Більшість львів’ян та гостей міста знають про пишну архітектуру Львова, його кав’ярні, переповнені ароматами напоїв та смаколиків, легенди про визначних людей та цікаві місцини.
Сайт 032.ua пропонує поглянути на інший, містичний Львів та його околиці й ознайомитися з незвичними історіями про відомі місця.
Личаківський цвинтар
Львівський музей-некрополь «Личаківський цвинтар» – це найстаріше кладовище в Європі, площею 40 гектарів, де знайшли свій останній пристанок визначні особистості різних часів. Виділяється цей цвинтар і незвичними надгробками, серед яких — багато творінь відомих скульпторів і архітекторів.
Історія музею починається з 1786 року та поєднує у собі історичні факти з містикою. Так, дехто запевняє, що зі сторони вулиці Мечникова можна помітити жінку в чорному одязі і без обличчя, яка полюбляє гуляти вздовж цвинтаря вночі. Також є люди, упевнені в тому, що місце поховання єпископа Миколая Чарнецького має здатність зцілювати хворих.
Часто на алеях львівського некрополя помічають закохану пару привидів: Артура Гротгера та Ванду Монне, кохання яких розділила смерть. Чоловік страждав на туберкульоз, що й призвело до загибелі. Згодом небіжчика поховали саме на цьому цвинтарі, а в труну поклали перстень Ванди, яка постійно приходила на його могилу, аж до самої смерті.
Світовидове поле
У кількох хвилинах від Високого Замку, мандруючи стежками Кайзервальду, можна знайти містичну галявину — Світовидове поле. Частина істориків переконує, що це – сакральне місце давніх слов’ян, які ототожнювали Світовида із сонцем та вважали його наймогутнішим у пантеоні, а відтак, спорудили на горі, знаній як Баба Род, капище на його честь. Біоенергетики впевнені, що тут і досі можна відчути неймовірну енергетику, яка здатна лікувати недужих.
Лиса Гора
Неподалік Високого Замку розташована Лиса гора, або гора Лева. Згідно з переказами, король Лев збудував тут замок, який згорів 1340 року, під час битви з поляками. Пожежа випалила частину гори, на якій більше нічого не росло. Згодом цю місцину облюбували для шабашів та забав місцеві відьми, чорти та різна нечисть. Вважається, що львів’яни, які заблукають у тих місцях вночі, будуть обдурені та одурманені силами зла.
Підземелля Львова
Старий Львів стоїть на автентичних підземеллях, які мереживом розходяться від храмів та церков. Цікавими є підземелля Церкви Преображення Господнього, яку заклали на початку 18 століття представники ордену тринітарійців, котрі займалися тим, що викуповували християн із неволі в ісламських країнах, забирали їх до себе; при церкві також робили поховання.
Підземелля костелу отців Єзуїтів (храм св. ап. Петра і Павла) бачили світ ще у 13 столітті і слугували свого часу мурами княжого міста. Трьохрівневі підземелля церкви ховують у собі залишки побутової кераміки, фрески та навіть різьблений саркофаг архиєпископа Миколи Вижицького. Містики ситуації додає те, що у саркофазі ніхто так і не був похований.
Підземна територія Домініканського монастиря вважається однією із найстаріших і наймістичніших. Окрім того, що це, за припущенням деяких істориків, була частина палацу князя Лева, тут ще був зал із шибеницею та жив монах-відлюдник, привида якого бачили окремі особи навіть у наш час.
Цитадель
Містичним місцем однозначно є парк навколо львівських фортифікаційних споруд. «Цитадель» розташована на піках трьох гір — Шембека, Познанської та Жебрацької. Попри озеленені доріжки для прогулянок та елітний готель, це місце відоме як дохристиянськие капище (за австрійських часів тут провели розкопки та знайшли кілька кам’яних баб) та військові бастіони (споруджені у 17 столітті та згодом удосконалені).
Укріплення на Цитаделі витримали Першу світову війну та прихід більшовиків, з початком Другої світової її перетворили на бойову зону, а згодом — на концтабір «Шталаг-328», де німці утримували та вбивали полонених. Тіла небіжчиків поховані у безіменних братніх могилах на прилеглих територіях, де ніхто так і не наважився проводити розкопки.
Львівська Ратуша
На Ринку (центральній площі міста) розташований осередок міської влади – Львівська Ратуша, де, за легендами, понад 400 років тому завівся привид. Пов’язано це, нібито, з тим, що колегія львівських лавників халатно поставилась до справи та засудила на смерть невинного чоловіка. Згодом помилку помітили та знайшли реального зловмисника, але було вже запізно. З того часу, ночами у головній будівлі міста можна помітити чорну труну, яка літає коридорами і є пересторогою та нагадуванням для суддів і можновладців, які ведуть неправедні справи.
Львівський вокзал
У середині 19 століття, 1861 року, Львів урочисто приєднався до переліку міст, де є залізниця, запустивши маршрут до Перемишля. Це був перший залізничний маршрут на території сучасної України. Втім, уже за кілька років, на коліях поблизу міського вокзалу, зафіксували незвичні явища: загадковий «зайвий» потяг їздив не за графіком та не був внесений до реєстрів.
Пасажири одного з тогочасних поїздів, який прямував до Відня, також пригадували неймовірну історію, коли на колію Львівського вокзалу з різних напрямків почали прибувати два поїзди: один звичний, за графіком, а інший — нікому не знаний, сірий та швидкий, як вітер. З вікна останнього було видно личину нечисті, яка жахливо сміялась. І ось, за мить до зіткнення, сірий потяг розчинився в пітьмі. Відтоді, нікому так і не пощастило помітити потяг-привид зблизька, але подейкують, що на львівських коліях досі можна почути звук примарного гудка.
Олеський замок
За межами Львова, у смт Олесько, розташувався замок, перша згадка про який датується ще 14 століттям. Один із найстаріших українських палаців височіє на пагорбі та приховує чимало цікавого за своїми кам’яними стінами. Так, із цією спорудою пов’язують історію монаха-капуцина, який жив у замку, але полюбляв навідуватись до жінок із сіл неподалік. За його походеньки, інші монахи замурували ловеласа у стіну без їжі та води, а після його смерті, замком почав блукати привид у монашому одязі.
Екскурсоводи у Олеському замку не забувають нагадувати відвідувачам і про нещасне кохання доньки колишнього власника палацу Івана Даниловича — Марціани та Адама Жолкевського, які з горя покінчили самогубством, а їхні душі досі гуляють коридорами будівлі.
Підгорецький замок
На Бродівщині, у с. Підгірці є замок, датований 17 століттям, який приховує страшну таємницю, пов’язану з привидом жінки у білому. Спершу будівля поєднувала у собі функції аристократичного палацу та бастіонних укріплень; у часи Першої світової війни тут дислокувались військові, а 1949 року – облаштували санаторій для хворих на туберкульоз.
Пацієнти стверджували, що по ночах бачили привид жінки у білому одязі та з чорним обличчям. За легендою, це — душа вбитої Марії, молодої дружини аристократа Вацлава Жевуського, яку той замордував власноруч, через ревнощі, а її тіло замурував у стінах замку.
На початку 2000-х, при підготовці реставрації будівлі, фотографи зафіксували на світлинах при вході у підземелля прозорий силует людини. А у 2010 році тут вирішили провести відому українську телепередачу «Битва екстрасенсів», усі учасники якої заявили, що відчувають там присутність духів.
Згодом Підгорецький замок відвідали фахівці з авторитетної американської дослідницької групи «Мисливці за привидами», які також підтвердили цю інформацію.
Чортова скеля
Своєрідну межу між Львовом та Винниками формує мальовничий лісовий заказник, частиною якого є містична гора Чортова скеля. Давні перекази свідчать, що колись давно нечисть несла над Львівщиною великі камені та розсипала їх, так і утворилась Чортова скеля.
Археологи ж запевняють, що на цій території знайшли залишки побуту ще часів короля Данила. Свого часу ця гора слугувала одним зі спостережних пунктів, аби вчасно сповіщати про напад ворога. А історики переконані, що у 8 столітті тут був поганський замок, який заодно слугував і оборонною спорудою.
Натомість, місцеві мешканці приписують скелі різні властивості: оберега, який не дає граду та бурі знищити місто; а також місця, де збираються на шабаш відьми, чорти та інша нечисть.
