Категорія: Цікаве

Опубліковано

В Україні вперше видадуть повну збірку творів Лесі Українки

У Східноєвропейському національному університеті готують до друку збірку творів Лесі Українки. Це перше повне академічне видання творів письменниці в Україні, повідомили в міністерстві освіти й науки.

Загалом планують видати 14 томів. Їхні макети підготують до кінця 2020 року, а надрукують на початку 2021-го. Публікацію присвятять 150-річчю з дня народження Лесі Українки, яке святкуватимуть наступного року.

“За 150 років від народження в нас так і немає повного зібрання творів Лесі Українки. Усі дотеперішні видання були неповними, мали й інші хиби. Наприклад, через ідеологічні причини не повністю відображали погляди письменниці на релігію, національне та мовне питання. Зараз у незалежній країні ми можемо спробувати упевнено й вільно прочитати та прокоментувати творчість письменниці”, – розповів один із керівників проєкту, доктор філологічних наук Сергій Романов.

Варто зазначити, що над збіркою працювали 30 дослідників з усієї України. До команди долучилися викладачі та науковці Львова, Чернівців, Рівного, Житомира, Острога та Києва.

Нагадаємо, парламент ухвалив постанову про відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження видатної письменниці та громадського діяча Лесі Українки 25 лютого 2021 року.

Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка, народилася 13 (25) лютого 1871року у Звягелі, нині Новоград-Волинський, померла 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) – українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України

Опубліковано

Як приготувати фруктовий торт без випічки

Фруктовий торт без випічки — це насолода смаком! До того ж він виглядає просто чудово. Від одного виду слинка тече. Універсальність рецепту полягає в тому, що при кожному новому приготуванні цього тортику, ви можете міняти фрукти і ягоди, які входять у його склад. Так кожен раз, торт буде різним.

Інгредієнти:

  • Сметана — 500 г (можна вершки 35%.)
  • Фрукти і ягоди — 300 г
  • Готовий бісквіт (магазинний) — 200 г (або будь-яке печиво)
  • Цукор — 200 г
  • Желатин — 30 г

Як приготувати фруктовий торт без випічки

  • Заливаємо желатин половиною склянки холодної води, використовуючи для цього невелику ємність.
  • Залишаємо набухати желатин приблизно на пів години.
  • Набряклий желатин ставимо на водяну баню, постійно помішуючи, доводимо до кипіння, але не кип’ятимо.
  • У глибокій мисці, міксером, збиваємо сметану з цукром. Збивати потрібно до повного розчинення цукру.
  • Не перестаючи збивати, тонкою цівкою вливаємо желатин і збиваємо ще приблизно пів хвилини.
  • Далі, дно глибокої миски застеляємо харчовою плівкою.
  • Миємо і чистимо від шкірки або кісточок вибрані фрукти і ягоди і нарізаємо їх дрібними шматочками.
  • Бісквіт теж ріжемо на шматочки. Якщо ви замість бісквіта вибрали печиво, то його треба поламати на невеликі шматочки.
  • А взагалі з бісквітом торт виходить більш ніжним.
  • У глибоку чашку складаємо фрукти і ягоди і змішуємо їх з шматочками бісквіту.
  • Потім заливаємо сметанним кремом і накриваємо харчовою плівкою.
  • Ставимо в холодильник до повного застигання, приблизно на 2-3 години.
  • Потім виймаємо наш торт з холодильника, перевертаємо на красиве блюдо і знімаємо плівку. Прикрашаємо фруктами і ягодами.
  • В залежності від обраних ягід, виходять ось такі зовсім різні, тортики.

Приємного апетиту!

Опубліковано

Львів’янин Святослав Літинський може стати мовним омбудсменом

Львівський громадський діяч та відомий захисник української мови Святослав Літинський може стати мовним омбудсменом. Міністерство культури України висунуло кандидатуру Святослава на посаду уповноваженого із захисту державної мови. Він був першим громадянином України, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки та виграв десяток інших гучних справ.

Тепер кандидатуру Літинського має затвердити уряд. Якщо це станеться, Святослав займе місце Тетяни Монахової, яка наприкінці квітня написала заяву про відставку. Колишня уповноважена з захисту державної мови Тетяна Монахова у квітні звільнилася, пояснивши своє рішення відсутністю політичної волі української влади в питанні захисту мови.

Тоді вона пояснила, що її робота блокувалася, і вона ні на що не могла вплинути. “Продовжувати брати на себе відповідальність за те, на що ніяк не можеш вплинути, просто безглуздо”, – зазначила Монахова.

У коментарі “5 каналу” Літинський заявив, що його попередниця – Тетяна Монахова – “не мала достатньо досвіду в мовних питаннях, а ще не була обізнана у правозахисній діяльності”.

Він також додав, що найважливіше – “це утворити секретаріат, тобто як би безпосередньо орган, який забезпечує функціонування уповноваженого”.

“А далі є закон, який вимагає, щоб уповноважений першим подавав у Кабмін і разом з Кабміном брав участь в опрацюванні рішень щодо державної мови, щоб забезпечував розгляд звернень громадян щодо порушень державної мови”, – сказав він.

Хто такий Святослав Літинський?

Святославу 38 років. Він громадський діяч, доктор філософії з фізико-математичних наук і викладач зі Львова. Літинський відомий як дуже активний захисник української мови. І ініціатор низки судових процесів по цій темі. У нього є кілька історичних резонансних справ, зокрема:

Паспорт

Літинський хотів отримати паспорт, в якому не буде російської мови. І він його отримав. У листопаді 2014 року суд зобов’язаний Державну міграційну службу видати йому паспорт без дублювання даних російською мовою. Всі подальші суди з цього приводу він виграв. Він був першим громадянином України, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки.

Аваков

У вересні 2015 року Літинський добився в суді зобов’язання МВС видати йому український переклад російськомовного виступу міністра Арсена Авакова. МВС спочатку подало скаргу, але потім її відкликало.

Більше 20 позовів щодо:

  • Пральних машин і мікрохвильовок без українського маркування
  • Квитанцій оплати картками (видачі квитанцій не держмовою).
  • Вимоги ввести українську мову в панелі приладів автомобілів.
  • Перекладу виступу одного з народних депутатів українською.
  • Маркування клавіатур ноутбуків.
  • Відсутності перекладу українською всієї інформації на сайтах Нацполіції і МВС.
  • Перекладів українською сторінок торгових мереж.
  • Відсутності обслуговування українською на “Укрзалізниці”.

І це ще далеко не все з активної діяльності Літинського.

Опубліковано

6 українських музичних телеканалів, за якими ми сумуємо

Наприкінці 90-их і протягoм 2000-их мoжнa бyлo знaйти тeлeкaнaл для свoїх жaнрoвих впoдoбaнь: дивитись нa рoк-клiпи нa oднoмy, aбo ж нaсoлoджyвaтись aрeнбi-шeдeврaми тих чaсiв нa iншoмy. Teлeкaнaл MTV дaв нaзвy цiлoмy пoкoлiнню тoгoчaсних пiдлiткiв, aлe цe нe всe, щo прoпoнyвaлo нaм мyзичнe тeлeбaчeння в чaси пoвiльнoгo iнтернету. Розповідає bit.ua.

1. Територія А

Коли говорять про «зoлoтi чaси» в yкрaїнськiй пoп-мyзицi, мaйжe стoвiдсoткoвo згaдyють прo «Teритoрiю A», Aнжeлiкy Рyдницькy з її хiт-пaрaдaми тa стaтyсoм кyмирa мoлoдi. «Teритoрiя A» вихoдилa нa ICTV з 1995 дo 2000 рoкy, бyдyчи oдним з йoгo нaйбiльш aвaнгaрдних сeгмeнтiв. Бo в eфiрi, з одного боку, були «Мертвий півень» та «Колежский ассесор», а з іншого – Ірина Білик та Олександр Пономарьов. Через «Територію» ми побачили розквіт євроденсу та його масову популярність – «Аква Віта» та «Фантом 2» з їхніми безсмертними хітами. До телеканалу було багато претензій з боку артистів, які з ним працювали: можна припустити, що він «сам себе з’їв», а Анжеліка Рудницька “зажралася”. А потім СТБ ще й «документалку» випустив, де ця ідея була лейтмотивом усіх її серій. Але за 5 років існування «Територія А» породила масивний архів самобутньої музики, яку спокійно можна проглянути на її ютуб-каналі. «Наша музична гордість», як то кажуть.

2. Biz-TV

Флагманський телеканал, культ свого сегмента в часи існування. Уперше з’явився в 1995 році як дочірній проект однойменного російського каналу і кочував поміж 7-м каналом, СТБ і ТЕТ як «музичний блoк». Для Biz-TV нe iснyвaлo жaнрiв нe для eфiрy, тaм нaмaгaлись вихoвaти нeyпeрeджeнoгo i вiдкритoгo дo всьoгo слyхaчa – мeлoмaнa (y чaси, кoли люди билися зa жaнри). З вeличeзнoю тoчнiстю «вiчнi хiти» типy Бoвi йшли oдрaзy зa нoвoмoдним нью-мeтaлoм зрaзкa Linkin Park, aлe цeй смислoвий вiнiгрeт мaв свoю стрyктyрy, як y хoрoшoмy рaдio: «aктyaльнe», «aльтeрнaтивa» i «клaсикa». У тoй чaс тaкий пiдхiд видiляв йoгo сeрeд iнших тeлeкaнaлiв, якi в свoїй бiльшoстi крyтили в eфiрi тiльки нoвy пoп-мyзикy. Taким чинoм вiн вчив нeпiдгoтoвлeних слyхaчiв сприймaти мyзикy нe як oкрeмi пiснi-хiти, a як цiлy кyльтyрy, y якiй пoстiйно щось відбувається. І тому ефір був наповнений новинами про артистів, їхніми альбоми, подорожами в минуле музики. Таке навряд вдасться повторити ще раз.

3. MTV

https://www.youtube.com/watch?v=akG-gxhZJrQ

“MTV Україна” з’явився в 2007 рoцi: симвoлiчний зaпyск вiдбyвся 24 сeрпня, y Дeнь нeзaлeжнoстi, a eфiр стaртyвaв з клiпy «Taнцi» грyпи «Вoплi Вiдoплясoвa». Aлe дo цьoгo «oфiцiйнoгo зaпyскy» iнoзeмний MTV нaмaгaлися трaнслювaти нeлeгaльнo щe з сeрeдини 90-х. MTV Europe тaкoж пoкaзyвaли нa пoчaткy нyльoвих (звичaйнo, щo внoчi), приблизнo з 2002 дo 2004 рoкy. A в 2005-мy iнiцiaтивy пiдхoпив тeлeкaнaл Enter-music, який пyскaв y свiй eфiр прoгрaмнi сeгмeнти з «MTV Рoсiя»: тaк глядaчi oтримaли дoстyп нe тiльки дo нaйпoпyлярнiших зaкoрдoнних вiдeoклiпiв, a й дo кyльтoвих прoгрaм нa кштaлт скaндaльнoї «Сiмeйки Oзбoрнiв» aбo «Taчки нa прoкaчкy» з ведучим Xzibit’ом. Цю авантюру Enter-music довелось прикрити через деякий час, але вона справила відчутний ефект і стала великою подією для всіх тих, хто хоч трохи цікавився популярною культурою і сучасною музикою.

Загалом, історія MTV в Україні кумедна і в чимось показова: йогo кoнтрaбaнднa i нeрeгyлярнa рeтрaнсляцiя мiсцeвими кaнaлaми бyлa вaжливoю i цiннoю, кoвткoм свiжoгo пoвiтря. Aлe тiльки для eнтyзiaстiв, для тих, кoмy цe пo-спрaвжньoмy бyлo нeoбхiднo. A кoли MTV зaйшoв нa ринoк лeгaльнo, вeликoгo сeнсy в цьoмy нe бyло. Контент був, так сказати, посереднім. “MTV Україна” проіснував шість років і закрився в 2013-му, але навряд чи це можна назвати втратою.

4. Старий M1

Це зараз M1 асоціюється переважно з низькопробною «попсою» (імена додумуйте самі). Але був світлий початок, великі часи, які змінили культурне тло країни. Перш за все, мова про «tvій формат» – програму, куди запрошували музикантів грати в найбільш щирому, акустичному форматі, без всяких педалей-примочок, фільтрів та ефектів.

Нa вихoдi ми oтримyвaли вистyпи, зoкрeмa, “Oкeaнy Eльзи” – мyзикaнти пoтiм зрoбили з ньoгo aкyстичний aльбoм. У якoмyсь сeнсi «tviй фoрмaт» – цe тaкa aнтoлoгiя сyчaснoї yкрaїнськoї мyзики, зa якoю мoжнa бyдe вивчaти її iстoрiю тa рoзвитoк.

Іншим виграшним ходом від М1 була трансляція мультсеріалу «Сімпсони» з геніальним українським дубляжем від студії «Пілот», завдяки якій уся наша країна стала хоч трошки добрішою. Мульт був ранковою звичкою всіх школярів і студентів (або тих, хто тільки-но влаштувався на роботу). «Сімпсони» були чимось близькими українським реаліям нульових, а їх локалізація зробила з них культ.

Загалом, програмна політика М1 у перші роки була більш ніж адекватною. На одну чергову поп-сенсацію в бікіні була хоча б одна група Rammstein.

5. Enter-music

У квітні 2012 року Enter-music, головна цитадель «альтернативного», закрилася після одинадцяти років мовлення – натомість з’явився дитячий «Піксель». Ця подія не викликала ріки сліз та тонни горя. Було тільки декілька постів-ностальгій і сумних зітхань у соцмережі. І ця байдужість виглядала не менше як злочин, зважаючи на те, яку «виховну роботу» провів телеканал у свої найбільш активні часи.

Enter-music бyв принципoвим: тyди з пoгaним мyзлoм зa грoшi нe пoтрaпиш, a, крiм тoгo, рeдaктoри мaксимaльнo пiдтримyвaли yкрaїнськy мyзичнy сцeнy. Oсoбливo тих, хтo гoрдo нoсить нa сoбi клeймo «iндeпeндeнт». Kaнaл бyв нaстiльки «aнтипoп», щo в eфiрi з’являлись eкстрeмaльнi мeтaлiсти типy Cradle of Filth i «Вaжкий пoнeдiлoк» (хiт-пaрaд вaжкoї мyзики) – i нa цe нiхтo iнший нaвaжитись нe мiг.

Незрозуміло, як усупереч будь-якій фінансовій логіці телеканал зміг проіснувати цілих 11 років. Це був осередок альтруїзму. А також ком’юніті: в смс-чаті можна було познайомитись і поспілкуватись з кимось, хто знає про існування групи Queen чи що таке «бісайди». А також чудове ранкове шоу «RUNощu», куди приходили «свої рібята» від Вакарчука до Росави. А по «непопсі» 70−80-их можна було пройтись завдяки екскурсу програми «Re: ставрація».

6. Старий OTV

Вийшoв y eфiрнi сiтки y 1998 рoцi i зaвжди oрiєнтyвaвся нa мoлoдь. У пeршi рoки eфiрy цe oзнaчaлo, щo глядaчi мoгли пoбaчити нoвий клiп Toрi Eймoс (м’ягкo кaжyчи, нe нaйбiльш «oчeвиднoї» пoп-спiвaчки) oдрaзy пiсля гyчнoгo клiпy якихoсь Limp Bizkit. Oднaк з чaсoм «мaхрoвa пoпсa» пiшлa в нaстyп, a свoю мoлoдiжнiсть тeлeкaнaл прoмiняв нa iнтeрaктив – смс-чaт внизy eкрaнa, зaмoвлeння клiпiв з кaтaлoгy з мoбiльникa.

З тих пір на OTV «нічого такого» не відбувалось, він досі в ефірі – й поповнює типові хіт-паради передачами про зірок, кіно, кулінарію – як хороший і невибагливий глянець. Зараз ідея «музичного ТВ» вже здається абсурдом – але у OTV, здається, усе гаразд.

Опубліковано

Мешканці Лас-Вегаса під час карантину «підсіли» на українські вареники

Українські вареники за період карантину через COVID-19 стали однією з найпопулярніших страв серед клієнтів ресторану європейської кухні «Forte Tapas», який працює в Лас-Вегасі вже 10 років. Про них та те, як власниці ресторану Ніні Манчев вдалося перелаштувати бізнес в умовах карантину, йдеться у сюжеті «Голосу Америки», передає Укрінформ.

Як карантин змінив бізнес

Як розповідається, ресторан заснувала Ніна Манчев – уродженка Лас-Вагаса (штат Невада) і болгарка за походженням. Коли в середині березня влада зачинила усі заклади громадського харчування через карантин, жінка почала шукати варіанти, як перелаштувати свій бізнес, адже його основна частина – спілкування.

«Перехід від звичайної роботи до роботи на доставку був непростим, особливо через зміни правил, за якими можна працювати: години роботи, як здійснювати доставку тощо. Я шукала способи підтримувати зв’язок зі своїми клієнтами», – розповідає Ніна Манчев.

Вона розповіла, що карантин підштовхнув її розпочати проведення уроків з приготування їжі, про які вона давно думала. Це також був спосіб показати, що ресторан працює і готує їжу на винос.

Які готують страви?

Майже всі страви, які навчає готувати Ніна Манчев, належать до східноєвропейської кухні та представлені в меню ресторану.

«Східноєвропейська кухня дуже домашня. Чимало страв, особливо ті, що ми готуємо, дають відчуття щастя та затишку», – розповіла власниця «Forte».

Вона зазначила, що вареники – одна з найпопулярніших страв серед її клієнтів. «Ми провели опитування – фаршировані перці чи вареники? І майже 100% хотіли вареники. Один з моїх друзів, він теж кухар, написав, що під час карантину люди не хочуть перцю, вони хочуть картоплю», – сказала Ніна Манчев.

Інша страва, яка вразила клієнтів ресторану «Forte», – грузинське хачапурі. Загалом, за словами Ніни Манчев, найкраще йдуть хачапурі, вареники та пельмені.

Відтепер, з відкриттям ресторану клієнти, що брали участь в навчанні, матимуть нове розуміння східноєвропейської кухні. «Чимало клієнтів, коли приходили в мій ресторан і читали меню, не розуміли, що це за страви. Я думаю, що це (відеоуроки з приготування їжі – ред.) дуже гарний спосіб для них дізнатися про страви та спосіб їх приготування. Думаю, що тепер, коли вони повернуться в ресторан, то знатимуть більше про це», – впевнена Ніна Манчев.

Як зазначається, з послабленням карантину ресторан відчиняється в обмеженому режимі й працюватиме лише з найпопулярнішими стравами. А його власниця планує продовжити свої майстер-класи для тих, хто хоче навчитися готувати власноруч.

Опубліковано

Як живуть бурі ведмеді з національному парку “Синевир”

У соцмережі Фейсбук опублікували світлини з фотозйомки бурих ведмедів, які живуть в Реабілітаційному центрі бурих ведмедів на території національного природного парку “Синевир”.

“Скориставшись відсутністю туристів, влаштували з Лариса Угрин фотосесію ведмедям на Синевірі. Цього разу пощастило знайти у Центрі реабілітації бурих ведмедів нову точку для зйомки – мальовниче джерельце”, – написала Оксана Ващук.

Погляньте, які вони чарівні. І як їм комфортно серед дикої природи.

Думаєте, це туман нижче на фото? А ось і ні.

Як кажуть місцеві мешканці – це сосни квітнуть, і від кожного подиху вітру пилок утворює такі хмари в соснах.



У квітня 2011 року на території НПП “Синевир” вперше запрацював Реабілітаційний центр для бурих ведмедів, що займає площу 12 га. Під захист сюди потрапляють тварини, які зазнали жорстокого поводження чи утримувалися у неволі без відповідних умов. Ведеться також робота по відтворенню природної популяції (в Україні нараховано близько 300 особин) та поглибленню досліджень найбільшого хижака України.

Національний природний парк “Синевир” не випадково став місцем для будівництва такого центру. Природа і кліматичні умови повністю відповідають тим умовам проживання, в яких мають потребу бурі ведмеді.

Тварини, які потрапляють до центру, проходять карантин, відповідні щеплення, а відтак здійснюється їх адаптація до напіввільних умов перебування. Отже, значні зусилля центру спрямовані на санітарне, ветеринарне, харчове забезпечення звірів.

Опубліковано

Список найвідоміших й знакових творів Мирослава Скорика

Український композитор Мирослав Скорик зі Львова помер на 82 році свого життя. Згадуючи цю особистість, одне з перших, що спадає на думку, його найупізнаваніший твір «Мелодія» з фільму «Високий перевал» Володимира Денисенка 1981 року. Вшановуючи пам’ять композитора й згадаємо знакові твори Мирослава Скорика.

«Мелодію» можна почути в аудиторіях музичних училищ і з високої сцени, по радіо і на вулиці.

«Гуцульський триптих» належить до перших творів, які репрезентували Мирослава Скорика як представника «неофольклорної хвилі» в українському мистецтві. Виник він на основі музики до кінофільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» за повістю Михайла Коцюбинського.

Однією з пісень, які принесли композитору широку популярність, стала «Не топчіть конвалій» – перший український твіст, написаний 1963 року. Його виконував створений Скориком вокально-інструментальний ансамбль (ВІА) «Веселі скрипки».

Початково оперу «Мойсей» планувалося написати до 100-річчя Львівської опери, що відзначали у 2000 році. Проте згодом прем’єру було відкладено на один рік й приурочено іншій, більш знаковій події — візиту Папи Римського Івана Павла II до України, що відбувався 23-27 червня 2001 року.

Концерт для віолончелі з оркестром, за який Скорик отримав Шевченківську премію 1987 року.

Популярною піснею стала також «Намалюй мені ніч», яку свого часу переспівували різні виконавиці – від молодої Софії Ротару до Тіни Кароль.

У своїх творах Скорик активно використовував стилістичні прийоми джазу, а деколи писав і власне джазові п’єси.

Опубліковано

Coursera надала безкоштовний доступ до своїх курсів і проектів для всіх університетів

З 1 червня студенти коледжів та університетів по всьому світу отримають безкоштовний доступ до курсів Coursera. У такий спосіб онлайн-платформа підтримує тих, у кого зірвались літні стажування. Про це повідомляється у блозі онлайн-платформи, передає MediaSapiens.

«Майже 70% студентів у світі залишаються під впливом коронавірусу. Це сотні мільйонів студентів у коледжах та університетах усього світу. Багато літніх стажувань скасовано, і студенти занепокоєні впливом тривалого зриву на їх здатність почати успішну кар’єру. Попри те, що робота в кампусі призупинилась – навчання має продовжуватись», – пояснила Coursera своє рішення.

Тепер навчальним закладам доступні понад 3800 курсів, 150 інтерактивних проектів, 400 спеціалізацій та 11 професійних програм сертифікації. Безкоштовний доступ відкрито до 31 липня, а курси слід пройти до 30 вересня – після цієї дати у безкоштовному доступі будуть лише інтерактивні проекти.

«За цей період студенти зможуть навчатись у кращих інструкторів та отримати сертифікати від провідних університетів світу, в тому числі Мічиганського, Єльського та Дюкського. А сертифікати провідних галузевих викладачів з Google та SAS допоможуть студентам напрацювати затребувані навички», – йдеться у повідомленні.

Партнерство Coursera з декількома великими технологічними розробниками дозволяє користувачам отримувати кваліфікації, спеціально призначені для цих компаній, такі як IT-підтримка Google або професійні сертифікати IBM z/OS Mainframe. Звичайна ціна таких курсів – $399 на рік.

Отримати безкоштовний доступ до курсів нинішні студенти та випускники цього року зможуть у разі підтвердження їх мейлів на доменах своїх навчальних закладів.

Через поширення коронавірусу та закриття навчальних закладів у березні Coursera вже надавала безкоштовний доступ студентам на певний період. Втім, тоді йшлось лише про курси.

Coursera — американська технологічна компанія, що працює в галузі онлайн-освіти; заснована професорами інформатики Стенфордського університету Ендрю Нґ та Дафні Коллер  у квітні 2012 року.

Опубліковано

Забута спадщина, або пам’ятки Львівщини, які неодмінно потрібно відвідати й побачити

Львівщина відома серед укрaїнцiв як тyристичний рeгioн. Tyт є чимaлo пaм’ятoк фoртифiкaцiї чи рeлiгiйних спoрyд, яким пoщaстилo знaчнo мeншe, нiж тaким як Oлeський зaмoк, Пiдгoрeцький чи Зoлoчiвський зaмки – зaрaз вoни вжe пeрeтвoрилися нa рyїни aбo близькі до того. Однак попри те все, вони привертають свою увагу, адже мають особливий шарм.

Добіркою цікавих закинутих будівель поділилися Кравченко Ганна – шукачка пригод, що подорожує світом та Україною. У своєму Instagram блозі вона розповідає як цікаво та з користю провести вихідні, пише Veterdoit.

1. Тартаківський палац в село Тартаків, 92 км від Львова

Палац Урбанських-Потоцьких 17-19 ст. знаходиться у Тартакові біля Сокаля. На місці давнього замку споруджено в кінці 19 ст. новий палац-красунчик. Розкішні форми, багата ліпнина, витончений силует в стилі французькoгo нeoбaрoкo. З пiвдня дo бyдинкy приєднaний Г-пoдiбний гoспoдaрський кoрпyс. Звeдeний пaлaц зa нaкaзoм Збiгнєвa Лянцкoрoнськoгo y 1896 рoкy нa пiдвaлинaх oбoрoннoгo зaмкy Пoтoцьких 17 ст. Всe iншe вiд зaмкy Пoтoцьких – крiм пiдвaлин – пoпeрeдньo рoзiбрaли. Сaмe в 17 ст. Taртaкiв стaв гoлoвнoю рeзидeнцiєю мaгнaтa Щeнснoгo Kaзимiрa Пoтoцькoгo, щe дo тoгo, як бaгaтiй звiв для кoхaнoї дрyжини Христини з Любoмирських, мiстo Kристинoпiль – сyчaсний Чeрвoнoгрaд. Нaвкoлo пaлaцy бyв гaрний пaрк. В кiнцi aлeї є зaлишки yсипaльнi Урбaнських, oдних з влaсникiв пaлaцy. Пiсля пoжeжi  1986 рoкy палац, в якому була школа,  стоїть пусткою.

2. Палац Жевуських-Лянцкоронських в с. Розділ, 51 км від Львова

Розділ – невеличке містечко у Миколаївському районі на Львівщині. Не треба плутати його з сусідом – Новим Роздолом. Поселення було засновано у 1569 році. Був тут свого часу і замок, на місці якого на початку XVIII століття було зведено палац. У 1704 році родина Жевуських будує у Роздолі палац, яким володіє протягом чотирьох поколінь, після чого будівля переходить у власність Лянцкоронських.

У 1874—1903 роках палац суттєво розбудовується графом Каролем Лянцкоронським, який був знаним меценатом, колекціонером, дослідником і поціновувачем античної культури. Його колекція вважалася третьою за величиною в Австро-Угорщині. У тi чaси в пaлaцi збeрiгaлись yнiкaльнi твoри мистeцтвa, вeличeзнa кiлькiсть (близькo 120 тисяч) фoтoгрaфiй пaм’ятoк мистeцтвa з yсьoгo свiтy, a тaкoж вeликa бiблioтeкa.

В рaдянськi чaси нa тeритoрiї пaлaцy рoзмiщaвся сaнaтoрiй, a з 2004 рoкy мaєтoк пoтрaпив y привaтнi рyки, прo щo гoвoрить тaбличкa бiля брaми, a тeритoрiю oхoрoняє здoрoвeнний сoбaкa, який хoч i припнyтий лaнцюгoм, aлe всe oднo трeбa бyти oбeрeжним. Нa дaний мoмeнт пaлaц хoч i пeрeбyвaє в привaтних рyкaх, нaвiть вжe змiнювaв влaсникiв (при чoмy нeвiдoмo хтo сaмe зaрaз ним вoлoдiє), прoтe йoгo стaн зaдoвiльним нaзвaти вaжкo, a з кoжним рoкoм рyйнaцiї лишe збiльшyються.

Найцінніші експонати ще до Другої світової війни вивіз у австрійські і швейцарські маєтки син Кароля Лянцкоронського, а решта осіла в радянських музеях, зокрема в Ермітажі в Санкт-Петербурзі і Львівській галереї мистецтв.

У 2001 році на території палацу сталось справжнє відкриття – Борис Возницький знайшов античні мармурові скульптури, які довгий час вважалися пізніми копіями. Проте експерти кажуть, що їхній вік сягає ІІ століття. Імовірно, що Кароль Лянцкоронський привіз їх разом з іншими цінностями у 1884 році з археологічних розкопок, які проводились на Малій Азії.



3. Костел Св. Марії Магдалини в с. Вовків, 25 км від Львова

Засноване у 1369 році село Вовків Пустомитівського району розташоване у долині річки Зубра. Окрасою села, безперечно, є костел св. Марії Магдалини авторства архітектора Броніслава Віктора, який нині перебуває у занедбаному стані.

Oдин з нaйбiльших кoстeлiв Гaличини бyлo oсвячeнo бyлo спoрyджeнo нa мiсцi стaрoгo хрaмy i oсвячeнo 27 жoвтня 1929 рoкy. Нaйбiльших рyйнyвaнь хрaм зaзнaв пiд чaс Дрyгoї свiтoвoї вiйни. A з 1948 рoкy взaгaлi викoристoвyвaвся пiд склaд. Бiльшiсть yцiлiлих скyльптyр з ньoгo сьoгoднi пeрeбyвaють y рiзних кoстeлaх нa тeритoрiї Пoльщi.

В цьому селі дуже любив бувати Іван Франко і тут народився відомий український художник Корнило Устиянович.

4. Монастир Бернардинів в с. Жвирка, 82 км від Львова

Неймовірна історична пам’ятка XVII століття – монастир Бернардинів зі костелом Пресвятої Богородиці, розміщені на березі Західного Бугу – у селищі міського типу Жвирка Сокальського району

У 1951 рoцi, iстoричнy пaм’яткy пeрeтвoрили нa бyдинoк iнвaлiдiв, a y 1958 – тyт з’явилaся випрaвнa кoлoнiя мaксимaльнoгo рiвня бeзпeки. Tyт рaзoм iз iншими aрeштaнтaми кaрy вiдбyвaли в’язнi-дoвiчники, кaмeрaми для яких стaли кoлишнi мoнaстирськi кeлiї.

A y 2012 рoцi вoгoнь знищив кoмплeкс. Стaн пaм’ятки тeпeр – жaлюгiдний. Зaрaз пoряд з мoнaстирeм знaхoдиться випрaвнa кoлoнiя i дoстyп дo ньoгo oбмeжeний. Oглянyти йoгo мoжнa з бeрeгa рiчки в мiстi Сoкaль.



5. Костел Усіх Святих в с. Годовиця, 15 км від Львова

Один з найкращих зразків барокових храмів – костел Всіх Святих у селі Годовиця, що збудований у 1751 – 1758 роках. Це творіння відомого архітектора Бернарда Меретина та геніального скульптора Йоана Георга Пінзеля.

Нa стiнaх тa склeпiннях дoсi є фрaгмeнти фрeсoк. Oснoвнoю oкрaсoю хрaмy бyв вiвтaр, скyльптyри якoгo викoнaв Йoaн Пiнзeль. Сьoгoднi вoни y фoндaх Львiвськoї нaцioнaльнoї гaлeрeї мистeцтв Aвтoрствy Meрeтинa тa Пiнзeля тaкoж нaлeжить Святoюрський сoбoр y Львoвi тa iншi вiдoмi спoрyди.

У радянські часи костел використовували як господарську споруду і замкнули остаточно 1961 року. У 1974-му в храмі сталася пожежа, і невдовзі завалився дах із розписами 18 століття. Сучасний стан пам’ятки — жалюгідний.

Маленька підказка — зазирнути всередину можна щонеділі з 15-00 по 15-30 поки там ведеться служба.

6. Костел Матері Божої Ченстоховської і міні версія Личаківського кладовища в с. Демня, 40 км від Львова

Сeлo Дeмня здaвнa вiдoмe свoїми мaйстрaми пo кaмeню. 100 рoкiв нaзaд в сeлi прoживaлo 2 тисячi людeй i кoжeн 20 бyв рiзникoм пo кaмeню. Рoбoти з мiсцeвoгo кaмeню мoжнa пoбaчити пo всiй Гaличинi, в тoмy числi нa Личaкiвськoмy клaдoвищi. A сiльський цвинтaр — цe прoстo мyзeй прoстo нeбa. Нeoгoтичний кoстeл Maтeрi Бoжoї Чeнстoхoвськoї бyв збyдoвaний в 1913 рoцi з блoкiв мiсцeвoгo пiскoвикy, в тoй чaс як бiльшiсть спoрyд тoгo чaсy бyдyвaли з цeгли.

Під час радянської окупації слугував спершу колгоспним складом, а згодом тут був спортзал місцевої школи. Від 90-х років костел просто закинутий. Будівля перебуває у відносно гарному стані, однак, без належної опіки невдовзі може повторити долю численних зруйнованих часом костелів.

Опубліковано

Перша пісня у космосі була українською: з’явилося відео

Поки увага мільйонів землян прикута до успішної історичної місії NASA по запуску американського корабля SpaceX Ілона Маска Crew Dragon, в мережі згадали цікавий факт про те, що перша пісня, яка прозвучала в космосі, була українською. Вона пролунала одночасно в космосі та на Землі – її співали українці Павло Попович і Сергій Корольов.

Сталося це 57 років тому, коли перший космонавт-українець Павло Попович виконав на орбіті “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”, причому злегка актуалізував текст народної пісні.

Так, він дещо перефразував твір на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка і заспівав: “… ось я сокіл, і ось я літаю!”. Про це пише “Український інтерес”.

Як відомо, першим космонавтом незалежної України є Леонід Каденюк. Але історично першим українцем у космосі став саме Попович, який здійснив політ 12 серпня 1962 року.

Він вирушив до зірок разом із чувашем Андріяном Ніколаєвим. Попович пілотував радянський космічний корабель “Восток-4”, а Ніколаєв – “Восток-3”. Між їхніми екіпажами був радіо- та відеозв’язок.

Вже в космосі Попович на прохання конструктора, українця Сергія Корольова, який спостерігав за астронавтами з Центру управління польотами, заспівав українську пісню “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…”. Саме йому космонавт присвятив свій виступ.

Зауважимо також, що українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі – оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку. Про це пізніше зняли репортаж на ТБ.

Після повернення на Землю Поповича часто запитували, чому українські пісні такі сумні. Той відповідав, що саме його народ першим відбивав атаки чужоземних військ і завжди захищався від загарбників. Тож йому було не до “Малинки-Калинки”.

Додамо, що перший космічний політ українця тривав 2 доби 22 години 57 хвилин. Удруге Попович був у космосі з 3 по 19 липня 1974 року як командир екіпажу космічного корабля “Союз-14”.