Категорія: Цікаве

Опубліковано

А ви вмієте концентруватися? Якщо ні, то ловіть слушні думки

Останнім часом зростає число досліджень про те, наскільки непродуктивною може бути багатозадачність. Хоча нам може здаватися, що ми встигаємо більше, у реальності це знижує нашу здатність до концентрації. І якщо ви хронічний «багатоверстатник», якому важко зосередитися, чи є надія на те, щоб повернути втрачену увагу?

Нейробіолог Деніел Левітін, професор психології Університету Макгілла в Монреалі і автор книги «This Is Your Brain on Music: The Science of a Human Obsession» говорить, що є деякі універсальні речі, які більшість з нас може робити, щоб бути більш зосередженими. Спробуйте їх.

Крок 1: Більше спіть

Увага залежить від більш широкого фізіологічного контексту, каже Левітін. Якщо ви спите недостатньо або відчуваєте сильний стрес, вам може бути важко зосередитися навіть в найідеальніших обставинах. Кофеїн може посилювати концентрацію в одних людей, а може підривати її у інших, змушуючи їх відчувати себе тривожно або знервовано. Розуміння власної потреби відчувати себе відпочилим і здатним зосередитися – це перший крок до поліпшення здатності зберігати увагу на більш тривалі періоди часу.

Крок 2: Записуйте все, що вас відволікає

Коли люди в перший раз намагаються медитувати, їхній мозок часто блукає або піддається небажаним думкам. «Ми називаємо це «розум мавпи» – і те ж саме може відбуватися, коли потрібно зосередитися», – каже Діана Рааб, автор книги Healing with Words: A Writer’s Cancer Journey. У цьому випадку може бути корисним вести щоденник або хоча би писати список. Записуйте думки або елементи списку справ, які з’являються у вас в голові, щоб відпустити їх або зайнятися ними пізніше, радить вона.

Крок 3: Вимикайте гаджети

Як і будь-яка практика, концентрація настає найкраще, коли ви налаштовуєте себе на успіх, каже експерт з професійного розвитку Бенджамін Брукс, засновник тренерської платформи PILOT. Переконайтеся, що у вас є ресурси і матеріали для роботи під рукою, і виділіть час для роботи над завданням.

«Обов’язково вимкніть повідомлення електронної пошти та соціальних мереж», – говорить він. Коли з’являються push-повідомлення, інші люди вирішують за вас, куди прямує ваша концентрація.

Крок 4: Візьміть зобов’язання за те, що ви робите

Це звучить просто, але для того, щоб зосередитися на чомусь, ви повинні взяти на себе зобов’язання, каже Левітін. Без цього ви будете відволікатися на свої думки або інші речі. Ви повинні вирішити, що цю роботу ви завершите зараз, уникаючи багатозадачності, – і дійсно зробити це.

Крок 5: Практикуйтеся

Левітін каже, що відновлення концентрації може зажадати практики. Можливо, вам доведеться починати з 10 хвилин, змушуючи себе в цей час не відволікатися від завдання. Потім працюйте над поступовим збільшенням часу, який ви проводите над завданням. Мета в тому, щоб навчитися концентруватися на час від 25 до 90 хвилин, у залежності від типу роботи, яку ви виконуєте, і ваших особистих лімітів уваги.

Крок 6: Робіть перерви, які відволікають

Брукс каже, що короткочасні перерви можуть допомогти поліпшити концентрацію. Для кожного ефективним буде свій тип перерви, але головне – потрібно переключитися на щось зовсім інше.

«Повністю припинити працювати, щоб прочитати книгу про авіацію або зробити собі чашку кави – це щось зовсім інше, що насправді дозволяє мені перезавантажитися на секунду. Тому, коли я працюю, я працюю з повною віддачею, без цього почуття відстороненості в глибині душі», – говорить він.

Опубліковано

10 цитат Любомира Гузара про дисципліну, дітей та батьків

Бaгaтoрiчний кeрiвник Укрaїнськoї грeкo-кaтoлицькoї цeркви Любoмир Гyзaр нaрoдився 26 лютoгo 1933 рoкy y Львoвi. Tyт зaкiнчив нaрoднy шкoлy тa пeрший клaс гiмнaзiї. У 1944 рoцi сiм’я змyшeнa бyлa пoкинyти Укрaїнy, a y 1949 рoцi пeрeїхaлa дo СШA.

Maйбyтнiй oчiльник УГKЦ вивчaв фiлoсoфiю в Koлeгiї святoгo Вaсилiя, дe в 1954 рoцi oдeржaв стyпiнь бaкaлaврa. Бoгoслoвськi стyдiї вiдбyв y Вaшингтoнськoмy кaтoлицькoмy yнiвeрситeтi. У 1958 рoцi йoгo висвятили нa свящeникa для слyжiння в Стeмфoрдськiй єпaрхiї.

В 1969 рoцi пeрeїхaв дo Римa для прoдoвжeним бoгoслoвських стyдiй, якi зaвeршив дoктoрoм бoгoслoв’я в 1972 рoцi. У 1993 рoцi пoвeрнyвся дo Укрaїни. Чeрeз три рoки йoгo признaчили єпискoпoм-пoмiчникoм гoлoви Укрaїнськoї Грeкo-Kaтoлицькoї цeркви.

Нaдзвичaйний Синoд Єпискoпiв УГKЦ oбрaв йoгo вeрхoвним aрхиєпискoпoм УГKЦ y 2001 рoцi. Toдi ж Пaпa Івaн Пaвл ІІ признaчив йoгo кaрдинaлoм кaтoлицькoї цeркви.

Oфiцiйним кeрiвникoм УГKЦ Любoмир Гyзaр прoбyв дeсять рoкiв. Чeрeз пoвaжний вiк тa стaн здoрoв’я вiн звeрнyвся дo пaпи Бeнeдиктa XVI прo зрeчeння й oтримaв згoдy 10 лютoгo 2011 рoкy.

Щирий, вiдвeртий, дoбрий дo всiх i кoжнoгo…

1. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.

2. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.

3. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані.

4. Бaтьки, зaкoхaнi в грoшi, мoжyть нaвiть свiдoмo пeрeдaти дiтям свiй мaтeрiaлiстичний свiтoгляд.

5. Пeрeдaвaння пoзитивних чи нeгaтивних вaртoстeй вiдбyвaється прирoдним шляхoм: щo бaтьки дyмaють, прo щo гoвoрять, як пoвoдяться – фoрмyє їхню дитинy.

6. Бeзyмoвнo, дитинa мaє вiдчyти, щo її люблять, aлe бaтькiвськa любoв пoвиннa бyти, нaвaжyюся скaзaти, мyдрoю.

7. Рoзпeщeнa дитинa рaнiшe чи пiзнiшe пoчyвaтимeться нeщaснoю, тoмy щo нe зaвжди змoжe oтримyвaти всe тaк лeгкo, як їй цe вдaвaлoся в дитинствi.

8. Батько й мати, створюючи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.

9. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція.

10. Кожну дитину належить виховувати в дусі бажання робити добро іншим, чи батькам, чи товаришам, чи братам і сестрам.

Опубліковано

Українська співачка alyona alyona випустила нову пісню “Коли ховають молодих”

Українська реперша alyona alyona, яка випустила кліп на пісню “Буллінг”, презентувала нову композицію “Коли ховають молодих”. За словами виконавиці, ця пісня про тих, чиє життя обірвалося надто рано.

Як розповіла співачка, до неї звернувся режисер Руслан Горовий і запропонував написати трек, присвячений пам’яті 15-річного Данила Дідика, який загинув внаслідок теракту у Харкові.

Трагедія сталась 22 лютого 2015 року, коли у центрі Харкова відзначали роковини Революції Гідності. Під час ходи Данило Дідік був у числі активістів, які “тримали у колоні периметр”: хлопці охороняли людей всередині, бо поліцейського кордону було замало. На чолі колони вибухнув боєприпас, який забрав життя чотирьох людей. Наймолодшим з них був 15-річний Данило Дідік. Наразі його іменем називають турніри та школи, а відомі музиканти створили проєкт у пам’ять про героїчного українського підлітка. Долучилась і реперка Alyona Alyona.

alyona alyona зазначила, що згадала, як багато в своєму житті вона бачила втрат та похоронів. І найболючіші серед них – похорони молоді.

“Трек “Коли ховають молодих” – це “ода пам’яті” всім юнакам та юначкам, чиї смерті мені довелося пережити та про які мені довелося дізнатися. Це найстрашніше та найтяжче, що може бачити світ. Ця пісня – згадках про всіх, чиє життя обірвалося надто рано”, – додала вона.

Нагадаємо, раніше Джамала і alyona alyona презентували кліп і пісню “Забирай”. Трек присвячений темі хейту в соцмережах. Так, за словами Джамали, артисти часто піддаються критиці. Підписники чекають відповіді на свої коментарі, а коли не отримують зворотного зв’язку, починають проявляти негатив.

Опубліковано

У Раду внесли законопроєкт, який дозволить депутатам виступати російською та нацменшин

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, у якому пропонується дозволити виступи у парламенті мовами нацменшин і навіть із забезпеченням перекладу на українську.

Законопроєкт про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо робочої мови від 18 лютого 2020 року пропонує закріпити робочі мови народних депутатів, ідеться в законопроєкті №3084.

Мовою роботи посадових осіб Верховної Ради, на яких поширюється дія закону “Про державну службу”, є державна мова.

Водночас, відповідно до статті 10 Конституції, в роботі Верховної Ради може використовуватися російська та інші мови національних меншин України.

Народні депутати та інші особи, на яких не поширюється дія закону “Про державну службу”, на пленарних засіданнях, парламентських слуханнях, в роботі органів Ради можуть використовувати для всіх видів виступів мови національних меншин України.

Йдеться про виступи, передбачені у статті 32 Регламенту, зокрема доповіді, співдоповіді, заключне слово, заяви, резолюції, пояснення, зауваження, запитання, повідомлення та довідки, внесення пропозицій, поправок, оголошення депутатських запитів, виголошення окремої думки.

У такому разі за потреби Апарат Верховної Ради забезпечує переклад з мов національних меншин України на державну мову і навпаки.

Бужанський і Волошин заявляють, що “російськомовні громадяни, серед яких і нардепи, мають такі ж права, як і україномовні, і платять податки”.

Ініціаторами законопроєкту вказані нардеп фракції “Опозиційна платформа – За життя” Олег Волошин і член фракції “Слуга народу” Максим Бужанський.

Опубліковано

10 вражаючих фактів про Лесю Українку, які мало хто знає

Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.

А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це – і дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

Мало хто знає, але попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.

Леся мала ще старшого брата, Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Мало хто знає, але свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова?

Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?

І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.

Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав.

Мало хто знає, але деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською.

Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».

Мало хто знає, але збереглось унікальне листування Лесі Українки, з якого можна повніше зрозуміти її єство.

Хочу навести кілька цитат, які мене особисто вразили:

«Кожна жінка, що себе поважає, не пише ніколи листа того дня, коли обіцяла».

«Zк тільки візьмусь до якого зарібку, то зараз усі жахаються, що я «перетомлюся», «виснажуся», «покладу всю силу»… Чи не значить же се, що мене всі мої близькі щиро вважають за безнадійного інваліда, засудженого на весь вік на паразитне життя? То вже б краще вони мені не говорили сього! Бо так виходить якесь «внушение», і я справді можу опуститись та серйозно почати думати, що я “ні до чого”».

«Удручає в російській літературі навіть не стільки порнографія, скільки сумбурність і безпомічність думки й фантазії, безпорадність в рішенні навіть елементарних психологічних проблем. Так, наче люди з зав’язаними очима пишуть».

«Часто, люблячи когось, я думаю: якби він був отакий і такий, вчинив те і те, то я б його не любила, але якби хто інший мав усі ті добрі прикмети, що сей, то чи я б того іншого любила? Не знаю… навряд. У кожному почутті єсть іще щось недослідиме, і теє ″щось″ дає барву цілому почуттю».

Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.

Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.

Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.

Опубліковано

У Дрогобичі дитячий гурт записав українську версію пісні Dance monkey

Дрогобицький дитячий гурт записав українську версію світового хіта “Dance Monkey” від австралійської співачки Tones and I.

“Десь собі” – це вже п’ята композиція, яку записують діти ансамблю “Майбутнє” під керівництвом музиканта Романа Стахніва.

Попередній відомий кавер “Десь по світу” на пісню “Despacito” переглянула рекордна кількість людей, майже 26 мільйонів переглядів.

У кліпі взяли участь 9 дітей з Дрогобича та околиць. Автори пісні вирішили приділити пісню найдорожчим людям на світі – нашим батькам. Отож пропонуємо прослухати композицію та наводимо текст пісні нижче:

Текст переписаної української пісні:

1. Десь лунають крики, десь лунає сміх.
Десь любов панує, десь панує гріх.
Я знаю
Кожен має ціль, має мету,
Але не кожен має в серці доброту
У я
Хочу, хочу, хочу, щоби всі
Мамусі, татусі, дідусі і бабусі
були
Разом, разом, разом із дітьми
І нам допомагали до мети іти

Приспів
І ще
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

2. А коли ми вже дорослими будем
Часу не буде, але буде купа проблем.
Ми не встигнемо моргнути, як життя
Забере наших батьків у небуття

У я
Хочу, хочу, хочу, щоби всі
Мамусі, татусі, дідусі і бабусі
були
Разом, разом, разом із дітьми
І нам допомагали до мети іти

Приспів
і ще
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

і ще раз
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

В житті у нас є дві людини Нема й не буде їм заміни.
Бо це вони… це мама й тато. Така в них доля – нас чекати…
На кожну звісточку і слово, Вони – це втілення любові.
Вони нас приймуть і зігріють… Їм тяжко. Та в очах – надія.
На те, що ми щасливі будем. І найріднішим в світі людям
Дамо ми радості хоч трохи. За їх тяжкі батьківські роки

Приспів
Десь собі, десь собі, десь собі кожен з нас
Думає про те що є на все в житті свій час
потім просим
Дай мені, дай мені, дай ще один шанс
Побути разом із батьками ще хоч раз

Опубліковано

На кіноекрани виходить нова українська воєнна екшен-драма “Черкаси”

24 лютого Львів став першим містом, де показали прем’єру воєнної екшн-драми «Черкаси» Тимура Ященка. А вже 27 лютого стрічка вийде у загальноукраїнський прокат. Це фільм про кількатижневий опір українського військового корабля в Криму навесні 2014-го.

Фільм розповідає історію мінного тральщика ВМС України «Черкаси» – останнього корабля у Криму, який не зрадив присязі і не спустив державного прапора під час окупації російськими військами Криму.

Отже лютий 2014 року. Починається окупація Кримського півострову. Мінний тральщик «Черкаси» разом з іншими українськими кораблями заблокований в озері Донузлав — шлях до моря перекритий затопленими судами російського флоту. Це пастка. Наші кораблі починають здаватися росіянам. Здається, іншого виходу просто нема.  Фільм засновано на реальних подіях.

Через те, що тральщик «Черкаси» залишився у Криму, фільм знімали на схожому за силуетом і розміром буксирі ВМС України «Корець».

Для зйомок у фільмі «Корець» перефарбували, збудували декорації відповідного типу озброєння. Рішення втілив художник-постановник фільму Олексій Величко. «Хоча справжні «Черкаси» були, звісно, більш бойовим кораблем, більш грізним», – зазначив Юрій Федаш.

До масових сцен залучили моряків із «Корцю». Із команди «Черкас», яка безпосередньо чинила опір навесні 2014-ого, у фільмі знялися Михайло Воскобойнік та Антон Толмачев.

Кілька сцен у фільмі присвячені кримським татарам.

«Черкасам» під час блокади дійсно допомагали цілими кримськотатарськими громадами, вони привозили морякам продукти, питну воду, розповідали про ситуацію на березі.

Фраза «Черкаси» будуть чинити опір», яку промовляє у фільмі командир корабля, – вигадана, каже Юрій Федаш. «Я дав своїй команді п’ять хвилин на роздуми: хто готовий чинити спротив, мав перейти на лівий борт, інші – на правий», – згадує офіцер. З 65 членів екіпажу «Черкас» на бік росіян перейшли 12, у тому числі старший помічник і штурман.

«Так, фраза написана, проте вона добре передає суть фільму. Сцена, в якій командир каже про опір, у стрічці є однією з найважливіших», – додає режисер Тимур Ященко.

Зйомки фільму розпочались навесні 2017-го. Спочатку була готова режисерська версія тривалістю 102 хвилини, потім 94-хвилинна прокатна. Власне, саме її побачить глядач у кінотеатрах.

Співвідношення української мови до російської приблизно 70 на 30, місцями використовувалась ненормативна лексика. В більш динамічній прокатній версії фільму «Черкаси», що його побачать на великих екранах починаючи з 27 лютого, частину діалогів було переозвучено українською відповідно до законодавчих вимог. Щоправда, не «дикторською», а говіркою – так, як зазвичай між собою спілкуються люди. З ненормативної лексики залишили вислови, без яких діалоги втрачають сенс або творчу цінність чи правдивість.

Президент України Петро Порошенко назвав воєнну драму «Черкаси», прем’єра якої відбудеться у День Незалежності, фільмом, вартим уваги, і подякував його авторам за чудову роботу.

“Фільм «Черкаси» – це правдива історія незламності, мужності та боротьби. Історія справжніх українських воїнів-патріотів Військово-морських сил України, які протягом трьох тижнів мужньо тримали оборону морського тральщика під час анексії Криму. Дякую за чудову роботу режисеру Тимуру Ященко та всій команді, яка працювала над картиною «Черкаси». І найголовніша подяка – нашим військовим морякам за їхню силу духу та незламність! Фільм «Черкаси» – важливе кіно, яке варто побачити. Прем’єра відбудеться вже 24 серпня”, – зазначив Президент.

Зйомки фільму відбувалися в Очакові, Одесі та невеличкому селі на Чернігівщині. Над саундтреком працювали українська співачка Катя Чілі та композитор Антон Байбаков. Бюджет стрічки – близько 40 млн грн, із яких понад 17 млн грн спрямувала держава. Прем’єра воєнної драми запланована на День Незалежності України.

Опубліковано

Вперше за часи Незалежності вийде фільм, створений за мотивами твору Тараса Шевченка

12-го березня цього року вперше за часи незалежності України на кіноекрани вийде фільм “Толока”, створений за мотивами твору Тараса Шевченка.

Стрічка знята українським режисером Михайлом Іллєнком за мотивами балади «У тієї Катерини…», а її сюжет охоплює 400 років історії України, Михайло є ж автором сценарію та співпродюсером.

«Наш фільм – це чотирьохсотрічна подорож хати Катерини просторами ризикованого землеробства за умов, несумісних з життям, у пошуках таємниці толоки. Толока має багато таємниць. Толока – не лише будівельний процес. Це стратегічний ресурс існування України навіть тоді, коли вона ще не називалася Україною».

Романтична балада «Толока» створена компанією «Іллєнко Фільм» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Прокатом стрічки займається компанія Ukrainian Film Distribution. Кінопроєкт «Толока» став одним із переможців 3-го конкурсного відбору Держкіно. У результаті дофінансування картина отримала державну фінансову підтримку розміром майже 28,4 мільйони гривень, що становить 98% від загальної вартості виробництва.

«”Толока” – один із найкращих українських фільмів, знятих за останнє десятиріччя. Автору вдалось охопити найвизначніші моменти української історії. Хочеться, щоб цей фільм подивилось якомога більше глядачів», – наголосив генеральний директор компанії Ukrainian Film Distribution Андрій Дяченко.

Напередодні старту прокату команда фільму оголосила про спільний проєкт з фондом «Повернись живим», за умовами якого сім гривень з кожного квитка на «Толоку» будуть перераховані Фонду і спрямовані на допомогу армії.

Ідея створення фільму про феномен толоки, до якого ніхто раніше не звертався, з’явилася у Михайла Іллєнка 53 роки тому: після розмови з братом, відомим режисером Юрієм Іллєнком. В основу стрічки лягли 66 рядків Шевченкової балади «У тієї Катерини…», а доповнився сюжет спогадами з дитинства легендарного актора Івана Миколайчука. Силуети дійових осіб почали виростати до неочікуваних масштабів після зустрічей Михайла Іллєнка з добровольцями та волонтерами АТО, до яких режисер їздив протягом 2014-2016 років, показуючи фрагменти незавершеної «Толоки» разом з фільмом «ТойХтоПройШовКрізьВогонь».

Синопсис: У Тараса Шевченка є балада про те, як закохалися у Катерину троє козаків. Свій вибір Катерина довірила долі: пообіцяла стати дружиною тому, хто визволить з полону її брата. Двоє з трьох козаків загинули, намагаючись виконати умови договору, третьому вдалося врятувати брата, але брат Катерини виявився не братом, а її коханим… Чекати «брата» Катерині у сюжеті фільму доведеться не одне століття, не старіючи та не втрачаючи надії.

Ця розповідь, наче притча, пролітає крізь історію України, відтворює її драматичні та героїчні епізоди. Кожне випробування руйнує хату Катерини. Але вона вперто, як і багато поколінь українців, знову й знову піднімає її з руїн. Вік української хати короткий – від війни до війни. Якби не толока, не було б де й зустріти свого коханого. Завдяки толоці жодна хата в Україні ніколи не була «скраю», завжди у центрі громади.

Опубліковано

Мальовничі пейзажі України та шедеври, “намальовані” природою

Пропонуємо удосконалити усім знайомий вислів: «Краса в очах того, хто дивиться на українські краєвиди».

Тут чисте повітря і мальовничі пейзажі. Ці місця просто створені для походів і ночівель в наметі.

Подільські Товри (Кам’янець-Подільський район)

Ці мальовничі пагорби Хмельниччини сформувалися близько 15-25 мільйонів років тому. Тоді місцеві береги омивало Сарматське море, яке знаходилося між древніми континентами – Гондваною і Лавразією.

Подільські Товри мають різноманітний тваринний та рослинний світ, а аналогів місцевому рельєфу на світі не знайти. Подібні за геологічними структурами скелясті гряди існують тільки у Великій Британії й США, але навіщо їхати за кордон, коли унікальна краса так близько?

Ще однією «родзинкою» Подільських Товтр є Бакотська долина, яка приваблює туристів фантастичною природою та залишками древнього скельного монастиря.

Карпати


Первозданна природа, неповторні краєвиди, величні гори та стрімкі ріки – усе це рідні, українські Карпати. І коли у досвідченого туриста закрадається думка, що його не здивувати, норовливі пагорби відкривають нову, ще прекраснішу свою сторону.

Бузький гард (Миколаївська область)

Національний природний парк «Бузький Гард» розташований на території п’яти районів Миколаївської області: Первомайському, Арбузинському, Доманівському, Вознесенському та Братському.

Мальовнича місцина охоплює каньйони та долини річок Південний Буг і Мертвовод, а його територія – одна з найдавніших ділянок суші у Євразії.

Надслучанський ландшафтний парк (Рівненська область)

Наймальовничіший куточок Рівненщини за своєю красою не поступається відомим європейським місцинам. На тамтешніх землях є цінна історична пам’ятка – руїни Губківського замку. Не менш коштовні і його миловидні рельєфи: «Соколині гори», Марининсько-Устянські граніти, рідкісні рослини, а також тварини, занесені до Червоної книги.

Опубліковано

Українські коміки показали як Богдан Хмельницький їздив на підписання «формули Штайнмаєра»

Актори відомого українського скетч-проєкту “Наші без Раші” продовжують радувати нас новими серіями свого шоу. У новій серії хлопці показали, що би було, якби замість Леоніда Кучми на підписання “формули Штайнмаєра” поїхав Богдан Хмельницький.

Відеоролик коміків з’явився у соцмережах у п’ятницю, 7 лютого.

“Шо таке – той нормандський формат?”,  – запитує Хмельницький.

Його радник відповідає: “Майже анєкдот. Уявіть собі. Франція, Єлисейські Поля. Збираються повечеряти  Путін, Зеленський, німець і француз. Під час вечері Путін як дав газу! А всі на нього “Ууу-ууу!”. А він каже “То не я, то все “ЛНР/ДНР”.

Богдан запитує: “А француз що?” – Готові нюхати, якщо будуть хороші умови, жартівливо відповідає радник.

Далі переговорник від Росії пропонує підписати формулу Штайнмаєра та відвести війська, після чого провести вибори на окупованій частині Донбасу та надати територіям особливий статус.

Богдан Хмельницький обурився та відповів:

“Чоловіче, якщо я правильно тебе зрозумів. У мене є подвір’я, на яке заліз сусід, зламав паркан, заліз в курник, вкрав яйце, видоїв мою корову до сметани, свою худобу загнав на моє подвір’я, дав їм проносне, худоба обісралась, все подвір’я лайна і ти кажеш – прибирай?! А нахлів піти не хочете?”

Повністю цю зустріч можете переглянути у відео нижче.

У команді “Наші без Раші” – львів’яни, тернополяни і буковинець із Чернівців.

Україномовний контент на Youtube наразі є раритетом. А якісний україномовний контент на Youtube взагалі є міфом.

“Народилася ідея, донести, що українці – це круто!”, кажуть автори проєкту.

Як хлопці описують, що таке Наші без Раші

Це країна, в якій НАШІ на питання: «Як справи ?» відповідають «Чудово», а не традиційне «Аби не Гірше». В НАШИХ містах щодня відкриваються інноваційні «стартапи», а не кіоски з цигарками. НАШІ впершу чергу дивляться на те, що відбувається в них вдома, а не в сусідів. І найголовніше — НАШІ впевнені, що в них все буде добре, адже НАШІ БЕЗ РАШІ.