Категорія: Цікаве

Опубліковано

Українські народні прислів’я та приказки про життя

До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Різкої межі між прислів’ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів’я є більш розгорнутими, ніж приказки.

  • Життя прожити — не поле перейти.
  • Літа пливуть, як вода.
  • Вік звікувати — не в гостях побувати..
  • Вік пройшов — як батогом ляснув.
  • Він уже чужий вік живе.
  • Година за годиною — та й так вік зійде.
  • День довгий, а вік короткий.
  • З віком розум приходить.
  • Як жили наші діди та прадіди, так нам веліли.
  • Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило.
  • В добрім житті кучері в’ються, в поганім — січуться.
  • Виходиш з дому — кланяйся життю молодому.
  • Де є життя, там є й надія.
  • Де мир і совіт, там життя, як маків цвіт.
  • Життя біжить — як музика дзвенить.
  • Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.
  • Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.
  • Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.
  • Коли б життя, а смерть прийде.
  • Ліпше солом’яне життя, як золота смерть.
  • Ніхто не знає, що його в житті чекає.
  • Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.

  • Яке життя, така й смерть.
  • Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.
  • Які люди, таке і життя буде.
  • Живий про живе гадає.
  • Живому багато й треба.
  • Лишай живе та доганяй мертве.
  • Хто живому не дав, той хай і мертвому не дає.
  • Як будемо живі, то будем і ситі.
  • Де просто, там живуть років зо сто.
  • Живи просто, проживеш років зо сто, а будеш лукавить, так чорт тебе задавить.

Джерело: Українські традиції

Опубліковано

Те, чого ви не знали про українську мову

“Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя”, – Франсуа Вольтер.

Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної в кінці XVIII століття після виходу першого видання “Енеїди”, автором якої був Іван Котляревський. Саме Івана Петровича і вважають засновником нової української літературної мови.

Першим букварем, виданим в Україні, був “Буквар” (“Азбука”), що складався з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. Надрукований він у 1574 році у Львові Іваном Федоровим. Єдиний примірник зберігається у бібліотеці Гарвардського університету (США). Знайдено його у Римі 1927 року.

Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі, оскільки за кількістю носіїв посідає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження.

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Саме на цю літеру починається найбільша кількість слів. Найменш вживаною літерою в нашій абетці є “ф”. В українській мові слова, які починаються з цієї літери, в основному запозичені з інших мов.

Найдовшим словом української мови є назва одного з пестицидів “дихлордифенілтрихлорметилметан”.

Згідно з “Коротким словником синонімів української мови”, у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово “бити”, а саме — 45.

Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовних конкурсах в Італії та Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, першою – італійську. Інші джерела повідомляють про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце посідає французька, а 4 – за перською мовою.

Найчастіше серед іменників у рідній нам мові вживається слово “рука”, серед дієслів — “бути”, прикметників — “великий”, займенників — “він”.

Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Серед найвідоміших можна виділити такі: персональний комп’ютер, палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек.

​Найдовша абревіатура в українській мові складається з 9 літер – ЦНДІТЕДМП, тобто Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.

Найбільшу кількість разів, а саме 147 мовами світу перекладений літературний твір “Заповіт” Т.Г.Шевченка.

Слово, словосполучення чи фраза, що читається однаково зліва направо і справа наліво, називаються паліндромами. Звучання й значення при цьому не змінюються. В українській є лише два 7-буквених паліндроми: “ротатор” і “тартрат”. А до найдовших фраз належать “Я несу гусеня” й “Аргентина манить негра”. В останньому випадку “ь” не враховується.

Джерело: uamodna.com

Опубліковано

У Карпатах існує стародавній звичай, якого немає в інших регіонах України

У деяких гуцульських селах й досі дотримуються унікальної традиції прощення гріхів праправнуками

Християнський обряд, під час якого праправнуки здійснюють прощення всіх гріхів своїй прапрабабці чи прапрадідові, колись був поширений у багатьох країнах Європи. А до наших днів зберігся лише в Україні. “Експрес” знайшов родину, в котрій обряд “Прошші предчіт” здійснювався вже тричі.

Так, дворічна Алінка Цвілинюк, що живе в селі Вигода Верховинського району, стала предчі для своєї прапрабабці Сеньки Гаврильчук 1930 року народження, здійснивши родинний обряд “Прошші предчіт”.

…Минаю річку Черемош. Біля єдиної на Верховинщині цегляної церкви звертаю до помешкання Цвілинюків. Зі старенької дерев’яної хати вибігає біляве блакитнооке дівча. Це і є предчі Алінка Цвілинюк. Заходжу до хати й розпитую в мами Аліни — Іванки – про їхню унікальну родину.

Жінка розповідає, що свого часу, в трирічному віці, прощала гріхи своїй прапрабабці Марії Кікінчук.

“Саме прапрабабця Марія в нашій родині була першою предчі, – розповідає Марія. – У 1913 році здійснила обряд предчі для своїх прапрадіда та прапрабаби Василя та Василини Білачуків із присілка Пушкар. Потім це повторила я, а моя донька Алінка наразі цей обряд звершила не повністю”. Тож вона знову робитиме це наступного року.

“Тільки праправнуки-предчіта мають сакральне право звернутися до Господа Бога, щоб Він допоміг простити всі гріхи прапрадідові чи прапрабабці, – розповідає про унікальний обряд краєзнавець Іван Зеленчук. – Тоді старенькі помруть безгрішними.

Обряд “Прошші предчіт” проводять у трьох різних формах. Передусім прапрабабусі чи прапрадіду потрібно взяти в руки хресну сорочечку свого предчіти і помолитися до Бога. Коли дитині виповниться один рік, їм потрібно напитися води з рук свого предчіти. А після двох років — усно попросити в свого предчіти прощення своїх гріхів. А предчі відповідає: “Хай Бог прощає та й я прощу”.

Іван Зеленчук був свідком цього обряду 17 років тому, коли предчі була Іванка. Він пригадує: “Тоді в старому будинку зібралась родина Кікінчуків, що складалася із чотирьох поколінь матерів. Марія Кікінчук – 1910 року народження, Сенька Гаврильчук 1930 року, Василина Шайваровська – 1959, Світлана Кімейчук – 1976 року народження зі своєю трирічною донькою Іванною. Дівчинка простила гріхи своїй прапрабабі Марії, повністю дотримуючись традицій”.

“Чому цей обряд називається “Прошші предчіт”?”, – запитую в пана Зеленчука. “Гуцули-старожили називають четверте покоління нащадків одним коротким словом – “предчіта”. Тож назва означає “прощення праправнуків”.

Сьогодні мало хто використовує цей старовинний християнський обряд. Адже для цього людині потрібно дожити майже до столітнього віку, дочекатися не лише народження і хрещення предчіт, але й того часу, коли вони зможуть самостійно ходити і говорити. До речі, колись за це прапрадід і прапрабабця обдаровували своїх предчіт гарним вбранням, коровами, конями та вівцями.

Старожили Гуцульщини вважають, що на ті вибрані родини, у яких прапрадіди чи прапрабаби дочекались предчіт, сходить Боже Благословення, і тому вони розквітають у своїх нащадках.

Джерело: expres.ua

Опубліковано

5 найочікуваніших книг цьогорічного Форуму видавців

ІА Дивись.info підготувала добірку з книг, які цьогоріч представлять на книжковому Форумі, які, на нашу думку, точно зацікавлять навіть байдужих до читання людей.

Менше ніж за місяць, 19-23 вересня, у Львові зберуться близько 250 видавництв і книготорговельних організацій, понад 1500 авторів, інтелектуалів, художників та культурних діячів з України та інших країн світу.

«Найдорожча мамусю!»

20 вересня о 13:00 у Дзеркальній залі Палацу Потоцьких відбудеться презентація листування Блаженнішого Любомира Гузара з матір’ю – книжка «Найдорожча мамусю!».

Саме листування о. Любомира Гузара з матір’ю Ростиславою, сестрою Мартою та її чоловіком Зеноном охоплює тривалий період 1975-1976 і 1985-1992 років, на який припало багато доленосних подій у житті українського народу й Греко-Католицької Церкви.

Листування не тільки показує, як сприймав і оцінював о. Гузар ці історичні події та їх учасників, а й насамперед розкриває його внутрішній світ як людини й церковного діяча, являє читачеві глибоко зворушливі стосунки сина й матері.

Ілюстроване численними фотографіями з приватних архівів, це видання покликане стати даниною пошани Блаженнішому Любомирові Гузару в річницю його смерті.

«Життя без краю»

19 вересня о 13:00 в конференц-залі Палацу Мистецтв відбудеться презентація українського перекладу нового роману Фредеріка Беґбеде «Життя без краю» за участі автора та автограф-сесія.

Зазначимо, що Фредерік Беґбеде – культовий французький прозаїк, який відвідає цьогорічний Форум у Львові, також відіграє DJ-сет на вечірці 18 вересня, яка розпочнеться о 21:00 на вул. Старознесенській, 24-26 (FestRepublic).

«Спостерігаючи за англійцями»

Під час форуму відбудеться презентація українського перекладу світового бестселера британської антропології, письменниці Кейт Фокс – «Спостерігаючи за англійцями» (переклала книгу Марта Госовська, ВСЛ).

Тепер читачам доступний український переклад ґрунтовної і дотепної книжки про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва.

«Вівсянка, сер», твідовий костюм, чай рівно о п’ятій, вишукані манери, аристократизм, снобізм, незворушність, гіперпунктуальність. Які ж насправді англійці?

Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів.

Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.

«Антена»

22 вересня о 15:00 у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької відбудеться презентація нової збірки віршів про війну Сергія Жадана – «Антена».

«Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років.

«Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами», – йдеться в описі книги.

«Усі мої жінки»

22 вересня о 15:00 у Львівському драматичному театрі ім. Лесі Українки відбудеться презентація книги відомого польського письменника Януша-Леона Вишневськиого «Усі мої жінки».

Януш-Леон Вишневський розкаже про те, що його надихнуло на створення нової книжки і чи вона хоч трохи автобіографічна, а перекладачка Наталка Сняданко поділиться перекладацьким досвідом роботи над нею.

З повною програмою та подіями, які відбуватимуться в рамках 25 Форуму видавців, ви можете ознайомитися на офіційному сайті за посиланням.

Опубліковано

Унікальні села України, які варто обов’язково відвідати: затишні куточки України

Чомусь прийнято вважати, що найцікавіше час проводити у місті: там багато розваг та місць активного відпочинку, театри, кіно, клуби та ресторани, розважальні центри. Це все весело, але там рідно віднайдеш душевний спокій та отримаєш справжнє задоволення. Насправді справжній відпочинок ми отримуємо проводячи час на природі, там, де свіже повітря та немає міської метушні. Такі місця – це села.

Українське село славиться особливим колоритом та красою. Тут наша культура, обряди та звичаї збереглися і цінуються, як ніде. Деякі сільські місцини здатні надихнути на нові звершення та наповнити людину найпозитивнішими емоціями. Саме такі села ми пропонуємо вам відвідати.

Представляємо наймальовничіші села України, які обов’язково слід відвідати хоча б раз!

с. Опішня, Полтавської області

Це селище вважається «гончарною» столицею нашої країни. Воно розкинулося за 40 км від міста Полтави. Ще прийнято називати його «Українським Римом».

с. Опішня, Полтавської області

с. Опішня, Полтавської області

Чому село «гончарна» столиця? Просто тут виготовляють глиняні макітри, глечики, барильця, а самі таємниці їх виготовлення передаються суворо від покоління до покоління вже багато сотень років! Саме тут діє Національний музей українського гончарства, а також Інститут керамології. Колись у селищі працював завод під назвою «Художній керамік».

Місце розташування: Полтавська область, Зіньківський район, с. Опішня.

с. Іза, Закарпатської області

с. Іза, Закарпатської області

с. Іза, Закарпатської області

Тут живуть майстри плетіння з лози! Будь-що вони здатні відтворити із цього матеріалу. Це надзвичайно красиві творіння, які можуть прослужити своєму власнику багато років. Також тут варять неймовірно смачний сир у місцевій сироварні «Бараново». Якщо вам замало сиру та плетіння – відвідайте ферми, де тримають оленів та страусів!

Місце розташування: Закарпатська область, Хустський район, с. Іза.

с. Струсів, Тернопільської області

с. Струсів, Тернопільської області

У селі розташований старовинний замок графа Голуховського та печерна церква, яку витесали камені гори. Також тут є костел святого Антонія.

Місце розташування: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Струсів.

Село Кам’яне, Житомирської області

Село Кам’яне, Житомирської області

Село порожнє. Тут ніхто не живе, але воно продовжує жити своїм таємничим життям. Село відрізняється дивним ландшафтом, поглянути на який варто у будь-якому випадку! Це такий собі український Стоунхендж. Неофіційно селище так і зветься. Попри цю чудернадську камяну «композицію», увагу туристів привертає ще одна дивовижна особливість – «Божий слід» – це таке заглиблення у камені, що нагадує відбиток стопи і, кажуть, лікує від багатьох недуг.

Місце розташування: Житомирська область, Олевський район, с. Кам’яне на схід від села Рудня-Замисловицька

с. Колочава, що на Закарпатті

с. Колочава, що на Закарпатті

Не кожне село України може похизуватися такою кількістю музеїв, як у цьому селі! А їх тут аж цілих 10 і всі дійсно цікаві. Тут розміщується єдина в Україні школа вівчарства (цікаво, чи ще десь є щось подібне?) Унікальним у Колочаві є також «Птахопарк Потяга Швегана», який налічує близько 2 тисяч різних папуг та дивовижних голубів. А ще недалеко від Колочави знаходиться озеро Синевир

Місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Колочави.

с. Бакота, Хмельницької області

с. Бакота, Хмельницької області

с. Бакота, Хмельницької області

Крім того, що тут неймовірної краси краєвиди, Бакота славиться залишками скельного монастиря, який був заснований ще у XII-XIII ст. на місці язичницького капища тим самим Антонієм, який заснував Києво-Печерську лавру.

Місце розташування: за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський, недалеко від смт Стара Ушиця і с.Колодіївка (Кам’янець-Подільський район)

Де зупинитися: найкраще приїхати сюди з наметами і сповна насолодитися відпочинком на природі!

с. Дземброня, Івано-Франківської області

с. Дземброня, Івано-Франківської області

Крім того, що це село з чудовими гірськими краєвидами, збереженими традиціями, і унікальними звичаями і обрядами, це одне з найбільш високогірних сіл в Україні.

Всього за 2 години ви зможете піднятися на вершину гори Вухатий Камінь, або ж гори Дземброня, поглянути звідти на Чорногірський хребет і навіть Говерлу

Місце розташування: Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Дземброня.

с. Мезин, Чернігівської області

с. Мезин, Чернігівської області

Це село відоме тим, що на його території вчені виявили велику стоянку первісних людей епохи палеоліту. Археологічні знахідки звідси “розлетілися” музеями усього світу, та й на місці розкопок є свій музей.

Місце розташування: Чернігівська область, Коропський район, с. Мезин.

с. Актове, Миколаївської області

с. Актове, Миколаївської області

с. Актове, Миколаївської області

Саме тут знаходиться всім відомий Актовський каньйон, який ще називають «Долиною диявола» або Малим Кримом. Каньйон займає площу понад 250 га. Гранітні скелі сягають подекуди 30-50 метрів заввишки.

Місце розташування: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Актове.

с. Підгірці, Львівської області

с. Підгірці, Львівської області

Якщо їхати по шосе з Бродів на Львів, то відразу ж за Ясеновом на вершині гори вашу увагу приверне славнозвісний колись у Європі, проте призабутий і дещо занедбаний Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою 3-поверховий палац, заїжджий двір, костел Воздвиження та святого Йосипа і французький парк.

Місце розташування: Львівська область, Бродівський район, с. Підгірці.

с. Розгірче, Львівщина

с. Розгірче, Львівщина

с. Розгірче, Львівщина

Поблизу Розгірчого знаходиться скельний монастир, створення якого датується XIII-XVI століттями. Його стіни вкриті написами, найстаріший з яких відноситься до 1675 року

Місце розташування: Львівська область, Стрийський район, с. Розгірче.

с. Розтоки, Чернівецької області

с. Розтоки, Чернівецької області

У Розтоках є каскад із водоспадів, що простягається аж на 2 км. Проте найвідомішими з них є 7:
Ковбер (висота – 3, 5 м), Сич (висота 10, 5м), Нижній Гук (висота – 9 м), Ворота (висота -3,5 м), Середній Гук (висота -3, 5м), Великий Гук (висота 9 м ), Верхній Гук (висота -5 м)

Місце розташування: Чернівецька область, Путильський район, с. Розтоки.

с. Синевирська Поляна, що на Закарпатті

с. Синевирська Поляна, що на Закарпатті

с. Синевирська Поляна, що на Закарпатті

Біля села знаходиться озеро Синевир. А ще, можливо, це пов’язано з особливим кліматом, але у Синевирській Поляні найбільше в області багатодітних сімей! Тож, ті хто планує вагітність – вам сюди.

Місце розташування: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевирська Поляна.

с. Карпати, Закарпатської області

с. Карпати, Закарпатської області

с. Карпати, Закарпатської області

У цьому селі знаходиться знаменитий замок Шенборнів, а ще тут безліч мінеральних джерел.

Місце розташування: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати.

Селище Підкамінь, Львівської області

По-перше, селище не дарма має таку назву: на пагорбі стоїть величезна кам’яна брила, що у давнину використовувалася ідол і як храм. Крім того, тут збереглося справжнє козацьке кладовище, а ще Монастир походження дерева Хреста Господнього, пам’ятник архітектури XVII-XVIII століть

Місце розташування: Львівська область, Бродівський район, селище Підкамінь.

Джерело: Бджола

Опубліковано

5 порад для подачі успішного проекту на Громадський бюджет Львова

До 15 вересня у Львові триває прийом проектів на Громадський бюджет Львова. Переможці конкурсу вже наступного отримають фінансування для реалізації своєї ідеї. Розмір фінансування, який Львівська міська рада готова виділити на проекти Громадського бюджету наступного року – приблизно 25 млн грн, передає Львівська газета.

Що потрібно, аби подати проект та виграти у конкурсі радить начальник відділу громадського партнерства ЛМР Орест Файфурка:

1. Консультація з профільним підрозділом міської ради щодо реальності втілення Вашої ідеї в життя. Контактних осіб можна знайти тут https://lviv.pb.org.ua/help/info

2. Продуманий кошторис, який включатиме кожну необхідну деталь і про всяк випадок до 20% на непередбачувані витрати.Цінник робіт теж можна знайти тут https://lviv.pb.org.ua/help/info

3. Публічна презентація Вашої ідеї широкому загалу. Врахування побажань цільових груп, яких Ви плануєте залучити до голосування за проект.

4. Створення команди, яка працюватиме над проектом. Одна людина – це добре, але колектив однодумців – це ще краще!

5. Продуманий по днях та годинах план інформаційної кампанії з 1 по 15 листопада!

Нагадаємо, від львів’ян приймають ідеї у двох категоріях: великі та малі. Великі проекти мають стосуватись усього міста і їхній допустимий бюджет – 3 млн грн., кошторис малих проектів може сягати 500 тисяч і вони мають стосуватись одного району міста. Для реалізації ідей, які запропонують львів’яни у 2019 році планують виділити близько 25 млн грн.

Цього року у Львові вперше встановлено поділ проектів на дві категорії: «Освітні проекти» (реалізація яких стосується приміщень або територій шкіл, дошкільних навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, ВНЗ) та «Інші проекти», частка яких не може становити менше 40 % від загальної кількості проектів-переможців.

Серед інших нововведень цього року – заборона агітації за проекти на території Центру надання адміністративних послуг, де можна проголосувати за обраний проект.

Подавати їх можуть особи, які народились, живуть, працюють, навчаються у Львові або мають тут нерухомість.

Переможців обиратимуть голосуванням. Голосування триває протягом 15 календарних днів – з 1 по 15 листопада року. Голосувати може кожен львів’янин, який тут народився, живе, вчиться, працює чи має нерухомість.

Нагадаємо, громадський бюджет – це механізм, із допомогою якого львів’яни можуть напряму пропонувати й обирати, на що саме витратити частину коштів міського бюджету. Для цього спершу мешканці пропонують цікавий проект, а потім їхню ідею підтримують (або не підтримують) львів’яни своїми голосами.

Схожі бюджети участі дуже поширені у США та європейських країнах. В Україні цей механізм уже діє в низці міст, зокрема в Сумах, Черкасах, Полтаві, Чернігові, Вінниці й навіть у містечку Турка Львівської області.

Опубліковано

Україномовна пісня вперше отримала понад 35 млн переглядів на YouTube

Україномовна пісня вперше отримала 30 млн переглядів на відеохостингу YouTube, що є абсолютним рекордом для україномовного сегмента сервісу, повідомляє kozakorium.com.

Піснею-рекордсменкою стала робота української групи Kazka “Плакала”. Від моменту завантаження, 17 травня 2018 року, її прослухали понад 32 млн разів.

До слова, розігруємо квитки на концерт гурту KAZKA у Львові на нашій сторінці в Instagram. Деталі за посиланням: https://www.instagram.com/lviv1256/

Впродовж останніх 12 тижнів хіт впевнено тримає лідерство українського чарту кліпів YouTube. Шлях до вершини цього відео (яке насправді є не кліпом, а official audio) був таким:

1 тиждень — 59-е місце
2 тиждень — 6-е місце
3 тиждень — 4-е місце

4 тиждень — 2-е місце
5 тиждень — 3-е місце
6 – 14 тиждень — 1-е місце

Найближчим “конкурентом” треку є композиція українського поп-гурту DZIDZIO “Я і Сара”, яка на даний момент має понад 21 млн переглядів і, до слова, була завантажена на YouTube 4 роки тому.

Опубліковано

13 надзвичайно цікавих книг, які читаються на одному диханні

Читaння книг мoжe бyти дyжe зaхoплюючим зaняттям, якщo пpaвильнo пiдiйти дo вибopy aвтopa тa твopy. Є книги, якi здaтнi змycити вac зaбyти пpo yлюблeний тeлecepiaл i пepeгляд cтpiчки нoвин в Facebook.

Вoни зaхoплять вac в нeвiдoмий cвiт з пepших cтopiнoк, пoглинyть вaшy yвaгy бeз зaлишкy. Mи зpoбили для вac дoбipкy з 13 книг, якi пiдхoдять як нoвaчкaм, тaк i дaвнiм шaнyвaльникaм лiтepaтypи. Ви нe зaлишитecя бaйдyжими дo цих icтopiй тa їхнiх пepcoнaжiв!

1. Стівен Кінг, «Під куполом»

Maлeнькe мicтeчкo paптoм cтaлo вiдpiзaним вiд peшти cвiтy – йoгo пoкpив кyпoл нeвiдoмoгo пoхoджeння. Вiйcькoвi poблять cпpoби йoгo зpyйнyвaти. В цeй чac житeлi мicтeчкa cтpaждaють вiд нacлiдкiв тaкoгo aнoмaльнoгo явищa – жaхливoї cпeки, зaбpyднeнoгo пoвiтpя.

Aлe нaйcтpaшнiшe – HE eкoлoгiчнa кaтacтpoфa, якa їх чeкaє. Вaм бyдe цiкaвo cпocтepiгaти зa пoвeдiнкoю людeй в зaмкнyтoмy пpocтopi. Вcьoгo чepeз тиждeнь пicля пoдiї житeлiв мaлeнькoгo cпoкiйнoгo мicтeчкa бyдe нe впiзнaти.

2. Франсуаза Саган, «Сумна посмішка»

Гoлoвнa гepoїня – мoлoдa дiвчинa, якa пpaгнe oтpимaти вiд життя якoмoгa бiльшe. Вoнa зaкoхyєтьcя, зaвoдить poмaни, нacoлoджyєтьcя життям. В її життi з’являєтьcя вiддaний дpyг i пpиcтpacний кoхaнeць. I цe двi piзнi людини.

Cвoє cepцe вoнa вiддaє кoхaнцeвi, який нe oцiнив тaкoгo пoдapyнкa. Вiн – aдвoкaт i зpaзкoвий ciм’янин, який нe збиpaєтьcя пepeбyдoвyвaти життя зapaди дiвчини, якa ним зaхoпилacя.

3. Донна Тартт, «Таємна історія»

Цeй пcихoлoгiчний тpилep зaхoпить вaшy yвaгy з пepших cтopiнoк. Paзoм з гoлoвним гepoєм ви пoвepнeтecя в минyлe, якe нe зaвжди здaєтьcя тaким, яким ми йoгo пaм’ятaємo. Блyкaючи aлбipинтaми нaшoї пaм’ятi,

Piчapд ПEЙПA згaдaє пoдiї, якi пepeдyвaли yбивcтвy йoгo дpyгa. З ним вiн пoзнaйoмивcя бyдyчи cтyдeнтoм кoлeджy, poзтaшoвaнoгo в Вepмoнтi. З ним i з iншими мoлoдими людьми, дocить бaгaтими, ocвiчeними i зaхoплeними aнтичнoю кyльтypoю. Xтo ж з них вce-тaки винeн в yбивcтвi?

4. Ніл Гейман, «Ніколи»

Aвтop poмaнy cтвopив цiлий cвiт, нeвiдoмий людям. Вiн знaхoдитьcя пiд вyлицями Лoндoнa. Щoб пoтpaпити тyди, пoтpiбнo знaйти ocoбливi Двepi. Caмe їх i виявив Piчapд Meйхью в ocoбi нeзнaйoмки, якiй звaживcя дoпoмoгти.

Звичaйний лoндoнcький клepк oпинивcя тaм, дe людинy пiдcтepiгaє бaгaтo нeбeзпeк, мoнcтpiв, вбивць. Aлe є тaм i aнгeли. Piчapд змyшeний cтaти cyпyтникoм нeзнaйoмoї дiвчини, якiй нaдaв дoпoмoгy. Вiн дoпoмoжe їй знaйти poзгaдкy зaгибeлi її ciм’ї.

5. Діана Сеттерфілд, «Тринадцята казка»

«Cкaжiть мeнi пpaвдy». Caмe з цiєї фpaзи пoчинaєтьcя кpyгoвopoт зaхoплюючих пoдiй, якi зaтягyють читaчa з гoлoвoю. Якщo ви хoчeтe зaнypитиcя в cвiт зaгaдoк i тaємниць, швидшe хaпaйтecя зa цю книгy. Ця icтopiя cхoжa нa кaзкy. Ha cyчacнy кaзкy, дe нeмaє чiткoї мeжi мiж дoбpoм i злoм.

Mpiйниця i любитeлькa клacичнoї лiтepaтypи poзкpиє тaємницю нe тiльки вiдoмoї пиcьмeнницi, a й cвoгo нapoджeння.

6. Джоан Харріс, «П’ять четвертинок апельсина»

Гoлoвнa гepoїня, фpaмбyaз, oтpимyє y cпaдoк вiд мaтepi aльбoм з peцeптaми. Дивнa нecпpaвeдливicть, aджe її бpaт oтpимaв фepмy. Aлe нe вce тaк пpocтo, як здaєтьcя нa пepший пoгляд.

Aджe paзoм з peцeптaми в aльбoмi є зaмiтки мaтepi, в яких вoнa poзкpивaє cвoї нaйпoтaємнiшi бaжaння, дiлитиcя дyмкaми. Фpaмбyaз знaхoдить i її вiдвepтi зiзнaння пpo дeякi пoдiї, якi мoжyть дoпoмoгти дiвчинi poзгaдaти дивнi зaгaдки минyлoгo ciм’ї.

7. Кетрін Стоккет, «Прислуга»

Пoдiї вiдбyвaютьcя нa aмepикaнcькoмy Пiвднi в 60-i poки минyлoгo cтoлiття. Життя звoдить paзoм двoх чopнoшкipих cлyжниць i бiлy нeдocвiдчeнy випycкницю кoлeджy з вищoгo cвiтy. У кoжнoї з цих жiнoк є cвoя мpiя, зa якy вoни гoтoвi бopoтиcя.

Aлe для цьoгo їм дoвeдeтьcя пpoтиcтoяти ycтaлeним тpaдицiям i cтepeoтипaм мaлeнькoгo coннoгo aмepикaнcькoгo мicтeчкa. Чи змoжyть цi тpoє вижити в цiй бopoтьбi? Дyжe людянa icтopiя пpo дoлi жiнoк piзнoгo вiкy i coцiaльнoгo cтaнy.

8. Анна Гавальда, «35 кіло надії»

Koжнa хвилинa, пpoвeдeнa Гpeгopi в шкoлi, здaєтьcя йoмy тopтypaми. Вiн вiдчyвaє ceбe щacливим, тiльки кoли y ньoгo з’являєтьcя мoжливicть пoвoзитиcя з iнcтpyмeнтaми. Дiдycь пepeкoнyє хлoпця вcтyпити в тeхнiчний кoлeдж. Aлe щoб пoтpaпити тyди, пoтpiбнo пpoйти вiдбip.

Xлoпчик пишe пo-дитячoмy бeзпocepeднiй, нaївний, тpoхи cмiшний тa звopyшливий лиcт з пpoхaнням пpийняти йoгo в цeй кoлeдж. Щo з цьoгo вийдe? Чи вдacтьcя Гpeгopi здiйcнити cвoю мpiю i випpaвдaти oчiкyвaння дiдa?

9. Дуглас Адамс, «Автостопом по Галактиці»

Haдзвичaйнo цiкaвий тa химepний poмaн! Бyдинoк Apтypa зpyйнoвaний, Зeмля зpyйнoвaнa. Вiн виpyшaє в aвaнтюpнy пoдopoж, poзкpивaє тaємницi пoхoджeння Зeмлi i життя y Вcecвiтi …

У цiй гeнiaльнiй книзi Aдaмc дaє opигiнaльнi вiдпoвiдi нa нaйcклaднiшi фiлocoфcькi питaння. Вiн cтвopив cyчacнy клacикy, якa бyдe пpeдмeтoм вивчeння фiлocoфiв i фiзикiв щe дoвгi poки!

10. Джейн Остін, «Гордість і упередження»

Цe клacичний poмaн пpo любoв, якa нe втpaтилa cвoю aктyaльнicть нaвiть чepeз кiлькa дecяткiв poкiв пicля пoяви. Джeйн Ocтiн з ювeлipнo тoнким гyмopoм poзпoвiдaє пpo тe, як cклaднo дiвчинi влaштyвaтиcя в життi, ocoбливo якщo вoнa poзpaхoвyє вийти зaмiж пo любoвi.

Ви тaкoж пoбaчитe, щo хибнi yявлeння тa yпepeджeння здaтнi пepeшкoдити пoбaчити cпpaвжнє oбличчя людини. Пepшe вpaжeння нe зaвжди вipнe. Зa oбpaзoм милoгo i пpивiтнoгo джeнтльмeнa мoжe хoвaтиcя poзвaжливий poзyм тa пpaктичнicть.

11. Пола Хокінз, «Дівчина в поїзді»

Цe cпpaвжнiй бecтceлep, зaгaдкoвa i зaхoплюючa icтopiя, в фiнaлi якoї виявитьcя, щo cвiт нe тaкий, яким ми йoгo coбi yявляємo. Peйчeл з вiкнa eлeктpички cпocтepiгaє зa iдeaльнoю пapoю.

Iдeaльнoю тiльки нa вигляд. Aджe зa фacaдoм кpacивих бyдинкiв хoвaєтьcя бaгaтo тaємниць i злoчинiв. Дiвчинi дoвeдeтьcя зa фpaгмeнтaми вiднoвити тe, щo cтaлocя в минyлoмy, – з нeю i дiвчинoю, зa якoю вoнa любилa cпocтepiгaти.

12. Нікколо Амманіті, «Я не боюся»

У poмaнi poзпoвiдaєтьcя пpo нeдитячi пpoблeми дiтeй. Ha гoлoвнoгo гepoя Miкeлe звaлилocя цiкaвa i в тoй жe чac нeбeзпeчнa пpигoдa. Випaдкoвим чинoм вiн знaхoдить ямy, в якiй cидить пpикyтий дo cтiни хлoпчик.

Aвтop пpoпoнyє нaм пocпocтepiгaти зa тим, як poзгopтaлиcя пoдiї дaлi: як нaдiйдe Miкeлe, кoмy poзпoвicть пpo cвoю тaємницю, щo зpoбить, як ceбe пoвeдe. Питaнь y хлoпчикa виникaє дyжe бaгaтo, вiн нaмaгaєтьcя якocь впopaтиcя з yciмa цими пpoблeмaми, aлe чи пiд cилy цe йoмy oднoмy?

13. Рей Бредбері, «451 градус за Фаренгейтом»

У цьoмy нoвoмy cвiтi збepiгaння i читaння книг ввaжaєтьcя cпpaвжнiм злoчинoм. У пoжeжникiв тeпep з’явилacя нoвa poбoтa – мeнш нeбeзпeчнa, нiж paнiшe. Вoни cпaлюють книги. 451 гpaдyc – тeмпepaтypa, пpи якiй пaпip пoчинaє гopiти.

Чим жe зaйнятi люди? Пepeглядoм тeлeпepeдaч, cepiaлiв, шoy. Їх poзyм cпить. Macoвa кyльтypa зaмiнює cпpaвжнi цiннocтi штyчними. Tих, хтo нaмaгaєтьcя виpвaтиcя з цьoгo cнy, жopcтoкo кapaють.

Опубліковано

6 вересня відбудеться прем’єра українського фільму про Симона Петлюру

6 вересня на екрани вийде історично-біографічний фільм “Таємний щоденник Симона Петлюри.

Це український історично-біографічний фільм режисера Олеся Янчука. Сюжет стрічки охоплює період життя Симона Петлюри, головного отамана військ Української Народної Республіки і лідера Директорії УНР, коли той перебував в еміграції у Парижі, до того дня, коли Петлюру вбив Самуїл Шварцбард. Історія розповідає не лише про план знищення Петлюри, а й про останні дні його життя.

Кінострічка також переносить глядачів із Парижа в Україну, до подій та дійових осіб того короткого періоду УНР, коли Україна здобула, проте не змогла втримати незалежність.

https://www.youtube.com/watch?v=75yixFpFXFM

Фільм знімали за підтримки Держкіно України, яке виділо 23,6 млн грн. Загальний бюджет стрічки становить майже 48 млн грн. Окремі епізоди знімали у Львові, зокрема в одній із зал апеляційного господарського суду та в Палаці Потоцьких.

У ролях – Ірма Вітовська, Сергій Фролов, Богдан Бенюк, Євген Нищук (міністр культури України), а також багато акторів зі Львівщини, серед яких Мука Ярослав, Степан Глова, Орест Гарда, Ігор Гаврилів, Юрій Чеков.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи фільм “Таємний щоденник Симона Петлюри”, висловив задоволення тим, що українські митці порушують важливі історичні теми.

“6 вересня на екрани вийде історично-біографічний фільм “Таємний щоденник Симона Петлюри”. Стрічка – про останні роки одного з лідерів національно-визвольного руху минулого століття. Про Симона Петлюру московська пропаганда вигадала чимало міфів. Деякі не розвінчані й досі. Радий, що наші митці піднімають важливі історичні теми”, – написав Гройсман.

https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/2002964973093375/

Опубліковано

Групи продовженого дня: що зміниться з першого вересня

З першого вересня у школах діятимуть нові правила для груп продовженого дня, передає Львівська газета.

Відтепер для всіх шкіл України діє новий порядок створення груп подовженого дня. Відповідний наказ МОН, зареєстрований в Мін’юсті, опублікований у «Офіційному віснику України» від 31 серпня 2018 року, повідомляють у Міносвіти. Через технічні проблеми на сайті вісника переглянути документ наразі можна на веб-сторінці МОН за цим посиланням.

Головними новаціями порядку є те, що він передбачає кращі умови для дітей та вперше дає можливість відкривати інклюзивні групи.

Так, якщо раніше групи можна було комплектувати з учнів щонайменше 4-х вікових категорій, то зараз різниця у віці учнів однієї групи не може перевищувати 2-х років. Така зміна дозволить забезпечити комфортніші умови для дітей, враховуючи їхні індивідуальні психологічні відмінності та фізичний розвиток.

Водночас у школах, розташованих в сільській та/або гірській місцевості, де здійснюється підвезення шкільним автобусом, групи можна утворювати для учнів різного віку.

Рішення про створення та роботу груп подовженого дня приймають засновники шкіл за письмовими зверненнями батьків чи інших законних представників учнів. Для цього в школі також має бути відповідна матеріально-технічна база та умови для харчування. Для першокласників можуть створювати умови для сну.

Зараховувати дітей до груп можна протягом всього навчального року.

Перебувати в групі подовженого дня учні мають не більш як 6 годин на день. Режим їх роботи повинен включати:

  • прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як півтори години для учнів початкових класів;
  • харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
  • виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше 1 години;
  • проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менше 1 години;
  • фізкультхвилинки та гімнастику для очей через кожні 15 хвилин заняття для учнів початкових класів.

Наповнюваність групи подовженого дня не повинна перевищувати 30 дітей. Меншу граничну кількість учнів в групі може встановити керівник школи, погодивши це рішення з засновником.

Інклюзивні та спеціальні групи створюють за заявою батьків чи інших законних представників дітей.

Наповнюваність спеціальної групи має бути від 6 до 12 учнів, залежно від нозології.

В інклюзивних групах може бути до 30 дітей, однак кількість учнів з особливими освітніми потребами там має бути такою:

  • 1-3 – з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
  • не більш як 2 – з числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку або тих, що пересуваються на візках.