У Львові попередили любителів феєрверків: якщо комусь бракує адреналіну – в зону АТО

Заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Бабак під час засідання виконкому нагадав про заборону використання у Львові піротехніки та закликав львів’ян та власників ресторанів дотримуватись режиму тиші.

Бабак, зокрема, наголосив на дії Закону “Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благоустрою населення”, яким чітко визначено режим тиші у містах до 8.00 год ранку, передає УНІАН з посиланням на ZIK.

Не втратили також чинності ухвала від 2010 року про затвердження правил дотримання тиші у громадських місцях Львова та ухвала про заборону використання та реалізації піротехнічних засобів.

За словами чиновника, Львівська міськрада перевірятиме ресторани міста на дотримання режиму тиші.

“Міська рада буде активізовувати роботу у ресторанах, які порушують режим тиші. Закликаємо мешканців повідомляти, якщо виявлять такі порушення. Але також хочемо попередити мешканців щодо феєрверків: якщо комусь не вистачає адреналіну, то можу порадити короткий шлях – військкомат, там вас приймуть і дуже швидко направлять в зону АТО, де багато феєрверків, шуму, стрілянини. І там себе реалізовуйте. Є закон, є ухвала сесії, які є безумовними до виконання”, – зазначив Бабак.

Нагадаємо, відповідно до ухвали №23 від 17.12.2015 року “Про заборону використання та реалізації феєрверків, салютів і піротехнічних виробів на території м. Львова”, на території м. Львова заборонене використання та реалізація феєрверків, салютів, піротехнічних виробів, інших засобів піротехніки зі світловим, іскровим, димовим, звуковим, змішувальним ефектами та інших вибухонебезпечних пристроїв.

36 невідомих фотографій Львова 1976 року

Проект Lodomeria натрапив на цікаві, до цього часу не опубліковані в Україні світлини Львова 1976 року, які знаходяться в фондах Польської бібліотеки в Парижі (Франція). Про це пише Фотографії Старого Львова.

Львівський ордена Леніна політехнічний інститут, фото 1976 року
Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львів, Львівська Ратуша, фото 1976 року

Зверніть увагу, як мало автомобілів на львівських вуличках. На будівлях можна зустріти комуністичні лозунги, до прикладу, «Рішення ХХV зїзду КПРС – виконаємо», які абсолютно не гармоніюють із архітектурою міста.

Вхід у Львівський музей історії релігії та атеїзму (Домініканський собор), фото 1976 року
Львів, Каплиця Боїмів, фото 1976 року
Латинський кафедральний собор у Львові, фото 1976 року
Храм Святого Архистратига Михаїла у Львові, фото 1976 року
Церква святих Ольги і Єлизавети у Львові, фото 1976 року
Руська церква і вежа Корнякта у Львові, фото 1976 року
Львів, вулиця Підвальна, фото 1976 року
Львів, Порохова вежа, фото 1976 року
Львів, Лев біля Порохової вежі, фото 1976 року

Бачимо і тодішні вивіски, яких вже не зустріти сьогодні «Новина дня», «Гастроном», «Ковбаса», «Камелія» «Промтовари». Порівняно із сучасним, місто виглядає сірим та сумним. В країні якраз розпочався період «застою», який став одним із найсуперечливіших в українській історії.

Львів, вулиця Театральна, фото 1976 року
Львів, вулиця Театральна, фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львів, площа Ринок, фото 1976 року
Львівський оперний театр ім. І. Франка, фото 1976 року
Львів, вулиця Галицька, фото 1976 року
Львів, вулиця Галицька, фото 1976 року
Львів, перехрестя вулиць Руської і Федорова, фото 1976 року
Львівський облвиконком, (сучасна вулиця Винниченка, 18), фото 1976 року

Адже паралельно із регулярною виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, щомісячних преміальних, існувала безкоштовне медичне обслуговування, освіта. Ціни на товари та послуги були мінімальні.

Львів, вулиця Лисенка, фото 1976 року
Львів, вулиця Мечнікова, фото 1976 року
Львів, вулиця Мечнікова, фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року
Львів, проспект Леніна (тепер проспект Свободи), фото 1976 року

Панорама Львова, фото 1976 року

Проте дефіцит товарів, підвищення роздрібних цін, низька якість медичного обслуговування навпаки зростали.

Автор: Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело фото: Association Bibliothèque Polonaise de Paris

Начальника Львівської залізниці звільнено

В.о. голови “Укрзалізниці” Євген Кравцов звільнив начальника регіональної філії УЗ “Львівська залізниця” Івана Груника за результатами ревізії. Про це повідомляє Лівий Берег.

За інформацією LB.ua, про звільнення Груника офіційно повідомили працівникам філії.

“Звільняти Груника потрібно було раніше, оскільки Львівська філія УЗ лідирує за кількістю поломок і пожеж на поїздах”, – сказав LB.ua голова громадського контролю УЗ Валерій Довгопол.

За останній місяць на Львівській залізниці сталося кілька НП.

19 грудня в селі Мшана Львівської області згорів електровоз. 7 січня в Яремчі Івано-Франківської області поламався тепловоз потяга до Одеси. 10 січня в селі Сіль Закарпатської області зійшов з рейок вантажний потяг.

У листопаді 2017 року Генеральна прокуратура України та СБУ провели обшуки в адміністративних приміщеннях «Львівської залізниці» у рамках кримінального розслідування про розтрату близько 68 млн грн.

Звільнення керівництва «Львівської залізниці» вимагав і керівник області Олег Синютка. За його словами, підприємство серйозно підвело область у ремонті доріг. Тож голова Львівської ОДА клопотав про зміну керівника «Львівської залізниці».

Нагадаємо, офіційно Груник очолив «Львівську залізницю» у квітні 2017 року. До цього з березня 2016 року він виконував обов’язки начальника.

Куди віддати одяг і речі потребуючим. 7 локацій у Львові

Для тих, хто хоче віднести речі потребуючим, Tvoemisto.tv підготувало добірку локацій.

У шафі кожної львівської родини знайдеться чимало непотрібних речей: носити їх вже не будеш, а викинути – шкода. Та й не потрібно, адже у Львові є люди, які з певних причин не можуть купити собі новий одяг та потребують нашої допомоги.

1. Спільнота взаємодії “Емаус-оселя

“Емаус-оселя” збирає непотрібний одяг, взуття, книги, посуд, меблі. Також “Оселя” встановила у різних частинах міста контейнери для одягу (адреси за посиланням).

Волонтери ремонтують одяг із контейнерів і віддають потребуючим або продають у благодійній крамниці. Речі, які вже непридатні до користування, здають на переробку.

Віднести речі можна за адресами:

Будинок Спільноти та офіс: вул. І. Франка, 69, м. Львів – Винники, 79495.

Осередок підтримки безпритульних людей ім. Г. Кофоеда: вул. Винниченка, 3, м. Львів – Винники.

Благодійна крамниця “Емаус – Оселя”: вул. І. Франка, 53 а. м. Львів – Винники

Майстерня добрих справ “Емаус – Оселя” та соціальний гуртожиток: вул. Угорська, 2. м. Львів

Контакти: +38 (032) 296 33 03, (096) 42 64 796, (093) 010 14 13, e-mail: oselya@yahoo.com

2. Банк Товариства Червоного Хреста

Адреса банку: вул. Героїв УПА, 78.

Дні прийому: середа, п’ятниця – 11.00-14.00 год.

Контакти: 032 297 0860.

3. Притулок “Милосердя

До притулку можна приносити старі пальта, светри, килими, матраци (але не дуже громіздкі) та усе, що може слугувати підстилкою для собак.

Адреса притулку: с. Брюховичі, вул. Незалежності України, 58.

Приймальні години у притулку: 9:00-19:00 у будні дні.

Благодійників просять телефонувати перед візитом: тел. 243-41-53.

4. Осередок допомоги вагітним у кризових ситуаціях

До осередку можна приносити вживаний дитячий одяг, одяг для вагітних, дитячі візки.

Речі можна принести за адресою: вул. Широка, 81а, Школа сім’ї.

Контакти: +38 (067) 609 50 49, +38 (067) 391 45 36

5. Центр обліку й нічного перебування бездомних громадян

Речі приносити за адресою: вул. Кирилівська, 3а (центр працює цілодобово).

Контакти: 233-14-79, 233-10-49.

6. Християнське кафе “Витанія

Кафе займається годуванням потребуючих, тому організатори просять приносити їжу. Якщо ж ви хочете принести до кафе старий одяг, там немає місця для його зберігання, але поряд знаходиться контейнер організації “Оселя”.

Адреса кафе: вул. Симоненка, 5а.

Контакти: 097-118-37-57 (Ольга), 097-632-03-69 (Мар’яна).

7. Благодійний фонд “Карітас-Львів УГКЦ

Фонд допомагає малозабезпеченим родинам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Директор отець Андрій Сенейко розповів, що зараз фонду потрібне взуття, чоловічий одяг, милиці, інвалідні та дитячі візки, дитячі велосипеди.

Офіс “Карітасу” у Львові знаходиться за адресою: вул. Коперника, 31/1.

Контакти: (032)-261-35-38.

Марія Очеретяна для Твоє місто

Львівським перевізникам компенсовуватимуть перевезення більше 30% пасажирів

У Львові визначили коефіцієнт пільговиків щодо пасажирів, які оплачують проїзд у громадському транспорті. Відповідне рішення сьогодні, 12 січня, погодив виконавчий комітет Львівської міської ради, передає кореспондент Львівського порталу.

Згідно прийнятого рішення, підприємствам автомобільного транспорту, які обслуговують міські автобусні маршрути, коефіцієнт пільговиків встановили 0,59. Львівському комунальному підприємству “Львівелектротранс“ (трамваї, тролейбуси) – 1,9.

«Вкінці минулого року ми прийняли рішення, що ми будемо замовниками послуги з вивчення пасажиропотоку і стратегії розвитку. Поки буде розроблятися стратегія, ми прийняли рішення про ці граничні коефіцієнти, щоб мати на основі чого відшкодовувати перевізникам за пільгові перевезення пасажирів», – зазначив керівник управління транспорту ЛМР Олег Партика.

За його словами, у транспорті Львова частка пільговиків становить 34-37%.

Нагадаємо, минулого року у Львові планували ввести 50% оплати проїзду для пенсіонерів. Потім цю непопулярну ідею відклали, вирішивши спочатку вивчити пасажиропотік.

У Золочеві зупинку встановили «спиною» до дороги: переймають канадський досвід

У Золочеві на вулиці Січових Стрільців біля міського кладовища «спиною» до дороги поставили зупинку.

Про це ІА ZIK повідомили у Золочівській міській раді

«Наш інженер-будівельник Тарас Куйбіда нещодавно побував у Канаді і він перейняв цей досвід країн світу, які у цілях безпеки влаштовують зупинки спиною до проїжджої частини», – розповів архітектор Золочівської міської ради Романа Кушнір.

Роман Кушнір додав, що встановлення зупинки у такий спосіб – це заходи безпеки та якщо погані погодні умови, дощ або сніг, це в якійсь мірі захищає пасажирів.

«Це безпека, в першу чергу, наших дітей, котрі не мають можливості вибігти відразу на дорогу. Справа тут встановлений прозорий пластик через який не задуватиме вітер, але автобус буде видно», – зазначає архітектор міськради.

Також планується розмістити біля зупинки дошку оголошень, щоб саму зупинку не обклеювали оголошеннями.

Підгорецьким замком тепер можна прогулятись віртуально

Пройтися балконами Підгорецького замку, спуститись до підземелля, чи навіть розглянути гравюри на стінах, які, можливо, залишали будівельники ще у середині XVII століття, – усе це можливо не виходячи з дому. Про це повідомляє Львівська газета.

Унікальна пам’ятка архітектури – Підгорецький замок, що на Львівщині, тепер доступний для прогулянок он-лайн на спеціально створеному сайті. http://www.serwer1363362.home.pl/podhorce/index_ukr.html

Львівська Галерея Мистецтв, Фонд «Підгорецький замок» спільно з Польським Братством Кавалерів Гутенберга протягом 2017 року працювали над початковим етапом реконструкції пам’ятки. За фінансової підтримки Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща фахівці задокументували сучасний стан замкового комплексу в Підгірцях та створити віртуальну модель кам’яниці.

«В Україні, а можливо й у центрально-східній Європі, – це перший такий проект, під час якого зробили тисячі фотографій об’єкту, які в результаті до сантиметра відтворюють просторову форму замку. Ми отримали електронну версію замку, який можемо перетворити в технічну документацію для подальшої реставрації цього масштабного об’єкта», – розповів генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тарас Возняк.

А з травня 2018 року, обіцяють в галереї, оглянути палац зсередини можна буде не лише віртуально. Після довгих років, протягом яких пам’ятка була закрита для відвідувачів, її нарешті відкриють. Туристи зможуть оглянути фотокопії славетних картин, що прикрашали замкові стіни, причому на тих самих місцях, де вони висіли раніше і уявити, як виглядали інтер’єри у Підгірцях тих часів.

«На території України збереглось 80% того, що було в Підгорецькому. Ці пам’ятки перебувають в кількох музеях: Львівській національній галереї мистецтв, Львівському історичному музеї та музеї історії релігії. Ми вже робили виставку «Скарби Підгорецького замку», де зібрали картини, що висіли колись в кімнатах замку. Вони останні 70 років зберігалися в запасниках і, крім 2-3 осіб, їх ніхто не бачив», – додає Тарас Возняк.

Підгорецький замок був побудований між 1635 – 1640 за дорученням гетьмана Конєцпольського, ставши одною з найважливіших фортець і найкрасивіших аристократичних резиденцій того часу. Будівля вписана в п’ятисторонню бастіонну систему укріплень. Широкий замково-парковий комплекс в Підгірцях також включає церкву св. Йосипа (спочатку замкова церква, парафіяльна церква з 1861 року), паркові та палацові сади, розташовані між замком та церквою.

У 2008 році Підгорецький замок-фортецю внесли до списку World Monuments Watch, як одну із сотень пам’яток світу, що має виняткову цінність і перебуває під загрозою руйнування. Перші відновлювальні та консерваційні роботи тут було розпочато ще наприкінці ХХ ст., проте історична пам’ятка й далі руйнується.

“Нафтогаз” планує відновити видобуток газу на занедбаних родовищах Західної України

Для збільшення видобутку газу на Західній Україні “Укргазвидобування”, що входить в структуру НАК “Нафтогаз України”, активізувала роботу з дорозвідки існуючих родовищ. Про це повідомили в прес-службі компанії в Facebook.

У планах підприємства розвідувальне буріння на шести родовищах, якими оперує держпідприємство “Львівгазвидобування”.

У НАК “Нафтогаз України” відзначили, що планують відновити видобуток на виснажених і покинутих родовищах на Західній Україні, де колись розпочинали видобуток газу ще за часів СРСР.

“Завдяки реформі тепер маємо кошти, щоб спробувати відновити тут видобуток, використовуючи сучасні технології”, – підкреслили в “Нафтогазі”.

У грудні 2016 року голова правління “Укргазвидобування” Олег Прохоренко заявляв, що в 2017 році компанія збільшить видобуток газу до 15,1 млрд м3 (в 2016 році – 14,6 млрд м3). У 2017 році компанія додатково видобула 395,93 млн м3 газу з нових свердловин.

Фінансовий план “Укргазвидобування” на 2018 рік був скоректований у бік зменшення видобутку з 16,5 до 16,0 млрд м3 газу в зв’язку з блокуванням Полтавською обласною радою видачі нових ліцензій на розробку родовищ.

“Укргазвидобування”, 100% акцій якої належить НАК “Нафтогаз України”, є найбільшою газодобувної компанією країни, забезпечує близько 75% загального видобутку газу.

Водійка трамваю веде свій відеоблог про Львів

Лідія Филипчук працює водієм одного з львівських трамваїв. Жінка знімає відео про міське життя на камеру, яку встановила на свій трамвай і викладає відео у Youtube. Про це йдеться у The Ukrainians, передають Львівські.

Як розповідає жінка, дуже любить свою роботу, з самого ранку, коли депо оживає, вона вже тут. Зазвичай працює на маршрутах №3 та №5, проте вона – водій 1 категорії, тому може “пересідати” і на інші машини.

Часто камера стоїть і на самому трамваї – це може не подобатись водіям-порушникам, але, буває, допомагає поліцейським. Проте єдине, що хоче жінка – знімати краєвиди міста. Фотоапарат їй декілька років тому подарували друзі, а через деякий час жінка купила собі смартфон та почала накладати музику на відео. Поки вона аматор, але кожного дня на роботі вчиться.

Кілька років тому на день народження жінці, у якої 40 років водійського стажу, друзі подарували цифровий фотоапарат. Камеру Лідія встановила на панель робочої кабіни та почала знімати дорогою краєвиди. Пізніше вона придбала смартфон, навчилася зводити музику з відео — так почалася її кар’єра відеоблогера.

Контент каналу водія трамвая на YouTube — автомобілісти-порушники, затримки на лінії та місцеві види. Також Лідія розміщує свої ролики у Facebook, Tumblr, Linkedin.

“Якось я стояла на кінцевій зупинці “трійки” на Соборній, а до мене в кабіну заглядали три хлопчики. Потім запитують: “То ви Лідія Филипчук? А ми ваш канал дивимося!” Ну, такі речі приємні, звісно”, — розповідає жінка.

Пристрасть Лідії до блогерства не випадкова — за освітою вона журналіст. Тепер жінка мріє про срібну кнопку від YouTube — нагороду, яку блогери отримують від відеохостингу, зібравши понад 100 тис. підписників. Поки у Лідії Филипчук 131 підписник і понад 121 тис. переглядів роликів.

Свої трамваї захищає і “за” те, щоб кожен купляв квиток, тому може може вступати у супереску, коли бачить, що квитки передають або залишають у салоні трамвая. Про контролерів зауважує – їх мало, та й ті – працівники служби контролю, але має побільшати у 2018.

Про ситуації у місті розповідає, що бувало різне. Часто через затори люди звинувачують водія і просять повернути гроші за квитки. На це жінка з розумінням зазначає: “Люди не розуміють. Їм треба їхати”. Проте водійка не засмучується, а радо виходить на роботу, адже любить свою справу.

Джерело: The Ukrainians

Галичани – найбільш ритуальна субкультура з усіх, що коли-небудь існували

Індуси, ацтеки, полінезійці нервово курять в сторонці, коли мова заходить про мешканців Тернопільщини, Франківщини та Львівщини. Безліч дрібних і не дуже зaбобонів, звичаїв, порядків, почерговостей, укладів, навіть законів переслідують галичанина усе життя і, зрештою, стають його частиною.

Старий рік для aвтохтонного галичанина завершується не 31 грудня, а жнивами і городніми роботами.

Копання бараболь – культурно та емоційно подія світового масштабу, повірте, не менша за бразильські карнавали, баварські октоберфести чи пaломницькі хaджі.

До цієї події готуються заздалегідь , латаючи мішки, любовно перескладуючи ґралі та перераховуючи потенційних копальщиків і збиральщиків. Напруга зростає ближче до середини серпня і під вересень атмосфера у галицькому селі стає схожа на нервове заціпенніня у салуні Дикого Заходу, коли всі схопились за свої кольти і чекають першого пострілу.

І пoстріл лyнає. Усереднена «цьотка Галька» виходить з відром і рискалем на город, шифруючись, ніби просто щоб накопати пів-відра собі до борщу, але примружені підозріло-оцінюючі погляди сусідів через паркан миттєво січуть ситуацію і все вибyxaє.

«Галька вже копає, а ми ше нє!!!!!»

В старих і малих починає нестерпно пекти в срaці і ціла aрмада висипає на городи, з відрами, рискалями і мішками.

Джек Лондон описував у своїх творах, як на Алясці картоплею лікувaли цингу, але на Галичині бараболя стає справжньою панацеєю. Вона лікyє aртрити, вaрикоз, гaрячку, тиски і гіпeртoнічні кризи і нівелює гeронтологію як явище. Старі і нeмічні встають з ліжок і шкандибають з відром на город, щоб підзбирувати, бо не пасує лежати і вмирaти, коли всі на городі.

В першу годину копання чітко розподіляються всі ролі – хто, шо і як. Терміново набираються на мобільний всі сини та дочки в місті, котрі покидають свої ноутбуки і офісні роботи та линуть в село, реалізовуючи свої ще в дитинстві нaмepтвo привиті комплекси вини перед батьками. Ніби за пoкликом професійного гіпнотизера, котрий дає умовний знак.

Walking Dеаd.

Тільки коли все викопане, посортоване, зсипане і накрите – бyремна галицька душа вспокоюється ніби після кaтарсису і вертається до буденних справ.

І вже коли погрaбaні бадилля гoрять на городах, пускаючи красивезні вeртикальні стовпи димy у небо, як ритуaльні вогнища племен сіу та команчів – стає невимовно легко. Галичанин стоїть, спершись на граблі, і дивиться на той дим. Бо в тому димi повністю згoрів він минулорічний і тепер обновився як немовлятко. А в його очах, як на інформаційних табло Термінатора пролітають цифри тільки йому зрозумілої статистики – ціна на бараболю цього року, кількість викопaних мішків, кількість злaманих держаків і днів, виграних в сусідів в змаганні за фінал.

Рік закінчився, дякувати бoгу.

Автор Володимир Гевко, Zaxid.net