді рожево-червонуватого кольору. Кояське озеро вважається найсолонішим із усіх озер Криму. Цікаво, що у 2013 році відомий сайт pacsafe.com відніс Кояське до Топ-10 неймовірно красивих озер світу.

Озеро Несамовите

Рахівський район Закарпатської області

фото: Дмитро Дячук

Високогірне озеро Несамовите, що розташоване у гірському масиві Чорногора, має містичну славу. Існує безліч карпатських легенд про вічнохолодні води, в які не можна кидати каміння і купатись в них. Водойма, що є зовсім неглибокою (1.5 м) “витягнута” у довжину на 88 метрів. Вражень від знайомства із надзвичайно красивим озером додає і мальовнича природа гірських вершин і долин, що розкинулись довкола чарівними пейзажами.

Біле озеро

Володимирецький район Рівенської області

фото: tsn.ua

Біле називають озером молодості. Кажуть, вода, багата на гліцерин, м`яка навіть на дотик. Місцеві розповідають, що всередині минулого століття польським панночкам для прийняття ванн спеціально доставляли білоозерську воду з України. Саме озеро дуже красиве. Тут ви знайдете унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся. Біле озеро – карстового походження. Вода тут чиста настільки, що дозволяє бачити піщане дно крізь глибину кількох метрів.

Озеро Світязь

Село Світязь Шацького району Волинської області

Озеро Світязь є однією з перлин колекції Шацького НПП, яка налічує 24 унікальних озера. Водойми багаті на рибу, лікувальні грязі, мають чисту, надзвичайно прозору воду і піщані береги. Світязь – найглибше озеро України (до 58, 4 м). Так у сонячну погоду дно видно на кілька метрів углиб. Свого часу саме це озеро було назване одним із семи природних чудес України. Довкола Світязя величезні хвойні ліси, прогулянки якими дуже корисні для здоров`я.

Озеро Марічейка

Верховинський район Івано-Франківської області

фото: Ніка Шмельова

Ще одне озеро масиву Чорногора, звідусіль оточене густим смерековим лісом. А його найближчі береги вкривають субальпійські луки. Легенда про назву озера згадує вродливу дівчину Марічку, яка пожертвувала життям, щоб врятувати односільчан від наступу ворогів. Озеро утворилось зі сліз коханого Марічки – чабана Іванка. А ліс довкола назвали Дівочим. Видніє він у дзеркалі прозорої чистої води, крізь яку, якщо підійти ближче, можна побачити дно.

Озеро Ялпух

Поблизу міста Болграда на Одещині

фото: sun-expo

Ялпух – найбільше в Україні та друге в Європі прісноводне озеро природного походження, що розлилось аж на 25 кілометрів. Це водойма лиманного типу, що утворилась у басейні річки Дунай. Ялпух прикрашає собою місто Болград, що влітку просто потопає в зеленому вбранні садів і виноградників. Цікаво, що кілька років тому саме на березі озера Ялпух археологи знайшли так звані скарби гунів – кілограми золота, срібла та дорогоцінних каменів.

Шелехівське озеро

Поблизу села Межиріч Лебединського району Сумської області

фото: goneva.net.ua

Озеро береже свою первозданну красу ще з часів льодяникового періоду, не втратило воно і холод льодовиків, бо вода тут не буває теплою ніколи. Шелехівське таке ж давнє, як Ладозьке чи Байкал. Тут панує спокій і тиша, яку порушують лиш пісні птахів. Озеро оточене короною високих соснових, вільхових та кленових лісів. З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на величезну розігнуту підкову, що огортає крихітний острівець посередині.

Молочний лиман

Південь Запорізької області

фото: vv.com.ua

Озеро, утворене на місці заливу Азовського моря. Відділене від нього піщано-черепашковим пересипом. Сьогодні водойму здебільшого називають Молочним лиманом. Та на картах XIX ст. існувала лише назва Молочне озеро, тоді його води ще не були з`єднані з морем. Цікаво, що протягом років лиман постійно змінював свої стани, будучи то закритим, то відкритим, то напіввідкритим. Грязі Молочного озера мають лікувальні властивості, а вода за складом дуже схожа на “азовську”.

Озеро Бребенескул

Рахівський район Закарпатської області

Найбільш високогірне озеро України лежить на дні льодовикового кару на схилі гори Гутин-Томнатик. Протягом року слабо мінералізована вода Бребенескула залишається кришталево чистою і прохолодною (хоч вважається найтеплішою зі всіх озер Чорногірського хребта). Цікаво, що з Бребенескула витікає річка з такою самою назвою. Довкола озера – найчистіше гірське повітря та дивовижна карпатська природа, де на зелених вершинах квітнуть азалії та крокуси.

Автор Надія Понятишин
Джерело: vsviti.com.ua

Що робити, щоб все змінити

Зрозумій, що тобі по-справжньому подобається. Це і найголовніше, і найскладніше. Золоте правило говорить – роби те, що приносить тобі справжнє задоволення, і тоді ти станеш набагато щасливішим. З розвитком інтернету все стало ще простіше – результати твоїх старань дуже легко донести до публіки, і вона обов’язково їх оцінить. Більше того, наявність справи, яка тебе по-справжньому запалює – це ключовий фактор привабливості для протилежної статі. Але треба бути готовим до того, що пошук свого шляху – це марафон, який може тривати багато (десятків?) років.

Відмовся від сміття, яке ти їси, п’єш і куриш кожен день. Ніяких секретів і хитрих дієт – просто натуральна їжа, фрукти, овочі, вода. Не треба ставати вегетаріанцем і повністю зав’язувати з випивкою, – достатньо лише максимально обмежити цукор, борошно, каву, алкоголь і всю пластмасову їжу.

Вчи іноземні мови. Це нереально розширить глибину сприйняття світу і відкриє небачені перспективи для навчання, розвитку та кар’єрного зростання. Українських користувачів інтернету 20000000. Англомовних – мільярд. Центр прогресу зараз знаходиться по інший бік кордону, в тому числі мовної. Знання англійської – це вже не просто примха інтелігентів, а життєва необхідність.

Читай книги. Приблизне коло – твоя професійна область, історія, природознавство, особистісний ріст, соціологія, психологія, біографії, якісна художня література. Немає часу читати тому, що їздиш за кермом – слухай аудіокниги. Золоте правило – читай / слухай як мінімум одну книгу на тиждень. Це 50 книжок на рік, які перевернуть твоє життя.

Проведи з cенсом кожні свої вихідні. Сходи в музей, на виставку, займися спортом, поїдь за місто, стрибни з парашутом, провідай родичів, сходи на хороший фільм. Розширюй зону контакту зі світом. Коли вже все об’їздиш і обійдеш, бери з собою друзів і розповідай їм те, що знаєш. Головне – не сиди на місці. Чим більше вражень ти пропустиш через себе, тим цікавіше буде життя, і тим краще ти будеш розбиратися в речах і явищах.

Почни вести блог або звичайний щоденник. Все одно про що. Не біда, що ти не володієш красномовством, і в тебе буде не більше 10 читачів. Головне, що на його сторінках ти зможеш думати і міркувати. А якщо ти просто регулярно пишеш про те, що ти любиш, читачі обов’язково прийдуть.

Став мету. Фіксуй їх на папері, в Word або блозі. Головне, щоб вони були чіткими, зрозумілими і вимірними. Якщо поставиш мету, то можеш її або досягти, або ні. Якщо не поставиш, то варіантів досягнення немає взагалі.

Осідлай час. Навчися управляти своїми справами так, щоб вони працювали майже без твоєї участі. Для початку почитай Аллена (Getting Things Done) або Гліба Архангельського. Приймай рішення швидко, дій негайно, не відкладай “на потім”. Всі справи або роби, або передавай комусь. Старайся, щоб м’яч ніколи не затримувався на твоєму боці. Запиши на аркуші всі справи, які до цих пір не зроблені і заважають тобі жити. Переосмисли, чи потрібні вони тобі (пам’ятаючи про п.1). Зроби те, що залишилося, протягом декількох днів, і ти відчуєш неймовірну легкість.

Відмовся від комп’ютерних ігор, безцільного сидіння в соціальних мережах і тупого серфінгу в інтернеті. Мінімізуй спілкування в соцмережах (аж до оптимізації – залиш всього один акаунт). Знищ в квартирі телевізійну антену. Щоб не тягнуло постійно перевіряти електронну пошту, встановити агент, який буде повідомляти тобі про вхідні повідомлення (на мобільний теж).

Перестань читати новини. Все одно про ключові події будуть говорити всі навколо, а додаткова шумова інформація не приводить до поліпшення якості прийняття рішень.

Навчися рано вставати. Парадокс в тому, що в ранні години ти завжди встигаєш більше, ніж у вечірні.

Намагайся оточувати себе порядними, чесними, відкритими розумними та успішними людьми. Ми – це наше оточення, у якого ми вчимося всьому, що знаємо. Проведи більше часу з людьми, яких ти поважаєш і в яких можна чогось навчитися (особливо важливо, щоб в категорію таких людей попадало твоє начальство). Відповідно, старайся мінімізувати спілкування з людьми негативними, смутними, песимістичними і злими. Щоб стати вище, ти повинен прагнути вгору, і наявність поруч людей, до яких хочеться рости, саме по собі стане відмінним стимулом.

Використовуй кожен момент часу і кожну людину для того, щоб дізнатися щось нове. Якщо життя зводить тебе з професіоналом в будь-якій області, спробуй зрозуміти, що становить суть його роботи, які його мотивації і цілі. Вчися ставити правильні питання – навіть таксист може стати безцінним джерелом інформації.

Почни подорожувати. Не біда, що немає грошей на Аргентину і Нову Зеландію – якість відпочинку взагалі ніяк не пов’язана з витраченими грошима. Коли ти побачиш, який різноманітний світ, ти перестанеш зациклюватися на маленькому просторі навколо тебе, і станеш толерантніший, спокійніший і мудріший.

Купи фотоапарат (можна найпростіший) і намагайся ловити красу світу. Коли у тебе вийде, ти будеш пам’ятати свої подорожі не тільки по невиразним враженням, але й по красивих фотографіях, які ти привіз із собою. В якості альтернативи – спробуй малювати, співати, танцювати, ліпити, проектувати. Тобто роби те, що змусить тебе поглянути на світ іншими очима.

Займися спортом. Не обов’язково ходити у фітнес-клуб. Йога, скелелазіння, велосипед, футбол, біг, плавання, функціональні тренування – кращі друзі людини, яка хоче повернути тонус тілу і отримати сплеск ендорфінів. І забудь про те, що таке ліфт – якщо треба пройти пішки менше 10 поверхів, використовуй ноги. Всього за 3 місяці методичної роботи над собою можна змінити тіло майже до невпізнання.

Роби незвичайні речі. Сходи туди, де жодного разу не був, їзди на роботу іншою дорогою, розберися в проблемі, про яку взагалі нічого не знаєш. Виходь з своєї “зони комфорту”, ​​розширюй знання і кругозір. Перестав у будинку меблі (і роби це приблизно раз на рік), зміни зовнішність, зачіску, імідж.

Інвестуй. В ідеалі, кожен місяць варто вкладати частину свого доходу, адже багата людина – це не та, яка багато заробляє, а та, яка багато інвестує. Намагайся інвестувати в активи, мінімізувати пасиви і контролювати витрати. Якщо ти поставиш собі фінансову мету і наведеш порядок в особистих грошах, то здивуєшся тому, як легко ти будеш рухатися до її досягнення.

Позбудься барахла. Викинь всі речі, які не одягав або не використав протягом останнього року (наступного року теж до них не доберешся). Залиш тільки те, що тобі дійсно подобається і потрібно. Шкода викинути – роздай. При покупці нової речі позбувайся старої аналогічної, щоб баланс зберігався. Менше речей – менше пилу і головного болю.

Віддавай більше, ніж береш. Поділися знаннями, досвідом та ідеями. Людина, яка не тільки бере, але й ділиться, неймовірно приваблива. Напевно, ти вмієш щось таке, чому інші дуже хочуть навчитися.

Приймай світ таким, яким він є. Відмовся від оціночних суджень, приймай всі явища як спочатку нейтральні. А ще краще – як однозначно позитивні.

Забудь про те, що було в минулому. Воно не має ніякого відношення до твого майбутнього. Візьми з собою звідти тільки досвід, знання, хороші відносини і позитивні враження.

Не бійся. Непереборних перешкод немає, і всі сумніви живуть тільки в твоїй голові. Не обов’язково бути воїном, достатньо лише бачити мету, обходити перешкоди і знати, що ти досягнеш її без єдиного шансу випробувати невдачу.

Роби те, що тобі подобається. Вчися. Розвивайся. Міняй себе зсередини.

Це аж ніяк не вичерпний список. Але навіть якщо планомірно робити хоч щось з цього, то через рік, подивившись на себе в дзеркало, ти себе не впізнаєш. А світу просто нічого не залишиться, окрім як слідувати твоєму прикладу і змінитися у відповідь.

За матеріалами navkolonas.com

Львівський короткометражний фільм про віру і науку

Короткометражний фільм молодої львівської команди, знятий у Львові. Кіно розповідає про віру у нашому житті.

Історія з межі 19-го та 20-го століття, що, кажуть, була правдива. Вона розповідає про професора, який вирішив не надто вдало пожартувати про Бога та віру. Та чи наука виключає віру?

Паролі до Wi-Fi в аеропортах по всьому світу

В наш час кількість людей, які подорожують, все більше зростає. Це стало особливо актуально в зв’язку з запуском лоукостів з України.

Блогер-мандрівник, Аніл Полад, розуміє всі страждання від сидіння в аеропорту без безкоштовного Wi-Fi в очікуванні посадки на літак, тому він створив зручну у використанні інтерактивну карту для постійних завсідників аеропортів.

Знаходити відкритий бездротовий зв’язок в багатьох аеропортах не завжди є легким завданням, іноді це взагалі неможливо, оскільки потрібно знати або пароль, або ще гірше – мати місцевий номер телефону. Такі труднощі отримання доступу до відкритого зв’язку стали причиною, чому Аніл створив карту актуальних паролів до Wi-Fi. Більше того, будь-хто може надсилати йому свої поради чи паролі, які дізналися, і він внесе їх в карту.

Ми впевнені, що ця карта стане в нагоді не одному мандрівнику, який проводить по декілька годин в очікуванні літака.

Джерело Inspired 

Як самостійно підкорити Говерлу?

Крок № 1. Обираємо пункт для старту

Одразу розчарую усіх, хто сподівається на легкий шлях. Прямого потяга до Говерли нема. Як і автобуса. Тому потрібно шукати місце, з якого ти починатимеш добиратися до вершини. Наш варіант – станція Ворохта. Щоб добратися туди потрібно вибирати потяг до Рахова. Ворохта – курортне селище із помірними цінами на житло, їжу та транспорт.

Ще варіанти – Яремче та Верховина. Але у першому випадку містечко дуже популярне серед туристів, тому складно знайти вільне житло та й ціни значно вищі. І до підніжжя Говерли добиратися довше, бо воно розташоване перед Ворохтою. Верховина – трохи позаду Говерли. Селище теж досить популярне. Але у ньому не зупиняється потяг, який прямує до Рахова.

Крок № 2. Вирушаємо в дорогу

Як ти вже зрозумів, Ворохта – це гарне місце для старту, але до підніжжя гори ще далеко. Приблизно 21 кілометр. Щоб дістатися до нього, потрібно сісти на маршрутку «Івано-Франківськ – Верховина». На автовокзалі, що зовсім поряд із залізничним вокзалом, є розклад її руху. Ми обрали ранковий рейс о 8:00. Але приходити варто завчасно, бо можливі форс-мажори. Неочікуваним було те, що ця маршрутка відправляється не з вокзалу, а з іншої зупинки, яка розташована недалеко – кількадесят метрів в сторону біля піцерії (вона тут одна, тож не сплутаєш).

Їхати необхідно до роздоріжжя. Одна з доріг прямує до Верховини, інша – до Говерли. Вартість проїзду – 5 гривень. Маршрутка нетипова, невеличка і дуже низенька, але помістяться усі. Раджу не боятися запитувати дорогу у місцевих – вони дуже привітні і радо відгукуються на прохання про допомогу.

Крок № 3. Добираємося до КПП

Отож, ти вийшов з маршрутки на роздоріжжі. Якщо стоїш до нього обличчям, то рушай праворуч. Тобі необхідно пройти чи проїхати на попутці 4 кілометри до контрольно-пропускного пункту. Влітку та на початку осені багато туристів машинами добираються до Говерли. На цій дорозі загубитися важко – весь час прямуй прямо і не схибиш.

Крок № 4. Від КПП до бази «Заросляк» і підніжжя

Ти добрався до КПП. При собі обов’язково потрібно мати паспорт або водійські права. За одну особу з кишені доведеться викласти 20 гривень. Тобі видадуть карту руху. Але усе це згодом. Ще треба дістатися до підніжжя Говерли. А до нього ні багато ні мало – 8 кілометрів. Тут легше знайти попутку – тобі допоможуть працівники КПП, вони часто просять водіїв підбирати пішоходів.

Якщо ти їдеш машиною до підніжжя, то здолаєш шлях хвилин за 15. Так ти доберешся до спортивної бази «Заросляк». Саме від неї починається підйом на гору.

Крок № 5. Починаємо сходження

Саме час дістати карту руху. Є два шляхи підйому на Говерлу – зелений та синій. Зелений – пологіший, легший, але довший (приблизний час підйому – 3 години). Синій – крутіший, але швидший (час підйому – 2,5 години).

Дорога починається у лісі. На деревах є біло-зелені та біло-сині вказівники. Ми, раніше сповнені рішучості йти синім шляхом, усе ж вирішили йти доступнішою дорогою. Лісом простувати теж не суцільне задоволення, бо усюди є стерті взуттям туристів корені дерев. Поряд шумить річка. Краса неземна. Після лісу доведеться пробиратися через кущі, далі – лізти по камінням. Слідкуй за позначками саме на них, бо дерева уже закінчилися.

Крок № 6. Не здавайся!

От і перше розчарування – ти уже майже на вершині, але тут розумієш, що це зовсім не Говерла. Ця висота – мала Говерла, яку новачки часто плутають зі справжньою перлиною Карпат. Будь готовим до того, що йти до справжньої вершини доведеться стільки ж, скільки ти пройшов і до малої. Головне – не здавайся. Чи складно йти? Звісно, що так. Але можливо. І людям, які жодного разу не були у горах – теж. Ми самі до того підкорили лише по одній невеличкій горі. Та, на щастя, Говерлу здолали.

Далі тебе очікують кілька підйомів, які ставатимуть щораз крутішими. Під ногами – трава, земля та каміння. У сонячну погоду можна особливої уваги не звертати на що ти наступаєш. Але нам пощастило підійматися у дощ, тому ставати потрібно лише на каміння, бо трава та земля – дуже слизькі, можна легко впасти. Правду кажуть, що найскладнішими є останні кількадесят метрів.

Крок № 7. Ти на Говерлі

На підйом зеленим шляхом витратили 2,5 години – стільки ж, скільки тривав би і синім. І це ще ми частенько зупинялися, щоб фотографувати усі красоти, які відкривалися перед нами. Тож однозначно радимо його – він пологіший, ти хоча б бачиш, куди йдеш.

Перше, що впадає у вічі, коли ти опиняєшся на вершині, це купка людей, які зібралися біля спритного пана, який… варить чай та каву. І брешуть ті, хто каже, що вода у горах не кипить. Асортимент – дуже різний: кава, чай чорний, зелений, каркаде, мультифруктовий, з малиною, з цукром чи без. Коштує таке задоволення 12 гривень. На вершині відкривається чудовий краєвид на гори (звісно, якщо немає хмар). Можна залишити копійку за традицією, щоб повернутися.

Крок № 8. Спуск

На КПП спускатися радили синім шляхом. І ми наївно повірили. В ідеалі шлях назад триває 1,5 години, ми ж витратили 2. Може тому, що були уже трішки стомленим, може тому, що ця дорога дійсно дуже крута – постійно спускаєшся вниз по великому камінні. Але і їх можна поступово здолати. Кажуть, дорога додому завжди легша. Отож, за дві години ми знову були біля «Заросляка». Якраз почався дощ, тому ідею іти пішки 12 кілометрів до роздоріжжя відкинули одразу. Пощастило підсісти у машину до сім’ї, яка сама щойно з Говерли спустилася. Вони прямували до Яремче, тому підкинули нас аж до самої Ворохти. Якщо тобі так не пощастить і добиратимешся маршруткою, то пам’ятай, що остання їде повз роздоріжжя о 19:00. Курсує цей транспорт приблизно раз в годину.

Резюмуємо план підйому:

  • О 8:10 сіли на маршрутку у Ворохті.
  • О 8:30 уже були на роздоріжжі.
  • До підніжжя Говерли (база «Заросляк») добралися о 10 ранку (4 км пішки, перехід КПП, 8 км на попутці).
  • О 12:30 стояли на вершині гори.
  • О 13:30 почали спуск (час перебування на горі залежить від тебе).
  • О 15:30 знову опинилися біля «Заросляка».
  • Щасливо повернулися додому о 17:00.

Лайфхаки

З 1 жовтня до 1 травня підйом на Говерлу дозволено лише альпіністам та гірським туристам. З травня по жовтень не бажано, але не смертельно (перевірено на власному досвіді) підійматися у дощ, сніг чи туман. Найбільш сонячна погода тримається на горі у липні-серпні.

Заборонено, оскільки Говерла – це заповідна територія, розпалювати на її території багаття, розпинати намети, ловити рибу, збирати ягоди, гриби та зривати квіти. Тому, якщо захочеш раптом сплести собі віночок, краще стримайся.

Що взяти із собою

  • Паспорт або водійські права. Без них тебе не зареєструють на КПП і, відповідно, не пропустять далі. Для студентів жодних знижок не передбачено.
  • Дерев’яні палки. Можеш сміятися, але їх навіть здають на прокат біля бази «Заросляк». Опираючись, з ними суттєво легше підійматися. Тому якщо є можливість – знайди їх у лісі по дорозі, не пошкодуєш.
  • Фрукти та горішки. У дорозі хочеться їсти, тому це оптимальний варіант. Вони легкі та чудово тамують голод.
  • Кілька бутербродів точно не завадило б. От чого нам забракло на вершині – то це власних продовольчих запасів.
  • Вода. Щодо неї, то з собою не варто брати багато – півлітра на одну людину цілком достатньо.
  • Рюкзак. Ти йдеш на Говерлу на один день, тому великого туристичного не потрібно. Ми використовували звичайнісінькі наплічники. І вони нас не підвели.
  • Дощовик. Досвід показав, що це мегакорисна річ: коли ми підіймалися, то дощ падав разів 6. Купити дощовики можна також біля КПП, приблизна ціна – 20 грн.
  • Светр чи шарф. Варто мати з собою якісь теплі речі, бо вітер такий, що голову зносить.
  • Мобільний, монопод, фотоапарат. Не варто маніакально боятися переповнити рюкзак. Можеш сміливо брати з собою ці гаджети. Зі світлинами та відео важливо не перегнути палку, та кілька хороших знімків із найвищої точки України гріх не зробити.

Висновок: усе можливо, просто встань нарешті з дивану!

Джерело: studway.com.ua

Безвіз з Європою: 15 практичних речей, які вам допоможуть

Громадське продовжує пояснювати, які можливості надаватиме безвізовий режим громадянам України і які обмеження діятимуть із набуттям чинності нових правил для поїздок до ЄС.

До вашої уваги – розширена інформація з деякими практичними інструкціями.

1. Перше правило: подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних закордонних паспортів. Запровадження таких паспортів було однією з умов надання безвізового режиму, і недарма: впускати до себе ЄС буде тільки тих громадян України, хто має біометричний паспорт. Тим, хто його не має, потрібна буде віза.

Також не плутайте біометричний закордонний паспорт з біометричною ID-карткою: це різні документи. Закордонний паспорт – це «книжечка», як і зараз; тільки вона має бути з чіпом, що містить біометричну інформацію, передусім відбитки пальців.

2. Для безвізового в’їзду працює правило 90/180. Воно означає, що без віз ви зможете бути на Шенгенських територіях протягом 90-а днів з кожних 180-и.

«Ці 90 днів ви можете набрати з перервами, а можете підряд, якщо ви зможете обґрунтувати, чому вам треба провести саме 90 днів», – коментує Громадському Павло Кравчук, менеджер з комунікацій «Європа без бар’єрів».

Працюватиме це так: від дня вашого в’їзду на територію Шенгенської зони прикордонник відраховуватиме назад 180 днів, а потім дивитиметься на штампи про в’їзд та виїзд з країн Шенгенської зони. Він перевірятиме, чи за ці півроку кількість днів вашого перебування в країнах Шенгену не перевищує 90.

Іншими словами, безвізовий режим не означає права нескінченно довго бути на території країн ЄС. Якщо ви протягом півроку перебуваєте більше 90-а днів, вам потрібна буде національна (довгострокова) віза або дозвіл на проживання.

3. Штамп про перетин кордону – це важливий нюанс. Обов’язково перевіряйте, чи прикордонник країни Шенгенської зони поставив вам штамп про в’їзд та штамп про виїзд. Також обов’язково перевіряйте, чи інформацію на цьому штампі чітко видно – особливо дані про дати в’їзду та виїзду.

«У Шенгенській інформаційній системі немає єдиної бази даних в’їздів та виїздів громадян, тому штамп у паспорті – це єдина фізична можливість встановити, скільки часу людина провела за останні півроку в Шенгенському просторі», – коментує Громадському Олександр Сушко, директор з наукової роботи Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.

Також будьте готові до того, що прикордонники ретельно перевірятимуть ці штампи, рахуватимуть дні вашого перебування – чи не перевищили ви ліміт у 90 днів за півроку та аналізуватимуть, чи цей штамп не підроблено.

4. «Безвіз з Євросоюзом»: ця формула, насправді, не зовсім точна. Бо є країни ЄС, на які безвіз не діє. І є країни з-поза меж ЄС, на які безвіз діє. Розберімося.

Подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. Тобто безвізовий режим діятиме для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн – тут. Це і Франція, і Німеччина, і Польща, Іспанія, Італія, і багато інших. Він також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія, Кіпр. Отже, разом маємо 26 з 28-и країн ЄС.

Для країн, які не є членами ЄС, але є частинами Шенгенської угоди (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) нинішнє рішення також чинне, бо має статус «розвитку Шенгенського законодавства». А тому вони теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур.

Натомість візи залишаються для подорожей до Великої Британії та Ірландії, бо вони не приєдналися до Шенгенської угоди. До того ж Британія виходить із Євросоюзу. Тому, якщо ви хочете в Лондон чи Дублін – вам треба робити окремі візи.

Іншими словами, безвіз діє для 30 європейських країн: 26 з 28 країн ЄС – усі, окрім Британії та Ірландії, та 4 країн з-поза меж ЄС – Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.

Подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних закордонних паспортів Фото: EPA/DAREK DELMANOWICZ

5. Існує страх, що безвізовий режим не скасує обтяжливих перевірок документів, а тільки перенесе їх з консульств або візових центрів на кордон. Цей страх загалом безпідставний: у прикордонників просто немає фізичних можливостей та ресурсів перевіряти товсті теки з документами кожного подорожанина, що перетинає кордон, особливо в аеропортах.

Крім того, «якщо раніше мандрівникові треба було довести консульству, що він має право на поїздку, – тобто існувала презумпція його неправоти, – то в умовах безвізового режиму існує презумпція правоти мандрівника. Але він має чітко розуміти, куди й навіщо він їде, і яким коштом покриває витрати на свою поїздку», – коментує Громадському Олександр Сушко.

Біометрика тут згодом зіграє позитивну роль: вона дозволяє легко ідентифікувати людину та простежити історію її перетинів кордону. Чим більше безпроблемних перетинів – тим легше вас пропускатимуть надалі.

6. Однак це не означає, що вам можна прийти на перетин кордону «голим і босим», без підготовки. Прикордонник – це носій суверенного права країни впускати вас чи ні. Безвізовий режим цього права не відбирає. Тому прикордонник має право вимагати від вас підтверджувальних документів – і до цього варто ставитися з розумінням.

«Якщо, наприклад, людина їде в перше, за новим біометричним паспортом, вона має бути морально готовою до питань», – додає Олександр Сушко.

7. Які документи варто мати з собою? По-перше, ті, які підтверджують мету поїздки: запрошення на конференцію, лист від родича, заброньовані готелі чи квитки на футбол тощо. По-друге, ті, які підтверджують ваші фінансові спроможності: скільки грошей на картці (найкраще мати виписку, але можна просто показати SMS з останньої трансакції), чи маєте ви страховку, чи маєте готівку, чи є у вас куплені або заброньовані квитки. По-третє – документи про вашу мотивацію повернутися: документи про власність, шлюб, дітей тощо. Іншими словами, про те, що вас «тримає» в Україні, чому ви не є людиною, яка хочеться залишитися в ЄС нелегально.

8. Дуже бажано на час поїздки мати справжню медичну страховку. Не «липову», а справжню, яка спрацює, якщо раптом щось трапиться. Пам’ятайте: медицина у Європі дуже дорога, і вам потрібно мати перевірену компанію, яка прийде на допомогу і зможе покрити витрати. Навіть з респектабельними фірмами не завжди все йде добре – але в кожному разі, як-то кажуть, «остерігайтеся підробок».

Безвізовий режим не відбирає права у прикордонників вимагати підтверджувальних документів Фото: EPA/DAREK DELMANOWICZ

9. Пам’ятайте також, що безвізовий режим не дає вам автоматичного дозволу на роботу чи тривале навчання в країнах ЄС. Для таких дозволів вам потрібно, як і зараз, отримувати національні візи чи посвідки на проживання з наданням такого права. Безвізовий режим — це лише перша сходинка інтеграції в рамках «міжлюдських контактів» між країнами.

10. Попри те, що ви не можете законно (на основі угоди чи контракту) влаштовуватися на роботу чи працювати в ЄС, ви можете шукати роботу, проходити співбесіди, відвідувати короткі навчальні курси тощо. Але якщо вас беруть на роботу та готові підписувати угоду, вам, радше за все, треба буде повернутися до України і оформити тут національну візу, яка дає згодом право на посвідку на проживання.

11. Існує також стереотип, що безвіз відкрито тільки для «туризму». Це міф, бо дія безвізу значно ширша. Якщо ви науковець, то можете за безвізом їхати на конференцію. Якщо ви бізнесмен, то можете сміливо вирушати на бізнесову виставку, зустрічатися з партнером чи підписувати контракт. В кожному разі пам’ятайте: завжди потрібно мати з собою підтвердження мети вашої поїздки.

12. Безвізовий режим далеко не тотожний входженню в Шенгенську зону. Всередині Шенгенської зони ви взагалі не маєте показувати паспорт під час перетину кордону між країнами. Натомість у рамках безвізового режиму ви маєте показувати паспорт. Інша річ — що біометричний паспорт не мусить мати візи.

В аеропортах також нічого не зміниться: громадяни України ставатимуть в чергу до віконця «всі паспорти», а не в віконце для громадян ЄС та Шенгенської зони. Тут немає ніякої дискримінації: громадяни США чи Японії, наприклад, ставатимуть у чергу «всі паспорти» разом із вами.

13. Особам, яким з різних причин заборонено в’їзд у ЄС (наприклад, якщо вас було депортовано, і термін дії депортації ще не минув), безвіз не допоможе: інформацію про них внесено до єдиної Шенгенської системи, тому на кордоні їх не пропустять.

14. Якщо вам колись відмовляли в Шенгенській візі, добре підготуйтеся до перетину кордону. Цілком можливо, що інформація про минулі відмови спливе в системі, і до вас буде прискіпливіше ставлення. Якщо причиною відмови були серйозні підстави (порушення закону чи фальсифікація документів), готуйтеся до ретельної перевірки.

15. Надання безвізу не означає, що ЄС тепер на все заплющуватиме очі. Запроваджено жорсткіший механізм призупинки безвізу – завдяки якому ЄС страхує себе від ризиків. Наприклад, якщо різко збільшується кількість ситуацій, коли підозрілих людей не пропускають через кордон, зростає кількість подання прохань на притулок, чи більшає громадян, які порушують правила перебування в країні Шенгенського простору – все це може мати негативний вплив.

«Призупинки» не буде автоматично, це складний процес домовленостей між країнами ЄС. Але в кожному разі, українцям варто пам’ятати: під час подорожей вони є обличчям своєї країни за кордоном. А тому треба чітко дотримуватися європейських правил і норм.

В кожному разі, попри ці нюанси, безвізовий режим зможе надати величезні плюси українцям, які нарешті зможуть їздити в Шенгенський простір без віз. Мати «доступ до Європи» стане значно простіше, відчути Європу «на дотик» і «на смак» – значно легше. Вихід лоукостів на український ринок цьому тільки сприятиме.

Тому на українців точно чекають нові горизонти.

Топ-7 дивовижних озер України

Прoпoнyємo нaшим читaчaм пiзнaти й вiдвiдaти цi пeрлини Укрaїни.

Синевир

Фото – Marik Mbudoy

Синeвир yтвoрився в рeзyльтaтi пoтyжнoгo зсyвy, спричинeнoгo зeмлeтрyсoм близькo 10 тисяч рoкiв тoмy. Нa висoтi 989 м нaд рiвнeм мoря гiрськi кaм’янистi пoрoди стaли нa шляхy швидкoгo стрyмкa, yтвoривши грeблю i пoвнiстю пeрeгoрoдивши вyзькy дoлинy.

Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. Озеро Синевир розташоване в Міжгірському районі Закарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Горгани.

Світязь

Світязь — найглибше озеро України, що знаходиться на території Шацького національного природного парку на Волині.

Свiтязь нaлeжить дo грyпи Шaцьких oзeр, йoгo плoщa склaдaє 27,5 км², a нaйбiльшa глибинa – 58,4 м. Oзeрo чaстo нaзивaють пoлiським мoрeм. Шaцькi oзeрa, зoкрeмa Свiтязь, привaблюють чимaлo тyристiв свoїми мaльoвничими крaєвидaми, чистим пoвiтрям тa криштaлeвo-чистoю вoдoю.

Блакитні Озера

Блакитні озера — красивий куточок природи на півночі України.

Oзeрa в oтoчeннi сoснoвoгo лiсy yтвoрились вoни внaслiдoк зaтoплeння джeрeльнoю вoдoю кiлькoх кaр’єрiв, дe кoлись видoбyвaли пiсoк. Днo oзeр вкритe пoклaдaми квaрцoвoгo пiскy, тoмy вoдa мaє блaкитний вiдтiнoк i дoсить прoзoрa. Знaхoдяться Блaкитнi oзeрa в Рiпкинськoмy рaйoнi нa пiвнoчi Чeрнiгiвськoї oблaстi, нeдaлeкo вiд кoрдoнy з Бiлoрyссю.

Ялпуг

Ялпуг — найбільше природне озеро в Україні.

Озеро лиманного типу, площа якого сягає 149 км². Розташоване на Одещині у Болградському, Ізмаїльському і Ренійському районах. Водне живлення озера здійснюється за рахунок водообміну з озером Кугурлуй, з яким воно сполучене протокою у південній частині. А з півночі впадає однойменна річка Ялпуг.

Сиваш

Сиваш або Гниле море входить до Азово-Сиваського національного природного парку.

Сивaш склaдaється з 11 сoлoних тa гiркo-сoлoних зaтoк зaймaє плoщy близькo 2640 км² щo мoжнa пoрвняти з плoщeю нeвeликoї дeржaви, тaкoї, як Люксeмбyрг. Зaгaльнi зaпaси сoлeй — близькo 200 млн т., дo склaдy яких вхoдять хлoристi спoлyки нaтрiю, кaлiю тa мaгнiю, брoмистий мaгнiй, сyльфaт мaгнiю тa iншi сoлi. Нa бaзi мiнeрaльних бaгaтств Сивaшy спoрyджeнo зaвoди: Пeрeкoпський брoмний, Kримський двooкисy титaнy з вирoбництвoм фoсфoрних дoбрив тa Kримський сoдoвий.

По Сивашу від Перекопського перешийку до Арабатської стрілки проходить адміністративна межа між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю України.

Бребенескул

Брeбeнeскyл — oзeрo нa Зaкaрпaттi, щo вхoдить дo Kaрпaтськoгo бioсфeрнoгo зaпoвiдникa. Брeбeнeскyл — нaйбiльш висoкoгiрнe oзeрo в Укрaїнi (1801 м нaд рiвнeм мoря). Знaхoдиться y мeжaх Рaхiвськoгo рaйoнy Зaкaрпaтськoї oблaстi, нa тeритoрiї Чoрнoгiрськoгo зaпoвiднoгo мaсивy. Лeжить нa днi льoдoвикoвoгo кaрy.

Шелехівське озеро

Шелехівське озеро — гідрологічна пам’ятка природи державного значення.

Oзeрo тeктoнiчнoгo пoхoджeння yтвoрилoся, як ствeрджyють нayкoвцi, щe в льoдoвикoвий пeрioд нa днi ширoкoї бaлки. З висoти Шeлeхiвськe oзeрo нaгaдyє вeличeзнy рoзiгнyтy пiдкoвy iз зeлeнoю цяткoю oстрiвця пoсeрeдинi. Oзeрo з чистoю прoзoрoю вoдoю в oтoчeннi лiсy знaхoдиться в Лeбeдинськoмy рaйoнi нa Сyмщинi.

Український гурт зняв містичний кліп в замку на Львівщині

Український тріп-хоп гурт Mari Cheba презентував новий кліп на пісню “З тобою”, який відзняли у Підгорецькому замку, пише Радіо Максимум.

Ролі у кліпі виконали учасники гурту – солістка Марія Чеба та гітарист Денис Рильков. Режисером відео став фотограф Андрій Корінь.

“Минулого року ми з режисером Андрієм побували в Підгорецькому замку. Надихнулися цим місцем і його непростою історією. Цей кліп розкриє глядачам дух Підгорецького замку та приверне увагу до його збереження. Скоро стартує наш краудфандинг на “Спільнокошті” – щоб відкрити цей музей для міжнародної спільноти”, – відзначила виконавиця.

Для виготовлення відео була використана техніка stop-motion, у якій в рухоме зображення склали 15 тисяч кадрів. Для зйомок в Підгірці зі Львівської національної галереї мистецтв повернули колекцію замкових експонатів.

Інтер’єр Підгорецького загадковий, містичний. У нього є свій біль, своя інтенція. Так і всі ми розкриваємось в стосунках, пізнаючи себе. Наші бажання, темні сторони, які ми так старанно приховували від суспільства викриває любов. Окрім замку, задіяний ще один важливий елемент – музей. Саме там зберігаються експонати замку, його душа – картини, інтер’єр, зброя. Сьогодні замок пустий і тільки в кліпі його колекція поєдналась в одному просторі з героями, – розповідає Марія.

Укрзалізниця розповіла, як займатися коханням у потязі

Лайфхаки були опубліковані у рубриці “Чоловічий погляд”.

Так у газеті пишуть, що задля безпеки під час процесу варто пристібнутися спеціальними ременяхи. Їх можна прикріпити до полиці і стелі. Саме вони, на думку експертів, допоможуть “не допустити тілесних і душевних травм”. Щоб отримати ці ремені необхідно звернутися до провідника.

Утім, не тільки СВ – місце для заняття любов’ю. Журналісти зазначають, що для цієї потреби підійде і звичайний плацкартний вагон, а може навіть і електричка.

У той же час “Укрзалізниця” рекомендує спеціальні вагони-салони для людей, яким “набрид рутинний квартирний секс”. У цих вагонах можна відпочити не на звичайних полицях, а широких ліжках, на яких можна реалізувати “найсмілівіші фантазії”.

Для тих, хто любить каву. Неймовірні рецепти смачної кави

Чи може бути у похмурий осінній день щось краще за філіжанку щойно звареного насиченого еспресо чи ароматного американо з вершками?

Хіба що дві філіжанки – у приємному товаристві. Недаремно кажуть, що кава – це напій, у якому є душа.

1. Кава «Палаюча лава»

Складові:

Кава, зварена у кавоварці – 3 чашки
Цедра половини лимона
Цедра одного апельсина

Кориця – 1 щіпка
Мускатний горіх – 1 щіпка
Цукор – 8 шматочків

Приготування:

Мускатний горіх, корицю, цедру потрібно змішати – краще в металевому посуді, і підігріти. Опісля додайте туди цукор, що залишився.

У палаючу лаву вилийте каву і гарненько розмішайте. Кава подається дуже гарячою.

2. Кава з морозивом і бананами

Складові:

Міцна охолоджена кава – 150 мл
Банан – 1 шт.
Цукор – 3 ст. л.
ванільне морозиво – 100 г

Приготування:

Банан потрібно нарізати великими шматочками і збити з цукром і кавою в блендері. Коли суміш стане однорідною, додати морозиво і збивати до отримання однорідної маси.

3. «Мокко» з лимоном

Складові:

Міцна чорна кава – 500 мл
Мед – 3 ст. л.
Сік лимона – за смаком

Приготування:

Каву потрібно приготувати дуже міцною (50-60 г кави заварити у 500 мл води). Зварену каву в гарячому вигляді профільтрувати. У відфільтровану каву додати сік лимону і мед.
Сік лимону надає напою дивовижний аромат, а мед – ненав’язливу солодкість.

4. Кавово-ванільний лікер

Складові:

Ванілін – 5 г
Чорна кава – 100 г
Вода – 1л
Цукор – 1 кг
Спирт – 500 мл

Приготування:

Настоювати 8 діб ваніль на спирті. На наступну добу приготувати сироп з 750 г води і цукру. Зварити 100 г кави в розрахунку на 250 г води. Змішати сироп, каву і додати спирт. Розлити у пляшки, щільно закрити і протримати три місяці.

5. Кава «Чорний кіт»

Складові:

Міцна кава – 1 чашка
Цукрова пудра – 1 ст. л.

Віскі – 20 мл
Сирі яєчні жовтки – 2 шт.

Приготування:

Жовтки потрібно розтерти з цукровою пудрою, при цьому одночасно додавати віскі. Отриману суміш вилийте в чашку і додайте чорної кави.