19 стінописів Львова, які варто побачити (фото)

Іноді здається, що знаєш місто, поки не починаєш його відкривати із іншої, незвичної сторони…

Lviv WallKing покаже місто крізь призму вуличного мистецтва.

Вуличне мистецтво та графіті — чи є їм місце поміж старовинних будівель та історичних пам’яток? Давайте дізнаємося!

Розпочинаємо з пл. Старий Ринок і рухаємося в сторону Підзамче…

“Спектр”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.

Автор малюнку: Андрій Савчишин, молодий художник, що тільки розпочинає свою творчість на великих поверхнях.

Тема стінопису перетинається із циклічністю в житті. Зокрема, автор зобразив пружинку-іграшку, яка встигла не так давно побувати на піку популярності і тепер, по суті, забута. З іншої сторони, зображено руки — фрагмент відомої, класичної фрески.

вул. Чорноморська, 3

“Споглядання”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.

Автор: Taras Arm.

Художник заклав ідею співіснування в одному просторі та важливості помічати один одного у таких умовах, знаходити компроміс. Малюнок виконаний в притаманній авторові техніці із використанням образу птаха, як засобу більш зрозумілому для глядача.

вул. Сянська, 4

“Точка фокусування”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.

Автор: Dilk.

Автор підіймає питання самоідентифікації особистості. Обличчя персонажа, зображеного на малюнку, ховається під площинами (алюзія на візуальний шум), якому так легко піддається кожен. Головне послання — спробуйте знайти себе в потоці непотрібної інформації.

вул. Сянська, 9

“Взаємодія”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.

Автор: Feros.

Автор зображає постать людини та дерево, які тісно переплітаються, створюючи загальний образ. Постать людини у цьому муралі символізує дерево, постає перед нами як індивідуальність та виступає синонімом особистості. Для художника дерево перестає бути окремим об’єктом, набуває властивостей оточення та стає частиною саду. Таким чином автор проводить аналогію між містом та людиною, яка є її невід’ємною частиною.

Художник проводить паралелі між великим і малим, підкреслюючи взаємозв’язок об’єктів та їх вплив один на одного. Незначний вплив людини може мати великі й непередбачувані ефекти будь-де в іншому місці та в інший час. Саме так у даному малюнку генерується зв’язок, у якому людина є частиною міста, місто частиною країни, як країна частиною світу.

вул. Кн. М. Удатного, 4

Сходи бібліотеки ім. Л. Українки

В 2015 році на запрошення керівництва бібліотеки команда художників прикрасила сходи. Кожен художник розмалював свою частину у власному стилі.

Цікавий формат та спосіб сприйняття малюнків.

Автори: Arm, Trice, Cash, Alien, Feros, Feno, Krab.

вул. Мулярська, 2а

“Ідея”

Цей диптих було створено в 2015 році в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2015». Кожна ідея з чогось починається. Художники зобразили цей початок у вигляді точки, від якої розповсюджуються лінії, площини, форми, текстури та інші образи, що символізують необмежений потенціал, до якого може розвинутися будь-яка ідея.

Автори: KickitArt Studio (Taras Arm, Keno, Dilk)

вул. Мулярська, 3

Арт-об`єкт

Малюнки створенні в рамках графіті-фестивалю «Алярм». Подія відбувалася вперше у Львові в 2015 році і передбачала створення графіті-полотна за участю кількох десятків художників зі всієї України та перетворення кількох інженерних споруд в місті на вуличні мистецькі об`єкти. Організатори фестивалю надали усі поверхні споруди для творчості кількох художників — Андрій Горбаль(Луцьк), Микита Осередько (Viska) та Дмитро Ткаченко (Tabu). Абстрактні образи покликані розвивати у глядача фантазію та власну інтерпритацію побаченому.

пл. Св. Теодора

Абстрактна композиція

Стінопис був створений у 2014 році в рамках групового показу EUROPEJSKA FUNDACJA KULTURY MIEJSKIEJ & Brain Damage Gallery, що проходив у Парижі, Берліні, Батумі, Львові, Києві, Мінську, Любліні та Стокгольмі. Автор згадує період, коли створювався малюнок. « — Це був тривожний час, початок війни з Росією, усі навколо про це говорили. І я подумав, я повинен створити дещо дуже позитивне для кожного у Львові.»

Автор: Бартек Свьонтецький (Pener).

пр. В. Чорновола, 29

Львівська вулична галерея

Львівська вулична галерея — це новий формат показу вуличного мистецтва на вулицях Львова. Галерея покликана налаштувати діалог між вуличними художниками та мешканцями міста, дати можливість художникам показати власну творчість на високому рівні, а перехожим оцінити сучасне мистецтво. Експозиція буде постійно змінюватися та генерувати нові ідеї і концепції.

Галерея створена у 2015-му році в рамках урбаністично-культурного проекту «Майстерня міста», який, в свою чергу, став можливим завдяки плідній співпраці Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та Львівської міської ради.

вул. Замарстинівська, 29

“Дитячі ігри”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.

Автор: Keno.

Торець будинку “дивиться” на дитячий садок, тому автор вирішив звернутися до теми дитячих іграшок, що втрачають свою актуальність в умовах великої кількості ігрових пристроїв. Актуальна тема для локації та чудовий образ у міському середовищі.

вул. Гайдамацька, 4

Мистецька взаємодія

Малюнок створений в рамках проекту «Ревіталізація Підзамче». Це були перші кроки співпраці міської влади та вуличних художників у 2013 році.

Поєднання стилів за класичним графіті-принципом.

Автори: Feros, Arm, Mate, Nais, Viska.

вул. Жовківська, 2

“Дерево”

Малюнок створено в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2016» («Вуличне мистецтво для дітей»). Метою, яку поставили перед собою учасники проекту, є покращення умов простору, де проводять час наші діти. Адже оточення сильно впливає на розвиток, свідомість, настрій та формування особистості.

Автор: Метелін Денис (Prime).

вул. Б. Хмельницького, 93

Перший стінопис

Малюнок створено в рамках проекту «Ревіталізація Підзамче» у 2013 році. Перший спільний проект міста та вуличних художників. Перша цеглина у фундаменті подальшої плідної співпраці. По суті, це перший мурал у місті в плані вуличного мистецтва. Перші сміливі експерименти на стіні. За принципом графіті-поєднання — кожен художник працював в своєму стилі, створюючи свою частину, вписуючи її в загальну композицію. Не обійшлося і без графіті-шрифтів, які розмістилися внизу композиції.

Автори: Arm, Rust, White, Tonek, Nais, Pedro, Feros, Dilk, Keno, Viska.

вул. Підзамче, 4

Кіт на стіні

Малюнок створенний в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2016» і називався — «Вуличне мистецтво для дітей».

Автор малюнку — Андрій Присяжнюк (And) із Луцька. Традиційно для себе та спеціально для дітей, зобразив стильного кота.

вул. Донецька, 22

Графіті фестиваль — The MARVELous day `15

Графіті-полотно створене в рамках графіті-фестивалю — «The MARVELous Day» у 2015-му році та присвячений Дню народження художника і Сум — Marvel, що завітав тоді до Львова у гості. Фестиваль відбувався взимку і це було справжнє випробування для учасників. Навпроти стіни — дитячий садок, а збоку – школа. Керівництво обох закладів надихнулося малюнками і вирішили запросити художників попрацювати у їх навчальних просторах у майбутньому.

Учасники події — Feros, Tabu, Open, Dilk, Feno, Def, Mank, Marvel, Arm, Rain, And, Saint, Sid, Weak, Saint, Viska, Wkar, Кущ, Martyr, Alien, Ash.

вул. К. Скидана

Соціальна гравітація

Автор: Сергій Радкевич (Львів).

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів — ‘Lviv WallKing’.

Образи малюнку асоціюються із спортивними змаганнями та гравітацією. Цим поєднанням автор звертає увагу на тему умов гри в соціумі та їх дотримання. Деколи важко переступити через себе, розуміючи, що ти обрав певну роль в суспільстві і тепер повинен дотримуватися правил гри.

вул. Жовківська, 49а

Птахи

Ще один проект реалізований в рамках «Ревіталізація Підзамче» у 2014-му. Художники вирішили зобразити птахів у власній техніці та в одинаковій палітрі.

Учасники — Dilk, Mate, Keno, White, Arm, Tabu, Brat, Viska.

вул. Я. Остряниці, 26

Свобода

Розпис «Свобода» було народжено у співпраці 5 художників (Тарасом Arm, Володимиром Keno, Віталієм Dilk, Сергієм Feros та Дмитром Tabu).

Робота з’явилася в 2014 році завдяки перемозі проекту у конкурсі, проведеному ініціативою «Інститут міста».

вул. Заводська, 39

Галерея під відкритим небом «Фарбований лис»

Територія заводу «РЕМА», де перебуває «Фарбований лис», поступово перетворюється на галерею під відкритим небом. По всій території заводу можна знайти малюнки від вуличних художників.

вул. Заводська, 31 (РЕМА)

Автор – Taras Arm, unexploredcity.com

ТОП-7 місць у Львові для зимових прогулянок

032.ua пропонує добірку казково гарних взимку локацій, куди можна запросити на прогулянку кохану людину, або ж влаштувати сімейний променад.

Піскові (Алтайські) озера

Невеликий парк у Франківському районі міста, розташований на вулиці Гординських (між вулицями Коновальця, Рудницького та Генерала Чупринки). Тут можна сховатись від міського шуму та насолодитись зимовою атмосферою.

Стрийський парк

Цей парк уже давно заслужив звання улюбленого місця відпочинку львів’ян. Взимку тут особливо гарно.

Шевченківський гай

Для сімейних прогулянок якнайкраще обрати саме скансен просто неба. Атмосфера і безліч атракцій — не залишать байдужими усіх членів родини, а особливо, дітвору.

Парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького

Окрім чудових зимових пейзажів, тут майже кожного вікенду проводять різноманітні заходи. У парку також не бракує зимових розваг.

«Високий Замок»

Насолодитись пейзажами зимового міста можна сповна на «Високому Замку». Тут є дві тераси, з яких можна спостерігати неймовірні панорами Львова.

Парк ім. Івана Франка

Затишні алеї парку — чудове місце для прогулянок удвох чи роздумів наодинці.

Парк «Знесіння»

Взимку тут можна згаяти час, прогулюючись тихими алеями та милуючись красою дерев.

ТОП-10 містичних місць у Львові та області

Більшість львів’ян та гостей міста знають про пишну архітектуру Львова, його кав’ярні, переповнені ароматами напоїв та смаколиків, легенди про визначних людей та цікаві місцини.

Сайт 032.ua пропонує поглянути на інший, містичний Львів та його околиці й ознайомитися з незвичними історіями про відомі місця.

Личаківський цвинтар

(Фото: Павло Паламарчук, УНН)

Львівський музей-некрополь «Личаківський цвинтар» – це найстаріше кладовище в Європі, площею 40 гектарів, де знайшли свій останній пристанок визначні особистості різних часів. Виділяється цей цвинтар і незвичними надгробками, серед яких — багато творінь відомих скульпторів і архітекторів.

Історія музею починається з 1786 року та поєднує у собі історичні факти з містикою. Так, дехто запевняє, що зі сторони вулиці Мечникова можна помітити жінку в чорному одязі і без обличчя, яка полюбляє гуляти вздовж цвинтаря вночі. Також є люди, упевнені в тому, що місце поховання єпископа Миколая Чарнецького має здатність зцілювати хворих.

Часто на алеях львівського некрополя помічають закохану пару привидів: Артура Гротгера та Ванду Монне, кохання яких розділила смерть. Чоловік страждав на туберкульоз, що й призвело до загибелі. Згодом небіжчика поховали саме на цьому цвинтарі, а в труну поклали перстень Ванди, яка постійно приходила на його могилу, аж до самої смерті.

Світовидове поле

(Фото: Фотографії старого Львова)

У кількох хвилинах від Високого Замку, мандруючи стежками Кайзервальду, можна знайти містичну галявину — Світовидове поле. Частина істориків переконує, що це – сакральне місце давніх слов’ян, які ототожнювали Світовида із сонцем та вважали його наймогутнішим у пантеоні, а відтак, спорудили на горі, знаній як Баба Род, капище на його честь. Біоенергетики впевнені, що тут і досі можна відчути неймовірну енергетику, яка здатна лікувати недужих.

Лиса Гора

(Фото: Роман Працьовитий, Panoramio)

Неподалік Високого Замку розташована Лиса гора, або гора Лева. Згідно з переказами, король Лев збудував тут замок, який згорів 1340 року, під час битви з поляками. Пожежа випалила частину гори, на якій більше нічого не росло. Згодом цю місцину облюбували для шабашів та забав місцеві відьми, чорти та різна нечисть. Вважається, що львів’яни, які заблукають у тих місцях вночі, будуть обдурені та одурманені силами зла.

Підземелля Львова

(Фото: Капітолій)

Старий Львів стоїть на автентичних підземеллях, які мереживом розходяться від храмів та церков. Цікавими є підземелля Церкви Преображення Господнього, яку заклали на початку 18 століття представники ордену тринітарійців, котрі займалися тим, що викуповували християн із неволі в ісламських країнах, забирали їх до себе; при церкві також робили поховання.

Підземелля костелу отців Єзуїтів (храм св. ап. Петра і Павла) бачили світ ще у 13 столітті і слугували свого часу мурами княжого міста. Трьохрівневі підземелля церкви ховують у собі залишки побутової кераміки, фрески та навіть різьблений саркофаг архиєпископа Миколи Вижицького. Містики ситуації додає те, що у саркофазі ніхто так і не був похований.

Підземна територія Домініканського монастиря вважається однією із найстаріших і наймістичніших. Окрім того, що це, за припущенням деяких істориків, була частина палацу князя Лева, тут ще був зал із шибеницею та жив монах-відлюдник, привида якого бачили окремі особи навіть у наш час.

Цитадель

(Фото: 032.ua)

Містичним місцем однозначно є парк навколо львівських фортифікаційних споруд. «Цитадель» розташована на піках трьох гір — Шембека, Познанської та Жебрацької. Попри озеленені доріжки для прогулянок та елітний готель, це місце відоме як дохристиянськие капище (за австрійських часів тут провели розкопки та знайшли кілька кам’яних баб) та військові бастіони (споруджені у 17 столітті та згодом удосконалені).

Укріплення на Цитаделі витримали Першу світову війну та прихід більшовиків, з початком Другої світової її перетворили на бойову зону, а згодом — на концтабір «Шталаг-328», де німці утримували та вбивали полонених. Тіла небіжчиків поховані у безіменних братніх могилах на прилеглих територіях, де ніхто так і не наважився проводити розкопки.

Львівська Ратуша

(Фото: we.org.ua)

На Ринку (центральній площі міста) розташований осередок міської влади – Львівська Ратуша, де, за легендами, понад 400 років тому завівся привид. Пов’язано це, нібито, з тим, що колегія львівських лавників халатно поставилась до справи та засудила на смерть невинного чоловіка. Згодом помилку помітили та знайшли реального зловмисника, але було вже запізно. З того часу, ночами у головній будівлі міста можна помітити чорну труну, яка літає коридорами і є пересторогою та нагадуванням для суддів і можновладців, які ведуть неправедні справи.

Львівський вокзал

(Фото: 032.ua)

У середині 19 століття, 1861 року, Львів урочисто приєднався до переліку міст, де є залізниця, запустивши маршрут до Перемишля. Це був перший залізничний маршрут на території сучасної України. Втім, уже за кілька років, на коліях поблизу міського вокзалу, зафіксували незвичні явища: загадковий «зайвий» потяг їздив не за графіком та не був внесений до реєстрів.

Пасажири одного з тогочасних поїздів, який прямував до Відня, також пригадували неймовірну історію, коли на колію Львівського вокзалу з різних напрямків почали прибувати два поїзди: один звичний, за графіком, а інший — нікому не знаний, сірий та швидкий, як вітер. З вікна останнього було видно личину нечисті, яка жахливо сміялась. І ось, за мить до зіткнення, сірий потяг розчинився в пітьмі. Відтоді, нікому так і не пощастило помітити потяг-привид зблизька, але подейкують, що на львівських коліях досі можна почути звук примарного гудка.

Олеський замок

(Фото: UA Modna)

За межами Львова, у смт Олесько, розташувався замок, перша згадка про який датується ще 14 століттям. Один із найстаріших українських палаців височіє на пагорбі та приховує чимало цікавого за своїми кам’яними стінами. Так, із цією спорудою пов’язують історію монаха-капуцина, який жив у замку, але полюбляв навідуватись до жінок із сіл неподалік. За його походеньки, інші монахи замурували ловеласа у стіну без їжі та води, а після його смерті, замком почав блукати привид у монашому одязі.

Екскурсоводи у Олеському замку не забувають нагадувати відвідувачам і про нещасне кохання доньки колишнього власника палацу Івана Даниловича — Марціани та Адама Жолкевського, які з горя покінчили самогубством, а їхні душі досі гуляють коридорами будівлі.

Підгорецький замок

На Бродівщині, у с. Підгірці є замок, датований 17 століттям, який приховує страшну таємницю, пов’язану з привидом жінки у білому. Спершу будівля поєднувала у собі функції аристократичного палацу та бастіонних укріплень; у часи Першої світової війни тут дислокувались військові, а 1949 року – облаштували санаторій для хворих на туберкульоз.

Пацієнти стверджували, що по ночах бачили привид жінки у білому одязі та з чорним обличчям. За легендою, це — душа вбитої Марії, молодої дружини аристократа Вацлава Жевуського, яку той замордував власноруч, через ревнощі, а її тіло замурував у стінах замку.

На початку 2000-х, при підготовці реставрації будівлі, фотографи зафіксували на світлинах при вході у підземелля прозорий силует людини. А у 2010 році тут вирішили провести відому українську телепередачу «Битва екстрасенсів», усі учасники якої заявили, що відчувають там присутність духів.

Згодом Підгорецький замок відвідали фахівці з авторитетної американської дослідницької групи «Мисливці за привидами», які також підтвердили цю інформацію.

Чортова скеля

Своєрідну межу між Львовом та Винниками формує мальовничий лісовий заказник, частиною якого є містична гора Чортова скеля. Давні перекази свідчать, що колись давно нечисть несла над Львівщиною великі камені та розсипала їх, так і утворилась Чортова скеля.

Археологи ж запевняють, що на цій території знайшли залишки побуту ще часів короля Данила. Свого часу ця гора слугувала одним зі спостережних пунктів, аби вчасно сповіщати про напад ворога. А історики переконані, що у 8 столітті тут був поганський замок, який заодно слугував і оборонною спорудою.

Натомість, місцеві мешканці приписують скелі різні властивості: оберега, який не дає граду та бурі знищити місто; а також місця, де збираються на шабаш відьми, чорти та інша нечисть.

Де на Львівщині покататися на лижах. Гірськолижні курорти області

Управління туризму та курортів Львівської ОДА оприлюднило інформацію про гірськолижні курорти Львівської області, де всі охочі можуть весело й активно відпочити.

Славське, Сколівський район

Це один з найбільших гірськолижних центрів України, відомий далеко за її межами, місце тренування національної збірної. У Славському функціонує 7 гірськолижних зон, на яких діють 17 лижних трас, два канатно-крісельний та 16 бугельних витягів з  пропускною здатністю близько 7 тисяч лижників на годину. Основні лижні траси прокладені на схилах гір Тростян, Погар, Кремінь, Менчіл, Варшава.Славське має досить розвинену інфраструктуру зимового відпочинку. Крім катання на лижах і сноуборді, можна покататися на санках, снігоходах і запряжених кіньми санях. Тут надають послуги прокату лижного спорядження, бази відпочинку, готелі, пансіонати, приватні садиби, ресторани, кафе, бари, де почастують стравами справжньої карпатської кухні, а трав’яні чаї з медом та гаряче вино з приправами та корицею не залишать нікого байдужим. Після снігових розваг поновити сили можна в лазнях і саунах або відвідати спа-центри. Любителі цікавого дозвілля можуть зіграти в більярд, боулінг або відвідати дискотеку.

г. Тростян (1235 м) – найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, що розташований на відстані 2 км на захід від центра Славського та є частиною гірського хребта Звинів Стрийсько-Санської верховини.

Відстань від Львова 138 км.

Гірськолижні траси: 7, довжиною близько 1300 м різного рівня складності;

Витяги: 1 – крісельний, 7 – бугельних, бебіліфт.

На даний момент працює лише один підйомник – Центральний.

Крісельна дорога в 2 боки – 180 грн до 10 січня, 150 грн до 28 лютого + застава за картку 30 грн. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн (+ застава 30 грн). Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

г. Погар розташована в центрі села Славське. На горі є траси, одні з найдовших, довжина яких сягає 1600 м. Також є прокат спорядження та тюбінг-парк, початківцям можна скористатись послугами кваліфікованих інструкторів.Поблизу підніжжя гори облаштована автомобільна стоянка, що є дуже зручно для туристів, які приїхали покататись на лижах в цю місцевість.Також організовані харчові пункти (столики та кіоски), де можна скуштувати смаколики та гарячого вина.

Гірськолижні траси: 3, довжиною близько 1600 м.

Витяги: 1 новий парно крісельнийвитяг, з утепленими сидіннями, довжиною 1200 м (виробництво Австрія); 1 бугельний витяг (600м) і 2 дитячих по 150 м (бебіліфт).

Виходи під снігові пушки: 8шт.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов. Уточнювати за тел.: 0677226155; 0677226177

Ціна 1 підйому – 30 грн; півдня катання – 200 грн; повний день (9.00-16.45) – 300 грн. Для дітей від 6 років – 50% знижка, дітям до 6 років – безкоштовно. Оглядовий підйом без спорядження: дорослий – 60 грн; дитячий – 40 грн.

г. Кремінь – гора в Карпатах поблизу міста Славське, на якій є відома серед початківців гірськолижна траса «Політехнік» (Політех). Ця траса є відмінним місцем для навчання катанню на лижах та відпочинку з дітьми. На схилах гори є 2  бугельні підйомники: Політехнік (НУ «Львівська політехніка») довжиною 600 та ФМІ (Фізико-Механічний Інститут ) довжиною 1000 м. Самі схили гори мають довжину від 600 до 900 метрів, та ширину 100-160 метрів, перепад висот 180-200 метрів. На самій горі можна взяти на прокат гірськолижне спорядження, купити їжу в кіосках та скористатись послугами інструкторів

Підйом на машині УАЗ або на бугелі на гору – 12 гривень із людини.

Години роботи: з 09:00 до 16:45

Чим добратися: потяги в напрямку Ужгорода (зупинка ст. Славське), електричка Львів – Мукачево; автобуси Львів – Славське, Ужгород, Стрий. Власним транспортом трасою Київ–Чоп.

Координати для GPS: 48° 50′ 0″ N, 23° 27′ 3″ E, 48.833333°, 23.450833°.

с. Волосянка, Сколівський район

Невелике село Волосянка розташоване в Сколівському районі Львівської області за 8 км від відомого гірськолижного центру. До курорту Волосянка є зручний під’їзд, а на самому курорті – двокрісельний підйомник.

Відстань зі Львова:145 км.

г. Високий Верх прокладено понад 9000 м. гірськолижних трас різного рівня складності – сині (прості), червоні (середньої складності) та чорні (складні). Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Крісельний витяг ТК «Захар Беркут», встановлений в 2005 році і є найдовшим в Україні. Нижня (привідна) станція витяга розташована при в`їзді на територію комплексу поблизу корпусу готелю, а верхня (обвідна) станція – на вершині г. Зворець. Крім кінцевих станцій, біля відмітки висоти 1075 м функціонує проміжна станція підсадки.

Вартість пропуску на підйомник на цілий день (9.00-16.30) – 350 грн (дорослий), 180 (дитячий); у вихідні та святкові дні – 400 гривень (дорослий), 200 (дитячий). Оглядова поїздка на підйомнику без спорядження для дорослого – 80-100 грн, для дітей – 50-70 грн.

Години роботи: з 09:00 до 16:30

Чим добратися: залізницею до станції Сколе або Воловець, далі – автобусом або таксі. Власним автомобілем: до Славського, далі до Волосянки.

Координати GPS: 48.780726569520844, 23.427271842956543, 48°46’51” 23°25’38”

г.Ільза

Спуски: 1 траса довжиною до 750 м,  низького рівня складності;

Витяги: 1 бугель довжиною 750 метрів

Години роботи: з 09:00 до 17:30, нічне катання – під замовлення.

Вартість абонемента: 250 грн/день

На гору Ільза також веде ознакований лижний туристичний шлях (траса шляху: смт Славсько – гора Ільза – с.Волосянка). Протяжність самого маршруту в один бік – 8,7 км. Він розрахований на активних туристів, які полюбляють піші мандрівки чи лижні походи.

с.Тисовець, Сколівський район

Цей гірськолижний курорт у Карпатах, оточений хвойним лісом, розташований на висоті 1017 м над рівнем моря. Населений пункт Тисовець був колись відомим як центр зимових видів спорту міжнародного значення. Тут довго тримається сніговий покрив. Ширина трас досягає 30-60 м. В Тисовці прокладені траси для бігових лиж, біатлону, могулу, фрістайлу, сноуборду, сноутюбінгу. Тут можна покататися на санках, є лижні трампліни. Спуски круті, проте для новачків є окрема траса. Працює прокат лижного спорядження, надаються послуги інструкторів.

Відстань від Львова 140 км.

Наразі на території гірськолижного курорту проходить капітальний ремонт. Взимку буде працювати один витяг для підготовлених людей, спец-слалом. Новачкам, або сім’ям з дітьми поки що не варто приїжджати.

Відкриття сезону: березень 2018р.

с.Орявчик, Сколівський район

Розташований курорт на території заповідника «Сколівські Бескиди» недалеко від траси Київ–Чоп. Включає в себе два гірськолижних центри – комплексу відпочинку «Звенів» та комплексу відпочинку «Орявчик». На схилах гір прокладені траси для початківців, середнього та складного рівня. Гірськолижний курорт в Карпатах Орявчик, витяги є на гірськолижному комплексі «Звенів» і готельному комплексі «Орявчик». Підходять любителям сноуборду.

Відстань зі Львова:136 км.

Траси:комплекс «Орявчик» має 2 траси середньої складності по 450 м кожна для початківців та дітей; комплекс «Звенів» має 4 траси довжиною від 400 до 1400 м для лижників та сноубордистів. Верхні 400 м траси більш складні, далі траса переходить у плавний спуск. Також тут є траса для сноутюбінгу (катання на надувних санках) довжиною 100 метрів.

Витяги: на лижному комплексі «Звенів»: бугельний  (960 м), бугельний (960 м), бугельний (350 м), витяг для сноутюбінгу (100); у готельному комплексі «Орявчик»: бугельний (400 м).

Чим добратись: залізницею до станції Сколе будь-яким потягом в напрямку Ужгорода, далі на таксі, маршрутним автобусом або за попередньою домовленністю з власниками готелів. Автомобілем треба їхати по трасі Київ–Чоп до с. Козьова, тоді на с. Орявчик за вказівником «Тисовець», «Звенів». Координати GPS: 48° 57′ 56″ N, 23° 16′ 56″ E 48.965556, 23.282222.

Години роботи, вартість абонементів: Орявчик – бугельний «швабра» 100грн/день.

На даний момент витяги не рентабельні,протягом 2018 року працювати не будуть,зо додатковою інформацією звертвтись за тел: +3806726061

Звенів-бугельний «швабра» 15 грн/підйом, бугельний «тарілочка» 12 грн/підйом,мультиліфт для сноутюбінгу 20 грн/4 спуски

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

с.Плав’є, Сколівський район

Гірськолижний курорт Плай зручний для жителів Львова розташуванням.  На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м.  Прокладені гірськолижні траси як для досвідчених лижників, так і для початківців.

Відстань зі Львова: 140 км.

Траси: 5 спускових трас: за складністю 3 червоні (середнього рівня), 2 сині ( легкі) та 1 чорна у верхній частині гори (складна).

Витяги: 2 чотири крісельні довжиною 1000 м; мультиліфт (бугельний) – 350 м; бебі-ліфт – 350 м.

Чим добратися: комплекс розташований за декількасот метрів від траси Київ–Чоп біля с. Плав’є. Проїзд залізницею: до станції Сколе або Воловець (потягами Львів–Лавочне, Львів–Мукачево, Львів–Чоп, Львів–Ужгород). Автобусом: по трасі Київ–Чоп до повороту на с. Плав’є. Автомобілем: через Сколе, поворот на Козьову (курорт Тисовець), Орява, далі поворот на с. Плав’є до комплексу «Плай».

Координати GPS: 48°54’6″N, 23°17’43″E

1 підйом (бугель) – 50грн. 1 підйом (крісло) – 70 грн, абонемент півдня (09:00-13:00) – 400 грн, абонемент півдня (13:00-17:00) – 400 грн, абонемент 1 день – 700 грн.

Години роботи: з 09:00 до 17:30.

Гірськолижний комплекс “Буковиця”

“Буковиця” – це сучасний гірськолижний комплекс України, що знаходиться в Східних Бескидах карпатських лісів. Розташований в місті Борислав на невеликій відстані від таких популярних бальнеологічних курортів як Трускавець та Східниця. Комплекс користується найсучаснішими та обов’язково сертифікованими за міжнародними стандартами обладнанням та технічними спорудами. Є траси як для новачків, так і для досвідчених лижників та сноубордистів. На базі комплексу “Буковиця”  функціонують гірськолижна школа та спортивний клуб “Бориславська сніжинка”, де під наглядом досвідчених інструкторів та наставників, вас навчать кататися на лижах і сноуборді, допоможуть удосконалити та розвинути свої навики.

Відстань від Львова 100 км.

Виходи під снігові пушки: 9 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1000 м.

Витяги: 3 витяги Doppelmayr (700 м), Multilift (200м).

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Гірськолижний комплекс “Казкова Поляна” с. Поляна, Миколаївський район

На території комплексупрацює лижна школа, де досвідченіінструктори з задоволенням Вам покажуть та поставлять правильну техніку.Особливістю гірськолижного комплексу “Казкова Поляна” є вечірні катання та тюбінг-парк. Також на території комплексу працює прокат спорядження та кафе.

Відкриття сезону: 25 грудня

Відстань від Львова: 30 км.

Виходи під снігові пушки: 3 шт.

Гірськолижнітраси: траса №1 довжиною 1100 м; траса №2 – 950 м.

Дитяча траса на 100м.

Витяги: 3 витяги на 950 м, 200м, 150м.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

с. Розлуч, Сколівський район

Біля села Розлуч на одній із баз відпочинку прокладена траса для початківців.Серед розваг, доступних гостям бази, крім лиж, можна відзначити санки та ковзанку.

Відстань зі Львова: 125 км.

Траси: траса для початківців, довжиною до 700 м, низького рівня складності.

Витяги: 1 бугельний (450 м).

Чим добратись: електричкою Львів – Сянки; автомобілем – від Львова через Самбір в напрямку Турки. Координати GPS: 49° 27′ 80″ N, 22° 58′ 48.70″ E

Вартість одного підйому – 8 грн. Прокат лиж/сноуборду обійдеться в 50 грн за день.

Відкриття сезону: залежить від погодних умов.

Години роботи: з 09:00 до 17:00.

Корисна інформація:

Під час активного відпочинку взимку, наприклад, катання на лижах задіюються різні групи м’язів, які не працюють щодня або під час звичних нам тренувань. Тому важливо підготувати свій організм, щоби відпочинок на гірських схилах не був для нього шоком. Регулярні спеціалізовані тренування, хоча б тричі на тиждень, приблизно за 8 тижнів до вашої відпустки допоможуть уникнути травматизації. Перед початком сезону варто попрацювати над еластичністю м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Особливу увагу потрібно приділити м’язам задньої поверхні стегна та попереку. Наступний етап підготовки передбачає розвиток сили м’язів тулуба та нижніх кінцівок. Тренування слід поєднувати з використанням вправ на розвиток координації рухів. Комплексний та відповідальний підхід до фізичного розвитку тіла забезпечить вам успішний лижний сезон без травм.

15 готелів з вражаючим минулим: Львів, Київ, Дніпро та Одеса

За історією ми звикли вирушати в музеї. Але і готель може бути своєрідним музеєм, що зберігає пам’ять про події минулих років. Особливо, якщо він розташований у старовинному особняку з віковою історією. Деякі українські готелі відчинили свої двері сто років тому, інші тільки недавно оселилися в історичних будівлях.

Ці стіни зберегли пам’ять про видатні уми, знаменитих художників і письменників. Вони приховують у собі жахливі таємниці і драми.

Готель, де гетьман зрікся булави: Premier Palace Hotel, Київ

«Прем’єр Палас» від інших готелів Києва відрізняє його яскрава історія – саме в цих стінах вершилася доля України. Фешенебельному готелю вже більше ста років. Своїх перших відвідувачів він прийняв у 1912 році. Готель був блискучим: гостям пропонували всі блага цивілізації – електрику, водопостачання, телефон. А бенкетний зал міг прийняти тисячу відвідувачів!

Через пару років після відкриття Premier Palace чекала найзначніша подія в його житті. Саме тутгетьман Павло Скоропадський підписав документ про зречення від влади. Так закінчилася чергова спроба створити українську державу. В пам’ять про історичні події в готелі облаштували тематичний люкс під назвою «Гетьман».

У 1950-х роках готель отримав друге життя – його реконструювали після війни. З’явилася швейна майстерня, перукарня і навіть бібліотека з фондом 25 000 книг. У радянський час готель здобув славу під назвою «Україна» – скільки зірок телеекрану зупинялося в цих номерах! Наприклад, Олександр Вертинський, в честь якого тепер названо один з тематичних люксів. Джерело фото: premier-palace.phnr.com. Любив тут бувати і Володимир Висоцький – його ім’ям названо розкішний люкс «Прем’єр Паласу».

Подейкують, що Любов Орлова, зупиняючись у готелі, просила поставити її телефон… на шафу! І кожного разу піднімалася на стілець, щоб до нього дотягнутися. Це допомагало 60-річній актрисі підтримувати фізичну форму. Тепер в готелі є тематичний люкс, присвячений Любові Орловій.

А скільки знаменитостей зі світовим ім’ям зупинялося у п’ятизірковому «Прем’єр Паласі» за роки незалежності України: Стівен Спілберг, Орнелла Муті, Софі Лорен, Кондоліза Райс – цей список досягає декількох сотень гучних імен.

Адреса: Київ, бульв. Шевченка / вул. Пушкінська 5-7/29.

Таємниці 18 століття: Leopolis, Львів

А ви знали, що відкриваючи перед собою двері львівського готелю Leopolis, ви відкриває завісу, що приховує таємниці 18 століття? До комплексу готелю входить пам’ятник архітектури, перша згадка про який датується ще 1767 роком!

Першим господарем цього будинку був золотих і срібних справ майстер. А в довоєнний час тут розташувалася антикварна крамниця і книжковий магазин, в якому друкували і продавали чудові листівки з чарівними краєвидами Львова. Протягом століть кам’яна споруда зазнала безліч перебудов, але, все ж, зберегла свою середньовічну структуру та елементи ренесансу. Зараз це витончений бутик-готель, що налічує 72 елегантних номери.

Відчути чарівність старовини ви можете, оселившись у готелі або ж заглянувши до його ресторанів та чудових терас.

Адреса: Львів, вул. Театральна, 16.

Ніч з Бальзаком, Казановою і Гагаріним: готель «Жорж», Львів

«Жорж» – це готель-легенда. Найаристократичніший готель Львова ще зберігає подих прекрасної епохи, пам’ятає ріки шампанського, які лилися на званих вечерях.

Аристократична вишуканість – основна родзинка готелю, що з’явився в 1890 році. Тоді він мав назву «De La Rus». У театральному залі, обладнаному в саду, проходили різні карнавали і вистави, демонструвалися твори мистецтва. Але особливим блиском готель засяяв після реконструкції. Над його зовнішнім виглядом працювали відомі віденські архітектори, завдяки яким перевтілилися оперні театри у Відні, Одесі, Турині.

Тризірковий готель змінив назву і став носити ім’я свого засновника, Жоржа Гофмана. На той час це був готель суперкласу, що відповідає нинішньому п’ятизірковому. Тільки уявіть собі: вже сто років тому в «Жоржі» були цілодобова холодна і гаряча вода, центральне опалення, електроліфт. Партер будинку займали елегантні магазини для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея. У сяючих залах ресторану з шиком проходили бали і звані вечори. Серед гостей готелю були – Оноре де Бальзак, Етель Войнич, Йоганнес Брамс, Джакомо Казанова, Ріхард Штраус, Ференц Ліст, Юрій Гагарін. Це один з найцікавіших готелів Львова.

Навіть у радянський час готель продовжував приймати гостей. Тільки тоді, як і багато готелів колишнього Союзу, він називалася «Інтурист».

Зараз готель пропонує гостям вишукані номери, ресторан, панорамну терасу. До речі, є тематичні люкси. Один з них виконаний в ретро-стилі і присвячений Оноре де Бальзаку – саме в ньому письменник зупинявся, коли їхав до своєї коханої.

Адреса: Львів, пл. Міцкевича, 1.

Життя богеми: PANORAMA Hotel Lviv

Уявляєте, якби ви прогулюватися вуличками Львова на початку минулого століття, ви б нікого не збентежили питанням «А де тут Нью-Йорк?». Бо саме таку назву мав модний у той час готель. Вишуканий готель, розташований неподалік від львівської перлини – оперного театру, любила богема.

В ньому зупинялася і оперна діва зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька, і легендарний німецький композитор Ріхард Штраус. Не дивно, що з такими постояльцями готель намагався випереджати свій час: вже в середині 20-х років минулого століття кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком, що було великою подією для Львова.

Згодом готель перейменували в «Дніпро», потім – «Опера». А зовсім недавно, в 2014 році, після масштабної реконструкції, він отримав нову назву – PANORAMA Hotel Lviv.

Назва вибрана не випадково. Адже саме звідси, з великих вікон відкривається чарівна панорама старого Львова з його центральним проспектом, Оперою, старовинними соборами і віковими вежами.

А щоб відчути атмосферу богемного життя, можна обрати для себе вишуканий напівлюкс або тематичний люкс «Опера».

Адреса: Львів, пр. Свободи 45.

Ніч у концтаборі: готель «Citadel Inn»

Стіни п’ятизіркового готелю стали свідками найтрагічніших сторінок історії. Башта № 2, де розташувалися вишукані номери, колись служила камерою смертників і місцем для ведення допитів. Територія цитаделі була концтабором, в якому від голоду, розстрілів і катувань загинуло більше 140 тисяч людей… Це були трагічні події Другої світової війни.

Але була у Львівської цитаделі й інша сторінка історії. Це єдиний в Україні комплекс фортифікаційних споруд, зведених в середині 19 століття, який зберігся до наших днів. Будівництво цитаделі запланували австрійські військові після так званої «весни народів». Але не для захисту Львова від зовнішнього ворога, а щоб залякати місцеве населення. Цитадель складалася з казарм і шести башт. Зараз збереглися тільки дві: одна не використовується, у другій – готель «Citadel Inn».

Нині гостям пропонують відчути дух австро-угорської імперії, зануритися в епоху розкоші імперського стилю, величі і чарівної грації Львова 19 століття.

Адреса: Львів, вул. Грабовського, 11.

Візитка міста: «Гранд готель Україна», Дніпро

Цікаві готелі на Львові на закінчуються. Хочете погостювати в найграндіознішій будівлі дореволюційного Дніпра? Тоді вам саме в «Гранд готель Україна».

Поява цього особняка на початку минулого століття стала подією для тодішнього Катеринослава. Це була блискуча будівля зі складними куполами, червоною черепичною покрівлею, багатоярусними шатровими башточками з кованими шпилями. Будинок, збудований у стилі українського модерну, ставсвоєрідним меморіалом Запорізької Січі. Центральну вежу вінчав шпиль-флюгер, що зображав сцену двобою двох кіннотників – запорізького козака і шляхтича. Вражало і внутрішнє оздоблення будинку, особливо – великі металеві човни в стилі Київської Русі, що спускалися зі стель у вигляді люстр.

Прибутковий будинок Хрєннікова зобов’язаний своєю появою господареві, молодому мільйонерові, інженеру і власнику одного з перших у місті автомобілів. Оригінальна будівля, зведена за його задумом, стала візитівкою міста і часто зображувалася на сувенірних листівках. На жаль, будинок сильно постраждав під час війни: його спалили фашисти. Але споруду відновили ще в радянський час. І розмістили в будівлі готель «Україна». А в 1990-ті будівлю реконструювали, наблизивши її вигляд до початкового. Тепер «Гранд готель Україна» – один з найпрестижніших готелів міста, де пропонують навіть президентський люкс.

Адреса: Дніпро, вул. Короленка, 2.

В одному номері з Чеховим і Шаляпіним: готель «Лондонський», Одеса

Варто трохи пройтися від Потьомкінських сходів по знаменитому Приморському бульвару, як ви опинитеся біля легендарного готелю. Чому легендарного? А де ще так тісно переплетені історія і сучасність? Антон Чехов і Федір Шаляпін, Роберт Льюїс Стівенсон і Марчелло Мастрояні, Майя Плесецька і Монсеррат Кабальє, Паоло Коельо і Жан Клод ван Дамм у різний час були гостями елітного готелю. Траплялося, що в готелі зупинялися навіть короновані особи і нащадки аристократичних фамілій.

Готель «Лондонський» – пам’ятник архітектури, створений на тому самому місці, де розташовувалася антична попередниця Одеси – гавань Істріан. Далеко не всі знають, що засновником і першим власником готелю став знаменитий французький кондитер Жан-Батист Карута. Всі модні французькі назви до того часу вже були «розібрані», і він вирішив звернути погляд до туманного Альбіону. Так одеський готель став «Лондонським». А виконали його в стилі італійського ренесансу.

Відчинивши свої двері перед відвідувачами в 1846, готель «Лондонський» з того часу є зразком аристократичної витонченості, блиску і розкоші.

В бізнес-готелі можна знайти як економний номер, так і президентський люкс.

Адреса: Одеса, Приморський бульвар, 11.

Де зупиняються мільярдери: готель «Брістоль», Одеса

Історія одеського «Брістоля» нараховує вже більш 100 років. Ще за часів своєї появи готель був визнаний одним з кращих та найбільш упорядкованих у Російській імперії: зручності в кожному номері, телефони, вишколена обслуга, шикарний інтер’єр. Свою назву готель запозичив у фешенебельного віденського готелю і дуже полюбився одеській знаті.

Цікаво, що в радянські часи готель отримав назву «Червоний». Під стать назві, його пофарбували в червоний колір. Але під осяйним одеським сонцем готель досить швидко марнів, набуваючи жовтуватого або навіть салатового відтінку. Одесити любили жартувати, що тільки в Південній Пальмірі можна замовити номер у «Червоному готелі», а приїхати в зелений. До своїх історичних коренів готель повернувся порівняно недавно, у 2010 році, знову засяявши у всій пишності.

«Брістоль» вважається одним з найкращих і дорогих готелів України. До речі, якщо трапиться зупинитися в цьому готелі, знайте, що до вас тут бувало безліч знаменитостей: Іван Бунін, Теодор Драйзер, Джеймс Олдрідж, Леонід Утьосов, Андрій Миронов і навіть американський мільярдер Арманд Хаммер. Для вимогливих гостей у п’ятизірковому готелі бізнес-класу передбачений президентський люкс.

Адреса: Одеса, вул. Пушкінська, 15.

Ніч у серці міста: готель «Пасаж», Одеса

Кожен, хто бував в Одесі, обов’язково заглядав у Пасаж. Милувався архітектурними красотами, бродив по місцевих магазинчиках, вбирав тут дух тієї самої Одеси. Але мало хто знає, що в цих стінах можна зупинитися на нічліг. Причому в недорогому готелі, який так і називається – «Пасаж».

Торговий центр з’явився наприкінці 19 століття: на його зведення пішло всього два роки, у що зараз віриться дуже важко. Пишна будівля була багато декорована античними скульптурами, насичена бароковими ліпними прикрасами. За це архітектуру будівлі навіть жартівливо порівняли з величезним тістечком з кремом.

Від початку був тут і готель, який вважалася одним з найкращих на півдні Російської імперії. З власною електростанцією, ванними, читальнею, рестораном, перукарнею, центральним опаленням. Повний шик! Але вже через рік після відкриття перлина Одеси палала серед білого дня при великому скупченні народу. Пожежна команда самовіддано рятувала постояльців готелю і чудово впоралася з гасінням: Пасаж майже не постраждав.

Незважаючи на багату історію і різні, часом скрутні, часи, «Пасаж» залишається вірним традиції: тут досі приймають постояльців.

Адреса: Одеса, вул. Преображенська, 34.

Подих витонченої епохи: бутик-готель «Фредерік Коклен», Одеса

Один з найвитонченіших готелів Одеси – колишнє старовинне домоволодіння французької сім’їКокленів. «Будинок Коклена», побудований в 1852 році, чимало побачив за свою півторастолітню історію. В цьому домі збиралася вся міська еліта Одеси!

Коклен-старший був у 19 столітті ексклюзивним постачальником меблів двору його Імператорської Величності, а Коклен-молодший – відомим архітектором французької школи. Фасад будівлі Будинку Кокленів, що є пам’ятником архітектури, прикрашає ліпний галльський Півень – символ старовинного французького роду Кокленів.

У другій половині 2011 року завершилася практично повна реставрація Будинку Коклена. Новий бутик-готель, названий на честь його першого архітектора і власника, відчинив свої двері перед відвідувачами. Їх чекали витончені люкси в англійському, французькому, іспанському стилі, номери з камінами.

В готелі є 17 номерів, у створенні яких використовувалися дорогі матеріали – натуральне дерево цінних порід, мармур, натуральний камінь, шкіра. Стіни прикрашають картини і фрески.

Найбільший за площею номер готелю – тематичний люкс «Софі». Він присвячений Софії Рубінштейн – відомій вокалістці і піаністці, яка проживала тут наприкінці 19 століття. Номер прикрашений антикварними полотнами.

Адреса: Одеса, пров. Некрасова, 7.

Готель у колишньому казино: «Золота Пава», Берегово

Цей готель знаходиться в найзнаменитішій міській будівлі – колишньому казино «Берег». Тут витає дух столітньої давнини, адже, незважаючи на реконструкцію, готель зберіг свою стриману елегантність. Ось так, цікаві готелі є не тільки в обласних містах.

Багато хто з городян вважають, що жодна будівля Берегово не може зрівнятися із «Золотою павою»: різноманітні прикраси фасаду, акуратні башточки, керамічні мозаїки, виготовлені у вигляді павича, прекрасні візерунки…

Історично склалося, що тут довгий час був ресторан, але з 2003 року будівля відкрила свої двері і як готель. А ресторан, схожий більше на антикварну крамницю, продовжує існувати і понині.

Адреса: м. Берегово, пл. Ференца Ракоці, 1.

Готель з історією: «AllureInn», Чернівці

Готельно-ресторанний комплекс AllureInn можна сміливо назвати історичним готелем. Ще в 19 столітті тут розташовувався відомий готель, що мав споконвічну буковинську назву «Гуцул». До речі, він став першою спорудою на головній міській площі, збудованою з каменю. Так що доля готелю AllureInn тісно пов’язана історією центральній частині Чернівців.

Над оздобленням цього будинку працювали відомі архітектори, намагаючись, таким чином, додати привабливості головній площі міста. Готель мав просторий заїжджий двір, в якому мандрівники і торговці могли влаштуватися на нічліг. У подальшому в цій будівлі розташовувався магазин з продажу різноманітних друкованих паперів та ювелірна майстерня. А нині в старовинній будівлі знову працює готель.

30 номерів готельного комплексу виконані в класичному стилі, що в поєднанні з мармуровою обробкою підкреслює елегантність інтер’єру.

Адреса: Чернівці, Центральна площа, 6.

Готель з дерев’яними сходами: «HOTEL19», Харків

Кожен куточок у цьому готелі оберігає таємницю дев’ятнадцятого століття. 180 років історії, революція, війна…

Цей особняк знаходиться на найбільш відомій вулиці Харкова – Сумській, де ще в старовину зосередилося життя міста. Тут був побудований один з найбільш значущих доходних будинків Харкова. Він перебував у власності відомого страхового товариства «Саламандра». Над зовнішнім виглядом елегантного будинку, створеного в стилі північного модерну, працював син відомого санкт-петербурзького архітектора.

Готель тут з’явився відносно недавно. Під час реконструкції історичної будівлі постаралися максимально точно відновити всі деталі, а в холі відбудували дерев’яні сходи. Для гостей передбачено 24 оригінальних номери.

Адреса: Харків, вул. Сумська, 19.

У графській резиденції: санаторій «Карпати»

Поїхати на відпочинок і опинитися в графській резиденції? Українці можуть собі це дозволити. Досить вирушити в село, назву якого легко запам’ятати – Карпати. Тут зберігся просто казковий палац, навколо якого розбитий прекрасний парк з декоративним озером.

Колись ці землі належали аристократам Шенборнам, які залишили яскравий слід в історії українського Закарпаття. Завдяки їм і з’явився чарівний замок-палац. Його будували за астрономічним принципом: 365 вікон вказують на зв’язок з кількістю днів у році, 12 входів уособлюють 12 місяців, а 4 вежі відповідають порам року.

У радянський час колишню графську резиденцію віддали під санаторій. Звичайно, у палаці немає спальних корпусів. Але опинившись в санаторії «Карпати», вам випаде можливість гарненько роздивитися романтичні види і насолодитися графським парком.

Адреса: Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Карпати, 1.

Джерело IGotoWorld.com

У Шевченківському Гаю традиційно пройде Свято пампуха

7 — 9 січня, у Шевченківському гаю під час традиційних міських святкувань уже вдев’яте відбудеться Свято Пампуха. Відвідувачі матимуть нагоду скуштувати пампухів із найрізноманітнішими начинками від львівських господинь та у супроводі колядок і різдвяних пісень, пише VG Львів.

Що треба обов’язково зробити у Львові впродовж січня

Січень — перший місяць у новому році і він повинен бути по-справжньому особливим, тому сьогодні 032.ua підготував 10 ідей, як зробити так, щоб січень був сповнений позитивних вражень і запам’ятався надовго.

Подивіться на різдвяну феєрію “Коли ангели спускаються на землю”

7 та 8 січня у дворику Ратуші відбудуться вистави від театру “Воскресіння” під назвою “Коли ангели спускаються на землю”.

Завітайте з друзями на свято “Різдво у Гаю”

З 7 по 9 січня у Шевченківському гаю, що розташований на вулиці Чернеча гора, 1 уже традиційно відбудеться свято “Різдво в Гаю”.

Подивіться на святкову ходу Звіздарів

© unn.com.ua

8 січня у центрі Львова відбудеться святкова хода Звіздарів. Триватиме вона з 12:00 до 14:00 і пройде площею Музейною, площею Ринок і проспектом Свободи.

Завітайте на Святвечір в Італійському дворику

Цього року в Італійському дворику, що на площі Ринок,6, відзначатимуть Святвечір. Триватиме він з 14:00 до 19:00.

Відвідайте презентацію нового симфонічного проекту “Різдво з Дудариком”

19 та 20 січня у Львівській філармонії відбудеться презентація нового симфонічного проекту під назвою “Різдво з Дудариком”

Завітайте на концерт Ірини Федишин “Україна колядує”

10 січня у Львівській Опері відбудеться концерт Ірини Федишин “Україна колядує”. Початок о 20:00.

Подивіться, як у Львові встановлюють Різдвяного дідуха

6 січня у Львові на площі Яворського, 1 встановлять Різдвяного дідуха. Розпочнеться його урочисте відкриття о 12:00.

Послухайте концерт “Різдво в Опері”

9 січня в Оперному театрі відбудеться проект “Різдво в Опері” за участі Тараса Чубая, гурту “Плач Єремії” та хорової капели “Дударик”. Початок концерту о 17:00.

Відзначте Водохреща і стрибніть в ополонку

19 січня з 13:00 до 14:00 на площі Ринок відбудеться традиційне загальноміське освячення води з нагоди святкування Водохреща. Також у цей день львівяни стрибатимуть в ополонку.

Подивіться на крижані скульптури

На початку січня у Львові на площі Ринок відбудеться крижаних скульптур . Подивитися, як львівських митців творитимуть видовищні скульптури з льоду можна буде з 2 по 3 січня.

Новий рік біля Оперного театру

31 грудня в центрі міста відбудеться концерт та 3D мапінг-шоу біля Оперного театру.

У Львові біля Оперного театру святкуватимуть Новий рік, передає VG Львів.

“Доведеться нам трішки світла вимкнути на проспекті Свободи. Ми очікуємо близько 10 тис. гостей та мешканців міста під час зустрічі Нового року на площі перед Львівською оперою”, – розповіла організатор новорічно-різдвяних подій Львова Марта Іванишин.

Гурт “LIRWAK” та знаний етногурт “KURBASY” поєднають народну музику, колядки та електронні імпровізації в проекті “KURBASY feat LIRWAK”. Це буде майже годинне музичне дійство, над яким вони працювали ще з осені. Етномотиви будуть і в образах музик. За головний убір їм – оленячі роги. Це такий архетип української міфології, писанкарства, за яким роги, як промені сонця, що сходить.

“Буде мультимедійна проекція на тлі Оперного театру. Одночасно за сцену нам, музикантам, слугуватиме балкон театру. І ви почуєте абсолютно нову програму, створену спеціально для того, щоб львів’яни могли позитивно, щасливо, глибоко і красиво ввійти в новий рік”, – пояснила учасниця гурту “KURBASY” Наталка Рибка-Пархоменко.

3D мапінг-шоу, що буде на Опері, умовно розділять на два етапи. Перший – космічно-етнічний, далі – спільний відлік часу до Нового року, а відтак – і друга частина, де по фасаду театру бігатимуть звірі.

“Ми Львівську оперу і зруйнуємо, і назад побудуємо, і повишиваємо на ній вишиваночки, і зробимо на ній красиві светри з оленями, і зробимо її, як витинанку, як гороскопи. Дуже буде цікаво!”, – додав медіахудожник дійства Володимир Стецькович.

Дійство триватиме до 0:30 години 2018 року.

Вхід вільний.

109 закладів громадського харчування у Львові повністю або частково доступні для маломобільних

У міськраді опублікували перелік громадського харчування у Львові, які повністю або частково доступні для мало мобільних людей.

«За інформацією районних адміністрацій, у кожному районі Львова є заклади громадського харчування, доступні або частково доступні для маломобільних груп населення. Такі заклади при вході облаштовані пандусами, мають відносно невисокий поріг, широкі вхідні двері, є доступ до туалету тощо. Загалом у місті їх налічується понад 100», – повідомили сьогодні, 29 грудня, в прес-службі Львівської міськради.

У Галицькому районі

1. Кав’ярня «Мапа» на вулиці Галицькій, 5 (при вході у заклад – пандус, є доступ до туалету);

2. «Креденс Кафе» на вулиці Валовій, 5 (при вході у заклад – пандус, є доступ до туалету);

3. «Корзо паб» на вулиці Братів Рогатинців, 10;

4. «Ардея» на вулиці Братів Рогатинців, 10;

5. «Бонжур» на вулиці Театральній і площі Яворського, 1(при вході у заклад –  невисокий поріг);

6. «Брудершафт» на вулиці Вірменській, 16 (за входом у заклад – невисока сходинка, є доступ до туалету);

7. «Da Vinci» на проспекті Свободи, 22 (вхід у заклад – вільний, туалет у закладі – недоступний, оскільки перед ним є сходинки);

8. «Галка» на вулиці Ковжуна, 6 (при вході у заклад – невисокий поріг, доступ до туалету – вільний, ширина дверей – 80см);

9. «МакДональдз» на проспекті Шевченка,7 (двері – з двох половинок, з боку проспекту Шевченка сходинки відсутні, першийй поверх – доступний, туалет – сходинками вниз, немає пандусу);

10. «Глорія Джинс» на площі Міцкевича,1 (пандус перед входом на літній майданчик та в заклад, ширини дверей до туалету – 80 см);

11. «ЦК Локаль» на вулиці Валовій, 19 (перед входом у приміщення – одна сходинка, вхідні двері широкі, туалет не доступний);

12. «Крабс бюргер» на вулиці Валова 15 (вхід в приміщення – доступний, вхідні двері – широкі, перед туалетом – сходинка);

13. «Трапеза» на вулиці Братів Рогатинців,49 (перед входом у заклад – незначної висоти сходинка);

14. «Ле Жардін» на вулиці Братів Рогатинців (перед входом у заклад – незначної висоти сходинка, двері у приміщення – широкі, туалет у закладі відсутній);

15. «Караван» на вулиці Староєврейській, 46 (вхід – доступний, у приміщені – незначна сходинка);

16. «Сова» на вулиці Староєврейській, 40 (перед входом у заклад – незначна сходинка);

17. «Вайн хаус» на вулиці Староєврейській, 18 (перед закладом – одна сходинка, двері широкі);

18. «Час поїсти» на вулиці Староєврейській, 12 (при вході у заклад – одна сходинка, до туалету – дві сходинки);

19. «Тікітай» на вулиці Галицькій (при вході у заклад – одна сходинка, двері широкі, туалет відсутній);

20. «Деманжаро» на вулиці Галицькій, 10 (при вході у заклад сходинка, вільний доступ до туалету);

21. «Фреска» на вулиці Краківській, 9 (у зв`язку з невисоким порогом при вході в’їзд інвалідної каляски можливий);

22. «Лінивий Пес» на вулиці Краківській, 9 (вхід у приміщення доступний);

23. «Краківчанка» на вулиці Краківська,15 (вхід доступний);

24. «Ластівка» на вулиці Краківська, 30 (вхід доступний);

25. «Білий Лев» на вулиці Лесі Українки, 15 (вхід в приміщення з невисоким порогом);

26. Кав’ярня «Бахчисарай» на вулиці Друкарська, 1 (у зв’язку з низеньким порогом вхід у заклад доступний);

27. «Пошта на Друкарській» на вулиці Друкарська, 3а (вхід у приміщення доступний);

28. «Хліб та Вино» на вулиці Вірменська, 15 (вхід у приміщення доступний);

29. «Strudel Haus» на вулиці Шевській, 6 (у зв`язку з невисоким порогом при вході в’їзд інвалідної каляски можливий);

30. Готельнй комплекс «Лерполіс» на вулиці Театральній, 10 (вхід у заклад доступний);

31. Арт-кафе «Джем» на вулиці Театральна, 24 (у зв`язку з невисоким порогом при вході вїзд інвалідної каляски можливий. Відповідна ширина дверей туалету);

32. «Смаколик» на вулиці Михальчука,5 (вхід у заклад доступний);

33. Кав’ярня на вулицях Дорошенка й Костюшка (вхід у приміщення вільний);

34. Кафе на вулиці Дорошенка,27 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

35. «Rocket espresso» на вулиці Січових Стрільців,17 (вхід у приміщення вільний);

36. «La Creperie» на вулиці Січових Стрільців, 17;

37. «СанКруа» на вулиці Костюшка,5;

38. «Пузата хата» на вулиці Січових Стрільців,12 (вхід у приміщення вільний, туалет не доступний оскільки є у підвальному приміщені);

39. «Реd Pepper» на вулиці Січових Стрільців, 5 (вхід у приміщення вільний);

40. «Львівська майстерня шоколаду» на вулиці Січових Стрільців, 5 (вхід у приміщення вільний);

41. «Піноккіо» на вулиці Крива Липа, 7 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

42. «Черчелль» на вулиці Гнатюка, 4 (вхід у приміщення вільний);

43. «Япона хата» на проспекті Свободи, 29 (вхід у приміщення вільний, вільний доступ до туалету);

44. «Креденс кафе» на проспекті. Свободи, 37 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету);

45. «Макдональдс» на проспекті Свободи, 35 (вхід у приміщення вільний, туалет на лругому поверсі);

46. «Смачна кава» на площі Яворського, 1 (вхід у приміщення вільний);

47. «Бонжур» на площі Яворського,1 (вхід у приміщення вільний, є доступ до туалету).

Залізничний район:

1. Піцерія «Марчелло» на вулиці Виговського, 100 (сходи відсутні, доступ забезпечено з вулиці та ТЦ «ВАМ», вхідні двері з 2 частин відчиняють, відповідають вимогам);

2. Арт-кафе «Древ Град» на вулиці Патона, 6 (сходи відсутні, поріг 10 см; облаштують пандус; вхідні двері з 2 частин відчиняються, відповідають вимогам; замовили поручні для туалету);

3. Кафе «Рибна хата» на вулиці Городоцькій, 263 (сходи відсутні, поріг 3 см, вхідні двері відповідають вимогам).

У Личаківському районі:

1. Ресторан «Медова печера» на вулиці Медової Печери, 65 (пандус, відсутні поручні з обох боків пандуса);

2. Ресторан «Старгород» на вулиці Римлянина, 1 (пандус, наявність доступного туалету);

3. Ресторан «Євроготель» на вулиці Тершаковців, 6а (одна сходинка з похилою площиною);

4. Кафе «Пательня» на вулиці Пасічній, 90 (пандус, відсутні поручні при сходах, відсутні поручні з обох боків пандуса);

5. Ресторан-бар «Роден» на вулиці Личаківській, 151 (вхід плоский, без бар’єрів);

6. Кафе «Кава» на вулиці Зеленій, 73 (вхід плоский, без бар’єрів);

7. Міні Бар «Скорті» на вулиці Вашингтона, 1 (вхід плоский, без бар’єрів);

8. Кафе «Чебуречна» на вулиці Вашингтона, 5а (пандус ненормативний, відсутні поручні при сходах, відсутні поручні з обох боків пандуса);

9. Кафе-бар «Медок» на вулиці Некрасова, 4 (вхід плоский, без бар’єрів);

10. Ресторан «Ієрусалим» на вулиці Мечникова, 39 (пандус ненормативний, відсутні поручні з обох боків пандуса);

11. Готель-бар «Оранж» на вулиці Личаківській, 181 (пандус ненормативний, відсутні поручні);

12. Кафе-бар «Берегиня» на вулиці Хмельницького, 200 (вхід плоский, без бар’єрів).

13. Кафе «Вареники» на вулиці Личаківська, 24а (вхід плоский, без бар’єрів).

У Сихівськкому районі:

1. Кафе «Любомила» на вулиці Драгана,10а;

2. Ресторан «Український дворик» на проспекті Червоної Калини, 109;

3. Ресторан «Екран» на проспекті Червоної Калини, 79;

4. Піцерія «Чікаго» на проспекті Червоної Калини, 62;

5. Ресторан «Оазис» на проспекті Червоної Калини, 35;

6. Піцерія «Челентано» на вулиці Сихівській, 13;

7. Ресторан «Султан Палац» на вулиці Угорській, 26

8. Кафе «Вишиванка» на вулиці Зубрівській, 38.

У Франківському районі:

1. Кафе «Мак Дональдз» на вулиці Володимира Великого, 24а (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, окремий туалет);

2. Готель «Нота бене» на вулиці Поліщука, 78а (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, прохід);

3. Кафе «Лове&Львів» на вулиці Стрийській, 66 (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина вхідних дверей);

4. Кафе «Вишиванка» на вулиці Науковій, 7б (3 сходини без пороуччя, пандус, відповідна ширина дверей);

5. Кафе «Скай парк» на вулиці Стрийській, 202 (вхід плоский без бар’єрів, відповідна ширина дверей, є вертушка, яка знімається);

6. Кафе «Нью-Йорк» на вулиці Володимира Великого, 51 (2 сходини без поруччя, пандус без поруччя, відповідна ширина дверей).

У Шевченківському районі:

1. «Кури на дровах» на вулиці Липинського, 36;

2. «Кафе-бар» на вулиці Липинського, 60;

3. «Волтер» на вулиці Липинського, 60а (є пандус);

4. «Буфет» на вулиціХмельницького,225 (є пандус);

5. «Смачна піца» на вулиці Хмельницького, 225;

6. «Кафе – бар» на вулиці Хмельницького, 225;

7. «Кафе-бар «Рандеву» на вулиці Хмельницького, 139;

8. «Кафе-бар» на вулиці Хмельницького, 117;

9. «Кафе» на вулиці Хмельницького, 99;

10. «Ресторан» на вулиці Хмельницького, 99;

11. «Кафе» на вулиці Хмельницького, 269;

12. «Бенкетний зал» на вулиці Лінкольна, 57;

13. «Ресторан «Писанка» на вулиці Лінкольна, 10;

14. «Кафе» на вулиці Берестяній, 13;

15. «Піцерія» на вулиці Мазепи, 37 (є пандус);

16. «Ресторан «Балатон» на вулиці Мазепи, 11;

17. Піцерія «Деліката» на вулиці Мазепи, 22 (є пандус);

18. «Кафе» на вулиці Мазепи, 24;

19. «Піца, кури-гриль, бар» на проспекті Чорновола, 45;

20. «Кафе» на проспекті Чорновола, 45;

21. «Ресторан «Марго» на вулиці Джерельна, 42 (є пандус);

22. «Хінкальня «Грузинський ресторан» на проспекті Чорновола, 93;

23. Кафе «Хлібна хата» на проспекті Чорновола, 65 (є пандус);

24. Ресторан «Цепелін» на проспекті Чорновола, 59 (є пандус);

25. Кафе «Орхідея» на вулицях Шевченка й Томашівській;

26. «Таверна» на вулиці Шевченка, 362-364;

27. Кафе-бар на вулиці Шевченка, 309;

28. «Львівські круасани» на вулиці Базарній, 1;

29. Пекарня-кавярня «Братванка» на вулиці Лемківській, 15а (є пандус);
30. «Кухня» на вулиці Замарстинівській, 49;

31. Кафе-бар «Колос» на вулиці Остряниці, 1;

32. «Піца на дровах» на вулиці Хвильового, 50 (є пандус).

5 лаунж барів у Львові, які користуються популярністю у самих львів’ян

Підготували інформацію про 5 лаунж барів у Львові, де можна по справжньому відпочити та розслабитись і які, судячи із відгуків в мережі, а також на нашому сайті, користуються великою популярністю у львів’ян.

Лаунж бар “Hashtag”

Лаунж бар “Hashtag” розташований у Львові на вулиці Галицькій, 20. Тут є кальян, сучасний інтер’єр, ввічливий персонал та грає якісна музика. Є можливість замовити їжу з собою, забронювати столик для перегляду спортивних змагань і насолоджуватися бармен-шоу.

У самому меню закладу представлені соковиті бургери, смачні десерти і ситні страви із м’яса та риби. Також у лаунж барі “Hashtag” є ігрова зона із вісьмома сучасними приставками.

Графік роботи: працює заклад з 15:00 до 3:00.

“Purple Lounge”

“Purple Lounge” відкрили у Львові зовсім нещодавно – у вересні. Працює він за адресою: вулиця Леся Курбаса, 8. Судячи із відгуків із мережі, у меню закладу немає їжі, але її можна брати із собою і приносити. У цьому лаунж барі можна відпочити у невимушеній атмосфері і зіграти у плейстйшин.

Графік роботи: працює заклад з понеділка по четвер з 12:00 до 00:00 та з п’ятниці по неділю з 12:00 до 2:00.

“Хаббл Баббл”

Хаббл Баббл розташований на вулиці Валовій, 15. Інтер’єр закладу виконаний в модному зараз стилі лофт і тут дуже затишна атмосфера.

Графік роботи: працює заклад з понеділка по неділю з 13:30 до 00:00.

Лаунж бар “HAJIME underlounge”

У “HAJIME underlounge” розташований у Львові на вулиці Скельній,1. Тут є затишні кімнати для відпочинку, зони з ігровими приставками та безліч настільних ігор. Також тут є окремий зал для великої компанії. Ознайомитися із меню закладу та цінами можна ТУТ.

Графік роботи: працює заклад з 13:00 – 02:00.

Лаунж бар “M’yata”

Лаунж бар “M’yata” розташований у Львові на вулиці Зеленій,14. Тут можна не лише смачно поїсти і гарно відпочити, а й поспівати караоке.

Графік роботи: працює заклад з 12:00 до 4:00.