Топ-5 смачних і корисних осінніх страв

Дієтологи неодноразово повторюють, що найкорисніші продукти – сезонні. А восени нам надається чудова можливість запастися усіма необхідними вітамінами та мікроелементами перед довгою зимою.

В цю пору рекомендують вживати якомога більше овочів, фруктів і зелені. Багатий вітамінами раціон стане запорукою сильного імунітету і чудового самопочуття. До того ж, страви на основі овочів менш калорійні, ніж інші гарніри. Ми підготували для вас 5 простих та корисних рецептів страв з сезонних продуктів.

Гарбузовий суп з солодким перцем

Гарбуз – один з найкорисніших овочів на планеті. Він багатий бета-каротином, вітамінами С, Е, В1, В2, РР, а також містить калій, кальцій, магній, залізо та фтор. У супі-пюре гарбуз зберігає багато корисних речовин, а в 100 г такого супу всього 70 ккал.

Інгредієнти:

Гарбуз – 1 шт.
Рис – 2/3 скл.
Цибуля ріпчаста – 1 шт.
Червоний солодкий перець – 2 шт.

Масло вершкове – 1 ст.л.
Вершки – 1,5 скл.
Вода – 1 скл.
Сіль, перець за смаком

Приготування:

1. Очистіть гарбуз від шкірки і насіння, наріжте кубиками.

2. Почистіть і дрібно поріжте цибулю, обсмажте на олії. Додайте 2/3 гарбуза і тушкуйте з додаванням води 20 хвилин.

3. Подрібніть отриману суміш в блендері.

4. До пюре додайте рис, нарізаний дрібними шматочками перець, залишки гарбуза, сіль, 2/3 склянки води. Варіть до готовності рису.

5. В кінці влийте вершки і варіть ще 3-5 хвилин.

6. Перед подачею підсмажте грінки і посипте суп зеленню.

Салат із запеченим гарбузом, буряком і козячим сиром

Буряк є демісезонним овочем, доступним в будь-яку пору року. Поєднання у стравах гарбуза і буряків давно стало традиційним. Таке багатство смаків і текстур безсумніву прикрасить будь-яку страву, а ще урізноманітнить ваше повсякденне меню.

Інгредієнти:

Буряк – 400 г.
Гарбуз – 400 г.
Шпинат – 60 г.
Козячий сир – 100 г.
Бальзамічний оцет – 2 ст. л.

Часник – 3 зубчика
Оливкова олія – 100 мл.
Мед – 1 ст. л.
Сіль, перець.

Приготування:

1. Очистіть гарбуз і буряк від шкірки. Розігрійте духовку до 200˚ С.

2.Наріжте гарбуз і буряк невеликими скибочками. Вистеліть велике деко папером для запікання.

3. Спочатку викладіть на деко нарізаний буряк, заправте його оливковою олією, сіллю і перцем. Додайте два розчавлених зубчики часнику (прямо в шкірці). Добре все перемішайте руками і відсуньте буряк в один кінець дека, щоб він не зафарбував гарбуз. Запікайте буряк в духовці 15 хвилин, поки він не стане злегка м’яким.

4. Дістаньте деко з буряком. На вільну половину викладіть гарбуз, заправлений олією, сіллю, перцем і часником. Поставте в духовку і випікайте все разом 25-30 хвилин, поки овочі не стануть м’якими.

5. Змішайте в невеликій мисці оливкову олію, бальзамічний оцет і мед.

6. Викладіть гарбуз і буряк на велику тарілку, полийте заправкою і перемішайте. Додайте листя шпинату.

7. Зверху готовий салат посипте козячим сиром.

Грибний пиріг з опеньками і сиром

На відміну від печериць, які можна знайти в магазинах цілий рік, лісові гриби зустрічаються як раз восени. Опеньки — одні з найулюбленіших і найпопулярніших грибів. В них міститься велика кількість вітамінів: С, Е, РР, групи В; мікроелементи: фосфор, кальцій, калій, натрій, залізо, магній, мідь, цинк. За вмістом фосфору і кальцію опеньки можуть конкурувати з рибою. Тож пропонуємо приготувати пиріг з опеньками і сиром.

Інгредієнти:

Опеньки – 800 г.
Борошно – 650 г.
Вода – 1 склянка.
Сир Гауда – 150 г.
Вершкове масло – 50 г.

Олія – 50 мл.
Яйце – 2 шт.
Цукор – 1 ст. л.
Дріжджі сухі – 1 ст. л.
Сіль, перець.

Приготування:

1. Змішуємо 3 ст. л. борошна, ⅓ склянки теплої води, 1 ст. л. цукру, 1 ст. л. сухих дріжджів; відставляємо в тепле місце.

2. 600 г просіяного борошна насипаємо гіркою, робимо в центрі ямку і розбиваємо в неї яйце. Повільно додаємо ⅔ склянки води і попередньо приготовану суміш (пункт 1) з дрібкою солі. Замішуємо тісто і залишаємо його рости.

3. В кип’яток кидаєммо опеньки, доводимо їх до кипіння, виловлюємо шумівкою і підсушуємо. Потім обсмажуємо гриби на олії до готовності.

4. Коли тісто збільшиться в 2-3 рази, з’єднуємо його з розтопленим вершковим маслом, вимішуємо знову, кладемо в миску і накриваємо, залишаємо в теплому місці, щоби воно підійшло.

5. Коли тісто збільшиться в об’ємі, ділимо його на дві нерівні частини. Ту, що більша, розкатуємо в товстий пласт і укладаємо в форму для запікання. Зверху кладемо гриби, посипаємо сиром, накриваємо другою частиною тіста і закріплюємо краї.

6. Змащуємо пиріг яйцем і ставимо його в розігріту до 180°C духовку на 40 хвилин. З таким чудовим пирогом сімейні посиденьки стануть ще приємнішими.

Сливовий пиріг з корицею

У соковитих сливах міститься більше мінералів, ніж в грушах або яблуках. Вони багаті цинком, міддю, кальцієм, натрієм, йодом, фосфором, залізом і калієм. В них є пектини, що допомагають виводити з організму канцерогени і радіонукліди. Користь слив, особливо чорних, полягає у значній концентрації вітаміну В2, що покращує білковий обмін і зміцнює нервову систему.

Інгредієнти:

Для тіста:
Борошно – 1,5 склянки.
Розпушувач – 2 ч.л.
Цукор – 3/4 склянки.

Олія – 1/4 склянки
Яйце – 1 шт.
Молоко – 1/2 склянки
Сіль дрібка.

Для начинки і присипки:

Сливи – 500 г.
Цукор – 1 ст.л.

Кориця -1 ч.л.
Вершкове масло – 2 ст.л.
Цукрова пудра.

Приготування:

1. Змішати в мисці борошно, розпушувач і сіль. Окремо збити цукор, яйце, олію і молоко. З’єднати і перемішати інгредієнти.

2. Викласти тісто діаметром 20-23 см на змащене олією і присипане борошном деко.

3. Викласти зверху сливи, розрізані навпіл, злегка вдавлюючи їх в тісто.

4. Посипати цукром і корицею, розкласти зверху маленькі шматочки вершкового масла.

5. Випікати при 180°С 40-45 хвилин. Готовий пиріг охолодити і прикрасити цукровою пудрою.

Джем з журавлини

Журавлина – ягода дуже корисна, тому хоча б одна баночка варення з журавлини повинна бути в кожному домі. Вона акумулює в собі взагалі всі можливі корисні властивості, якими тільки може володіти ягода. Цілий спектр органічних кислот – гліколева, яблучна, лимонна, щавлева та ін., вітамінів – С, В2, Р та інших цінних речовин, таких як каротин, пектини, ефірні олії – все це міститься в журавлині.

Інгредієнти:

Журавлина – 500 г.
Цукор – 200 г.
Лимон – 1 шт.
Яблуко – 1 шт.

Приготування:

1. На середній тертці потрібно натерти цедру лимона. Сік лимона вичавлюємо окремо.

2. Ретельно промиваємо журавлину, даємо їй висохнути. Потім перекладаємо ягоди в миску, додаємо туди ж сік лимона і цукор. Гарненько перемішуємо і залишаємо так на ніч.

3. Також на тертці натираємо яблуко, очищене від шкірки і серцевини. Перекладаємо його в рондель, додаємо туди лимонну цедру.

4. Весь сік з ягід зливаємо в рондель з яблуком, додаємо 2 ложки ягід, 150 мл води, доводимо до кипіння і варимо ще близько 25 хвилин. Яблука повинні стати м’якими, а сироп повинен загуснути.

5. Додаємо решту ягід і варимо їх ще 5-8 хвилин.

6. Джем майже готовий – залишилося тільки розкласти його у стерилізовані банки, щільно закрити і залишити для зберігання в прохолодному і сухому місці.

Смачного!

Джерело: UA Modna

Прем’єра пісні і кліпу THE HARDKISS – Lovers

Свіжа композиція українських рокерів вразила меломанів з різних країн світу

Група The Hardkiss представила трек і відео “Lovers” – динамічну історію про пошук свободи, драйву і любові, пише РБК.

Як розповіли учасники група, ця композиція не увійде до третього альбому The Hardkiss, колектив випускає її в якості самостійного синглу.

“У мене пісня “Lovers” асоціюється з рухом на великій швидкості. Риф надихаючий – хочеться кудись їхати, відкривати нові горизонти і заводити нові цікаві знайомства… “Lovers” – це драйв і позитив, любов і секс. У кліпі знялися понад 60 осіб – це дуже яскрава і цікава київська молодь. Ми ніби всі разом сіли в partybus і поїхали шукати пригоди і враження”, – розповіла фронтвумен гурту Юлія Саніна.

Режисером відео “Lovers” виступив молодий режисер із США Norton, який знімав кліпи для Chris Lake, Danny Brown, Brooke Fraser і St. Lucia.

Книги про Львів, які варто прочитати

Зараз Ви побачите список з 20 книг із різних років та жанрів, але у них всіх є спільна риса – центром, головним героєм розповіді є Львів.

Його неповторний колорит, сформований віками, розстріляний гарматами війни та відроджений із новим, ще не до кінця сформованим, обличчям присутній у цих книгах. Деякі з них уже глибоко втягнули в себе гіркуватий дух часу, а інші ще пахнуть друкарнею. Із світлин на їх сторінках на нас дивляться ті хто будував це місто до нас. Їхні палітурки захоплено розглядатимуть ті, кому ми залишимо наше місто. Книжки про Львів… (Фотографії Старого Львова)

Георгій Маценко, «Славетні гості міста Львова»

Якщо хочете знати, які відомі люди  приїжджали до Львова та яке враження в них склалося, прочитайте цю книжку. В легкій, невимушеній манері автор описує, як Оноре де Бальзак у місті пив вино та грав в карти, що говорив про місцевих дівчат Казанова та з якою метою у серце Галичини приїздив Петро I.

Юрій Винничук, «Танґо смерті»

Письменник, який любить писати про Львів, цього разу описує місто у двох періодах – довоєнному та у наш час. Сюжетні лінії героїв двох історичних етапів тісно переплітаються один з одним,змушуючи читача буди постійно насторожі.

Андрій Курков, «Львівська гастроль Джимі Хендрікса»

У  цьому романі над сухопутним Львовом літають чайки, і в місті часом пахне морем. Колишні хіпі в компанії з екс-капітаном КДБ збираються на Личаківському цвинтарі біля могили… американського рок-співака і гітариста Джимі Хендрікса.

Галина Вдовиченко, «Бора»

Авторка описує історію скромної дівчини Христини, яка неочікувано для себе отримала в подарунок маєток у Львові і намагається зрозуміти,за що і чому, паралельно забираючи до себе подругу, дівчину-підлітка та безпритульних тваринок.

Андрій Кокотюха, «Адвокат із Личаківської»

Ювілейна п’ятдесята книга письменника і журналіста Андрія Кокотюхи – детективна історія про киянина,який вирвався із в’язниці і тікає від царської влади до Львова. Події у книзі розгортаються на початку ХХ століття.

Роман Іваничук, «Манускрипт з вулиці Руської»

Справжній шедевр про середньовічний Львів. Доки існуватиме Львів і притягуватиме до себе людей незбагненною магією, доти кожне нове покоління буде читати цей самобутній роман, щоб глибше відчути таїну славного міста.

Ілько Лемко, «Львів.Місто кохання»

За словами автора, роман створений із справжніх історій кохання, які письменник відшуковував у численних хроніках та документах Львова. «Львів має такі історії кохання, які не має жодне місто світу» – впевнений Ілько Лемко.

Любко Дереш, «Архе»

Аутентична українська мова, галюцинації, містика,конспірація – все це у третій  книзі письменника. Те, що спершу виглядає легковажною історією, виявляється заплутаним філософським одкровенням.

Андрій Козицький, Степан Білостоцький, «Кримінальний світ старого Львова»

Наскільки багато ви знаєте про катівське ремесло у Львові? Хто такі ціпаки та що вони робили у місті Лева? Чи про львівський будинок розпусти та які дівчата там працювали? Це та багато інших цікавинок кримінального світу Львова XIV – XIX століття є у книзі, яка написана викладачами Львівського університету.

Мечислав Опалек «На щербатім львівськім бруці»

Автор книги – з українсько-польської сім’ї, здобув визнання книгами з історії культури та побуту Старого Львова. У цій книзі ви знайдете любовні історії , галасливі ярмарки, забави і фестони,що відбувалися ще у Старому Місті.

Бартоломей Зіморович, «Потрійний Львів: Leopolis Triplex»

Праця львівського історика, радника і бургомістра XVII ст. Юзефа Бартоломея Зіморовича охоплює період з 1270 до 1632 року; містить вступ, у якому автор намагається відтворити походження русинів (українців) та три розділи історії міста за періодами домінування у ньому трьох різних народів – “Львів руський”, “Львів німецький” та “Львів польський”. При роботі над хронікою Зіморович використав документи міського архіву, спогади та історичні праці сучасників, власні спомини. Сучасний український переклад з львівського латиномовного видання 1899 р. доповнений передмовою і коментарем.

Ігор Мельник, «Вулиці Львова»

Нова книга Ігора Мельника «Вулиці Львова» знайомить читачів з вулицями та площами Львова, цікавими будівлями та пам’ятками столиці Галичини, визначними подіями в історії міста, що створене розумом і працею багатьох поколінь не лише українців, але й поляків, німців, євреїв, росіян, вірмен, для яких місто протягом сторіч було центром національного та релігійного життя.

Іванова Анастасія , Бондаренко Євгеній , Савченко Євген, «За львівськими брамами»

У книжці-альбомі – таємниці і багатство Львова, сховані від сторонніх очей. Під’їзди за відчиненими і закритими брамами, за якими співіснують минуле й сучасне.

Сидоряка Настя , Царик Михайло, «Львів — місто натхнення. Література»

Ця книжка — унікальний формат путівника, реального й уявного як сама література. Під однією обкладинкою тут зібрано авторські тексти про Львів, короткі довідки про тих, хто творив і досі творить літературний терен міста — письменників, перекладачів та літературознавців з різних епох та культур, а також локації, де відбуваються найцікавіші довколалітературні події.

Сендс Філіп, «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова»

Чому Львів став точкою відліку сучасного міжнародного права? Який стосунок до цього мають найвидатніші юристи-міжнародники Лаутерпахт і Лемкін, чиї зусилля призвели до того, що терміни «злочини проти людяності» та «геноцид» включили до суду у Нюрнберзі? Вибудовуючи потужну подорож-медитацію, у якій на шляху пам’яті злочини й провини залишають шрами у поколіннях, з прогалинами, що завжди будуть таємницями інших, автор врешті знаходить й для себе несподівані відповіді на питання про свою сім’ю.

У цій книжці — спроба поговорити про минуле, в ній відчитаєте водночас історичну детективну історію, історію родини й законний трилер, у якому Філіп Сендс подорожує між минулим і сьогоденням, переплітаючи кілька історій в одне ціле.

На обкладинці використано фото, люб’язно надане Нікласом Франком.

Радковець Петро, Радковець Іван, «Таємниці львівських левів»

«Таємниці львівських левів» – книжка авторських легенд-казок відомих у Львові гідів – братів Івана і Петра Радковців.

Читачі довідаються, чому годинники на вежах і ратуші у Львові показують різний час, як двоє братів шукали на дні львівських ставків скарб свого батька, що сталося зі скупим Мартином та де можна знайти легендарний меч майстра Шварна. А п’єску «Нездійснені бажання» можна поставити на шкільній сцені, щоб довідатися, чому розсипалися в порох книжки друкаря Олексія.

Ю. Николишин, «Віч-на-віч зі Львовом»

Де б ти не був, завжди живеш зі Львовом, аби запалювати серце дивною незбагненною радістю від якогось магічного контакту з ним…

Перед читачами – емоційно оповідь про вулиці і будівлі, про церкви і пам’ятники, про архітектуру та історію чудового міста – Львова.

Книга призначена для всіх, хто любить Львів, і цікавиться його історією.

Зьобро Оксана, Юлія Тунік-Чорна, «Різдво у Львові»

Книга про Різдво у Львові: як прикрашають місто, що готують, чим радують туристів Вона перенесе вас на свято в затишний, казковий Львів.

Сашко Дерманський, «Лавка тітоньки Мальви»

Легка дитяча книга чудово підійде для прочитання всією родиною. Головні герої книги повинні врятувати Різдво: повернути дідусю-казкарю чарівну книгу.

Курков Андрiй, «Маленьке левеня і львівська мишка»

Казка, яку написав відомий у всьому світі прозаїк Андрій Курков, вийшла дуже львівська, адже головними героями є маленьке левеня, що народилося у Львівському цирку, і мишка, мешканка однієї з львівських вулиць. Це казка про те, що той, хто боїться, завжди здається меншим, аніж є насправді, і навпаки: той, хто безстрашно рятує друга, відразу виростає в очах інших. Ілюстрував казку Мар’ян Пирожок, художник, який давно і зі смаком малює Львів. Отож книга стане своєрідною прогулянкою закапелками Львова.

Джерела: Твоє Місто, Видавництво Старого Лева, Апріоріukranews.com

20 найбільш вражаючих замків Європи

Один тільки факт, що ці будівлі вистояли в часи війн і стихійних лих, приголомшує.

Перед вами добірка двадцяти найбільш монументальних замків Європи, що збереглися до наших днів.

Замок Нойшванштайн, Німеччина.

Цей романтичний замок побудував король Баварії Людвіг II в середині XIX століття.

Замок Райхсбург, Німеччина.

Спочатку замок був резиденцією короля Конрада III, а потім перейшов королю Людовику XIV. У 1689 році замок був спалений французами, але в 1868 році його руїни купив німецький підприємець, який витратив на його відновлення більшу частину свого достатку.

Острів-фортеця Мон-Сен-Мішель, Франція.

Неприступна фортеця Мон-Сен-Мішель, яка з усіх боків оточена морем, є другим за полярністю туристичним напрямом у Франції після Парижа. Замок був побудований в 709 році.

Замок Гохостервітц, Австрія.

Середньовічний замок Гохостервітц, побудований в IX столітті, розташовується на висоті 160 метрів. У сонячну погоду його видно навіть з відстані 30 кілометрів.

Бледський замок, Словенія.

Замок знаходиться на краю 130-метромуого стрімчака над Бледським озером. Колись він був резиденцією сербської королівської династії.

Замок Гогенцоллерн, Німеччина.

Фортеця знаходиться на однойменній горі висотою 2800 метрів над рівнем моря. У свої найкращі часи замок служив резиденцією пруських королів.

Замок Сан-Сервандо, Іспанія.

Замок Сан-Сервандо в іспанській провінції Толедо був побудований в XV столітті і протягом 100 років служив потужним артилерійським укріпленням.

Замок Метоні, Греція.

Фортеця Метоні опинилася в центрі боїв і була останнім аванпостом європейців під час битви з турками, які хотіли захопити Пелопоннес. Сьогодні фортеця лежить у руїнах.

Замок Хоеншвангау, Німеччина.

Ця фортеця була побудована в XII столітті і служила резиденцією багатьох правителів, зокрема короля Людвіга II.

Замок Шильон, Швейцарія.

Багата історія і вражаючий зовнішній вигляд замку надихали багатьох відомих письменників. У XVI столітті в замку знаходилася в’язниця. Джордж Байрон згадав його у своїй поемі «Шильонський в’язень”.

Замок Ейлен-Донан, Шотландія.

Оповитий легендами і запахом вересового меду замок Ейлен-Донан, розташований на скелястому озері Даїчі, вважається одним з найромантичніших в Шотландії. Замок відкритий для туристів, тому кожен може відвідати його і доторкнутися до історії.

Замок Бодіам, Англія.

Замок побудований в XIV столітті. З тих пір поміняв безліч власників, кожен з яких любив воювати. У 1917 році, коли замок купив лорд Керзон, він був практично повністю зруйнований. На щастя, його швидко відреставрували.

Замок Гуаїта, Сан-Марино.

Вежа Гуаїта розташовується на горі Монте-Титано і разом з двома іншими вежами захищає Сан-Марино, найстарішу державу Європи.

Ластівчине гніздо, Україна.

Замок, який знаходиться на скелі мису Ай-Тодор, був побудований бароном Штейнгелем, який любив відпочивати в Криму.

Замок Сталкер, Шотландія.

Замок був побудований в 1320 році і належав клану МакДугалл. З тих пір він пережив безліч воєн. У 1965 році господарем замку став полковник Стюарт Оллвард, який відреставрував його разом з дружиною, родичами і друзями.

Замок Бран, Румунія.

Перлина Трансільванії, замок Бран оповитий аурою таємничості. Саме в цій фортеці народилася легенда про знаменитого графа Дракулу.

Луцький замок, Україна.

Справжній шедевр фортифікаційної архітектури, побудований у XIV столітті. Свого часу тут відбувались з`їзди європейських королів та князів. Сьогодні Луцький замок, або Замок Любарта (литовського князя) – це музейний комплекс, де регулярно проходять фестивалі, лицарські турніри, наукові конференції та презентації.

Скеля Кашел, Ірландія.

Замок Кашел сотні років був резиденцією ірландських королів, аж до Нормандського завоювання Англії. У V столітті нашої ери в ньому мешкав Святий Патрік.

Замок Кілхурн, Шотландія.

Красиві, але досить похмурі руїни замку Кілхурн знаходяться на березі мальовничого озера. У 1769 році замок був пошкоджений ударом блискавки.

Замок Ліхтенштайн, Німеччина.

Замок побудували в XII столітті, але за довгі роки він неодноразово зазнавав руйнацій. У 1884 році будівлю повністю відреставрували, і з тих пір її вигляд не змінювався.

Джерело: vsviti.com.ua

Правила життя Богдана Ступки

– Я неук . І вважаю, що від читання розуму не додається. У мене бабуся була дуже розумна, і мама дуже розумна. Але не тому, що багато читали – просто багато знали про життя.

– Я людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть.

– Я не люблю війну , тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Може бути, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший.

– Щоб зрозуміти людину потрібно завжди відчувати себе нижче його. Я навчився слухати людей, коли був міністром (з 1999 по 2001 роки Ступка був міністром культури і мистецтв України). До мене часто були ходоки і щось говорили довго, просили. А я сидів, слухав їхні благання, і думав: «Я не витримаю, я не витримаю, я зараз засну. Що я тут взагалі роблю? У мене ж є справи важливіші. У мене репетиції, у мене зйомки». А вони всі: дай, допоможи з цим, всі дрібниці якісь. А потім раптом зрозумів, що не буває дрібниць. І миттєво навчився слухати і розмовляти.

– Я впевнений : щоб людині дурниці в голову не лізли, її завжди треба завантажувати роботою так, щоб мертвим додому приходити.

– Мені всі кажуть : Богдан, ти збожеволів на своїх українців. А я ось недавно з’ясував, що сім’я Фрейда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, кажу, адже Фрейд з ваших місць. А вони без поняття. Сидять всі і норкові шуби шиють.

– Дуже часто потрібно йти від противного . Пам’ятаю, як взимку я приходив до бабусі додому з замерзлими руками – а вона їх відразу у відро з холодною водою. І правда, зігрівався.

– Без любові і машина твоя буде брудна.

Цікаві факти про короля Данила Галицького

Данило Галицький — один з найвидатніших українських князів, могутній правитель, проникливий політик і дипломат, відчайдушно хоробрий воїн і талановитий полководець. Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави.

Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле.

Князь розширив територію до Любліна і Перемишля на заході, Мукачево та Чернівців — на півдні, будував нові міста (Львів, Холм, Угровськ, Данилів) і розвивав старі (Галич, Дорогочин, Володимир). При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.

Все його життя — це боротьба за захист українських земель від численних завойовників.

  • В 19 років (1223) — один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна;
  • У 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш «м’яку залежність» від Орди, ніж інші давньоруські землі;
  • В 50 років офіційний «Король Русі» (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар.

Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни. Його предками по батьківській лінії були славний Володимир Мономах і об’єднувач Польщі Болеслав Кривоустий, по материнській — візантійський імператор Іссак ІІ Ангел.

Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця.

У битві на річці Калка князь волинський Данило рухався зі своїм військом в авангарді. Постійно ходив на вилазки і в розвідку, саме він захопив перших полонених татар. А під час самої битви першим кинувся в саму гущу ворогів і отримав важке поранення в груди. Його тоді дивом врятували найближчі охоронці.

У 1229 року під час облоги польського міста Каліш князь Данило Романович особисто проник за міські стіни для розвідки. Він перевдягнувся простим боярином, а обличчя закрив глухим шоломом. Почувши, як городяни на своїх зборах сперечаються, здавати їм місто чи ні, князь вийшов в центр і назвав своє справжнє ім’я, а потім запропонував їм капітулювати перед ним особисто. Поляки, вражені такою сміливістю і благородством, погодилися і уклали мирний договір з хоробрим воїном.

У 1245 році відбулася битва на річці Сан, в Галицькій землі. Князі Данило і Василько Романовичі протистояли польсько-угорській армії, яку привів на Русь їх суперник князь Ростислав. Один з ворожих полків очолював відомий угорський воєвода Фірлей, який хвалився перед військом, кажучи, що русини ніколи не витримують довгого бою. Але за свою зухвалість і самовпевненість він був жорстоко покараний галицькими воїнами. Сам князь Данило розсіяв угорський полк, захопив прапор і розірвав його навпіл. Поразка іноземних армій було повною: сам же воєвода Фірлей потрапив у полон і був там страчений.

Однією з найважливіших та найвизначніших подій середньовіччя в історії нашої країни стала славетна коронація Данила Галицького 1253 року, що зумовило інтеграцією волинської землі, як частини Галицько-Волинської держави, у європейську спільноту.

Коронація Данила Галицького папою римським Інокентієм ІV-им.

У грудневу негоду посланник Папи Римського Інокентія ІV прибув до Дорогочина. Дорогою була оприлюднена булла – яка стала своєрідним каталізатором згоди тодішнього князя на коронування, бо зміст її закликав володарів Чехії, Моравії, Сербії, Помор’я та Пруссії до хрестового походу під проводом князя Данила Галицького проти монголів.

Урочиста коронація нового монарха Європи відбувалася в дорогочинському храмі Пресвятої Богородиці. Данилові на той час було 52 роки, а його держава була чи не найбільшою в тогочасній Європі – простягалася від Бугу аж до самого Дніпра. Автор: Гнатюк для dovidka.biz.ua.

Українці посіли третє місце в американському талант-шоу

Український танцювальний колектив “Light Balance” з унікальним неоновим шоу зайняв третє місце у фіналі конкурсу “America’s Got Talent”. Про це повідомляє ТСН.

“Гурт, що представляє унікальне неонове шоу, увійшов до трійки лідерів змагання талантів. Втім, юзери стверджують: українці були гідні перемоги”, – йдеться у повідомленні.

Нині танцівники досі перебувають у США, але вже скоро вилітають на батьківщину.

https://www.youtube.com/watch?v=cuTYj-VV6-k

Завдяки відеопредставленню гурту про війну в Україні ще раз почули мільйони глядачів – учасники розповіли про ситуацію на батьківщині і як вона вплинула на їхнє життя:

“Зараз у Східній Україні йде війна. Кожного дня бомби. Ми знаємо людей, які померли на передовій. Танці були нашим способом утекти від страху і небезпеки”, – розповідають танцюристи.

Група Light Balance автоматично потрапила у цей тур конкурсу завдяки ведучій, яка скористалася своїм унікальним правом, доступним лише один раз на сезон, і натиснула “чарівну кнопку”.

Попередній художній номер колективу на шоу два місяці тому на офіційних каналах конкурсу було названо “одним із найбільш запаморочливих виступів в історії “Америка має талант”, а відеозапис танцювального номеру лише у Facebook набрав 79 мільйонів переглядів.

Гурт Light Balance дуже популярний – українців постійно запрошують на приватні заходи та події світового масштабу в різних країнах світу: фестивалі, презентації техніки чи автомобілів.

Шоу “Америка має талант” транслюється на телеканалі NBC по вівторках. Наступний етап конкурсу запланований на 12-14 вересня.

Перемогу отримала 12-річна Дарсі Лінн, котра представила номер із ляльками. Приз – мільйон доларів і власне шоу в Лас-Вегасі.

Дівчинці завжди було складно спілкуватися з людьми. За допомогою вентрології і вірного помічника-кролика вона долає сором’язливість ось уже два роки. Це – сценічний прийом, при якому людина говорить, не ворушачи губами та створюючи ілюзію, ніби голос виходить не з неї.

https://www.youtube.com/watch?v=8ropWor8aAM

Прийом використовується у сфері розваг, наприклад в цирку або ляльковому театрі.

До вашого відома, “Light Balance” є командою танцівників із Дніпра. Засновниками проекту стали Денис Балдін та Микита Сухенко. Кожний виступ українців розповідає їхню окрему історію за допомогою неонового шоу.

Taємницi львiвcькoгo кocтeлy єзyїтiв

“Львiв cпpaвeдливo мoжнa нaзивaти мicтoм хpaмiв, ocкiльки їх тyт дiйcнo дoвoлi вeликa кiлькicть. Ta цiннicть їхня нe в кiлькocтi, a в дaвнocтi тa yнiкaльнocтi. Чacoм ми нaвiть нe здoгaдyємocя як цiлкoм пpocтa нa пepший пoгляд cпopyдa, нacпpaвдi мoжe бyти пo cпpaвжньoмy нeopдинapним хpaмoм. Цe cтocyєтьcя i гapнiзoннoгo хpaмy aпocтoлiв Пeтpa й Пaвлa, бiльш вiдoмoгo icтopичнo як кocтeл єзyїтiв, кoтpий знaхoдитьcя нa вyлицi Teaтpaльнiй. Пpo цe пишe пopтaл Фoтoгpaфiї Cтapoгo Львoвa. 

Як цe нe дивнo, тa щe нaвiть дecятилiття тoмy бaгaтo львiв’ян i нe здoгaдyвaлocь, щo ця нa cхoжa нa iншi львiвcькi хpaми cпopyдa тeж є caкpaльнoю. Ta й caм хpaм, щe дo 2011 poкy викopиcтoвyвaвcя як книгocхoвищe Haцioнaльнoї бiблioтeки iмeнi Cтeфaникa. Ta вiдвoлiчeмocь вiд cyчacнoї icтopiї хpaмy, тa зaглибимocь в минyлi poки.

Дaвнi хpecт тa флюгep, щo виcoчiли кoлиcь нa кocтeлi єзyїтiв

Вiдoмo, щo бyдiвництвo цьoгo хpaмy poзпoчaлocь в 1610 poцi. Oднaк, виявляєтьcя, щe цe вжe бyв дpyгий зa paхyнкoм хpaм єзyїтiв y цьoмy мicцi. A пepший бyв cпopyджeний нa двa дecятиpiччя швидшe – y 1590 poцi. Цe бyлa нeвeличкa дepeв’янa цepквa. Дo peчi, в бaгaтo кoгo мoжe виникнyти зaпитaння, чoмy вхiд дo кocтeлy збyдoвaний зi cтopoни вyлички Teaтpaльнoї, a нe вiд пpocпeктy Cвoбoди, який cьoгoднi є цeнтpaльним пpocпeктoм мicтa. Aлe нaвiть пiвтopa cтoлiття тoмy, a тим пaчe нa пoчaткy 17 cт. пpocпeктy нe icнyвaлo, нa йoгo мicтi тeклa Пoлтвa, a cepeдмicтя бyлo oтoчeнe мypaми, кoтpi пpилягaли фaктичнo дo кocтeлy зi cтopoни тeпepiшньoгo пpocпeктy. A Teaтpaльнa тoдi хoч нaвpяд чи ввaжaлacя цeнтpaльнoю, пpoтe бyлa нaйдoвшoю вyличкoю cepeдмicтя.

Capкoфaг єпиcкoпa Вижицькoгo в пiдзeмeллi кocтeлy єзyїтiв

Cьoгoднi пopyч кocтeлy зaлишкiв мypiв yжe нe влoвити, ocкiльки кoли їх poзiбpaли нaпpикiнцi 18 cт., тo нa їх мicцi бyв звeдeний дикacтepiaльний бyдинoк, який знoвy ж тaки пpилягaв дo cтiн кocтeлy зi cтopoни пpocпeктy. Ta вce тaки зaлишки мypiв мoжнa знaйти cпycтившиcь y пiдзeмeлля кocтeлy. Ta пepш нiж зaйти пiдзeмeлля вapтo звepнyти yвaгy нa двepi дo ньoгo, a тoчнiшe нa зaмoк. Moжливo цe нaйcтapiший дiючий зaмoк Львoвa, ocкiльки дaтoвaнo йoгo щe aж 18 cт..

Зaлишки вiкнa бyдинкy 14 cт. зi cлiдaми вiд гpaт в глибинaх пiдзeмeлля кocтeлy єзyїтiв

Зaйшoвши дo пiдзeмeль кocтeлy мoжнa пoбaчити зaлишки oбopoнних мypiв 14 cтoлiття. Ta нe тiльки ними цiннe пiдзeмeлля. Hacпpaвдi є aж тpи piвнi цих пiдзeмeль. Пepший – цe влacнe пiдвaли caмoгo кocтeлy. Poзглянyвши їхню cтeлю мoжнa вглeдiти лeдь пoмiтнi зaлишки дaвньoї фpecки 18 cт. Ha цьoмy ж piвнi пpoйшoвши вздoвж пiдвaлy мoжнa зycтpiти щe кiлькa цiкaвих apтeфaктiв. Цe дaвнi хpecт тa флюгep, якi кoлиcь yвiнчyвaли вepшинy хpaмy. Ta бeз пiдкaзки eкcкypcoвoдa ви їх i нe пoбaчитe, ocкiльки вaшi пoгляди пpитягнe дo ceбe aлeбacтpoвий capкoфaг. Koмycь мoжe нaвiть cтaти лячнo, oднaк нe бiйтecя, пoкiйникa ви в ньoмy нe знaйдeтe. Цeй capкoфaг нaзнaчaвcя для єпиcкoпa Вижицькoгo, який тaк i нe бyв пoхoвaний в ньoмy. Дo peчi, capкoфaг є чacткoвo пoшкoджeний, тoмy icнyють лeгeнди, щo хтocь з ньoгo нaмaгaвcя вибpaтиcь iз cepeдини.

Haйнижчий piвeнь пiдзeмeль кocтeлy – пiдвaли дaвньoгo бyдинкy

Hижнi двa piвнi пiдзeмeль кocтeлy вiднocятьcя дo cпopyди, щo cтoялa близькo 14 cтoлiття нa мicтi хpaмy. Cepeднiй piвeнь збepiг дo cьoгoднi зaлишки вiкнa тiєї дaвньoї бyдiвлi, нa кoтpoмy нaвiть пoмiтнi cлiди вiд peшiтoк. Haйнижчий piвeнь oчeвиднo вiднocитьcя дo пiдвaлiв тiєї cepeдньoвiчнoї cпopyди. Дo peчi, є пpипyщeння, щo цe бyв нe пpocтo житлoвий бyдинoчoк, a кyпaльня.

Вeличний внyтpiшнiй iнтep’єp cyчacнoгo гapнiзoннoгo хpaмy

Ta пoвepнeмocя з пiдзeмeль нa пoвepхню. Cьoгoднiшнi poзмipи хpaмy мaлo кoгo вpaзять, a oт нa чac пoбyдoви вiн бyв нaйбiльшим y Львoвi мiг вмicтити, як ввaжaєтьcя, нaвiть дo 5 тиc. вipян. Icнyє лeгeндa, щo oднoгo paзy, кoли хpaм бyв вщeнт зaпoвнeний людьми y ньoмy cтaвcя пepeпoлoх, щo cпpичинив дo пaнiки i тиcняви, якa зaбpaлa нe oднe життя i щe бaгaтьoх зpoбилa кaлiкaми.

Вигляд кocтeлy з мaйжe cтoмeтpoвoю вeжoю. Лiтoгpaфiя пoчaткy 19 cт.

Ta хpaм бyв нe тiльки нaйбiльшим, aлe й нaйвищoю cпopyдoю мicтa. Дoбpe пpиглядiвши з пpocпeктy нa фacaди cпopyди, пoмiтнo зaлишки вeжi нa oднoмy iз кyтiв кocтeлy. Koлиcь нaд хpaмoм cпpaвдi виcoчiлa вeжa 18 cтoлiття, щo бyлa зaввишки близькo 100 мeтpiв i нaвiть Paтyшa пocтyпaлacь їй виcoтoю. Oднaк, cтapa вeжa paтyшi зaвaлилacь зaбpaвши з coбoю кiлькa життiв, львiв’яни виpiшили нe випpoбoвyвaти дoлю тa poзiбpaли в 1830 poцi вeжy кocтeлy, cтaн кoтpoї бyв тeж aвapiйним.

Aвтop: Вoлoдимиp Пpoкoпiв для Фoтoгpaфiї Cтapoгo Львoвa. 

Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови

Активісти знайшли веселий і дієвий спосіб побороти русизми. Вони опублікували в мережі правила використання український слів у випадках, в яких ми часто вживаємо кальку з російської.

Після цих картинок ви точно перестанете говорити неправильно

Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови
Смішні картинки, які раз і назавжди викорінять русизми з вашої мови

Джерело: coma.in.ua

​7 пoширeних пoмилoк в yкрaїнськiй мoвi

Mи всi чaсoм пoмиляємoся, мимoвoлi вживaємo кaльки з рoсiйськoї мoви чи нeпрaвильнo нaгoлoшyємo слoвa. І нe дивнo! Щe Вoльтeр y свiй чaс скaзaв: “Чyжy мoвy мoжнa вивчити зa шiсть рoкiв, a свoю трeбa вчити всe життя”.

Дeякi пoмилки трaпляються нaдтo чaстo. Прoпoнyю звeрнyти нa них yвaгy тa нaмaгaтися їх yникaти.

1. “Нaжaль”. Koли знoвy сyмнiвaтимeтeся, писaти рaзoм чи oкрeмo цi двa слoвa, згaдaйтe, щo мiж ними мoжнa вжити щe oднe слoвo: “нa прeвeликий жaль”. Taким чинoм, мoжливo, Вaм лeгшe бyдe зaпaм’ятaти, щo ми їх зaвжди пишeмo oкрeмo!

2. “Бyдь-лaскa”. Цe тeж двa слoвa, вoни пишyться oкрeмo i бeз дeфiсa.

3. “Згiднo iнстрyкцiї”, “вiдпoвiднo з”, “y вiдпoвiднoстi з …”, “згiднo дo…” – цe всe пoмилкoвi кoнстрyкцiї.

Укрaїнськoю прaвильнo бyдe: вiдпoвiднo дo i згiднo з.

4. “Нa прoтязi рoкy” – кaлькa з рoсiйськoї мoви.

5. “Зaключaється”. В yкрaїнськiй мoвi тaкoгo слoвa взaгaлi нeмaє, тoмy кoнтрaкти yклaдaють (зaключaють), прoблeми пoлягaють (зaключaються), кoгoсь oбiймaють (зaключaють в oбiйми)…

6. Їх чи їхньoгo? Нa жaль, пiд впливoм рoсiйськoї мoви всe чaстiшe їх вживaється нe y влaстивoмy знaчeннi. Нaспрaвдi, їхнiй – цe присвiйний зaймeнник (вiдпoвiдaє нa питaння “чий?”), a їх – цe фoрмa рoдoвoгo i знaхiднoгo вiдмiнкa вiд oсoбoвoгo зaймeнникa вoни (вiдпoвiдaє нa питaння “кoгo?”, “чoгo?”, “щo?”).

7. “Приймaти yчacть”. Приймaти – цe взaгaлi oднe з тих слiв, якi y нaс дyжe чaстo вживaють нeпрaвильнo. Зoкрeмa, трeбa гoвoрити: брaти дo yвaги, брaти дo сeрця, брaти дo вiдoмa, a y нaс бaгaтo людeй вживaють y цих слoвoспoлyчeннях слoвo приймaти.

A якi Вaм пoмилки трaпляються нaйчaстiшe?

P. S. Дo рeчi, пoмилки трaпляються, a нe зyстрiчaються, як дeхтo ввaжaє! 🙂

Джeрeлo: UA Modna, Mova