Львівський патрульний у вільний від служби час популяризує Україну на YouTube каналі Blog 360, про це повідомили у прес-службі патрульної поліції Львова.
«Ідея проекту виникла під час патрулювання. Я з друзями хотів поїхати кулись відпочити. Обрати місце вирішив за порадами в інтернеті. Шукав, якісь відеоблоги з порадами – не знайшов», – ділиться спогадами старший інспектор патрульної поліції Львова, автор ідеї Blog 360 Мар’ян Шпитак.
Відтоді інспектор вирішив прокласти з друзями власний маршрут. Долучилися друзі з телебачення і допомогли у створенні відео блогу Blog 360. Зараз у команді 8 учасників. Подорожують вже два роки. Перша мандрівка була після нічної зміни Мар’яна у місто Івано-Франківськ. Відтак, відвідали понад 10 міст (Івано- Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Яремче, Ворохта, Криворівня, Чернівці, Мукачево, Ужгород, Шацькі озера, Славське, Волосянку, Замки Львівщини, Трускавець іт.д) і з кожної подорожі випустили 20-ти хвилинні відео-історії. В них молоді люди розповідають як доїхати, на що подивитися, де краще поїсти та зупинитися на ніч.
Тепер команду запрошують у свої міста міські ради, адже хочуть аби і про їхні чудові краї дізнався весь світ.
«Наша мета – розвиток внутрішнього туризму та популяризація туристичної України на світовій арені. Тому ми почали перекладати наші випуски на 5 мов. Нас дивляться у 80 країнах світу. Досить часто до нас телефонує з США українська діаспора та дякує, що ми нагадуємо їм про батьківщину», – ділиться Мар’ян Шпитак.
Патрульний обіцяє, що і надалі відкриватиме прекрасні незвідані куточки України як для себе так і для інших.
Один із найвідоміших вуличних фотографів Львова, знімки якого публікувалися в New York Times, Telegraph, Der Spiegel, La Repubblica, The Wall Street Journal, Washington Post і багатьох інших міжнародних виданнях. Прославився документальною серією робіт Slavik’s Fashion і Slavik Super Star про львівського бродягу-модника Славка — її навіть видали у вигляді книги.
Вуличною фотографією займається вже 14 років, щодня знімаючи і документуючи життя Львова, а пізніше показує її на виставках навіть у таких далеких країнах, як Австралія і Камбоджа. Велику колекцію львівських фото Юрія можна побачити на його сайті. Наприклад, дві серії знімків “Лавки” — про людей і речі, які були зняті в різний час на одних і тих же лавках на проспекті Свободи у Львові.
Цього року фотографії Тараса потрапили у британську книгу “100 Great Street Photographs”, а в 2016-му він став “Фотографом року” в жанрі вуличної фотографії у конкурсі від National Geographic. А ще разом з колегами він заснував 380Collective — спільноту стріт-фотографів України, мета якої — популяризувати вуличну фотографію.
Він працював над ним рік, щодня виходячи на вулиці Львова у пошуках цікавих кадрів. У результаті вийшла серія чорно-білих фотографій з концептуально важливою грою світла і тіні на кожному знімку.
Під псевдонімом Paul Alabama ховається вуличний фотограф Павло Пастушенко. Він знімає вулиці та героїв міста, частіше в кольорі, рідше — в монохромі. Любить фіксувати міські парадокси, гру кольору і форми, а ще — вміє тонко помічати кітч.
Почав захоплюватися вуличною фотографією на початку двотисячних, і з тих пір періодично радує публіку новими проектами. Один із найвідоміших — Street Theography, про “конфлікт віри і показної релігійності” на вулицях наших міст, у тому числі й у Львові. Фотографії для нього автор знімав сім років — з 2006-го по 2013-й.
Свіжі знімки Костянтин майже щодня публікує в ЖЖ (так, саме там, ніяких інстаграмів). Особливу пристрасть відчуває до львівської бруківки — її знімків в архівах фотографа багато, і всі різні. Не знімає туристичні місця, найчастіше в його фокусі — задвірки міста і його персонажі.
Михайло Кулик — молодий фотограф зі Львова, випускник місцевої фотошколи імені Дієго Марадони. Вуличною фотографією займається порівняно недавно, при цьому його знімки регулярно відзначають у різних фотоспільнотах.
Михайло знімає Львів у кольорі і часто ділиться своїми кадрами в Instagram і на Flickr. У його об’єктив потрапляють люди похилого віку, студенти, військові у незвичайних ракурсах або антуражі, і, звичайно ж, львівські вулиці. Втім, не тільки львівські — у Михайла можна знайти безліч фотографій з інших міст, де він побував.
Фото: Михайло Кулик, Костянтин Смолянінов, Тарас Бичко, Юрко Дячишин, Paul Alabama
Lvivland – це відеопедія про Львів. Це не комерційний проект, метою якого є промоція нашого регіону у світі.
Війна, Чорнобиль, корупція – це те, з чим часто асоціюють нашу країну, це ті меседжі, які переважають при згадці про Україну в іноземних ЗМІ.
Проте в Україні є багато позитиву: креативні проекти, оригінальні стартапи, цікаві та розумні люди, прекрасна природа і надзвичайний потенціал. Тут є ми – українці, кожен з нас творить державу сьогодні, а LvivLand, у свою чергу, хоче показати це усьому світові.
Попереду багато роботи, давайте ставати кращими разом і ламати стереотипи про Україну.
Відвертий кліп від TAYANNA, атмосферний альбом Epolets та порція ностальгії від гурту “Ціна Ритму”. Радіо МАКСИМУМ пропонує вашій увазі щотижневу рубрику про новинки в українській музиці.
Готові зацінити нові українські пісні? Гайда!
TAYANNA – Шкода (кліп)
Уже 17 листопада українська співачка TAYANNA потішить фанів новим україномовним альбомом “Тримай мене”, а поки що красуня випустила дуже відвертий кліп на першу пісню з майбутньої платівки. Наскільки відвертий, що його навіть заблокували на YouTube на кілька годин. Зрештою, це не дуже дивно, адже режисером відео став Алан Бадоєв. Тут спекотно (18+)!
Марія Яремчук – До нестями
Молода українська співачка Марія Яремчук випустила новий танцювальний трек, який не залишить вас байдужими. При цьому зірка називає нову композицію “До нестями” автобіографічною. Над піснею працювала незмінна творча команда: автором слів та музики став композитор Михайло Клименко, а саунд-продюсером виступив лідер гурту The Maneken Євген Філатов. У творчих планах співачки – зйомки кліпу на трек, а поки що – насолоджуйтеся “До нестями”:
Epolets – Діти моря (альбом)
Одеський рок-гурт Epolets потішив шанувальників новеньким альбомом “Діти моря”. Це перший альбом в історії Epolets, до якого увійшли треки винятково українською мовою. “Це ніяк не пов’язано з квотами на радіо, – запевняють музиканти. – Більшість пісень, що увійшли до альбому – неформат радіостанцій. Українська мова більш мелодійна, і в цьому російська їй суттєво програє”. В альбом “Діти моря” увійшло 8 треків, вмикайте:
Maru – Було (кліп)
Зірковий колектив MARU презентував свій новий відеокліп до пісні “Було” з дебютного альбому “1”. Як зазначають автори в анотації до ролика, цю незвичну роботу створено у стилі школи Фонтенбло – команди митців, що працювала на замовлення королів Франції (кінець 16 – початок 17 сторіччя).
Наприклад, в одній зі сцен кліпу чітко прослідковується мотив картини невідомого художника “Габріель д’Естре з сестрою”, оригінал якої доступний у Луврі. Йдеться про епізод, де Денис Дудко артистично торкається до соска барабанщика “Бумбоксу” Олександра Люлякіна. Не подумайте нічого поганого – це просто мистецтво.
У центрі сюжетної лінії нового кліпу від MARU – історія дівчини, яка шукає комфортне місце у житті та близьких за духом людей. У заплутаному сценарії використано символізм лабіринту та подальшого виходу з нього, переходу до нового світлого життєвого періоду. Дивовижна робота від режисерки Олесі Белецької, дивіться:
Чумацький Шлях – Хап (кліп)
Хмельницький рок-гурт презентував ефектний відеокліп із динамічним та місцями моторошним сюжетом на пісню “Хап”. У головних ролях ролика – створіння на ім’я Kozamonster та музиканти “Чумацького шляху”. За словами хлопців, основна проблематика роботи – залежність у найрізноманітніших її проявах, а також її вплив на життя людей.
Вийшло дуже драйвово та цікаво, рекомендуємо:
НастяЗникає – Облич Безліч (альбом)
Формація “НастяЗникає” випустила свій другий повноформатний альбом, і він заслуговує вашої уваги. Як поділилася вокалістка гурту Анастасія Осипенко, назва нового диску символізує чергування людських образів, пошук власної ідентичності та світобачення.
“Альбом “Облич безліч” – це наш спосіб знайти своє звучання і свій образ. Ми віднаходили себе через безліч спроб, експериментів і переінакшень. Над представленим в альбомі матеріалом гурт працював упродовж останніх двох років, у процесі запису пісні обросли новими аранжуваннями, додались нові інструменти”, – додає солістка “НастяЗникає”.
Дуже атмосферно, насолоджуйтеся:
Ціна Ритму – Любив (кліп)
Повертаємося у дитинство разом із західноукраїнським реп-проектом “Ціна Ритму”! Команда показала кліп до треку “Любив”, основним лейтмотивом якого є ностальгія за дев’яностими, а також усіма характерними атрибутами тих часів: тамагочі, йо-йо, денді, аудіокасетами, VHS-програвачами та іншими тогочасними девайсами.
Відео було відзнято в місті Луцьк Антоном Аношиним. Ролик уже встиг отримати чимало схвальних відгуків від слухачів та колег по сцені, зокрема, зацінив кліп і Фагот з “ТНМК”. А як вам?
Gonta – Шопінг (кліп)
Нарешті ми дочекалися кліпу від гурту Gonta до позитивної пісні “Шопінг”, яка описує душевні муки більшості чоловіків, що змушені ходити на шопінг зі своїми коханими. “Мені здається, що у простій і дотепній пісенній формі ми висловили відчуття 90% чоловіків – нас у супермаркеті вистачає максимум на 15 хвилин, а далі від мерехтіння стелажів і різних вивісок чоловіча операційна система просто зависає. З чого робимо висновок, що жінки набагато міцніші за чоловіків, бо здатні витримувати ТАКІ навантаження. Жінки – це кіборги шопінгу!” – діляться учасники гурту.
До вашої уваги – чоловічий крик душі 😉
Postsense – Щуряча совість
Учасники гурту Postsense презентували свою студійну новинку “Щуряча совість”, яка має одночасно сподобатися як прихильникам гітарного рокового саунду, так і поціновувачам оркестрових аранжувань. Цікаво, що ідея пісні “Щуряча совість” з’явилася у лідера гурту Євгена Павлюковського після прочитання книги Оксани Забужко під назвою “Музей покинутих секретів” – роману з численними відзнаками та номінаціями, сюжетна лінія якого охоплює період 1940-2004 років на прикладі родинної саги трьох поколінь.
Історія не вчить, але безкарним не лишається ніхто. У кожного своя власна боротьба і своя кара. Саме таку ідею закладено у новий сингл “Щуряча совість”! – наголошує Євген Павлюкоський.
Яна Брилицька – Природа має план (кліп)
Учасниця шоу “Голос країни” та володарка титулу “Віце-міс Україна Всесвіт” представила свою першу сольну роботу під назвою “Природа має план”. Стильний кліп на пісню зняв відомий режисер Тарас Голубков, у ролику також взяли участь фіналістки конкурсу краси.
Цікаво, що Яна Брилицька самотужки придумала 20 луків, використаних у відеороботі. Джерелом натхнення для співачки стала легенда з серединиXIX століття: Яна стилізувала образ легендарної австрійської герцогині Єлизавети Баварської, яка вважалася однією з перших красунь Європи. “За сюжетом відеоролика я проживаю два різних життя, які охоплюють часовий діапазон від XIX століття до сучасності, і весь цей час шукаю себе справжню”, – ділиться красуня-співачка.
Книжкова соціальна мережа Goodreads, проаналізувавши коментарі та відгуки користувачів, опублікувала рейтинг 20-ти найкращих книг ХХ століття.
Гарпер Лі «Убити пересмішника», який одразу після публікації став світовим бестселером. Роман перекладений багатьма мовами та показує читачеві світ періоду Великої депресії, яким його бачила дитина. Ця книга здобула Пулітцерівську премію.
Джон Р. Р. Толкін «Володар перснів» – фентезі-трилогія, яка заполонила серця мільйонів читачів у всьому світі, перекладена 65 мовами. Загальний тираж видання перевалив за позначку 100 мільйонів екземплярів.
«Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда – роман, який роками очолює рейтинги найвпливовіших творів світової літератури. У центрі сюжету – типові звичаї того часу і того середовища – нестримний матеріалізм і зневага до моральних принципів.
Цикл книг Джоан Роулінг «Гаррі Поттер» – одна із найбільш популярних сьогодні історій, яка стала бестселером одразу після виходу першої частини у 1997 році. Сьогодні твори письменниці перекладені 67 мовами світу.
Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» – глибокі алегорії з дорослого життя людей. Вони криються за історією про хлопчика, який залишає свою улюблену маленьку планету та подорожує по Всесвіту.
«451 градус за Фаренгейтом» – фантастичний роман, що приніс Рею Бредбері світову популярність. У своїй антиутопії автор розкриває суть постіндустріального суспільства. У цьому світі книжки знищують спеціальні загони, зберігання друкованих видань заборонено, а телебачення диктує людям правила життя.
Книги Клайва Стейплза Льюїса «Хроніки Нарнії» містять християнські ідеї, а персонажі схожі чимось на героїв давньогрецької міфології і британських казок. Ця книга здобула шалену популярність серед читачів у всьому світі і перекладена 41 мовою.
Роман «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл, опублікований понад 70 років тому, й сьогодні залишається актуальним. Події гостросоціального твору розвиваються в період Громадянської війни в США.
Книга Вільяма Стайрона «Вибір Софі» – перлина літературної спадщини письменника. Роман про жінку, яка зуміла вижити в концтаборі у період Другої світової війни, не залишає байдужим нікого.
Ернест Гемінґвей «Старий і море» – реалістична розповідь про перепони, віру і самотність роками знаходить відгуки у серцях мільйонів людей. Твір здобув Пулітцерівську премію.
Перша книга Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі» викликала шквал відгуків у США. У творі виразно й чесно відображені межі між розсудливістю і божевіллям.
«Сторонній» Альбер Камю – історія життя 30-річного француза, яка представлена як ланцюжок випадковостей, фактично не залежних від його волі.
Книга Пауло Коельо «Алхімік» – роман-притча, який став улюбленою книгою мільйонів людей з різних країн. Це книга про зміни в житті, які можливі для кожного з нас.
Артур Конан Дойль та його цикл історій «Шерлок Холмс» є неперевершеними зразками детективного жанру. А в центрі оповідань – неймовірні персонажі та цікаві сюжетні повороти й загадки.
«Ім’я Рози» – книга, що принесла Умберто Еко світову славу. Дії роману розвиваються в середньовічному монастирі, де героям належить розкрити злочин. Це і детектив, й історичний роман, і філософський роздум про відмінність світогляду середньовічного від сучасного.
Михайло Булгаков поєднав у своєму найвідомішому романі «Майстер і Маргарита» десятки різних жанрів: від яскравої сатири до фантастики. І ця багатоаспектність забезпечила книзі успіх та визнання у всьому світі.
«На західному фронті без змін» Еріха Марії Ремарка розповідає про неочікувані зміни, які можуть трапитися із кожним у час війни. І усі плани, бажання, перспективи розчиняються у шумі пострілів та ріках крові.
«Світ очима Гарпа» – найпомітніший твір Джона Ірвінга. Це роман, який миттєво затягує читача в багатогранний і яскравий світ, а розгалужений сюжет залишить бажання повертатися до книги знову і знову.
«Вінні-Пух» Алана Александра Мілна – книга, що заполонила серця і маленьких, і дорослих читачів. Це книга про дружбу, любов, підтримку, довіру, і, звісно, про пригоди.
«Пігмаліон» – оригінальна і дотепна комедійна п’єса Бернарда Шоу. Сатира тут подружилася з ліризмом, а демократичне та іронічне зображення соціальних проблем суспільства забезпечує книзі популярність і сьогодні.
На календарі листопад, а це означає, що до Нового року залишається все менше днів. Вже зараз варто замислитися над тим, де святкувати прихід 2018-го. WestNews поміркували, де можна відпочити на Прикарпатті взимку на новорічні свята, та поцікавилися, в яку кругленьку суму це може обійтися.
Дуже багато людей щороку вирішують провести старий та зустріти новий рік на мальовничому Прикарпатті. На щастя, крім знаменитого гірськолижного курорту “Буковель” Франківщина має чим ще привітати туристів та гостей.
Звичайно, Карпати. Засніжена новорічна ніч у горах, катання на лижах і санях вдень, вечірні посиденьки біля теплого каміну в дерев’яному будиночку, поки на вулиці -15. По суті, класика казкового Нового року.
Винайняти у цей період котедж, садибу, готель чи хостел у котромусь із карпатських сіл чи містечок (Яремче, Поляниця, Ворохта, Татарів, Микуличин, Яблуниця, Вишків тощо) коштуватиме від 80-100 та від 250-400 гривень з людини за одну добу, залежно від якості, розміщення та послуг. Крім лижів, сноубордів і санок, гостям пропонують неперевершені зимові розваги: різні види сауни, вигрівання у спеціальній діжці чи гуцульському чані, гостину в колибі. Безперечно, не обійдеться без гастрономічного ш(о)ику: карпатські трав’яні чаї, домашні наливки й вина, великий вибір сирів та сушені гриби будуть до смаку гурманам.
На сувенірному базарі в Яремче та на великому ринку в Косові цілком можна придбати дуже теплі одяг і ковдри з натуральної вовни. До слова, на Косівському базарі, що працює зранку в вівторок та четвер, можна придбати навіть традиційні ліжники місцевих умільців.
На Долинщині у смт Вигода взимку іноді курсує “Карпатський трамвайчик”, на якому можна проїхатися за 70 гривень з людини. Унікальний у світі грязевий вулкан на Надвірнянщині (село Старуня) в мороз потішить гарячими озокеритовими випарами. Водоспад Шешорський Гук (Сріблясті водоспади) в селі Шешори на Косівщині вразить відвідувачів фантастичними льодяними скульптурами замерзлої води.
Для сміливих та екстримальних людей може бути й інша пропозиція: провести Новий рік у колибі в горах, біля вогню у тріскучі морози.
(Звичайно, ніхто не скасовує відвідини Музею писанки в Коломиї, музею в Косові, хати-ґражди в Криворівні, майстер-класів етнічних ремесел та інших визначних прикарпатських місць і подій. Ми ж спробували акцентувати на тому, що буде найдоречнішим у зимовому відпочинку).
Перебування на Прикарпатті у Різдво – радість і для релігійних, і не для нерелігійних туристів. Багаті традиції, смачна святкова кухня, вражаючі вертепи та зграйки колядників не залишать нікого байдужим. Відчути духовну радість побожні гості зможуть у старовинних прикарпатських храмах – наприклад, у славнозвісній гуцульській церкві Різдва Пресвятої Богородиці у селі Криворівні. Настоятелем трьохсотрічного храму є відомий священик-реформатор Іван Рибарук.
Хто залишиться на Франківщині аж до Водохрещі (19 січня) – зможе урочисто скупатися в ополонці у справжній гірській річці (Прут, Черемош, Лімниця – найчистіша річка Європи, Свіча, Мізунка та інші водні артерії області – до Ваших послуг) .
На “Буковелі” в Поляниці наразі повідомляють про такі ціни: день катання у святковий сезон обійдеться у 1297 гривень із дорослого та 890 гривень із дитини плюс ще від 110 до 390 гривень доведеться заплатити за прокат спорядження; парковка автомобіля – 50 гривень у день. За проживання на Новий рік треба буде викласти великі гроші: найдешевше вартує двомісний стандарт за майже 5 000 гривень у добу.
У будь-якому випадку не варто дивитися на те, що зараз тільки початок листопада. Чимало місць у готелях, котеджах і відпочинкових базах Карпат вже заброньовані і продані. Тож покваптеся, аби встигнути зайняти собі найкращу локацію для святкування незабутнього Нового 2018-го року.
20-літній харківський дизайнер Артем Шапаренко розробив мінімалістичний фірмовий стиль із набором емблем для українських міністерств.
Колись Артем шукав, як графічно представити одне з міністерств у своєму буклеті, над яким він працював. І виявилось, що… ніяк. Тоді він задумався, що було б добре мати якісний фірмовий стиль для кожного міністерства, яким би усі могли користуватися.
Ось що говорить сам автор:
Кожен проект починається з ідеї. Кожна ідея починається з проблеми. Нещодавно мені потрібно було знайти логотип Міністерства освіти і науки. Як виявилось, у наших міністерств є безліч незрозумілих символів, якими ніхто ніколи не користується.
Одна з головних задач була створити дуже простий дизайн, щоб будь-який школяр міг легко намалювати будь-який з логотипів.
За основний елемент, який є спільним для всіх логотипів, дизайнер взяв літеру «U». І ось що з цього вийшло.
Кабінет міністрів. Це просто: форма столу в кабміні та український прапор.
На логотипі МВС зірка з форми поліцейських.
Мін’юст. Не будемо заважати їм, нехай працюють. А взагалі це схоже на голову трансформера.
Підкова — на щастя. Можливо, це додасть сил Міністерству фінансів?
Колоски на логотипі Міністерства аграрної політики.
Карпатські вершини і крапля, що дає початок Дніпру — Міністерство Екології та природніх ресурсів.
Лого Міністерства регіонального розвитку говорить нам: «Будинки, необхідно більше будинків».
Міносвіти. Сподіваємось, воно почне працювати як треба ще за нашого віку.
Міністерство молоді та спорту з олімпійськими кільцями.
Міноборони з козацьким хрестом, який вишитий на плечі у кожного бійця, що захищає Україну.
Лого Мінкульту із бандурою.
Труби і графік, що росте — для Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
Міністерство соціальної політики має вишиванку. Наш народний костюм і символ національної єдності.
Мікрофон як символ голосу народу. Міністерство інформаційної політики.
Дорога і люк. Міністерство інфраструктури.
Два прапори і символ обміну товарами для МЗС.
Символ атому на логотипі Міністерства енергетики і вугільної промисловості.
Міністерство здоров’я.
Невеличка корона для великого боса.
Автор дизайну пояснює, що ідею можна розвивати і створювати на її основі фірмові знаки для будь-яких інших державних відомств.
Кожне міністерство отримало власний логотип у єдиному стилі.
Хоч динзайн з’явився в мережі на початку квітня 2017-го, популярним він став лише наприкінці жовтня. Ми дуже хотіли б, щоб дизайн було втілено у життя і кожне міністерство нарешті мало б свій гідний знак.
Поетичне кіно українського режисера Олександра Довженка принесло йому світове визнання, а от від нещадної радянської критики українець передчасно посивів.
Роботами Довженка захоплювались і називали повним непотребом, звинувачували то в українському націоналізмі, то в дружніх зв’язках зі Сталіним – саме в таких умовах і творилось поетичне кіно Олександра Довженка, яке принесе українцеві світове визнання.
Найвлучніше про нього сказав Чарлі Чаплін, мовляв слов’янський кінематограф дав світові лише одного режисера – і це Довженко.
Він виріс в бідній сім’ї на хуторі Чернігівської області. В дитинстві пережив чимало сімейних трагедій, зокрема смертей братів та сестер, загалом їх було тринадцятеро. Зрештою це не завадило йому здобути освіту й навіть повчитися деякий час у Німеччині.
Як не дивно, Довженко почав свою кар’єру з комедій і планував тільки ними й обмежитись. Втім, відзнявши дві стрічки, звертається до іншого жанру – поетичного кінематографу.
Фільм “Звенигора” про історичну долю українського народу був знятий за якихось сто днів. Довженко відкинув усі правила кіномистецтва і вніс своє бачення.
Стрічку показували на екранах Франції, Англії, Америки, а от радянська публіка розкритикувала. Таким буде прокляття режисера – роботи, якими він пишався найбільше, ніколи не сприймали на Батьківщині.
Така ж історія повторилася і зі стрічкою “Земля”. За кордоном він став сенсацією. Кінокритики писали: “Якщо ви не бачили яблук у “Землі”, то ви взагалі не бачили яблук”, а у 1958 році стрічку внесли до списку 12 найкращих фільмів в історії кіно.
Натомість в українському прокаті “Земля” протрималася трохи білье тижня. Радянські критики настільки облаяли роботу, що Довженко буквально посивів і постарів за кілька днів.
А потім були роботи на замовлення – то стрічка до чергової річниці Жовтня, то замовлення від Сталіна. Це рятувало Довженка від репресій і ГУЛАГу, але залишало відчуття страху. Заведений на нього формуляр “Запорожець” активно поповнювався доносами.
Останньою ідеєю Довженка було відзняти фільм про політ у космос.
У Львові затвердили проект будівництва нового спорткомплексу. Твоє місто пропонує найважливішу інформацію про майбутній центр дозвілля.
Минулого тижня головний архітектор Львова Юліан Чаплінський повідомив про затвердження проекту будівництва спорткомплексу на Сихові. Tvoemisto.tv зібрало топ-5 фактів про авторів, бюджет та реалізацію нового архітектурного комплексу.
План будівництва нового спортивного об’єкта розробили ще у 2012 році до чемпіонату з футболу Євро-2012. У липні минулого року виконком ЛМР оголосив конкурс на найкращий проект спорткомплексу. Замовником робіт виступило управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛМР.
Місце для спорткомплексу запропонували минулого року, коли депутат міської ради Роман Федишин подав ініціативу будівництва спорткомплексу на Сихові. Відтак обрали ділянку біля церкви.
Проект, який запропонували архітектори Творчої архітектурної майстерні «Кудін»: Віктор Кудін, Ольга Рябова, Михайло Карнаухов та Надія Бесараб, та затвердили для будівництва передбачає, що майбутній спорткомплекс використовуватимуть для заняття регбі, гандболом, баскетболом, волейболом та водним поло. Дах, який за планом матиме схил до низу, можна використовувати як лижний спуск, а впродовж однієї зі сторін покриття буде конвеєрний підйомник.
Будівництво. За словами мера міста Львова Андрія Садового, детальний проект та проектно-кошторисну документацію планують розробити до серпня наступного року і до кінця 2018-го розпочати будівництво. Його загальна площа – 14 623 м².
Вартість будівництва нині складає приблизно 200 млн грн. Однак за словами Юліана Чаплінського точна сума буде відома тільки після розробки проекту та оптимізації бюджету.
