Де покататись на ковзанах у Львові. Ціни, локації та графік роботи

З початком зими львів’яни не тільки святкують Різдво та Новий рік, а ще й активно відпочивають. Однією із найпоширеніших розваг для львів’ян та гостей нашого міста є ковзанки.

LVIV1256 зібрав для вас список місць, де вже можна покататись на ковзанах.

1. Ковзанка на площі Ринок

Одна із найпопулярніших льодових атракцій, яка розташована в самісінькому центрі міста, навпроти Ратуші, площею близько 990 квадратних метрів. Взимку ковзанка під відкритим небом стає найулюбленішим місцем для львів’ян, які полюбляють активний відпочинок. Однак приваблює це місце не тільки місцевих мешканців, а й туристів, адже зовсім поруч розташовані безліч кав’ярень, де можна скуштувати запашної львівської кави після активного катання на ковзанах.

До речі, відомо, що ковзанку тут заливали ще напередодні Першої світової війни, однак потім традицію було втрачено. Її відродження було одним з пунктів передвиборчої програми міського голови.

Де: площа Ринок (позаду Ратуші).

Час роботи: щодня з 10:00 до 22:00.

Вартість: для дорослих з ковзанами на прокат: 100 грн за годину катання. У п’ятницю та вихідні дні 130 грн ; для дітей (до 12 років) на прокат 80 грн за годину катання. У п’ятницю та вихідні дні вихідні дні 100.

для дорослих з власними ковзанами: 80 грн за годину катання. У п’ятницю та вихідні дні 90 грн ; для дітей (до 12 років) з власними ковзанами: 70 грн за годину катання. У п’ятницю та вихідні дні вихідні дні 80 грн.

Вартість наведена за 1 годину перебування на ковзанці.

2. Ковзанка спортивно-розважального комплексу “Медик”

Це найбільша за розмірами ковзанка у місті Лева. Хто бажає вправно кататись на ковзанах та вражати всіх присутніх неймовірними акробатичними трюками на льоді – може найняти собі інструктора з катання. Крім того, тут також можна придбати абонементи для катання на ковзанах.

Де: вулиця Горбачевського (між зупинками трамвайного маршруту №3 на вул. Сахарова та №2 на вулиці Генерала Чупринки).

Час роботи: щодня з 11:00 до 23:00.

Вартість: для дорослих з ковзанами на прокат: 70 грн за годину катання до 17:00, 80 гривень – після 17:00. У п’ятницю 80 грн до 17:00 та 110 грн після 17:00, у вихідні дні 110 грн у будь-яку годину ; для дітей на прокат 60 грн до 17:00 та 70 грн після 17:00. У п’ятницю 70 грн до 17:00 і 90 грн опісля. У вихідні дні 90 грн у будь-яку годину.

для дорослих з власними ковзанами: 55 грн за годину катання до 17:00 , 65 гривень – після 17:00. У п’ятницю 55 грн до 17:00 та 80 грн після 17:00, у вихідні дні 80 грн у будь-яку годину ; для дітей з власними ковзанами 45 грн до 17:00 та 55 грн після 17:00. У п’ятницю 45 грн до 17:00 і 65 грн опісля. У вихідні дні 65 грн у будь-яку годину.

3. Ковзанка у «King Cross Leopolis»

Єдина крита локація у Львові, яка до того ж, є доступною навіть влітку, коли нам так часто не вистачає прохолоди. Ковзанка – чудове місце не тільки для катання на ковзанах. Завдяки вдалому місце розташуванні, привертає чи не найбільшу увагу людей у вихідні та святкові дні, коли молодь проводить свій вільний час саме на території ТРЦ.

Час роботи: пн-пт: 10:00 – 22:00, сб-нд: 12:00 – 22:00.

Вартість: 

У вартість придбаного квитка входить: катання на ковзанах протягом сенсу катання, оренда ковзанів.

Тривалість одного сеансу катання: 45 хвилин.

Квиток на будь-який зручний для вас день та сеанс катання можна придбати завчасно.

4. Ковзанка на ТВК “Південний”

Нова ковзанка під відкритим небом. Чисте паркове повітря та святкові вогні створюють казкову атмосферу. Ковзанка на Південному – це ідеальне місце для романтичних побачень, а ще місце, де можна весело та оригінально провести час із друзями, або ж у сімейному колі.

На льодовій гладі Ви втратите відчуття віку і порините в феєричну атмосферу. Не має значення, чи впевнено Ви стоїте на ковзанах, чи одягнули їх вперше. Професійні інструктори позбавлять Вас відчуття дискомфорту.

Якщо ж Вам не до катання, то можна спостерігати за своїми близькими, зігріваючись гарячим шоколадом чи глінтвейном. Романтична музика та світло гірлянд забезпечать ідеальну атмосферу під час катання та підтримають святковий настрій зимового відпочинку.

Для відвідувачів працює безкоштовний паркінг.

Тарифи

Як львів’янка відроджує Львівську кахлярню XIX століття

Добра львівська глина, пісок, наявність лісу та води сприяли тому, що ще у кінці XVII ст. на схилах Снопківської височини почали виникати невеличкі майстерні по виготовленню цегли.

Однак уже наприкінці XIX ст. вибагливим львів’янам самої цегли було вже замало. Місто, що швидко розбудовувалось, вимагало не лише доброго будівельного матеріалу, а й будівельних прикрас.

З-поміж колись чисельних цегелень та кахлярень Львова, до наших днів збереглася фабрика Берла Нойвонера та Філіпа Вальдмана, котра знаходиться на Снопкові, а саме на вулиці Стуса, 25.

На початку ХХ століття фабрика стала фаворитом у продукції серед інших подібних підприємств і мала назву «Крайова фабрика кахлевих печей», а зараз тут знаходиться підприємство ТзОВ «ОКС» Оксани Чепурної, яка продовжує справу засновника Берло Нойвонера. Тут виготовляють неймовірно красивий кахель, який прикрашає багато домівок та ресторанів не лише в Україні, а й за її межами.

Пані Оксана потрапила сюди одразу після навчання в коледжі, майже 50 років тому, розповідає Львівська Газета.

© gazeta.lviv.ua
Авторська робота Заслуженого художника України, директора п. Оксани Чепурної. Розписано вручну! © gazeta.lviv.ua
Веснянка з німфами. Характеристики цієї моделі майже співпадають з характеристками звичайної моделі “Веснянки” без німф. Звичайно, її орнамент і оздоблення – інші. Проте, маємо так само цільні монолитні скульптури, так само двохсекційний прямокутний проект з бар’єром та барельєфом. Можна припустити що ця піч, за своїми кольором та настроєм сприятливо впишеться у будь-яке житлове приміщення. © oks-kamin.com.ua
Піч-камін Під Левом. Тут скомбіновано одразу декілька декораційних елементів місцевої символіки, але зроблено це із смаком та почуттям міри та гармонійності. Могутні леви мов би стоять насторожі вогнища та спокою оселі. Керамічна гравюра з зображенням пам’яток архітектури міста Лева передає його дух. Неозброєним оком можна класифікувати цю піч як досконале втілення традицій і гончарів, і проекторів-митців, доклавших до цього шедевру чималих творчих талантів і зосередження © oks-kamin.com.ua

“Тут було підприємство “ширвжитку”: був тільки страшний кривий пресований кахель. Мене взяли сюди як молодого спеціаліста у відділ кераміки, щоб я щось зробила.

Я почала з кераміки, горнятка різні, якийсь посуд. Але не було ні технології, ні форм — нічого. Тож я почала все робити з нуля: і модель, і форму, і відливку. Треба було пройти всі технологічні етапи, щоб дійти до певного рівня. Окрім того, нам ще треба було в тій кераміці знайти щось таке, що характеризувало б тільки нас. Я працювала над цим багато років.

В 90-х роках ми належали до Львівського заводоуправління будівельних матеріалів. Кераміка тоді стала вже не така актуальна, грошей на існування заробити було практично неможливо… Тоді мені запропонували стати тут директором і постаратися «витягнути» все це із занепаду

Ще у 80-х роках я почала працювати над технологією виготовлення кахлю. Не такого пресованого, як робили колись, а литого – як кераміка. І от ми почали той кахель робити, почали його розмальовувати і він став кращим. Ми робили все самі: фриту для поливу, поливу, масу і примітивні печі теж. Якось я потрапила в Австрію на такі підприємства, побачила як це все відбувається в них. І ми в своїх умовах намагалися вийти на певний рівень.

Коли у 2000-их всі заводи почали «летіти», викупили частину кахлярні у Податкової за борги. Коли воно стало приватною власністю, ми почали боротися за життя. Ми цілеспрямовано боролися за кожен день, за кожен місяць… Другу частину ми згодом викупили у зовсім інших власників, так і «дотягнули» до теперішнього часу.”, – говорить пані Оксана.

Оксана Чепурна розповіла також про те, що вже неодноразово кахлярню хотіли купити, а точніше навіть примусово «забрати». Причина цьому – хороше місце розташування, на якому багато бізнесменів хотіли б збудувати щось прибуткове.

“Старе приміщення кахлярні Берло Нойвонера – пам’ятка архітектури промислового значення, але документи «загубилися». Зрозуміло ж для чого це сталося. Але я шукала по всіх архівах і знайшла всі потрібні документи, поробила їх офіційно і відновила її статус. Тепер намагаємось цю пам’ятку утримати в належному стані, а це не дуже просто. З одного боку там гора, яка, природно, суне на корпус. То ми зі середини зробили другу бетонну стіну”.

До речі, глину тепер везуть аж з Донбасу.

Кахлі очікують обжигу в печі © gazeta.lviv.ua

Кахельна піч нагрівається від години до півтори і тримає тепло добу.

Сучасні електричні печі © Milanaa Waterman
© gazeta.lviv.ua

Раніше тут працювали 70 людей, а зараз 20.

“І ми мусимо заробити на себе і на податки. Намагаємось робити все дуже якісно та індивідуально. З виробництва ми фактично перетворились у майстерню, де робота наша більш рукотворна”.

Майстерня, де кахель набирає форм © gazeta.lviv.ua

До речі, траплялися тут і такі випадки, коли люди підводили. Чепурна розказує, що одного разу, коли вони навчили одного новачка всьому, що роками розробляли самі, то потім ця людина звільнилась і відкрила власний бізнес, де застосувала всі технології, побачені тут.

Та незважаючи на всі перепони, пані Оксана відчуває історичну цінність цього місця і мріє створити музей на базі Нойвонерового корпусу кахлярні.

Майстерня, де кахель набирає форм © gazeta.lviv.ua

Довідка:

Як пише портал Фотографії Старого Львова, колись фабрика займалася виготовленням цегли під клеймами “Waldman”, “Neuwohner”, “B.N.”, та в радянський період “ЛЬВ-2”. Також в цій будівлі було виробництво кахелю до печей та камінів, котрі ще досі огрівають львівські домівки.

Фабрика Нойвонера була насамперед комерційним підприємством. Тут не проводилися експерименти зі створення виробів на основі народних традицій, як наприклад у закладах Івана Левинського. Однак, вироби фірми Нойвонера, що прикрашають фасади та інтер’єри багатьох кам’яниць Львова, свідчать про неабиякий, розмах виробництва.

У пащі акули: як у Львові працює унікальний музей оптичних ілюзій

У центрі Львова на вул. Дудаєва влітку відкрили унікальний Музей фотоілюзій, розповідає Zaxid.net.

Тут є 16 різних локацій, кожна з яких є різною за формою, стилем та емоціями, які має відчути людина, фотографуючись там.

Натрапивши на фото з музею фотоілюзій складається враження, що люди, які їх публікують, побували за кордоном. У Америці, Японії, Еміратах такі музеї притягують любителів нестандартних фото. Люди, використовуючи декорації музеїв, можуть зробити фото у польоті, стати частиною відомих картин, приборкувати диких тварин. Найважливіше – це увімкнути фантазію.

Тут можна і треба торкатись до експонатів, а емоції та фантазія відвідувачів заміняють екскурсоводів. У цьому музеї ви зможете спробувати вибратися з пащі акули, стати частиною картини ван Гога чи навіть застрибнути на спину людині-павуку.

Музей фотоілюзії

Кімнату Еймса можна побачити практичну у будь-якому музеї оптичних ілюзій за кордоном. Це приміщення неправильної форми, яке у першій половині ХХ ст. спроектував американський офтальмолог Альберт Еймс.

З першого погляду кімната Еймса має вигляд звичайної кімнати: підлога, задня стінка та дві бокові стіни. Однак справжня форма кімнати трапецієвидна: нахилені стіни, стеля та підлога, а один з кутів кімнати розташований набагато ближче до спостерігача, ніж інший.

Якщо у цю кімнату, наприклад, заходять двоє дорослих людей, то одна здаватиметься набагато нижчою за іншу. Такий ефект оптичної ілюзії можна отримати, якщо сфотографувати їх з правильного ракурсу.

Музей фотоілюзії

Дивитись на локації цього музею треба через призму фотоапарату чи телефону, адже камера створює ефект оптичної ілюзії, який часом не вдається побачити очима.

Музей фотоілюзії

Графік роботи: музей фотоілюзій розташований на вул. Дудаєва, 14 та працює щодня з 11:00 до 20:00.

Вартість: вхідний квиток для однієї людини коштує 150 грн (при реєстрації на сайті музею 100 грн), за додаткову оплату відвідувачі можуть також замовити професійну зйомку у музеї.

У Львові з’явився Центр архітектури, дизайну та урбаністики

Центр відкрили 23 жовтня, він знаходиться в приміщенні колишньої Порохової вежі на вул. Підвальній, 4, повідомляє прес-служба ЛОДА.

У Центрі зараз експонується виставка “Мetropolis. Минулі утопії майбутнього”. Куратор виставки – Павло Гудімов спільно з арт-центром “Я Галерея”.

Основна тема виставки – погляди візіонерів минулого на майбутнє у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом.

Відвідати виставку можна з 12:00 до 18:30 щодня, крім понеділків, до 20 січня 2019 року.

Центр архітектури, дизайну та урбаністики розмістили у Пороховій вежі.

© loda.gov.ua

“Наша виставка стане першим кроком на шляху до перетворення львівського Будинку архітектора у повноцінну інституцію – Центр архітектури, дизайну та урбаністики “Порохова Вежа”. Цей рік ми витратили на пошуки різних організаційних та програмних форм. Значною частиною нашої діяльності будуть міжнародні виставки та програми”, – зазначив під час презентації голова Львівської обласної організації Національної Спілки архітекторів України.

© loda.gov.ua

Проект підтримано грантовою програмою Українського культурного фонду.

© loda.gov.ua

Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.

Додамо, що Центр розмістився в Пороховій вежі. Приміщення перебуває у власності обласної ради, але передане на безстрокову та безоплатну оренду Спілці архітекторів. У середині минулого століття спілка за власний кошт відреставрувала будівлю, де потім з 1956-го року розташовувався Будинок архітекторів.

Свірзький замок на Львівщині вперше за 50 років відкрили для відвідувачів

20 жовтня Свірзький замок у Львівській області відкрили для туристів вперше за близько 50 років. Там відбувається виставка, присвячена історії пам’ятки. Відвідувачам представили картини, фотографії та інсталяції, повідомляє Твоє Місто.

© dyvys.info

До цього часу туристам можна було оглянути замок тільки зовні – приміщення були в аварійному стані і потребували ремонту та реставрації.

© dyvys.info

«Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили», – розповідає проектна директорка громадської спілки «Культурний центр замок Свірж» Анастасія Камалдінова.

© dyvys.info
© dyvys.info
© dyvys.info

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 000 гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

Замок відкрили виставкою «Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку». В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

© dyvys.info

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

© dyvys.info
© dyvys.info

*Огляд виставки можливий тільки при екскурсійному супроводі. Групи приймаються та формуються за записом по тел. +38 (096) 7218868

Довідка

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Вперше згадується у 1484 році. На той час замок належав роду Свірзьких. Був суттєво перебудований за Олександра Цетнера у першій половині 17 століття і належав його нащадкам до XIX століття. У цей же період набув палацового вигляду. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни – був спалений російськими військами. У 1917 році його відбудував наступний власник граф, генерал Роберт Ламезан-Салінс. Останні реставраційні роботи проводились у 1970-1980 р.р.

Мандрівка чотирма дендропарками Львівщини

Популярне перше питання, а чим дендропарк відрізняється від парку? Насправді, це один із видів парків з колекцією різних порід дерев, при цьому їх насадження здійснюються систематично за географічною, екологічною декоративною чи іншими ознаками. Зазвичай дендропарки мають невелику територію – 10-20 гектарів, лише окремі з них можуть мати площу понад сто гектарів, деякі є «малюками» з площею менше 1 гектара. Лише частина з них розташована у великих містах, більшість є на околицях невеликих міст, або ж входять до складу більших природоохоронних об’єктів, як ботанічні сади або заповідники.

Оскільки дендропарк є природоохоронною територією, то там заборонено їздити на автомобілях, мопедах і навіть велосипедах. Так само, заборонено розпалювати вогнище (так що про шашлики забудьте), а якщо на території дендропарку є водойма, то вона не призначена для ловлі риби. На території дендропарків не можна засмагати, ну а якщо вам сподобалась ялинка, то зрубати її (як і інші дерева) не можна.

Отож, спостерігайте за природою, читайте таблички на яких написані назви дерев, фотографуйтесь та отримуйте задоволення, але не порушуйте при цьому тиші та спокою природи.

Якщо ж говорити про Львівщину, то є 4 дендрологічних парки, і, що дуже важливо, усі вони не є надто віддаленими від Львова. Водночас два з них мають загальнодержавне значення.

1. Дендропарк імені Бенедикта Дибовського у Львові

Дендропарк, вул. Кубанська, 12

Дендропарк імені Бенедикта Дибовського є найменшим із дендропарків Львівщини – його площа складає усього 0,644 га до того ж він розташований у Львові на вулиці Кубанській, 12. За цією ж адресою розташовано Львівський еколого-натуралістичний центр який відомий своїм зоокутком, а його найвідоміші мешканці бабаки-метеорологи, які віщують прихід весни – про це ми писали раніше. Сам дендропарк межує із Снопківським парком. До речі, свого часу у Львові була ідея розширити територію еколого-натуралістичного центру за рахунок Снопківського парку і таким чином перетворити зоокуток у невеликий зоопарк.

Статус дендропарку він отримав у 2010 році, хоча був закладений ще 1910 року видатним польським біологом Бенедиктом Дибовським, який тривалий час очолював у Львівському університеті кафедру зоології. Його пам’ять вшановано меморіальною таблицею на фасаді будинку еколого-натуралістичного центру, а поховано вченого на Личаківському цвинтарі.

Попри невелику площу дендропарк імені Дибовського має багату колекцію до складу якої входить 113 видів та форм дерев та кущів, при цьому найстаріші дерева мають вік понад 150 років, зокрема тут росте червонокнижний тис ягідний. Зоологічна колекція нараховує понад 130 видів тварин.

2. Рудківський дендропарк загальнодержавного значення

Найбільший дендропарк на території області – площа 59 гектарів, розташований поруч із залізничною станцією Рудки, входить до складу урочища Журавник на околиці містечка. Засновано у 1962-1967 рр. Хоча дендропарк розташовано за 50 км від Львова, однак дістатись до нього є дуже легко – не лише потягом (електричка Лььвів – Сянки), а й автобусом, що слідують у напрямку Самбора – від автостанції Рудки не більше 20 хвилин неспішного ходу. Його засновником був відомий український лісівник Йосип Білас. У колекції дендропарку 240 видів та форм дерев, чагарників та ліан (переважно екзоти). Найбільше тут представлені хвойні – 39 видів, зокрема саме тут росте такий вид, як сосна їстівна – вона мало поширена в Україні, натомість притаманна для флори США.

Її насіння є делікатесом, однак у нас про це мало хто знає. У парку представлена флора як Північної Америки, Європи, так і Сибіру і навіть Японії та Китаю. До речі, дехто стверджує, що відома українська приказка «як на вербі виростуть грушки» насправді про Рудківський дендропарк, начебто на деяких тутешніх вербах і справді так є. Стверджувати не буду – їдьте у Рудки та перевіряйте.

3. Оброшинський дендропарк

Оброшинський дендропарк так само загальнодержавного значення, розташований за 15 км від Львова у селі Оброшине Пустомитівського району, входить до складу Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних областей України. В принципі ви можете протягом одного дня відвідати одразу Оброшинський та Рудківський дендропарки – добиратись так само електричкою Львів – Сянки до станції Оброшине або ж автобусами, які їдуть у напрямку Рудок, якщо автомобілем – це завдання ще простіше. Парк невеликий – площею усього 10 гектарів, однак є одним з найстаріших в Україні – його засновано у 1730 році, а статус дендропарку отримав у 1983 році. Його колекція нараховує 60 видів дерев, серед яких є рідкісні та екзотичні, як дуб звичайний пірамідальної форми, ліріодендрон тюльпановий, клен цукровий, різні види туї, горіхів, липи. А втім, парк цікавий не лише рідкісними деревами – він зроблений у ландшафтному стилі із системою ставків. Поруч із парком є бароковий Палац архієпископів, який датується початком 18 століття – свого часу це була літня резиденція римо-католицьких єпископів Львова.

Як туристичний об’єкт оброшинський дендропарк не дуже відомий – його фасадна частина збереглася більш-менш добре, а от про решту так сказати не можна. Окрім того, тут є невеликий зоопарк – в його колекції переважно водоплавні птахи – на ставках можна побачити кілька видів лебедів, 20 видів гусей, качок, огарів, а в загонах проживають журавлі, фазани, перепели, куріпки, карликові декоративні кури. Також тут є далекосхідні плямисті олені, камерунські вівці, мериноси та карликові вівці з французького острова Уессант. Відвідини зоопарку є обмежені з квітня по жовтень у вихідні.

4. Басівський дендропарк


Басівський дендропарк свій статус отримав выдносно недавно – у 1984 році, хоча, звісно, дерева, які ростуть у ньому набагато старіші. Парк має площу трохи більшу за 15 гектарів, і у ньому під охороною перебуває понад 100 порід та форм чагарників. Басівський дендропарк це один з найкращих способів побути на природі, адже розташований неподалік Львова між селами Лапаївка, Оброшине та Басівка – сюди ви можете вирушити навіть на ровері – така подорож не займе багато часу.

Джерело: afishalviv.net

5 причин, чому треба поїхати до Львова

Чим манить місто туристів з усього світу, розповідає сайт телеканалу 1+1.

Львів – це місто-музей під відкритим небом. На його території понад 2000 пам’яток, серед яких – 50% всіх архітектурних пам’яток України! До того ж, більшість з них розташовані в центрі міста. Тут можна гуляти нескінченно, зустрічаючи на своєму шляху абсолютно унікальні будинки та споруди.

Якщо ви жодного разу не були у місті Лева, дізнайтеся, чому це просто необхідно терміново зробити.

Галицька кава

Львів ще називають кавовою столицею Галичини. Мешканці міста розпочинають свій день з ароматної філіжанки міцної натуральної кави.

Від часу своєї появи у Львові 1829 року, кава ставала дедалі популярнішою в різних колах суспільства і усе місто швидко перетворилось на невиправних кавоманів. Каві присвячено чимало віршів, пісень і легенд, які тільки додають цьому напою містичності.

Львівська кава

Площа Ринок

Площа Ринок є найвідомішим місцем у Львові. Вона знаходиться у центрі міста. Тут є на що подивитися. Будинки, які розташовані в цій історичній місцині, ще пам’ятають події минулих століть.

Лише представники знаті могли жити на площі Ринок у Середньовіччі. Тут відбувається чимало заходів, грають вуличні музики, а на літніх майданчиках танцюють сальсу. Найбільш відвідувані об’єкти на площі Ринок – Чорна кам’яниця, кам’яниці Бандінеллі, Бєльських, Домбровського. Також на центральній площі розташована міська ратуша.

Площа Ринок

Пиво

Поціновувачам хмільних напоїв сподобається відвідування музею пивоваріння. Там розкажуть про історію виникнення цього напою і його еволюцію. Буде можливість і продегустувати пиво місцевих виробників з натуральної сировини.

Правда

Італійський дворик

Італійський дворик знаходиться на площі Ринок. Це місце, де закоханих огортає романтика, а втомлені від навколишнього галасу туристи просто відпочивають. Затишний дворик облаштували у стилі осель мешканців Італії.

Тут працює кафе та лунає музика. Це також і одне з найулюбленіших місць для фотосесій закоханих пар.

 

З ручною вишивкою, крайкою і коралями: де у Львові купити вишиванку

Шукаєте вишиванки у Львові? Сьогодні, як ніколи, у всьому світі популярні українські національні мотиви в одязі. Тому кожна українка вважає за необхідність мати у своєму гардеробі ексклюзивну вишиванку або одяг з елементами народних орнаментів, який можна одягати у будні та на свята, виглядаючи креативно, стильно і модно.

VG Львів радить найкращі локації у Львові, де продають ексклюзивні вишиванки.

Інтернет-магазин “LeoSouvenir”

Інтернет-магазин “LeoSouvenir” пропонує широкий асортимент сувенірної продукції та вишитого одягу в українському стилі. Реалізують вироби виготовлені тільки в Україні. Магазин пропонує більше 50 000 найменувань товарів. Тут представлені вироби і ручної роботи, і машинної вишивки.

Де: вулиця Зелена, 238
Телефон: 098-713-61-80, 067-739-07-29
Сайт

Магазин “Скиба”

Майстри оздоблюють вишванки за допомогою машинки. Кожен візерунок індивідуальний. Команда розробляє власні дизайни вишивок на одязі. Зручно, що вибравши вишиванку в інтернеті, приміряти і придбати її можна в магазині у Львові.

Де: вулиця Хмельницького, 212
Телефон: 067-141-96-07
Сайт

Ринок “Вернісаж”

Сюди найчастіше приходять львів’яни та туристи, щоб вибрати собі сучасну вишиванку, крайку чи чільце, гердани чи купити гарні коралі. І вибір на цьому ринку народних промислів і справді дуже великий: тут і гаптовані та вишивані сорочки, і рушники, серветки і настільники, крайки і спідниці. Вишиванки на ринку продають на будь-який смак, можна, навіть, поторгуватися.

Де: вулиця Лесі Українки

Студія “Гойра”

Автором усіх колекцій одягу є дизайнер-модельєр Ірина Дмитрук, яка за роки своєї творчої діяльності створила унікальні роботи, де поєднані народні мотиви з сучасним колоритом і тенденціями сучасної моди.

Де: вулиця Франка, 45
Телефон: 032-276-32-92, 067-979-47-22
Сайт

Крамниця “Компотт”

У цій крамниці Вам запропонують вишивку ручної роботи, українські та історичні прикраси, авторську біжутерію, які стануть органічним доповненням вашого національного костюма. У закладі все це роблять самі працівники, які володіють народним мистецтвом вишивки.

Де: вулиця Вірменська, 3
Телефон: 063-015-60-88
Сайт

Магазин “Oleschuk”

Ексклюзивні вишиванки ручної роботи: жіночі та чоловічі вишиванки, вишиті сукні, дитячі вишиванки, вишиті рушники та інші речі – все це в інтернет-магазині, а також на ринку “Південний” .

Адреса: вулиця Щирецька,36, ринок “Південний”, магазин № 201
Телефон: 067-323-29-60, 066-775-35-80
Сайт

Магазин “Матусина вишиванка”

У магазині – широкий асортимент чоловічих, жіночих, дівочих і юнацьких, дитячих вишиванок і нитками, і бісером. Тут можна також замовити поясочки з ручною вишивкою, крайки, чільця та інше. Магазин приймає індивідуальні замовлення. Таким чином, вам вишиють блузу так, як ви забажаєте і на ваш смак.

Телефон: 097-487-90-27
Де: проспект Червоної калини, 53

Магазин “Бомбей”

Якщо ви шукаєте красиву вишиванку за доступною ціною, чи хочете купити туніку, а може, знаходитесь в пошуку сукні на свято і на кожен день, чи просто бажаєте придбати блузу – тут з радістю допоможуть. У магазині пропонують вишиванки для всієї родини.

Де: вулиця Дудаєва, 3
Телефон: 032-261-45-51
Сайт

Галицька мануфактура вишивки “Арт-лев”

“АРТ-ЛЕВ” – український бренд, що спеціалізується на змішаному типі мануфактурного виробництва, в основному ручної роботи, а також машинної вишивки. Тут величезний вибір українських костюмів, віночків, обручів, бутоньєрок, герданів, намиста та інших аксесуарів.

Де: вулиця Зелена, 149
Телефон: 067-508-48-36; 050-209-59-65
Сайт

Tetyana Paliy

Торгова марка Tetyana Paliy – український виробник одягу зі старовинною національною вишивкою у сучасній інтерпретації. У магазині дизайнерки можна придбати як вишукану блузу на щодень, так і розкішну сукню нареченої або дружки. Є вишитий одяг для чоловіків і дітей. Величезний вибір аксесуарів.

Телефон: 067-674-31-28
Де: вулиця Котлярська, 16
Сайт

Музей Івана Франка отримав у подарунок унікальні експонати

Це перше поповнення фондів від родини Франка за декілька десятиліть

До 162 річниці від дня народження Івана Франка родина Галущаків – Любов і Петро, які є правнуками Петра Івановича Франка, передали у фонди Музею Івана Франка особисті речі свого прадіда. Про це повідомляє Львівська газета.

© gazeta.lviv.ua

«Вперше за багато десятиліть колекція музею збагатилася низкою речей родини Франків. Востаннє така кількість експонатів надходила наприкінці 80-х років минулого століття, коли формувалася меморіальна експозиція. А нині ми отримали багатющу спадщину. Це – особисті речі наймолодшого Франкового сина – Петра. Ці речі тематично можна поділити на дві групи. Перша – речі, пов’язані з військовою діяльністю Петра, який у Першу світову війну воював у лавах Січового стрілецтва та УГА, це – бінокль, ніж, інкрустована люлька. І друга група – спортивне спорядження. Відомо, що сини Івана Франка – і Тарас, і Петро – були завзятими спортовцями та популяризатором спорту, разом з професором Іваном Боберським були одними з організаторів на Галичині перших спортивних товариств “Сокіл-батько” та “Січ”. Петро займався багатьма видами спорту, отож мав у своєму арсеналі різноманітне спорядження: весла для греблі, шахи, ракетки для великого і малого тенісу, нарти, бутси, лук, спис. Все це свідчить про багатогранність зацікавлень Петра Франка. На щастя, родина зберегла ці речі і сьогодні передала музеєві”, – прокоментував директор музею Івана Франка Богдан Тихолоз.

© gazeta.lviv.ua

Придбати речі у родини для музею вдалось завдяки фінансовій допомозі жертводавців Володимира Гірняка та Петра Кошика.

© gazeta.lviv.ua

Унікальні речі не припадатимуть пилюкою у фондах, а експонуватимуться у виставках та оновленій експозиції, яка розповідатиме про всю родину Франка та сфери її зацікавлень.

Львів’ян запрошують на романтичні кінопокази просто неба у Стрийському парку

У Львові з 24 липня до 12 серпня у Стрийському парку транслюватимуть кіно просто неба. Про це www.lviv1256.com/ повідомили організатори події.

Літо – пора романтичних побачень і приємних зустрічей.

Світові шедеври романтичного кіно, теплі вечори поруч з коханими людьми, аромат літнього парку нікого не залишать байдужим. Затишна атмосфера відкритого кінотеатру під зоряним небом сподобається романтикам і любителям кіно, зачарує навіть найбільш галасливі компанії.

Розклад кіносеансів:

  1. Їсти, молитися, кохати · 24 липня, 06 серпня
  2. Щоденник пам’яті · 25 липня, 12 серпня
  3. Французький поцілунок · 26 липня, 07 серпня
  4. Сніданок у Тіффані · 27 липня, 11 серпня
  5. Ноттінг Гілл · 28 липня, 05 серпня
  6. День бабака · 29 липня, 08 серпня
  7. Вам лист · 30 липня, 04 серпня
  8. Хороший рік · 31 липня, 03 серпня
  9. Щоденник Бріджит Джонс · 01 серпня, 09 серпня
  10. Це безглузде кохання · 02 серпня, 10 серпня

Сеанси щодня о 20:30

Локація: Стрийський парк

Вхід вільний.