ТОП-10 містичних місць у Львові та області

Більшість львів’ян та гостей міста знають про пишну архітектуру Львова, його кав’ярні, переповнені ароматами напоїв та смаколиків, легенди про визначних людей та цікаві місцини.

Сайт 032.ua пропонує поглянути на інший, містичний Львів та його околиці й ознайомитися з незвичними історіями про відомі місця.

Личаківський цвинтар

(Фото: Павло Паламарчук, УНН)

Львівський музей-некрополь «Личаківський цвинтар» – це найстаріше кладовище в Європі, площею 40 гектарів, де знайшли свій останній пристанок визначні особистості різних часів. Виділяється цей цвинтар і незвичними надгробками, серед яких — багато творінь відомих скульпторів і архітекторів.

Історія музею починається з 1786 року та поєднує у собі історичні факти з містикою. Так, дехто запевняє, що зі сторони вулиці Мечникова можна помітити жінку в чорному одязі і без обличчя, яка полюбляє гуляти вздовж цвинтаря вночі. Також є люди, упевнені в тому, що місце поховання єпископа Миколая Чарнецького має здатність зцілювати хворих.

Часто на алеях львівського некрополя помічають закохану пару привидів: Артура Гротгера та Ванду Монне, кохання яких розділила смерть. Чоловік страждав на туберкульоз, що й призвело до загибелі. Згодом небіжчика поховали саме на цьому цвинтарі, а в труну поклали перстень Ванди, яка постійно приходила на його могилу, аж до самої смерті.

Світовидове поле

(Фото: Фотографії старого Львова)

У кількох хвилинах від Високого Замку, мандруючи стежками Кайзервальду, можна знайти містичну галявину — Світовидове поле. Частина істориків переконує, що це – сакральне місце давніх слов’ян, які ототожнювали Світовида із сонцем та вважали його наймогутнішим у пантеоні, а відтак, спорудили на горі, знаній як Баба Род, капище на його честь. Біоенергетики впевнені, що тут і досі можна відчути неймовірну енергетику, яка здатна лікувати недужих.

Лиса Гора

(Фото: Роман Працьовитий, Panoramio)

Неподалік Високого Замку розташована Лиса гора, або гора Лева. Згідно з переказами, король Лев збудував тут замок, який згорів 1340 року, під час битви з поляками. Пожежа випалила частину гори, на якій більше нічого не росло. Згодом цю місцину облюбували для шабашів та забав місцеві відьми, чорти та різна нечисть. Вважається, що львів’яни, які заблукають у тих місцях вночі, будуть обдурені та одурманені силами зла.

Підземелля Львова

(Фото: Капітолій)

Старий Львів стоїть на автентичних підземеллях, які мереживом розходяться від храмів та церков. Цікавими є підземелля Церкви Преображення Господнього, яку заклали на початку 18 століття представники ордену тринітарійців, котрі займалися тим, що викуповували християн із неволі в ісламських країнах, забирали їх до себе; при церкві також робили поховання.

Підземелля костелу отців Єзуїтів (храм св. ап. Петра і Павла) бачили світ ще у 13 столітті і слугували свого часу мурами княжого міста. Трьохрівневі підземелля церкви ховують у собі залишки побутової кераміки, фрески та навіть різьблений саркофаг архиєпископа Миколи Вижицького. Містики ситуації додає те, що у саркофазі ніхто так і не був похований.

Підземна територія Домініканського монастиря вважається однією із найстаріших і наймістичніших. Окрім того, що це, за припущенням деяких істориків, була частина палацу князя Лева, тут ще був зал із шибеницею та жив монах-відлюдник, привида якого бачили окремі особи навіть у наш час.

Цитадель

(Фото: 032.ua)

Містичним місцем однозначно є парк навколо львівських фортифікаційних споруд. «Цитадель» розташована на піках трьох гір — Шембека, Познанської та Жебрацької. Попри озеленені доріжки для прогулянок та елітний готель, це місце відоме як дохристиянськие капище (за австрійських часів тут провели розкопки та знайшли кілька кам’яних баб) та військові бастіони (споруджені у 17 столітті та згодом удосконалені).

Укріплення на Цитаделі витримали Першу світову війну та прихід більшовиків, з початком Другої світової її перетворили на бойову зону, а згодом — на концтабір «Шталаг-328», де німці утримували та вбивали полонених. Тіла небіжчиків поховані у безіменних братніх могилах на прилеглих територіях, де ніхто так і не наважився проводити розкопки.

Львівська Ратуша

(Фото: we.org.ua)

На Ринку (центральній площі міста) розташований осередок міської влади – Львівська Ратуша, де, за легендами, понад 400 років тому завівся привид. Пов’язано це, нібито, з тим, що колегія львівських лавників халатно поставилась до справи та засудила на смерть невинного чоловіка. Згодом помилку помітили та знайшли реального зловмисника, але було вже запізно. З того часу, ночами у головній будівлі міста можна помітити чорну труну, яка літає коридорами і є пересторогою та нагадуванням для суддів і можновладців, які ведуть неправедні справи.

Львівський вокзал

(Фото: 032.ua)

У середині 19 століття, 1861 року, Львів урочисто приєднався до переліку міст, де є залізниця, запустивши маршрут до Перемишля. Це був перший залізничний маршрут на території сучасної України. Втім, уже за кілька років, на коліях поблизу міського вокзалу, зафіксували незвичні явища: загадковий «зайвий» потяг їздив не за графіком та не був внесений до реєстрів.

Пасажири одного з тогочасних поїздів, який прямував до Відня, також пригадували неймовірну історію, коли на колію Львівського вокзалу з різних напрямків почали прибувати два поїзди: один звичний, за графіком, а інший — нікому не знаний, сірий та швидкий, як вітер. З вікна останнього було видно личину нечисті, яка жахливо сміялась. І ось, за мить до зіткнення, сірий потяг розчинився в пітьмі. Відтоді, нікому так і не пощастило помітити потяг-привид зблизька, але подейкують, що на львівських коліях досі можна почути звук примарного гудка.

Олеський замок

(Фото: UA Modna)

За межами Львова, у смт Олесько, розташувався замок, перша згадка про який датується ще 14 століттям. Один із найстаріших українських палаців височіє на пагорбі та приховує чимало цікавого за своїми кам’яними стінами. Так, із цією спорудою пов’язують історію монаха-капуцина, який жив у замку, але полюбляв навідуватись до жінок із сіл неподалік. За його походеньки, інші монахи замурували ловеласа у стіну без їжі та води, а після його смерті, замком почав блукати привид у монашому одязі.

Екскурсоводи у Олеському замку не забувають нагадувати відвідувачам і про нещасне кохання доньки колишнього власника палацу Івана Даниловича — Марціани та Адама Жолкевського, які з горя покінчили самогубством, а їхні душі досі гуляють коридорами будівлі.

Підгорецький замок

На Бродівщині, у с. Підгірці є замок, датований 17 століттям, який приховує страшну таємницю, пов’язану з привидом жінки у білому. Спершу будівля поєднувала у собі функції аристократичного палацу та бастіонних укріплень; у часи Першої світової війни тут дислокувались військові, а 1949 року – облаштували санаторій для хворих на туберкульоз.

Пацієнти стверджували, що по ночах бачили привид жінки у білому одязі та з чорним обличчям. За легендою, це — душа вбитої Марії, молодої дружини аристократа Вацлава Жевуського, яку той замордував власноруч, через ревнощі, а її тіло замурував у стінах замку.

На початку 2000-х, при підготовці реставрації будівлі, фотографи зафіксували на світлинах при вході у підземелля прозорий силует людини. А у 2010 році тут вирішили провести відому українську телепередачу «Битва екстрасенсів», усі учасники якої заявили, що відчувають там присутність духів.

Згодом Підгорецький замок відвідали фахівці з авторитетної американської дослідницької групи «Мисливці за привидами», які також підтвердили цю інформацію.

Чортова скеля

Своєрідну межу між Львовом та Винниками формує мальовничий лісовий заказник, частиною якого є містична гора Чортова скеля. Давні перекази свідчать, що колись давно нечисть несла над Львівщиною великі камені та розсипала їх, так і утворилась Чортова скеля.

Археологи ж запевняють, що на цій території знайшли залишки побуту ще часів короля Данила. Свого часу ця гора слугувала одним зі спостережних пунктів, аби вчасно сповіщати про напад ворога. А історики переконані, що у 8 столітті тут був поганський замок, який заодно слугував і оборонною спорудою.

Натомість, місцеві мешканці приписують скелі різні властивості: оберега, який не дає граду та бурі знищити місто; а також місця, де збираються на шабаш відьми, чорти та інша нечисть.

10 новорічних ялинок Львова

Пропонуємо вам ознайомитись з десятьма локаціями Львова, де знаходяться гарні святкові ялинки, що прикрашають наше місто.

Перед Оперним театром
Перед цирком (така ж і на пл. Митній)
Всередині ТРЦ “Forum Lviv”
На зупинці біля ТРЦ “King Cross Leopolis”
Всередині ТРЦ “King Cross Leopolis”
На будівлі ТРЦ “Victoria Gardens”
Всередині ТРЦ “Victoria Gardens”
На території ТК “Південний”
На подвір’ї палацу Потоцьких
Біля ТЦ “Роксолана”

Фото: den.plus, Instagram

Де покататись на ковзанах у Львові: ціни, локації, графік роботи

З початком зими львів’яни не тільки святкують Різдво та Новий рік, а ще й активно відпочивають. Однією із найпоширеніших розваг для львів’ян та гостей нашого міста є ковзанки.

Сайт 032.ua зібрав для вас список місць, де вже можна покататись на ковзанах.

Ковзанка на площі Ринок

Одна із найпопулярніших льодових атракцій, яка розташована в самісінькому центрі міста, навпроти Ратуші. Взимку ковзанка під відкритим небом стає найулюбленішим місцем для львів’ян, які полюбляють активний відпочинок. Однак приваблює це місце не тільки місцевих мешканців, а й туристів, адже зовсім поруч розташовані безліч кав’ярень, де можна скуштувати запашної львівської кави після активного катання на ковзанах.

Час роботи: кожного дня з 10:00 до 21:00.

Ціна:

Ціни

Ковзанка спортивно-розважального комплексу “Медик”.

Це найбільша за розмірами ковзанка у місті Лева. Хто бажає вправно кататись на ковзанах та вражати всіх присутніх неймовірними акробатичними трюками на льоді – може найняти собі інструктора з катання. Крім того, тут також можна придбати абонементи для катання на ковзанах.

Де: вулиця Горбачевського ( між зупинками трамвайного маршруту №3 на вул. Сахарова та №2 на вулиці Генерала Чупринки).

Час роботи: з 11:00 до 23:00.

Ціна для дорослих та дітей з ковзанами на прокат: 50 грн за годину катання до 17 години, 60 гривень – після 17:00; діти: 40 грн до 17:00 та 50 після 17:00 і 50 грн у вихідні дні.

Для відвідувачів ковзанки з власними ковзанами діють наступні цінові тарифи: 35 гривень за годину катання до 17:00, 45 грн – з 17 до 23:00 та 70 грн у вихідні.; діти: до 17:00 – 30 грн, після 17:00 – 35 грн і 55 грн у вихідні.

Ковзанка у ТРЦ “KingKrossLeopolis”

Єдина крита локація у Львові, яка до того ж, є доступною навіть влітку, коли нам так часто не вистачає прохолоди. Ковзанка – чудове місце не тільки для катання на ковзанах. Завдяки вдалому місце розташуванні, привертає чи не найбільшу увагу людей у вихідні та святкові дні, коли молодь проводить свій вільний час саме на території ТРЦ.

Де: ТРЦ King Kross

Час роботи: з 10:00 до 22:00.

Ціна:

Львівські дворики, які варто побачити на власні очі

Якщо ви задаєтеся питанням, куди піти і що побачити у Львові, до якого приїхали вже вкотре на гостину, – тоді для вас порція свіжої інформації.

Цього разу вас дивуватиме “кулуарний Львів”, який ховається у цікавих, дивакуватих, трохи романтичних, а іноді занедбаних, але оригінальних і таких нетипових… двориках!​ Розповідає UaModna.

Подвір’я Ратуші

Міська Ратуша – окраса площі Ринок. Будівля є найвищою в Україні – її висота з вежею складає 65 м. Впродовж усього часу існування споруди тут розміщувалась центральна міська влада – так, як і сьогодні. Однак мало хто з приїжджих знає, що Львівська Ратуша має свій внутрішній двір.

Першу згадку про існування у Львові ратуші в 1381 р. можна знайти в хроніці Зиморовича. Вежа, яка зараз височіє над площею Ринок, є вже четвертою за рахунком. Вона постала у 1835 році. Згодом на ній встановили годинник з боєм виробництва віденської фабрики Штільє. Служить він і досі, майже 180 років!

Дворик у Ратуші є дійсно кулуарним. В робочі дні тут можна зустріти працівників мерії, які виходять сюди на 5-хвилин з робочих кабінетів, щоб викурити сигарету, випити кави або подихати свіжим повітрям. А у святкові дні подвір’я перетворюється на театральні підмостки. Культурне ж призначення цього дворику – проведення різноманітних тематичних вечірок, театральних заходів, кінопоказів, концертів тощо. А ще – тут є привиди…

Адреса: пл. Ринок, 1

Італійський дворик

Оминаючи площу Ринок, гріх не зазирнути в Італійський дворик. Ви відкриваєте двері й з Середньовічного Львова одним кроком переноситесь в епоху Мікеланджело з архітектурою миловидних балконів, великих округлих вікон, міцних колон та плюща, що в’ється…

Багато років тому Італійський дворик належав відомому в той час виноторговцю та купцю з острова Кріт – Костянтину Корнякту, який за вірну службу на посаді особистого секретаря отримав дворянський титул від короля Речі Посполитої. Корнякту дозволили спорудити палац з шістьма вікнами на Площі Ринок, який на той час не можна було купити за жодні гроші, а тільки здобути відданою службою державі.

Це один з найвишуканіших дворів Львова, що нагадує типовий ренесансний двір Риму чи Флоренції. Недарма вже у XVII сторіччі саме тут ставили п’єси Шекспіра.

Італійський дворик, або ж Веніціанський двір, – це найромантичніше місце на площі Ринок. У теплу пору року тут працює літнє кафе, а також відбуваються джазові та класичні концерти.

Адреса: Площа Ринок, 6.

Двір графа Потоцького

Розкішний і просторий двір в старовинній частині міста, облаштований зі справді графським розмахом і пишністю. Він до цього часу викликає захоплення у львів’ян і туристів. І, мабуть, завдяки цим обставинам не раз ставав знімальним майданчиком в наші дні для кінематографістів. Зокрема, тут знімали продовження історії про трьох мушкетерів та інші фільми.

Цей двір на своєму довгому віку бачив немало польської шляхти, розкішних екіпажів і карет, панських гостин і балів.

Але найзнаменитішою подією тут було падіння аероплану, який звалився у графський двір в 1919 році. Саме  цього року польська влада вирішила відзначити звільнення Львова від українців, з якими вона завжди ворогувала.

На честь такої нагоди влаштували парад, а над вулицею Академічною (тепер проспект Шевченка) літав аероплан. Але політ, як мовиться, не вдався: щось там вийшло з ладу і машина почала падати. Щоб не покалічити людей, які висипали на вулиці міста, пілот направив аероплан на палац Потоцьких.

Адреса: вул. Коперника,1

Арт-галерея “Щось цікаве”

Тепер вирушаємо до чи ненайменшого дворика Львова в “Алембеківській кам’яниці”. Крізь вузький прохід пробираємося у глибину дворика, де знаходиться “щось цікаве”… Старі парасольки, дерев’яні декупажні рамки від картин, натягнута рибацька сітка, червоні черевички на високих підборах, а з них недбало повисли панчохи. І це далеко не весь перелік “цікавого”, що ви зможете оглянути.

В центрі Львова, у дворику за адресою площа Ринок, 13, розмістилась галерея під відкритим небом “Щось цікаве”. Цей арт-об’єкт заснований у вересні 2011 року мистецьким об’єднанням “Простір”, і є єдиною галереєю під відкритим небом у місті. Тут виставляють свої роботи молоді художники, фотографи. Окрім виставок, у “Щось цікаве” проходять майстер-класи та акустичні концерти. Також тут працює магазинчик хенд-мейд виробів. Організатори запевняють, що кожен може знайти для себе щось цікаве в цій галереї.

Будинок на пл. Ринок, 13 зведений на початку ХVІІ ст. на місці попередньої ґотичної кам’яниці ХVІ ст. Першим її власником був Ян Алембек (Jan Alеmbek), львівський аптекар та бургомістр, автор першого опису Львова (1618 р.). Тоді будівля називалася “Алембеківська кам’яниця”. Від давніх часів будинок нумерувався як 12а, після 1940 р. отримав новий номер – 13.

Адреса: пл. Ринок, 13

Дворик на могильних плитах

Отож, цей затишний провулок розташований на вулиці Вірменській, 7. Зайти до нього можна і з вулиці Лесі Українки, і з Вірменської. Тут є якась своя, давня історія. І нехай він просить про реставрацію, але це навіть додає йому певного історичного шарму.

Стародавня легенда оповідає, що на місці тутешнього храму ріс садок. Була тут і завезена вірменами з батьківщини айва. Серцевина її плодів на розрізі завжди виглядала як хрест. Один із багатих мешканців вірменського кварталу, Юрко Івашкович, побачив у цьому знак Господній і збудував своїм коштом на місці саду собор. Вірменський собор будувався, починаючи з 1356 року і по 1363 рік за кошти вірменських купців. Тож ця будівля є однією з найстаріших історичних пам’яток Львова.

Тут колись розташовувалось вірменське кладовище, та на сьогоднішній день залишились лише надгробні плити з епітафіями, які самі вірмени називали “Хачкар”. Найстаршим таким надгробкам близько 600 років.
Колись давно тут був і вірменський банк “Mons Pius”, назва якого у перекладі означає Гора благодаті. Тепер же тут є вишуканий ресторан з такою ж назвою.

Дворик захисника міста

Мало хто навіть з корінних львів’ян знає легенду Бернардинського дворика. На дашку альтанки, збудованої над колодязем, стоїть скульптурка святого Яна з Дуклі. Така ж, тільки більша, прикрашала колись колону при вході до Бернардинського костелу, але за радянських часів одного дня невідомо чому розсипалась на друзки. Фігура монаха, що навколішки з молитовно піднятими руками звертається до Господа, була встановлена на честь щасливого порятунку монастиря і цілого Львова підчас облоги військами Хмельницького.

Саме образ святого Яна, чиї мощі поховані біля вівтаря костелу, начебто під час обстрілу міста явився у хмарах і примусив ядра та кулі повернутися туди, звідки ті прилетіли. Диво буцімто нажахало нападників і ті відступили. Стилізоване зображення скульптури Святого Яна довго було неформальною емблемою львівських реставраційних майстерень, які містилися тут же таки, біля стіни монастиря. Львівські архітектори-реставратори вважали себе правонаступниками Святого Яна у спасінні стародавньої архітектури Львова від нищення радянських вандалів.

На вулиці Валовій, 20 за стінами середньовічного Бернардинського монастиря знаходиться Ресторація М’яса та Справедливості. Це місце можна знайти за запахом. М’ясні страви галицько-української кухні готуються на відкритому вогні. Заклад користується чималою популярністю, тому знайти вільний столик буде не так просто. Елементами інтер’єру є величезна клітка, холодна зброя, ланцюги та знаряддя тортур. В якості столиків можна побачити грубі тесані колоди і стільці без спинки. Ідея ресторану присвячена катові, який колись карав винних і наглядав за дівчатами легкої поведінки. Сьогодні по залу розсаджує чоловік в костюмі того самого ката, а ще він може влаштувати екскурсію.

Адреса: пл. Соборна, 1-3

Дворики єврейського подвір’я

Якщо прогулюватися центральною площею Львова, то можна потрапити в довгий прохідний двір. Він з’єднує головну площу з маленькою вузькою вуличкою, названою на честь відомого книгодрукаря І. Федорова.

З обох сторін двір закритий високими стінами будинків. У кам’яних стінах можна побачити маленькі п
заглиблення. Колись тут зберігалися шкіряні сувої. На них були записані уривки з Тори. Ці виїмки збереглися на Руській і Староєврейській вулицях в пам’ять про єврейську спадщину у Львові. У єврейському кварталі знаходилися: синагога “Золота Роза”, Велика міська синагога та талмудична школа Бейт Гамідраш.

На жаль, усі ці споруди було зруйновано під час Другої світової війни, залишилася лише стіна від синагоги “Золота Роза”. Зараз ця історична площа перетворилася на “Простір синагог”. Майже за два роки вдалося законсервувати вцілілі залишки синагоги “Золота Роза”, облаштувати на її території дренажну систему. Автентичний фундамент Бейт Гамідраш очистили від бетону та вистелили білим каменем. Також встановлено меморіальну інсталяцію “Увіковічнення” з цитатами мешканців Львова та євреїв, які були пов’язані з містом.

Адреса: Площа Ринок, 8

Двір-музей СРСР

Мешканці будинку за адресою вул. князя Лева, 2 прикрасили територію перед своїми вікнами радянською та українською символікою, портретами та погруддями комуністичних вождів, тодішніми плакатами та картинами. Вони вже не пам’ятають, хто першим почав приносити сюди надбання давнини, але зараз двір нагадує ретро-галерею. У дворику можна побачити бюсти Леніна, старі меблі, вивішені репродукції популярних в радянський час картин і тематичні плакати, а поряд з тим портрети Шевченка, текст українського гімну та ін. Колекцію постійно поповнюють як жителі будинку, так і туристи, які приходять подивитись на цікавинку.

Адреса: Князя Лева, 2

Двір загублених іграшок

Навпроти музею радянської спадщини знаходиться ще один незвичайний двір. Тут зберігаються ляльки, плюшеві ведмеді, брязкальця, садові гноми, пластмасові Карлсони та інші іграшки. Такий антураж створює дещо містичну атмосферу. Про існування цього двору знають навіть не всі львів’яни.

Зібрав цю незвичайну колекцію мешканець будинку Василь Глушковський для своїх онуків. Він поставив гойдалку, зробив пісочницю, змайстрував фонтан та прикрасив подвір’я іграшками, які приніс з дому, від родичів та друзів. Так звичайний двір перетворився на музей. У старих сервантах та на поличках розмістили забавки, неподалік стоять вазони з квітами, на стінах висять картини. Вхід у музей просто неба безкоштовний. Експонати можна чіпати руками та фотографувати. Зрештою, не заборонено й самому поповнити колекцію. Таким чином, десятки старих забавок перетворили львівське подвір’я на туристичний пункт міста.

Адреса: Князя Лева, 3

Копальня кави

Кам’яниця за адресою пл. Ринок, 10 відома тим, що 30 червня 1941 з балкона цього будинку Ярослав Стецько проголосив “Акт відновлення Української державності”.

Дворик будинку став одним із приміщень кав’ярні-крамнички “Копальня кави”. Прозора стеля дає відчуття перебування просто неба, але у дворику завжди тепло. В “Копальні” стверджують, що каву, як корисну копалину на кшталт вугілля, видобувають з-під землі. Тут можна випити напій у різноманітних рецептурних інтерпретаціях, а також послухати виступи музикантів, які відбуваються майже щовечора. Також, у дворику проходять літературні читання, презентації та інші мистецькі заходи.

Адреса: пл. Ринок, 10

Дворик-протяг

Завітаєте також у дворик-протяг Львова, справжню гордість львівського шоколадно-кавового промислу – пасаж Андреоллі.

Одна з найстаріших і добре збережених кам’яниць львівського середмістя. 1803 року будинок придбав швейцарець Домініко Андреоллі. Його іменем названо також пасаж, що сполучає головну площу міста і вул. Театральну.

1825 року підприємливий італієць заснував тут одну з перших у Львові цукерень. Заклад Андреоллі успішно проіснував у місті чи не найдовше з усіх схожих закладів – понад 50 років. Поряд з нею почали утворюватися й інші крамниці…

Прохід дуже популярний серед гостей міста, а у подвір’ї пасажу функціонує декілька кав’ярень, крамниць, туристичних бюро. За словами кавових гурманів, тут варять найсмачнішу у Львові каву. Тут ми з вами обов’язково згадаємо кілька суто-львівських слів: бамбетель, філіжанка, коліжанка, пляцок. Зараз тут розмістилася не менш відома кав’ярня Львова, яка входить у топ-5 найкращих закладів міста.

Адреса: площа Ринок, 29

Дворик театральних “за куліс

Не оминете ще одну закриту оазу Львова – дворик одного театру – театр Юного глядача. Тут живуть старі ляльки, маски, середньовічні шляхетські костюми, мітли, великі кольорові метелики на стінах, ба навіть дві великі пальми, зроблені повністю з ниток для в’язання. Все це створює атмосферу завершеної вистави, де декорації за лаштунками чекають на нових своїх глядачів, або ж – театралів.

Це все колись було частинами декорацій дитячих вистав, а сьогодні створює особливе облаштування дворика. Створили його співробітники театру, а також болгарські вуличні художники Микола Божинов та Вікторія Георгієва, останні прикрасили територію театру своїми малюнками.

Також у дворику театру є пальми, зв’язані з кольорових ниток. Їхній автор – львівська майстриня ярнбомбінгу Божена Городницька. Пальми прикрасили стічну дощову трубу. Творіння презентували 23 травня 2014 у рамках акції “Львів відкритий для пальм”.

Адреса: вул. Гнатюка, 11

Внутрішній дворик аптеки-музею

До внутрішнього дворика Аптеки-музею можна потрапити дубовими сходами з підвалу. Подвір’я зберегло елементи житлового будинку заможного міщанина ХVI-XVII століть. Це єдине місце у Львові, де дворик вдалося відреставрувати до первісного зовнішнього вигляду.

На залишках фонтанчика у дворі стоїть скульптура. Її називають “пам’ятником відьмі” або “пам’ятником відунці”, хтось гадає, що це пам’ятник вагітній жінці. Жінки вірять: якщо покласти руку відунці на живіт – пологи будуть легкими. Пам’ятник поставили у 1985 році, він зображує літню жінку з великим черевом і пучком зілля у лівій руці. На її праву руку намотана змія, з якою жінка наче розмовляє.

Адреса: вул. Друкарська, 2.

Двір із конюшнею-фотостудією

У дворі будинку за адресою Глібова, 15 розмістилась невелика хатинка, побудована з ламаного каменю з цегляними вставками. До неї веде під’їзд, прикрашений панно на стелі, і двері з вітражами. Колись у хатинці розміщувалась конюшня, тепер тут обладнали фотостудію.

Сам будинок є пам’яткою історії. Тут свого часу жили композитор Анатоль Вахнянин, літературознавець, голова Наукового товариства ім. Шевченка Кирило Студинський, а також Олександр Тисовський – біолог, засновник української скаутської організації “Пласт”. Окрім них, у будинку мешкали композитор Анатоль Кос-Анатольский та видатний геолог Юліан Медведський (Недзведський).

Адреса: вул. Глібова, 15

Каретний двір Будинку вчених

До внутрішнього двора Львівського Будинку вчених ведуть широкі каретні проїзди з ліхтарями. Будинок вчених у Львові – це колишнє дворянське, графське, народне казино, казино Герхарда. Авторами проекту були відомі віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер (автори проекту Одеського оперного театру). Архітектори надихалися зразками палацової архітектури середньоєвропейського бароко. Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, у тому числі для фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

Подейкують, що колись у приміщені сучасного Будинку вчених виступав один з нащадків Моцарта, а зараз в ній проводять Львівські бали, таким чином підтримуючи традицію, яка розпочалася ще в 1482 році.

Адреса: вул. Листопадового Чину, 6.

Зимова подорож в українську старовину: 10 найцікавіших музеїв просто неба

Зима – чудова пора, щоб завітати в одне із старовинних українських сіл, де все виглядає так, як двісті років тому. Це скансени – живі музеї просто неба, яких в Україні налічується більше десятка.

Тут бережуть багатовікову спадщину традицій зимових календарних свят краю, джерел автентичного фольклору у йорданських піснях, колядках, щедрівках, у маланковому дійстві, танцях, народному музикуванні, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах.

Національний музей народної архітектури та побуту в Києві (Пирогово)

Це найбільший у Європі музей просто неба. Тут можна побачити всю Україну в мініатюрі: від Слобожанщини до Полісся. Найстаріший експонат музею – хата 1587 року. Вітряки, водяні млини, кузня, колиба, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок. Загалом колекція етнографічних експонатів налічує 70 тисяч предметів.
Свята і фестивалі проводяться у «Пирогово» кожних вихідних.

Зима в Пирогово (автор Ашатан)
Зима в Пирогово (автор Ашатан)
Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)
Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)
Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)
Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)
Зима в Пирогово (автор vibas)
Зима в Пирогово (автор vibas)

Переяслав-Хмельницький музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба, будівництво якого було започатковано в 1964 році. У цьому етно-комплексі представлено українську архітектуру ще з часів пізнього палеоліту. На території близько 30 гектар зібрані експонати різних часів і культур. 11 дерев’яних церков та найбільша в Україні колекція млинів. Музей цікавий найдавнішими монументальними кам’яними скульптурами та саркофагами – кам’яними скринями, у яких ховали померлих племена кемі.

Експозиція "Середня Наддніпрянщина". Лівобережжя. (Автор Марія Верговська)
Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Лівобережжя. (Автор Марія Верговська)
Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)
Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)
Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)
Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)

Скансен “Мамаєва Слобода” у Києві

Архітектурний ансамбль комплексу нараховує 98 об’єктів. Цікавою є козацька триверха дерев’яна церква (такі ж були у часи Богдана Хмельницького). За невеличкими озерцями розташувались садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин.

Мамаєва Слобода. Зима (автор brown_ bear)
Мамаєва Слобода. Зима (автор brown_ bear)
Мамаєва Слобода. Зима (автор Ашатан)
Мамаєва Слобода. Зима (автор Ашатан)
Мамаєва Слобода. Зима (facebook.com/mamajeva.sloboda)
Мамаєва Слобода. Зима (facebook.com/mamajeva.sloboda)

Музей народної архітектури та побуту у Львові “Шевченківський гай”

Музей вдало поб’єднує мальовничість лісистих пагорбів, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Окремими етнографічними регіонами тут є: Бойківщина, Рівнинне Закарпаття, Лемківщина, Львівщина, Буковина, Покуття, Гуцульщина, Полісся та Волинь. Кожна з хатинок по-своєму гарна: ретельно, до найдрібніших деталей, відтворено давній інтер’єр. Багато тут унікальних старовинних церков.

Шевченківський гай взимку
Шевченківський гай взимку
Шевченківський гай взимку
Шевченківський гай взимку
Шевченківський гай взимку (vovsad.blogspot.com)
Шевченківський гай взимку (vovsad.blogspot.com)

Чернівецький музей народної архітектури та побуту

Вишукана різьба по дереву, унікальний старовинний посуд та надзвичайне барвисте вбрання буковинців. Старовинні вітряки, корчма та кузня. Садиби бідняка, середняка та заможного селянина. Ви здивуєтесь, коли побачите дерев’яний ключ та замок — та ще й отвір для руки, щоб той замок відмикати знадвору!

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)
Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)
Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)
Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)

Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Це один із найперших українських музеїв просто неба (з 1970 року). Планування експозиції справді відповідає географічній карті Закарпаття. На невеличких вуличках ви побачите взірці стародавніх гуцульських жител, а також садиби угорського та румунського населення. Дерев’яні будиночки виглядають особливо колоритно посеред саду із плодових дерев.
Загалом у етно-комплексі зберігається понад 14 тисяч експонатів. Чи не найцікавішим із них є автентична лемківська церква (1777 рік).

Закарпатський музей народної архітектури ужгород (автор Людмила Шалаева)
Закарпатський музей народної архітектури ужгород (автор Людмила Шалаева)
Шелестівська церква в музеї
Шелестівська церква в музеї

Музей історії сільського господарства на Волині, с. Рокині

Цей музей – справжнє діюче господарство. Тут є постійні працівники, котрі ночують у хатах, топлять піч, печуть хліб, доглядають худобу, обробляють посіви, косять сіно, пригощають гостей стравами української кухні. Тут можна навчитись народних ремесел і простим відвідувачам.
Комплекс загалом присвячений такій важливій сфері життя волинян як сільське господарство. Кузня, садиби, хліви та клуні. На території дендропарку – постійно діюча експозиція “Козацький зимівник”.

(автор: Palko Sergej)
(автор: Palko Sergej)

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос

Заповідник розкинувся на території давнього городища. Невеличкі «села», кожне з яких відтворює колорит одного із чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Найцікавіші речі побуту: старовинного одягу, вишиванок, прикрас представлені у окремих колекціях музею.

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос

Скансен «Козацький хутір» у с. Стецівка Черкаської області

Музей на лоні надзвичайно мальовничого ландшафту з полями, пагорбами, ставком, з отарою овець і кіньми на вільному випасі. Тут ви зможете побачити єдиний в Україні музей млинарства, територія якого становить майже 9 гектарів. Його розташували саме в тому місці біля села Стецівка, де вітряки стояли із сивої давнини.

Туристично-етнографічний комплекс «Козацький хутір» (автор Tatyana Dyachenko)
Туристично-етнографічний комплекс «Козацький хутір» (автор Tatyana Dyachenko)
Миколаївська церква (кін. XVIII ст.) з села Драбівці. Скансен «Козацький хутір» (автор Сергій Криниця)
Миколаївська церква (кін. XVIII ст.) з села Драбівці. Скансен «Козацький хутір» (автор Сергій Криниця)

Церковно-етнографічний комплекс “Українське село”, с. Бузова

Комплекс представляє багато історико-етнографічних областей України. Із Гуцульщини, Полтавщини, Вінниччини, Луганщини та Житомирщини сюди були привезені старовинні хатинки. Кожна – під своїм, характерним для регіону дахом, з оригінальними інтер’єром, меблями, господарським начинням, одягом. «Українське село» має свою гуральню і гончарню, кузню, пасіку, парафіяльну школу та церкву. Немало тут господарських будівель. Музей справді є «живим» і долучитись до його життя можна і відвідувачам, самостійно виліпивши горщика на гончарному крузі чи випікши хліб у печі.

Етнографічний комплекс "Українське село". Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс "Українське село". Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс "Українське село". Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс "Українське село". Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)

Автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

 

А Ви знали? У Львові є “розумний” туристичний маршрут

У Львові у вересні місяці розпочав роботу унікальний туристичний маршрут, прокладений за книгою Ілька Лемка «Львів понад усе». Подібні маршрути є у Полтаві, Херсоні, Чернівцях та Ужгороді.

Туристичний маршрут об’єднує 15 найцікавіших відкриттів та історичних пам’яток міста. Серед них – Ратуша, Кафедральний собор, каплиця Боїмів, аптека «Під золотою зіркою», палац Потоцьких, парк ім. Івана Франка, національний університет ім. І. Франка, Оперний театр і пам’ятник Т. Шевченкові, Єзуїтський костел, Природничий музей, театр ім. Марії Заньковецької, Вірменська церква, музей-пошта, Домініканський собор, пам’ятник Івану Федорову.

Розумний» маршрут прокладено за допомогою стрілок та спеціальних табличок з QR-кодами, символікою та номерами локацій. Таблички з QR-кодами на маршруті встановлюються безпосередньо біля пам’яток, а стрілки вказують шлях до наступної локації. Стартує маршрут біля фонтану Нептуну, що на площі Ринок.

Його загальна довжина – 3,5 км. Так гості й жителі міста зможуть за 2-3 години ознайомитися з цікавими пам’ятками й дізнатися про них подробиці. Символом львівського маршруту став привітний левчик.

Наприклад, зісканувавши код, можна дізнатись, що монастир домініканів,  (Домініканський монастир) заснували ще у XIII столітті, а в 1559 році тут розігралась справжня війна за наречену з використанням артилерії і всіх тонкощів військової стратегії. Отака непроста й насичена його історія.

Як користуватись туристичним інноваційним маршрутом?

1. Увімкніть свій смартфон та впевніться, що мобільний інтернет активовано.
2. Запустіть додаток розпізнавання QR кодів.
3. Наведіть камеру смартфону на QR код на табличці.
4. Перейдіть за посиланням на екрані смартфону.
5. На завантаженій сторінці оберіть мову для отримання інформації.
6. Дивіться фото та відео, читайте інформацію про локацію.

Як встановити мобільний додаток розпізнавання QR-кодів?

У випадку, якщо мобільний додаток розпізнавання QR-кодів не встановлено на вашому смартфоні, рекомендуємо завантажити його через магазин мобільних додатків

«Play Market» – QR Code Reader або
«App Store» – «QR Code Reader»

А ви вже бачили цікаві таблички з левенятами у нашому місті?

Джерело: cityroute.com.ua/lviv

ТОП-7 особливих львівських сходів

Розкішні сходи Будинку вчених

Будинок вчених у Львові – колишнє дворянське, графське, народне казино, казино Герхарда. Авторами проекту будинку є відомі віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер (автори проекту Одеського оперного театру). Найпомітнішим елементом інтер’єру Будинку вчених є дубові сходи з різьбленою огорожею, які до реставрації були дуже знищені. Кажуть після відновлення за ці сходи американці давали 4,5 млн. доларів, що свідчить про їх високу історичну і художню цінність.

Розкішні сходи Будинку вчених

Інтер’єри будівлі часто використовуються для фото-, відео- та кінозйомок. Ці розкішні сходи “зіграли” свою роль у фільмі “Д’Артаньян і три мушкетери” (ними піднімався Боярський у ролі Д’Артаньяна в покої кардинала Рішельє, щоб зіграти у шахи), крім того, тут знімають сучасні кліпи та проводять весільні фотосесії.

Адреса: вул. Листопадового Чину, 6

“Депутатські” сходи

Львівська обласна рада та облдержадміністрація розмістились у колишньому будинку Галицького намісництва (1878-1880, архітектори Фелікс Ксенжарський, Сильвестр Гавришкевич). Будівля створена у стилі iсторизму (неоренесансу), і є прикладом архітектурного рішення великої адміністративної споруди другої пол.ХІХ ст. В комплексі інтер’єрів будинку домінує парадна сходова клітка. Скульптурне оздоблення вестибюля і сходової клітки виконав Леонард Марконі.

Адреса: вул. Винниченка, 18

Витончені сходи у будинку Ландау

Проект кам’яниці для банкіра Едварда Ландау розробив львівський архітектор Володимир Підгородецький (його авторству також належить палац Дідущицьких на вул. Лисенка, житлові будинки на Поповича, 7 та Саксаганського, 11, проекти реконструкції готелю “Жорж” та синагоги Бет Гамідраш). Будинок звели 1909 року на місці іншого, спорудженого у 1888 році, при тому, що попередній будинок не був в аварійному стані.  Скульптор Петро Війтович, виконав на фасаді будинку шість скульптур.

Внутрішні сходи з мережевними поручнями підсвічуються природним світлом із вікон і доповнюють загальний стиль споруди.

Адреса: вул. Дорошенка, 19

Найдовші сходи Львова

Найдовші сходи Львова ведуть на оглядовий майданчик міської ратуші. Сучасна вежа будівлі має висоту 65 метрів, і є найвищою в Україні.

Перед тим, як опинитись на оглядовому майданчику Львівської ратуші, потрібно подолати немало дерев’яних сходинок. Скільки їх є точно, відомості різняться від 365 до 426. Щоб дізнатись про це, варто порахувати, піднімаючись на оглядовий майданчик, і не збитись.

Адреса: Площа Ринок, 1

Дерев’яні сходи будиночку на Романицького

Поблизу сходів, які ведуть від вулиці Котляревського на Романицького стоїть невеликий затишний будиночок. Згори його увінчує масивна шестигранна вежа з шатровим завершенням, а всередині на другий поверх ведуть вишукані дерев’яні сходи незвичної форми.

Адреса: вул. Романицького, 24

Сходи Львівської Опери

Першим зустрічає гостей Львівської Опери вестибюль зі сходовою кліткою. Приміщення прямокутне у формі двоярусних і триповерхових лоджій, згрупованих навколо єдиного об’єму освітленого денним світлом через велике багатосекційне дахове вікно. На другий поверх ведуть широкі вишукані сходи, перший марш яких розміщений на осі приміщення.

Адреса: пр. Свободи, 28

Сходи у будинку на Франка

Триповерхова кам’яниця збудована у 1897–1898 рр. в необароковому стилі за проектом Якуба Соломона Кроха та Мавриція Зільберштайна. Вхідну браму, підтримують знизу скульптури людей, виконані у повний зріст. У подвір’ї будинку розмістились ательє і весільний салон, тож можна вільно увійти і помилуватись сходами з ажурними кованими  перилами.

Адреса: вул. Франка, 43

Автор: Наталія Бойченко для Фотографії Старого Львова.

Джерела: znymky.comwww.lvivcenter.org  

Дворики у Львові: 13 цікавих місць

Легенди і приємна музика звучать із затишних двориків Львова – культурної столиці України. Ukraine-is.com склали путівник по історичних місцях, де колись вирішувалися долі людей.

Італійський дворик

У будинку №6 на Ринковій площі розташований пам’ятник ренесансної архітектури Палац Корнякта. Над проектом працювали італійські архітектори П. Барбона і П. Римлянин.

Італійський дворик (також відомий як Венеціанський) знаходиться у внутрішній частині Палацу Корнякта. Атмосферу романтичної Венеції і казкового Риму передає гармонійне планування і бездоганна архітектура дворика. Суворий фасад підкреслюють вікна з трикутними архітектурними елементами. По периметру дворика розташовані вузькі лоджії. На стінах палацу представлені картини. На колоні встановлено символ міста – кам’яний лев. З сорокових років минулого століття в Італійському дворику зберігається дзвін з Домініканського костелу. У дворі можна побачити реконструкцію стовпа ганьби.

У теплу пору року, тут грають музиканти, і працює кафе. Під відкритим небом з келихом лимонаду можна насолодитися традиційними італійськими стравами, скуштувати смачні паніні і хрусткі брускетти. Італійський дворик розташований в повній звукоізоляції від міського шуму, тому він вважається ідеальним місцем для концертів і фестивалів. По суботах тут влаштовують покази фільмів. Подейкують, що у вісімнадцятому столітті в Італійському дворику ставили п’єси Шекспіра.

Вірменський дворик

Вірменський дворик з висоти дзвіниці
© igoressen

У вірменському кварталі розташований дивовижний комплекс до складу, якого входять: кафедральний собор, паркан, скульптури, дзвіниця, палац архієпископів і жіночий монастир.

Перші забудови на Вірменській вулиці здійснювалися за підтримки вірменських купців. Храм звели в чотирнадцятому столітті. З роками собор неодноразово реставрували. Сьогодні він являє собою керстово-купольний будинок. Фасад і вікна за декоровано орнаментальним різьбленням.

У п’ятнадцятому столітті був спроектований південний дворик. Колись на його місці було кладовище, від якого залишилися лише надгробні пам’ятники, у вигляді кам’яної стели з висіченим зображенням хреста. На плитах залишилися написи на різних мовах. За воротами собору зупиняє погляд скульптура «Богородиці з немовлям». З вісімнадцятого століття на території комплексу встановлена пам’ятна колона і скульптура Святого Христофора з маленьким Ісусом. Сьогодні храм внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Саме в Вірменському дворику проходили зйомки радянської екранізації «Трьох мушкетерів». Тут Д’Артаньян кинув виклик Атосу, Портосу і Арамісу. Тут же відбувся нерівний бій з гвардійцями кардинала.

 Дворики Бернардинського монастиря

На вулиці Валовій, 20 за стінами середньовічного Бернардинського монастиря знаходиться Ресторація М’яса та Справедливості. Це місце можна знайти за запахом. Заклад користується чималою популярністю, тому знайти вільний столик буде не так просто. Елементами інтер’єру є величезна клітка, холодна зброя, ланцюги та знаряддя тортур. Ідея ресторану присвячена катові, який колись карав винних і наглядав за дівчатами легкої поведінки. Сьогодні по залу розсаджує чоловік в костюмі того самого ката. Він може влаштувати екскурсію по закладу.

В якості  столиків в Ресторації М’яса і Справедливості можна побачити грубі тесані колоди і стільці без спинки. М’ясні страви галицько-української кухні готуються на відкритому вогні. Популярністю користуються теляча вирізка, шашлик, овочі на грилі. Є пісне меню. Вдень тут грає спокійна класична музика, а ввечері легкий рок. У дворі є дитячий майданчик. У теплу пору року відкрита літня тераса. На великому екрані проходять спортивні трансляції.

З південного боку Бернардинського монастиря біля колодязя, сховався ще один дворик. Над колодязем можна побачити ротонд – відкриту арочну альтанку з куполом. Подейкують, що на місці монастиря був похований покровитель Львова – Святий Ян з Дуклі.

Незабаром з місця поховання забило джерело. З роками Святого перепоховали, а там, де був ключ, створили колодязь. Згідно з іншою легендою, в цьому колодязі монахи топили своїх дітей від сестер-кларисок. Ще один переказ свідчить, що в колодязь скидали трупи після чуми і голови воїнів Б. Хмельницького. У дев’ятнадцятому столітті був виявлений підземний хід, який вів до будівлі монастиря. За словами істориків, перший хід був створений в сімнадцятому столітті солдатами турецької армії, але після бурі проект був засипаний. 

Дворик загублених іграшок

На вулиці Князя Львова, 3 за п’ятиповерховими багатоквартирними будинками можна відвідати незвичайний музей на свіжому повітрі.

Експонатами виявляться плюшеві ведмедики, ляльки і пупси, машинки, пластмасові фігурки тварин, глобус, книги, велосипед і багато іншого. Сучасні і радянські дитячі іграшки створюють цілісну атмосферу. Одного разу мешканець будинку знайшов дві втрачені іграшки і залишив їх посеред двору. Незабаром за ним повторили в сусідніх двориках.

Так поступово почала формуватися колекція. Імпровізована виставка розташувалася на кількох полицях. Хтось приносить іграшки, а хтось забирає собі на пам’ять. Колекцію можна фотографувати. Порядок у дворі підтримують ентузіасти мешканці будинку. 

Двір-музей СРСР

На вулиці Князя Лева, 2 потрібно звернути в один дворик, щоб відвідати незвичайну виставку. Тут представлені речі радянської епохи.

У музеї можна побачити бюст Леніна, старі меблі, люстри, вази, посуд, іграшки, тематичні плакати і картини радянських художників. Створили музей жителі сусідніх будинків, вони і розкажуть історію експонатів.

«Стрільниця»

З п’ятнадцятого століття на Лисенка 23-а, ремісники навчалися стрільбі, звідси з’явилася назва цього місця «стрільниця».

У дев’ятнадцятому столітті в дворику звели нову будівлю. Тут проходили світські заходи та бали. З цим місцем пов’язана одна романтична легенда. Юна представниця благородної крові Ванда Моне познайомилася в стрільниці з польським художником Артуром Гроттер. Батьки дівчини були проти їхнього шлюбу. Через рік після їхнього знайомства художник помер у Франції. Леді Моне продала свої скарби, щоб поховати тіло коханого з почестями на його рідній землі.

Пасаж Андреоллі

На Площі Ринок, 29 розташований один з найстаріших пасажів Львова. Будівля була побудована в другій половині вісімнадцятого століття.

Будинок №29 мав великий внутрішній двір і прохід на вулицю Театральну. Згодом прохід отримав назву на честь швейцарського купця Домініко Андреоллі. Саме він відкрив першу в місті кондитерську. Заклад існував більше п’ятдесяти років.

Також, Андреоллі брав участь в створенні добровільної міліції. У 2007 році в пасажі була відкрита кав’ярня «На бамбетлі». 

Арт-галерея під відкритим небом

Єдина у Львові галерея під відкритим небом знаходиться на Площі Ринок, 13.

Тут проходять виставки молодих художників, майстер-класи та концерти акустичної музики. У галереї панує творча атмосфера, відчути її можна з 10:00 до 22:00. 

Дворик Королівського арсеналу

На вулиці Підвальній, 13 навпроти Порохової вежі можна побачити фортифікаційну споруду – Королівський арсенал.

Дворик Королівського арсеналу © the_maxim_gun

Фасад будівлі прикрашений арочним входом. В архітектуру арсеналу гармонійно вписалися трипрольотні лоджії і невеликий балкон. Згідно з планом арсенал нагадує витягнуту букву «П». Облаштункам внутрішнього двору притаманні риси ренесансу. Біля входу в будівлю знаходиться пам’ятник Івану Федорову. У внутрішньому дворі колись стояла скульптурна композиція «Архангел-Михайло вражає сатану».

У наші дні в стінах Королівського арсеналу розташований Державний обласний архів. Його працівники стверджують, що в будівлі водяться привиди. 

Палац Семенських-Левицьких

© photo-lviv.in.ua

На вулиці Пекарській, 19 Вас вразить пам’ятник архітектури Палац Семенських-Левицьких. Історія замку трагічна. Сини власника програли його в карти і переїхали до Швейцарії.

Сьогодні в графський будинок з величезним двором можна потрапити через ковані ворота з красивим литим орнаментом. Цегляна двоповерхова будівля за своєю формою нагадує прямокутник. У просторому дворі можна побачити стайні і господарські приміщення.

З палацом пов’язана похмура легенда. Багато століть тому на цьому місці жили брати-розбійники. Вони були жорстокими і холоднокровними; грабували і вбивали. Одного разу, під час сильної бурі в замок влучила блискавка. Будівля згоріла, разом зі своїми власниками.

В наші дні тут розташований інтернат. 

Довгий прохідний двір

Якщо прогулюватися централькою площею Львова, то можна потрапити в довгий прохідний двір (Площа Ринок, 8).

Він з’єднує головну площу з маленькою вузькою вуличкою, названої на честь відомого книгодрукаря І. Федорова. З обох сторін двір закритий високими стінами будинків. У кам’яних стінах можна побачити маленькі поглиблення. Колись тут зберігалися шкіряні сувої.

На них були записані уривки з Тори. Ці виїмки збереглися на Руській і Староєврейській вулицях, в пам’ять про єврейську спадщину в Львові. 

Двір Театр юного глядача

Вулиця Гнатюка, 11 – добре запам’ятайте цю адресу, адже саме тут знаходиться яскравий куточок, який не має аналогів в Україні – Театр юного глядача.

З сорокових років минулого століття театр для дітей та юнацтва розпочав свою роботу в Львові. На території театру знаходився сад, для постановок в теплу пору року був створений літній майданчик. У наш час театр – це барвиста абстрактна аплікація.

Болгарські художники прикрасили цей дворик своїми малюнками. Як декор можна побачити ляльки, мітли, маски і багато іншого, що колись служило декораціями для дитячих постановок. 

Перше львівське трамвайне депо

На перетині трьох вулиць (Коперника, Гвардійської та Сахарова) знаходиться великий ангар – це перше в Львові трамвайне депо. Будівля була побудована ще в дев’ятнадцятому столітті.

У депо представлені зразки трамвайних вагонів. Періодично тут проходять виставки, музичні фестивалі і екскурсії.

Автор: Владислава Бушкевич для ukraine-is.com

Пам’ятники Львова, які виконують бажання

Найпривабливіше місце для загадування бажань – пам’ятник Никифору Дровняку. Далеко не всі знають, що цей загадковий чоловік в капелюсі поблизу Домініканського собору – відомий художник-примітивіст. Однак, всім відомо, що він виконує бажання. Треба просто потерти палець або ніс художника.

Ян Зег та Ігнатій Лукасевич, винахідники гасової лампи, заслужили власний пам’ятник, який зручно розмістився біля однієї з найулюбленіших кнайп міста. Вона так і називається – «Гасова лампа». Так ось, один з них теж готовий виконати бажання. Однак, тут система дій трохи складніша – необхідно сісти за стіл, розповісти про бажання, і тільки тоді потерти чоловікові палець.

Сажотрус на даху в Будинку легенд часом також виконує бажання. Але не просто так – тільки із вдячності. Треба постаратися і кинути монетку йому в капелюх. На перший погляд, все дуже просто. Насправді треба піднятися на димохід і потрапити монеткою прямо всередину головного убору, а це, повірте, вдається не кожному.

© photo-lviv.in.ua

Якщо ви піднялися на Ратушу, і саме в цей момент починає бити дзвін, відразу ж загадувати бажання. Це буде нагородою за боротьбу з 400 сходинками, яку ви тільки що виграли. Однак кажуть, що бажання не збуваються, якщо прийти в такий час спеціально – адже кожному відомо, що в дзвін б’ють кожну годину.

Він чекає на відвідувачів біля ресторану на вулиці Сербській. Мало не забули: обов’язково покладіть руку в кишеню, коли будете загадувати бажання!

У Ратуші на площі Ринок припаркувався бравий солдат Швейк зі своїм велосипедом. Інший сів відпочити біля самого входу в «Віденську кав’ярню». Це – дотепна і відважна людина у військовій формі з кухлем пива в руці. Перехожі і відвідувачі кафе не можуть пройти повз, не потерши йому ніс.

Швейк біля Ратуші © photo-lviv.in.ua
Швейк біля “Віденської кав’ярні” © photo-lviv.in.ua

Пам’ятник усмішці знаходиться поруч з «Дзиґою» – на вулиці Вірменській (ви тут вже, напевно, були і бачили одного з батярів). Ця скульптура виглядає як усміхнена риба з плавниками у формі людських рук. Потисніть одну з них, і ваша мрія неодмінно збудеться. Але тільки якщо ви прийшли з добрими намірами і настроєм.

© photo-lviv.in.ua

На перетині Краківської та Шевській вулиць є стіна з «всевидячим оком». Коли загадаєте бажання, станьте до неї спиною, нахиліться і спробуйте подивитися на зображення догори ногами з-під своїх ніг. Дивно, але не кожному вдається це зробити.

А ось таємниця пам’ятника видатному художнику Пабло Пікассо – основоположнику течії кубізму в живописі, – що стоїть біля входу в кафе на вулиці Зеленій, названої його ім’ям, ще не розгадана. Можливо, він допомагає в творчих починаннях або дарує натхнення. Або пам’ятник з сигаретою в руці допоможе позбутися поганих звичок.

© photo-lviv.in.ua

На території торгового комплексу «Південний» (вул. Щирецька, 36) можна побачити козака. Кажуть, що він виконує всі мрії і бажання стосовно України. Треба сісти козакові на коліна і побажати щось гарне. Або просто потерти меч.

У Львові є не одне місце, де втілюються мрії і здійснюються найзаповітніші бажання. Головне – вірити в чудеса. Давайте залишимо в житті хоч трохи місця для магії.

Джерело: weloveua

Де у Львові відпочити з дитиною за 100 гривень

Пропонуємо добірку місць, де можна активно та недорого провести час з дитиною.

032.ua склав перелік локацій, де має сподобатися і дитині, і батьківському гаманцю.

Інтерактивний музей «Таємна аптека»

Завітати до атракційного підземелля з дитячими розвагами та квестами можна у «Таємній аптеці», що на площі Соборній. Окрім лялькових вистав та уроків, тут для дітей організовують справжню фармацевтичну лабораторію.

Для відвідин музею краще попередньо зареєструватись, зателефонувавши за номером (067) 370 56 98.

Де: у приміщенні аптеки (пл. Соборна, 1);

Графік: щодня з 10.00 до 20.00;

Скільки: дитячий квиток — 30 гривень, дорослий — 45.

Мотузковий парк «LaZanka» у парку «Знесіння»

Такий варіант чудово підходить для сімейного відпочинку. Тут є траси на різній висоті та різної складності. Нудно однозначно не буде.

Де: вулиця Чернеча Гора (біля Шевченківського гаю);

Скільки: дитяча лінія (від 3-х років) — 35 грн у будні та 45 у вихідні;

Лінія для підлітків та дорослих — 50 грн у будні дні та 70 у вихідні.

Розважальний центр «Sky Park»

Тут можна знайти найрізноманітніші розваги та атракціони для дітей різного віку. Батутна арена, кульки, гірки, ігри та багато інших забав не залишать байдужим жодного малюка.

Де: вулиця Стрийська, 202;

Графік: 12:00 – 21:00 (пт-нд — з 10:00) без вихідних;

Скільки: у будні — 70 гривень, у вихідні – 90.

Шевченківський гай

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького — чудове місце для відпочинку з дитиною. Скансен радує фольклорними ярмарками, фестивалями та багатий подіями. Втім, і у будний день у музеї просто неба сподобається дітворі. Для них тут діє «Дитяча галявина».

Де: вулиця Чернеча Гора, 1;

Графік роботи: 9:00 – 18:00 (пн-нд), експозиції інтер’єрів: 10:00 – 18:00 (ср-нд).

Скільки: дорослий квиток – 30 гривень, пільговий – 20 гривень.

«Маленька Скандинавія» у Парку культури

Дитяча лазанка у Парку культури є справжньою «смугою перешкод» для дітей віком від 3 років. Мотузковий парк складається з 14-ти етапів та 2-х зіплайнів. На території облаштований батут, гамаки та гойдалки.

Де: Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, (вул. Болгарська, 4).

Графік: щодня з 9:00 до 21:00

Скільки: вартість квитків у будні дні становить 50 гривень, у вихідні – 60.

Аптека-музей

Музей з містичною назвою «Під чорним орлом» є найдавнішою аптекою Львова. Нескінченну кількість давніх аптекарських приладь, на які тут можна подивитись, зазвичай особливо люблять розглядати діти.

Де: вулиця Друкарська, 2;

Графік роботи: будні: 10:00 – 17:00; вихідні: 10:00 – 17:00;

Скільки: дитячий квиток — 7 гривень, дорослий — 10.