Категорія: Світ

Юрай Цинтула, який, як стверджується, минулого тижня вистрілив у прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, заявив на допиті, що хотів не вбити Фіцо, а тільки “зашкодити здоров’ю”, аби він не зміг далі проводити політику, з якою стрілець незгодний.

Про це ідеться в постанові про досудове ув’язнення Цинтули, яку опублікувало словацьке видання Pravda, передає “Європейська правда”

Згідно з судовим документом, Цинтула стверджував, що відчуває себе “безсилим і розчарованим станом суспільства” після рішень уряду Фіцо і “не згоден з політикою нинішнього уряду” – зокрема скасування Спеціальної прокуратури та тиск на незалежні ЗМІ.

Він сказав, що прагне відновити “надання військової допомоги Україні” з боку Словаччини і “вважає нинішню владу Іудою відносно Європейського Союзу”, тому “вирішив діяти”.

Один зі свідків, який цитується в судовому документі, стверджував, що чув, як Цинтула говорив “ворожі і злісні речі” про Роберта Фіцо, і що “його турбувало те, як (словацький прем’єр) поводиться стосовно росії та Угорщини, що він має з ними добрі відносини”.

Нападник на словацького прем’єра, згідно з матеріалами суду, діяв сам. Напад на Фіцо він почав планувати з 13 травня, для цього використав 9-міліметровий пістолет CZ 75 чеського виробництва, яким законно володів.

Минулої середи в прем’єр-міністра Фіцо кілька разів вистрілив 71-річний письменник Юрай Цинтула після закінчення засідання уряду в місті Гандлова. Фіцо залишається у свідомості і може спілкуватися, його стан покращується, заявили раніше в лікарні.

Суддя залишив Цинтулу під вартою, постановивши, що існує ризик того, що він знову спробує напасти на Фіцо. У разі визнання його винним йому загрожує покарання від 25 років до довічного ув’язнення.

У Соціал-демократичній партії Німеччини канцлера Олафа Шольца почали лунати голоси за те, щоб західні війська взяли участь у захисті від російських повітряних ударів по Україні. Про це розповів експерт СДПН з питань оборони Джо Вайнгартен у коментарі Spiegel, передає Європейська правда.

Депутат закликає до надання допомоги українським збройним силам відбивати повітряні атаки росії у тому числі і за підтримки Німеччини.

“У нинішній військовій ситуації я вважаю необхідним і відповідальним розміщення німецьких зенітних ракетних військ на території НАТО на кордоні з Україною з метою захисту повітряного простору над Західною Україною – наприклад, за допомогою систем Patriot”, – сказав Вайнгартен в інтерв’ю виданню.

“Ми повинні зробити все можливе, щоб Україна могла протистояти російському нападу”, – додав соціал-демократ, який є членом комітету Бундестагу з питань оборони.

За його словами, з огляду на масовані російські обстріли недостатньо постачати системи протиповітряної оборони та боєприпаси у прифронтові регіони. Обмежені ресурси української протиповітряної оборони могли б використовуватися більш ефективно, якби країни НАТО забезпечили безпеку повітряного простору на заході охопленої війною країни, зазначив депутат.

Вайнгартен підкреслив, що для цього не потрібно розміщувати західні війська в Україні.

“Ми повинні агітувати за таку підтримку і участь у найближчих сусідів України, насамперед у Польщі, Словаччині та Угорщині”, – вважає німецький політик.

Утім, лідер парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх нещодавно чітко висловився проти захисту повітряного простору України з боку НАТО. “Парламентська фракція СДПН на це не погодиться”, – сказав Мютценіх.

Тепер, вперше, з такою вимогою виступають і депутати СДПН. “Україна також захищає німецьку свободу, ми не повинні відмовлятися від неї зараз”, – попередив Вайнгартен.

Його колега по парламентській групі Андреас Шварц називає протиповітряну оборону “ахіллесовою п’ятою” української армії. “В Україні не вистачає оборонних систем і ракет для захисту важливої інфраструктури та населення”, – каже Шварц.

Тому, за його словами, необхідно розглядати альтернативи: “Це також містить ідею забезпечення оборони України з боку країн-членів альянсу НАТО”.

Депутати від інших коаліційних партій – Зелених і ВДП – раніше висловлювали симпатію до пропозиції захистити західні регіони України з території НАТО.

Федеральний уряд Німеччини відкидає можливість участі НАТО у протиповітряній обороні України.

Міністерство внутрішніх справ Чехії підтримає українців, які добровільно вирішили повернутись в Україну, повідомила прес-служба чеського МВС у четвер, 16 травня.

У середу, 15 травня, чеський уряд затвердив параметри пілотної програми сприяння добровільному поверненню осіб в Україну. Проект триватиме з червня по листопад 2024 року і охопить максимум 430 осіб. У міністерстві внутрішніх справ Чехії наголошують, що проект ніяким чином не має стосунку до військової служби українців.

«Ми хочемо запропонувати допомогу тим, хто, наприклад, за станом здоров’я чи сімейними обставинами хоче повернутися додому. Ця допомога полягатиме в основному в купівлі квитків і в деяких особливо серйозних випадках, наприклад, у наданні швидкої допомоги», – пояснив міністр внутрішніх справ Віт Ракушан.

Долучитися до проекту зможуть як особи, яким надано тимчасовий захист, так і ті, хто вже отримали міжнародний захист. За умовами програми 400 осіб отримають квиток на автобус від місця проживання в Чехії до найближчого місця перебування в Україні. Ще 30 осіб, які мають проблеми зі здоров’ям, отримають індивідуальний медичний транспорт для повернення в Україну.

Зазначається, що особа зможе подати запит на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну, одноразово. Якщо українець чи українка захоче повернутися до Чехії і подати заяву на дозвіл на проживання протягом наступних дванадцяти місяців, особі доведеться сплатити половину витрат.

МВС Чехії виділило на ініціативу 5,59 млн чеських крон або ж 9,48 млн грн. за курсом за НБУ.

Президент Франції Емманюель Макрон сказав, що не змінив свою думку про введення західних військ в Україну, та вважає такий підхід правильним. За його словами, у разі прориву лінії фронту рф і запиту України варто про це замислитись, про це він розповів інтерв’ю The Economist, передає ЄП.

На питання інтерв’юера про те, чи президент Франції далі тримається своїх слів про можливість введення військ союзників в Україну, Макрон відповів ствердно.

“Як я і сказав, я нічого не виключаю, тому що ми маємо справу з тим, хто нічого не виключає. Ми, безсумнівно, проявили надмірну нерішучість, окреслюючи межі нашої реакції тому, у кого вже немає “червоних ліній” і хто є агресором”.

Він наполягає, що ненадання супротивнику повного розуміння, яких дій можна очікувати або точно не варто очікувати, також є інструментом стримування.

“В іншому разі ми послаблюємо самі себе, а це і є “рамка”, у якій ми діяли до цього часу. І насправді багато країн у наступні тижні сказали, що зрозуміли наш підхід, погодилися з нашою позицією і що вона правильна”, – додав президент Франції.

Макрон зауважив, що Франція у нещодавній історії мала досвід військових інтервенцій, зокрема в Африці для протидії тероризму – на запит відповідних суверенних держав.

“Якби росіяни прорвали фронт і якби було прохання України – а зараз це не так – ми б легітимно поставили собі таке запитання. Тож я думаю, що виключати такий сценарій – це б означало, що ми не вивчили уроки останніх двох років”.

Він додав, що агресивна реакція з Москви на його перші заяви довела, що вони мали бажаний ефект і донесли меседж “не думайте, що ми зупинимося тут, якщо ви не зупинитеся”.

“У мене чітка стратегічна мета: росія не може перемогти в Україні. Якщо росія переможе в Україні, у Європі вже не буде безпеки. Хто може думати, що росія на тому зупиниться? Якою буде безпека для сусідніх країн – Молдови, Румунії, Польщі, Литви, інших?

І поза тим, яка буде довіра до європейців, які витратили мільярди, сказали, що на кону виживання континенту, і потім не знайшли способів зупинити росію? Тож так, ми не повинні нічого виключати. Адже наша мета – щоб Росія ніколи не могла перемогти в Україні”.