Цікаве

7 Грудня, 2018

10 причин, чому діти не хочуть ходити до школи

Вся правда про сучасну школу від 11-річного учня, пише WoMo.ua

Тимофій Дрогін, 11-річний спікер teen-конференції «Завтра на ім‘я_», розповідає, чому діти втрачають бажання вчитися і з часом починають просто ненавидіти школу.

На цій світлині мені близько року.

10 причин, чому діти не хочуть ходити до школи

На цій мені вже років п’ять, я пішов на підготовку до школи в садочок.

А це я в першому класі.

Бачите різницю? Зараз я розповім вам про десять причин, чому діти не люблять ходити до школи.

1. Вчитель

Коли ви лише приходите до школи, вам одразу намагаються вселити страх. Один з них – це страх вчителя.

2. Страх оцінки

Після першого страху розвивається страх оцінки. А потім страх покарання батьками, директором школи. У школі не дивляться на те, ким ти є, тебе судять тільки за твоїми оцінками.

3. Страх помилки

Ще один страх – це страх зробити помилку. Школа не вчить того, що помилятися можна і потрібно, адже тільки так ти можеш чогось навчитися.

4. Тролінг

Ще одна причина – глузування однокласників. І часто це вина вчителів, які виставляють дітей на посміховисько, вказуючи їм, що вони роблять щось не так добре, як їхні однокласники. Для них оцінка важливіша за учня.

Я відвідував дитячий клуб творчості, я навчився плести з бісеру, ліпити з тіста, робити браслети зі шкіри та багато чого іншого. І коли вихователька з мого гуртка прийшла до моєї школи запропонувати майстер-клас і розповіла про мої досягнення, то завуч здивувалася: «Тимофій? Такого не може бути!”.

5. Безглузді тести

Ці тести, які дають на уроках, неймовірно безглузді, тому що в них немає варіанта своєї відповіді. Дитина, щоб отримати хорошу оцінку, намагається вгадати одну відповідь із запропонованих, але ж у неї може бути своя думка, яку вона не може написати.

Я не думаю, що настане час, коли всі будуть пам’ятати всі столиці світу, все, що написав Тарас Шевченко, квадратний корінь з п’яти. Мені здається, якщо людина чимось зацікавиться, то вона дізнається більше, ніж дитина за 10 років школи. І якщо їй знадобляться знання з інших сфер, то вона з легкістю зможе їх одержати.

6. Обсяг домашніх завдань

Я читав, що немає ніяких доказів, що домашні завдання впливають на успішність і освіту дітей. Одного разу мені дали таку кількість завдань з англійської, що після трьох годин писанини я встав і не зміг розігнути шию. Мене відвезли до травмпункту, і цілий тиждень я ходив у шийному корсеті.

7. Заборона на унікальність

У школах дуже не люблять, коли хтось відрізняється від інших. Це починається з учителя, передається учням і залишається з ними на все життя.

8. Школа не вчить бути щасливим

Я читав, що коли Джону Леннону з The Beatles було п’ять років, мама йому сказала, що найголовніше в житті – бути щасливим. Потім він пішов до школи і його запитали там: «Ким ти мрієш стати в житті?» Він відповів: «Щасливим». Йому сказали: «Ти не розумієш завдання». На що він відповів: «Ви не розумієте життя».

9. Школа не вчить працювати з інформацією

Наприклад, я переглядаю канал на YouTube, де вчитель фізики легко і захоплювально розповідає матеріал. Читання або перегляд таких ресурсів може замінити десятки нудних уроків.

10. Школа не готує до дорослого життя

Школа – це підготовка до дорослого життя. Але вона не вчить, ні як зберегти і збільшити прибуток, ні як отримати його, ні взагалі як заробляти. Я вважаю, що головним предметом у школі міг би стати предмет, на якому б нас вчили розуміти одне одного. Адже вміння спілкуватися – найважливіше.

6 порад для дітей, як вижити в школі

1. Щоб навчитися виживати в школі, потрібно мати життя за її межами.

2. Не бійтеся помилок і беріть з них досвід. Мені подобається приклад Томаса Едісона. Він помилився 999 разів перед тим, як створити електричну лампочку. Але насправді він не помилявся, він просто визначив 999 варіантів, які не працюють.

3. Щоб розвивати свої навички спілкування, я би порадив брати участь в конкурсах, заходах, навіть зачитати вірш в класі – це вже якийсь досвід.

4. Експериментуйте, цікавтеся і вчіться заробляти якомога раніше. Це розвиває впевненість. Я, наприклад, плету браслети. Зараз мені допомагають батьки, але в майбутньому я планую відкрити свій маленький онлайн-магазин.

5. Шукайте «свою» школу. Моя порада батькам: прислухайтеся до дитини, якщо вона говорить, що в нинішній школі їй не подобається.

6. І головне, де би ви зараз не вчилися, ким би вас не вважали, вірте в себе!

Джерело: То є Львів

7 Грудня, 2018

Желейні десерти — ТОП-6 дивовижних смаколиків тільки для вас

1. Желейний рисовий десерт

Інгредієнти на 2 порції желейного рисового десерту:

4 столових ложки вареного рису

150 г сиру

1 столова ложка желатину

5 столових ложок нежирних вершків (або молока)

2 столових ложки цукрового піску

ванільний цукор — за смаком

кориця мелена — на смак

Приготування желейного рисового десерту :

Рис відварюємо до готовності в підсолодженій воді. Пропорції рису і води вказані на упаковці крупи (якщо не вказані, то на 1 частину за об’ємом рису беремо 2 частини води).

Желатин замочуємо в невеликій кількості теплої води, даємо набрякнути, а потім розпускаємо на водяній бані.

Сир змішуємо з вершками (або молоком), цукровим піском, ванільним цукром, корицею.

Змішаємо масу в блендері.

До сирної маси додамо желатинову масу і рис. Ретельно перемішати. Можна попередньо рис також подрібнити за допомогою блендера, а можна залишити цілим для фактурної консистенції десерту.

Розливаємо масу по формах і ставимо в холодильник застигати.

Щоб легко витягти желе з форми, опустимо його дном вниз в гарячу воду на кілька секунд, а потім перевернемо на тарілку.

Подавати десерт можна з будь-яким солодким соусом, розтопленим шоколадом, джемом, варенням …

2. Шоколадне желе

Інгредієнти для приготування шоколадного желе:

120 г гіркого шоколаду

500 мл молока

10 г желатину

цукровий пісок — за бажанням

Приготування шоколадного желе:

Закип’ятити молоко.

Желатин замочити в невеликій кількості теплої води, дамо набрякнути, а потім розпустимо на водяній бані.

Додамо желатин в молоко, прогріємо трохи, інтенсивно помішуючи.

Поламаємо чорний шоколад на шматочки і змішуємо з молоком. Перемішаємо до повного розчинення шоколаду, поки не вийде маса однорідного кольору.

Заллємо суміш у форми і поставимо в холодильник.

Подамо десерт, посипавши тертим шоколадом або мигдальними пелюстками.

3. Желейний торт з ківі і сметани

Інгредієнти для коржа:

400 г пісочного печива

150 г вершкового масла

Інгредієнти для зеленого желе:

2 упаковки желе зі смаком ківі

2 штуки ківі

25 г желатину

Інгредієнти для білого желе:

750 г сметани

500 мл молока

35 г желатину

200 г цукрового піску

Приготування желейного торта з ківі і сметани:

Розламаємо печиво в крихту. Змішаємо цю крихту з розтопленим вершковим маслом. Тісто має вийти досить мокрим.

Дно форми застилаємо харчовою плівкою. Викладемо у форму тісто, розрівняти його по поверхні, придавивши ложкою. Помістимо форму в холодильник.

В кип’ячене, але злегка остигле молоко, додати желатин, розмішати до повного його розчинення.

Зіб’ємо міксером сметану з цукровим піском. Не вимикаючи міксер, обережно додамо в сметану молоко з желатином тонкою цівкою, щоб від перепаду температур желатин не згорнувся грудками.

Виллємо суміш у форму поверх коржа. Ставимо в холодильник на годину. За цей час маса повинна схопитися.

Приготуємо за інструкцією на упаковці желе з ароматом ківі. Дамо охолонути.

Ківі очистимо від шкірки, наріжемо скибочками або часточками.

Дістанемо форму з десертом з холодильника, перевіримо чи ущільнилася поверхня. Якщо ні, то дамо постояти в холодильнику ще трохи.

Якщо поверхня вже досить щільна, заллємо зверху шар охололого зеленого желе.

Викладемо зверху красиво скибочки ківі. Витримуємо торт в холодильнику ніч.

4. Желейний торт «Мозаїка»

Інгредієнти для приготування желейного торта «Мозаїка»:

4 пачки желе різних кольорів

400 мл згущеного молока

85 г желатину

Приготування желейного торта «Мозаїка»:

Приготуємо в різних посудинах пакетоване желе згідно з інструкціями на упаковці. Залишимо застигати, можна навіть на ніч.

Желатин замочити в невеликій кількості теплої води, дамо набрякнути, а потім розпустимо на водяній бані.

Змішуємо желатин зі згущеним молоком, добре перемішати.

Кольорове желе поріжемо кубиками, засипаємо їх довільно в відповідну форму, заллємо згущеним молоком з желатином.

Поставимо застигати в холодильник.

5. Тарт з мандаринами

Складові:

100 г вершкового масла

2 яєчних жовтки

130 г пшеничного борошна

30 г меленого мигдалю

дрібка солі

125 г цукрового піску

20 мл води

300 г солодкої сирної маси

25 г крохмалю

2 яйця

350 г мандаринів

1 упаковка желе без смакових та ароматичних добавок

Приготування тарта з мандаринами:

Приготуємо тісто: змішати масло, борошно, мигдалеву крихту, сіль і 25 г цукрового піску. Руками розітріть в крихту, додамо жовтки. Замісити тісто щільне, потроху підливаючи холодну воду.

Тісто помістимо між листами пергаменту або харчової плівки, і розкачати в тонкий пласт.

Перенесемо обережно пласт в змащену форму, сформуємо бортики.

У сирну масу всипати цукровий пісок за смаком (якщо потрібно). Розітремо масу з яйцями, додамо крохмаль.

Тісто протикаємо виделкою в декількох місцях, зверху викладемо начинку. Випікаємо при температурі 200 ° С приблизно півгодини. Остудити.

Приготуємо желе відповідно до інструкції.

Очистимо мандарини від шкірки, розділимо на дольки. Викладемо часточки на поверхню тарта, заллємо желе. Поставимо в холодильник до застигання.

6. Желе з шампанського

Інгредієнти на 6 порцій желе із шампанського:

3 чайних ложки з гіркою желатину

1 склянка холодної води

3/4 склянки і ще 3 столових ложки цукрового піску

1 пляшка (750 мл) сухого шампанського

500 г ягід і / або фруктів (можна морожених або консервованих)

Приготування желе із шампанського:

Желатин замочити в холодній воді, дамо набрякнути, а потім розпустимо на водяній бані.

Цукровий пісок засиплемо в воду з желатином, перемішаємо до повного розчинення.

Помішуючи, додамо шампанське.

У форми для подачі насиплемо по жмені ягід і / або шматочків фруктів. Заллємо желейною сумішшю.

Поставимо в холодильник до застигання і приходу гостей.

Впевнена, що ці желейні десерти припадуть Вам до душі. Смачного!

Джерело: Пошепки

7 Грудня, 2018

Австрійський банк випустив зворушливий різдвяний ролик про любов

Австрійський банк випустив зворушливий різдвяний ролик про любов. Erste Bank und Sparkasse розмістив у мережі ролик, який зібрав більше 24 мільйонів переглядів.

https://www.facebook.com/erstebank.sparkasse/videos/272546250112026/

Історія про те, що з колючим їжачком ніхто з лісових жителів не міг подружитися. Але на Різдво на нього чекав особливий подарунок.

Не забудьте поділитися з друзями 🙂

Джерело: mmr.ua

6 Грудня, 2018

Які легенди приховують відомі замки України

Замки і фортеці по праву займають перші позиції в рейтингах найвідвідуваніших місць України.

Майже кожна фортеця має своїх привидів. Майже від кожної прориті величезні підземні ходи, настільки гігантські, що там би проїхала ціла підвода з чотирма кіньми.

Замок Паланок

Замок Паланок, в місті Мукачево на Закарпатті, дуже таємничий. Колишня резиденція Трансильванського князівства має надзвичайно багату історію.

Тут підписувалися міжнародні документи, мирні договори, на його території проходили народні повстання. Будучи побудованим за різними даними в 900-1300-х роках, замок став справжньою пам’яткою архітектури та історії.

Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог і зберігся в майже ідеальному стані до наших днів.

Більшою мірою прославили цю фортецю дві жінки – Софія Баторі та Ілона Зріні – свекруха і невістка, які керуючи замком, встигали ще й ворогувати між собою.

І якщо Ілона увійшла в історію як хоробра захисниця укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава.

Часто розповідають, що ця жінка мала пристрасть до людської крові і не тільки вбивала заради неї, а й приймала криваві ванни, приносячи в жертву 13-річних дівчат.

Олеський замок

Із Закарпаття вирушимо на Львівщину, а саме в Олеський замок, що в Буському районі. Є тут, звичайно, свої привиди, але не про них піде мова. Цей замок особливо важливий для поляків, бо тут в 1629 році народився майбутній король Польщі Ян III Собеський.

І ось саме про його народження існує дуже цікава легенда.

Кажуть, мати народжувала майбутнього полководця під час грози.

Але ще більш драматично те, що в цей же час на замок напали татари. І ось коли бабка-повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив грім. В результаті стіл тріснув, а баба оглухла. Тоді це пояснили як пророцтво: немовля повинно стати особливою людиною.

У 1951 році в Олеський замок знову потрапила зловісна блискавка, через що почався страшна пожежа. Але будівля встояла. Хоча за всі роки його існування стіни були практично знищені. І тільки кілька десятків років тому практично з руїн замок був відновлений.

Підгорецький замок

Замок побудований в кінці 1630-х років. Спочатку належав гетьману Станіславу Конецпольському, згодом Яну III Собеському, потім Вацлаву Жевуському, крім володарів корони так само належав поміщикам Сенгушкам.

За часів Жевуського замок був самим розкішним палацом на західно-українських землях. Але потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут і госпіталь. Чого тільки не робили люди.

І всі, кому починаючи з XVIII століття і до сих пір доводилося провести в легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю.

Напівпрозору, в білому вбранні і з чорним обличчям Марію. Хто ця жінка, привид якої бачили мало не всі жителі селища?

Виявляється, спокій не знаходила душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив графиню в нападі ревнощів. Тіло сховав десь в замку, оскільки поховати з усіма ритуалами свою жертву не міг. Деякі старожили розповідають, що тіло молодої дружини було замуровано в кам’яні стіни замку.

Кременецький замок

Що ж, тепер пропонуємо відправитися в Тернопільську область, а саме до її волинської частини – міста Кременець. Там, сьогодні, з гори Бони, на якій стоїть замок, розгортається дуже красивий вид.

Існує дуже давня легенда про ці місця.

Нібито багато років тому, ще до Київської Русі і задовго до будівництва справжнього замку дочка дулібського воєводи Тура на ім’я Ірва щоранку з високої (тодішньої) кріпосної вежі милувалася пейзажами. Раптом гору оточило вороже військо аварів.

Побачивши вгорі красуню Ірву, ворожий правитель закохався до нестями. Вимагав, щоб йому віддали Ірву. Дізнавшись про це, дівчина прийняла рішення відмовити.

Однак аварське військо було величезним і їм вдалося захопити фортецю. А дівчина, щоб не потрапити в руки варварського володаря, стрибнула в прірву. Як тільки не шукали вороги її тіло – не знайшли.

На місці, де земля поглинула Ірву, забило цілюще джерело.

«Мавританська перлина» – Палац Курісів

Замок загублений серед очеретів Одеської області, де на узбережжі Тилігульського лиману ви можете відкрити для себе щось особливе.

Зруйнований міст натякає на те, що колись тут протікала річка. Зараз палац Курісів – це архітектурна пам’ятка державного значення, а колись це була унікальна будівля родового маєтку підполковника Івана Онуфрійовича Курися.

Маєток було побудовано не відразу. У 1810-1820-х роках було спроектовано його східне крило, в 1891-1892-х роках – основна частина будівлі. Палац добудовувався вже після смерті його першого власника. Архітектурна композиція палацового ансамблю втілює мавританський стиль з використанням елементів готики.

Такий тип споруди різко контрастував з іншими стародавніми будівлями, які зводилися в той час в Україні. Найяскравішою деталлю старовинній частині будівлі, і всьому палацу Курісів, є восьмигранна вежа, що нагадує мінарет. Вона високо піднімається над будовою, дозволяє здалеку помітити сам маєток.

У новій же частині будівлі був передбачений великий зал для прийому гостей, проведення балів і святкування різних урочистостей.

Його яскрава особливість полягала в тому, що основне освітлення надходило через дах. Стеля трималася на колонах, які були прикрашені альфрейними розписами.

Це говорило про зародження романтизму в архітектурній стилістиці України 19 століття. З обох сторін палац Курісів був оформлений одноповерховими аркадами.

Замок – корабель

У селі Сидорів на Тернопільщині, над річкою Суходіл піднімаються в небо руїни замку-корабля. Побудований в 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським Марціном Калиновським, замок своєю незвичайною витягнутої формою дійсно нагадує корабель.

Його довжина – 178 метрів, а ширина – 30 метрів. «Носова» частину замку, велична вежа, що служила для спостереження за місцевістю. У разі нападу ворога річку перекривали греблями, і фортеця-корабель виявлялася б на острові, серед боліт і озер.

Кожен старовинний замок зберігає свої легенди. Багато з них суперечать історії, деякі і зовсім не схожі на правду. Проте, люди схильні в них вірити.

Тому що жити цікавіше, коли тебе оточують містичні вигадки, казки, легенди.

5 Грудня, 2018

Що подарувати на Різдвяні свята? Варіанти цікавих подарунків

Зазвичай Різдво у нас асоціюється із родинним затишком, теплим домом, ароматом мандаринок та маленькою вірою в чудо. Хіба ж не хочеться в такі моменти, щоб наші близькі люди відчули атмосферу свята сповна? Різдвяні подарунки – зазвичай особливі з тієї причини, що несуть в собі частинку магії і добра.

Тому ось декілька ідей, які порадують, ощасливлять або й здивують рідних вам людей:

1. Оригінальний блокнот

Блокнот – це чудовий подарунок, оскільки в ньому можна проявити свою творчість наповну – писати, занотовувати плани, малювати, робити наклейки. Крім того зараз блокноти настільки популярні, що видавництва змагаються в оригінальності їхнього вигляду. З таким вибором підібрати щось цікаве адресату подарунку не складе особливих зусиль.

2. Книга

Книга – це завжди актуальний класичний подарунок. При виборі краще звертати увагу на невимушені, легкі, історії, які можна читати, закутавшись у плед і смакуючи гарячий шоколад. І немаловажлива умова – написані українськими письменниками. Такий подарунок чудово допоможе розслабитись під час довгих зимових вечорів.

3. Теплий одяг

Светр – подарунок, який в зимові холоди допоможе вам і виявити свою турботу про близьких людей, і підняти їм настрій.

Також можна придбати теплу піжаму, худі, сімейний комплект, які теж не відстають в оригінальності.

4. Набір авторських цукерок

Авторські цукерки зазвичай виготовляють під замовлення, враховуючи ваші побажання по упаковці, вигляду та смаку начинки. Такий подарунок дійсно є незабутнім, оскільки такі набори продаються в єдиному екземплярі.

5. Подарункова Коробка

Перевага такого подарунку – в ньому немає жодних обмежень по наповненню. Все залежить тільки від того, що полюбляє отримувач подарунку. В такі коробки можна покласти пряники, солодощі, листівки, ялинкові прикраси, чашки, шкарпетки і, звісно, всі вище перелічені варіанти.

При виборі подарунку не забудьте про головну суть Різдва – любов до найдорожчих вам людей. Теплі слова та ваша посмішка – обов’язковий атрибут свят, який допоможе проявити ваші найтепліші почуття. А цей невеличкий перелік покаже вам варіанти, як це зробити максимально красиво.

Авторка: Вікторія Бабенко

4 Грудня, 2018

Віршик, знайомий з дитинства. Aктyaльнo як нiкoли

Рaз я взyвся в чoбiтки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,

Лeдвe стaв ялинкy брaти,
А на мене зайчик – плиг!
Став ялинку віднімати.
Я-сюди, а він – туди…

«Не віддам, – кричить, – нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можно гратись:

Пoрyбaєтe лiси –
Ніде буде і сховатись.
А у лісі срізь вовки,
І ведміді, і лисиці,

І ворони, і граки,
І рoзбiйницi-синицi».
Страшно стало… «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, –
Я не буду більш ніколи!».
Низько, низько я зігнувсь,

І ще нижче скинув шапку…
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

Автор: Олександр Олесь

4 Грудня, 2018

10 причин, чому дітям треба долучитися до Пласту

“Я потрапила у Пласт досить пізно, у 21 рік. Із першого двотижневого пластового табору я закохалась у цей світ – світ реальних пригод, світ непопсових пісень, волинських лісів, нічного аж-до-неба вогнища, світ відповідальності, завдань і лідерства”, розповідає Plastchicago.org.

Якщо вашій дитині 9-11 років, саме час подумати чи варто віддати дитину у Пласт.

1. У Пласті дитина завжди буде знати, чим зайнятися.

Мені здається, а може мені так тільки здається, що сучасні діти не знають, чим себе зайняти у вільний час. Коли уроки вивченні, на дворі холодно, книги читати не особливо хочеться, то відразу «виручає» телевізор або планшет. У Пласті ж діти отримують посильні цікаві завдання у формі гри, які треба виконати вдома. Але не батькам до 2 ночі робити ікебани на уроки творчості, а дійсно діти повинні це зробити самі. Участь батьків часто заохочується, але мистецька досконалість не основне, адже оцінок немає. Завдання настільки цікаві, що вони реально захоплюють фантазію дітей, і вони пишаються тим, що самі виготовили.

А ще мені подобається, що діти вивчають багато ігор (на уважність, на розвиток пам’яті, рухливих і т.д. ) і самі можуть запропонувати щось вдома пограти, а не просто «давай пограємось!», – «давай. у що?», – «не знаю…».

2. Пласт – це добровільний колектив.

Школа це прекрасно. Але чомусь не у всіх залишаються світлі спогади про школу. Можливо, одне із пояснень – у школі є той колектив дітей, який сформувався досить випадково: діти із сусідніх будинків ходять у найближчу школу. Звичайно, можна поміняти школу, клас, але все ж це є досить примусове об’єднання. У Пласт же ходять діти, які самі або батьки яких мають спільні цінності, про які дивись наступний пункт.

3. Пласт дає не лише знання, а й цінності.

Пласт — це, в першу чергу, виховна організація. Тут дійсно виховують характер, прагнення ставати кращим щодня, допомагати іншим тощо. І, якщо діти у 10 років цього ще не до кінця розуміють, то мають розуміти батьки, які хотіли б бачити своїх дітей з міцним характером, цінностями, які плекаються тут уже понад століття. Проте не забувайте і про те, як багато знань про природу, навколишній світ, про сучасні досягнення, історію, культуру, про видатних особистостей дізнається ваша дитина. А це – знання, які подаються і вивчаються у колі однодумців у формі грі, тому без зазубрювання і втоми.

4. Пласт — це добровільний вибір, який вчить відповідальності.

У Пласті усі знають, що кожна дитина має право на помилку. На одну, і навіть дві. Головне, щоб зрозуміти і виправитись. Тому у Пласті дитина буде мати свою сферу відповідальності, свою роль (скарбник, писар, гуртковий чи просто хронікар), яку треба гідно виконувати. Якщо допустився помилки – ти уже знаєш, де міра твоєї відповідальності, і що зробити наступного разу, щоб було краще.

9-12 років таки підступний вік – уже хочеться трохи уникнути домашніх обов’язків («я не чув, що ти казав», «я цього не робив, так було до мене», «ти не казав цього робити, а я сам не бачив»). У Пласті вчать діяти наперед – не коли попросять, скажуть, нагадають, а наперед).

Дозвольте вашим дітям стати самостійними, а відтак – відповідальними.

5. Пласт щодня робить пластунів кращими.

Це не жарт. У Пласті є таке правило — щодня, як і кожен скаут у світі, пластун повинен робити добре діло. Звичайно, всі починають із маленьких добрих діл: підлив квіти, самостійно помив посуд, почистив дорогу від снігу, заробив кишенькові гроші. Але це ті маленькі справи, які раніше просто не помічались. А тепер у них є більший сенс, їх треба навіть записати у окремий зошит. І тоді у грудні уже є список добрих менших і більших справ, і спокійно можна писати листа святому Миколаю, просячи про подарунок. Ці дитячі добрі справи переростають у хорошу звичку у дорослому житті, і стають невід’ємною частиною характеру людини і великих добрих справ.

6. Батьки, будьте готові — ви також трохи змінитесь.

Так, ви будете купувати наплічник на перший юнацький табір, будете переживати під час літньої зливи, адже дитина у лісі ночує, будете вболівати за її пластові відзначення. Перший час вам треба буде їхати, можливо, аж через пів міста, щоб дитина відвідала пластові заняття. І це вже також трохи змінить ваші вихідні.

Так, ви спільно із дитиною вивчите забуті колядки, дізнаєтесь що таке «гаївки», пригадаєте, як визначити сторони світу, як в’язати вузли, як малювати карти місцевості. Так непомітно і легко ви приєднаєтесь до Великої Пластової Гри. Зрештою, до Пласту і самому можна приєднатись у будь-якому віці.

7. Пласт підтримує авторитет батьків.

Як не прикро визнавати, але у перехідному віці, часто батьки не є авторитетом для своїх дітей. Діти можуть не приймати ваших порад, недочувати ваших прохань. Тому у Пласті є виховники – це спеціально навчені старші пластуни, які всього на кілька років (5-10) старші за юнацтво, проте які є авторитетом для них. А як інакше, якщо разом у мандрівки ходили, якщо виховник знає усі найостанніші серії «Зоряних ігор», і він не мама чи тато, які ходять на батьківські збори. Пласт підтримує авторитет батьків і допомагає юнацтву та батькам безконфліктно пережити ці турбулентні роки.

8. Пласт це хороший смак, якісна музика і розвиток талантів.

Знаєте, найкращі пісні, найгарніші концерти, які я коли-небудь чула, це були українські пісні під гітару у пластовому колі. Страшно подумати, якби не Пласт, я може ніколи б не знала слів до пісень «Плач Єремії», «Океан Ельзи», «Братів Гадюкіних», не слухала б «Мертвих півнів», «Тартак» і т.д. Натомість, знала б усіх зірок «Х-фактору», брррр…

Окремо про гітару: Пласт і гітара — це одне ціле. Тож вашій дитині не потрібно буде додатково ходити на уроки гри на гітарі – одне літо і ваша дитина грає. При чому, гітара у руках дівчини виглядає так само гарно, як і у руках хлопця. Хоча зізнаюся — я так і не навчилася грати на гітарі, але ж я і прийшла у Пласт у 21, а ваша дитина може почати значно раніше.

9. Пласт це здОрово і здорОво.

Мабуть, ви знаєте, що у Пласті дотримуються здорового способу життя. Тобто, ніяких шкідливих звичок, захоплень, експериментів зі здоров’ям. Спортивні фестивалі, змагання, а ще табори – літні, зимові, мандрівки цілий рік. Хіба це не здОрОво?) Пласт — це природа, це Карпати, це ліси, це озера, це пройдені десятки і сотні кілометрів, це простір і це така краса! А ще люблю Пласт за гумор і невтомний оптимізм. За час мого пластування я так і не зустріла жодного пластуна-песиміста, а оптимісти, як відомо, і живуть щасливіше.

10. Пласт – це друзі на усе життя.

Найголовніше – Пласт це друзі на все життя. Адже ви стільки разом пережили, змайстрували, створили, переспівали, пройшли, у вас спільні жарти, спільні спогади! І де я б я не зустрічала зараз пластунів різного віку, я знаю, які пісні він чи вона співали при варті, які у них цінності, із чого почати із ним (нею) розмову. І ще знаю, чому пластуни вітаються лівою рукою, при цьому промовляючи «СКОБ!».

*Контакти осередків Пласту в Україні тут

Автор: ст. пл. Ліна Остапчук, Бурх / plastchicago.org

3 Грудня, 2018

Так любив Франко: іменинний пиріг за рецептом дружини Івана Яковича

У родині Івана Франка було не прийнято святкувати день народження. Натомість вся сім’я відзначала іменини кожного з членів родини.

Дружина письменника, Ольга, мала свій особливий рецепт приготування частування у цей день. Традиційно, поверх пирога, тістом викладали ім’я іменинника.

На недавньому відкритті експозиції «Кухня родини Франків», у меморіальному будинку письменника, було представлено рецепт цього м’ясного пирога, розповідає Львівська газета.

Іван Франко з дружиною Ольгою Хоружинською 1886 р. сфотографувались у Влодзімежа Висоцького одразу після одруження на пораду польської письменниці Елізи Ожешко

На пиріг:

1 пакетик сухих дріжджів;
1 ложка цукру;
0,5 ложки солі;
0,5 горнятка молока;

2 горнятка молока;
2 фунти муки (1 фунт – 453 грама);
2-4 яйця;
0,5 горнятка топленого масла;

На начинку:

1 фунт свинини;
1 цибуля;
1 ложка масла;
2 твердо зварені яйця;
1 сире яйце;

Спосіб приготування:

Розчинити пакетик сухих дріжджів у пів склянці теплого молока, всипавши туди пів ложечки солі і ложечку цукру.

Коли підійде в теплі, вилляти це в теплу миску, додати ще дві склянки молока і дві склянки муки, розмішати і, накривши стирочкою (кухонним рушником), нехай сходить яку годину.

Коли зійде, додати 2 до 4 яйця (коли пиріг солодкий, треба додати ще дві ложки цукру), решту муки і місити.

Коли почне відставати від руки, додати пів горнятка топленого масла і знов вимісити.

Поставити в тепле місце, нехай підростає з годину.

Тісто повинно бути пухке, не густе, бо йнакше пиріг буде забитий.

Коли тісто підросло, поділити його на три частини (третя трохи менша, на прикрасу). Помастити бляху. Розтачати одну частину і вмістити її зручно у блясі. На неї наложити начинку. Потім розтачати другу частину і прикрити нею начинку.Із третьої частини розтачати тонкі валочки, із яких виплести край пирога і виписати ім’я іменинника.

Пиріг у блясі лишити ще на півгодини, накривши його. Коли підросте, помастити розколоченим яйцем і поставити на 176 градусів та пекти годину. По 3/4 год. можна підсунути на 204 градуси, щоб пиріг гарно зарум’янився.

Начинка:

Можна приготувати день наперед. Січене м’ясо пересмажити на маслі з дрібно січеною цибулею, посолити, а хто любить, то й поперчити, часто мішаючи. Коли всмажиться, відставити.

Посікти два твердо зварені яйця і вимішати з м’ясом. Нехай простигне.

Перед накладанням на тісто вбити ще одне сире яйце і вимішати, щоб маса держалась купи.

3 Грудня, 2018

10 кращих книг про життя і про сильних людей, що долають труднощі

1. “Життя в борг”, Еріх Марія Ремарк
Життя в борг. Життя, коли не жаль нічого, тому що втрачати, по суті, вже нічого.

2. “Квіти для Елджернона”, Деніел Кіз
Сорок років тому це вважалося фантастикою.

3. “Дари волхвів”, О. Генрі
Чудовий коротка розповідь О’Генрі. Його можна назвати паперовим антидепресантом для будь-якого віку.

4. “Сто років самотності”, Габріель Гарсіа Маркес
“Сто років самотності” – культовий роман, що викликав, за словами сучасників, “літературне землетрус”, приніс своєму авторові надзвичайну популярність у всьому світі.

5. “Над гніздом зозулі”, Кен Кізі
Подібно численним гучним подіям, пов’язаним з ім’ям “веселого пустуна” Кена Кізі, його перша книга “Над гніздом зозулі” (1962) справила багато шуму в літературному житті Америки.

6. “Співаючі в тернику”, Колін Маккалоу
Книга, яка навіки вписала своє ім’я в “золотий фонд” високих любовних романів.

7. “Три товариші”, Е.М. Ремарк
Роман розповідає про трагічну долю німецьких солдатів, що повернулися з полів першої світової війни.

8. “Біле на чорному”, Рубен Давид Гонсалес Гальєго
Російський письменник, що живе в Мадриді, Рубен Давид Гонсалес Гальєго, онук генерального секретаря Комуністичної партії Іспанії, повною мірою відчув на своєму особистому досвіді значення слів “комуністична мораль”.

9. “А зорі тут тихі …”, Борис Васильєв
Один з найбільш щирих і проникливих творів про війну.

10. “Я, якої не було”, Майгулль Аксельссон
У цієї дівчинки не було імені. Вірніше, було відразу два.

1 Грудня, 2018

Дивовижна музика Людовіка Ейнауді. Відкладіть на трошки усі справи і просто послухайте

Людовіко Ейнауді — італійський композитор неокласичної музики та піаніст.

Його твори поєднують класичні традиції з елементами поп-, рок-, фолк-музики й інших сучасних течій; вони наповнені образами, глибоко емоційні — це є основною причиною того, що Ейнауді на сьогодні є одним із найбільш поважних і популярних композиторів.

Пропонуємо послухати разом з нами його композицію “Divenire”.

Не забудьте закрити очі під час прослуховування. Дивовижні відчуття.

Джерело: То є Львів