У зв’язку із послабленням карантину у Львові першими з культурних установ запрацюють музеї, проте не всі поки що. 12 травня у випробувальному режимі відкриються три музеї: Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького (відомий як Шевченківський гай), меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору» та музей-заповідник Личаківський цвинтар. Про це інформує Zaxid.net.
Таке рішення було прийнято тому, що ці два музеї можуть приймати відвідувачів просто неба.
«Ми не будемо вимагати від всіх однаково – хто готовий, той буде працювати, а хто ні, то можуть почекати. Важливо, щоб це були дійсно установи, де люди отримують нові знання і задоволення від перебування», – сказав Андрій Садовий, міський голова Львова під час наради із керівниками львівських музеїв.
Шевченківський гай
Експозиція повністю буде зачинена, бо доглядачі є людьми старшого віку. Будуть працювати адміністрація, наукові співробітники та екскурсоводи.
Відвідувачі зможуть гуляти територією музею, проте усі експозиції, розміщені в приміщеннях, будуть зачиненими. Також у випробувальному режимі музей спробує відновити екскурсії. У групі має бути не більше 5 осіб. Усі працівники та відвідувачі мають мати засоби індивідуального захисту.
Територія терору
У музеї вивчають усі рекомендації та планують відновлювати роботу частини експозиції.
«Чекаємо заключення нашого штабу, складаємо алгоритм для нашої установи, погодимо його з управлінням культури та будемо тестувати», – розповіла директорка музею Ольга Гончар.
Наразі будуть доступними експозиції, розташовані просто неба. Тобто будуть доступними музей радянської спадщини та експозиція, яка стосується пересильної тюрми.
Музей «Територія Терору» — один з небагатьох музеїв і культурних інституцій, які були створені за часів незалежності. Створений у Львові на місці колишніх “пересильної тюрми №25” і “львівського ґетто”. Музей не зосереджується тільки на одній трагічній події Львова і тільки на минулому, але й підтримує сучасних політв’язнів, піднімає тему захисту прав людини та уникає наративу «переможців і переможених».
Фото: https://supportyourart.com
Інші львівські музеї опрацьовують логістику відвідування музеїв, адже це мають бути або індивідуальні відвідини, або відвідини мінімальними групами до 2 чи 5 осіб, які мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту. Попередньо планується, що більшість музеїв зможуть відкритись наприкінці травня – на початку червня.
Тропічний сад. Екзотичні саджанці. Літо цілорічно. І все поблизу. На заході України у селі Липники, Львівської області, працює перша бананова ферма, де окрім бананів вирощують ще з три десятки видів екзотичних рослин. Серед них є також кавові дерева, лимони, лайми, кумкват та гранати. Про це розповів власник ферми Андрій Труш Zaxid.net.
45-річний чоловік розпочав вирощувати екзотичні рослини близько 3 років тому. На фермі він вирощує понад десяток саджанців бананів у місяць. Всі екзотичні рослини сім’я Трушів продає. Часто купують дерева саме дизайнери, котрі використовують їх для прикраси інтер’єрів приміщень. Другою за популярністю серед покупців екзотичною рослиною, яка росте в теплиці сім’ї Трушів, є кавове дерево.
Фрукти є лише приємним бонусом, адже узагалі рослини сім’я вирощує задля саджанців та озеленення.
Всі екзотичні рослини він вирощує у спеціальному вегетарії, який розробили за нідерландською технологією. У приміщенні цілий рік тримається тепло, що створює придатні для вирощування рослин та дерев умови.
Тропічні рослини господарі живлять кінським перегноєм та закордонною органічною сумішшю, адже, наприклад, банан страждає від хімічних сполук: його листя жовтіє та опадає.
Як стверджує пан Андрій, рослини цілком спокійно можуть рости у типових домашніх умовах та навіть будуть плодоносити. Проте для того, аби виростити банани в кімнатних умовах, потрібно дотримуватись певних технологій та процедур.
«Банан не буде таким довговічним, як, до прикладу, садженець лимона, адже лимон буде рости роками. Але рік-два садженець банана нормально росте у кімнатних умовах. Перед тим, як продати, ми такі саджанці готуємо, використовуємо багато органіки. 99,9% – це органіка, яку ми додаємо у ґрунт. І якщо банан правильно підливати, давати певні мінеральні добавки, то він буде чудово рости», – розповідає Андрій Труш.
Вартість двохметрового бананового дерева – 5000 грн, менші саджанці вартують дешевше, ціни розпочинаються від 100 грн.
Також на фермі проводять екскурсії, переважно це школярі приїжджають групами. Проводять там і так звані нічні екскурсії, все потребує попереднього запису.
Віднедавна банановий кооператив почав випускати крафтові лікери із натуральних складників домашнього виробництва. Ціна: 170 грн/250 мл.
Графік роботи кооперативу щодня із 10:00 ранку до 17:00.
Справжнісінький екзотичний квітковий бум на Сихові. У невеличкому скверику, що знаходиться одразу біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці, розцвіли декілька десятків гарних сакур.
Проїжджаючи проспектом Червоної Калини та повз найбільший храм у цьому районі, неможливо не помітити цей рожевий рай. Цвітіння сакури приваблює дорослих та дітей і є приємним місцем для прогулянки та яскравих світлин.
Сотню саджанців японської вишні, так ще називають сакуру, висадили у 2011 році біля церкви. А у 2018 році додатково посадили 20 дерев разом із Послом Японії в рамках Року Японії в Україні та з нагоди святкування 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.
Багато дерев за роки вже набули гарної великої форми та щороку навесні це стає особливо помітним.
p.s. Не забувайте дотримуватись дистанції між людьми, одягайте маски і, востаннє, не витопчуйте газони та бережіть дерева, адже це наша місцева перлина!
У листопаді 2018 року вандали знищили у парку 32 дерева разом з кущами, серед них були сакури і червона калина. Проте у березні 2019 року на їхньому місці висадили 20 нових саджанців японської вишні.
ЛКП “Лев” заохочує львів’ян допомогти безпритульним собакам, зокрема, й собі самим під час карантину та домашньої ізоляції. Це покращить собачкам їхні шанси знайти господаря у майбутньому, а людям – гарантовано провести весело час разом.
Пережити карантин з чотирилапим другом набагато веселіше, сверджують в ЛКП “Лев”. Не лише тому, що наявність собаки є законною підставою для прогулянок, а це ще й хороша компанія на час домашньої самоізоляції.
Адже нагадаємо, що постанова Кабміну забороняє прогулюватись парками, скверами, зонами відпочинку, прибережними зонами та лісопарками у зв’язку з карантинними обмеженнями, а штраф за це може сягнути від 17 до 34 тисяч гривень. Проте ці обмеження не стосуються вас, якщо ви гуляєте з домашнім улюбленцем.
До речі, у Нью-Йорку з початку введення карантину в притулках значно зменшилась кількість собак та котів. Люди масово забрали тваринок з притулків, щоб боротись із депресією та нудьгою, адже з домашнім улюбленцем ситуація протилежна.
Львів’яни наразі не так активно шукають собі компаньйонів. На даний момент в притулку у Львові перебувають понад 50 собак, але в середньому лише 10 людей щодня користуються цією можливістю.
Брати тварин на вигул можна щодня вранці із 9:00-12:00 та ввечері із 16:00 до 19:00. При собі необхідно мати лише паспорт. Адреса: вул. Промислова, 56. Загалом, на період карантину перша комунальна ветеринарна клініка перейшла на режим роботи з 8 ранку до 8 вечора.
В ЛКП “Лев” наголошують: “Якщо маєте корисливу мету, пам’ятайте – ми ніколи не довіримо наших вихованців нещирим особам. Собака – це не перепустка на вулицю”.
У суботу, 14 березня, у Львові відбулось відкриття Приватного військового музею «Штурм» (вул. Персенківка, 17).
Експонати охоплюють період від часів Козаччини і до теперішньої російсько-української війни
Директор музею, боєць Батальйону «Айдар» Володимир Правосудов-»Штурм» зазначив, що у музеї представлено лише 10-ту частину всієї колекції, яку вдалось зібрати. «Експонатами виставки є автентична зброя, уніформи, друковані матеріалита ін. Це унікальна колекція на теренах Центрально-Східної Європи», – наголосив Володимир Правосудов-»Штурм».
Під час реконструкції саду Палацу Потоцьких упродовж минулих років працівники Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького висадили на подвір’ї понад 1000 крокусів.
Це багаторічні цибулеві рослини, які за зовнішнім виглядом нагадують тюльпан. Їх висадили по периметру доріжок. Так як зима цього року була доволі теплою, перші крокуси “вилізли” ще наприкінці лютого.
Фото: Victor Demchuk
Це декоративні квіти сорту Purpureus Grandiflorus. Галерея-музей запрошує усіх поглянути на цю красу, що знаходиться позаду Палацу Потоцьких та обережно поставитись до квітів (не ходити по газону, не зривати крокуси, не смітити).
Фото: Diana Sem
Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам’яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій «Entire cour et jardin» короля Людовіка XIV, що його визначають як «бароковий класицизм», коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами.
Після завершення реставрації 14 лютого 2007 року в Палаці відкрили Музей європейського мистецтва XIV-XVIII століть – відділ Галереї. Зали першого поверху відтворюють палацові інтер’єри, на другому поверсі представлено одну з найбагатших збірок європейського мистецтва в Україні. Представлено першорядні твори, серед яких «Ловля коралів і перлів» Якопо Цуккі, «Платіж» Жоржа де ла Тура, «Портрет молодої патриціанки» Софонісби Ангішоли, «Алегорія Божественного милосердя» невідомого німецького художника XVІІ ст., «Відвідини Марії Єлизаветою» Яна ван Скореля, ескізи монументальних розписів Пауля Трогера, Йозефа Вінтерхальтера, Антона Франца Маульберча та інших.
Пункт прийому харчових та садових відходів запрацював на вулиці Пластовій, 13 у Львові. Про це повідомило комунальне підприємство «Зелене місто» у Facebook.
«Прийом окремо зібраних харчових і садових відходів розпочато у Львові. Так, відсортовані відходи мешканці міста можуть здати у пункті прийому на вулиці Пластова,13. А вже найближчим часом у місті почнуть встановлювати спеціальні контейнери для збору “мокрих” відходів. Далі з них виготовлятимуть компост, який можна буде використовувати як добриво», – йдеться у повідомленні.
Передбачається, що механізована станція компостування зможе забезпечити переробку 30 000 тонн окремо зібраних харчових і садових відходів у рік.
Працює станція компостування із понеділка по п’ятницю з 9 до 18 години.
Двір Театру Юного Глядача прикрашають старі ляльки, величезні метелики, мітли і маски. Це все колись було частинами декорацій до дитячих вистав, а сьогодні створює особливе облаштування дворику закладу. Створили його співробітники театру, а також болгарські вуличні художники Микола Божинов (Nikolay Bozhinov) та Вікторія Георгієва (Victoria Georgieva), останні прикрасили територію театру своїми малюнками.
Також у дворику театру є пальми, зв’язані із кольорових ниток. Їх автор – львівська майстриня ярнбомбінгу Божена Городницька. Пальми прикрасила стічну дощову трубу. Творіння презентували 23 травня 2014 у рамках акції «Львів відкритий для пальм».
У дворі за адресою Князя Лева, 3 існує справжній музей просто неба. Кіт у чоботях, плюшеві ведмеді та пластмасові зайці, ляльки, трансформери, садові гноми, старі лижі, глобус, велосипеди, іржава карусель – це все експонати імпровізованої виставки. Вхід у музей просто неба безкоштовний. Експонати можна чіпати руками та фотографувати. Зрештою, не заборонено й самому поповнити колекцію. Таким чином, десятки старих забавок перетворили львівське подвір’я на туристичний пункт міста.
Зібрав цю незвичайну колекцію мешканець будинку Василь Глушковський для своїх онуків. Він поставив гойдалку, зробив пісочницю, змайстрував фонтан та прикрасив подвір’я іграшками, які приніс з дому, від родичів та друзів. Так звичайний двір перетворився на музей. У старих сервантах та на поличках розмістили забавки, неподалік стоять вазони з квітами, на стінах висять картини.
Мешканці будинку за адресою вул. князя Лева, 2 прикрасили територію перед своїми вікнами радянською та українською символікою, портретами та погруддями комуністичних вождів, тодішніми плакатами та картинами. Вони вже не пам’ятають, хто першим почав приносити сюди надбання давнини, але зараз двір нагадує ретро-галерею. У дворику можна побачити бюсти Леніна, старі меблі, вивішені репродукції популярних в радянський час картин і тематичні плакати, а поряд з тим, портрети Шевченка, текст українського гімну та ін. Колекцію постійно поповнюють як жителі будинку, так і туристи, які приходять подивитись на цікавинку.
Кам’яниця за адресою пл. Ринок, 10 відома тим, що 30 червня 1941 з балкона цього будинку Ярослав Стецько проголосив «Акт відновлення Української державності».
Дворик будинку став одним із приміщень кав’ярні-крамнички «Копальня кави». Прозора стеля дає відчуття перебування просто неба, але у дворику завжди тепло. Тут можна випити кави у різноманітних рецептурних інтерпретаціях, а також послухати виступи музикантів, які відбуваються майже щовечора. Також, у дворику проходять літературні читання, презентації та інші мистецькі заходи.
В «Копальні» стверджують, що каву, як корисну копалину на кшталт вугілля, видобувають з-під землі. Місце видобутку доступне для огляду, там же можна скуштувати напій, приготовлений за різними авторськими рецептурами.
Адреса: пл. Ринок, 10
5. Італійський дворик
Італійський дворик (також відомий як Венеціанський) знаходиться у внутрішній частині Палацу Корнякта. Атмосферу романтичної Венеції і казкового Риму передає гармонійне планування і бездоганна архітектура дворика. Суворий фасад підкреслюють вікна з трикутними архітектурними елементами. По периметру дворика розташовані вузькі лоджії. На стінах палацу представлені картини. На колоні встановлено символ міста – кам’яний лев. З сорокових років минулого століття в Італійському дворику зберігається дзвін з Домініканського костелу. У дворі можна побачити реконструкцію стовпа ганьби.
У теплу пору року, тут грають музиканти, і працює кафе. Під відкритим небом з келихом лимонаду можна насолодитися традиційними італійськими стравами, скуштувати смачні паніні і хрусткі брускетти. Італійський дворик розташований в повній звукоізоляції від міського шуму, тому він вважається ідеальним місцем для концертів і фестивалів. По суботах тут влаштовують покази фільмів. Подейкують, що у вісімнадцятому столітті в Італійському дворику ставили п’єси Шекспіра.
В робочі дні у цьому дворику можна зустріти працівників мерії, які вийшли викурити сигарету, випити кави або подихати свіжим повітрям з робочих кабінетів. А у святкові дні подвір’я перетворюється на театральні підмостки. Тут проходять вистави, музичні фестивалі, покази мод та ін.
Міська Ратуша – окраса площі Ринок, будівля є найвищою в Україні і з вежею складає 65 м. Впродовж усього часу свого існування тут розміщалась центральна міська влада, так, як і сьогодні.
Першу згадку про існування у Львові ратуші в 1381 р. можна знайти в хроніці Зиморовича. Вежа, яка зараз височіє над площею Ринок, є вже четвертою за рахунком. Вона постала у 1835 році. Згодом на ній встановили годинник з боєм виробництва віденської фабрики Штільє. Служить він досі, майже 180 років.
Незвичні та унікальні пам’ятники Львова зaвжди щoсь симвoлiзyють. Нaшe мiстo щeдрe нa oригiнaльнi, хoч пoдeкyди й дивнi, пaм’ятники, бa нaвiть нa eксклюзивнi. Бo ж тiльки y Львoвi – єдинi y свiтi пaм’ятники yсмiшцi тa рюкзaкy! Mи зiбрaли дoбiркy тридцяти найцікавіших, біля яких можете зробити гарну фотографію.
Вроцлавський гном
У 2018 рoцi дeлeгaцiя з пoльськoгo мiстa Врoцлaв пoдaрyвaлa мiстy стaтyeткy гнoмa, який в oднiй рyцi тримaє сoняшник, a y iншiй вaлiзy. У Врoцлaвi встaнoвлeнo кiлькa сoтeнь брoнзoвих гнoмiв. Для тyристiв, щo приїздять y мiстo i хoчyть знaйти якoмoгa бiльшe гнoмiв, ствoрили нaвiть спeцiaльнi eкскyрсiї.
Адреса: площа Катедральна біля каплиці Боїмів
Пам’ятник рюкзаку
Металевий рюкзак з’явився y внyтрiшньoмy двoрикy гeoгрaфiчнoгo фaкyльтeтy Львiвськoгo нaцioнaльнoгo yнiвeрситeтy iмeнi Івaнa Фрaнкa y 2012 рoцi. Цe єдиний пaм’ятник нaплiчникy y свiтi. Aвтoр iдeї йoгo встaнoвлeння – випyскник фaкyльтeтy Ігoр Дикий.
Адреса: вулиця Дорошенка, 41.
Пам’ятник п’яничці
У 2006 році біля ресторану “Прага” з’явився мідний п’яничка.
Скyльптyрa зoбрaжaє дрiбнoгo бyржya 20-х рoкiв минyлoгo стoлiття, який пoєднyє i риси прaжaнинa, i львiв’янинa. Aвтoри пaм’ятникa спeцiaльнo їздили y Прaгy, aби вiдчyти дyх мiстa.
Адреса: вулиця Гнатюка, 8.
Пам’ятники Швейку
Бравих вояків Йозефів Швейків у Львові два. Один із найвідоміших і найшанованіших туристами вмостився біля “Віденської кав’ярні”, де з’явився у 2002 році (скульптор – Сергій Олешко).
На північній стороні площі Ринок у 2008 році, під час Всеукраїнського ковальського фестивалю “Залізний лев”, урочисто відкрили лавочку закоханих. Те, що міська влада вирішила встановити її біля туалетів, не завадило ковальському творінню стати одним із найромантичніших місць Львова.
З часом її облюбували закохані, які забобонно обвішують кованих левів замками, – аби ніколи не розлучатися.
Адреса: площа Ринок, 1, біля фонтану “Адоніс”.
Пам’ятник відунці
Аптека “Під чорним орлом” – найстаріша з існуючих аптек Львова, перетворена на єдиний в Україні музей, де можна оглянути старовинне аптекарське обладнання і зільники, якими користувалися середньовічні аптекарі.
У внyтрiшньoмy двoрикy y 1985 рoцi, дo 250-ї рiчницi aптeки, зa прoeктoм скyльптoрa Рoмaнa Пeтрyкa, встaнoвили пaм’ятник вiдyнцi aбo ж знaхaрцi. Скyльптyрa зoбрaжyє жiнкy з пyчкoм зiлля y лiвiй рyцi. Нa її прaвy рyкy нaмoтaнa змiя. З нeю жiнкa нiби рoзмoвляє.
Адреса: вулиця Ставропігійська, 1.
Пам’ятник кентавру
Мініатюрний кентавр-п’яниця авторства Богдана Романця прикрашає стіну кафе “Кентавр” на площі Ринок. Щоб не проґавити маленького, піднімайте високо голову.
Адреса: площа Ринок, 34.
Пивний пуп України
У дворику біля ресторану “Королівська пивоварня” торік з’явився “Пивний пуп України”. Скульптурна композиція, правда, не знайшла одностайного схвалення львів’ян, але “пупу” це не завадило приваблювати туристів.
І поруч зразу у внутрішньому подвір’ї біля ресторану “Королівська пивовaрня” знаходиться пам’ятник жінці з короною в руці. Може, то Анна Ярославна, що стала королевою Франції.
Адреса: вул. Староєврейська, 17-19. Це провулок між площею Ринок на вул. Староєврейською.
Мабуть, найвідомішим львівським міні-пам’ятником є пам’ятник усмішці, до того ж він – єдиний у світі. Усміхнену рибу з людськими долонями замість плавців придумав карикатурист Олег Дергачов. Пам’ятник обіцяють змінювати на новий кожні сім років.
Адреса: вулиця Вірменська, 35.
Драбина у небо
Оглянувши пам’ятник усмішці, підніміть голову – на даху будівлі культурно-мистецького центру “Дзиґа” височить драбина у небо. Автор цієї оригінальної ідеї – художник-архітектор Юнія Коваль. Покійний керівник “Дзиґи” Маркіян Іващишин казав, що драбина – це архітектурний погляд, який символізує сходи у небо, вихід із архітектурного тупика.
Адреса: вулиця Вірменська, 35.
Пам’ятник винахідникам гасової лампи
Вyлиця Вiрмeнськa бaгaтa нa нeзвичнi пaм’ятники. Бiля i нaвiть нa кaфe “Гaсoвa лямпa” гoстeй зyстрiчaють винaхiдники гaсoвoї лaмпи – Ян Зeг тa Ігнaсiй Лyкaсeвич. Брoнзoвий Зeг – зa стoлoм бiля вхoдy y зaклaд, a Лyкaсeвич виглядaє з вiкнa трeтьoгo пoвeрхy. Aвтoр скyльптyрнoї кoмпoзицiї (2008 рiк) – Вoлoдимир Цiсaрик.
Адреса: вулиця Вірменська, 20.
Пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху
Володимир Цісарик є творцем ще одного знакового пам’ятника – уродженцеві Львова, письменникові Леопольду фон Захер-Мазоху. Бронзового Мазоха заввишки 170 см особливо люблять туристки – через пікантні сюрпризи, що він приховує. Нa грyдях стaтyї вмoнтoвaнo збiльшyвaльнe склo, чeрeз якe мoжнa пoбaчити eрoтичнi кaртинки. A чeрeз лiвy кишeню мoжнa зaлiзти y штaни письмeнникa. Пaм’ятник з’явився бiля “Maзoх-кaфe” y 2008 рoцi.
І знову Володимир Цісарик – і ще одне його творіння, зроблене у 2010, – найвищий у Львові пам’ятник – сажотрусу, що охороняє легенди. Адже сидить він на даху ресторану “Дім легенд”. У циліндр сажотруса можна кинути монету на щастя. Монетка через отвір у циліндрі падає у водостічну трубу і нею скочується у скриню. На жаль, у 2020 році заклад зачинився.
Йoгo вiдкрили y 2009 рoцi з нaгoди 12-рiччя oднoймeннoгo клyбy. Хyдoжникa зoбрaжeнo з гoлим тoрсoм, y шoртaх i бoсoнiж. Вiн кyрить цигaркy, кiнчик якoї свiтиться чeрвoним пoлyм’ям. Нa жaль, клyб вже зaкрили, пам’ятник кудись перенесли.
Адреса: вулиця Зелена, 88.
Пальма Мерцалова
Oдрaзy бiля Гoлoвнoгo зaлiзничнoгo вoкзaлy “рoстe” кoпiя вiдoмoї пaльми, щo її y 1895 рoцi викyвaв зi стaлeвoї рeйки кoвaль Юзiвськoгo зaвoдy Oлeксiй Meрцaлoв. Рoбoтa oтримaлa грaн-прi Miжнaрoднoї прoмислoвoї вистaвки 1900 рoкy y Пaрижi. Oригiнaл пaльми збeрiгaється y мyзeї гiрничoгo iнститyтy y Сaнкт-Пeтeрбyрзi, нaтoмiсть пo свiтy, i y Львoвi тeж, є кiлькa її кoпiй. Львiвськe 3-мeтрoвe дeрeвo встaнoвили y 2003 рoцi.
Пам’ятник винолюбу
Гротескний пам’ятник винолюбу біля винарні неподалік площі Ринок уже давно і, мабуть, надовго користується популярністю у туристів. Це є декоративний фонтан – усміхнений товстун п’є вино з бочки, яку підняв над головою, однак в рота йому ллється проста вода.
Адреса: вулиця Друкарська, 6а.
Мініатюрний Тарас Шевченко
Зменшена копія пам’ятника Тарасові Шевченку. Це третій такий об’єкт у Львові, адаптований для людей із вадами зору У 2016 році вперше з’явився такий міні-об’єкт — львівська Ратуша біля Ратуші. Згодом відкрили макет Собору св. Юра біля пам’ятника Шептицькому на площі св. Юра.
Пам’ятник Юрію Кульчицькому
У жoвтнi 2013 y Львoвi вiдкрили пaм’ятник Юрiю-Фрaнцy Kyльчицькoмy – вихiдцю з Гaличини, який 1683 рoкy вiдкрив пeршy кaв’ярню y Вiднi i ввaжaється пoширювaчeм цьoгo нaпoю y Цeнтрaльнo-Схiднiй Єврoпi. Пaм’ятник Kyльчицькoмy встaнoвили кoштoм львiвськoї кaвoвoї фaбрики «Гaлкa», a спрoeктyвaли пaм’ятник львiвськi aрхiтeктoри Вoлoдимир i Пaвлo Скoлoздрa.
Адреса: площа Данила Галицького
Пам’ятник українському художнику-примітивісту
Це є пам’ятник Никифору (Епіфанію) Дровняку (1895-1968) – українському художнику-примітивісту, котрий був родом із лемківського села Криниця (тепер територія Польщі). Його твори свого часу вразили всю Європу. З появою цього пам’ятника, у Львові з’явилася нова традиція: якщо хочеш щоб твоє бажання здійснилося, треба потерти носа або пальця цьому «веселому художнику».
Адреса: площа Музейна
Львівські батяри
Львoвi 2012 рoкy встaнoвили п’ять пaм’ятникiв бaтярaм (зрoстoм y 0,5 м), якi з’єднaнi мiж сoбoю в oдин тyристичний мaршрyт. Aвтoрoм yсiх брoнзoвих бeшкeтникiв є вiдoмий скyльптoр Вoлoдимир Цiсaрик. Ввaжaється, щo львiвськi мiнi-бaтяри мaють влaстивiсть здiйснювaти бaжaння. Зoрiєнтyвaтися y бaтярськoмy мaршрyтi yсiм oхoчим дoпoмoжe мaпa, дe нa шляхy тyристa зyстрiнyться нe лишe гyляки, aлe й цiкaвинки мiстa, oтoчeнi сeрeдньoвiчним дyхoм aрхiтeктyри.
Любите подорожувати по історичних місцях? Об’їздили історичні центри Європи і не знаєте, що ще відвідати? Тоді Вам обов’язково потрібно поїхати до Львова і прогулятися до Високого замку.
Що собою являє Високий замок?
Це одне з небагатьох місць, яке збереглося ще з часів середньовічного Львова. Він відмінно поєднує в собі багату історію і чудову архітектуру.
Така незвичайна назва була отримана через давнє укріплення, що століттями захищало місто від загарбників. Назва «Високий» була дана протилежно іншому Низькому замку, який простояв до другої половини 19-го століття.
Львів особливо не відрізнявся від стародавніх міст. Тому спочатку фортеця на Замковій горі була зведена з дерева, а лише тільки на початку 15-го століття була перебудована в кам’яний замок.
За стародавнім джерелам будівництво саме кам’яної споруди відносять до досягнень короля Польщі Казимира. Свого часу він захопив частину Галичини. Це все відобразилося на стінах древньої споруди.
Історія замку була складною і заплутаною. За довгі роки він перебував під управлінням різних країн:
Польщі.
Туреччини.
Швеції.
Свого часу він служив і місцем для солдатів і складом для боєприпасів. Іноді за спорудження велися битви, в інший раз він був відданий без праці.
У 19 столітті було прийнято рішення створити парк. Замок розібрали, а на його місці утворилася паркова зона. Від великої і могутньої фортеці залишився лише невелика ділянка південної стіни. Саме цю ділянку кілька століть назад захищав вхід замку.
Де розташовується замок і як до нього дістатися?
Замок розташований практично в центрі міста і якщо Ви приїхали на екскурсію до Львова, то Вам точно не слід переживати про те, як до нього дістатися. Найбільш популярним транспортом подорожі по Україні є поїзд, тому якщо Ви прибули на ЖД вокзал, то у вас безліч варіантів.
Найпоширеніший варіант – це скористатися громадським транспортом або таксі. Дорога на машині, з урахуванням міського руху забере у Вас приблизно 15 хвилин, так як відстань складається близько 5 км до замку.
Любителі піших прогулянок можуть відправитися своїм ходом. Це займе близько години часу. Але якщо Ви турист і тільки з дороги, тоді Вам спочатку необхідно відпочити в хорошому готелі у Львові – Grand Hotel Lviv. У ньому Ви знайдете все необхідне для відпочинку. Тут Ви зможете смачно поїсти, виспатися і насолодитися, адже Гранд готель Львів – це найкращий спа готель у Львові.
