Фінальний концерт “Світового туру 2016-2017” Океану Ельзи у Львові.
Відео Христини Соловій. Фото: Вікторія Квітка.

Новини Львова та Львівщини
Фінальний концерт “Світового туру 2016-2017” Океану Ельзи у Львові.
Відео Христини Соловій. Фото: Вікторія Квітка.
День батька 2017 в Україні та світі випадає на 18 червня – третю неділю першого літнього місяця.
В Україні День батька так і не став офіційним святом, але спроби це зробити були. Так, пропонувалося встановити День батька на державному рівні у третю неділю вересня.
У 2013 році відповідний проект Указу Президента був підтриманий народними депутатами, однак він так і не був підписаний.
Тому Україна відзначає Всенародний день батька за міжнародним календарем – у третю неділю червня. У 2017 році цей день випадає на 18 червня.
День батька заснувала у Сполучених Штатах Америки жінка на ім’я Сонора Смарт, в заміжжі місіс Додд, яка проживала у місті Спокан (штат Вашингтон). Крім неї, в сім’ї було ще п’ятеро дітей. Після народження шостого малюка, мати Сонори померла і батько, Вільям Джексон Смарт, взяв на себе всі турботи про дітей. Він, звісно, не міг замінити їм матір, однак зробив абсолютно все, щоб його діти не були позбавлені турботи, розуміння і любові, яку може дати тільки рідна людина.

День батька був започаткований у США у 1909 році
Згодом діти виросли, кожен пішов своїм шляхом, і Сонора вийшла заміж. Коли в 1909-му році Сонора відвідала церковну відправу, присвячену Дню матері, вона згадала своє дитинство і подумала про батька, на чиї плечі лягли всі турботи про дітей. Про те, як гідно батько впорався з цим нелегким завданням, працюючи на фермі і віддаючи дітям всю свою увагу і любов без залишку.
Сонора пішла до міської ради Спокана і запропонувала заснувати нове свято – День батька. Ідею схвалила місцева влада. Було вирішено провести належні святкування в день народження Вільяма Смарта – 5-го червня. Проте часу на його підготовку не вистачило, і свято перенесли на 19-те червня. Незабаром цю ідею підтримали і в інших містах штату, а національним святом в Америці цей день став у 1966-му році, тоді ж і була визначена загальнонаціональна дата свята – третя неділя червня.
Сьогодні найбільш активно день батька святкують у США, Великобританії, Нідерландах, Франції, Китаї та в інших країнах.
Існує традиція у День батька приколювати троянду на сторону серця. Ця квітка символізує безкінечну любов та повагу до батьків. Якщо тато живий – прикріпляють троянди червоного кольору, якщо вже покинув світ – білі.
Обов’язково привітайте татусів із Днем батька. А які для цього підібрати слова?
***
На дворі батьківське свято,
Татів день щемить серця,
Бог подарує щастя багато,
І зітре всі зморшки з лиця!
***
Пишу і не вистачає слів,
Все я тобі віддати готовий!
Батько, здоровий і щасливий будь,
Нехай буде радісним твій шлях!
***
З днем батька тебе, рідний,
Вітаю всією душею!
Ти на світі найкращий за всіх!
Нехай за тобою всюди йде успіх!
***
Милий тато, вітаємо,
Щастя, радості бажаємо,
Ніколи не засмучуватися,
Бути веселим, посміхатися.
Років до ста ще прожити
І завжди здоровим бути!
***
Сьогодні, в день батька,
Тебе хочу привітати.
Такого мудреця
Прийшла пора прославити.
І мій низький уклін
За те, що ти – мій тато.
Ти в житті – чемпіон,
Твій син знімає капелюх.
***
Тату, сьогодні забудь про негоди,
Хочу я привітати тебе.
Бажаю здоров’я і щастя
Від щирого серця, люблячи.
***
Здоров’я міцного для ігор,
Для Діснейленду купу грошей,
А щоб у бою ти був як тигр!
Бажаю ніколи не зупинитись,
Усі бар’єри здолати,
Побільше днів тобі щасливих
І веселіше на життя дивитись!
Укрінформ підготував інфографіку про гастрономічну карту України.

Ці краї славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м’яса. А на десерт – пиріжки з калиною, адже регіон багатий на ягоди. На Сумщині також полюбляють печеню, але тут з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі. Київ вже багато років славиться своїми котлетами по-київські.
Південь, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв. Так от бички не лише подають в’яленими до пива, в Одесі з них готують биточки: тісто змішується з подрібненою рибою і смажиться на олії. Набагато складніше приготувати рибу-фіш: потрібно акуратно зняти шкірку, почистити від кісток, подрібнити, нафарширувати та запекти. На Миколаївщині рибу консервують додаючи томат або варять юшку з томатним соком. Херсон славиться своїми овочами, а особливо баклажанами. Тут їх і смажать, і консервують та навіть роблять ікру. Крим славиться лагманом і долмою: локшиною зі шматочками м’яса та маленькими голубцями у виноградному листі. Наваристий капусняк готують на Запоріжжі. Приазов’я славиться млинами — це тонке дріжджове тісто із маслом та сирною начинкою, що згортається в рулет.
Борщ в Україні скрізь варять по-різному. У Черкаській області до нього обов’язково подають ароматні пампушки з часником. Кіровоградщина зможе здивувати різноманітністю вареників та начинок до них: з картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. Також варто скуштувати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами. Полтавщина славиться галушками та пундиками. У Дніпропетровську, як і в Одесі, дуже полюбляють готувати форшмак, а зі свіжої риби з Дніпра готують юшку по-дніпровськи з леком. На Вінниччині готують бігос – страва з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Також дуже популярні фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями.
На Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки, кожен знайде рецепт на власний смак. А до окрошки можна спробувати рульку – задню частину свинячої ноги, яку натирають сіллю і спеціями, а потім запікають в тісті. Фарш зі свинини і яловичини, який розкладають на шматку полотна, а зверху додають омлет і велику варену моркву — такою стравою вас почастують на Луганщині. У справжній слобожанський борщ, який готують на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки. А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою.
На Прикарпатті до столу подають бануш – густа каша з кукурудзяної крупи, приправлена сметаною, подають гарячим з обсмаженим беконом і бринзою. Карпати – це край білих грибів і тут майстерно вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною. Чинахи – страва на зразок печені, якою вас пригостять на Буковині. Також у Чернівецькій області варто спробувати домашню бринзу та традиційну кукурудзяну кашу — мамалигу. На Закарпатті дуже популярна страва бограч, яка прийшла до нас з угорської кухні. Береться гуляш, приправляється коренями та карпатськими травами і все це вариться у казанку. А завиванцями на Закарпатті називають м’ясні рулети з яловичини із сумішшю варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Також Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички, вершкового масла та сиру. В цьому регіоні варто спробувати і поліські вергуни – делікатні вироби з тіста, які смажать в олії. Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. На Рівненщині популярні картопляники (або зрази) та мацики – в’ялене м’ясо в кендюсі, вичиненому свинячому шлунку. Мачанка – це густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю і готують його на Тернопільщині. Картопляну ковбасу полюбляють у Хмельницькій області: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею та запікають у печі.
Підготували: Ігор Любшин, Марія Тасевич
https://www.youtube.com/watch?v=q2p_g4HVPrc
Співак відзняв кліп на композицію “Соло” загиблого Андрія Кузьменка. Цю пісню дуже любить мама Кузьми. На концерті, присвяченому пам’яті музиканта, Павлік виконував саме її.
“Минуло два роки після концерту у Львові, а пісня продовжила жити в мені. Мети знімати відео на “Соло” не було, просто народилась хороша ідея, і, як наслідок – кліп”, розповів артист.
Улюблена пора для відпочинку багатьох українців – це звичайно літо. Хтось планує відправитися в відпустку за кордон, а хтось проводить його в Україні – біля моря, на березі річок або в горах, пише HYSER
Мальовничих місць в межах країни безліч, але один з ключових моментів відпочинку – це вибір місця проживання. Тут теж є різні варіанти – улюблені курорти пропонують готелі на будь-який смак і гаманець, але завжди є можливість орендувати кімнату, квартиру або будинок.
За даними аналітичної служби інтернет-майданчику безкоштовних оголошень OLX, середня ціна місячної оренди заміського будинку за останній рік знизилася практично в усіх областях країни. Було з’ясовано, скільки коштує зняти будинок в популярних місцях для відпочинку в Україні.

Місто Одеса і невеликі селища, що розкинулися уздовж чорноморського узбережжя – одне з найпопулярніших місць для літнього відпочинку. Вибрати місце для житла тут можна на будь-який смак і гаманець. Вартість оренди будинків варіюється в залежності від місця, віддаленості від моря, а також умов проживання.
Наприклад, оренда будинку на чотирьох в селі Вапнярка, розташованому на узбережжі і зовсім поряд з Одесою, обійдеться в 700-800 гривень за добу. За ці гроші орендодавець пропонує обладнаний побутовою технікою і меблями будинок з усіма необхідними зручностями. Будинок на вісім чоловік в місті Чорноморськ (колишній Іллічівськ) з усіма зручностями коштуватиме 1000-1500 гривень за добу. Елітний двоповерховий будинок в селі Санжейка в трьох хвилинах ходьби від моря обійдеться в приблизно 3000 гривень за добу, а двоповерховий котедж в Грибівка на першій лінії від моря – 3 200 гривень за добу. Але є і бюджетні варіанти, наприклад, поруч з Чорноморськом можна орендувати частину будинку з окремим входом, але з літнім душем за 150 гривень з людини.

В останні роки відпочинок в Херсонській області стає все популярнішим. Цей регіон пропонує на вибір два моря – Чорне та Азовське, а також – солоне озеро Сиваш. Одне з найцікавіших місць тут – Арабатська стрілка, вузька коса на адміністративному кордоні з Кримом. З одного боку вона омивається водами Азовського моря, з іншого – озера Сиваш. На косі розташовані три селища. І хоча більша частина будинків тут були переобладнані в гостьові, знайти окреме житло все ж можна. Наприклад, в селі Стрілкове чотиримісний будиночок зі зручностями на вулиці обійдеться в 400 гривень за добу, а найпростіші варіанти дерев’яних будиночків – до 100 гривень.

Бердянськ – грязьовий і кліматичний курорт, розташований на березі Азовського моря. Це місце дуже популярне серед українців, особливо Бердянська коса. І хоча більша частина місць для відпочиваючих – готелі та гостьові будинки, окреме житло все ж можна знайти. Наприклад, половину будинку, де помістяться чотири людини, можна зняти за 350-600 гривень за добу. За ці гроші орендодавці надають все необхідне, хоча душ з гарячою водою все ж може перебувати на вулиці. Котедж з усіма зручностями на березі моря обійдеться в 2000-3500 гривень за добу в залежності від стану будинку.

Прикарпаття – ще одне унікальне місце в Україні. Гори тут не дуже високі, зате повітря свіже і чисте. Це місце славиться своїми бальнеологічними курортами, особливо популярним з яких є Трускавець. У цьому місті цілий рік багато туристів, які приїжджають до місцевих пансіонатів та санаторіїв через мінеральні води, озокерит і солі. Незважаючи на те, що приватний сектор і багатоквартирні будинки міста в більшості своїй переобладнані під туристів, знайти окреме житло можна. Оренда будинку в центральній частині міста з усіма зручностями коштує 900-1500 гривень за добу. Трохи далі від центру міста і бювету з мінеральною водою можна знайти невеликий будиночок з усім необхідним за 200 гривень на добу. За ці ж гроші можна зняти і половину будинку побільше, отримавши на додачу затишний двір з мангалом і гойдалками.

Якщо колись Карпати вважалися здебільшого гірськолижним курортом, то зараз інтерес українців до відпочинку в горах не знижується цілий рік. Вибрати місце в для відпочинку в туристичній частині гір, наприклад в місті Яремче або селах Поляниця, Ворохта, Яблуниця, труднощів не складе – тут безліч готелів, приватних вілл і невеликих готелів. З орендою будинків теж проблем не буде. Котедж з усіма зручностями, розрахований на вісім чоловік, обійдеться в 1000-1800 гривень на добу. Будинки для компанії поменше вартуватиме до 1000 гривень за добу.
Втім, є й дорожчі варіанти. Наприклад, оренда великого двоповерхового котеджу, розташованого на закритій, доглянутою території може коштувати 1800 – 3000 гривень за добу.
Безвіз почав діяти, літо ще не спекотне — хіба не гарний привід спакувати валізку чи наплічник і податися у туристичні мандри? Якщо вже визначилися куди, на черзі питання — чим їхати.
Потяги вважаються одним із найдемократичніших видів транспорту. Тому журналісти сайту “24” проаналізували, куди з України можна поїхати за кордон потягом, та скільки це коштує. А про демократичність цін (вказані у інфографіці) судіть самі.
Усі напрямки потягів з України до Європи:
До наших західних сусідів можна поїхати з Києва до Варшави щоденним потягом № 67 (прямує через Люблін).
Щоденний потяг № 51 зі Львова довезе вас до Пшемисля, Тарнова, Кракова і Вроцлава. А безпересадковий вагон цього ж потяга – курсує до Варшави.
До Пшемисля також курсує потяг 705 (Ітерсіті+), з Києва через Львів.
Також з Ковеля можна дістатися потягом № 751 до польського міста Холм (або Хелм, на сайті УЗ).

До Праги з Києва курсує щоденний потяг № 771 (безпересадковий вагон), маршрут проходить також через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Мукачево та словацьке Кошице.

До міста Братислава з Києва теж прямує потяг № 771 (безпересадковий вагон), із зупинками у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові, Мукачево, Кошице. Але, на відміну від празького напряму, цей курсує не щодня, а за виключенням четвергів та п’ятниць і 30.08, 13.09 та 15.11.
До Бухареста з Києва прямує потяг № 117 (безпересадковий вагон “БУКОВИНА”), через Вінницю, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Чернівці.

З Києва до Будапешта — потяг № 81 (безпересадковий вагон), прямує через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Мукачево.
До Варни зі Львова цього року почав курсувати потяг № 451, що прямуватиме також через Івано-Франківськ і Чернівці.
На сайті УЗ у розкладі є потяг № 451 Київ-Варна через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці. Згідно з графіком руху курсувати він почне з 24.06, а далі в такі дні: 4,16,28/07, 9,19,27/08/2017.

У північних та східних напрямках з Києва рушають потяги до Росії — Москви, Петербурга. До Білорусі — у Мінськ, Вітебськ. З Одеси курсують потяги: до Білорусі (Гродно, Могильов, Вітебськ, Мінськ), Молдови (Кишинів, або Кишинеу на сайті УЗ), Росії (Москва). З Харкова є поїзди в Баку, Москву, Петербург, Мінськ. З Дніпра і зі Львова — теж у Москву.
27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу канадець українського походження Данило Мигаль станцював гопак. Уболівальник вибіг на поле з українським прапором під час матчу НДР – СРСР, вигукуючи “Свобода Україні!”.
Цікавий епізод стався на матчі між збірними НДР та СРСР (2:1), який відбувся 27 липня 1976 року в Канаді. Під час півфінального матчу Олімпійських ігор 1976 року на поле вибіг уболівальник у вишиванці та з прапором України, станцював гопак і після був спокійно відведений з поля поліцією.
https://www.youtube.com/watch?v=QSpgPSeC1Gw
Трохи пізніше в українській діаспорській газеті в США, “Свобода” (ч. 142 від 10 серпня 1976), була надрукована замітка про цей інцидент.

Пан Данило живе у Канаді в штаті Онтаріо, буває в Україні раз на кілька років. Про цей випадок пан Данило виданню 24 Футбол.
«Мене доставили у відділок, де я провів кілька годин. Там мені поставили кілька запитань про мотиви мого вчинку. Згодом прийшов чоловік у цивільному одязі і сказав, що він є полісменом з RCMP, тобто The Royal Canadian Mounted Police. Виявилося, що він знав українську. Він відвів мене вбік і запитав: “Навіщо ти робиш нам неприємності? Твій вчинок нічого не змінить”».
Помагав йому вийти з поліцейського участка син Степана Бандери, Андрій Бандера.
“Я не мав документів при собі. Полісмени зателефонували моєму батькові у Тандер-Бей, встановили мою особу. Згодом у відділок прийшов син Степана Бандери, Андрій, який і визволяв мене з поліції. Разом з ним був адвокат на ім’я Любомир. Вони поговорили з полісменами і мене відпустили”.
“Я повинен був це зробити. На Олімпіаду в Монреаль приїхало багато українців, значна частина яких була членами СУМ – Спілки української молоді. Я також був членом цієї організації. Головною нашою ціллю було показати всьому світу, що ми, українці, маємо свій прапор і можемо мати свою державу. Ми відверто виступали проти СРСР, проводили маніфестації.
“Ще до мого виходу на поле приблизно 150-200 “сумівців” прийшли під будівлю, де було встановлено всі прапори країн-учасників Олімпіади. Мій молодший брат Андрій, якого, на жаль, вже немає з нами, виліз на флагшток, зірвав радянський прапор і ми спaлили його. Таким був наш спосіб заcудження рeпресій радянської влади проти українців. У нас з собою було також чимало патріотичної літератури: журнали, агітки, листівки…
…У складі збірної СРСР виступало 9 гравців київського “Динамо”. Ми прийшли на трибуни, сіли поруч, кожен з літерою в руках. Таким чином, символічно склали слово “Freedom Ukraine”. Також взяли з собою величезний прапор довжиною 30 метрів. Мені здалося, що українським гравцям у складі збірної Союзу буде приємно побачити український прапор безпосередньо на полі. Я просто хотів привернути увагу і нагадати всім, що Україна є незалежною і має свою символіку.
На жаль, радянські телеглядачі це не побачили. Матч не транслювали у прямому ефірі і Данила вихід на поле встигли вирізати.

Данило Мигаль народився 28 грудня 1955-го року у Тандер-Беї у сім’ї лікаря Богдана Мигаля, який прийшов на світ у селі Русові, що розташоване у Снятинському районі на Івано-Франківщині.
“Я знаю, що його хрещеним татом був видатний український письменник Василь Стефаник, який мешкав поруч з хатою мого діда. Батько працював у Львові, був лікарем у дивізії “Галичина”, а згодом емігрував до Канади. Мій дядько, старший брат тата, Роман Мигаль був бaндерівцем і сидів на лaві підсyдних у Варшаві разом зі Степаном Бандерою”.
Неодноразово у соціальних мережах користувачі публікують відео, на яких видно, як водії нехтують звуковою сиреною швидкої допомоги чи інших спецтранспортів та не поспішають пропускати автомобіль, який поспішає на виклик, або до лікарні.
У соціальній мережі Facebook Олександр Думний опублікував відео зняте із салону швидкої допомоги 23 бригади, на якому видно, як водії у Львові реагують на звукові сирени та миттєво роблять коридор для проїзду спецтранспорту.
“Навчились наші водії, нарешті, давати дорогу спецтранспорту.”, йдеться у повідомленні.
Джерело
Recycle Map − некомерційний проект, створений для сприяння і популяризації сортування та вторинного перероблення відходів. Головна мета проекту − забезпечити зручний та відкритий доступ до інформації про розташування пунктів збору матеріалів, які підлягають переробці.

У деяких регіонах України, зокрема у Львові, ситуація, пов’язана із накопиченням відходів і розширенням наявних звалищ, набула загрозливого характеру. Щоб запобігти виникненню техногенної катастрофи, усі ми зобов’язані вжити дієвих заходів. Пріоритетними завданнями на теперішньому етапі є привернення уваги до зазначеної проблеми, а також закладення основ для її поступового вирішення.
За допомогою Recycle Map Ви можете ознайомитися із переліком матеріалів, які підлягають вторинній переробці, способами їх утилізації та знайти найближчий до Вас пункт прийому вторсировини, використовуючи пошук за адресою та фільтр матеріалів.
Посилання на сайт – https://recyclemap.org
Він пророкував їй зіркову кар’єру, а вона йому подарувала романтичний дует. Найспівочіша ведуча Оля Цибульська та мегапопулярний Дзідзьо презентують спільний трек. Піснею “Чекаю. Цьом” співачка віддячила музиканту за доленосну роль у її житті. Виявляється, саме Михайло Хома свого часу настільки закохався у вокал дівчини, що вмовив її вступити до естрадно-циркового училища. Чи обмежились тоді відносини творчим інтересом, музиканти замовчують. Відомо лише, що на довгі роки їх шляхи розійшлись.
Набагато більше розповідає пісня, яку Оля написала після зустрічі артистів на премії M1 Music Awards. Композиція “Чекаю. Цьом” – про закоханих, яким не судилося бути разом. І сьогодні Цибульська та DZIDZIO не лише виконали її дуетом, а й відзняли спільний кліп.
Фільмував пісню режисерський тандем “Маніфест Продакшн”. В центрі сюжету – стьобна історія про ловеласа та молоду красуню.