Закордонний паспорт: де і за скільки

Які закордонні паспорти зараз видають, куди звернутись для оформлення закордонного паспорту, які для цього необхідно документи, скільки це коштує? Відповіді на ці та інші запитання Львівському порталу повідомили у пре-службі Міністерства юстиції України.

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

До центрів надання адміністративних послуг;

До державного підприємства «Документ»;

До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?

  • Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);
  • Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).
  • Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.
  • Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.
  • У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

  • Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
  • Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

свідоцтва про смерть другого з батьків;

рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

Залежить від строку виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.

За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

ТОП-8 альтернатив морю в Україні

«Львівська газета» зібрала добірку водойм в Україні, де відпочити можна замість моря.

Ви не повірите, але до літа залишилось якихось п’ять тижнів, а це означає, що думки про літній відпочинок не варто відкладати у довгий ящик.
Традиційно, більшість українців поїде відпочивати на узбережжя Чорного та Азовського морів, але не морем єдиним:

Шацькі озера

Волинь моя, краса моя… Найбільше і найвідоміше з Шацьких озер – Світязь – є другим за величиною в Україні, всього ж озер – більше тридцяти. Чиста, мов сльоза, вода, відсутність натовпів туристів і всього-на-всього шість годин маршруткою зі Львова. В якості бонусу – місцевий делікатес вугор і свіжі раки. Останніми роками інфраструктура озер розвивається, окрім власне плавання і риболовлі з’являються й інші розваги – починаючи від екскурсій і закінчуючи яхтингом і навіть дайвінгом.

Солотвино

Деренівська Купіль, Нижнє Солотвино

Наше «Мертве море». Невелике закарпатське селище на кордоні з Румунією відоме як місто солекопів і солених озер. Найбільше з них Кунігунда – за ступенем мінералізації води справді нагадує Мертве море. Вода влітку прогрівається до 25-27 градусів, а дно і береги вкриті лікувальною гряззю. В якості бонусу (хто встиг зробити біометричний паспорт) можна сходити погуляти в Румунію, або влаштувати собі тур замками Закарпаття.

Берегове

Басейн «Жайворонок» в Берегові © Мункач.com

Наші «Карлові Вари». Термальні джерела Берегового приваблюють все більше і більше людей своїми цілющими водами, а ще місцевим колоритом: це такий собі маленький шматочок Угорщини в Україні. У самому місті є кілька басейнів. Окрім того, неподалік – у с. Косино – розміщений ще один великий термальний комплекс на сім басейнів.

Заліщики

Заліщики

Невелике містечко на Дністрі, яке курортної слави набуло ще в часи бабці Австрії. Дністер огинає місто так, що з воно стає схожим на острів. Окрім красивої природи, пляжів, в Заліщиках збереглась стара австрійська забудова. Додатковою розвагою для туристів є фестиваль «Заліщики-фест», яке місто проводить з 2016 року.

Джуринський водоспад

Джуринський водоспад

І ми так плавно переміщаємось з Закарпаття до Тернопільської області. Якщо включити у свої мандрівні плани Заліщики, то поруч є ще одна цікава водойма – Джуринський водоспад. А поруч з ним закинутий Червоногородський замок (не плутати з однойменним Червоноградом на Львівщині). Добратись сюди справа нелегка – ні потягів, ні автобусів, та й дороги загалом не дуже, але варта одного вікенду. Походження водоспаду досі залишається загадкою – його створили не то турки-османи, не то тодішні бізнесмени для забезпечення роботи млина. А червонуваті ґрунти (які і дали назву місцевості) додають ще більшої містичності у навколишні ландшафти.

Дністровський каньйон

І Заліщики, і Джуринський водоспад є частиною Дністровського каньйону, який загалом простягається вздовж на 250 км. Мандрувати цими краями можна тижнями: починаючи від фортець у Хотині та Кам’янці-Подільському і закінчуючи Галичем біля Івано-Франківська. Але є і кілька особливих місць, на які варто звернути увагу. Бакота – затоплене село біля Кам’янця-Подільського, її ж називають «українською Атлантидою». Можливо, занадто пафосно, але місце цікаве не тільки історією і красивими краєвидами на водосховище. Поруч також є мальовничі скелі, гори і печерний монастир.

Ще одна цікава крапка на берегах Дністра – Раковець. Кілька років тому тут відкрили річковий порт, з якого на плоскодонному кораблі «Юрій» здійснюються круїзи по Дністру. Окрім того, в селищі збереглись руїни замку 17 століття.

Ялпуг

Раз ми вже згадали про друге за величиною озеро України, то варто би і сказати пару слів про найбільше – Ялпуг. Озеро розташоване між Одеською областю та Молдовою, і саме на його берегах у місті Болград народився п’ятий Президент України. Ще цю місцевість називають «Болгарською Бессарабією», бо саме в цьому регіоні проживає більшість українських болгар. Добратись в Болград можна легко маршрутками з Одеси.

Гниле море

Ще одна водойма в Україні, що заслуговує на звання наше «Мертве море» – це озеро Сиваш, воно ж Гниле море, воно ж Рожеве озеро. Сиваш відомий своїми лікувальними грязями (на їх основі навіть виробляють косметику) та марсіанськими пейзажами – вода в озері набуває рожевого кольору. Від Азовського моря озеро відділяє Арабатська стрілка, а на півдні воно межує з окупованим Кримом. Тож зараз поплавати в унікальній соленій воді можна на Херсонщині, у Генічеському районі.

10 рослин для ідеального мікроклімату в будинку

Багато хто не здогадується про неймовірну здатність домашніх рослин впливати на мікроклімат. Рослини створюють комфортну атмосферу, стабілізують вологість повітря, насичують його киснем, щоб маленькі діти і люди, схильні до алергії, могли безпечно дихати.

5 рослин, які забирають зайву вологу з повітря

Спатіфілум (Spathiphyllum)

Квітка жіночого щастя, або біле вітрило — існує повір’я, що рослина приносить у дім щастя і любов. Спатіфілум не тільки поглинає зайву вологу і нормалізує клімат в будинку, але і знищує спори цвілі. Рослина чудово почуває себе у ванні при температурі повітря від +18 °C.

Кавове дерево (Coffea)

З майже 100 видів люди найчастіше вирощують аравійське і конголезьке кавові дерева, які дають сорти арабіка і робуста. Перші плоди з’являються на 5-6 рік, тому краще купувати дорослу рослину. Любить добрий полив і півтінь, поглинає зайву вологу з повітря і наповнює його тропічним запахом під час цвітіння.

Мірт (Myrtus)

Символ миру і насолоди. У минулому люди вірили, що дерево священне: повертає молодість старим, надає бадьорість і дух подорожнім. Сьогодні ми знаємо, що мірт в будинку не тільки відновлює нормальний мікроклімат, але і піклується про здоров’я: фітонциди, що виділяються листям і квітами мірта, вбивають мікробів у повітрі.

Лавр благородний (Laurus nobilis)

Лавр у давнину любили травоїдні динозаври, які найменше опиралися при нападі хижаків. Таким чином, хижак, вибираючи легку жертву, отримував відразу обід з приправою. Люди вважали лавр символом слави, перемоги і величі. Рослина родом із субтропіків, тому любить вологе повітря, півтінь і рясний полив теплою водою. Вбираючи вологу з повітря, формує нормальний мікроклімат. Листя лавра можна сушити і використовувати в кулінарії.

Лимон (Citrus limon)

Лимон — рослина, приємна в усіх відношеннях: під час цвітіння наповнює повітря цитрусовим ароматом, витягає з повітря зайву вологу. Листя виділяють величезну кількість цілющих речовин, стерилізуючи простір навколо себе. Дерево любить сонячні ванни, регулярний полив і сухий грунт. Найбільше лимонів протягом року дає Павлівський сорт.

5 рослин, які зволожують сухе повітря

Кипарисовик (Chamaecyparis)

В Японії кипарисовик вважають священним деревом: вірять, що душі померлих і богів оселяються в ньому. Це вічнозелена рослина освіжає інтер’єр своїм виглядом, зволожує повітря, бореться з пилом і полегшує напади головного болю і мігрені. Натомість очікує півтінь і регулярний полив.

Сансевієрія (Sansevieria)

Або щучий хвіст, або тещин язик. Це рослина творить неймовірні речі з повітрям: зволожує його, виробляє величезну кількість кисню (для своїх розмірів) і нейтралізує шкідливі випари, що виділяються синтетичними матеріалами. За нею легко доглядати: воно зберігає вологу в листі, не вимагає рясного поливу. Чудово оселиться в будь-якому куті будинку.

Фікус (Ficus)

Одна з найпопулярніших домашніх рослин. Зволожує повітря, насичує його киснем, нейтралізує токсини і віруси, з допомогою широкого листя затримує пил. Любить великі приміщення і півтінь. В будинках часто зустрічається фікус Бенджаміна, названий на честь британського ботаніка і є символом столиці Таїланду Бангкока. Він невибагливий, швидко росте, але не любить протягів і надмірного поливу.

Цисус (Cissus)

Одні називають його кімнатним виноградом за спорідненість з виноградом, інші — берізкою через листя, що нагадують березові. Виняток: цисус чотирикутний. Своєю поведінкою він нагадує плющ: швидко обхоплює вусиками стебла будь-яку опору на шляху до світла. Легко адаптується до сухого повітря, поступово зволожуючи його, але потребує півтінь і регулярний вологий душ.

Каланхое (Kalanchoe)


Ефектна рослина, кожен вид якого виглядає оригінально. Каланхое родом з Мадагаскару, чудово відчуває себе лише в приміщеннях з сухим повітрям: накопичує вологу в листках і регулює клімат в квартирі. Його не можна рясно поливати, але обов’язково потрібно тримати в сонячному місці.

Джерело: Тутка

Замість маршруток – міський залізничний транспорт. Львів’янин пропонує альтернативу

В Єдиній системі електронних петицій зареєстрована петиція Дмитра Хмарного – міський залізничний транспорт.

Як пише мешканець Львова, існує велика проблема із добиранням до приміських зон Львова, особливо у час пік.

“Наразі у Львові немає зручного, швидкого способу дістатись з міста до приміських регіонів і навпаки. Усі напрямки обслуговують застарілі маршрутки, які знаходяться в аварійному стані. Не зрозуміло звідки і куда яка маршрутка їде і який має графік роботи. Зазвичай, кількість пасажирів перевищує норму в 1,5 – 2 рази. Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони”, – йдеться у петиції.

Дмитро Хмарний пропонує створення цілої системи залізничного транспортного сполучення – 3 або 6 основних ліній.

“Можливе рішення. Розглянути можливість створення системи міського залізничного сполучення із трьома лініями Мшана-Залуги, Зашків-Давидів, Пустомити-Запитів (може варіюватись в залежності від пасажиропотоку). Це може бути 6 окремих ліній, кожна з яких буде курсувати до головного або приміського вокзалу (в залежності від лінії). Поїзди будуть ходити в години пік з інтервалом в 30-60 хв”.

Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони та курсував хоча б в години пік.

Результат?

  • Це дасть можливість людям, які живуть не у Львові, швидко та зручно дістатись до роботи, а студентам на навчання.
  • Час подорожі завжди буде сталий і графік руху стабільний, оскільки поїзд ніколи не буде стояти в заторах.
  • Також це буде хорошим поштовхом для розвитку прилеглих до міста регіонів.

BHÉV у Будапешті

У 2017 році львівський активіст Олександр Шутюк у своєму блозі написав: “Можливо ви пам’ятаєте, що на воркшопі, присвяченому реконструкції площі перед залізничним вокзалом, обговорювалася ідея влаштування залізнично сполучення Рясне з центром Львова на час ремонту вул. Шевченка. Так ось робота в цьому напрямку триває і вчора працівники управління транспорту, Львівської залізниці та Інституту просторового розвитку проїхалися її можливим маршрутом.”

“З рухомого складу це наразі могли би бути двосекційні рейкові автобуси PESA. Вони є привабливими, але їхня пасажиромісткість для очікуваного навантаження є дуже в притик”.

Інший варіант – до потрібного часу залізничники можуть модернізувати пару своїх дизелів ДР1Б до приблизно такого стану. Вони можуть бути трьохвагонними і при потребі їх, на відміну від ПЕСИ, можна видовжувати. З точки зори екології у довгостроковій перспективі, звісно, краще електричка, але наразі вільних електричок залізниця не має.

Але поки їхали на ось такій дрезині, яку залізничники називають Ася.

© alex-shutyuk.livejournal.com

10:24 – рушили із залізничного вокзалу. Дрезина в русі трясеться та підстрибує, ніби старий ПАЗік на сільській дорозі.

© alex-shutyuk.livejournal.com

10:34 – доїхали до зупинки біля палацу культури ім. Гната Хоткевича на перетині з проспектом Чорновола. Вона є найближчою до центру міста, але недолік в тому, що вона знаходиться просто на завантаженому перегоні.

© alex-shutyuk.livejournal.com

10:37 – доїхали до станції Підзамче та вертаємося назад.

© alex-shutyuk.livejournal.com

Їдемо в сторону Рясне.

© alex-shutyuk.livejournal.com

10:51 – доїхали до зупинки Батарівка поряд з Рясне-1. Тобто дорога від Підзамче дуже скромним темпом зайняла 14 хвилин.

© alex-shutyuk.livejournal.com

 10:58 – приїхали на зупинку між Рясне-1 та Рясне-2. Дорога від Підзамче тривала 21 хвилину.

© alex-shutyuk.livejournal.com

Далі поїхали через Рудно.

© alex-shutyuk.livejournal.com

11:28 – зробивши коло довкола міста, повернулися на вокзал. Наразі зійшлися на тому, що місто має дати залізничникам години, у які мав би рушати міський потяг і вони перевірять, наскільки можливо досягнути такого графіку з врахуванням руху всіх пасажирських та вантажних потягів. Якщо графік буде можливим, далі можна буде детальніше пропрацьовувати технічну та фінансову сторону.

© alex-shutyuk.livejournal.com

Найсмачніша ранкова кава: три рецепти

Хороший ранок починається з бадьорості та гарного настрою! А що ж допоможе зробити його таким, якщо не горня запашної кави?

Поки ви тільки плануєте вставати з ліжка, Радіо Максимум вже підготували для вас прості рецепти неймовірної кави, після якої день точно буде вдалим!

Крем-кава по-французьки

Потрібно (на 2 горня):

200 мл готової кави
250 мл молока
3 ст. л. цукру
2 ст. л. вершків

Як:

Розігрійте молоко з цукром, а тоді влийте до нього вершки та ретельно змішайте, не ставлячи на вогонь. Після цього залишається додати вже готову гарячу каву та розлити по горнятках.

“Мокко” з лимоном

Потрібно:

500 мл міцної чорної кави
3 ст. л. меду
сік лимона (за вподобанням)

Як:

Заваріть дуже міцну каву (50-60 г заварити у 500 мл води). Профільтруйте через конвертики з фільтрувального паперу, або просто процідіть. Додайте мед та лимон. Такий смаколик варто пити з маленьких горнят, адже бадьорості буде дуже багато!

Кава з карамеллю

Потрібно:

4 ст. л. меленої кави
4 ст. л. рідкої карамелі
4 ст. л. збитих вершків

Як:

Зваріть карамель: до невеличкої посудити покладіть 100 г цукру та 2 ст. л. води. Цей сиром нагрівайте на маленькому вогні, постійно помішуючи. Як тільки карамель стане красивого ледь коричневого відтінку, зніміть її з вогню та додайте трішки лимонного соку. Тоді зваріть каву та додайте туди карамелі. Смакоту налийте у горнята та прикрасьте вершками.

Гарного вам ранку!

Як виглядає ранкова кава в різних країнах світу

Уявіть собі неповторний аромат свіжозвареної кави – слів буде недостатньо, щоб описати цей чудовий напій. Ранок мільйонів людей по всьому світу починається з чашки кави, що бадьорить.І в кожній країні свої секрети його приготування.

Для нас деякі з них стали справжнім відкриттям.

Яєчна кава (В’єтнам)

В основі рецепта – яєчний жовток, згущене молоко, цукор і гарячу каву.

Лапландска кава (Фінляндія)

У чашку спочатку кладеться лапландський сир, потім заливається кава.

Еспрессо по-римському (Італія)

Еспрессо з часточкою лимона, причому перед вживанням лимон треба «розплющити» ложечкою об стінки або дно чашки.

Лагріма (Аргентина)

У молочну піну додається лише пара крапель міцної кави. Простіше кажучи, це скоріше молоко з кавою.

Бонбон (Іспанія)

Це еспресо зі згущеним молоком. А якщо змішати половину звичайного молока з половиною згущеного молока, вийде leche y leche.

Кава зі спеціями (Марокко)

Суміш спецій начебто насіннячок кунжуту, чорного перцю і мускатного горіха з кавовими бобами перемелюється, і виходить … дійсно сильний напій.

Кава з чаєм (Гонконг)

Мікс з кави і чаю з молоком вражає з першого ковтка! Знадобиться 4 пакетики чорного чаю, перець, згущене молоко і 2 шота кави.

Фраппе (Греція)

Кава, морозиво, згущене молоко і крижана вода – ось інгредієнти смачного frappé.

Фарисей (Німеччина)

Цей напій винайшли у Німеччині для того, щоб маскувати наявність алкоголю на сімейних урочистостях: під рясним шапкою зі збитих вершків «ховається» пристойна порція рому в каві.

Тоуб (Сенегал)

Під час обсмажування кави додаються зерна гвінейського перцю. Сам напій заварюється як звичайний фільтровану каву.

Кава з часником і медом (Туреччина)

Популярний напій в Туреччині. Ця кава ще називається «Рецепт старого мавра».

Кава з апельсином (Ямайка)

Ямайка в першу чергу асоціюється з ромом. Не дивно, що традиційний ямайський каву готують, додаючи в нього цей міцний алкогольний напій.

Джерело: NavkoloNas.com

Чим небезпечні укуси кліщів і як вберегтися від них

Сезон кліщів розпочато: піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. МОЗ розказує, як захиститись від укусів кліщів під час прогулянки у парку чи пікніку у лісі і що робити, якщо виявили кліща на шкірі.

ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД КЛІЩІВ

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

1. Подбайте про відповідний одяг

Обов’язково одягніть кепку, панамку, косинку тощо. Бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла – так легше буде помітити кліщів і зменшить ризик укусів кліщів.

2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів. Особливо ретельно обстежуйте ділянки тіла, покриті волоссям.

3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його.

Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів.

5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

7. Використовуйте для захисту від кліщів спеціальні засоби, найчастіше це – аерозолі, які відлякують кліщів. Використовуйте їх перед прогулянкою. Зверніть увагу на тривалість дії засобу. При необхідності – скористайтеся повторно, якщо мине час дії, як вказано в інструкції.

ЯК ВИЯВИТИ УКУС КЛІЩА

Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин, в цей час виділяючи анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним. Лише згодом, як правило, через кілька годин виникає відчуття болю або дискомфорт на місці укусу.

Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб. Дорослих кліщів, що присмокталися, найчастіше помічають через 2-3 дні: на місці укусу з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується у розмірах. Також кусають і можуть бути небезпечними навіть маленькі кліщі – майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща).

Кліщі присмоктуються до людини не лише під час перебування на природі. Вони можуть потрапити на на ваше тіло й через деякий час, після відвідування зеленої зони, якщо залишились на одязі чи речах. Кліщі можуть потрапити до житла із букетами квітів, собаками або іншими тваринами.

Якщо Ви виявили кліща на шкірі:

1. Негайно зверніться до найближчого травмпункту.

У кожному регіоні цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу та нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.

Якщо це неможливо, постарайтесь видалити його самостійно: повільно витягніть разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити найближче до шкіри людини.

2. Після видалення кліща змастіть ранку антисептичним розчином. Якщо залишилася частина кліща, його видаляють стерильною голкою.

Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку. За направленнями лікаря у лабораторній мережі проводяться лабораторні дослідження кліщів на наявність збудників бореліозу.

3. Ретельно вимийте руки з милом.

4. Протягом двох тижнів щоденно вимірюйте температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі – зверніться до лікаря.

ЯКІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ УКУСИ КЛІЩА

Не усі кліщі переносять збудників захворювання. Водночас, існують такі небезпечні захворювання як кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка тощо.

Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової і серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, блювоти, порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках – до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який може потрапити на ваше тіло із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.

В Україні місцеві випадки кліщового вірусного енцефаліту серед людей раніше реєструвалися майже щорічно в АР Крим та Волинській області. За останні 5 років випадки захворювання реєструється спорадично.

Марсельською гарячкою людина може заразитися через укуси інфікованого південного собачого кліща, через кон’юнктиву очей, слизову оболонку носа, а також втираючи в шкіру інфікованих кліщів при розчухуванні. Випадки захворювання на марсельську гарячку в Україні реєструються в основному на території АР Крим.

Щорічно із укусами кліщів до закладів охорони здоров’я звертаються в середньому близько 20 тис людей.

Таємнича Україна: Озеро Берестувате – водойма без дна, яка ніколи не замерзає

Озеро Берестувате або як його ще називають «Чорне озеро», знаходиться в Кіровоградській області і є одним з найнезвичніших та найзагадковіших місць України.

Вже вражає те, що на території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті та різноманітна рослинність, що характерна не для центральної України, а для Полісся.

Однак це не найбільша його таємниця. На сьогодні ніхто не знає глибини озера. Про нього кажуть, що воно не має дна! Численні спроби виміряти не увінчалися успіхом.

Існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям.

© Вікіпедія

Вода в озері дуже холодна, і має майже однакову температуру у всі пори року. Влітку – дуже холодна, а взимку – не замерзає. Максимум, на що спроможна літня спека – це прогріти озеро на глибину не більше одного метра.

В озері живе лише один вид риби – земляний карась. В більшості випадків він має золотистий колір, але трапляється і особини чорного забарвлення.

Однак на цьому загадковість озера не вичерпується, адже поруч з іншими аномаліями, на озері містяться плавучі острови, з рослинністю та деревами. Це явище породило чимало міфів та страхів серед місцевого населення. Бували випадки, коли люди зупинялися на ночівлю на березі озера, а прокидалися на його середині.

© Вікіпедія

Ну і як і належить такому місцю, там ходять чутки про затонулі скарби, які чекають, щоб їх хтось знайшов.

Як знайти озеро:

Найпростіший спосіб побачити озеро – доїхати електричкою до містечка Знам’янка. А там знайти провідника, адже озеро розташоване на території лісового масиву площею 18353 гектари.

© Вікіпедія

Здорова альтернатива морю: 5 унікальних термальних курортів Закарпаття

Для тих, кому набрид традиційний відпочинок на спекотному пляжі біля моря, tsn.ua підібрав топ-5 місць, де можна не лише відпочити, а й оздоровитися у термальних джерелах у мальовничому куточку України – Закарпатті.

Лікувальні властивості термальних вод почали застосовувати ще за часів Римської імперії, адже такі джерела допомагають у лікуванні різних хвороб.

На Закарпатті налічується понад 50 термальних джерел різної мінералізації. Та найпопулярнішими осередками термальних купалень є місто Берегове, села Косино і Велятино. Також відомі цілющими водами і село Довге та місто Мукачево.

Кожне з цих джерел має свій хімічний склад та застосовується для лікування окремих захворювань. Загалом тут можна зміцнити імунітет і пройти курс лікування серцево-судинної, опорно-рухової та нервової системи, ревматизму, хвороби нирок, шкіри, артриту, ожиріння та радикуліту.

БЕРЕГОВЕ

На території курорту у Береговому є багато джерел і басейнів із термальними водами, купатися в яких можна як влітку, так і взимку.

Басейн з термальною мінеральною водою працює на території готелю “Закарпаття” (площа Корятовича, 1), який відкрили ще у 1967 р.

Закарпатська сірководнева термальна вода – надзвичайно цілюща. Вона багата на залізо, натрій, калій, йод і фтор. Таке поєднання елементів є лише у чотирьох куточках світу: Ісландії, Новій Зеландії, на Курильських островах і в українському Береговому. Мінералізація води тут становить 24%.

Басейн наповнюється з гейзера глибиною 1500 м кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвими водами високої мінералізації, що знищують багато бактерій.

Ці води позитивно впливають на організм і мають лікувальні властивості у відновленні після операцій, стабілізації нервової системи, також вони захищають від хвороб Паркінсона та Альцгеймера, лікують серцево-судинні захворювання, стабілізують серцевий ритм, зменшують ожиріння, знижують вагу, значно покращують обмін речовин, знімають безсоння, відновлюють гормональний, ендокринний баланс організму, допомагають при головному болю і болю в суглобах, усувають захворювання шкіри, випадіння волосся та знімають стрес.

Продовжити свій відпочинок на Берегівщині можна дегустуванням вин. Адже цей край найбільше славиться своїми неперевершеними виноградними напоями. Завдяки теплому клімату тут вирощують 30 сортів винограду. У самому Береговому, біля підніжжя гори, у колишній резиденції графа Шенборна розташований винний завод із обширними підвалами (1913 р.). Не випадково місто вважать винною столицею Закарпаття.

Справжнім музеєм виноробства є “Дім вина” у селі Яноші. Цінителям божественного напою також варто відвідати дегустаційний зал “Шош” у селі Кідьош та 300-літній “Старий підвал” у Береговому.

Також у мальовничах місцинах Берегівщини можна побачити старовинні готичні храми. Серед них костел біля села Бене (XIV ст.), храм у селі Береги (1335 р.), церкви XV ст. у селах Боржава, Велика Бігань, Четфалва і Оросієво.

КОСИНО

У селі Косині Берегівського району розташований оздоровчо-рекреаційний комплекс “Термальні води Косино”. Його особливістю є те, що розташований він на шлейфі залягання мінеральних термальних вод, що проходить через Францію, Італію, Іспанію, Сербію, Хорватію, Австрію, Швейцарію та Балкани.

Ці термальні джерела за складом є унікальними не лише в Україні, а й у всій Європі, за винятком води у всесвітньо відомому санаторію в Угорщині “Гайдусобосло”.

За хімічним складом вони хлоридно-натрієві середньої мінералізації. Вода у купальні має жовто-коричневий колір, її температура 60-80 ° С.

Води добре підходять для лікування захворювань опорно-рухового апарату, наслідків травм кісток та м’язів, серцево-судинних, нервових та шкірних захворювань, а також є ефективною у виведенні солі з нирок.
Родзинкою комплексу є найбільший у світі термальний фонтан-басейн “Золотий кран здоров’я”, який відкрили цьогоріч. Його діаметр – 46 м. Посередині чаші на висоті 16 м розташований дивовижний кран-ілюзія, з якого тече термальна сірководнева вода, збагачена киснем. Схожі крани є у Європі та Америці. По боках фонтана-басейну – чотири незвичні джакузі. Гаряча вода ллється із 5-метрових скульптур – пляшки вина, фляги для горілки, кухля пива та кавової чашки. Вода пахне напоями, адже її підфарбовують та додають натуральні ароматизатори.

Крім того, тут в одному місці розташовано сім унікальних саун: евкаліптова, трав’яна, угорська, хамам, римська баня, соляна лисяча нора і баня–панацея від “усіх напастей і хвороб”. Такого ви ніде не знайдете в Україні.

ВЕЛЯТИНО

У селі Велятині Хустського району на вулиці Санаторній, 2 розташований профілакторій “Теплі води”. Його термальні джерела насамперед привертають увагу підвищеним вмістом брому та йоду (бром має заспокійливі властивості на людське тіло). Вода надходить із свердловини, глибиною понад кілометр, при температурі 40-40 ° С. Перед використанням її охолоджують до прийнятної для людського тіла температури (30-38 ° С).

На поверхні з води активно виділяється вуглекислота. Тут лікують захворювання опорно-рухового апарату, органів дихання, серцево-судинної та нервової системи.

Санаторий Боржава

У санаторії можна прийняти лікувальні ванни з термальної, борної, бромно-хлоридно-натрієвої води або ж покупатися у термальних басейнах під відкритим небом. Курс лікування складає 10-15 процедур тривалістю від 15 до 25 хвилин.
Саме у Велятині ви маєте нагоду побачити справжніх буйволів, адже більше ніде в Україні їх немає. Тут збереглося поголів’я буйволів “карпатської популяції”. За переказами, вони потрапили на територію Закарпаття ще 800 років тому із ордами хана Батия. Можна навіть посмакувати буйволівським молоком, яке є дуже корисним.

ДОВГЕ

В Іршавському районі Закарпатської області розташоване одне з найбільших родовищ термальних метанових йодо-бромних вод типу Хайдусобосло, що в Угорщині, з численними виходами цих вод у селах Велика Розтока, Мала Розтока, Дубрівка, Гребля, Кам’янське. Прямих аналогів термальних метанових йодо-бромних вод цього родовища в Україні немає.

Нині тут вода використовується зовнішньо у вигляді ванн у санаторії “Боржава” (вул. Січових Стрільців, 15) у селі Довгому для лікування серцево-судинних захворювань, органів опорно-рухового апарату.
акож цей район називають перлиною Боржавської долини. Адже тут є дуже гарний регіональний ландшафтний парк “Зачарований край”. Потрапивши сюди, ви залишаєтесь наодинці із природою: букові праліси, оліготрофне болото “Багно”, вкрите товстим килимом моху, непримітна на перший погляд рослина росичка круглолиста, яка “обідає” комахами.
Неподалік Довгого у селі Лисичово є діюча музей-кузня “Гамора”, якій вже майже 300 років. Тут можна побачити старовинний сільськогосподарський реманент, викуваний під важким водяним молотом.

МУКАЧЕВЕ

Мукачівський район багатий на сульфідні термальні води – азотно-метанові, крем’янисті та хлоридно-натрієві. У місті у лікувально-оздоровчому комплексі “Латориця” є відкритий басейн із термальною водою. Поруч із комплексом розташована свердловина із термальною водою, яка безпосередньо з джерела поступає у ванне відділення. Температура води у ньому – 35 ° С. Її рекомендують для лікування захворювань шкіри та серцево-судинної системи.

Комплекс розташований на вулиці Духновича, 93 у парковій зоні поруч із річкою Латориця.

Дістатися можна поїздом із Києва, Львова та інших міст до Ужгорода, далі – приміськими електропоїздами, які курсують регіоном.

Бути у Мукачевому і не оглянути цікаві визначні пам’ятки містечка просто неможливо, адже їх тут чимало. Розпочати свою екскурсію радимо вам зі знайомства із перлиною закарпатської фортифікаційної архітектури замком “Паланок”, який видно з будь-якого куточка Мукачевого.

Місто і його околиці відомі своїми монастирями. Це Мукачівський жіночий православний монастир, в якому зібрано багато книг у бібліотеці, Домбокський жіночий і Ракошинський чоловічий православні монастирі.

Для охочих посмакувати закарпатським вином радимо відвідати дегустаційний підвал “Кельтський двір під Ловачкою”, довжина якого 45 метрів. Він розташований у підніжжі гори Ловачка, що височіє над Мукачевим. Цікаво, що на схилах цієї гори виноград вирощували ще із XIV століття, тут навіть збереглися старі кам’яні тераси.

Найбільша колекція дерев’яних храмів України (55 фото)

Дерев’яні храми – це твори архітектурного мистецтва, які чи не найкраще ідентифікують українців, як націю. Незважаючи на те, що в різних регіонах країни були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови були однаковими. Наші дерев’яні храми не схожі на своїх сусідів в інших європейських країнах.

Добірка створена фотографом Андрієм Бондаренком

Приклад храму лемківського типу:

Церква Св. Ольги та Володимира з с. Котань

Львів, Шевченківський Гай

Михайлівська церква з села Шелестове, 1777

Ужгород, скансен

Церква св. Покрова із села Канора, 1792

Київ, Пирогово

Приклад храмів бойківського типу:

Церква св. Миколая з с. Кривки Турківського р-ну, 1763

Львів, Шевченківський Гай

Церква св. Юра, XVI–XVII століття

м.Дрогобич, Львівська обл.

Церква з с. Тисовець, Сколівського району, 1863 р.




Львів, Шевченківський Гай

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1876

с.Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.

Церква Здвиження, 1884

с.Опорець, Сколівський р-н, Львівська обл.

Церква Св. Миколая, 1776

м.Турка, Львівщина

Храми закарпатської школи:

Михайлівська церква, 1558

м.Свалява, Закарпатська обл.



Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1762

с.Пилипець, Міжгірський р-н, Закарпатська обл.

Приклади козацьких дерев’яних храмів:

Троїцький собор, 1775

м.Новомосковськ, Дніпропетровщина

Михайлівська церква, 1769

с.Зіньків, Віньковецький р-н, Хмельницька обл.

Церква Святої Великомучениці Параскеви з с.Зарубинці, 1751

Київ, Пирогово

Церква Святого Архистратига Михаїла з с.Дорогинка, 1750

Київ, Пирогово

Церква Різдва Богородиці, 1764

с.Печера, Немирівський р-н, Вінницька обл.

Миколаївська церква (на Старгородці), 1746

м. Вінниця

Церква з села Драбівці, 1741

с. Стецівка, Чигиринський р-н, Черкаська обл (скансен “Козацький хутір)

Королева козацьких дерев’яних храмів – Георгіївська церква, 1747

Седнів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.

Церква св. Трійці, 1723

с.Степанівка, Менський р-н, Чернігівська обл.

Успенська церква, 1765

с.Волосківці, Менський р-н, Чернігівська обл.

Миколаївська церква, 1763

с.Городище, Менський р-н, Чернігівська обл.

Церква св. Покрови, 1706

с.Синявка, Менський р-н, Чернігівська обл.

Подільські дерев’яні церкви:

Миколаївська церква, 1777

с.Сапогів, Борщівський р-н, Тернопільська обл.

Церква Іоанна Богослова, XVII століття

с.Скорики, Підволочиський р-н, Тернопільська обл.

Церква Успіння, 1635

м.Чортків, Тернопільська обл.

Церква Вознесіння, 1738

м.Чортків, Тернопільська обл.

Хрестовоздвиженська церква, або “Церква на Карвасарах”, 1799-1801

м.Кам’янець-Подільський

Приклади галицьких дерев’яних храмів:

Михайлівська церква, 1753

м.Комарно, Городоцький р-н, Львівська обл.

Церква св. Трійці, 1720

м. Жовква, Львівщина

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1705

м. Жовква, Львівщина



Церква Параскеви П’ятниці, XVII століття

м. Белз, Сокальський р-н, Львівська обл.

Церква святого Миколая, 1667

м. Кам’янка-Бузька, Львівська обл.

Церква св. Параскеви, 1724

с.Крехів, Жовківський р-н, Львівська обл.

Приклади карпатських церков:

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, 1709

м. Коломия, Івано-Франківська обл.

Церква Святого Духа, 1598

м.Рогатин, Івано-Франківщина

Церква Воздвиження Чесного Хреста, 1496 рік

м.Дрогобич, Львівська обл.

Церква Св. Василя, 1733

с.Черче, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1603

с. Кліцько, Городоцький р-н, Львівьска обл.

Церква Св. Іллі, 1898

с.Шепіт, Путильський р-н, Чернівецька обл.

Приклади буковинських церков хатнього типу:

Миколаївська церква, 1607

Чернівці

Церква з с. Клокучка під Чернівцями

Львів, Шевченківський Гай

Дмитріївська церква, 1664 рік

с. Білоусівка, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Миколаївська церква, 1786 рік

с. Берегомет, Кіцманський р-н, Чернівецька обл.

Церква св. арх. Михаїла і Гавріїла, 1786

с. Давидени, Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.



Архангельська церква, 1663

с.Петрашівка, Герцаївський р-н, Чернівецька обл.

Єдиний збережений екземпляр поліської дерев’яної церкви:

Церква Воскресіння 1784 р. із с.Кисоричі

Київ, Пирогово

Приклад справжньої волинської дерев’яної церкви:

Свято-Юріївська церква, 1700

м. Дубно, Рівненська обл.

Приклад дерев’яної церкви Волині, збудованої за типовим епархіальним російським проектом:

Хрестовоздвиженська церква, 1887M

м.Кременець, Тернопільська обл.

Приклад дерев’яної церкви Наддніпрянщини, збудованої за типовим епархіальним російським проектом:

Успенська церква, 1851

с. Жаботин, Кам’янський район, Черкаська обл.

Приклад старообрядницької дерев’яної церкви. На жаль, ми її вже ніколи не побачимо, храм нещодавно згорів.

Церква Введення Пресвятої Богородиці

с.Липовани, Вижницький р-н, Чернівецька обл.

Приклад дерев’яної церкви слобожанської школи:

Воскресенська церква, 1789

м.Лебедин, Сумська обл.

Приклад дерев’яного костелу:

с.Розлуч, Турківський р-н, Львівська обл.

Архаїчні дерев’яні дзвіниці:

Дерев’яна дзвіниця, XVIII ст.

с. Глинськ, Жовківський р-н, Львівська обл.

Дзвіниця церкви Собору св. арх. Михаїла, 1779

Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Ясениця-Замкова

Джерело: vsviti.com.ua