Львівська залізниця переводить приміські електрички на світлодіодні ліхтарі

Львівська залізниця почала встановлювати у салонах приміських електричок світлодіодні ліхтарі.

Зараз залізничники регіональної лінії ПАТ “Укрзалізниця” замінюють лампи розжарювання на світлодіоди у поїздах серій ЕР2 та ЕПЛ2Т, передає Інформаційний портал.

Як зазначає старший майстер моторвагонного депо Львів Остап Хомишин, світлодіодне освітлення встановлюють при заході поїздів у депо на планові види ремонту.

«Ми вже отримали першу партію у понад 500 сучасних салонних ліхтарів, з яких 66 вже встановили, – розповідає він. – Якщо ремонт тривалий, то міняємо усі салонні світильники – для цього треба 24 комплекти: 18 у салон та 4 у тамбури, якщо ж потяг заїжджає на кілька годин, то замінюємо лише ліхтарі у тамбурах – для посадки та висадки пасажирів у темну пору доби».

За словами Остап Хомишина, світлодіодні ліхтарі у декілька разів кращі від ламп розжарювання та навіть ламп денного світла. «LED-лампи економніше споживають електроенергію, яскравіше освітлюють салон та тамбури, – наголошує залізничник. – Термін експлуатації світлодіодів у десятки разів більший, ніж у ламп розжарювання, які у приміських поїздах служать не більше п’яти-шести місяців».

Раніше світлодіодне освітлення встановили у депо, зокрема, в усіх оглядових ямах та вагономийному цеху.

На стадіоні “Сільмаш” у Львові не будуватимуть житло

У п’ятницю, 12 січня, на виконкомі Львівської міськради затвердили детальний план території зі зміною функціонального зонування території у районі вул. І. Сулими, вул. Поперечної, вул. Зв’язкової. Про це пише 032.ua.

Згідно з планом, земельну ділянку малого тренувального поля стадіону “Сільмаш” переведуть із житлової забудови (Ж-3) у спортивну інфраструктуру (Г-4).

Як розповів у коментарі для 032.ua депутат ЛМР Сергій Івах, у Львові сталася безпрецедентна ситуація, коли землі повернули із житлової багатоповерхової забудови для побудови спортивної інфраструктури.

Сергій Івах переконаний, що позитивного для громади рішення вдалося досягнути завдяки суспільному розголосу та небайдужості мешканців, які наполягли на своєму, відвідували сесії міськради і навіть перекривали дороги.

“Якщо взяти взагалі всю історію стадіону, то ще з часів Союзу, у територію “Сільмашу” входило 4 гектари землі: 2 га — це територія, на якій є об’єкти (футбольне поле, роздягальні і трибуни) і ці будівлі перебувають у власності, і ще 2 га — це землі, вільні від забудов і нікому не надані в оренду, і саме їх у 2014 році ЛМР перевела під житлову забудову. А зараз ми добилися, щоб їх повернули назад”, – пояснив депутат.

Після повернення цих 2 гектарів землі, у міській раді будуть планувати розбудову інфраструктурних об’єктів.

“Був такий проект на Громадський бюджет – “Наш Сільмаш”, у якому було вказано і ті 2 га землі. Можливо, він і буде основою для подальших дій”, – розповів Сергій Івах.

Окрім цього, землі стадіону, де є об’єкти, міська рада планує викупити для суспільних потреб. Щодо цього уже є прийнята ухвала і навіть судова справа, де позивачем виступають працівники юридичного департаменту ЛМР.

За словами Сергія Іваха, у першій інстанції міська рада суд програла, а друга інстанція у Києві надала відмову через відсутність деяких документів.

“Зараз ЛМР мала би скерувати документи з додатковими доказами по цій справі, щоб у Києві їх розглянули. Але зараз ми зробили основне — повернули 2 га землі громаді міста. Від цього вже ніхто не втече, і на базі цього ми почнемо розвивати весь процес, щоб у майбутньому всі 4 гектари землі лишилися у розпорядженні громади”, – додав депутат.

У Львові відкрили «Сенсорну кімнату» для реабілітації дітей з особливими потребами

12 січня, відбулося урочисте відкриття Сенсорної кімнати (кімнати нейросенсорної інтеграції) для дітей з особливими проблемами. Кімнати відкрили у Дитячому центрі здоров’я імені Анни Мазуренко. Про це йдеться у прес-службі ЛМР.

«Мені дуже приємно, сьогодні тут вас вітати. І хочемо звернутися до вас із величезною вдячністю. Ми на рівні міста робимо багато речей. Ми намагаємося адаптувати дітей, допомогти батькам і, звичайно, багато уваги приділяємо роботі з педагогами, але цього є недостатньо. Тому дуже приємно, що є люди, які зацікавленні в підтримці, які зацікавленні в розвитку тих речей, які, насправді, потрібні для нас, які потрібні для батьків і для діток з особливими потребами. Спільними зусиллями ми зможемо досягнути результату. Ми повинні змінити думку і ставлення суспільства»,- сказала Зоряна Довганик, начальник управління освіти ЛМР.

«Я є тою людиною, яка працює з дітьми з особливими потребами і, насправді, ось ця ваша робота і ваша ідея розвитку людини за рахунок сенсорики, як на мене, – це фантастика. Ви зі своїми хорошими ідеями можете звертатися до нас у міську раду і ми чим зможемо обов’язково будемо сприяти у допомозі»,- зазначив Антон Нікулін, начальник управління молоді та спорту ЛМР.

Ювілейними монетами імені Князя Лева нагороджено:

  • за вагомий внесок у врегулювання соціальних конфліктів, що виникли внаслідок війни на сході України, голова ГО «Країна вільних людей» Надія Хоменко;
  • за популяризацію спорту, розвиток нейросенсорної інтеграції, оздоровчо-навчальних занять з плавання та інших програм комплексної фізичної реабілітації Голова Громадської організації Спортивний клуб «Три леви», майстер спорту міжнародного класу Дорош Назар.

Напрямком роботи ГО «Спортивний клуб «Три леви» є впровадження та розвиток комплексних програм фізичної реабілітації, зокрема для дітей, хворих на ДЦП, аутизм, дітей із затримкою психічного розвитку. Саме на цих дітей направлений останній проект, що стартував 1 вересня 2017 року щодо створення соціального підприємства, яке надаватиме медико-реабілітаційні послуги з сенсорної інтеграції (відчуття зору, слуху, смаку, нюху, а також відчуття дотику, відчуття руху/рівноваги і розуміння положення тіла). Його створення і успішна реалізація відбувається в рамках міжнародного проекту «Подолаємо наслідки війни разом», який реалізовується Дитячим фондом Німеччини спільно з ГО «Країна вільних людей» за фінансової підтримки МЗС Німеччини. Усі кошти гранту вкладено виключно в закупівлю сенсорного обладнання. Це дало можливість обладнати унікальну в Україні «Сенсорну кімнату» для реабілітації дітей з особливими потребами, робота якої базуватиметься за принципами соціального підприємництва, де частина послуг для дітей з малозабезпечених і кризових сімей надаватиметься на безоплатній основі, а для дітей учасників АТО та вимушених переселенців діятиме 50 % знижка.

Урочисте відкриття «Сенсорної кімнати» для реабілітації дітей з особливими потребами відбулося на базі створеного громадського організацією Дитячого центру здоров’я (вул. Дністровська, 27, Львів).

17 листопада 2016 року відбулося відкриття та освячення Дитячого центру здоров’я імені Анни Мазуренко, на якому був присутній заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

Центр є недержавним приватним закладом, що надає послуги на платній основі, але Центр намагається бути доступними для всіх потребуючих дітей та родин. Тому Центр залучає різні можливості допомогти родинам, що не можуть оплатити повну вартість послуг чи отримати фахову допомогу – через благодійність фахівців Центру, волонтерів, а також залучення благодійних коштів, грантів, пожертв інших батьків.

Ідея створення Дитячого центру здоров’я зародилася під час візиту представників Парляментарної Програми Канада-Україна в 2010 році до дитячої клініки Університету Каліфорнії Лос Анджелес (США). Після тривалого фахового обговорення, опрацювання та адаптації організаційної моделі, 14 липня 2014 р. було укладено договір між представниками Асоціації випускників Канадсько-Української Парламентської Програми, Канадського благодійного фонду Анни Мазуренко, Інституту психічного здоров’я Українського Католицького Університету та ТОВ «Воксел Україна» про спільну дію в створенні Дитячого центру здоров’я у Львові.

Влітку 2014 р. було представлено концепцію майбутнього Центру перед фаховим середовищем та представниками місцевого самоврядування. В подальшому, для реалізації проекту в форматі провадження соціального підприємництва, ТОВ «Воксел Україна» викупило приміщення колишнього господарського корпусу Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Канадський фонд Анни Мазуренко підтримав проект започаткування Центру, надавши грант в розмірі 200’000 доларів США. В той час загальний бюджет реалізації проекту склав понад 700’000 доларів США.

«АТП-1» встановить 6 автоматизованих систем для підрахунку пасажиропотоку

Як повідомили у ЛК «АТП-1», підприємство закупило 6 автоматизованих систем для підрахунку пасажиропотоку. Системи будуть встановлені на великих і малих автобусах на кількох маршрутах. Отримані дані дозволять приймати правильні управлінські рішення в організації роботи на маршрутах.

«Ми придбали 6 автоматизованих систем для підрахунку пасажиропотоку. Системи будуть встановлені на великих і малих автобусах. Це дозволить здійснювати відеонагляд за автобусом в режимі онлайн, здійснювати підрахунок пасажирів на кожних вхідних дверях транспортного засобу. Окремо система може надавати дані щодо кількості пасажирів, які зайшли і вийшли на кожній зупинці з фіксуванням зупинки та часу. Відповідно, отримана інформація буде використана для приймання правильних управлінських рішень. До прикладу, завдяки тому, що будемо визначено пасажиропотоки на маршрутах, чітко бачитимемо, на яких маршрутах потрібно додати машини, а на яких навпаки можна зменшити. Будемо бачити, де відбуваються трансферні пересадки та які години є найбільш піковими, та інше», – розповів Орест Хамула, директор ЛК «АТП-1».

Угоду на придбання автоматизованої системи підрахунку пасажирів укладено з вінницьким підприємством «Джемекіл». За двома лотами придбано шість автоматичних систем підрахунку пасажирів Intranso Smart Counter 300V та Intranso Smart Counter 200 c.

Як інформує сайт «Наші гроші» з посиланням на Prozorro, сума договору за двома лотами становить 254 тис. грн.

Нагадаємо, ЛК «АТП-1» обслуговує автобусні маршрути № 1А, 2А, 3А, 4А, 5А, 6А, 9, 10, 16, 20, 28, 29, 32, 37, 45, 46.

Сьогодні – Старий Новий piк, або день Святого Василя

14 ciчня вiдзначають Старий Новий piк, або день Святого Василя, пише Львівська газета

Василій Великий – святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви та шанованих святих.

Цього дня в церквах звершують особливе богослужіння – правлять Літургію, написану самим святителем. Вона – перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене у певні дні року. Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого вирізняються більш об’ємними молитвами, для богослужбових піснеспівів характерна протяжна мелодика, вони сповнені ліризму, образності й побутових рис.

Святий Василь Великий в народі вважався покровителем землеробства. Тому основним звичаєм цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями-віншуваннями.

Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. За традицією, спершу посівали в рідній оселі, а вже опісля йшли до хрещених батьків, родичів і чужих людей.

Засівальників сприймали як самих бажаних гостей, запрошували сісти до столу, обдаровували.

Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, за повір’ям, мало велику «помічну» силу, його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей «аби краще неслися», давали худобі «щоб була здорова», особливо в тих випадках, коли корова мала розтелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни, а тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали першу сівбу.

Також 14 січня, за церковними святцями – свято Обрізання Господнє.

Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії – Ісус.

У ніч із 13 на 14 січня також зустрічають Старий Новий рік. Старий Новий рік – це Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). У XX і XXI століттях припадає на північ між 13 і 14 січня за григоріанським календарем («новим стилем»). Після переходу на новий стиль Старий Новий рік неофіційно відзначають у багатьох країнах пострадянського простору. На святковий вечір збирається вся родина. За традицією, всі мають бути одягнені в чистий одяг, попросити вибачення один в одного та у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді.

Народні прикмети

– Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.

– Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.

– Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

– Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя – звідти треба сподіватися щастя.

– Сніг випаде в цей день – щасливий рік буде.

Пісні на Старий Новий рік: сучасні версії від українських зірок

Радіо Максимум пропонує сучасні версії пісень про Щедрий вечір та Старий Новий Рік, які вас зачарують.

У ніч на 14 січня українці зустрічають Старий Новий рік. Ця традиція збереглася через 13-денну розбіжність між юліанським календарем (“старого стилю”) і григоріанським (“нового стилю”). А от 13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір, який не обходиться без пісень. Збережімо традицію щедрувати!

Старий Новий рік 2018 уже на носі, тож, саме час повторити улюблені українські щедрівки. Нумо згадувати їх з відомими музикантами!

Старий рік минає – DZIDZIO

Новорічний кліп на відому українську колядку “Старий рік минає” від гурту DZIDZIO доводить, що Старий Новий рік та різдвяні свята треба проводити лише в родинному колі. Інакше – до вас, боронь Боже, навідається DZIDZIO-медбрат.

“Старий рік минає” у виконанні DZIDZIO

Відео “Старий рік минає” – Ірина Лончина, Оксана Романюк, Василь Мельникович:

Щедрик – Тіна Кароль; ВВ; TARABAROVA

Ця українська пісня в обробці Миколи Леонтовича стала справжнім світовим надбанням. Наш “Щедрик” відомий за кордоном як “Carol of the Bells”. Але українською улюблений саундтрек зимових свят звучить значно краще за свої кавери. Насолоджуйтеся проникливим “Щедриком” від Тіни Кароль, драйвовим варіантом цієї пісні від Олега Скрипки та колоритною версією від Світлани Тарабарової!

“Щедрик” у виконанні Тіни Кароль

“Щедрик” у виконанні Олега Скрипки

TARABAROVA – “Щедрик”

https://www.youtube.com/watch?v=OqGucyWa8Ms

Добрий вечір тобі, пане господарю – NK

Традиційну щедрівку, без якої не обходиться жоден Старий Новий рік та Щедрий вечір, нещодавно переспівала Настя Каменських. Співачка випустила різдвяний фільм “Xmas with NK”, який розпочинається із “Добрий вечір тобі”. Несподіване звучання, послухайте!

Ой сивая тая зозуленька – ILLARIA

Українцям також полюбилася версія щедрівки “Ой, сивая тая зозуленька” від відомої української співачки Катерини Прищепи, більше відомої як ILLARIA. Нумо щедрувати разом!

Ой на річці, на Йордані – Жадан, Ойра, Кириченко

Справді вражаючий кавер на давню українську щедрівку від поета Сергія Жадана та електронно-етнічного гурту “Ойра та Андрій Кириченко”. Той момент, коли магія українських традицій, слова та мелодії підкорює з першого акорду.

Щедрий вечір – Аничка

Добре знана в Україні пісня “Щедрий вечір, добрий вечір” минулоріч отримала оригінальне звучання завдяки співачці Аничці. Зірка, яка живе у США та постійно збирає гроші для бійців АТО, наскільки зворушливо передала диво різдвяних свят у своєму кліпі– що ви мусите це побачити!

Щедрий вечір всім нам – Піккардійська Терція

Вокальна формація Піккардійська Терція частенько тішить українців красивими переспівами народних творів. Варта вашої уваги й версія “Щедрий вечір всім нам”, більше відомої як “Ладо, Ладо, Ладо!”.

У Львові патрульні врятували 90-річну жінку, у якої вдома стався інсульт. Відео

Пенсіонерка два дні пролежала в квартирі та не могла покликати на допомогу, 032.ua.

Випадок трапився вчора, 12-го січня, посеред дня. Патрульні отримали від працівників соцслужби повідомлення про те, що 90-річна мешканка квартири на Липовій Алеї, упродовж двох днів не виходила на зв’язок.

Як інформує прес-служба патрульної поліції Львівщини, інспектори, які прибули на виклик, спробували потрапити до помешкання, але двері були замкнені. Патрульні звернулися до працівників ЛКП, які неподалік обрізали гілки дерев, та попросили про допомогу.

На автовежі офіцери піднялися на 4-й поверх та опинилися на балконі квартири. Через вікно патрульні побачили жінку, яка лежала на підлозі. Вікна та двері були зачинені, тому інспектор прийняв рішення розбити скло.

Потрапивши у квартиру, патрульні знайшли жінку похилого віку, яка була при свідомості, вся в синяках та зневоднена. Інспектори допомогли медикам, яких попередньо викликали, спустити потерпілу до автомобіля швидкої медичної допомоги. За попереднім діагнозом лікарів, у жінки стався інсульт.

Як працюватимуть поліклініки та сімейні лікарі за новими правилами. Запитання і відповіді

Про угоди з лікарів і пацієнтами, нові правила щодо щеплень, візити лікаря додому та інші новації медичної реформи для Tvoemisto.tv розповідає лікар Володимир Роп’як.

У січні розпочнеться процес перетворення закладів первинної медичної допомоги на некомерційні комунальні підприємства – перший етап впровадження медичної реформи. У липні 2018 року їх розпочнуть фінансувати за новою моделлю – через Національну службу здоров’я, за давно обіцяним принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Про те, як буде побудована взаємодія поліклінік, сімейних лікарів та їхніх пацієнтів, Tvoemisto.tv розповів Володимир Роп’як, депутат Львівської міської ради та лікар Комунальної першої міської поліклініки Львова.

Поки що не змінилося нічого, бо закони, необхідні для впровадження медреформи, затвердили не в середині року, як сподівалися, а лише наприкінці. Тому реального старту медичної реформи слід чекати приблизно в середині 2018 року.

Але уже зараз можна сказати про одну важливу річ, яку дасть навіть перший етап медичної реформи. Коли укладуть угоди, ми фактично проведемо перепис населення, а заодно отримаємо дані про реальний стан здоров’я людей, якщо лікарі переконають пацієнтів пройти комплексні медогляди. Теперішня статистика взагалі нічого не варта. Наприклад, коли у нас офіційно заявляють, що захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції підходить до епідпорогу, то в насправді ми цей епідпоріг перевищили уже ледь не вдвічі, бо велику частину хворих не фіксують у поліклініках.

Першим кроком у медреформі є підписання угод із пацієнтами. Чи ви уже знаєте, коли ця кампанія розпочнеться?

Найшвидше це буде в першій половині цього року, бо для запуску цього процесу потрібно створити Національну службу здоров’я. Наскільки я знаю, деякі лікарі та поліклініки вже складають попередні списки і серйозно готуються, бо розуміють, що йдеться про їхню подальшу професійну перспективу.

Що має зробити особа, яка хоче підписати угоду з конкретним лікарем?

Передовсім зникають географічні обмеження. Ви можете жити на Сихові, а підписати угоду з лікарем у Шевченківському районі Львова. Навіть більше – ви можете жити в Рудному, Малечковиках чи Жовкві, але обрати собі лікаря у Львові чи Городку. Теоретично житель Сколівського району також може укласти угоду з львівським лікарем, але це доволі непрактично.

Поки угоди немає, треба вже зараз визначитися з лікарем, можна прийти до нього та познайомитися, розповісти про своє бажання, щоби лікар також міг собі занотувати потенційного пацієнта. Коли розпочнеться підписна кампанія, слід прийти до цього ж лікаря з паспортом та ідентифікаційним кодом. Лікар заповнює бланк декларації про угоду та вводить дані в систему E-Health. Потім Національна служба здоров’я надсилає пацієнтові на поштучи на телефон слово-пароль. Пацієнт передає пароль лікареві, той вводить його в систему.Тільки тоді угоду вважають офіційно підписаною і йде зарахування коштів. Це трохи складно, але правильно, щоби не було ніяких зловживань на кшталт «мертвих душ».

Чи лікар може відмовити пацієнтові в укладанні угоди?

Такий механізм відсутній, хоча це мало би бути зроблено. Мав бути визначений чіткий перелік умов, за яких медик може відмовитися підписувати угоду з пацієнтом. Поки що єдина легальна причина для відмови – перевищення ліміту вже підписаних угод. Лікар матиме легальне право відмовити тільки дві тисячі першому пацієнтові.

За яких умов лікар може розірвати угоду з пацієнтом?

Такі деталі також не прописані. Водночас вказано, що пацієнт може розірвати угоду через рік після її підписання, якщо його щось не влаштовуватиме, і укласти її з іншим медиком. Поки планують, що угоди підписуватимуть на рік, щоб постійно не перевантажувати систему.

Хто розглядатиме скарги на медиків?

Це компетенція керівництва медзакладу. Також пані Супрун говорила про можливість створення професійної лікарської організації, яка могла би розглядати питання, пов’язані з лікарською етикою. Як це буде реально зроблено і чи буде взагалі, ще не відомо.

Раніше Міністерство охорони здоров’я говорило про те, що на одного лікаря припадатиме півтори-дві тисячі пацієнтів. Чи є якась верхня межа в кількості пацієнтів на одного лікаря?

Міністерство наразі заявляє про те, що верхня межа – дві тисячі пацієнтів. Думаю, з одного боку лікар більше не зможе якісно обслужити, а з другого боку – може міністерство не хоче допустити одразу масового безробіття серед лікарів.

Як лікарі виконуватимуть вимогу про кількість пацієнтів?

Сьогодні сімейний лікар на дільниці обслуговує в середньому по півтори тисячі. Якщо порахувати, що в нас є дві тисячі пацієнтів і 248 робочих днів в році, анорма навантаження становить 18 пацієнтів за три години прийому. Округлимо до 20 – так легше рахувати, то отримаємо, що за рік лікар зможе прийняти 4960 пацієнтів. Якщо це число поділити на 2 тисячі, то кожен пацієнт може потрапити до лікаря два з половиною рази на рік. Навіть щоби укласти угоду, пацієнтові треба прийти до лікаря двічі.

Відтак залишається приблизно тисяча візитів на прийом реально хворих, на виписку лікарняних, на оформлення дітей у школи та садки, на оформлення дітям довідок про проби Руф’є. Якусе це можна буде встигнути? Не думаю, що це буде реально, тому бачу єдиний вихід – збільшувати тривалість прийому до 6 годин на день.

Зараз дільничні ходять додому до малих дітей. Це збережеться?

Потрібно створити чіткий перелік випадків, коли сімейний лікар буде ходити на виклики, а з усім решта – до поліклініки. Я пропонував би залишити виклики до дітей з висипками та до людей з обмеженими можливостями. Бо коли цього переліку не буде, постійно виникатимуть конфлікти між лікарями і пацієнтами.

Лікар все одно приходить до новонародженого протягом трьох днів, якщо пологовий передав інформацію про немовля у поліклініку. Та водночас, згідно з наказами МОЗ, батьки повинні раз на місяць прийти з дитиною на огляд у поліклініку. Це чинна норма.

Чи передбачена норма відвідин лікаря на рік? Адже комусь треба раз прийти, а комусь – п’ять.

Немає такої норми, але кожен лікар перед укладанням угоди повинен вимагати від пацієнта медогляду найпізніше річної давності. Хоча й такої норми також немає, а її слід би запровадити. Бо як лікар я не укладу угоду з дорослою незнайомою людиною, яка не зверталася в останні роки до медиків і реальний стан здоров’я якої невідомий. Тому повторюся: варто зараз прийти до лікаря, познайомитися, розпитати й послухати, що він порадить. Ну і, звісно, виконати ці поради.

Як розподілятимуться кошти, що надійдуть від НСЗ після укладення угод?

За розрахунками загальний дохід практики має скласти 35 тисяч гривень на місяць при умові підписання 2 тисяч угод, а видатки, пов’язані з виконанням галузевих умов –9081 гривню. Тому на зарплатню залишається 25919 грн із податками. Це платня лікаря та двох медсестер. Як мають ці кошти розподілятися, поки детально не розписано.

Обсяг фінансування на одного пацієнта становитиме 375 гривень, хоча йдеться про збільшення вдвічі суми на дітей та на паліативну допомогу, однак підтверджень поки що немає. Ці кошти зараховують на рахунок клініки, де працює лікар, чи на рахунок підприємця, якщо це буде приватна практика.

На матеріально-технічне оснащення передбачено 2712 грн з цих дев’яти тисяч, а на комп’ютерну техніку – 133 грн. Однак чітко не вказано, що саме входить у матеріально-технічне забезпечення, як і те, чи кошти на комп’ютерну техніку розраховано на одного лікаря чи кількох.

Також немає переліку витратних матеріалів, які покриватимуть кошти страхового внеску. Хоча коли йдеться про кошти платників податків, то все це мало би бути чітко розписано.

Мені здається, що в цій ситуації мали б піднятися медичні профспілки і вимагати від міністерства детального роз’яснення. Якщо не вони, то це зробить хтось інший і організує незалежну профспілку працівників низової ланки.

Чи після підписання угоди сімейний лікар змушений буде скеровувати пацієнта до вузьких фахівців лише у своєму закладі?

Зараз лікар може скерувати тільки у свою поліклініку або в діагностичний центр. Думаю, що ця норма збережеться до моменту, коли буде запроваджено наступний етап реформи, тобто десь до 2020 року.

Чи зможе пацієнт проходити спеціалізовані обстеження без скерування сімейного лікаря і потім вимагати, щоби це оплатили в межах його страхування?

Це право вибору людини. Якщо вона приносить консультативний висновок із спеціалізованого закладу, оформлений належним чином, то я не бачу проблем. Якщо пацієнт таке робить, то мусить потім прийти до сімейного лікаря з результатами консультацій та обстежень, бодай для того, щоби сімейний лікар додав ці документи до медкартки і був в курсі стану здоров’я пацієнта.

Хто вестиме вагітних?

Згідно з планами, фізіологічну вагітність спостерігатиме сімейний лікар, а гінекологи в поліклініках, наскільки я розумію, консультуватимуть у складніших випадках. Водночас у великих амбулаторіях передбачають посаду гінеколога, але це невеликий відсоток закладів.

Поняття сімейного лікаря передбачає, що він має вести всю родину. Чи можливий такий варіант, що дорослі підпишуть угоду з колишнім терапевтом, а дітей запишуть до педіатра?

Я тільки за. Якщо татові в родині пасує один лікар, а мамі – інший, то чому би й ні? Також підтримую ідею, щоби дітей спостерігав педіатр.

Які аналізи можна буде здати в амбулаторії?

Це залежить від амбулаторії, бо цей перелік трохи відрізняється по закладах. Точно в амбулаторії можна зробити кардіограму і забір крові з вени. Натомість кров із пальця беруть все одно у поліклініці.

Чи щось зміниться в медоглядах дітей та щепленнях?

З медоглядами все залишається без змін: скерування від сімейного лікаря до спеціалістів і прохолодження самого медогляду. Згідно з чинним законодавством, громадяни мають право відмовитися від профілактичних щеплень. Рівень охоплення щепленнями в Європі – понад 95%, а в Україні – менше, ніж 50%. У нас громадяни мають тільки права, але не мають жодних зобов’язань щодо вакцинації.

Наприклад, в Австрії за неявку на щеплення без поважних причин забирають 50 євро з допомоги на дитину, а в деяких штатах США за відмову від щеплення батьків позбавляють прав. Наші люди не хочуть робити щеплення і механізму, щоби їх примусити це зробити, також немає.

Виникає інше питання – про кошти платників податків, за які закуповують вакцини, адже їх кільксть розраховують на всіх дітей. Відтак люди, які відмовляються від щеплень дітей, мали б відшкодовувати вартість цієї вакцини. Я підрахував, що вартість вакцини, яку використовують на одну дитину до року, сягає майже тисячі гривень. На мою думку, поки що не варто вживати таких жорстких заходів, як на Заході. Однак варто було би внести зміни в закони і передбачити фінансову відповідальність батьків за відмову від щеплень їхніх дітей. Можна, наприклад, зобов’язати повернути в бюждет вартість вакцини, від якої вони відмовилися, а також встановити, що нещеплених хворих дітей батьки лікують власним коштом і їм не оплачують лікарняні.

Тоді реальних відмов від щеплення буде приблизно 5%, бо всі решта – це люди, які наслухалися сусідів чи начиталися чогось в інтернеті.

Запитував Тарас Базюк

6 замків України, до яких найзручніше доїхати на авто

Мальовничі замки та фортеці України, які варто побачити у матеріалі BlaBlaCar

В Україні незліченна кількість архітектурних споруд, мальовничих палаців і замків, міцних фортець і садиб. Оскільки більшість з них знаходиться у невеличких містах та селах, або поруч з ними, найоптимальніший варіант доїзду — на авто. Пропонуємо вам 6 мальовничих замків у різних куточках України, які варто відвідати у будь-яку пору року. Візьміть попутників, щоб заощадити на подорожі і зробити її цікавішою.

Замок-палац «Садиба Даховських», Черкаська область

Комплекс «Садиба Даховських» знаходиться в селі Леськово Черкаської області (за 5 км від містечка Монастирище) та створений чотирма поколіннями польських поміщиків Даховських, які володіли Леськовим у XVIII — XIX століттях. У радянські часи комплекс був режимним об’єктом з обмеженим доступом, а на сьогоднішній день є архітектурно-ландшафтним комплексом, куди входить відреставрований замок, парк, що на березі річки Конелки, водосховище та «острів кохання». З 2003 року «Садиба Даховських» охороняється і доступна до відвідування лише за попередньою домовленістю.

«Садиба Даховських» знаходиться за 220 км від Черкас. Доїхати до с. Леськово можна за 3 години на власному авто.

Фортеця «Білий лебідь», Хмельницька область

© Igor Ignatiev

Фортеця «Білий лебідь» або Меджибозький замок — один із найстаріших замків України, який непогано зберігся до наших днів. Знаходиться у Хмельницькій області, у містечку Меджибож. Назву «Білий лебідь» споруда отримала завдяки особливому білому кольору, яким пофарбували її у 19 столітті. На жаль, на сьогоднішній день цей колір не зберігся. Сьогодні в казармах фортеці можна переглянути експозиції історичного і етнографічного музеїв, а також відвідати Музей Голодомору.

Найбільш оптимальний варіант — їхати по Житомирській трасі у напрямку Бердичева ~310 км. У містечку Летичів повернути на Меджибож, а далі пішки (~15 хв) пройтись до замку.

Кам’янецька фортеця, Хмельницька область

© kam-pod.com.ua

Одна із найбільш відомих та неприступних архітектурних споруд України, Кам’янецька фортеця, знаходиться у Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Фортеця була створена, щоб захищати Турецький міст — єдиний в’їзд до міста, з яким вона чудово впоралась.

На сьогодні Кам’янецька фортеця є національною пам’яткою України, а відвідати її може кожен бажаючий. За 15 км від Кам’янця знаходиться ще одна визначна пам’ятка — Хотинська фортеця.

На власному авто подорож до Кам’янця-Подільського з Києва їхати приблизно 7 годин через Е40/М06. З Кам’янця до Хотина — 20 хвилин.

Палац Вороніна, Тернопільська область

© tamtour.com.ua

Палац Вороніна — красива споруда, збудована у стилі англійської неоготики та схожа на казковий замок. Знаходиться у місті Білокриниця Тернопільської області. Згідно заповіту графа Вороніна, замок перейшов у власність Кременецькому лісотехнічному коледжу. Сьогодні в одному з приміщень коледжу працює музей, де зібрана уся історія палацу та його власників. На території споруди є парк, де приємно погуляти весною чи восени.

Місто Білокриниця знаходиться хвилин за 20 від Кременця. Їдучи з Києва, прямуйте через Е40/М06 (~5 годин), з Тернополя —через Е85/М19 (~1 год).

Підгорецький замок, Львівська область

© myplanet.com.ua

Ця пам’ятка архітектури збудована у стилі Ренесансу і знаходиться у селі Підгірці Львівської області. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання палацу з бастіонними укріпленнями. Місцеві жителі стверджують, що замок та вся територія навколо є місцем паранормальної активності із привидами та надзвичайною енергетикою. Сюди навіть приїздили учасники «Битви екстрасенсів» та інших ТВ проектів.

За 13 км від Підгорецького замку розташована ще одна визначна пам’ятка архітектури Львівської області – Олеський замок.

Село Підгірці знаходиться за 17 км від міста Броди. Замок, розташований на пагорбі, видніє здаля.

Замок Шенборнів, Закарпатська область

© school-tur.com

Садиба Берегвар — це колишній мисливський палац графів Шенборнів, збудований у 19 столітті та поєднує різноманітні середньовічні стилі. Знаходиться у Мукачевському районі і на сьогоднішній день відомий як санаторій «Карпати». Саме тут проходили зйомки фільму «Снігова королева» та серіалу «Доярка з Хацапетівки». Навколо замку є парк, у якому ростуть сакури та рідкісні декоративні дерева, а, пройшовши дещо углиб, можна вмитися у «джерелі краси».

Доїхати до палацу легко. Прямуйте по трасі Київ – Чоп і зупиняйтесь біля санаторію «Карпати» безпосередньо (між населеними пунктами Сусково та Чинадійово. Дорога зі Львова на власному авто займе близько 4 годин, а відстань від Мукачево — 14 км (20 хвилин).

Улюблені українські щедрівки на Старий Новий рік для дорослих та дітей

Радіо Максимум склали добірку щедрівок на Старий Новий рік українською мовою для дітей і дорослих, які ідеально підійдуть для привітань на Щедрий вечір. Гайда вчити слова!

Щедрiвки – це новорiчнi пiснi, якi співають пiд Старий Новий рiк. Цікаво, що щедрiвки притаманнi тiльки українскому народу. За нашими звичаями щедрують лише дiвчата та, звісно, діти. До опівночі вони мають обійти будинки, бажаючи щастя господарям.

***

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
– Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.

Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

***

Тільки визирнув на небо
Місяць-зорепас,
Щедрий вечір, добрий вечір
Завітав до нас.
Йшов – не йшов, а просто линув,

Ми його чекали,
Щоб велику Україну
Лихо обминало.
У родину нашу всеньку
Стиха увійшов –

І до кожного серденька
Світлий шлях знайшов.
Залунали скрізь щедрівки

І слова вітань!
Щедрий вечір, добрий вечір…
Добрий день, настань!

***

Як по селах ми ходили,
То щедрівочку зустріли.
З нею ось прийшли до хати,
Тож дозвольте щедрувати!
Щастя, радості, достатку,

В охорону — янголятко!
Хай приходять до оселі
Друзі вірні і веселі,
Хай погибнуть до ноги
Наші кляті вороги.

Миру всім, добра, любові.
Щоб усі були здорові!

***

Щедрий вечір, добрий вечір –
Щире, добре свято!
Щоб було у вас в родині
Діточок багато!
Щоб були усі здорові,

Сповнені рум’янку!
Щоб стелилась ваша доля,
Наче вишиванка!
Щоб в родині дружній вашій
Сміх котився щиро!

Щедрий вечір, добрий вечір,
Всім добра і миру!

***

Ой сивая та і зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми:

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
У першому – красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

У другому – ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в третьому – дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць – пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце – жона його,

Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки – його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

***

Щедрий вечір, добрий вечір
Я щедрую у дядька.
Дайте, дядьку, пиріжка.
Як не дасте пиріжка –
Візьму вола за ріжка,

Та виведу на моріг,
Та й викручу кривий ріг,
Буду волом робити,
Кривим рогом трубити.
Гу-гу-гу-гу-гу!

***

У нашій криниці
Плавають синиці.
А ви, молодиці,
Печіть паляниці,
З печі виймайте,

Нам по пиріжку дайте.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А за сим словом будь же нам здоров,
Можний паноньку, господареньку,

Не сам з собою, з господинею,
З господинею та й з діточками.
Вінчуємо ж вас щастям, здоров’ям,
Щастям, здоров’ям та й новим роком,
А й новим роком та й довгим віком!

***

Щедрик, щедрик, щедрівочко,
Йди з хати до хати
Добрих друзів добрим словом —
Серцем привітати.
Пироги, вилазьте з печі,

Наливайтесь, вина.
Добрий вечір, щедрий вечір,
Мати Україна.
Килим, килим, веселочко,
Клич гостей в оселі,

І співанкою гучною
Піднімись до стелі.
Стали в парі, стали в парі
Стрілочки-сестриці.
Вище чари, повні чари.

Чари-чарівниці.
Вітер басом, вітер басом,
А скрипками — хуга.
Бубон місяця нагрівся
Від пруга до пруга.

Сніговиця білолиця
І Мороз червоний —
Руки в боки й вихилясом —
Аж регочуть гони.
Хто там, хто там в шибку стука?

Може, гість далекий?
Може, змерзли біля вікон
Молоді смереки —
То щедрівка-мандрівочка

Йде з хати до хати…
Добрий вечір, щедрий вечір,
Україно-мати.

***

Щедрий вечір всім нам, щаслива година,
Породила Діва предвічного Сина.

Приспів:
Ладо, Ладо, Ладо!
Всім на світі радо!
Щедрий вечір на землі!

Не в пишних палатах Бога породила,
А в біднім вертепі Господа повила.

Не білі перини Богові стелила,
На в’язочці сіна Вічного зложила.

Не поміж царями Господь нам явився,
А між вівчарями в яслах положився.

А небесні духи в синяві співають,*
Пастерів убогих до стайні скликають.

Пастирі убогі до стайні приходять,
На в’язочці сіна Господа знаходять.

А на світлім сході зоря засвітила,
Трьох царів премудрих дуже звеселила.

Золото і ладан, миро вони взяли,
І в Єрусалимі за Христом питали.

Найшли Христа Бога не в Єрусалимі,
А в убогій стайні в місті Вифлеємі.

Убогим вертепом царі не гордили,
Христови всі дари і поклін зложили.

І ми Христа Бога всі радо вітаймо,
Разом з пастирями весело співаймо.

*Приспів повторюється після кожного куплету

***

В нашій Україні
Свято гарне є!
Це Щедрівка з сином
Щедриком іде!

Віхола танцює
З Щедриком вгорі,
І Щедрівку чути
В кожному дворі!

Весь народ радіє,
Пісеньки співа.
В тих піснях лунають
Чарівні слова.

На добро, достаток,
Щастя та любов
Шле благословіння
Чудо-дзвін церков!

Панував завжди щоб
В Україні мир,
Землю нашу рідну
Бог благословив!

***

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.

Як не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

***

Прийшли щедрувати до вашої хати.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!
Тут живе господар – багатства володар.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!

А його багатство – золотiї руки.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!
А його потiха – хорошiї дiти.
Щедрий вечiр, добрий вечiр!

Ілюстрація