6 звичок, через які людина завжди лишається бідною

Фінансова ситуація кожного залежить від його стилю життя і поводження із грішми. Нерідко люди із однаковим достатком мають абсолютно різні рівні життя. Одні завдяки економії й плануванню бюджету примножують заощадження. Іншим бракує грошей на життя.

Кореспондент поспілкувався із фахівцями з особистих фінансів й виокремив 6 звичок, які програмують людину на бідність.

Щоденне повторювання про брак коштів

Деякі люди схильні часто думати про брак коштів і повторювати це друзям і родичам. Після такої поведінки розвивається дріб’язковість, люди й самі починають вірити у свою фінансову безперспективність, пояснюють психологи.

“З одного боку, людина показує оточенню свою фінансову неспроможність. Її починають сприймати як проблемну й неуспішну. З іншого боку, вона блокує для себе і більші заробітки, й купівлю речей, які не належать до групи першої необхідності”, – пояснює психолог Павло Войтюк.

Задоволення миттєвих потреб

Велика частина українців схильна бездумно витрачати гроші на те, що принесе задоволення на 10-20 хвилин. Це купівля кави у кавомобілі, пива, сигарет, солодощів. На такі звички люди витрачають по мінімальній зарплату в рік, порахували у компанії AFS.

“Наприклад, той, хто раз на кілька днів купує каву біля свого місця роботи, у рік витрачає близько 4 тисяч гривень. Хто звик майже щовечора пити пиво із чіпсами, у рік позбувається близько 7 тисяч. Є люди, які звикли їздити скрізь на авто. За короткі поїздки, які можна було замінити ходьбою, вони також викидають тисячі. Таке недбале ставлення до грошей заважає більшості українців заощаджувати й досягати своєї фінансової цілі”, – каже  спеціаліст із особистих фінансів Тарас Радзівіл.

Спонтанні покупки

На незаплановані покупки зазвичай витрачають на третину більше, ніж на заплановані щотижневі закупи.

“Особливо шкодить сімейному бюджету різного придбання речей не першої необхідності. Наприклад, якихось речей у підземному переході по дорозі на роботу або солодощів на касі в супермаркеті”, – пояснює Олександр Бойко, спеціаліст із особистих фінансів.

Нерідко зробити спонтанну покупку людей підштовхують акції та знижки.

“Люди піддаються маркетниговому ходу торгівельних мереж і часто купують непотріб або беруть значно більше продуктів чи речей, ніж їм потрібно. Ті, хто не може контролювати себе при вигляді акційної пропозиції, приречені щомісяця спускати зайві гроші”, – каже спеціаліст.

Відсутність життєвого плану

Жодна людина не може заощаджувати кошти просто так. Має бути кінцева мета – придбання в майбутньому житла або автомобіля, проведення відпустки за кордоном, зміна техніки в домі чи започаткування бізнесу.

“Важливо мати фінансовий план. Однак особистого фінансового плану не може бути без виокремлення життєвих пріоритетів. Тому люди, які не мають чітких цілей, зазвичай живуть одним днем – витрачають все, що заробили й не намагаються знайти додаткові джерела доходу. На жаль, таких більшість. Людина ніколи не стане забезпеченою без плану, маючи середні доходи”, – пояснює Олександр Бойко.

Фінансовий план повинен включати у себе як крупні покупки, заощадження, так дрібні щоденні дії із грошима – список для походу в магазин, список знайомих, кому треба подарувати подарунок на день народження, вважає спеціаліст. За його спостереженнями, люди, які живуть за фінансовим планом, заощаджують від 20 до 25% свого доходу.

“Непрогнозованість навіть у мінімальних витратах – це завжди шлях до бідності. Наприклад, людина, яка йде у супермаркет і не може передбачити, що треба буде продукти у щось класти, купує на касі пакети. За рік витрачає на них від 400 до 600 гривень”, – розповідає Тарас Радзівіл.

Систематичне використання кредитки

Кредитка – це чудовий інструмент для того, аби миттєво отримати необхідні кошти. Однак люди, які часто її використовують, приречені мати величезні витрати.

“Справа в тому, що користування кредиткою дуже дороге – понад 50% річних. Плюс – плата за її використання – від 70 до 200 гривень у рік. Також психологічно витрачати банківські кошти значно легше, ніж свої. Тому люди активніше їх використовують. Навіть в тих випадках, коли можна було б і утриматися від покупок”, – пояснює Олександр Бойко.

Купівля брендових речей

Серед українців більшість людей, маючи зовсім скромні доходи, намагаються купувати техніку й одяг іменитих брендів.

“Це філософія бідних. Вони намагаються через купівлю іміджевого телефона за свої 3-4 зарплати наблизитися до побуту багатих людей. При чому це стосується більшості покупок. Деякі замість нового автомобіля “Шевроле”, купують 10 річний БМВ, щоб круто виглядати. А потім пів зарплати щоквартально віддають на ремонт тієї машини”, – каже Олександр Бойко. Він вважає, що при мінімальних доходах не варто переплачувати за бренд.

“Ми живемо у світі глобалізації технологій і великого вибору товарів. Безглуздо купувати собі дорогий німецький дриль, щоб раз на рік прикрутити карниз чи поличку в квартирі. Краще у такому разі придбати китайський у 5 разів дешевший. Це ж саме стосується й іншої техніки”, – каже він.

Джерело: znaj.ua 

Сьогодні Україна відзначає День молоді

День молоді, як національне свято, було затверджено 22 червня 1994 року президентом України Леонідом Кравчуком, пише  LifeStyle24.

За указом президента, День молоді в Україні відзначаємо щорічно в останню неділю червня.

Дата святкування Дня молоді у 2019 році – 30 червня.

Під категорію “молодь” в Україні припадають громадяни віком від 18 до 35 років. Проте згідно з офіційними нормами ВООЗ, молодою вважається людина віком до 44 років.

Історія свята

СРСР святкував “День радянської молоді” у останню неділю червня, а після розпаду Радянського Союзу, Україна та Білорусь традиційно продовжила святкувати у старий період. Натомість, Міжнародний День молоді відзначається 12 серпня. Завдяки цьому дню в ООН прагнуть залучити найбільш енергійне покоління у політичне та соціальне життя своєї країни.

Традиції святкування Дня молоді

В Україні на День молоді традиційно проходить безліч цікавих подій, фестивалів та спортивних заходів. З кожним роком у цьому дні все дужче відчувається соціальний підтекст, збільшується кількість благодійних акцій, соціальних флешмобів та тематичних івентів. Щороку Кабмін виділяє 60 премій на День молоді для заохочування найбільш талановитих молодих людей.

Чи корисно “відсипатися” на вихідних: роз’яснення від МОЗ

У МОЗ розповіли, чому не варто відкладати повноцінний сон на вихідні і що робити, якщо ви не доспали протягом тижня. Про це повідомляє 032.ua з посиланням на Міністерство охорони здоров’я.

Переваги та недоліки “відсипання” на вихідних

“Відсипання” дійсно покращить обмін глюкози, активність щитоподібної залози тощо. Але якщо з понеділка знову продовжити спати менше ніж потрібно — всі негативні наслідки недостатньої кількості сну повернуться. До того ж, “відсипання” на вихідних не здатне в тривалій перспективі вберегти від проблем, якими загрожує брак сну.

Дослідження свідчать, що за вихідні люди не можуть компенсувати тижневу прогалину ві сні. Крім того, “відсипання” на вихідних може мати і негативний ефект — спричиняти так званий “соціальний джетлаг”. Із часом збивається режим, і нам складно заснути в неділю ввечері та прокинутися рано вранці в понеділок.

Що робити, якщо ви не доспали протягом тижня

Аби відпочити без шкоди організму, можна дозволяти собі поспати не більше однієї додаткової години у вихідний. А потім за потреби подрімати 20-30 хвилин вдень — так ви зможете швидко відновити сили.

Не варто спати вдень декілька годин — це може порушити внутрішній годинник організму, викликавши своєрідний “збій”, спричинити неконтрольоване відчуття голоду, порушення сну та нестачу енергії.

Універсальна порада — намагатися спати повноцінно протягом тижня, щоби на вихідних не було потреби надолужувати сон.

Звісно, кожен має власний хронотип — фізіологічно-оптимальний час засинання і пробудження. Залежно від віку, також може змінюватися денна потреба у сні, і деяким людям дійсно достатньо 5 годин, аби почуватися нормально.

Але є перелік ознак, які свідчать, що організм все ж хоче відпочивати більше: позіхання, похмурість і раптовий песимізм, втомлюваність, дратівливість, проблеми із засвоєнням нової інформації та забудькуватість, нездатність сконцентруватися довгий час, брак мотивації, незграбність, підвищення апетиту, проблеми статевого характеру.

Якщо маєте такі проблеми, зверніться до свого сімейного лікаря за порадою та разом скорегуйте режим дня.

Як і на що впливає хронічне недосипання

Хронічне недосипання загрожує не лише виснаженням, поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно може спричиняти і серйозніші проблеми зі здоров’ям.

Коли ми не висипаємося, організм шукає способи компенсувати брак енергії. І робить це завдяки їжі. Дослідження свідчать, що недосипання збільшує потребу в енергії на 5%, але споживання, особливо після вечері — зростає більше, ніж на це є запит.  Це загрожує переїданням, а відтак і появою надмірної ваги.

Постійний брак сну також може спричиняти проблеми з серцем, діабет та зрештою скорочувати життя людини.

Недосипання сприймається мозком як тривожність. Тож є ризик потрапити в замкнене коло: прокинутися серед ночі, думати про зраду, наступного дня відчувати втому і ще більшу тривогу, і знову не спати через подвійну бентежність.

Постійна нестача навіть однієї години сну може впливати на здатність швидко мислити та діяти. З часом знижується імунітет організму та погіршується загальне самопочуття. Підвищується ризик респіраторних захворювань.

Люди, які не висипаються, мають більшу схильність до депресій, параної чи тривожності.

7 книг, які вражають уже з назви!

1. Олівер Сакс – “Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом” 

Це глибока та мудра книга, в якій кожен знайде щось своє. Тут і опис складних і рідкісних випадків із практики доктора Сакса, і драматичні перипетії боротьби людини з хворобою, і філософські спроби осягнення людської душі. Яка природа хвороби? Що вона робить із психікою? Чи завжди забирає, чи інколи приносить щось нове і навіть позитивне?

2. Джером Девід Селінджер – “Ловець у житі” 

Єдиний роман Селінджера, “Над прірвою у житі” став переломною віхою в історії світової літератури. І назва роману, і ім’я його головного героя Холдена Колфілда стали кодовими для багатьох поколінь молодих бунтарів: від бітників і хіппі до сучасних радикальних молодіжних рухів.

3. Джонатан Сафран Фоер – “Моторошно голосно і вкрай близько” 

Роман Фоера “Моторошно голосно і вкрай близько” – це зворушлива, глибока, щира і щемлива історія, розказана 9-річним хлопчиком, батько якого загинув в одній із веж-близнюків 11 вересня 2001.

4. Бел Кауфман – “Вгору по сходах, що ведуть вниз” 

Бел Кауфман – американська письменниця, чиє ім’я добре відоме читачам в усьому світі. Славу Бел Кауфман приніс роман “Вгору по сходах, що ведуть вниз”. Роман про школярів і їх вчителів, дітей і дорослих, про тих, хто йде проти системи. Книга починається словами “Привіт, училка!” і закінчується словами “Привіт, зубрилка!”, а між цими двома репліками листи, листи, листи – крики людей, які сподіваються, що їх почують.

5. Мюріель Барбері – “Елегантність їжачка” 

Дівчинка-підліток, розумна і освічена не по роках, літня консьєржка, що вивчає філософські праці та слухає Моцарта, багатий японець, що оселився на схилі років у розкішній паризькій квартирі. Що пов’язує цих людей, як змінюється їхнє життя після того, як вони випадково знаходять один одного, – про це читач дізнається, відкривши цей прекрасний, тонкий, захоплюючий роман.

6. Рей Бредбері – “Давайте всі вб’ємо Констанцію” 

Кінозірка Констанція Раттіган отримує поштою Книги Мертвих – старий телефонний довідник і записну книжку, прізвища в якій відзначені надгробними хрестиками. Щоб урятувати її і розкрити загадку ланцюжка смертей, що послідували за цим, потрясли Голлівуд спогадів і Голлівуд сучасності, героям роману Бредбері доведеться Констанцію вбити. Причому всім разом.

7. Анджела Нанетта – “Мій дідусь був черешнею” 

Старий Оттавіано посадив дерево черешні, яке стало кращим другом його онукові. І так з’явилася на світ історія про незвичайного дідуся, який умів слухати рослини і вірив, що “людина не вмирає, поки черешневі дерева продовжують жити для нього”.

28 червня – День Конституції України: історія, традиції

Цей день вважається справжнім святом державного рівня та відзначається щорічно з дня встановлення — 28 червня 1996 року. Вона є першою Конституцією, затвердженою в сучасній незалежній Україні, але не далеко не першою в українській історії.

Слід згадати про перший документ — конституцію європейського зразку нового часу. Вона була однією із перших, якщо навіть не першою в усій Європі, а авторство належало гетьману Війська Запорізького Пилипу Орлику.

Конституція Пилипа Орлика являла собою договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська. Він визначав права і обов’язки усіх членів Війська і був кладений, уявіть тільки, 1710 року! Документ був затверджений шведським королем Карлом XII і написаний латиною і староукраїнською. До слова, Орлик володів не лише цими двома мовами, а й польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

Конституція складається зі вступної частини, яка описує головні історичні події, які вплинули на наші землі та основної частини із 16 статей. Цікаво, що декілька із цих пунктів були присвячені саме боротьбі з корупцією.

Цей унікальний документ так і не був прийнятий в Україні, адже був написанм Орликом у вигнанні, але є унікальним доказом того, що українці були розвиненою європейскою країною ще задовго до прийняття сучасної незалежності. Складно уявити, якою б була сьогодні наша держава, якби її розвиток не загальмували на такий довгий час напади загарбників та окупація.

Слід додати, що ця перша Конституція досі збереглась — вона знаходиться у окремому сейфі державного архіву Швеції.

Такий довгий шлях до встановлення офіційної та постійної Конституції України лише підкреслює важливість цього сучасного свята.

День Конституції-2018

У 2019 році День Конституції припадає на п’ятницю. А це означає, що українці отримують три вихідних дні поспіль: з 28 по 30 червня включно. Крім того, передсвятковий робочий день 27 червня скорочений на 1 годину.

Примітно, що крім Дня Конституції на ці червневі вихідні припадає ще одне українське свято – День молоді, який щороку святкується в останню неділю червня. Тому святкування Дня Конституції для українців плавно перетече в не менш приємну і радісну дату, присвячену молоді.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

Рукола: користь, шкода та вплив на організм

Рукола має легкий гіркуватий гірчичний відтінок, який надає будь-якій страві пікантності. Багато людей, відчувши цей смак один раз, не можуть його забути. А, дізнавшись, чим корисна рукола, стають її шанувальниками назавжди, пише medfond.com.

Рукола – вона ж індау, ерука, рокет – як би не називали цю рослину, менш корисною для здоров’я вона не стане.

Склад руколи

Рукола містить велику кількість вітамінів і корисних речовин. Це такі мікроелементи як залізо, мідь, марганець, селен, цинк; макроелементи: калій, магній, кальцій, фосфор, натрій; вітаміни: В1 – В6, В9, А, С, Е, К. В молодих стеблах рослини міститься багато йоду. Рукола корисна для людей, котрі хворіють на венозну недостатність та підвищений артеріальний тиск.

Поживна цінність руколи:

  • 2,58 г білків.
  • 0,66 г жирів.
  • 2,05 г вуглеводів.
  • 1,6 г клітковини.

Завдяки великому вмісту вітамінів, макро- і мікроелементів, рукола виступає великим енергетиком. Вона швидко приводить в тонус організм, підвищує працездатність, нормалізує водно-сольовий баланс і попереджає розвиток онкологічних захворювань.

При цьому енергетична цінність рослини досить низька – 26 ккал на 100 г. Корисні властивості руколи разом з низькою калорійністю, роблять цю рослину незамінною для тих, хто хоче повернути чи зберегти свою фігуру стрункою.

Вплив руколи на організм

Вживання руколи налагоджує обмінні процеси, покращує процес травлення, зміцнює нервову систему. Руколу рекомендують вживати при стресах та депресії, при малокрів’ї; вона підвищує рівень гемоглобіну, виводить надлишки холестерину. Вживати регулярно руколу рекомендують хворим на цукровий діабет. Зелень руколи – незамінне джерело вітамінів та мікроелементів в період вагітності, під час лактації підвищує приплив грудного молока.

Рукола має сечогінні та дизенфікуючі властивості; покращує стан організму при запальних процесах у нирках та сечевивідних шляхах. Завдяки В-каротину ця зелень покращує стан шкіри, нігтів та волосся (зміцнює волосяні цибулини і захищає від випадіння волосся).

Вживати руколу корисно при ожирінні: лікарі рекомендують влаштовувати розвантажувальні дні з використанням лише руколи; вітаміни, які містяться в зелені дадуть необхідну кількість енергії, а мінімум калорій допоможуть позбутись зайвих кілограмів.

Користь приносить рукола тим, хто хворіє на виразку шлунку. Вона ефективно бореться з пошкодженнями стінок шлунка, значно зменшує розміри вже присутніх виразок, попереджає утворення нових навіть при порушенні дієти.

Здавна відомим є ще той факт, що рукола – сильний афродизіак, корисні властивості якого широко використовували для покращення еректильної функції у чоловіків.

20 цитат унікального психолога Олександра Свіяша

Чудовий психолог, цитати якого ми підібрали сьогодні відомий багатьом. Всерйоз прочитавши всього лише витяги з роздумів Олександра Григоровича Свіяша можна дійсно оцінювати це заняття, як індивідуальний психоаналіз, а при вдалому збігу обставин, і як психотерапію.

♦ Хто сказав, що людина обов’язково повинна мати сім’ю? Це міф і не більше того. Набагато краще виглядає щасливий холостяк, ніж нещасна пара, в якій кожен сам мучиться і одне одного мучить.

♦ Ви весь час будете отримувати те, що засуджуєте, з чим боретеся. І так буде тривати до тих пір, поки ви не зміните своє ставлення до людей або обставин, дозвольте їм бути такими, якими вони є в реальності, а не такими, якими ви б хотіли їх бачити. Тобто, змінюватися потрібно саме вам, а не іншим людям.

♦ Якщо у тебе виникла любов до якоїсь людини, вона вам нічого не повинна!

♦ Відчуй себе сьогодні тим, ким хочеш стати завтра.

♦ Чоловік ображається на дружину, тому що він думав, що вона здогадається, що йому завтра знадобиться біла сорочка. Дружина ображається на чоловіка, бо вона думала, що він здогадається купити їй квітів. Дитина ображається на батьків, тому що вони повинні були здогадатися, що їй потрібен новий конструктор, і т. д. Тобто спочатку ми придумуємо, як повинні вести себе інші люди. Потім переконуємося, що вони себе так не поводять. І ображаємося на них за це. Це нормально, адже в божевільні ще й не те буває.

♦ Кожна людина вигадує собі свій набір недоліків, а потім десятиліттями побивається з цього приводу. Ну що ж, теж заняття.

♦ Змінити можна тільки себе, але хто ж з цим погодиться? Набагато звичніше засудити оточуючих і кинутися в бій за їх удосконалення.

♦ Якщо ваш «опонент» знаходить спосіб дістати вас, то ви повинні бути йому вдячні, тому що він намацав саме ту цінність, якій ви надаєте надлишкове значення! Тому будь-який скандал – це добре! Фактично це безкоштовна діагностика ваших ідеалізацій! І не тільки діагностика, а й лікування.

♦ Дайте коханому (чи коханій) гуляти на максимально довгому повідку – він найміцніший.

♦ Якщо намагатися зрозуміти сенс подій, що відбуваються з вами, то можна швидко опинитися на прийомі у психіатра.

♦ Наш організм – смітник для емоційних покидьків. Він як може засвоює і бореться з ними, а потім здається. Захворювання є формою протесту організму проти того, що ви влаштували з нього смітник.

♦ Життя не може бути ні справедливим, ні несправедливим, оскільки все в ньому має причини і наслідки.

♦ Наш дух визначає наше буття. Здоров’я в голові, а не в аптеці!

♦ Будь-яка ситуація – це не привід для переживань, а всього лише привід для роздумів про причини подій, що відбуваються.

♦ Подобатися всім – завдання практично нездійсненне. Принаймні, при житті.

♦ «Не осуджувати» зовсім не означає, що ви повинні ставати таким, як та людина, яка вам не подобається.

♦ Ви можете залишатися таким, як вам хочеться, але важливо вміти не впадати в довгі переживання, якщо щось не збігається з вашими очікуваннями.

♦ Любов – субстанція, при наявності якої абсолютно не страшно наступити на горло власному егоїзму, а навіть, навпаки, приємно.

♦ Життя підбирає людей в сімейні пари таким чином, щоб кожен з подружжя руйнував цінності, яким надає надмірне значення інший член подружжя.

♦ Зазвичай, ми швидко забуваємо про свої успіхи і концентруємося на невдачах. Це неправильно, потрібно завжди пам’ятати про свої досягнення – вони дають нам сили для взяття нових рубежів.

♦ Якщо на вашому вікні вивіска: «Життя – це боротьба» або «Мені ніколи не знайти мого єдиного», вам люб’язно організують таке життя, про яке ви заявили.

Джерело: MamaBag

Топ-30 сильних цитат, які змусять замислитись

1. Деякі люди помирають у 25, але їх не ховають до 75. Бенджамін Франклін

2. Більшість із нас — це не ми. Наші думки — це чужі судження; наше життя — мімікрія; наші пристрасті — цитата! Оскар Уайлд

3. Є дві можливості: або ми самотні у Всесвіті, або ні. Обидві однаково лякають. Артур Кларк

4. Великі часто стикалися з жорстоким протистоянням середньовічних розумів. Альберт Ейнштейн

5. Із написаних або сказаних слів немає сумнішого ніж: «Так могло б бути!» Джон Грінліф Уіттьер

6. Я не боюся того, хто вивчав 10000 різних ударів; я боюся того, хто вивчав один удар 10000 разів. Брюс Лі

7. Якщо занадто довго вдивляєшся в безодню, безодня починає вдивлятися в тебе. Фрідріх Ніцше

8. Не дозволяйте школі заважати вашій освіті. Марк Твен

9. Людина може померти, нації можуть з’являтися і зникати, але ідея живе. Джон Кеннеді

10. Не вистачить ніякого здоров’я, щоб пристосуватися до цього глибоко хворого суспільства. Джідду Крішнамурті

11. Всі вмирають, але не всі по-справжньому живуть. Вільям Уоллес

12. Все добре, без сумніву, прекрасно, а прекрасне не може бути чужим мірі. Платон

13. Дехто приносить радість, куди б він не прийшов, дехто — звідки б він не пішов. Оскар Уайльд

14. Чи не переміг я свого ворога, якщо я перетворив його на свого друга? Авраам Лінкольн

15. Любити — означає впізнавати себе в іншому. Екхарт Толле

16. Забобони рідко долаються обгрунтованими доказами, оскільки вони не спираються на розумні судження, їх не можна зруйнувати логікою. Трайон Едвардс

17. Якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до нескінченного моря. Тоді вони самі побудують корабель … Антуан де Сент-Екзюпері

18. Той, хто може відмовитися від свободи заради спокою, не гідний ні свободи, ні спокою. Бенджамін Франклін

19. Коли впаде останнє дерево, коли висохне остання річка, коли помре остання птаха, коли помре остання риба, тільки тоді люди зрозуміють, що гроші не можна їсти. Індіанське прислів’я

20. Джерело страху — у вашому серці, а не в руках страховиська. Халіль Джебран

21. Не вірте нікому, якщо лише це не той, кого ви дуже любите, або хто дуже любить вас. Вільям Сароян

22. Коли мені було п’ять років, мама завжди казала мені, що ключ до життя — щастя.

Коли я пішов до школи, мене запитали, ким я хочу стати, коли виросту. Я написав: «щасливим».

Вони сказали мені, що я не зрозумів завдання, і тоді я сказав їм, що вони нічого не розуміють у житті. Джон Леннон

23. Всі генії. Але якщо оцінювати рибу по здатності залазити на дерево, вона все життя проживе, думаючи, що вона дурна. Альберт Ейнштейн

24. Велич нас як людей полягає не стільки в можливості побудувати світ знову — це міф атомного століття, — а в можливості змінити себе. Махатма Ганді

25. Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти. Ернест Хемінгуей

26. У суспільстві, де винен кожен, єдиний злочин — бути спійманим. У світі злодіїв єдиний смертний гріх — це дурість. Хантер Томпсон

27. Гасло істинної демократії — не «Хай це зробить уряд», а «Дайте нам зробити це самим». Дуайт Ейзенхауер

28. Навіть шлях у тисячу лі починається з першого кроку. Лао Цзи

29. Людина тратить здоров’я, щоб заробити гроші. Потім витрачає гроші, щоб відновити здоров’я. Вона чекає майбутнього і не насолоджується теперішнім; як результат вона не живе ні сьогодні, ні в майбутньому. Вона живе так, наче ніколи не помре, і вмирає, так і не поживши по-справжньому. Далай Лама

30. Ми — покоління найсильніших і найрозумніших людей, які коли-небудь жили. З потенціалом, який витрачається даремно. Ціле покоління працівників бензоколонок, офіціантів — рабів у білих комірцях.

Реклама змушує нас купувати тачки і ганчірки. Ми працюємо на ненависних нам роботах, щоб купити непотрібне нам лайно. Ми — пасинки історії. Ні мети, ні місця. На нашу долю не випало ні великої війни, ні великої депресії. Наша велика війна — духовна. Наша велика депресія — наше існування.

Нам вселяли по телевізору, що одного разу ми станемо мільйонерами, кіно- і рок-спорт-зірками, але нам це не світить. Поступово до нас це доходить і дратує, страшно бісить. Чак Паланік

Цитати на всі випадки життя

1. Невдача — це просто можливість почати знову, але вже більш розумно.

© Генрі Форд

2. Якщо проблему можна вирішити, не варто про неї турбуватися. Якщо проблема нерозв’язна, турбуватися про неї безглуздо.
© Далай Лама

3. Навіть якщо ви дуже талановиті і докладаєте великі зусилля, для деяких результатів просто потрібен час: ви не отримаєте дитину через місяць, навіть якщо змусите завагітніти дев’ять жінок.
© Воррен Баффет

4. Раз в житті фортуна стукає у двері кожної людини, але людина в цей час нерідко сидить у найближчому барі і жодного стуку не чує.
© Марк Твен

5. Наш великий недолік в тому, що ми занадто швидко опускаємо руки. Найбільш вірний шлях до успіху — знову пробувати ще один раз.
© Томас Едісон

6. Особисто я люблю суницю з вершками, але риба чомусь вважає за краще черв’яків. Ось чому, коли я йду на риболовлю, я думаю не про те, що люблю я, а про те, що любить риба.
© Дейл Карнеґі

7. Прокидаючись вранці, запитай себе: «Що я повинен зробити?» Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?».
© Піфагор

8. Бідолашний, невдаха, нещасливий і нездоровий це той, хто часто використовує слово «завтра».
© Роберт Кійосакі

9. Старші люди завжди радять молодим заощаджувати гроші. Це погана порада. Не збираєте п’ятаки. Вкладайте у себе. Я в житті не заощадив жодного долара, доки не досяг сорока років.
© Генрі Форд

10. Я цього хочу. Значить, це буде.
© Генрі Форд

11. Я не терпів поразок. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють.
© Томас Едісон

12. Важка праця — це скупчення легких справ, які ви не зробили, коли мали їх зробити.
© Джон Максвелл

13. Раніше я казав: “Я сподіваюся що все зміниться”. Потім я зрозумів, що існує єдиний спосіб, щоб все змінилося — змінитися собі самому.
© Джим Рон

14. Урок, який я засвоїв і якому дотримуюся все життя, полягав у тому, що треба намагатися, і намагатися, і знову намагатися — але ніколи не здаватися!
© Річард Бренсон

Пропонуємо до Вашої уваги щоденник Андрія Кузьменка

“Я не проста, але дуже відкрита людина. І мені це непросто не заважає, а навіть допомагає в житті. Чим більше в тебе секретів, брехні, двоякості чи масок — тим гірше”.

Gazeta.ua пропонує Вашій увазі щоденник Андрія Кузьменка, з яким спілкувались в 2011 році.

Людині треба казати правду відразу, затиснути зуби і лупанути. От хтось дзвонить по телефону і задовбує. Я йому кажу зразу: “Чувак, ти мене задовбав. Я тебе переношу в папочку з мелодійною назвою “херня” і більше ніколи трубку не візьму”. І коли та херня дзвонить, в мене грає Шопен і я можу слухати то годинами. Чим довше тобі неприємно казати правду, тим той момент буде тяжчим, коли прийде. А таки прийде колись.

Сьогодні думаю про вечірній концерт. Купив нового навушника, бо старий порвав. Тепер думаю чи вони мене сьогодні не підведуть. Бо як в них нічого не чути — зразу зриваєш голос.

Вже давно розпрощався з думками: “Ой, в мене сьогодні болить голова — значить буде поганий концерт”. То нікого не інтересує. Якщо в тебе шмарклі, а ти що вийдеш і скажеш: “Люди, ви знаєте, в мене сьогодні соплі, розходьтеся по домам”. Такі думки не мають права закрадатися в голову.

Не пам’ятаю себе в упадку вже давно.

Може вивести з себе хамство. Тоді не можу себе переконати бути позитивним. Хтось когось посилає, а ти такий: “Ха-ха, життя прекрасне!”. Тому своє коло спілкування протягом якогось часу ретельно почистив. Тепер в ньому лишилося чоловік 50, від яких не очікую бруду.

Ніхто не приходить із шоу-бізнесу до мене додому на каву просто так. Напевно, що Пономарьов, але він давно в мене не був і ще пару чоловік. Може, ми і зідзвонюємося з кимсь не по роботі типу “привіт, як справи?”. І це не тому, що я нікого не хочу пускати до себе. А тому, що різні інтереси і вподобання. Нема про що говорити.

Дуже не люблю питання “Ну, що, є концерти?”. Взяв би витягнув отак мухобойку і по чолу “трісь”.

Могилевська дзвонила пару годин тому. Хоче “Шанс” відновити. А чому програму зняли, це питання ближче до Кондратюка. Думаю, це такі війни олігархів. Канал переходив з рук в руки і хтось комусь пхав палки в колеса. Ще комусь могла бути вигідна така диверсія на національному рівні.

На жодній дискотеці ти не почуєш пісню українською мовою. Може, хіба на заході. На радіо крутять тоді, як всі сплять. Парадокс і ганебна ситуація. Тому молоді люди шукають собі кумира не в своїй країні. А то для нас вже гайка. Української мови має бути повно. Тоді її захочеться вивчити. Я вивчив польську мову і її мені ніхто не нав’язував. Я просто захотів вивчити і знати, про що співається в текстах тих кльових пісень. Я знаю її без акценту. А в нас така ідіотська політика, що мову нав’язують. І в тих людей, які нею не розмовляють, вона викликає як мінімум дискомфорт.

В українській літературі можна читати напевно десять авторів із 50. Решту пишуть таку муть, що неможливо прочитати більше трьох сторінок. Я відмовився бути в журі одного літературного конкурсу, тому що всі ті книжки, які прийшли на огляд, не міг дочитати навіть до 20-ої сторінки.

Люблю читати, хоч вже не такий літературний гурман. Є ще така письменниця Марія Левицька. Побачив її англомовну книжку в книжковому кіоску аеропорту Будапешта. Вона емігрантка. Вона бестселери пише “Коротка історія тракторів українською”. Я от зараз читаю і можна ноги обпісяти із сміху. А тут її десь чули? Її книжка перекладена на 26 мов, а українською неможливо знайти. Чувіха відома на цілий світ, а ми про неї нічого не знаємо.

На російській спокійно говорю. Не маю ніякого упередження щодо цієї мови.

Після тижневого вояжу по Англії поняв, що англійської не знаю. А тут ходив розказував, що знаю. Газети читаю, дивлюся телік, нічого не розумію і людей не розумію. Офігеть! По п’ять разів просив говорити повільніше. В Америці з цим інакше.

Колись мені часто давали поради. Я не прислуховувався, бо був дурний. А тепер не прислуховуюсь, бо вже мудрий. Тоді тратив час на то, шоб обламати собі роги. Тепер заставляю себе прислухатися до порад людей, які досягли більше чим я.

Мама моя колись дала мені пораду: “Андрійку, чим ти менше будеш мати вільного часу в дитинстві, тим більше матимеш його, як станеш дорослим”. Я сприйняв це через сльози, кров і піт. То діло перейшло не то шо в охоту вчитися, а просто щоб не було скандалів вдома. Бо тільки отримував трійку, в мене був такий скандал, що ходив пішки по потолку. В мене кидали тапочки, я стояв на якомусь гороху чи гречці колінами в куті. Але все-таки батьки змогли вселити, що треба пахати для того, щоб вимагати потім щось від життя.

Люблю пахати і отримувати кайф з того. Відчуваю дискомфорт на відпочинку. На третій день на морі вже тягне досліджувати якісь корчі.

Доньку виховую інакше, ніж виховували мене. Нема фізичного примусу. Може, тому що вона дівчинка, а не пацан. Бо пацана треба лупити.

Я був недобрий син всередині, бо мав супротив до батьків. Він пропав в мене в 30 років. Запізно. Злості до батьків немає бути.

Не думаю про свої досягнення. А то буде: “Ааа, в мене є найбільше досягнення, куплю собі папіроси і поїду на Балі”.

Переживаю, коли в голову не приходять ідеї. Обана, за два місяці я не написав нічого путнього.

Марксизм гірше за боткіна. Ця хвороба людину з’їсть.

Більше нічого не вмію, як римфувати слова і під музику викладати якісь ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом поверхневі і ржачні. Але в них завжди є суть.

Наші пісні не є сезонним продуктом. За останні роки наші альбоми виходять набагато більшими тиражами, ніж попередні. Видно, Боженько на світі є. Бо чим більше ти пахаєш і вкладає душі, тим більше воно потім тобі віддається.

Вірю, що є якась вища сила. Багато читав по антропології, звідки то всьо взялося. В мене ніяк не вкладається в голові, як могло із всесвітнього океану стільки видів життя утворитися і інтелект людини. Може, початок цивілізації виглядав як експеримент: завезли якісь дядьки на цю планету чувачків і заселили. Є куча доказів таких високоцивілізованих давніх проявів життя. Мая, ацтеки.

Наша православна церква запримітивна і застаріла. Я там і п’яти хвилин не можу просидіти. Мене ті дядьки з тими пузами в тих рясах вганяють якусь таку тугу невимовну. От католицька розвивається в ногу з часом. І протестанти мені подобаються. Вони такі віддані релігії і не вдаються в то напищення храму.

Скорше ящірка стане змією, тюлень може стати дельфіном, ніж в мавпи розвинеться інтелект. В армії асистував одному хірургу на операціях і бачив, як виглядає мозок. І я собі ніяк не можу уявити, щоб мавпа взяла камінь і примотала до нього палку. Мозок не може так спрогресувати.

В п’ять років відпочивав в Болгарії з батьками. І там Нікіта Міхалков грав з якимось чуваком в теніс. Я подавав їм м’ячики. За це мені дали 10 марок. Купив собі Kinder Surprise, який зненавидів і шоколадку Тoblerone, яку абажаю до сьогодні. Мої дівки знають, чим мене можна розчулити.

Я не герой точно. Те, що сміливо для мене — для інших смішно.

Пару разів в армії були такі випадки, що думав всьо, каюк. Ми полетіли на ліквідацію наслідків землетрусу у вірменське містечко Спітак (у 1988 році за 30 секунд землетрус повністю знищив місто, – “Країна”). Ми якраз сідали, як пару разів трухануло так, що всі подумали, що всьо. Літак аж із полоси з’їхав.

Літаю більше 90 разів на рік. В мене є всі ті картки, але я завжди забуваю дати їх на реєстрацію. Літати не боюся. Як має закінчиться життя, так і закінчиться.

Набагато цікавіше їздити туди, де люди ще не натоптали. Побувавши в Римі, і побачивши храм Сан Пьєтро, розумієш, що вже нічого крутішого на цій землі нема. Рим це таке місто, після якого вже перестаєш колекціонувати фотки “я на фоні Оболонської райради” чи я на фоні “Ейфелової вежі”. Рим перекреслює все.

Маленькою піщинкою у цьому світі відчув себе на безлюдному острові на Мальдівах. Острів завдовжки у 20 метрів і 30 в ширину. Мене там лишили на день самого. Піднявся шторм, той острів залило по коліна і я три години простояв в обнімку з пальмою. В мене з’явився синдром Робінзона Крузо. Дивишся на пальму: “О, пару кокосів є. До завтра точно потягну”.

Хотіти в цьому світі — взагалі велике щастя. Треба дякувати Боженьку, що ти ходиш на двох ногах і що в тебе нічого не болить. Не розумію тих, хто каже: “О, голова болить” чи “Не знаю в яких туфлях в театр іти”. Брав би мухобойку із другого боку по чолі. Сходіть в “Охматид” і подивіться на тих діток, які ще не прийшли у світ, а вони вже із тих списків викреслені.

Люди з села хвацькі. Якщо вони чують ту жилу, то з рук вже не випустять.

Якби не був патріотом, то вже давно звідси звалив би.

Проти системи боротися неможливо. Що я піду з рогаткою на танк? Читав, що в Греції набили міністра. Хтось собі уявляє, що таке можливо у нас?

Українці, як нація, не бійці. Україна — це така погранична держава, яка переходила з рук в руки. Австро-Угорщина, поляки, Росія. Ми постійно комусь належали. Той ген бійців чуть-чуть притих. Якщо тисячі українців сказати “ваша Україна — гавно”. Може, чоловік 10 по морді і дасть, а решта скажуть “Ну, да, гавно”.

В мене ужасна пам’ять. Вчора закінчив читати книжку Уілбура Сміта “Золота”. Вбий мене, але не пам’ятаю, як звати головного героя і що вони там робили.

Достоєвського перечитав тільки тому, щоб поняти за що ненавидів його в школі. Поняв, що на 20 років заскоро мені його рішили втулити. Я вже перед ним вибачився, що ненавидів все життя.

На першому місці в мене сім’я, однозначно. Пояснюю тим баранам, які не розуміють, що так є. Тільки сім’я готова тебе прийняти після самих ганебних твоїх вчинків в самому ганебному твоєму стані. Все друге, що появляється після сім’ї, ті другі браки, вони зачастую направлені на твій фінансовий стан. І ні в якому разі не на твій обвисший живіт, ні на сивину у твоїх висках. Вона красить, але тільки Клуні. На другому – обов’язково робота. Якщо ти не заробиш на роботі, то подорожі будуть не дальше магазину на Виноградарі за пивом “Поділ”. Всіх хануриків там знаю.

Я не показую, що в мене відбувається в сім’ї. Кожен візит журналістів додому то є під’єднана капельниця, яка не підкормлює, а розсмоктує. Сім’я — то дуже інтимна штука. Тому і є інтимні відносини двох людей, які приховані від усіх інших. Бо якщо це перестає бути інтимом, ти починаєш його собі десь шукати, щоб мати все-таки то сховане від усіх.

Ще в молодих роках попав на якісь тусівки і поняв, що нічого позитивного не візьмеш з толпи халявщиків, які прийшли задурно набухатися. А потім виходять на вулицю і поняття ніхто немає, що то за презентація і чого була.

Реалізуватися у житті значить знати, все, що ти зробив, то не 100 процентів фігні. Щоб було пару моментів, за які тобі нестидно. Хату збудував — вже круто. Посадив дерево, народив сина. Але щоб син був якийсь не Чікатіло. Синів можна до фіга мати. Зробиш футбольну команду маньяків. Будуть бігати всіх кромсати ножицями.

Маю багато кумирів. Схиляю голову перед Клуні. Він такий стриманий. Джеймс Стонтон – чувак, на якого хочеться бути подібним любому нормальному пацану. Він дуже кльово виглядає і б’ється. В музичному плані маса і більшість із них удвічі молодші за мене.

Останнім часом на Заході появилося стільки музикантів, від яких просто волосся рухається на плечах.

Люблю гламур, але не псевдогламур. Гламур — коли всьо натуральне. А псевдо, коли в людини в голові нема нічого, а він собі фіолєтові бантікі на сандалі прив’язав і пару Сваровськи на цицьки приклеїв.

Люблю гламур Сальвадора Далі, Шанель, Вів’єн Вествуд, хоч вона і панкуха була. Але в її речах не встидаються ходити мільйонери і зірки.

Мають бути таланти і має бути наука. А не так, чуваків вигнали із хімії і фізики, а вони рішили “так, буду я стилістом”.

Пропонували знятися в якигось серіалах. Я кажу: “Люди, з’їжте той сценарій і нікому не розказуйте, що ви їх присилали”.

Наймудріша людина в моєму житті спить зліва від мене. Це моя дружина. Якщо вона захоче — сама покажеться. Але я ціную те, що вона не хоче бути портретом на обкладинці журналу.

В мене таке враження, що я всіх знаю і мене всі знають. Вийдеш на заправці якогось Миргороду і тут такі “О, а де ваш Hammer”. Я кажу заржавів, або показую на Smart і кажу: “Всох”.

В мене є один костюм в гардеробі. Мені його купив Кондратюк на фінал “Шансу”. Сказав: “Чувак, має бути костюм”. Я йому кажу: “Хочеш, давай, в мене нема”. В костюмі в мене стабільний вихід раз в рік. Кожен раз, коли його везу думаю: “Блін, а вдруг я поправився”. І було вже пару раз вже таке, що я із незащіпленими штанами, шнурком зв’язав, піджаком прикрив. Слава Богу, вернувся у свою форму. Тому можна мене в костюмі ще кудись запросити.

Зараз я виглядаю таким мудрим Кузьмою, який сидить вдома ні фіга не робить, а тільки харкає через вікно на всіх.

Коло моїх друзів — звичайні люди. Один продає зерно — Петя. Простий хлопець із села Полтавської області. Другий Андрій — стоматолог. Жорік — просто кльовий чувак. Один будівельник. Другий меблі стругає.

В рік маю до 100 концертів, тобто кожних два-три дні концерт. В середньому 8-12 на місяць.

Останнім часом повилазили всякі болячки зв’язані з легковажним ставленням до життя. Якісь грижі в шиї. Причому та грижа почала вже так боліти, що вже рука відніматися почала. Спочатку думав: “Так, то не я, то не в мене болить”. А коли одного ранку рука вже окремо від тебе лежить, поняв, що треба щось робити. І найшовся моментально час, коли треба себе спасати. Зараз щоранку по 15 хвилин роблю гімнастику. По кілометру плаваю у басейні.

Програмні директори радіостанції постійно називають мою музику неформатом. Я 20 років в тому болоті колупаюся і можу сказати, що троє-четверо людей відноситься адекватно до того, що я роблю. А принесеш їм щось легше скажуть: “Ну, Кузьміч, тобі ж не личить такі пісні писати”.

В нас із донькою дуже демократичні відносини. Ні я, ні вона, ні її друзі не ведуть себе так, що я чимсь відрізняюся від її батьків. Бо я нічим не відрізняюся.

Автор: Записала Галина ОСТАПОВЕЦЬ