Категорія: Світ

У Литві допустили, що можуть допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, але необхідно продумати, як саме це зробити. Про це ідеться в заяві міністра оборони Литви Лаурінаса Кащюнаса, якого цитує Delfi.

Кащюнас зазначив, що Литва поки що не розглядає конкретних заходів для цього і стежить за тим, які рішення ухвалить Польща.

“Ніхто, звісно, не буде їх збирати і відвозити в Україну – цього не буде. Але (можна обмежити цих осіб) у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах – це варіанти, які я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви”, – зазначив міністр.

За його словами, наразі важко оцінити точну кількість чоловіків-українців призовного віку, які перебувають у Литві.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, однак не уточнив, якою саме може бути ця допомога.

23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підтвердив повідомлення про призупинення надання консульських послуг українським чоловікам мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном.

МЗС пізніше вказало, що після набуття законом про мобілізацію чинності 18 травня 2024 року “процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону”.

У Євросоюзі зазначили, що “взяли до уваги” рішення української влади про обмеження консульських послуг.

У міністерстві внутрішніх справ Німеччини запевнили, що рішення міністерства закордонних справ України тимчасово призупинити надання консульських послуг для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, не вплине на статус біженців у ФРН.

“Я впевнений у тому, що це не вплине на статус біженців з України, які потребують захисту, незалежно від того, чи йдеться про жінок, яких серед таких біженців переважна більшість, або чоловіків”, – наголосив у середу, 24 квітня, офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль (Maximilian Kall), відповідаючи на запитання кореспондента DW.

Рішення МЗС України в Берліні не коментують

Такий тимчасовий захист українські біженці мають у всіх країнах Європейського Союзу внаслідок того, що вони були змушені покинути батьківщину, рятуючись від російської агресії, додав Калль на урядовій пресконференції в Берліні.

Водночас ані він, ані прессекретар німецького міністерства закордонних справ не захотіли коментувати саме рішення Києва припинити консульське обслуговування українських чоловіків призовного віку, які перебувають, зокрема, і в Німеччині. “Це суверенне рішення України, яке я не можу коментувати від імені МЗС ФРН”, – заявив представник цього відомства Крістіан Ваґнер (Christian Wagner).

Кулеба: “Це буде чесно”

Напередодні, 23 квітня, міністерство закордонних справ України вирішило тимчасово призупинити надання в українських дипломатичних установах послуг чоловікам, котрі за віком підпадають під дію закону про мобілізацію. Пояснюючи причини такого рішення, у МЗС, зокрема, наголосили, що робота української консульської служби “регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів”, які тепер після ухвалення Верховною Радою України законопроєкту про мобілізацію “потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог”.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи це рішення, наголосив, що йдеться про заходи “щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні та за кордоном”, бо “це буде чесно”. “Чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна. Крім того, обов’язок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, – то так це не працює. Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов’язків перед Батьківщиною”, – написав міністр у Twitter.

Президент США Джо Байден підписав законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню, про це стало відомо під час брифінгу. Міністерство оборони США 24 квітня оголосило про виділення нового пакету військової допомоги Україні загальною вартістю 1 мільярд доларів після довгої перерви.

Новий оборонний пакет містить низку озброєнь, зокрема ракети RIM-7, AIM-9M, протитанкові комплекси Stinger і Javelin, снаряди калібру 155 мм (зокрема касетні снаряди) і 105 мм, снаряди до систем HIMARS, мінометні міни калібру 60 мм, протитанкові міни, протипіхотні міни Claymore, боєприпаси для знешкодження перешкод.

Пентагон також передасть Україні бойові машини піхоти Bradley, броньовані машини MRAP і Humvee, транспортні засоби логістичної підтримки, тактичні транспортні засоби для буксирування та перевезення обладнання.

Також у повідомленні згадані стрілецька зброя та додаткові патрони до неї, зокрема для боротьби з дронами, “високоточні авіаційні боєприпаси”, аеродромно-технічне обладнання, прилади нічного бачення, а також запасні частини та інше допоміжне обладнання.

“Цей пакет дозволить збільшити поставки боєприпасів, озброєння та обладнання для підтримки здатності України захищати свою лінію фронту, захищати свої міста та протистояти постійним атакам Росії”, – кажуть у Пентагоні.

За даними Пентагону, Україна отримає озброєння на 1 млрд дол:

• ракети для ППО RIM-7 і AIM-9M;
• ПЗРК Stinger;стрілецька зброя та додаткові боєприпаси до стрілецької зброї, включаючи патрони калібру .50 для боротьби з дронами;
• додаткові боєприпаси для HIMARS (можуть тут бути і ATACMS);
• 155-мм артилерійські снаряди, включаючи снаряди з фугасним зарядом та покращені звичайні боєприпаси подвійного призначення;
• артилерійські снаряди калібру 105 мм;
• мінометні снаряди калібру 60 мм;
• бойові машини піхоти Bradley;
• MRAP;
• HMMWV;
• транспортні засоби матеріально-технічного забезпечення;
• тактичні автомобілі для буксирування та транспортування техніки;
• ракети трубного пуску з оптичним відстеженням і дротовим наведенням (TOW);
• протитанкові системи Javelin і AT-4;
• високоточні авіаційні боєприпаси;
• аеродромно-допоміжне обладнання;
• протиброньові міни;
• протипіхотні боєприпаси Claymore;
• підривні боєприпаси для знищення перешкод;
• прилади нічного бачення;
• запасні частини, польове обладнання, навчальні боєприпаси, технічне обслуговування та інше допоміжне обладнання.

Цей пакет військової допомоги є 56-им за ліком, який адміністрація президента США виділяє за програмою PDA – вона передбачає постачання військової допомоги безпосередньо зі складів американської армії.

Українське консульство у Польщі тимчасово призупинило консульські дії щодо громадян України призовного віку. Про призупинення прийому громадян призовного віку Суспільному повідомили в дипустанові.

“Нині призупинений прийом громадян призовного віку. Зараз ми чекаємо вказівки від Міністерства закордонних справ. Тобто чоловіків від 18 до 60 років. Зараз просто тимчасово призупинений їхній прийом. Зараз розробляються механізми, які будуть відповідно діяти до того закону про мобілізацію. Наразі чекаємо”, — розповів співробітник консульства в коментарі Суспільному.
У МЗС наразі не коментують обмеження щодо чоловіків призовного віку. Але напередодні видання “Дзеркало тижня” опублікувало копію наказу, що опинився у розпорядженні журналістів. Зазначалося, що можливі лише консульські дії, пов’язані з оформленням посвідчень особи на повернення в Україну.

У документі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги йшлося про те, що Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити усі консульські дії щодо для громадян України призовного віку.

Наразі Суспільне намагається зв’язатися з іншими консульствами, щоб з’ясувати ситуацію з прийомом громадян призовного віку. А також отримати коментар від Міністерства закордонних справ України.

Міністерство закордонних справ наказало керівникам усіх дипломатичних установ України тимчасово призупинити усі консульські дії щодо для громадян України призовного віку. Заборона діятиме до отримання роз’яснень положень закону щодо посилення мобілізації.

Про це йдеться у листі за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який є у розпорядженні ZN.UA.

«З урахуванням пунктів 6 та 16 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, з метою недопущення уникнення громадянами України обов’язку з врегулювання питання військового обліку територіальними центрами комплектування й соціальної підтримки та наявності військово-облікових документів доручаю з 23.04.2024 тимчасово призупинити вчинення консульських дій за заявами громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років», – йдеться у листі за підписом Сибіги.

Зазначається, що можливі лише консульські дії, пов’язані з оформленням посвідчень особи на повернення в Україну. Розпорядження МЗС діє «до отримання додаткових роз’яснень щодо порядку застосування положень» закону щодо посилення мобілізації, який був оприлюднений 17 квітня й набуде чинності у травні.

Пункти 6 та 16 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на які посилається МЗС, передбачають:

6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;

16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби;

російські ЗМІ та телеграм-канали повідомили про вибухи у Севастополі вранці 21 квітня. Пізніше окупанти заявили про ракетну атаку на корабель.

Кримський міст закрили, а у бухті Севастополя пролунали вибухи. Люди заявляють, що бачать “багато диму”. У Криму оголошена окупантами ракетна небезпека.

На півночі Севастополя, повідомляють підписники, помчали пожежні машини. Попередньо в бік Сухарної бухти або бухти Голландія.

Пізніше званий “губернатор Севастополя” Михайло Развожаєв повідомив, нібито “на одному з кораблів військові відбили атаку протикорабельної ракети”. Почалася пожежа, як повідомляється, від осколків, що впали, і що її ліквідували.

У мережі публікують відео з димом серед кораблів. Автор повідомляє, що “ракета влучила у пароход”.

За попередньою інформацією повідомляється, що у Севастополі був уражений рятувальний корабель «Комуна».

«Комуна» — найстаріший корабель на озброєнні Чорноморського флоту рф, спущений на воду у 1915 році. За своє життя декілька разів модернізувався, використовувався для пошуку та порятунку підводних човнів.