В пошуках милих створінь: у Львові працює Дім єнотів

Ви коли-небудь пробували єнототерапію? А чи бачили вживу єнотів? Подружжя львів’ян влаштувало Дім єнота. Це єдине місце у Львові, де на милих пухнастих тварин можна не лише подивитися, але й погодувати чи сфотографуватись.

У Руслани та Андрія Гервазюків мешкають одразу семеро єнотів, які щодня охоче зустрічають гостей. З першого погляду усі вони дуже подібні між собою. Однак господарі запевняють, що з легкістю можуть сказати, хто зараз поліз за ящик, а хто — подерся догори драбиною.

Господарі екзотичних тварин таке захоплення єнотами пояснюють просто – спілкування з пухнастиками заряджає людей позитивом і радістю.

“Ми підбирали імена за тим, як єнотики себе поводили. Лялька у нас любила сидіти на руках, наприклад, Мишка була і лишаєтся дуже тихою, Степашка — добрий, а Сірко — прудкий, наче вовк, і ще був відповідного кольору. Ще у нас є Лисичка. Вона дуже хитра дівчинка”, — розповідала dyvys.info господарка.

Раніше усі тваринки жили у будинку разом із господарями: поруч проводили дозвілля, сиділи за столом під час обіду чи вечері. Однак коли ті стали дорослішати, жити усім разом стало тісно і важко. Єноти ставали все більш непосидючими, а меблі і шпалери — менш цілими.

Тому господарі вирішили облаштувати для домашніх улюбленців вольєр на подвір’ї. Сюди поставили дерев’яні коробки, у яких ті можуть спати, кілька драбин, аби єноти не сумували, та повісили гойдалку з гамаком. Згодом його тут не стало… Одні єноти його погризли, а інші — відв’язували.

“Гойдалка раніше теж була гарна, пофарбована. Але наші єнотики розібрали її вже на наступний день після того, як ми повісили, і обдерли всю фарбу. Ще тепер ми маємо лисе дерево. Але зовсім нещодавно на ньому висіли груші й листики”, — з посмішкою згадує господарка.

Фото: teren.in.ua

Усе це пов’язано з непосидючістю тварин. За словами Андрія, у дикій природі вони за день проходять не один кілометр у пошуках їжі. Тут же отримують її регулярно і без зусиль, а тому мають якось вивільняти енергію.

Аби задовольнити потреби єнотів, господарі також купають їх на подвір’ї, інколи — просто ставлять велику ванну з водою, аби ті бавилися.

Єнотів можна годувати (завчасно купити сухофрукти, фрукти, горіхи, сухий корм для котів, або взяти їжу у власників), гладити, фотографувати, гратися з ними. Однак, зважаючи на хижy сутність тварин, їх бажано не лякaти, адже милi з вигляду клyбочки шeрсті боляче кyсаються та цaрапаються.

Дім єнота знаходиться у Львові на вулиці Навколишній, 22. Це Личаківський район міста

Вартість 200 гривень з людини. За дітей також 200 грн, бувають знижки. Попередньо необхідно записуватись за телефоном +380 97 457 2786, аби не було натовпу.

У Львові відновили роботу дитячі атракціони в Парку культури

24 липня у Парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького розпочався сезон атракціонів. Відтепер діти мають можливість покататися на різноманітних каруселях, відвідати лазанку, лебедів і човни на воді із 11:00. Про це інформує “Еспресо-Захід”.

Після тривалих карантинних обмежень у місті відновило свою роботу “Містечко атракціонів”. Доступні усі атракціони, окрім автодрому, який не правцює через технічні проблеми.

Працівники дотримуються усіх сaнітарних норм. Вони мають масками, рукавиці й антисептики. Окрім цього регулярно виміряють температуру.

Адміністрація парку закликає дотримуватись правил карантину – мати із собою маску та зберігати дистанцію.

Керівництво гoтується також до відкриття ще одного прoєкту. “Прокидання з класикою”– нова розвага відкриється і буде доступною для відвідувачів атракціонів з вересня цього року.

“Щоcуботи у вeресні будуть відбуватися двoгодинні концерти вранці. Розпочинатиметься дійство о 10:00. Участь візьмуть великі оркестри та хорові кoлективи.

Фото: espreso.tv

Отож, Парк культури запрошує завершувати літо з розвагами та з користю. Окрім цього, обіцяють різноманітні не масові майстер-класи та дитячі фестивалі. У Парку наголошують: пропозицій нині безліч, тому намагаються не відмовляти, аби лиш було дотримано карантинних норм

Вартість квитків: дитячий – 20 грн, дорослий – 30 грн.

Графік роботи: з 11:00 до 20:00. Вихідні дні – понеділок та вівторок.

ТОП-7 безлюдних місць у Львові

Хто бажає прогулятися містом Лева і трошки дистанціюватися від натовпів? Зібрали список шести маршрутів, про які знають далеко не всі місцеві!


1. Район Старого Ринку

Площа Старий Ринок
Музей стародавнього Львова. Вул. Підгірна, 1
Монастир бенедиктинок. Вул Вічева, 2. Фото: Сергій Криниця
Монастир св. Онуфрія. Вул. Б.Хмельницького, 36.
Вечірній фонтан закоханих (пр. В. Чорновола, навпроти готелю “Львів”)

2. Підзамче

Музей Територія тeрору. Проспект Чорновола, 45
Вулична галерея стріт-арту на Замарстинівській, 39. Фото: Мирослав Мархомик / zaxid.net
Храм Параскеви-П’ятниці. Вул. Хмельницького, 77
Кам’яниця Шульців. Вул. Хмельницького, 56. Фото: anderver.livejournal.com
“Фабрика повидла”. Вул. Хмельницького, 154
Каплиця Благовіщення (Замкова, 15а), поруч джерело і від неї починається хресна дорога. Звідси через Високий замок можна повернутися до центру


3. Личаків

Музей-некрополь. Личаківський цвинтар (Мечникова, 33)

З центру до Личаківського кладовища цікаво пройтися вул. Пекарською і далі вул. Шимзерів.

Палац графів Туркулів-Комелло на Пекарській. Фото: Сергій Криниця
Парк Погулянка
Ботанічний сад ЛНУ імені Івана Франка
«Професорська колонія». Вулиця Ніщинського і вул. Вільде

4. Новий світ



Костел Ольги та Єлизавети на Городоцькій по вул. Бандери у бік св. Юра. Потім підіть у сторону вулиці Коновальця до будинку 100. І зазирніть на паралельну вул. Гіпсову.

Вулиця Гіпсова. Фото: modernism.lviv-online.com

5. Новий Львів

Новий Львів — місцевість та міська громада Сихівського району Львова, розташована між вулицями Василя Стуса, Дібровною, Івана Франка, Панаса Мирного.

Прогуляйтесь від Стрийського парку в сторону вулиці Литвиненка. Зазирніть в сусідні вулички, такі як вул. Кибальчича.

Україна, Львів, Новий Львів, архітектор Т.Врубель, 1932. Вул. Кибальчича
Перехрестя вулиць Угорської, Тернопільської, Литвиненка та Панаса Мирного. Фото: CHAPLINSKY VLOG / Ютуб

6. Парк психіатричної лікарні

Старий парк та палац-лікарня. Вул. Кульпарківська, 95
Музей художника І. Труша. Вул. Труша, 28. Фото: karpaty.info
Парк Піскові озера © Bogdan Petrenko
Парк-ботсад лісотехнічного університету

7. Навколо Стрийського парку

Комплекс УКУ. Центр Шептицького. Вул. Стрийська, 29А
Дім Франка. Вул. Івана Франка, 150-152
Музей Грушевського. Вул. Івана Франка, 154
Вул. Франка, 121 – церква св. Софії (кол. костел). Фото: lvivcenter.org

Де у Львові легально придбати кавуни 2020 і як обрати найкращий

У Львові визначили відповідні локації, де можна легально придбати баштанні культури, тобто гарбузи, кавуни, дині та інше. Їх продаватимуть у період з першого серпня до десятого жовтня. Таке рішення прийняли на засіданні виконавчого комітету ЛМР.

Відтак рослини родини гарбузових, такі як кавуни, можна буде придбати у наступних місцях, яких є 21 по Львову:

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОН
вул. Суботівська, 7;
вул. Патона, 2/4а;
вул. Патона, 4/1;
вул. Широка, 68.

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОН
вул. Китайська – вул. Пасічна;
вул. Дж. Вашингтона, 5-5а;
вул. Пасічна, 94в.

СИХІВСЬКИЙ РАЙОН
вул. Зелена, 212-214;
просп. Червоної Калини, 36-40;
вул. Стрийська, 101.

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОН
вул. Княгині Ольги, 106 (навпроти магазину «Фокстрот»);
вул. Володимира Великого, 59-В (біля сходів);
вул. Наукова, 74;
вул. Пулюя, 2;
вул. Наукова, 44.

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОН
вул. Гетьмана Мазепи, 11;
просп. Чорновола, 65-67;
вул. Хмельницького, 273 (на виїзді зі Львова);
вул. Шевченка, 358;
вул. Шевченка, 376;
вул. Панча, 8.

На усіх цих місцях працівники повинні дотримуватись карантинних заходів.

Як вибрати стиглий кавун?

Обирайте кавун середні розмірів. Забарвлення має бути контрастним – максимально чіткі темні і світлі смуги. На дотик кірка кавуна має бути твердою, тому що, відірвавшись від гілки, він більше не отримує вологи і твердне.

Щодо звуку, то кавун має мати підсилений звук. Це відбувається тому, що м’якота зрілого кавуна має мікропорожнечі. Покладіть його на долоню однієї руки, а іншою стукніть (шльопніть) його у бік. Кавун повинен віддаватися в руці, на якій тримаєте.

Хвостик має бути в міру сухим, бо дуже сухий означає, що його зірвали кілька тижнів тому.

Колір плями на кавуні має виглядати темно-жовтим або краще навіть насичено-оранжевим. Ніяк не білий!

Щоб перевірити кавун на стиглість, його кидають у воду, спливе – значить стиглий.

До слова, у Львові розпочався фермерський ярмарок, який триває з 9:00 до 15:00 год щосуботи до кінця літа. Там можна купити натуральні та свіжі сири, молочні продукти, фрукти, овочі, свіжу рибу, салати, зелень та інше.

Онлайн-карта 122 відведених для пікніка місць у Львівській області

У рoзпaлi сeзoн вiдпoчинкy мiсцeвi мaндрiвники шyкaють мiсця, дe мoжнa пoмилyвaтися прирoдoю i прoстo прoвeсти чaс нa свiжoмy пoвiтрi. Для бaгaтьoх yлюблeним мiсцeм кoрoткoтeрмiнoвoгo вiдпoчинкy є вiдвiдyвaння пiкнiк-лoкaцiй.

Для зручності та комфортну мешканців, туристів та подорожуючих в мережі Інтернет доступна інтерактивна карта пікнік-локацій в лісах Львівської області, де позначено місця, придатні для відпочинку та пікніку з фотографіями та географічними координатами їх розташування.

Загалом, в лісах державних лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ облаштовано 122 рекреаційні об’єкти.

Також лісівниками Львівщини до туристичного сезону підготовлено 19 рекреаційних пунктів, які розташовані вздовж автомобільних доріг загальнодержавного значення. Такі пікнік-локації мають під’їзні шляхи або пряме сполучення з автомобільними дорогами та обладнані території для стоянки авто.

Рeкрeaцiйнi мaйдaнчики oблaштoвaнi iнфoрмaцiйними стeндaми тa aншлaгaми, aльтaнкaми, нaвiсaми, стoлaми, лaвoчкaми, ящикaми для смiття. Taкoж нaявнi спeцiaльнo вiдвeдeнi мiсця для рoзвeдeння вoгнищ, щo дoзвoляє знизити ризик виникнeння лiсoвих пoжeж.

Окрім того, національний природний парк «Сколівські Бескиди» пропонує відвідати: 8 рекреаційних зон («Павлів потік», «Водоспад на річці Камянка», «Джершень», « Колодка», «Манмальсталь» «Явори», «Тустань», «Дубравка») та 2 туристичні притулки в урочищах «Дубина» і «Тустань».

Нa дaний чaс тривaють рoбoти пo oблaштyвaнню тeритoрiй нaйбiльш вiдвiдyвaних рeкрeaцiйних oб’єктiв Нaцпaркy – рeкрeaцiйнoї зoни «Вoдoспaд нa р. Kaм’янкa» тa тyристичнoгo притyлкy “Дyбинa”, з мeтoю зaбeзпeчeння рeкрeaнтiв тa вiдвiдyвaчiв щe бiльш зрyчним тa кoмфoртнiшим вiдпoчинкoм.

Онлайн карта розроблена Департаментом міжнародного співробітництва та туризму Львівської облдержадміністрації спільно зі Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Лісівники сподіваються на свідомість мешканців та гостей області і просять завжди пам’ятати про культуру відпочинку на природі та дотримуватись діючих карантинних правил!

Закликаємо залишати після себе місця відпочинку чистими і охайними, щоб і новим відвідувачам було затишно і приємно відпочивати в лісі!

Відвідуємо у Львові Домівку врятованих тварин: місце, де лелеки не бояться людей

Мало хто знає про унікальне у Львові місце, яке розмістили у парку Знесіння по вулиці Довбуша 24. Тут є так звана «Домівка врятованих тварин» (на сьогодні це вже зоологічний відділ парку), де живуть дикі й свійські звірі і птахи, яких волонтери та зоозахисники врятували і прихистили.

Це чудова нагода зводити туди дітей, аби ті познайомились вживу із світом звірят, почути їхні історії, а також помогти закладу у розвитку. Дорослим також буде надзвичайно цікаво!

Працівники домівки ретельно слідкують, щоб ніхто не годував тварин самостійно, щоб не порушити їх збалансований раціон. Тварини доглянуті. Кожна екскурсію-прогулянка цікава та пізнавальна.

Тут є більше ста тварин. Кролики, кури, гуси, нутрія з ампутованим хвостом, папужки, черепаха, коник, сокіл боривітер, козеня, яке викупили (було лотом на аукціоні, називалося «козеня шашлик»), лисиці, лелеки, декоративні голуби та багато інших.

Віднедавна у них з’явилась маленька козуля.

Багато у домівці є і ручних тварин – морські свинки, хом’яки, фретки, декоративні кролики та навіть один великий кріль Петрик. Активісти прозвали їх “набавлені”, тому що всіх тваринок свого часу власники купували як “іграшку” для своїх дітей, а коли з ними ставало вже “нудно” – їх просто позбувались. До речі, таких звіряток можуть віддати у добрі руки за договором.

У кожного із звірят своя непроста, здебільшого, не дуже щаслива історія.

Фото: photo-lviv.in.ua

Ще один лис Фокс, якого забрали зовсім маленького, він готувався на продаж, але про нього забули, був хворий, весь в хробаках, думали не виживе, але волонтери його витягли.

Козли Борис і Бред Піт, яких викупили з забою. Кузя приїхав з Тернополя, коза Мілка. Борсук Тимофій, який зараз спить. Козуля Бембі, якого викупили на Старосамбірщині, його тримали на прив’язі в ошийнику.

Фото: photo-lviv.in.ua

У лелек в кожного своя історія. Їх тут близько 26! Першим був Кузя, потім Локі та Лакі, чотирьох підкинули в поліетиленових пакетах, Андрійко приїхав з Червонограда.

Окрім рятування та догляду за тваринами працівники домівки розповідають школярам про захист тваринного світу, чому потрібно берегти навколишнє середовище.

Завітати у домівку можна безкоштовно щодня до 20:00. Тож перед походом при можливості захопіть із собою якісь харчі для звірят, а також можна пожертвувати гроші.

Вся актуальна інформація є у них на сторінці Фейсбук Домівка врятованих тварин.

Де погуляти на Сихові? 10 затишних місць для прогулянки на Сихові

Літо та Сихів. За останні роки цей житловий масив дуже розвинувся в усіх планах, зокрема, тут створили багато нових громадських просторів та продовжують облаштовувати комфортну для мешканців інфраструктуру. Доказ того, що ці простори працюють і є важливою складовою життя, це те, що там завжди бавляться діти, розважається молодь та спілкуються дорослі. Тут ви можете покататись на роликах, скейтборді чи велосипеді.

1. Сквер Гідності – у травні 2014 мешканці Львова виступили проти капітального будівництва перед СШ №98, на території між 105 та 109 будинком проспекту Червоної Калини. Конфлікт став поштовхом до роботи над облаштуванням наявного скверу.

Серед дерев тут можна побачити сакури, липи, сливи й клени, а лавки розташовані особливо – вони круглі, тож їх конфігурація дозволяє влаштовувати різного роду заходи, ігри та зустрічі. Хоча звичайні лавки – для тих, хто хоче посидіти сам, – також є.

2. Біля проспекту Червоної Калини, 123, неподалік від кінцевої зупинки трамваїв № 8 і 4 зовсім нещодавно розкинувся сквер. Його особливість у маленьких лавках, які повернуті одна до одної, створюючи «простір для особистих розмов».

Фото: sykhiv.media

3. Стадіон біля центру водного відпочинку «Дельфін» (вул. Трильовського, 12а) стане чудовим варіантом для тих, хто любить грати футбол і волейбол, покататися тут на велосипеді чи влаштувати пробіжку також можна.

4. Сквер біля храму Зіслання Святого Духа, що на вул. Трильовського, 9а є ще одним місцем, де забуваєш про шумні дороги Львова. Тут достатньо простору для катання на роликах чи просто прогулянки і, звичайно, з настанням вечора вмикають ліхтарі.

Фото: sykhiv.media

5. Парк імені святого Папи Римського Івана Павла ІІ, лісопарк «Зубра» або «Сихівський ліс» – найбільш зелена зона на Сихові, основними породами дерев якої є дуб, сосна й чорна вільха. Це чудове місце для тих, хто шукає варіант відпочинку як на цілий день, так і на короткий проміжок часу. У березні 2016 року почалися роботи з облаштування парку ім. Івана Павла II. Через ліс було прокладено бруковану доріжку, вночі освітлювану ліхтарями, заплановано ще поперечну і кілька радіальних.

6. Проект пішохідної алеї на вулиці Вернадського один з улюблених. До реконструкції тут були абсолютно розвалені доріжки зі старих бетонних плит. А тепер тут живий громадський простір з цікавими деталями, який явно подобається людям і який навіть за рік після відкриття виглядає практично як новий.

Фото: Alexander Shutyuck

7. Сквер на вулиці Гашека реконструювали у 2019 році, там встановлено вуличні меблі, висаджено багаторічні рослини, замінено зовнішнє освітлення та встановлено поліуретанове покриття. Тут також є паркувальні стовпчики, тенісний стіл. Тут знайде для себе заняття людина будь-якого віку.

8. Ще один парк розташований за «Іскрою», біля Собору святого Івана Хрестителя на вул. Зубрівській, який простягається до вулиці Сихівської. Молоді саджанці, зручні місця, щоб посидіти і немало простору для ходьби чи активного відпочинку. Тут також знаходиться пам’ятник героям і жeртвам Чорнобиля.

Фото: sykhiv.media

9. Сквер Івана Павла ІІ біля храму Різдва Пресвятої Богородиці став одним із улюблених місць жителів Сихова. Це перший парк в Україні, створений після здобуття нею незалежності.  Щовечора вмикаються ліхтарі, тож гуляти цілком безпечно, є лавочки. Весною цей парк перетворюється на оазис із десятків сакур.

Фото: sykhiv.media

10. Навпроти скверу, про який написали вище, розташований парк ім. О. Довженка – ще один куточок для сімейного та особистого відпочинку. Влітку для дітей тут ставлять батут. Зараз напрацьовують проект реконструкції і це місце в майбутньому стане головним громадським простором для сихівчан.

За матеріалами: sykhiv.media

У Львівському музеї історії релігії відкривають підземелля для відвідування

Вже із суботи, 4 липня, підземелля Львівського музею історії релігії на площі Музейній, 1 знову відчинять браму для відвідувачів.

Час роботи підземель: з 10:00 до 17:00. Для безпеки та, дотримуючись правил встановлених на час карантину, вхід доступний з інтервалом кожні пів години для 5 осіб. Також в музеї нагадують про обов’язкові речі:

  • маску
  •  гігієну рук і кашлю
  • дотримання соціальної дистанції.

Групи з міськими екскурсоводами проходять за попереднім записом у касі музею (в групі може бути до 6 осіб (включно з екскурсоводом). Вартість вхідного квитка 30 грн.

Львівський музей історії релігії у Львові розташований у приміщенні колишнього Домініканського монастиря, що входить в архітектурний комплекс Домініканського собору. Побудований монастир був в середині XVIII століття архітектором Янов Де Вітте на місці старого католицького храму, залишки якого і зараз можна побачити в підземеллях.

Легенди свідчать, що саме тут ховалася від свого нареченого, польського воєводи Луки Гурського, княжна роду Острозьких Гальшка. А потім тут же підписаний був союз Речі Посполитої з Росією.

Сьогодні колишній Музей атеїзму — єдиний в Україні та один з небагатьох у світі, де зібрано матеріали з історії світових і національних релігій.

Експозиція Львівського музею історії релігії складається з кількох тематичних розділів: “Релігія стародавнього світу”, “Юдаїзм”, “Раннє християнство”, “Вірменська церква”, “Історія римо-католицької церкви”, “Українська греко-католицька церква”, “Православ’я в Україні”, “Протестантизм”, “Іслам”, “Буддизм”.

У фондах музею нараховується понад 50 тисяч одиниць експонатів. Серед них є такі, що мають унікальну культову, мистецьку та історичну цінність. Зокрема, велика збірка ікон XVI-XIX ст., чимала колекція Біблій (зокрема Острозька Біблія 1581 р.), релікварій св. Аронтія ХІ ст. тощо.

7 музеїв на Львівщині відновлюють роботу: перелік, графік роботи

На початку червня, 2 числа, відновлюють роботу сім музеїв Львівщини. Відвідувачів запрошують в гості, але просять дотримувати дистанції та мати медичну маску. Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомила Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького.

  • Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст. (Палац Потоцьких)
  • Музей – заповідник «Олеський замок»
  • Музей – заповідник «Золочівський замок»
  • Музей – заповідник « Підгорецький замок»
  • Музей Івана Георгія Пінзеля
  • Музей Каплиця Боїмів
  • Музей – заповідник «П‘ятничанська вежа»

Графік роботи: Вівторок – п’ятниця із 11.00 – 17.00 год. У суботу – неділю із 10.00 – 18.00.

Каси зачиняються за 30 хв. до закриття музею. Каса в Золочівському замку зачиняється за 1 год. до закриття музею.

Правила поведінки:

  • Вхід на територію та в приміщення тільки за умови використання відвідувачами респіраторів без клапанів видиху або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно.
  • Дотримання дистанції не менше ніж 1,5 метра. Уникайте скупчень.
  • Екскурсійні групи максимальною кількістю 10 осіб.

 

Як біля Львова дослідники розбудовують найбільший радіотелескоп Європи

З чим для вас асоціюється Золочів на Львівщині? Із Золочівським замком, якому вже 600 років? З нобелівським лауреатом Роалдом Гоффманом, який родом з Золочева чи просто місто, крізь яке ви проїжджаєте, прямуючи на Тернопіль? А може з потужним центром космічного зв’язку та досліджень, який за 5,5 км на північ від міста Золочів!?

Журналіст ІП «Діло» Юрій Мартинович розповів про справжню наукову перлину Золочівщини, про яку загал знає геть мало. Більше того, серед місцевих людей ходять різні легенди про радіацію від антен (насправді, радіаційний фон у Львові більший), чи про 15-поверховий бункер з тунелями, які тягнуться ледь не до Львова. Та все це вигадки з часів СРСР, коли до об’єкту було годі підступити.

Центр космічних досліджень і зв’язку в Золочеві (в народі «Азимут») розташований у мальовничій місцині серед кілометрів полів та лісів. Довкола нього тиша і спокій. Та на теперішній час – це найбільший подібний об’єкт в нашій державі (з окупацією Росією Криму, Україна тимчасово втратила більший центр поблизу Євпаторії). Центр у Золочеві складається з двох потужних антен, які з’явилися ще за радянських часів. Вони були інформаційним вікном всього СРСР у західний світ.

Фото: VargaA / Wikipedia

Коротка історія

25-метрову антену КТНА-200 поставили у середині 70-х років минулого століття у рамках програми міжнародного співробітництва «Союз-Аполлон» (співпраця радянських космічних науковців з американськими). Але першочергово антена дозволяла мати прямий урядовий канал зв’язку між Москвою та Вашингтоном, а вже далі здійснювати міжнародні телекомунікації через супутники системи «Інтелсат». Тобто завдяки цій антені могли не лише говорити Брежнєв з Картером, чи Горбачов з Рейганом, але і прості радянські люди дивитися наживо, для прикладу, хокейні матчі між збірними СРСР та США, або весь світ міг спостерігати, як «мішка» покинув стадіон і полетів у небо під час літніх Олімпійських ігор 1980 року.

У 1986 році 25-метрова антена перестала бути самотньою. У центрі зв’язку постала нова, ще більша 32-метрова! На відміну від антени КТНА-200, яка була суто радянською розробкою і свого часу стояла на науково-дослідному кораблі «Юрій Гагарін», MARK-4B збудували японці. 32-метрову антену розробила японська компанія NEC, а вже на місці радянські спеціалісти склали її докупи. Завданням антени був зв’язок у південно-східному напрямку – Індія, Китай і так далі.

Що ж сталося з антенами зі здобуттям Україною незалежності? До 2017 року, практично нічого не відбувалося. Антени були частиною Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. На початку 90-х, антени продовжували виконувати свої функції, однак із розвитком оптичного волокна, прокладання трансатлантичних магістралей та загальним розвитком техніки, потреба у такому типу зв’язку відпала і стала економічно не вигідною. Більше того, для трансляцій через супутники почали використовувати стандартні 7-метрові антени. Тому дві великі антени все менше застосовувалися у роботі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Для прикладу, на початку 2010-х 25-метрова антена займалася трансляцією радіо FM Галичина.



Від радіо і телебачення до космічних завдань

Все змінилося з початком військової агресії Росії на Сході України та окупацією Криму. Після втрати парку космічних антен поблизу Євпаторії, постало питання про відновлення роботи Центру далекого космічного зв’язку. 2,5 роки бюрократичної тяганини, суперечок з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, який мав (чи не мав) свої плани стосовно антен біля Золочева, і у 2017 році вони офіційно увійшли до Державного космічного агентства України, до Національного центру управління та випробування космічних засобів. З того часу з антенами відбуваються разючі зміни – їх модернізують і роблять з них величезні радіотелескопи, які займатимуться дослідженням далекого космосу. Стежать за оновленням та займатимуться експлуатацією українські військові у відрядженні.

Цікаво, що Національний центр управління та випробування космічних засобів постав на основі ракетних військ. У 1996 році Україна відмовилася від ядерної зброї, тому військові, які займалися їх обслуговуванням, стали частиною Державного космічного агентства і є у «відрядженні» у центрі досліджень. Тобто ці військові – це, по суті, науковці з армійським вишколом.

Начальник Центру космічних досліджень та зв’язку у Золочеві Національного центру управління космічних засобів державного космічного центру України Віктор Ожинський служив біля Євпаторії. У 2014 році він, як і інші українські дослідники, змушений був покинути це місце. З 2017 року військовий фахівець у відрядженні працює на базі біля Золочева.

«Коли ми прибули сюди, то будівля була у напіврозваленому стані: ні води, ні каналізації. Було страшно зайти. Але почали відбудовувати, відмивати все, ремонтувати і робити умови праці належними. За ті декілька років, які тут, то зробили набагато більше, ніж за 20 років у центрі у Криму. Ми тут у відрядженні для виконання певних спеціальних завдань. Вони не є суто військовими, але не є і цивільними. Така специфіка. Однак розповісти про ці завдання ми не можемо, вони є секретними», – каже Віктор Ожинський.

Ситуація зараз та “спілкування” з космосом

Центр у Золочеві є напівзакритим об’єктом. Тобто просто прогулятися там не вийде. Він під охороною. Та для науково-освітніх проєктів тут завжди відкриті двері.

«Ми закриті для справ суто військових. А з приводу наукових досліджень, освітніх чи гуманітарних проєктів, то ми повністю відкриті. До нас приїздлять учні зі шкіл і ми проводимо невеликі семінари. Всі ініціативи від місцевих та місцевої влади намагаємося підтримувати. Бо важливим є цивільно військове співробітництво», – розповідає Віктор Ожинський.

У вересні минулого року відбулася масштабна благодійна акція, до якої залучили Центр космічних досліджень і зв’язку в Золочеві. Тоді було оцифровано та відправлено 100 тис. дитячих малюнків у далекий космос! Їх малювали діти зі всієї України. Малюнки у вигляді радіосигналу і досі летять на планетарну систему TRAPPIST-1, яка на відстані 41 світловий рік від нас. Це ряд планет, на яких, можливо, є життя… Військові у відряджені самі змонтували власними силами передавач, щоб зробити таку одноразову акцію. Зараз передавач розібраний, оскільки основне завдання антени – це приймати сигнали.

32-метрова MARK-4B Фото: Юра Мартинович

«Коли ми прийшли сюди, то антени механічно працювали, але ніде не були задіяними. На даний момент відбувається процес модернізації 32-метрової антени. MARK-4B називатиметься Радіотелескоп-32. Відновлюється поворотна система, та приймачі. Хочемо її оновити до сучасного стану. Зараз все у дослідній експлуатації. Експлуатуємо, досліджуємо, модернізуємо разом із науково-дослідницькими українськими інститутами з різних міст, які зараз налаштовують надточну апаратуру. Перший етап модернізації завершився. Зараз починається дослідна експлуатація. Ми починаємо досліджувати те, що вони модернізували. На скільки воно правильно, шукати недоліки. У перспективі і планах включити антену у європейську систему радіотелескопів», – розповідає начальник групи космічного зв’язку майор Олександр Салівончик

Цікаво, що вже зараз 32-метрова антена MARK-4B під Золочевом є потужнішою за 72-метрову, якою користувалися у Криму. Оскільки сучасні підсилювачі та розробки українських вчених, які вмонтовані в антену, дають більші можливості.

Найбільший радіотелескоп Європи

Чому європейцям може бути цікаво включити цю антену у свою систему? Оскільки чим більша відстань між радіотелескопами, тим більшу площу охоплення вони покривають. Більше того, 32-метрова антена може стати найбільшою у Європі.

«Після завершення модернізації – це буде найбільший радіотелескоп у Європі! Подібні телескопи у Європі є, але вони однодіапазонні. Один приймач одного діапазону. А у нас планується багатодіапазонний. Буде одночасно декілька приймачів ловити сигнали з далекого космосу», – каже Олександр Салівончик.

У планах до кінця року завершення тестування 32-метрової антени. За словами Віктора Ожинського, вчені з Європи зацікавлені у включені нашого радіотелескопу у свою систему, однак не спішать фінансувати, оскільки вкладають гроші у проєкти країн ЄС. Відповідно, модернізація відбувається за кошти України.

«Наразі цей проєкт більш іміджевий для нас, але також важливий і для національної безпеки. Бо є національні інтереси країни у космосі. Україна завжди позиціонувалася, як космічна держава. Тому цей проєкт – це маленький крок, щоб нашу країну підняти в очах світового товариства», – говорить Віктор Ожинський.



MARK-4B (Радіотелескоп-32) повертається на 1 градус за 3 секунди. Коефіцієнт використання поверхні близько 75%. Це дуже багато. Комп’ютер наводить її на відповідну точку в небі і точність спрямованості є десятитисячна градуса! Тобто це надточна багатотонна машина, яка може підслуховувати за зірками за мільярди мільярдів кілометрів від нас.

MARK-4B Фото: Юра Мартивнович

Що ще зможе робити ця антена після модернізації? Все залежить від поставлених завдань. Чи зможе вона визначити запуски ракет з ядерними боєголовками? Військові у відряджені кажуть, що все можливо і залежить знову таки від задач, які будуть поставленні.

Старша ж «сестра» 32-метрової антени, 25-метрова радянська, наразі, лише чекає змін. Цього року має стартувати програма з її модернізації і перетворення на потужний радіотелескоп. А поки що тут лише прибирають «авгієві конюшні», які перейшли у спадок. Відвідавши обидві антени, можна наочно побачити перебудову одної, та наразі застій іншої.

Висота радянської антени близько 50 метрів, а вага – сотні тонн. Вона виглядає більшою за 32-метрову японську, оскільки розміщена на багатоповерховій будівлі. Свого часу на кожному поверсі були різні структури, від дослідницьких до КГБ у кімнаті №303, які займалися зв’язком СРСР зі світом. Вся техніка досі робоча, але давно застаріла. Можна навіть побачити старі сенсорні екрани радянського зразка, які потім позабирали. Бо, кажуть, коли науковці не мали, що робити, то підводити до сенсорних кнопок маленьку напругу і били один одного струмом. Така от розвага.

Тішить те, що центр живе і розвивається. Є охочі працювати та робити дослідження під українським прапором. Тому у майбутньому, можливо, саме наші дослідники знайдуть нові планети, на яких, імовірно, може бути життя, або навіть зловлять сигнал від позаземних цивілізацій, як у фантастичному фільмі «Контакт» (1997 року)? Хто знає, все може бути. А наразі військові у відрядженні все краще обживаються на новому місці і роблять центр придатним для роботи чим більшої кількості зацікавлених вчених, компаній та міжнародних співтовариств.

«До 2014 року всі казали, що ми не потрібні і переведуть нас у цивільних, але після 2014 року – стали враз потрібними. Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова готує молодих кадрів, є позитивна динаміка, збільшується зацікавлення серед населення до нашої роботи. Адже це шанс робити щось дійсно унікальне та важливе у перспективі для всього світу», – підсумовує Віктор Ожинський.