Чому Сихів не кримінальний та чи проводять там екскурсії: один з найвідоміших гідів Львова розповів сайту 032.ua про найбільший спальний район міста.
Звідки взялась назва?
Однією з найпопулярніших версій появи назви Сихова є походження від вислову «Я си ховаю». Територія району – це віддалене місце: від залізничної станції «Сихів» до Галицького базару – рівно 7 кілометрів.
«Тут слід враховувати етнографічні моменти і те, що галицька мова дещо відрізняється від літературного зразка. Якщо у Полтаві – столиці української мови, чи в Києві сказали б «Я ховаюся», то галичанин, перебуваючи далі від центру, казав «Я си ховаю», – пояснює Петро Радковець.
Поле бою – Сихів
Протистояння столітньої давнини – українсько-польські бої 1918-го року відбувались і на Сихові.
«Існує навіть старе фото, де на станції «Сихів» зупинився панцерник (бронеавтомобіль) українських січових стрільців».
Сихів. Панцирне авто з дивізіону УСС
(НЕ)кримінальний район
Населення Сихова перевищує населення Ужгорода, до прикладу. Відповідно, рівень злочинності тут також буде вищим.
«Років 5-7 тому я читав про те, що Сихів – один з найбільш криміногенних районів в Україні. Насправді це суб’єктивне твердження, а визначати цей показник у порівнянні з іншими районами та містами – неправильно. Тим паче, що ситуація змінюється щодня», – каже екскурсовод.
Містика по-сихівськи
Далеко не всі знають, що Львівський ізоляторний завод збудований на цвинтарі. Раніше тут хоронили людей. На віддаленій частині території заводу упродовж довгого часу можна було побачити хрести.
«Знаєте, чим відрізняється легенда від правди? Перша – завжди передбачувана, інша – суха і не завжди цікава. Те саме можна сказати й про містику Сихова», – жартує пан Петро.
Екскурсії житловим масивом
На рахунку гіда, окрім безлічі оглядин популярного центру з Площею Ринок – п’ять екскурсій спальним районом.
«Сихів – місце, де я прожив перші місяці свого життя. Це район, у якому опинилась моя мати після депортації і моє дитинство пов’язане саме з ним. Тут є про що розповісти і що показати», – упевнений Петро Радковець.
Чому ти львів’янин? 20 причин. www.lviv1256.com/ зібрав добірку фактів і причин .
Чому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причин
Чому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причинЧому ти львів’янин? 20 причин
Радіо Максимум пропонує добірку віршів Ліни Костенко, які не залишать вас байдужими.
Ліна Костенко – незаперечний моральний авторитет для українців, і за свій вік вона жодного разу не заплямувала себе компромісами з нечесною владою. Сила волі та незламність письменниці вражають. Та зараз, коли наш інформаційний простір засмічений безглуздими дурницями, Ліна Костенко воліє мовчати. І це горде мовчання теж є позицією.
Попри це, геніальна українка говорить до нас своїми творами. Завжди актуальними та пронизливими.
Про цінність часу
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Про силу слова
Страшні слова, коли вони мовчать
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Про нетлінну красу
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
Про мрії
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
Про війну
Тут обелісків ціла рота.
Стрижі над кручею стрижуть.
Високі цвинтарні ворота
високу тишу стережуть.
Звання, і прізвища, і дати.
Печалі бронзове лиття.
Лежать наморені солдати,
а не проживши й півжиття!
Хтось, може, винен перед ними.
Хтось, може, щось колись забув.
Хтось, може, зорями сумними
у снах юнацьких не побув.
Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова…
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.
Про природу
Ще назва є, а річки вже немає.
Усохли верби, вижовкли рови,
і дика качка тоскно обминає
рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
і озерянин проблиски скупі.
І той у небі зморений лелека,
і те гніздо лелече на стовпі.
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
і світить спека ребрами моста.
Стоять мости над мертвими річками.
Лелека зробить декілька кругів.
Очерети із чорними свічками
ідуть уздовж колишніх берегів…
Про суть творчості
Поезія згубила камертон.
Хтось диригує ліктями й коліном.
Задеренчав і тон, і обертон,
і перша скрипка пахне нафталіном.
Поезія згубила камертон.
Перецвілась, бузкова і казкова.
І дивиться, як скручений пітон,
скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
од часнику, політики й гудрону.
Із правдою розлучені слова
кудись біжать по сірому перону.
Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди? Куди вони, куди?!
Поезія на грані катастрофи.
І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагони йдуть, спасибі коліщаткам…
Але ж вони в майбутнє порожнем!
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!
Про людей
Мабуть, ще людство дуже молоде.
Бо скільки б ми не загинали пальці, –
XX вік! – а й досі де-не-де
трапляються іще неандертальці.
Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
але душа ще з дерева не злізла.
Про кохання
спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю
Про вдячність
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
З України їдуть потяги до семи європейських країн. Все про ціни на квитки, тривалість подорожі, час відправлення та прибуття у матеріалі Еспресо.
З 11 червня стартував безвізовий режим України з Європою. Тепер не треба думати щодо візи, а можна прихопити з собою новенький біометричний паспорт і поїхати до Європи.
З лоукостерами все зрозуміло: відносно дешево і швидко. Але в Україні є ще й залізничне сполучення з Європою. Зараз є 7 європейських країн, в які можна поїхати на поїзді з України: Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Чехія, Румунія, Австрія.
Також “Укрзалізниця” заявила, що в майбутньому можливий маршрут Київ – Відень. До речі, придбати квитки на поїзди за міжнародними напрямками можна тільки через спеціальну касу на вокзалі.
У подорожей на поїзді є багато плюсів. Наприклад, квитки завжди мають один і той же тариф, який не залежить від курсу євро. Тобто немає різниці, чи купуєш квиток за місяць, чи за 3 дні – ціна залишиться тією ж.
Також можна перевозити більше багажу, на відміну від авіаперельотів. Ну і,звичайно, якщо у вас аерофобія, то поїздом вам буде подорожувати набагато приємніше.
З мінусів: тривалість подорожі збільшується, вартість квитка на поїзд нерідко дорожче вартості заздалегідь купленого квитка на літак.
1. Україна-Австрія
З 10 грудня 2017 року “Укрзалізниця” запускає безпересадковий вагон Київ–Відень.
Вагон курсуватиме цілорічно щодня. Він відправлятиметься з Києва о 14:07 та прибуватиме до Львова о 19:50. Зі Львова вагон відправлятиметься о 21:00 та прибуватиме до Відня наступного дня об 11:21.
Під час прямування територією України вагон також робитиме зупинки на станціях Стрий (о 22:04), Славське (23:04), Свалява (0:24), Мукачево (0:49) та Чоп (01:37). За кордоном вагон робитиме зупинку в Будапешті о 08:20 за місцевим часом.
З Відня безпересадковий вагон курсуватиме щоденно з 11 грудня. Він відправлятиметься о 16:42 за місцевим часом та прибуватиме до Києва наступного дня о 17:11 за київським часом.
Вагон розраховано на 30 місць. Ціну на квиток в “Укрзалізниці” поки не назвали, але зазначили, що вона може змінюватись в залежності від курсу валют.
2. Україна-Польща
від 406 гривень
Київ-Варшава
До Польщі щодня відправляються по чотири поїзди. Наприклад, щодня о 16:52 з Києва курсує потяг Київ-Варшава. Тривалість такої поїздки – 15 годин 37 хвилин. На вокзал “Варшава Західна” поїзд прибуває о 8 годині 32 хвилини.
На східний і центральний вокзали поїзд прибуває на півгодини раніше. Під час шляху поїзд робить тривалі зупинки в польських містах. Наприклад, в місті Дорохуськ на годину, в Хелмі на 17 хвилин, Любліні на 27 хвилин і в місті Луків 12 хвилин. Вартість квитка до Варшави – 2400 гривень.
Київ, Львів, Одеса – Перемишль
Новий поїзд Інтерсіті+ йде до польського прикордонного міста Перемишль. На поїзд можна сісти в Києві і у Львові. Крім цих двох головних станцій, поїзд зупиняється в Святошино, Коростені та Підзамче. Поїзд відправляється щодня з Києва о 6 годині 45 хвилин і з Львова о 12 годині 17 хвилин.
Тривалість маршруту – 7 годин 40 хвилин. У Перемишлі пасажири потрапляють в 13:25 за польським часом. Такий таймінг з’явився не випадково, а щоб пасажири потім могли доїхати іншим поїздом до Кракова чи Вроцлава.
Вартість квитка Київ – Львів – Перемишль від 406 гривень. Квитки Львів – Перемишль обійдуться в 172 гривні.
Також, з 10 грудня 2017 року “Укрзалізниця” запускає новмий поїзд №36/35 Одеса–Перемишль, який ходитиме щодня. Потяг йтиме через Жмеринку, Тернопіль, Львів, Красне, Рудницю, Вапнярку, Хмельницький.
Львів-Вроцлав
Зі Львова також їздить потяг до Вроцлава, з зупинкою в Кракові. Поїзд відправляється о 22:20 зі львівського Центрального вокзалу і прибуває до Кракова о 5 годині 28 хвилин, а до Вроцлава о 9 ранку 54 хвилини.
Тривалість поїздки – 13 годин, а вартість квитків від 1800 гривень.
Ковель – Хелм
Зовсім недавно державна кампанія “Укрзалізниця” запустила ще один щоденний маршрут: Ковель – Хелм. У Хелмі є зручні пересадки до Варшави або Любліна. Поїзд відправляється з Ковеля об 11 годині 53 хвилини, а прибуватиме до Хелма о 13 годині 41 хвилині за місцевим часом.
Час в дорозі – трохи менше 2 годин, а вартість квитків від 130 гривень.
3. Україна – Словаччина
від 2200 гривень
До Словаччини можна доїхати на безпересадочному причіпному вагоні: Київ – Братислава. Поїзд ходить 5 днів на тиждень (не ходить по четвергах і п’ятницях), і відбуває о 23 годині 57 хвилин зі станції Київ-Пасажирський.
А зі Львова поїзд відправлятиметься о 10 годині 10 хвилин. Зупиняється в українських містах: Жмеринці, Хмельницькому, Тернополі, Львові, Мукачево і в прикордонному місті Чоп.
У Словаччині поїзд зупиняється в Кошиці, Зволені і прибуває до Братислави о 5 годині 25 хвилин ранку за місцевим часом. Всього в дорозі по маршруту Київ-Братислава – 30 годин.
4. Україна – Чехія
від 2900 гривень
У Чехію можна відправитися за маршрутом Київ – Прага (саме до цього поїзду чіпляють вагони до Братислави). Поїзд до Чехії ходить щодня і відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 23 годині 57 хвилин, а прибуває до Праги через день о 7 годині 22 хвилини за місцевим часом.
Поїздка по такому маршруту триватиме 32 години і 25 хвилин. Поїзд їде через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Мукачево та Чоп. Потім він зупиняється в проїжджає майже всю Словаччину: від Чиєрна Над Тисою і Кошице до міста Жиліна. У Чехії поїзд в’їжджає через прикордонне місто Тршінець.
5. Україна – Угорщина
від 1900 гривень
Щоденний потяг Київ – Будапешт відбуває з вокзалу Київ-Пасажирський о 20 годині 22 хвилин. Поїзд їде через Львів, з якого відбуває о 5 годині 43 хвилини. До Будапешту пасажири прибувають в 18 годин 37 хвилин за місцевим часом, а тривалість такої поїздки – 23 години 20 хвилин.
6. Україна – Румунія
від 2100 гривень
До Румунії ходять потяги з Києва до Бухареста. Поїзд проїжджає через Вінницю, Кам’янець-Подільський і Чернівці. До Румунії потрапляє через місто Вікшани, Сучави, Бакзу. З Києва поїзд відбуває о 20 годині 5 хвилин, а прибуває в Бухарест о 22 годині 56 хвилин за місцевим часом.
Всього в дорозі поїзд знаходиться 27 годин.
7. Україна – Болгарія
від 2400 гривень
Маршрут за новим напрямком Львів – Варна запустять з 15 червня. Насправді буде ходити не цілий поїзд, а причіпний вагон у складі поїзда Мінськ -Варна.
Поїзд буде проходити через Івано-Франківській та Чернівці. Уже зараз стала відома вартість на квитки Львів – Варна – від 2400 гривень, а тривалість поїздки – близько 32 годин.
Якщо ви відчуваєте, що стрес стає частиною вашого повсякденного життя, вам обов’язково потрібно знайти цікаву книжку. Згідно із сучасними дослідженнями, читання знижує відчуття тривоги та допомагає тілу розслабитись, пишуть Мізки.com.
Всі ми боїмось обов’язків. Ми скануємо, перегортаємо, переглядаємо, але рідко читаємо. Ми швидко пробігаємо очима дописи в Фейсбуці, перевіряємо пошту і дивимось ролики з танцюючими котами, але не запам’ятовуємо того, що бачимо. В середньому кожен з нас витрачає 15 секунд на прочитання онлайн-статті.
В 2014 році дослідники з Pew Research Center встановили, що кожен четвертий дорослий американець в попередньому році не прочитав жодної книги.
Що стосується українців, то за останні роки (з 2010 по 2014 рр.) кількість любителів почитати зменшилась: у віковій категорії 45-65 років на 7,4%, а серед молоді — на 6,8%. Про це свідчать результати дослідження маркетингової компанії “TNS”, яка опитала більше 50 тисяч людей віком від 12 до 65 років.
Згідно із їхнім дослідженням, в 2014 році кількість людей, які взагалі не читають, становила 42%.
Однак ті, хто читає книги, можуть похвастатись кращою пам’яттю і високими розумовими здібностями на всіх етапах життя. Окрім цього, вони краще виступають на публіці, продуктивніше мислять і, відповідно до деяких досліджень, в цілому кращі за інших.
Стосовно звички читати перед сном, варто зазначити, що вона допомагає боротись із безсонням: дослідження, проведене в 2009 році в Університеті Сассекса, показало, що 6 хвилин читання знижують відчуття стресу на 68% (тобто, така звичка розслабляє краще, аніж музика чи горнятко чаю). Читання допомагає очистити свідомість і підготувати тіло до сну.
За словами психолога та автора дослідження доктора Девіда Льюіса, книга — це щось “більше, аніж просто відволікання, вона допомагає активно залучати уяву”, а це, в свою чергу, “змушує нас змінити стан свідомості”.
І неважливо, яку книгу ви оберете, художню літературу чи наукову, головне, щоб сам процес читання вас захопив.
Тому що, якщо свідомість залучена в світ, побудований зі слів, напруга випаровується і тіло розслабляється, прокладаючи шлях до сну.
Ця весела запальна пісенька також родом із 70-х. Автором слів став поет Володимир Кудрявцев, а музику написав композитор Олександр Зуєв. “А ми удвох” – життєва історія про любовний трикутник. Не бійтеся освідчуватися дівчині, бо це може зробити хтось інший.
Попри це, ми маємо повне право називати її саме українським хітом. По-перше, “Верба” написана українською мовою, по-друге – композитор Едуард Ханок розповідав, що ця пісня була складена під впливом “Червоної рути”. Тож “хай завжди верба вас додому поверта”!
Зелен клен
Ще одна пісня на слова Юрія Рибчинського, яка стала вічним хітом. Не плутати із “Кленом Зеленим” (читай, “Смуглянкою”).
Три трембіти
Хіт одного із найвідоміших вокально-інструментальних ансамблів України 1970-1980-х років ВІА “Кобзи”, авторами якого стали Олександр Вратарьов (слова) та Мирослав Скорик (музика).
Два перстені
Ідeю цiєї пiснi Вoлoдимир Івaсюк зaпoзичив y вiдoмoгo пoeтa Бoгдaнa Стeльмaхa. Якoсь письмeнник принiс йoмy вiрш “Щoрoкy i вeснa, i oсiнь”, кoмпoзитoр нaписaв дo нeї мeлoдiю, aлe рaзoм пiсня нe звyчaлa. Toдi Івaсюк звeрнyв yвaгy нa рядoк “мoв двa пeрстeнi y вeчiрню вoдy” i зaпрoпoнyвaв зрoбити пiсню “Двa пeрстeнi”. Сaм придyмaв слoвa, ствoрив мyзикy – i випyстив чeргoвий хiт.
Щорічний буклет “The White Ravens” (у перекладі — “Білі круки”) випускає Міжнародна Молодіжна Бібліотека “International Youth Library” в Мюнхені. Каталог “Білих круків” є аналогом шорт-листа премії “Оскар” у книговидавничому бізнесі.
До цьогорічного списку увійшли “Фарбований Лис” Івана Франка від видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” та “Сузір’я Курки” Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько від видавництва “ВСЛ”.
У 2016 році до каталогу також увійшло два українських видання — “Хто росте у парку” (“ВСЛ”) та “Вітер з-під сонця” Оксани Лущевської (видавництво “Фонтан казок”). 2015-го найкращими українськими дитячими книжками журі обрало “Війна, що змінила Рондо” Андрія Лесіва (“ВСЛ”) та “Мій маленький Київ. Путівник для дітей” (видавництво “Лаурус”).
Щороку до каталогу “Білі круки” іноземне журі обирає найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, які згодом рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книги надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені, де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо.
Друковану версію каталогу презентують під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Цього року “Білі круки” презентували аудиторії 12 жовтня.
Український музикант, соліст проекту Pianoбой і суддя “Х-фактора” Дмитро Шуров представив кліп на пісню “Полуничне Небо”. Про це повідомляє радіо Максимум.
Як розповідав раніше сам Шуров, “Полуничне Небо” – найдобріша та найромантичніша композиція в його творчості. За словами музиканта, вся команда, яка брала участь в зйомках відео, хотіла візуалізувати собі ідеальну країну.
“У відео, як, власне, і в пісні, є фарби з усього світу, і поєднання енергії різних, але прекрасних людей, які прожили один день в гармонії один з одним. Все це – те, що Україна зможе в неосяжній мірі дати світу, як тільки по-справжньому відкриє в собі”, – розповів про кліп Дмитро Шуров.
В кліпі на пісню “Полуничне Небо” Pianoбой мигцем показав свою дружину і сина. До слова, хлопчик вже знімався в кліпі тата – у відео на пісню “На Вершині“.
Pianoбой – Полуничне Небо: дивіться онлайн новий кліп:
В Україні найстарішим закладам освіти – кілька століть. Засновані у давнину, ці виші розвивалися не тільки в освітній сфері. І завданням керівників було і є – вберегти не тільки освітню репутацію, а й неоціненну історичну спадщину.
Навчатися у таких закладах – одне задоволення. Особливо для тих, хто вивчає історію мистецтв чи готується стати архітектором. Адже архітектурні пам’ятки надихають на створення справжніх витворів мистецтва!
IGotoWorld.com пропонує добірку українських вишів, які вражають своєю красою. Вирушаймо у віртуальну мандрівку, де ви побачите найкрасивіші навчальні заклади.
Бердянський державний педагогічний університет
ВНЗ заснований на початку 1870-х років, з моменту отримання у 1872 році дозволу на його будівництво. Тоді в закладі діяла чоловіча гімназія. У ній, зокрема, навчалися Петро Шмідт – військовий моряк, учасник Севастопольського повстання, Іван Єфремов – письменник-фантаст. Заклад реформували спочатку у технікум, а далі – в інститут і, зрештою, університет.
Джерело фото: studyranger.com
Нині будівля педагогічного університету є національною пам’яткою. Вона внесена до відповідного реєстру, тому офіційно охороняється державою. Цінують споруду за стилістику, в якій вона виконана – нормандську. Зараз це єдина будівля-пам’ятка у місті. У Бердянському університеті діє музей, у якому можна дізнатися про всі віхи розвитку освітнього закладу.
Джерело фото: museum.bdpu.org.
Де знаходиться: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Шмідта, 4.
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
Глухівський освітній заклад – один з найстаріших вишів України, де готують саме педагогів. Почав діяти у 1874 році. Серед випускників – видатний кінорежисер Олександр Довженко, на честь якого і назвали університет.
Джерело фото: panoramio.com.
Із 7 корпусів вишу – 3 є історичними пам’ятками. Вони охороняються державою, адже входять до складу Національного історико-культурного заповідника «Глухів».
Джерело фото: schoolword-liubyvyi.blogspot.com.
Де знаходиться: Cумська область, місто Глухів, вулиця Києво-Московська, 24.
Запорізький національний університет
Заклад пройшов становлення від звичайних педагогічних курсів до університету. Заснований у Запоріжжі у 1930 році. Нині – це один з найвідоміших класичних університетів в Україні.
Джерело фото: edportal.org.ua.
Студенти навчаються у 8 корпусах. Два з них – колишні чоловіча та жіноча гімназії (перший та третій корпуси). Вони виконані у стилі пізнього історизму та модернізму. До того як їх було передано вишу, вони мали свої домові церкви. А на території колишньої чоловічої гімназії і досі є цвинтар, де поховані видатні особистості краю. Нині корпуси Запорізького національного університету внесені до списку історичних пам’яток місцевого значення.
Де знаходиться: Запоріжжя, вулиця Жуковського, 66.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заснований виш у далекому 1834 році. Саме у ті давні часи перших студентів прийняв найстаріший – Червоний корпус. Нині це історична пам’ятка національного значення.
Джерело фото: univ.kiev.ua, автор – Олег Жарій.
Завдячують зведенню величної будівлі кияни та студенти ВНЗ двом архітекторам, батьку та сину – Вікентію та Олександру Беретті. Червоний корпус виконано у стилі класицизму. Окрасою університету, без якої нині важко уявити вуз, звісно, є портик з вісьмома колонами. Цікаво, що він не від самого початку був червоним. Перефарбували його тільки у 1842 році.
Джерело фото: univ.kiev.ua, автор – Олег Жарій.
Де знаходиться: Київ, вулиця Володимирська, 60.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Заснований ВНЗ наприкінці 19 століття, у 1898 році. Цікаво, що кошти на зведення закладу збирали громадою. Врешті було зібрано 2 мільйони 650 тисяч карбованців. У конкурсі на кращий проект вишу брали участь найкращі архітектори. У списку навіть значився знаменитий Поль Гоген! Проте обрали проект І.С. Кітнера із Санкт-Петербурга.
Джерело фото: the-city.kiev.ua.
Нині до пам’яток архітектури зараховують кілька будівель Національного технічного університету «КПІ». Зокрема головний корпус. Оздоблення у залах, які виконані за допомогою ліпнини, природного каменю, надали їм романсько-ренесансної стилістики. Одна з найбільших окрас корпусу – актова зала. Також у списку пам’яток – 4-й корпус – хімічний павільйон.
Джерело фото: weloveua.com.
Де знаходиться: Київ, проспект Перемоги, 37.
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Цей заклад, мабуть, знають усі. Хто не мріяв вчитися тут чи хоча б відвідати Могилянку! Нині – вже національний університет четвертого рівня акредитації. Братська школа, попередниця академії, заснована у 1615 році. У її стінах навчалися Іван Скоропадський, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Григорій Сковорода та багато інших видатних особистостей, які відіграли важливу роль в історії України.
Джерело фото: kartagoroda.com.ua.
Серед історичних пам’яток Могилянки – Староакадемічний (Мазепин) корпус. Зведений у стилі «барокко». Це був головний корпус вишу у 18–19 століттях. Нині у приміщенні продовжують навчатися студенти. Також тут розміщується один зі скарбів Могилянки – Дослідницька бібліотека. У книгозбірні – понад 262 тисячі примірників видань.
Джерело фото: restoration.ukma.edu.ua.
Де знаходиться: Київ, вулиця Григорія Сковороди, 2.
Львівський національний університет імені Івана Франка
Один з найстаріших університетів не тільки України, а й Східної Європи. Відкритий у 1661 році, тоді вишу доводилося витримувати конкуренцію Краківського університету. Проте попри всі протистояння та політичні негаразди, які випадали на долю університету, закладу вдавалося не тільки існувати, а й розширюватися.
Джерело фото: lnu.mow.fm.
Нинішній головний корпус Львівського національного університету – це приміщення колишнього Галицького сейму. Зведений наприкінці 19 століття у стилі історизму. Тоді на архітектуру міста значний вплив мали техніки віденських зодчих. У будівлі поєднана архітектура та скульптура. При вході до альма-матер на студентів чекають символічні монументи Освіта і Праця. Фасад будівлі обрамлюють ще кілька фігур. Вони символізують кохання, справедливість, віру. Загалом 7 скульптур.
Джерело фото: kameniar.franko.lviv.ua.
Де знаходиться: Львів, вулиця Університетська, 1.
Національний університет «Львівська політехніка»
Ще один величний приклад віденського історизму у місті Лева. Ця велична споруда другої половини 19 століття теж поєднує у собі архітектуру та скульптуру. Над монументами, що символізують інженерію, механіку та архітектуру, працював зодчий Леонардо Марконі зі своєю творчою групою.
Джерело фото: panoramio.com.
Внутрішнє оздоблення Львівської політехніки теж вражає величчю. Вестибюль, актова зала, бібліотека – ці приміщення можуть служити не тільки за своїм прямим призначенням, а й як місця для екскурсій. Дерев’яне різьблення, ліпнина барельєфи… Крокуючи цими величними приміщеннями, забуваєш, що знаходишся у навчальному закладі!
Джерело фото: panoramio.com.
Де знаходиться: Львів, вулиця Степана Бандери, 12.
Українська академія банківської справи
Сумська академія готує спеціалістів банківської справи під егідою Національного банку України. На відміну від інших закладів, які потрапили до нашого огляду, цей виш має не довгу історію. Потреба у спеціалістах постала на початку 1990-х років. Тому і було вирішено взятися за ремонт колишньої міської школи № 2, де мали згодом здобувати освіту майбутні банкіри.
Джерело фото: dambl.com.ua.
Ще раніше у приміщенні розміщувалася жіноча гімназія. Тому головний корпус ВНЗ нині – пам’ятка архітектури. У ньому поєдналися різні стилі – бароко, готика та ренесанс, які синтезувалися в еклектику. Ще один корпус академії нині знаходиться на вулиці Петропавлівській. Колись тут розміщувався окружний суд, а потім – сільськогосподарська академія. Третій корпус вишу – колишня міська садиба.
Де знаходиться: Суми, вулиця Петропавлівська, 57.
Харківський національний університет радіоелектроніки
ВНЗ почав діяти у 1930 році. Хоча у Харкові є багато старіших навчальних закладів, проте при їхньому зведенні дотримувалися досить аскетичних стилів. Тоді як головний корпус Харківського університету радіоелектроніки справляє враження вельми величної споруди. Тому не дивно, що нині будівля – пам’ятка архітектури. Над проектом вишу працював архітектор Яків Штейнберг.
Джерело фото: panoramio.com.
Проте Друга світова війна залишила свій руйнівний відбиток на будівлі університету. До відбудови закладу залучали студентів. Якщо вони ухилялися від такої виробничої практики, це їм загрожувало втратою стипендії і навіть виключенням. Тому своєму відновленню виш завдячує не тільки архітекторам і будівельникам, а й студентам. Тоді їх не увіковічнили, проте на території закладу вже у часи незалежності встановили сучасну скульптуру – ось такий пам’ятник студенту-програмісту.
Джерело фото: tsn.ua.
Де знаходиться: Харків, проспект Науки, 14.
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Джерело фото: alumni.nlu.edu.ua.
Заснований заклад у далекому 1804 році. Тоді його іменували Харківським імператорським університетом. Нині юридичний університет складається із 18 навчальних корпусів. Головний та корпус кафедри криміналістики є пам’ятками архітектури. Проектантом головного корпусу був архітектор Олексій Бекетов. Споруду звели у 1893 році. Загалом на вулиці Пушкінській не тільки університет Ярослава Мудрого може похвалитися статусом історичної пам’ятки. Тут подібних історичних споруд, що охороняються державою, – майже 20!
Де знаходиться: Харків, вулиця Пушкінська, 77.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Чернівецький університет не інакше як українським Гоґвортсом не називають! Адже велична споруда нагадує замок із дитячої книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер». Хоча у закладу досить «доросла» історія. Перед тим, як відкрити двері студентам, тут розміщувалася резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Нині Чернівецький університет входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Джерело фото: timetotravel.in.ua.
Будівництво грандіозної резиденції у Чернівцях розпочалося у 1864 році і тривало майже два десятиліття. Головним архітектором масштабного проекту був молодий чех Йозеф Главка. Він звів цілий архітектурний ансамбль у стилі еклектика. Не сумнівайтеся, екскурсія залами вишу принесе суцільне задоволення.
Мармур, кришталь, золото!
Чого тільки не застосовували для облаштування колишньої резиденції митрополитів. Переконайтесь самі, відвідавши воістину шедевр архітектури!
Джерело фото: detailsintravels.com, автор – tanya.
Де знаходиться: Чернівці, вулиця Коцюбинського, 2.
