НБУ нарешті зробив ринковий курс продажу валюти для бізнесу! Маємо долар по 36,6 – дуже символично.
Останні місяці долар зміцнився на 15-20% до всіх основних світових валют – окрім гривні. Україні теж потрібно збалансувати курс, щоб гривня не зміцнювалась до євро, англійського фунта та японської йєни. НБУ прийняв дуже правильне, хоч і трошки запізне, рішення.
Що буде далі? Далі ми будемо жити в новому еквілібріумі курса долара до гривні, і я вважаю, що після успішно проведенної реструктуризації боргу у фінансової системи достатньо ресурсів щоб утримати цей еквілібріум десь на пів року-рік, а далі подивимось. Під час війни важко планувати далі.
Для поповнення валютних резервів в нас буде як і підтримка наших західних партнерів, так і продажі з боку відповідальних місцевих бізнесів – якщо експортна виручка почне знов повертатись в країну, балансувати курс стане набагато легше. Особисто я вважаю, що сьогоднішній курс вже є ринковим для нас зараз, і сподіваюсь, що ті бізнеси, що перейшли на рейки «чорного ринку» можуть переглянути свої рішення і спробувати знов працювати «в білу».
Не здивуюсь, якщо зараз спекулянти що звикли заробляти на «чорному курсі», знов будуть намагатись створити арбітраж, і буде важка битва між НБУ разом з відповідальними гравцями і тими, кому трошки сподобалось наживатись на війні через курсову різницю.
Я не вважаю, що цього разу вдасться суттєво відірвати «чорний» курс від офіційного – просто тому, що зараз курс більш-менш ринковий, НБУ добре підготувався до цього кроку та краще координує свої дії з відповідальними банками.
Так що не панікуємо, не допомагаємо спекулянтам, звикаємо до нової, військової, реальності та тримаємо фінансовий фронт!
Автор: Роман Сульжик – фінансист, незалежний член наглядової ради ПриватБанку.
Випускниця Львівського національного університету імені Івана Франка, 21-річна Вікторія Савінкова звинуватила компанію «Золотий вік» у толеруванні російської мови в Україні.
Зокрема, йдеться про її львівську мережу, в один із магазинів якої Вікторія хотіла влаштуватися на роботу. Про це вона повідомила у сторіз в Інстаграм, пише Твоє Місто.
За словами дівчини, їй відмовили у роботі через те, що вона не розмовляє російською. На думку керівника, вона б не знайшла спільної мови на підприємстві, бо там всі російськомовні.
«Мені тільки що відмовили у роботі, бо я не російськомовна… Бо я не збиралась говорити зі своїм керівником російською мовою… у Львові», – каже вона.
Натомість в компаній українського виробника ювелірних виробів «Золотий Вік» відповіли на звинувачення дівчини та зазначили, що команда відбирає кандидатів на посади лише за професійним критерієм і відповідно до чинного законодавства України. А у процесі роботи працівники спілкуються тією мовою, якою їм зручніше.
«Ми шануємо нашу рідну мову, вся комунікація з клієнтами та кандидатами на працевлаштування здійснюється українською. Відмовити у працевлаштуванні людини через мову – неприпустимо… У процесі роботи співробітники компанії спілкуються один з одним тією мовою, якою їм зручніше, бо Україна багатонаціональна держава та не притискає жодну мову», – пояснили в компанії.
Нагадаємо, що з 16 липня 2022 року за порушення мовного закону в Україні почали штрафувати. Зокрема, набула чинності частина друга та шоста статті 27 закону про мову, згідно з якими українська мова має стати мовою веб-ресурсів та інтерфейсів користувача. Також з 16 липня уповноважений із захисту державної мови зможе накладати стягнення на фізичних осіб за порушення закону.
Один із керівників 47-го батальйону, ветеран російсько-української війни, письменник Валерій Маркус про потребу організації якісного призову у армію і відмову від практики виписування повісток усіляким порушникам закону і елементам суспільного дна:
«Натрапив на огидне відео. В якомусь населеному пункті комендант з озброєними працівниками військкомату заходять в приміщення гральних автоматів і починають виписувати усім повістки. Наскільки я розумію, це не поодинокий випадок виконання працівниками військомату своїх «функцій».
З цього приводу маю що сказати.
По-перше, я пишаюсь своєю службою, і мене обурює, що мою професію принижують до рівня покарання для якихось хронів. Очевидно, що рівень вимог для вступу на службу сьогодні низький через об’єктивні обставини, але це не значить, що армія має перетворюватись на угрупування алкашів, наркоманів, крадіїв та інших елементів вершин суспільного дна. Такою організацією процесу призову, держава принижує і демотивує бійців, які свідомо пішли на службу жертвуючи своїми інтересами, ба, навіть життям. Військкомати поставили цих людей в один ряд з тими, кого кинули на службу у вигляді покарання. Це просто принизливо.
По-друге, за такої системи набору рівень якості мобілізованих настільки низький, що від них більше проблем на фронті, ніж користі. Ще не чув від жодного сержанта чи офіцера про задоволеність великою кількістю не вмотивованих та неякісних бійців. З усієї маси, якою військкомати закидують армію, притомних не більше 10-15%. Усе інше – невмотивований натовп, який тільки створює додаткові проблеми і відбирає на себе цінний ресурс часу та зусиль. Це я кажу, як командир.
На додачу, в поточний момент не передбачено ніякої процедури звільнення військовослужбовців за ганебну поведінку. Тобто непоодинокі випадки, коли командир отримує в своє розпорядження відвертий непотріб, який саботує виконання наказів і здатен у будь-який момент перейти у статус дезертирів, залишивши позиції і підставивши інші підрозділи. Нажаль, мені доводилося стикатися з подібними ситуаціями особисто, і це коштувало життя моїм друзям.
При цьому всьому, командир нічого не може з ними зробити! Позбутися їх неможливо, застосувати силу – подадуть в суд.
У якості прикладу додам, що на цьому етапі війни вже мав два інциденти, коли в Донецькій області два мобілізованих алко-тіла додумались погрожувати мені зброєю. Перший – мобілізований солдат, а другий- мобілізований капітан. А місяць тому довелося зірвати сержантський погон з п’яного хрона, у якого навіть по опухлому обличчю видно, що він системно прокисає. Там і без медкомісії видно, що людина – алкаш, але військкомат вирішив, мабуть, що обличчя такого вигляду достойне представляти ЗСУ і підходить для виконання бойових завдань.
Реалізація процесу мобілізації у подібному вигляді закладає у наш фундамент бомбу, яка може вибухнути у найкритичніший момент. Якщо підхід не зміниться – проблеми будуть лише множитись».
Управління туризму та курортів Львівської ОВА в серії “Патріотичні мандри Львівщиною” пропонує відвідати місця пов’язані із життям видатного провідника українських націоналістів Степана Бандери. Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Маршрут складається з трьох об’єктів: Садиба-музей у селі Воля-Задеревацька, Музей родини у Стрию і Музей у Дублянах.
Садибу-музей у Волі-Задеревацькій створено у батьківській хаті провідника ОУН, де сім’я проживала з 1933 по 1936 роки. Село Воля-Задеревацька на Стрийщині насамперед відоме як родинне гніздо Бандер. Саме тут можна дізнатися про водночас трагічну та сповнену героїзму долю цілої сім’ї.
Експозиція розміщена у шести кімнатах будинку. У першій кімнаті можна дізнатись про родовід Бандер, далі капличка, де отець Андрій (батько Степана Бандери) хрестив взимку дітей та вінчав молодят. Ця кімната є найбільш автентичною, наступні зала побуту, де зібрані ужиткові речі та представлена українська вишивка, наступні зали присвячені юнацьким рокам Степана Бандери, діяльності ОУН та УПА, матеріалам, які розповідають про його смерть.
Раритетними є чотири оригінальні речі, які належали родині, — це стіл, сервант, шафа та бамбетль. Будинок родини Бандер став музеєм на свято Покрови, 14 жовтня 1990 року. Знаходиться у Волі – Задеревацькій (Стрийський район, Львівська область).
Музей родини Бандер у Стрию діє із 2010 року та знайомить з родоводом діяча ОУН, долею його сім’ї, діяльністю батька – священника і громадського діяча, розповідає про стрийський період життя та початки українського підпілля на Стрийщині. Центральне місце в експозиції займає висвітлення проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941р. Музей розташовано у місті Стрий, на вулиці Львівській, 20.
Музей Бандери у Дублянах створено у Львівському національному аграрному університеті у 1999 році. Музейна експозиція висвітлює тему національно – визвольних змагань українського народу у ХХ ст., навчання на рільничо – лісовому факультеті, участь в українському національному житті краю та політичну активність. Знаходиться музей у місті Дубляни (Львівська область) на вулиці Володимира Великого, 1.
Львів’яни можуть безкоштовно перевірити наявність нітратів в овочах та фруктах. Зробити це можна у молодіжному просторі Lviv Open Lab.
У молодіжному просторі Lviv Open Lab, який займається популяризацією науки та STEAM-освіти, з’явився нітратомір, тож тепер мешканці Львова можуть безкоштовно перевіряти наявність нітратів в овочах та фруктах.
Нітратомір – це прилад, який вимірює кількість нітратів у фруктах, зелені, ягодах, овочах. Надлишок нітратів може бути шкідливими для людини, тому важливо знати, які продукти мають безпечну його кількість. Прилад може дати результат вже за 5 хвилин з похибкою до 10%.
У Lviv Open Lab нітратоміром користуватимуться з освітньою метою: плануються лекції, присвячені ролі нітратів у різних сферах життя та їх застосування у сучасній хімії.
Додамо, що Lviv Open Lab розташований у Львові на проспекті Червоної Калини 58.
«У випадку необхідності звернутися до нотаріуса мовою агресора – приходьте, будь ласка, з перекладачем. Слава Україні!», – таке оголошення вивісила на дверях своєї контори львівська нотаріус Надія Курило. Про це ідеться в матеріалі NTA.
Нотаріус не зобов’язаний знати іноземну. Надія Курило – приватна нотаріус. Оголошення вивісила ще на початку повномасштабного вторгнення росіян, щоб на робочому місці не чути мову країни-агресорки.
“Причина оголошення в тому, що багато людей, які до нас приїхали з інших регіонів, не розуміли, що я їм роз’яснювала українською мовою. Абсолютно не розуміли. Мене це прикро вразило”, – розповідає приватна нотаріус Львівського міського нотаріального округу Надія Курило.
За її словами, нотаріус виконує функції держави і не зобов’язаний знати іноземну мову. Наводить у приклад громадян Англії та Китаю. Вони завжди приходять із перекладачем, тож, переконана, це під силу і російськомовним.
“Йдеться навіть про дотримання правил нотаріального діловодства. Я закону таким оголошенням не порушила. До того ж, як на мене, жити в Україні і не знати історії, не розуміти мови – такого не може бути”, – впевнена Надія Курило.
Як Ірина Фаріон зробила оголошення популярним. Набуло популярності оголошення нотаріуса завдяки допису у фейсбуці мовознавиці Ірини Фаріон. Саме вона, коли проходила повз нотаріальну контору помітила те, що неабияк підняло їй настрій.
Мовознавиця наголошує: не потрібно злитись на когось, що він не говорить українською. Треба запитувати себе: а що зробив для того, щоб при тобі спілкувалися державною мовою.
“Проблема з мовою в нашій державі полягає винятково у м’якотілості самих українців. Війна закликає бути нас жорсткими і невідступними – тільки ми переможемо. Це оголошення адресовано в першу чергу українцям, а не до московитів. Тому, що не існує російськомовного українця. Є або українець, або московит, або перевертень”, – наголошує Ірина Фаріон.
За її словами уміти захистити мову – це свідчення також вміння захистити свій дім та цінності.
Автори хіта “Вова, їб*ш їх бл*ть” потішили користувачів новим треком, який присвятили прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону.
Політик, якого ще називають в народі Борисом Джонсонюком, полюбився українцям не лише своєю підтримкою, а й кумедними фразами, відео за його участі та зачіскою.
Тож МЮСЛІ UA створили фіт із українським блогером, коміком з Гуцульщини Василем Харизмою, де висловили захоплення Джонсоном.
Ролик на трек “ДОБРИЙ ДЕНЬ Everybody”, де творці зібрали кумедні відео з політиком, вони опублікували в YouTube.
“Цей трек – прояв поваги найпозитивнішому політику світу та найбільшому другу всього українського народу Борису Джонсону… або, як його називають в Україні, Борису Джонсонюку! Пане Борис, ви легенда. Рвете русню на британський прапор! Ми вдячні вам за відкритість та вашу допомогу у боротьбі з головним ворогом нашої країни. Ukraine love you and поважає very much!” – йдеться в описі.
Пісня Kalush Orchestra Stefania, з якою гурт переміг на “Євробаченні-2022”, стала популярною не лише в Україні, але й за її межами.
Багато артистів переспівують її та роблять пародії. Зокрема, відомий блогер Дмитро Варварук просто підірвав Мережу своєю кумедною версією хіта, пише ТСН.
На You-Tube, де знаменитість опублікував ролик, пародія зібрала понад 650 тис. переглядів. А заспівав Дмитро про свою бабусю Євдокію, бо, як жартує блогер, маму звати Оксаною, і її ім’я погано римується.
“Цей кліп присвячений моїй бабі. Просто Оксана в пісні не римується. Саме вона виховувала мене в дитинстві, поки батьки були за кордоном. Баба розповідала мені про тяжку долю українського народу і української мови, і, попри всі заборони, вона з моїм дідом співала українські пісні”, – поділився Дмитро.
У пародії Дмитро співає про свою бабусю, яка розповідала йому про тяжку долю української мови. А разом з тим, у кліпі блогер у кумедній формі показав те, як його рідна людина бореться з російським окупантом, супроводжуючи це словами: “Євдокія, бабо. Бабо, Євдокія. Засіває поле, а Росія тліє”.
До слова, пародію на пісню вже встиг подивитися гурт Kalush Orchestra. Лідер колективу Олег Псюк не зміг пройти повз та зазначив, що наступного року Дмитро має з цим поїхати на “Євробачення”.
У Нью-Йорку презентували унікальну колекцію картин, створених у техніці гесографія. Це новий вид мистецтва, що винайшли львів’яни – Олег та Олександр Денисенки.
Олександр Денисенко, який також є кінорежисером та арт-візіонером, переконаний, що мистецький винахід батька є внеском України у світове мистецтво, заявив він “УП. Життя“.
Гесографія – інноваційне поєднанням прийомів гравюри, скульптури, левкасу і живопису.
Експозиція Денисенків, представлена зараз в Українському інституті Америки на Манхеттені, має назву ANTIQVITAS NOVA, що означає “Нова старовина”. Колекція – уособлення сучасного українського епосу про одвічну боротьбу добра зі злом.
Мета виставки – не лише презентувати абсолютно інноваційну техніку створення картин, але й закликати до протистояння російській військовій агресії в Україні, наголошують Денисенки.
“Наша велика мрія, що українське мистецтво є частиною світового, а Україна – частиною західного цивілізованого світу. І щоб вона стала реальністю, нам потрібно спершу подолати “варварського російського ведмедя”, – наголошує Олександр Денисенко.
Символом колекції є картина “Вдале полювання”. На ній зображено вбитого ведмедя – один із символів держави-агресора, голову якого пробито списом, що увінчує тризуб – основний елемент державного герба України.
Символ колекції – картина “Вдале полювання”
“На картині “Вдале полювання” з пробитого списом черепа окупанта зростає тризуб. Це беззаперечне знамення долі агресора – відповідь вільного та незалежного народу України.
Гасло українців “Волію миру” натякає на добре відому істину: “Волієш миру – готуйся до війни””, – підкреслює Олександр.
“Мелодія надії” – зображає відважну та натхненну націю, покликання якої – подарувати світові надію, бути першопризвісником нового, навіть попри тягар відповідальності, що ліг на її плечі”, – наголошують митці.
За словами Олега Денисенка, гесографія – це його “подорож світом мистецтва, тривалістю у понад тридцять років”. Він наголосив, що простої відповіді на запитання, як довго створювалася колекція, що представлена у Нью Йорку – немає.
“Одразу згадалась історія про Пікасо та його малюнок на серветці у кафе. Самі картини, що в експозиції, виконувались протягом кількох років, але велика праця, що вкладена у створення картин – вимірюється десятиліттями”, – наголосив митець.
“Святий Христофор” – образ наполегливих та завзятих українців, здатних взяти тягар “усіх гріхів світу”
Персонажі робіт Денисенків – чарівники, міфічні створіння та біблійні герої. Майже кожна робота художника супроводжується каліграфічними написами.
Картини, створені у техніці “гесографія” унікальні тим, що поєднують та переосмислюють давні техніки, гравюри, скульптури, іконопису та малярства.
“Це картини, до яких можна торкатись і читати руками, адже гесографія запозичила чуттєву рельєфність скульптури. Від графіки – витонченість та символічний наратив: спілкуючись з сюжетом, ми пізнаємо себе, світ й себе у світі, опановуємо хаос у порядок, творимо сенси нашого буття.
Від сакрального мистецтва гесографія перейняла одухотвореність левкасу – традиційного матеріалу візантійських ікон, а від живопису – його високі емоції та барви”, – підкреслює Олександр Денисенко.
Головною частиною місії Денисенків є благодійна складова та підтримка Збройних сил України.
Олег та Олександр Денисенки долучились до ініціативи UCU Humanitarian aid Українського католицького університету, який є співорганізатором виставки. Митці спільно з Університетом, який на сьогодні залучив понад 3 мільйона доларів для подолання гуманітарної кризи в Україні, працюють на культурному фронті.
Виставка картин Денисенків у Нью-Йорку
Мистецтво Денисенків зацікавило й організаторів благодійного аукціону у Гарварді, які відвідали виставку. До участі в аукціоні вже відібрали кілька гесографій. Кошти, що будуть зібрані з продажу картин, спрямують на гуманітарні потреби України в умовах війни.
Виставка картин у серці Манхеттену, на “музейній милі” П’ятої авеню, триватиме до 15 липня.
Експозиція в Українському інституті Америки на Манхеттені
Англійська мова може отримати статус мови ділового спілкування в Україні.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
За його словами, цю можливість обговорили на урядовій нараді.
“Наразі Кабінет міністрів опрацьовує відповідну законодавчу ініціативу. Англійську сьогодні використовують у діловому спілкуванні в усьому цивілізованому світі, тож надання їй такого статусу в Україні сприятиме розвитку бізнесу, залученню інвестицій та пришвидшенню євроінтеграції України.
Профільним міністерствам дано завдання опрацювати пропозиції та оформити відповідні документи”.
