Життя – мудрий вчитель, який дуже дорого бере за свої уроки.
Життя – мудрий вчитель, який дуже дорого бере за свої уроки. Це не прості слова, а підтверджено досвідом. У школі життя неможливо не вивчити урок. Якщо його потрібно засвоїти, то життя щоразу повертатиме до тієї ситуації, яку потрібно опанувати, до того часу, поки людина повністю не опанує цього життєвого уроку. Тому людину, яка пройшла багато складних життєвих уроків ми називаємо мудрецем, досвідченою людиною. Добре б ще прислухатися до думки таких людей, щоб не повторювати чужих помилок.
Але ж так не буває. Поки на чолі не наб’єш своїх синців, урок не вважається вивченим. У житті ми можемо відчувати два стани: або ми зростаємо і розвиваємося, або деградуємо. І кожен цей життєвий урок нам посланий якраз для зростання і розвитку. І не потрібно нарікати на гірку долю. Скаржитися на випробування, які ми отримуємо. Людина дуже автоматична істота. Ми схильні завжди діяти перевіреними методами, спираємося на минулий досвід, діємо за стереотипами і шаблонами.
І навіть можливо, що таке становище речей нас не влаштовує, але так більш звично і перевірено. А все нове лякає і відштовхує. Таким чином, ми залишаємося в зоні комфорту і деградуємо.
І якщо раптом відбувається щось, чого ми не очікували (розлучення, втрата близьких людей, втрата роботи і т. д.), ми випадаємо зі звичного ритму життя, стаємо неспроможними і нездатними подолати ці життєві уроки. Одних труднощі ламають, інших загартовують і змушують переглянути своє минуле життя і починати працювати над собою. У життя свої закони і від того, що ми до них не готові, вони не перестають працювати.
І ось деякі з них.
1. Життя – це серія потрібних нам уроків
Припиніть чинити опір тому, що відбувається. Сила дії дорівнює силі протидії. Чим довше ви будете нарікати, звинувачувати, чинити опір тому, що відбувається у вашому житті, тим більше ви зводите до нуля свою енергетику, а отже, і зводите життя нанівець. Згадайте зараз свої найскладніші життєві ситуації. Напевно, було дуже складно, але саме ви теперішній результат цих переживань. Ви сьогодні – це результат вчорашнього життєвого досвіду. І якщо вам щось не подобається у вашому сьогоднішньому становищі, то саме тому, що урок зданий неправильно. А таким чином попереду на вас чекає повтор схожої ситуації. Не хочете? Тоді змінюйтеся добровільно.
2. Всесвіт не має любимчиків
Здавалося вам іноді, що комусь щастить більше, що він народився під щасливою зіркою або його поцілував Господь? Забудьте про це. Карма або доля – це наслідок нашого минулого і причина для майбутнього. Ви можете навіть не здогадуватися, який шлях пройшли люди, які вам видаються успішними.
Кожному дається такий хрест, який здатна витримати його спина.
Закон Сіяча говорить таке: щоб зібрати плоди, потрібно спочатку попрацювати. Якщо вам досі не пощастило, отож ваше бажання ще не оплачене вами, ви просто не готові ще до успіху. Буває ж таке, що велика слава або гроші знищують людину і замість зростання і розвитку вона деградує і гине.
3. Життя – дзеркало наших переконань
Переконання – це уявлення людини про те, що таке добре і що таке погане, що працює і що не працює, що правильне і що неправильне. Особистість – це безліч оболонок, в центрі яких знаходиться ядро, або ID. ID – це найбільш глибинна людська сутність, самоідентифікація. Те, як ми себе відчуваємо: «Успішний підприємець», «Людина, з якою чинять несправедливо». Ядро змінити найскладніше, проте саме самоідентифікація формує наступний рівень – переконання. Такі переконання, як «Інтернет – це дурня» або «Інтернет – це робочий інструмент», «Для бізнесу потрібні гроші» або «Всі чоловіки – ідіоти». Будь-які описові характеристики нашої реальності є нашими переконаннями. Переконання формують новий рівень, який називається здібностями.
Наші здібності – це наші навички і вміння щось реалізовувати. Чи можемо ми щось зробити або не можемо, а якщо можемо, то як? – ось запитання, що характеризує рівень наших здібностей. Здібності виникають згідно з нашими переконаннями.
Здібності провокують модель поведінки: дію чи бездіяльність. Залежно від того, які здібності у вас є. Ось таким чином, наша реальність і формується. Індикатором реальності є ті люди, які нас оточують. Ви відчуваєте себе комфортно з тими людьми, які думають і поводяться так само, як ви. Подібне завжди тягнеться до подібного. Якщо людина з вами не згідна або живе за іншими принципами, ви від неї неминуче віддаляється.
Ваше коло спілкування є найточнішою вашою проекцією і ключем до розгадки вашого власного «я».
А тепер до кожного з цих рівнів додамо приставку «анти-», або знак мінус. Отже, ми отримаємо анти-ID. Переконання, які повинні вдосконалювати, перетворюються на антипереконання, які ведуть до деградації. Здібності стають антиздібностями. Таким чином, людина реалізує антиповедінку і ще сильніше зміцнює власне антиID. Скиглення в цій історії відіграє найважливішу роль і це страшно.
Жахливий феномен, який не просто заважає людині піднятися наверх, а загортає її, як штопор, в реальність, з якої з кожним днем все складніше врятуватися.
4. Не прив’язуйтесь ні до чого
Наші зачіпки і прив’язки просто отруюють наше життя і життя тих, до кого ми прив’язалися. Чи помічали ви такий парадокс: чим більше жінка тримається за свого чоловіка, трясеться над ним, перевіряє, боїться втратити і тому присвячує своє життя йому одному, тим більше він цього не цінує. І не тому, що він негідник, а тому що таким чином, вся його енергетика чинить опір такій самовідданості. Таке засліплення людиною забирає в нього енергію, змушує відчувати почуття провини і почуття обов’язку. А ці почуття не мають нічого спільного з любов’ю. Та й сама жінка теж навряд чи відчуває любов. Вона скоріше любить свої відчуття з цією людиною, намагається зберегти статус кво. Маніакальна прихильність до чогось – це дитяче почуття, коли дитя не бажає ні з ким ділитися своїми речами, ототожнює себе з ними і навіть ідентифікує.
Якщо ви дійсно чогось хочете, вам потрібно подумки відпускати бажане, щоб дозволити енергії вільно текти і приносити це найбажаніше у вашу дійсність.
5. Живіть за голосом серця
Чим більше ви ідете за голосом розуму, тим сильніше ви приглушуєте голос душі та серця. Якщо у вас є можливість вибирати між голосом розуму і голосом серця – сміливо вибирайте голос серця. Воно дивним чином завжди знає, як треба вчинити. Жити, як велить серце – це не означає догоджати своїм емоціям і примхам. Напоумлення серця – це іти за вашими глибокими внутрішніми цінностями, це ваші справжні бажання, а не нав’язані зовнішніми обставинами.
Складіть перелік своїх талантів і здібностей, а так само список улюблених справ, в яких вони виражаються. Так ви знайдете свої унікальні таланти. Використовуйте їх для служіння іншим.
Для цього запитуйте себе якомога частіше:
«Чим я можу бути корисний (світу, людям, з якими зустрічаюся)? Як я можу служити?»
Відкрийте свою божественність, знайдіть свій унікальний талант і ви зможете створити будь-яке багатство, яке захочете.
Діпак Чопра
З цього приводу мені подобається така притча:
В одній старій індуській легенді розповідається, що був час, коли всі люди були Богами. Але вони нехтували своєю Божественністю. І Брахма, Верховний Бог, вирішив забрати у них Божественну Силу і заховати в такому місці, де Її не можна було б відшукати. Однак знайти таке місце було великою проблемою. І зібрав Брахма разом всіх верховних Божеств, щоб вирішити цю проблему. І вони запропонували: «Сховаємо Божественність під Землею!» Але Брахма відповів: «Ні, це не підійде. Людина почне копати і знову Її знайде». Боги запропонували інший варіант: «Тоді кинемо Її до глибини Океану!» Але Брахма знову відповів «Ні. Рано чи пізно людина дослідить глибини океану і, знайшовши її, винесе на поверхню».Боги зайшли в глухий кут, вони не знали, де вони могли б заховати Божественність. І здавалося, що немає такого місця на Землі або в Морі, яке було б недосяжним для людини. Але тут заперечив Брахма: «Ось що ми зробимо з Божественністю: Ми сховаємо Її в глибині самої людини, тому що це єдине місце, де вона ніколи не буде шукати». Від того часу блукає людина по Землі, щоб досліджувати її всю: відтоді вона шукає, піднімається і спускається, пірнає і копає в пошуках речі, яку можна знайти тільки всередині себе!
6. Чим більше працюєш, тим більше отримуєш.
Не тіште себе ілюзіями, що успіх приходить за одну ніч. Успіх – це 1% таланту і 99% поту. Стан плинності чи течії людина починає відчувати тоді, коли починає займатися улюбленою справою і все складне їй здається легким і необтяжливим. Це можливо лише завдяки великій прихильності до того, що вам подобається, коли бажання і можливості зливаються і здається, що все дається легко. Але насправді людина робить велику роботу.
Не шукайте легких шляхів, по великих цілях складніше промахнутися.
7. Не діліть події на «погані» і «хороші».
Відмовтеся від своїх правил і бажань давати оцінки всьому, що відбувається. Всі події за своєю суттю нейтральні. Коли йде дощ, одні бачать перед собою брудні калюжі, а інші – відображення зірок. Ваш вектор уваги дуже впливає на вашу реакцію на те, що відбувається. Якщо вірити в думку, що життя погане і всі люди навколо – вовки, то навколишні будуть кусати і нападати. А як по-іншому? Ми підсилюємо дії тих речей, на які спрямовуємо свою увагу, ми поливаємо їх своєю енергією. Тільки якість зрошення може бути дуже різною. Проведімо аналогію зі зрошенням клумби квітів: поливати їх чистою водою чи сірчаною кислотою. Розумієте? І те й інше рідина, і те й інше прояв уваги, тільки вектор уваги різний.
8. Приймайте людей з усіма їхніми плюсами і мінусами.
Ми прийшли в це життя, щоб пережити певний людський досвід. І хто, як не інші люди допомагають нам в цьому завданні. У Бога немає інших рук, окрім рук інших людей, їх впливу на нас, їх вчинків. Звичайно, деколи буває складно прийняти людину, яка скотилася на дно, яка поводиться асоціально і руйнує навколо себе все добре. Але і ця людина нас чогось може навчити. Хоча б тому, що ми самі не хочемо бути такими, зрозуміти, що для існують інші цінності і ми не хочемо жити так, як вона. Все пізнається в порівнянні. Ось ця людина вам дає можливість порівняти.
Приймаючи людей такими, якими вони є, ми знижуємо свій поріг очікувань до них, що призводить до більш спокійного життя. Нормальний стан душі – радість і спокій. Нещасним нас роблять завищені очікування до себе, близьких, свого рівня достатку, кар’єри і ще багато чого.
Людині з надмірними очікуваннями здається, що в її нестабільному внутрішньому стані завинив навколишній світ. Від надмірних вимог страждають і навколишні, і сама людина.
Дуже часто це проявляється щодо дружин до чоловіків – жінці вічно здається, що її чоловік недостатньо гарний, мало заробляє, не вміє правильно виконувати її завдання. При цьому вона геть забуває, що теж не ідеальна. Дружина гризе коханого і сама постійно розчаровується від його недотепності. Те ж ми робимо і з дітьми, вимагаючи, щоб вони були охайними і вундеркіндами – але ж вони просто діти, пізнають світ через помилки.
Завищені вимоги проявляються і до себе: потрібно бути найкращим, робити все на вищому рівні – звідси виникає перфекціонізм. Але ось у чому камінь спотикання – часто ми гідні саме того, що отримуємо. І наша душевна гармонія залежить тільки від сприйняття. Або ми будемо дуже вимогливими до свого життя – а тому і нещасними від того, що воно не відповідає нашим завищеним очікуванням, або приймемо його таким, яким воно є.
Потрібно просто пам’ятати, що чоловік (дружина) і діти – живі люди, вони теж мають свої слабкості, та й не всі народжені, щоб стати президентами мільйонних компаній…
Перший крок на шляху боротьби з синдромом завищених очікувань – його усвідомлення, розуміння, що це пастка самообману, в яку не можна потрапити. Якщо весь час думати про те, що все могло би бути краще, то можна страждати від цього нескінченно, оскільки межі досконалості не існує. Найвигідніші інвестиції, як правило, це дотації в самого себе.
9. Ми призначені змінювати не навколишній світ, а самих себе.
Тільки постійний саморозвиток робить людину цікавою, як для навколишніх, так і самої себе.
«Кожен думає змінити світ, але ніхто не думає змінити себе»
Лев Толстой
Ми всі готові давати іншим поради, говорити, як їм поводитися, що думати, що робити, але при цьому мало хто працює над самим собою. А це найбільша перемога – перемогти свої комплекси, шкідливі звички і обмежуючі переконання.
Дуже часто для того, щоб жити, ми повинні змінитися, іноді цей процес супроводжують біль, страх, сумніви… Ми позбуваємося від спогадів, звичок і традицій минулого… Тільки звільнення від вантажу минулого дозволяє нам жити і насолоджуватися справжнім і підготувати себе до майбутнього…
«Будьте тими змінами, які хочете в своєму житті»
Махатма Ганді.
Змініть своє мислення на лише позитивне. Дозвольте позитивним емоціям і думкам переважати у вашій свідомості, і ви кардинально зміните своє життя.
Дозвольте собі бути таким, яким ви є, а подіям відбуватися своєю чергою. Ваше завдання мріяти, рухатися і спостерігати, які чудеса дарує вам життя. І якщо щось складається не так, як ви хотіли, отже буде ще краще. Просто розслабтеся і отримуйте задоволення.
У Едуарда Асадова є чудові рядки:
«В одне вікно дивилися двоє:
Один побачив смерть і страх,
Вогонь, страждання і горе,
Звичного нам світу крах.
Інший побачив там весну,
Квітучі сади і небо блакитне,
Прекрасну зелену крону…
В одне вікно дивилися двоє…»
Лише той, хто здатний розгледіти в темряві прекрасне – по справжньому щасливий…
Джерело: Тутка
