У Львові уже майже тиждень поспіль ранки супроводжуються густим туманом, передає Діло.
Про туман ще раніше повідомляли синоптики. Через це навіть літаки не можуть вчасно приземлитись і змушені емігрувати до інших аеропортів, де видимість краща.
Львівський журналіст Ігор Мартинів зняв відео туману з дрона. Подивіться, який красивий Львів на сході сонця.
«Тракт Глинянський, Лисиничі і винниківський ліс оповив містичний туман. Разом із сходом сонця і золотою осінню – медитативне видовище», – підписав відео Ігор Мартинів.
Розробники використали технологію віртуальної реальності, щоб “оживити” деякі експонати, наприклад, Жирафотитана з Музею природної історії в Берліні, одного з найвищих динозаврів, який будь-коли жив на планеті.
Відвідувачам онлайн-виставки також пропонують подивитися, як виглядають 3 000 видів живих істот, зібраних в одній гігантській шафі, і дізнатися, як могли виглядати наші предки.
Експонати можна подивитися в браузері, а також в новому додатку Google Arts & Culture на пристроях iOS і Android. Панорамні відео доступні також на YouTube. Всі інтерактивні виставки та онлайн-екскурсії проводяться англійською мовою.
Фото, які користувачі публікують у соціальних мережах здатні розповісти нам про людину значно більше, аніж здається на перший погляд. Окрім того, що вона їсть, п’є, як і з ким проводить свій час, ми можемо дізнатися про її впевненість у собі та самооцінку. Психологи впевнені – можна дуже багато дізнатися про суть людини по фото з інтернету.
Велика кількість селфі
Якщо людина викладає в мережу занадто багато Селфі, намагається обрати найбільш вдалий ракурс і зловживає фільтрами, то, швидше за все, вона сумнівається в своїй привабливості, оскільки боїться показати себе такою, якою вона є насправді. Пристрасть до селфі і часта їх публікація в інтернеті навіть є симптомом особливого психічного захворювання – «селфітіса». На думку медиків, типовий хворий даним розладом – це невпевнена у собі людина, яка прагне привернути до себе увагу і підвищити самооцінку за допомогою лайків і коментарів.
При цьому ті, хто схильний постити групові селфі, набагато рідше відчувають проблеми із самооцінкою, адже не зациклені на собі, мають багато друзів і відкриті для спілкування.
Демонстрація щасливих відносин
Існує окрема категорія користувачів, які формують в соцмережах паралельну реальність, демонструючи підписникам свого ідеального партнера і зразковий шлюб. Таку ілюзію легко створити за допомогою фотографій обійм з коханою людиною, букетів квітів та інших подарунків, навіть якщо насправді між партнерами безліч непорозумінь і відносини висять на волосині.
На думку психологів, ті, хто занадто активно транслює особисте життя у соцмережі, ймовірно, не повністю впевнені в собі і своєму партнері і таким чином намагаються переконати себе та інших у тому, що в їхніх відносинах і житті панує ідилія.
Знімки зі спортзалу
Потрапили до категорії людей з прихованими комплексами й любителі викладати фото зі спортзалу. Працювати над своїм тілом – це здорово і заслуговує на повагу, але експерти стверджують, що якщо такими знімками усипаний весь профіль у соцмережі, то це говорить про низьку самооцінку. Публікуючи знімки тренувань, людина шукає схвалення від сторонніх, позитивних відгуків про її фігуру, щоб і самій стати впевненою у красі свого тіла.
Зрозуміло, мова йде про публікації рядових користувачів, а не про пости професійних фітнес-інструкторів, які діляться з підписниками секретами ефективних тренувань.
Невдалі фото друзів
Майже всі хоча б раз потрапляли в ситуацію, коли хтось із друзів публікував у мережі фото, де ви вийшли, м’яко кажучи, невдало. В такому випадку точно не варто засмучуватися. Швидше за все, ваш приятель страждає від комплексів і за допомогою такого поста хотів підняти свою самооцінку.
Розкіш і подарунки
Людині з нормальною самооцінкою не потрібно хизуватися і розповідати про нові покупки. Але якщо у когось не вистачає віри у свою значимість, то найчастіше його стрічка починає заповнюватися кадрами розкішного життя і фотографіями дорогих подарунків. Вихваляючись статусними речами і VIP-локаціями, людина наче говорить, що у неї все добре, і піднімає свою самооцінку.
Бонусом до таких публікацій нерідко йдуть тексти із розряду «ти можеш все», «мільйони дістаються наполегливим» і так далі. Так люди починають самі підтримувати себе в складній ситуації і борються з невпевненістю.
Фотографії, де не видно частини обличчя
Ті, хто любить фотографуватися, прикриваючи обличчя волоссям або руками, або робити знімки в профіль чи зі спини, часто сором’язливі і закомплексовані. Більш того, вони можуть страждати не тільки від прихованих комплексів, а й від соціальних фобій. Якщо така людина є у вашому оточенні, то постарайтеся зробити так, щоб вона почувалась із вами спокійно і комфортно: так вона зможе по-справжньому відкритися і бути собою.
І окремим пунктом: постинг 24/7
Впевненій у собі людині зовсім не обов’язково ділитися з усією мережею своїми планами на вечір або досягненнями на роботі, вважають психологи. А ті, хто має проблеми з самооцінкою, навпаки, часто впадають в залежність від постинга: їм необхідна постійна увага і схвалення з боку громадськості.
Тому, якщо ви помітили, що подруга стала занадто часто викладати фотографії в соціальні мережі, то, можливо, це означає, що вона зараз переживає не найкращий період у своєму житті і їй потрібна підтримка.
Зрозуміло, якщо дівчина пару разів поділилася мотиваційними цитатами або один раз виклала фото букета від нового коханого, це зовсім не обов’язково говорить про низьку самооцінку. Але якщо під описані вище пункти потрапляє весь її аккаунт, то, можливо, це про щось говорить і варто її підтримати, похваливши нову зачіску або вдало підібрану сукню.
Якщо ви дозволите безлічі непотрібних думок керувати вами, то рано чи пізно ваш розум може стати в’язницею для вас самих. – пише Тутка.
“Ми гинемо від того, що занадто багато думаємо. Ми повільно вбиваємо себе, намагаючись думати про все навкруги. Думати. Думати. Думати. Ніколи не можна повністю довіряти людському розуму. Це смертельна пастка”
– говорить актор і режисер Ентоні Хопкінс.
Наш розум дуже любить думати і схоже не уміє, і не хоче вчасно зупинятися. Якщо чесно, голови сучасних людей заповнює така кількість зайвих і непотрібних думок, що це вже починає бути схожим на світову пандемію.
Провівши ретельне дослідження, професор психології Університету штату Мічіган Сьюзен Нолен-Хексема з’ясувала, що, як правило, зайвими і шкідливими думками перевантажує свій розум молодь і люди середнього віку. Від непотрібних думок страждає приблизно 73% опитаних у віці 25-35 років. Також дослідник вказує, що до розумового перевантаження більше схильні жінки (57%), ніж чоловіки (43%).
Наш розум іноді нагадує п’ятирічну дитину – він хоче, щоб все було саме так, як він хоче і він просто не знає, як сидіти на місці. Якщо ви дозволятимете вашому розуму мчати летіти вперед навіть тоді, коли вам цього не треба, він лише розхитуватиме маятник безумства, поки ви не усвідомите, що ваш розум став в’язницею для вас.
Навчіться наповнювати свій розум спокоєм і концентруватись на дійсно важливих речах, замість того, щоб відволікатися на всякі дрібниці. Тоді ви набудете ясності думок, покращите концентрацію і позбавитеся від шкідливої звички надто багато думати про непотрібні речі.
Нижче ви знайдете 11 цитат, які допоможуть вам це зробити.
Ви ніколи не будете вільні, поки не звільнитеся з темниці своїх власних фальшивих думок.
Перш, ніж говорити, слухайте. Перш, ніж робити, думайте. Перш, ніж критикувати, почекайте. Перш, ніж молитися, пробачте. Перш, ніж кидати, спробуйте ще раз!
Досить думати про все, що може піти не так – краще заздалегідь захоплюватися тим, що може піти так, як потрібно.
Зайві думки – вірний шлях до створення проблем на порожньому місці.
У цьому світі немає нічого, що може турбувати вас більше власних думок.
Турбуватися намарно – це як сидіти в кріслі-гойдалці. І те, і інше допомагає вам чимось зайняти свій час, але у результаті ні до чого не призводить.
Не намагайтеся обдумати усі можливі варіанти. Ви не можете контролювати все навкруги. Розслабтеся.
Дорогий розуме, досить стільки думати ночами. Мені треба виспатися.
Часом ми самі позбавляємо себе щастя, “накручуючи” себе шкідливими думками.
Не псуйте собі новий день думками про проблеми, що залишилися у минулому. Нехай там вони і залишаються.
Спокійному розуму простіше почути тихий голос інтуїції за криком страху.
Як же вам позбутися від непотрібних думок, що заважають зосередитися на головному? Ми можемо запропонувати вам для цього аж три способи:
1. Постарайтеся набути єдності з природою.
Якщо ви живете і працюєте далеко від природи, цей спосіб може допомогти вам більше за усі інші. Постарайтеся регулярно виділяти час на те, щоб побути на природі.
Замість того, щоб йти обідати в задушливий кафетерій, зробіть собі домашній обід і вирушайте з ним до найближчого парку. Замість того, щоб просиджувати відпустку вдома на дивані, поїдьте в гори.
Усі ці дії потрохи зміцнюють ваш зв’язок з природою і її життєвою силою, допомагаючи очистити розум від зайвих нав’язливих думок.
Поїхавши на природу, ви можете зосередитися на красі дерев, листя. Поглянути на водоспад, оцінити сувору і чисту величність гір. Поринути в усе це з головою і розслабитися.
Це одразу ж заспокоїть ваш розум і ви швидко помітите та відчуєте, що після цього ваше мислення залишатиметься кришталево чистим ще дуже довгий час
2. Частіше повторюйте про себе мирні слова
Подивіться на ваші думки. В цей момент. Що ви бачите? Найімовірніше, ви помітите, що велика частина ваших думок крутитися навколо того, про те, що нас вас очікує сьогодні або про те, як вам позавчора нахамили в метро, або навіть про те, що у вас нічого не виходить і ви ні на що не здатні.
Не засмучуйтеся – така ситуація, на жаль, цілком буденна. Навколо нас стільки негативу, що постійно підтримувати позитивний стан думок іноді буває дуже непросто. Але пам’ятайте – ви завжди можете нейтралізувати негативні думки простим повторенням про себе позитивних і мирних слів.
Щоразу, коли ви впіймаєте себе на відчутті тривожності або занепокоєння, постарайтеся відразу ж нейтралізувати його позитивними, заспокійливими словами. Будь-якими, аби вони підходили саме вам. Наприклад: “Світ. Любов. Світло. Життя хороше. Жити добре. Зі мною все гаразд”.
Хоча цей спосіб і не завжди дарує розуму повний спокій, він дозволяє швидко заглушити зайві думки, дозволяючи вашому розуму струсити з себе все, що його відволікає і зосередитися на тому, що на цей момент дійсно важливе.
Слова – не просто звуки, в них дуже багато значення і сили, так дозвольте ж їм допомогти вам, коли відчуваєте стрес.
3. Медитуйте
Ви можете зустріти цю пораду як на сторінках глянцевого журналу, так і в Інтернет-блозі. І це далеко не просто так, адже вона дуже ефективна.
Коли ви медитуєте, то зупиняєте потік зайвих і негативних думок, які щомиті барабанять по вашій свідомості, поміщаючи його туди, де панує спокій і абсолютна порожнеча.
Хоча, звичайно, вам зовсім не обов’язково “вимикати” свідомість для повноцінної медитації, багато людей вважають, що вона допомагає їм уповільнити свої думки і повністю позбавитися від думок про всякі непотрібні дрібниці.
Якщо поодинока медитація вам все-таки не допомогла і ви ніяк не можете припинити думати про непотрібні речі, спробуйте контрольовану медитацію і йогу. І те, і інше допомагає повністю усвідомити власне тіло та впоратися зі щоденними випробуваннями.
Що може підсилити інтерес до художнього фільму? Знамениті актори у головних ролях, чи може круті спецефекти? А може незвичайний сюжет? Як показала практика — найцікавіші сюжети пишуться самим життям. Захопливі фільми, що були засновані на реальних подіях — привертають увагу глядачів більше за будь-які вигадки. Тримайте добірку з 9 біографічними стрічками, які варто подивитись.
1. Зелена книга (Green Book, 2018)
Він отримав Оскар 2019 у номінації “кращий фільм”, тож потрапить до списку першим. На вулиці 1962 рік. Два головних герої — живуть у різних світах. Тоні Ліпа — звичайний італо-американець, який працює то охоронцем, то водієм, щоб якось прогодувати сім’ю. Обожнює свою родину, а також добряче поїсти, не вимагає багато від життя та відрізняється прямолінійністю.
Дон Ширлі — піаніст, афроамериканець, для якого відправитись у концертний тур на південь буде справжнім випробуванням. Дон наймає Тоні своїм водієм, а заодно і охоронцем. У тур води відправляються з “Зеленою книгою”, путівником, де вказані безпечні місця для чорношкірих. Два чоловіки з зовсім різних світів, які мають різні характери та погляди на життя — до кінця поїздки стануть близькими друзями.
2. Богемна рапсодія (Bohemian Rhapsody, 2018)
Якщо попередній фільм був заснований на подіях, про які більшості українцям раніше не було відомо, то про події цього фільму знає весь світ. Біографічний фільм розповідає історію легендарного гурту «Queen», до виступу на благодійному концерті Live Aid в 1985 році.
Особлива увага в фільмі приділяється лідеру гурту, Фредді Мерк’юрі. Його ролі в успіху «Queen» та особистому життю. Зіграв Френні американський актор Рамі Малек, який отримав Оскар 2019 за найкращу чоловічу роль. Завдяки фільму, популярність гурту, а особливо пісні Bohemian Rhapsody знову зросла. Цей запис став найбільш завантажуваним за всю історію рок-музики.
3. Фаворитка (The Favourite, 2018)
Оскар 2019 за найкращу головну жіночу роль отримала Олівія Колман, яка зіграла у фільмі Фаворитка. Також з нею знялись Емма Стоун і Рейчел Вайс.
Події розгортаються в Англії на початку XVIII століття. Бездітна Анна Стюарт яка страждає ожирінням, подагрою та депресією — займає престол. Окрім всього цього обирає “фавориткою” Сару Черчилль, якій дарує замок. Через два століття в ньому поселиться нащадок Сари, той самий Вінстон Черчилль.
Та фаворитка не згодна на просту роль коханки і помічниці у вирішенні королівських справ.
Сара Черчилль намагається інтригами та змовами впливати на політичні справи Англії, аж поки на заваді не стає її молода родичка, яка теж має свої плани щодо статусу при дворі.
4. Влада (Vice, 2018)
Це біографічний фільм про життя Діка Чейні, якого зіграв американський актор Крістіан Бейл. Актор відрізняється своїм вмінням змінювати зовнішність для нової ролі. Так, у фільмі Влада він набрав зайву вагу і став надзвичайно схожим на реального політика. Стрічка отримала Оскар 2019 за найкращий грим та зачіски.
Хто ж такий Дік Чейні? Він був віце-президентом під час правління Джорджа Буша Молодшого. Залишаючись в тіні, політик зміг отримати небачену раніше в США владу на посаді віце-президента, яка раніше була лиш формальною. Непримітний бюрократ, ім’я якого не знали пересічні громадяни, впливав на хід історії не лише в Штатах, але й у всьому світі.
5. Король говорить! (The King’s Speech, 2010)
У центрі подій — король Георг VI. Починається все з часів правління його батька. Сам же Георг поки невпевнений у собі заїка, який має сумніви щодо того, чи хоче керувати країною слідом за батьком. Але оскільки є така потреба — разом з дружиною він звертається до спеціаліста логопеда, щоб навчитись говорити, як справжній король.
6. Темні часи (Darkest Hour, 2017)
Цю стрічку можна подивитись одразу після фільму Фаворитка, адже мова піде про нащадка Сари Черчілль — Вінстона Черчилля. А точніше про перші місяці, коли він займав пост Прем’єр-міністра Великої Британії. А часи це були не прості, адже починалась Друга Світова війна.
Більшість британських політиків того часу агітували піти на домовленості з гітлерівською Німеччиною. Але Черчилль відповів їм своєю знаменитою фразою: «Мені нема чого запропонувати британцям крім крові, тяжкої праці, сліз і поту». Лідер заснував новий пост Міністра Оборони та сам же його зайняв, взявши на себе відповідальність за керівництво армією у такий небезпечний час.
7. Геній (Genius, 2016)
Біографічний фільм було знято за романом «Макс Перкінс: Редактор генія» Ендрю Скотта Берга. Роман було написано у 1978 році, але нещодавно ми мали змогу спостерігати за його чудовою екранізацією. Це історія літературного редактора Максвелла Перкінса і письменника Томаса Вулфа та їх непростої дружби, поєднаної з роботою. Перкінс — це видатна постать в історії літератури, адже саме він відкрив світу Ернеста Гемінгвея, Френсіса Скотта Фіцджеральна, а згодом і Томаса Вулфа.
8. Зодіак (Zodiac, 2007)
А цей фільм розповідає реальну історію, проте цього разу не героя і не видатної постаті. Він розповідає про серійного вбивцю, який діяв у Сан-Франциско в 1960-1970 роках.
Фільм зняли на основі документальної книги Роберта Грейсміта, де розповідається про “Зодіака” жорстокого вбивцю, якого боялось все місто. Поки поліція намагалась знайти злочинця — він сам виходив на неї через газету, надсилаючи туди свої листи. Адже Зодіак не хотів переховуватись, він хотів стати знаменитістю.
9. Джулі і Джулія: Готуємо щастя за рецептом (Julie & Julia, 2009)
Біографічний фільм на основі книги, яку написала головна героїня картини. Книгу було створено із записів блогу, про який і йдеться у стрічці.
Головна героїня вирішує почати нову: вона зведе блог, у якому буде описувати свої кулінарні досягнення. За рік жінка пообіцяла приготувати 524 страви з кулінарної книги знаменитого кухаря Джулії Чайльд. У результаті — про блог героїні пишуть в журналі «Нью-Йорк Таймс», та настає період слави і визнання, яких так прагнула жінка. Особливо, ця історія сподобається тим, хто цікавиться кулінарією.
Коли я знімаю гроші, то найбільше боюся того, що банкомат зависне, картку буде неможливо дістати, люди в черзі почнуть обурюватися, я так і не отримаю свої гроші і доведеться вплутатися у всю цю тяганину з дзвінками на гарячу лінію і т. д, передає Ukr.Media.
Якщо у вашому житті все-таки трапилася така неприємність, не панікуйте. Просто скористайтеся інструкціями, наданими фахівцями з контактного центру.
Щоб отримати банківську карту, яку «з’їв» банкомат, потрібно від 3 до 5 хвилин утримувати кнопку «Скасувати».
Навіть якщо у вас затекла рука і вам здається ця дія безглуздою, не відпускайте клавішу ні в якому разі!
Банкомат зрештою запропонує вам скасувати операцію. Все одно не відпускайте клавішу «Скасувати». Утримуючи її, натисніть «Так» іншою рукою і отримаєте вашу картку назад.
Ось ще кілька порад на випадок, якщо банкомат не віддає вашу карту:
1. Зачекайте 10 хвилин, поки банкомат перезавантажиться.
Є ймовірність, що програмне забезпечення скине всі операції самостійно, і вашу карту виплюне назад.
2. Зв’яжіться з вашим банком або компанією, яка обслуговує банкомат.
Зателефонуйте на гарячу лінію вашого банку, щоб повідомити їм про те, що трапилося і заблокувати картку. Якщо змогли дізнатися номер компанії, яка обслуговує банкомат, то зв’яжіться з її працівниками. Компанія може запросити спеціаліста, який дістане вашу карту.
3. Спробуйте зрозуміти, чому ваша карта була проковтнута.
Бувають випадки, коли банкомат працює дуже повільно з-за якихось маніпуляцій, які проробили з ним аферисти. Іноді трапляється, що механізм вилучення не працює і виштовхує карту так, що видно тільки її край.
У США, наприклад, ваша картка виштовхується набагато раніше, ніж в Європі. Є декілька країн, у яких довжина пін-коду може відрізнятися від звичного нам чотиризначного.
Можливо, ви ввели неправильний код кілька разів.
4. Запишіть час і запам’ятайте розташування банкомату.
Запишіть час, коли банкомат проковтнув вашу карту. Згадайте якомога більше деталей: дату, місце, де ви знаходитеся, тип банкомата (якщо можливо).
Наприклад, цей банкомат знаходиться за межами банку або в його помешкання, він встановлений на вулиці або в торговому центрі.
Крім того, у нього є серійний номер, логотип або інші розпізнавальні знаки? Сфотографуйте всі ці деталі та сам банкомат на телефон.
Мандрівка Україною – завжди хороший вибір. Втім, якщо мова іде про Західну Україну, більшіть обмежуються Львовом. Іноді – ще кількома найвідомішими містами. Львів, безумовно, місто красиве. Але, повірте, є на тут і не менш гідні кандидати для ваших вихідних. Тож пропонуємо вам п’ятірку неймовірно красивих міст Західної України, вартих ваших відвідин, окрім Львова!
Коломия (Прикарпаття)
Коломия – місто відоме, але котре часто обходиться увагою. А дарма.
Адже тут є на що подивитись і для чого відвідати місто. Якщо ви втомились від львівської ратуші – у Коломиї є нічим не гірша, дуже красива та оригінальна міська ратуша.
Також відмінним в Коломиї є музей «Писанка». В арсеналі музею знаходиться понад 12 000 писанок та декоративних яєць із різних куточків світу, не лише із України. Також серед експонатів є писанки із підписами відомих політичних діячів. Якщо ви ніколи не думали, що вас колись здивують розмальовані яйця – вам у Коломию!
Бережани (Тернопільщина)
Раптом ви не знали, Бережани – одне із найстаровинніших поселень західної України, історія котрого почалась ще в XIV столітті. Тут є все, що потрібно етнічному туристові: красива ратуша, будівля старого банку, руїни замку та фотогенічний залізничний вокзал.
Красиве поштове відділення тішить око.
Втім, особисто раджу навідатись до Церкви Святої Трійці та вулицю Банкову. Те ще естетичне задоволення.
Жовква (Львівщина)
Місто Жовква саме по собі є пам’яткою архітектури, адже збудоване воно за концепцією «ідеального міста» доби Ренесансу. Важливою точкою вашої подорожі має стати ринкова площа Жовкви. Тут знаходиться Костел Св. Лаврентія.
Василіанський та Домініканський монастирі ідуть у комплекті.
Звичайно, варто відвідати й Жовківський замок, збудований засновником міста наприкінці XVI століття. Та й самі вулички містечка мають не меншу естетичну цінність, ніж львівські.
Берегово (Закарпаття)
Берегово – містечко на Закарпатті, де в повній мірі проявляється його географічне положення. Тут ви зістрінете надписи на іноземній мові та чужі прапори. Але візитівкою місцини є будівля жупського суду, збудована ще на початку минулого століття, котра чудово збереглась.
Окрім нього тут є й Реформаторська Церква, й атмосферний готель «Роял» що прибув із XIX століття… Подивитись є на що.
Мукачево (Закарпаття)
Місто Мукачево стоїть на самісінькому краю неньки України, а населення його зовсім трохи не досягає ста тисяч. Ріка Латориця ділить Мукачево на правобережну та лівобережну частини. Річка здається чистою. Недалеко розташовується дуже навіть мальовничий краєвид із монастирем.
Замок-Паланок – є головною пам’яткою міста Мукачеве. Безумовно, це його візитівка. Але, якщо ви вже прибули у Мукачеве, проведіть хоча б день просто прогулюючись містом.
Тут є на що подивитись, а вулички наповнені шармом та атмосферою.
Як часто ви помічаєте африканських студентів? Можливо, що не часто, але їх тисячі! Лише з однієї Демократичної республіки Конго у Львові понад сотню тут вчиться. Вони ініціативні і люблять мати активне дозвілля. Зокрема, грати у футбол і поважають Шевченка, того що Андрій, розповідає автор матеріалу на порталі “Діло“.
З одним із них я познайомився завдяки футбольному турніру «Кубок Брюхович». Раббі Нані вже п’ять років навчається у Львівській політехніці. Цього року він разом з іншими студентами з Африки представляли об’єднану збірну континенту. Вони змогли досягти того, що не вдавалося їм у попередні роки – перемогти у першому матчі і у підсумку дійти до фіналу!
«Попередні роки – це був капєц, – емоційно розповів мені Раббі. – Ми ніяк не могли здобути перемоги у першому матчі. Але цього року вирішили, що будемо боротися і тренуватися, будемо більш організованими. Нам вдалося дійти до фіналу! Були дуже раді».
Так, Раббі досить впевнено говорить українською. Розповів, що коли приїхав у Львів, то геть нічого не розумів. Однак після трьох місяців підготовчих курсів, зміг заговорити і почав потроху розуміти нашу мову. У Лубумбаші (друге за величиною місто Демократичної республіки Конго), звідки він родом, говорять французькою та англійською (дві офіційні мови). На початках було дуже важко, але викладачі ставилися до нього з розумінням, і українська виявилася не такою складною. Цікаво, що Раббі хотів перевестися вчитися до Києва, але вивчивши українську, зрозумів, що у Києві буде ще складніше, бо там «багато російської», тому зашився у Львові.
Раббі каже, що у першу чергу, коли їдеш в іншу країну, треба вчити мову і тоді проблем ніяких не буде.
Його любов до України почалася з футболу. Коли він думав над тим, чи їхати до нас вчитися, то знав лише про Андрія Шевченка, бо стежив за ним, коли той грав у футбол. Можна сказати, що Шевченко надихнув його вибрати Україну. Спершу рідні Раббі були не в захваті від його ідеї їхати сюди, бо тоді у всіх новинах було про Майдан, початок війни, та все ж хлопець наполіг на своєму і не жалкує. Він досить добре вчився і вже пише магістерську, щоб стати будівельником.
Раббі розповів, що планує повернутися додому після завершення навчання, тут не залишиться.
«Мені дуже подобається Львів, і у Києві добре. Гарні дівчата, дешевше життя і громадський транспорт добрий. Тут тихо і гарно, але вдома можна більше заробити, зарплати у нас більші», – каже Нані.
А от їжа йому наша за ці роки так і не сподобалася. Коли йде до когось в гості, то їсть все, але вдома – лише страви з Конго.
Хлопець також згадує про те, що стикався з расизмом або нерозумінням, зокрема, коли у перші тижні свого навчання частина його одногрупників сміялися з нього або не хотіли сидіти разом з ним за однією партою.
«В цілому ставлення до чорношкірих є нормальним. Коли їду у маршрутці чи купую продукти. Але бували і прикрі випадки. Одного разу гуляв ввечері з дівчиною на вул. Сахарова. Якийсь хлопець зупинив мене і попросив допомоги. Коли я обернувся, то він вдарив мене. Там було ще шість хлопців у масках. Довелося втікати від них… Такі ситуації траплялися з моїми друзями теж», – говорить Раббі.
Улюбленою командою хлопця є «Реал Мадрид», але коли грають наші ФК «Карпати», то завжди вболіває за зелено-білих, як істинний львів’янин.
14 жовтня відбувся вирішальний матч відбору на ЄВРО-2020 на групі В. Відомий хор відкрив відбірковий матч ЄВРО-2020 на Києві.
Збірна України достроково виграла путівку у фінальну частину чемпіонату Європи з футболу 2020 року, посівши перше місце у групі В.
Зарядив публіку національний хор імені Григорія Верьовки, в складі якого аж 125 осіб. Саме він перед матчем виконав гімн України в унісон із 70, 000 гладяачами на трибунах.
Відповідне відео опублікували на You-tube-канал Футбол 1.
«Колись, даруючи бабусі квіти, ви отримували плюс 145 балів до карми. Сьогодні – мінус чотири: за те, що ненавмисно підтримуєте підпільні майстерні, пестициди та очільника компанії, що скоїв злочин проти багатьох людей і одного коня», – розповідає герой серіалу «В кращому світі».
Сьогодні екологічні питання дійсно виявляються більш комплексними, ніж ми звикли вважати. Можна порівняти альтернативи за величиною вуглецевого сліду – викидами парникових газів у атмосферу, або кількістю шкідливих відходів, можливістю їхньої переробки чи швидкістю біорозпаду. Але, якщо врахувати використання води та ґрунту, розподіл ресурсів, економічну доцільність та десяток інших факторів, визначити менше зло виявляється не так вже й просто.
Біопластик – безпечна альтернатива
Чи не найпершим кроком на шляху до свідомого споживання зазвичай стає відмова від поліетиленових пакетів та одноразового пластикового посуду. Шкода від них очевидна: після потрапляння на смітник, вони не розкладаються десятками чи навіть сотнями років, забруднюють землю та океани, становлять загрозу для морських жителів.
Пакети, які сьогодні в Україні пропонують як «екологічні», найчастіше є оксорозкладними. До звичайного поліетилену додають солі металів, завдяки яким такий пакет доволі швидко «зникає». Насправді ж він просто подрібнюється, перетворюючись на мікропластик.
У одному зі звітівМіжнародного союзу охорони природи зазначено, що мікроволокна пластику складають від 15% до 31% від загальної кількості пластмаси в океані. Мікропластик сьогодні знаходять у ґрунті, воді, льодовиках та живих організмах. Досі його вплив не був достатньо вивчений. Мікрочастинки пластику утворювалися і раніше: внаслідок стирання автомобільних шин, прання одягу з синтетичних тканин та додавання гранул у косметичні засоби. Проте з поширенням оксорозкладного пластику, проблема зростатиме значно швидше, ніж раніше.
Альтернативною, на перший погляд, може стати біопластик. Він виготовляється не з продуктів нафтопереробки, а – з органічних речовин на кшталт крохмалю чи целюлози. Наприклад, нещодавно компанія LEGO представила конструктор, пластик для якого виготовили з цукрової тростини. Відмова від нафти, безперечно, корисна для навколишнього середовища. Але не завжди пластик, виготовлений з органічних речовин, так само на них і розкладається.
Найкращий варіант – відмова від одноразових пакетів й здійснення покупок з власними торбинками. Фото: pixabay.com
Біопластик може бути придатний для компостування, але часто лише в спеціальних, промислових умовах. Щоб система працювала, вироби з такого пластику потрібно окремо сортувати, й створити технологію та інфраструктуру для компостування.
Пластик також може бути біорозкладним. Кожен виробник такого пластику має власну технологію, тому досліджень, які підтвердили б безпечність продуктів його розкладу вкрай бракує. Крім того, часто у вироби додають певний відсоток звичайного пластику, який після розпаду перетворюється на той же микропластик. Наприклад, мексиканська компанія Biofase виготовляє столові прилади з кісточок авокадо, проте, тільки 60% матеріалу в них насправді є біопластиком.
Альтернативні види пластику практично не піддаються вторинній переробці: їхній склад робить процес складним, а невелика кількість – розробку технології економічно не доцільною. Те ж стосується композитних матеріалів на кшталт паперових стаканчиків для напоїв, вкритих спеціальною плівкою всередині.
До слова, навіть паперові пакети не можна вважати вдалою альтернативою, хоч вони і повністю розкладаються у природному середовищі. На виготовлення та перевезення такої упаковки витрачається значно більше енергії, а тому вуглецевий слід одного паперового пакета у три рази більший, ніж поліетиленового. Крім того, через низьку міцність їх рідко використовують двічі.
З якого матеріалу б не був зроблений ваш пакет, велика кількість ресурсів витрачається на його виготовлення, перевезення, а згодом – збір та переробку. Чим довше він буде корисним, тим більш виправданим буде цей шлях. А тому найкращим варіантом стане відмова від одноразового використання й здійснення покупок з власними торбинками.
Найбільш екологічно чистий транспорт
Цього року ірландський лоукостер Ryanair увійшов до десятка компаній, що найсильніше забруднюють повітря у Європейському Союзі. Насправді, саме літаки мають найбільший негативний вплив на навколишнє середовище, якщо рахувати шкідливі викиди з розрахунку на одного пасажира на кілометр. Але автомобілів незрівнянно більше ніж літаків, і тому авіакомпанії відповідальні лише за 12% усіх транспортних викидів вуглекислого газу. На автотранспорт припадає 74%.
Електромобілі часто представляють як можливе розв’язання цієї проблеми. Проте тут варто враховувати кілька нюансів. Перш за все, на виготовлення будь-якого автомобіля витрачаються ресурси, а тому оновлювати власний автопарк щоразу, коли випускають нову модель Tesla з екологічної точки зору, вкрай нераціонально.
З електромобілями кілька проблем – вони так само створюють затори в містах, і досі незрозуміло, як утилізувати акумулятори у великих обсягах. Фото: pixabay.com
Варто також зважати на джерело електроенергії. Якщо автомобіль отримав заряд від вугілля, спаленого на місцевій електростанції, користь для природи може виявитись меншою, ніж очікував його власник. Електродвигун не вирішує також проблеми заторів у великих містах.
Ще один нюанс електрокарів – акумулятори, які потрібно правильно утилізувати. У них містяться свинець, ртуть, нікель, які при потраплянні у ґрунт забруднюють землю, воду та шкодять живим організмам. Одна звичайна батарейка може забруднити 16 м² землі токсичними речовинами. Акумулятор автомобіля ж у десятки разів більший.
Швидка еко-мода
У 2016 році природоохоронна організація «Грінпіс» відзначила шведський бренд H&M серед виробників одягу, яким вдалося помітно скоротити використання токсичних речовин на виробництві. Сьогодні компанія приймає одяг на перероблення, випускає колекції з перероблених матеріалів, а нещодавно запустила продаж вінтажних речей у тестовому режимі.
Подібні ініціативи компанії задають позитивний тренд, проте не варто забувати, що саме бренд H&M став чи не найбільшим популяризатором fast fashion (швидкої моди). Така мода спонукає людей купувати багато дешевого одягу, який майже відразу перестає бути актуальним або зношується протягом короткого часу.
Зі зміною поглядів своєї аудиторії, компанія почала впроваджувати «зелені» ініціативи, проте, за винятком окремих колекцій, вони не вплинули на обсяги виробництва, якість речей чи цінову політику. 97% свого кліматичного впливу бренди одягу завдаютьсаме на етапі виробництва. Тому, як і у випадку з упаковкою, чим більш довговічною виявиться річ, тим більш виправданою виявиться нанесена шкода.
Якісний довговічний одяг – найкращий та найбезпечніший для природи варіант. Фото: pixabay.com
Проте через погану якість речі fast fashion практично не мають шансів перейти до нового власника або стати вінтажними. Лише у Великобританії на смітнику щороку виявляється 300 тисяч тонн одягу. У 2016 компанія H&M влаштувала World Recycle Week протягом якого планувала зібрати до тисячі тонн старого одягу. За підрахунками журналістки Люсі Сігл, для того, щоб повністю використати зібраний матеріал компанії знадобиться близько 12 років. Водночас, бренд випускає близько тисячі тонн нового одягу за 48 годин.
За 2018 рік компанія зібрала 20 тисяч тонн текстилю. Проте цей матеріал не повертається назад на полиці: речі у хорошому стані опиняються у секонд-хенді, решта – йде на ганчірки або подрібнюється на волокна. Ті ж, хто здає старий одяг на переробку, зазвичай отримує ваучер зі знижкою, що стимулює нові покупки.
Для того, щоб зменшити шкоду навколишньому середовищу, варто купувати якісний одяг з натуральних тканин, найкраще у місцевих виробників. Хорошим варіантом з цієї точки зору є також секонд-хенди. Старий одяг у хорошому стані можна здати у комісійний магазин, віддати на благодійність або обміняти у знайомих на щось новеньке.
Зелена дієта
З точки зору свідомого споживання, м’ясо – це суцільна катастрофа. Для вирощування тварин потрібно багато місця, задля чого постійно вирубують ліси. У період з 1990 до 2005 року виробники яловичини несуть відповідальність за 71% знищених лісів у Південній Америці. Частина зернових культур, які використовують для вигодовування, вже є придатною їжею для людей. Крім того, м’ясна промисловість залишає помітний вуглецевий слід. Одна із причин – процеси життєдіяльності худоби сприяють виділенню метану, що має у рази сильніший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ. Шкода від одного стейка в середньому співмірна з п’ятикілометровою поїздкою на автомобілі. Загалом м’ясна промисловість відповідальна за 14.5% відсотків викидів парникових газів в атмосферу.
Разом з тим, повна відмова від м’ясної промисловості – не найкращий варіант. Вчені підрахували, що саме вегетаріанська дієта, що дозволяє споживання молока та молочних продуктів, здатна нагодувати найбільшу кількість людей завдяки раціональному використанню ресурсів. Сьогодні середньостатистичний американець потребує землі, площею у два футбольних поля, щоб забезпечити свою річну дієту. Для вегетаріанців це число скорочується у п’ять разів.
Водночас, не всі альтернативи м’ясу однаково ефективні. Візьмемо для прикладу авокадо – джерело корисних жирів, що часто з’являється у раціоні вегетаріанців та веганів. Через надмірний попит цей фрукт перетворився на велику екологічну та навіть соціальну проблему. Для облаштування плантацій авокадо в Південній Америці вирубують тропічні ліси, а в Кенії – кавові дерева. На зміну невеликим фермерам приходять великі землевласники.
Улюбленець міленіалів, авокадо, стає причиною екологічних катастроф на різних континентах. Фото: pixabay.com
Авокадо також потребує величезної кількості води. У сприятливому кліматі, для того, щоб виростити один фрукт потрібно 70 літрів поливної води. Для порівняння, помідору потрібно п’ять літрів, апельсину – 22. У Чилі для одного кілограму авокадо використовують до 1200 літрів води, це майже вісім повних ван. Внаслідок виснаження водних ресурсів чилійська провінція Петорка почала перетворюватись на пустелю, жителі якої тепер мають проблеми з доступом до питної води. Трильйони літрів витрачають на полив авокадо і в Південній Африці, населення якої страждає від засух.
Споживати сезонне та локальне сьогодні – не лише напрям гастрономії, але й еко-тренд. Проте ці поняття працюють тільки разом. Якщо вам хочеться, наприклад, бананів, фрукти привезені з іншої точки планети можуть мати менший вуглецевий слід, ніж вирощені у теплиці в Київській області. Порахувати шкоду навколишньому середовищу від кожного продукту практично неможливо: навіть фермерські овочі можуть виявитися не найкращим варіантом, якщо ви їхали за ними 50 кілометрів на власному автомобілі.
Крім того, великою проблемою залишається також надмірне споживання. 40% їжі, виготовленої у США, ніколи не опиниться на столі. За інформацією Держкомстату України у 2012 році, понад сім мільйонів тонн харчових відходів щороку відправляється на смітник. Частина втрачається у процесі виробництва товарів, третину викидають у місцях роздрібної торгівлі та кулінарії, ще 35-40% українці викидають вже вдома. Сьогодні в світі виготовляють майже у півтора рази більше їжі, ніж потрібно людству, проте вона розподілена нерівномірно. Ресурси на виготовлення, транспортування, приготування та зберігання їжі витрачаються дарма, коли шматок сиру починає пліснявіти у вас в холодильнику, а згодом його біологічні рештки, перегниваючи на звалищах, продовжують виділяти парникові гази.
Альтернативна енергетика = повністю безпечна енергетика
Перше, про що згадують скептики щодо сонячних електростанції – витрати на виробництво панелей. Цей процес дійсно енергозатратний, проте, якщо говорити про викиди парникових газів, сучасні панелі компенсують нанесену шкоду за 2-3 роки експлуатації.
Варто зважати ще на кілька моментів. Перший – використання землі. Потужність таких електростанцій прямо пропорційна їхній площі. Сьогодні найбільші станції розміщують у пустельній місцевості, проте в Україні для встановлення панелей використовують також землі, придатні для сільського господарства.
Сонячну електростанцію в Уарзазаті, Марокко планують завершити у 2020 році. Планується, що вона займатиме площу 16.8 км² та забезпечить електроенергією мільйон людей. За такої з потужності, для Києва знадобилося б покрити сонячними панелями всю площу Борисполя та Боярки. Навіть найбільша на сьогодні електростанція Pavagada Solar Park в Індії, площею у 53 км², має потужність у 2 тисячі MW. Для порівняння, Запорізька TEC розрахована на потужність у 3,6 тисяч MW, Запорізька АЕС – 6 тисяч MW (у обох випадках не усі блоки сьогодні робочі).
Сонячні електростанції також використовують великі об’єми води для миття панелей та, в частині випадків, для їхнього охолодження. У вже згаданій електростанції в Уарзазаті поки запустили один з чотирьох запланованих блоків. На рік він потребує 1,7 мільярда літрів води, яка може бути вкрай обмежена у пустельній місцевості. Крім того, такі площі сонячних панелей нагрівають повітря навколо на 3–4 °C. Вплив цього явища на флору та фауну поблизу станцій поки не був достатньо вивчений.
Фотоелементи сонячних панелей доведеться масово утилізувати вже за кілька років. Фото: pixabay.com
Для виготовлення сонячних панелей використовують токсичні речовини: соляну, азотну та сірчану кислоти, ацетон, хлороводень тощо. За умови дотримання правил безпеки, на етапі виробництва вони не потрапляють до навколишнього середовища. Проте залишається питання утилізації. Термін служби панелей близько 30 років, а тому більшість станцій ще не зіткнулися із цим питанням. Разом з тим, Міжнародне агентство відновлюваної енергетики зазначає, що до 2030 року утвориться понад 1,7 млн тонн відпрацьованих фотоелементів, а до 2050 року вони складатимуть 10% всіх електронних відходів.
Утилізація сонячних панелей є обов’язковою лише у Європейському союзі відповідно до Директиви про відходи електричного та електронного обладнання (WEEE) (2012/19 / EU). Технології дозволяють повторно використати до 70% матеріалів з цих модулів. Разом з тим, прогалини в законодавстві дозволяють вивозити використані панелі за кордон, де вони з великою ймовірністю потрапляють на звичайні звалища. На сьогодні переробка установок залишається економічно не вигідною. Ускладнює переробку також можливе пошкодження панелей. Наприклад, у 2017 році ураган Марія майже повністю знищив другу за розміром сонячну електростанцію Пуерто-Ріко.
Не все так просто і з вітровими станціями. Хоча вони потребують менше токсичної сировини, землі та води, вітряки та супутня інфраструктура все ж впливають на навколишнє середовище. Перш за все, на його мешканців. Окремі дослідження стверджують, що шум та вібрація вітряків робить навколишні території менш придатними для проживання окремих видів птахів, летючих мишей та білок. Споруди можуть змінювати звичні для них маршрути, а шум – заважати ефективно комунікувати.
Крім того, зменшенню популяцій можуть сприяти смертельні колізії: на станції Altamont Pass у Каліфорнії турбіни щороку збивають близько 1100 хижих птахів. І хоча кількість жертв менша, ніж від зіткнення з автомобілями чи будівлями у місті, такі випадки можуть становити загрозу для малочисельних видів, наприклад, беркутів.
Тому поки сфера Дайсона втілена лише на сторінках наукової фантастики, альтернативні електростанції залишаються значно чистішими з точки зору вуглецевого сліду, проте ще не ідеальним джерелом енергії.
