Іноді здається, що знаєш місто, поки не починаєш його відкривати із іншої, незвичної сторони…
Lviv WallKing покаже місто крізь призму вуличного мистецтва.
Вуличне мистецтво та графіті — чи є їм місце поміж старовинних будівель та історичних пам’яток? Давайте дізнаємося!
Розпочинаємо з пл. Старий Ринок і рухаємося в сторону Підзамче…
“Спектр”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.
Автор малюнку: Андрій Савчишин, молодий художник, що тільки розпочинає свою творчість на великих поверхнях.
Тема стінопису перетинається із циклічністю в житті. Зокрема, автор зобразив пружинку-іграшку, яка встигла не так давно побувати на піку популярності і тепер, по суті, забута. З іншої сторони, зображено руки — фрагмент відомої, класичної фрески.
вул. Чорноморська, 3
“Споглядання”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.
Автор: Taras Arm.
Художник заклав ідею співіснування в одному просторі та важливості помічати один одного у таких умовах, знаходити компроміс. Малюнок виконаний в притаманній авторові техніці із використанням образу птаха, як засобу більш зрозумілому для глядача.
вул. Сянська, 4
“Точка фокусування”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.
Автор: Dilk.
Автор підіймає питання самоідентифікації особистості. Обличчя персонажа, зображеного на малюнку, ховається під площинами (алюзія на візуальний шум), якому так легко піддається кожен. Головне послання — спробуйте знайти себе в потоці непотрібної інформації.
вул. Сянська, 9
“Взаємодія”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.
Автор: Feros.
Автор зображає постать людини та дерево, які тісно переплітаються, створюючи загальний образ. Постать людини у цьому муралі символізує дерево, постає перед нами як індивідуальність та виступає синонімом особистості. Для художника дерево перестає бути окремим об’єктом, набуває властивостей оточення та стає частиною саду. Таким чином автор проводить аналогію між містом та людиною, яка є її невід’ємною частиною.
Художник проводить паралелі між великим і малим, підкреслюючи взаємозв’язок об’єктів та їх вплив один на одного. Незначний вплив людини може мати великі й непередбачувані ефекти будь-де в іншому місці та в інший час. Саме так у даному малюнку генерується зв’язок, у якому людина є частиною міста, місто частиною країни, як країна частиною світу.
вул. Кн. М. Удатного, 4
Сходи бібліотеки ім. Л. Українки

В 2015 році на запрошення керівництва бібліотеки команда художників прикрасила сходи. Кожен художник розмалював свою частину у власному стилі.
Цікавий формат та спосіб сприйняття малюнків.
Автори: Arm, Trice, Cash, Alien, Feros, Feno, Krab.
вул. Мулярська, 2а
“Ідея”

Цей диптих було створено в 2015 році в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2015». Кожна ідея з чогось починається. Художники зобразили цей початок у вигляді точки, від якої розповсюджуються лінії, площини, форми, текстури та інші образи, що символізують необмежений потенціал, до якого може розвинутися будь-яка ідея.
Автори: KickitArt Studio (Taras Arm, Keno, Dilk)
вул. Мулярська, 3
Арт-об`єкт

Малюнки створенні в рамках графіті-фестивалю «Алярм». Подія відбувалася вперше у Львові в 2015 році і передбачала створення графіті-полотна за участю кількох десятків художників зі всієї України та перетворення кількох інженерних споруд в місті на вуличні мистецькі об`єкти. Організатори фестивалю надали усі поверхні споруди для творчості кількох художників — Андрій Горбаль(Луцьк), Микита Осередько (Viska) та Дмитро Ткаченко (Tabu). Абстрактні образи покликані розвивати у глядача фантазію та власну інтерпритацію побаченому.
пл. Св. Теодора
Абстрактна композиція

Стінопис був створений у 2014 році в рамках групового показу EUROPEJSKA FUNDACJA KULTURY MIEJSKIEJ & Brain Damage Gallery, що проходив у Парижі, Берліні, Батумі, Львові, Києві, Мінську, Любліні та Стокгольмі. Автор згадує період, коли створювався малюнок. « — Це був тривожний час, початок війни з Росією, усі навколо про це говорили. І я подумав, я повинен створити дещо дуже позитивне для кожного у Львові.»
Автор: Бартек Свьонтецький (Pener).
пр. В. Чорновола, 29
Львівська вулична галерея

Львівська вулична галерея — це новий формат показу вуличного мистецтва на вулицях Львова. Галерея покликана налаштувати діалог між вуличними художниками та мешканцями міста, дати можливість художникам показати власну творчість на високому рівні, а перехожим оцінити сучасне мистецтво. Експозиція буде постійно змінюватися та генерувати нові ідеї і концепції.
Галерея створена у 2015-му році в рамках урбаністично-культурного проекту «Майстерня міста», який, в свою чергу, став можливим завдяки плідній співпраці Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ та Львівської міської ради.
вул. Замарстинівська, 29
“Дитячі ігри”

Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів ‘Lviv WallKing’.
Автор: Keno.
Торець будинку “дивиться” на дитячий садок, тому автор вирішив звернутися до теми дитячих іграшок, що втрачають свою актуальність в умовах великої кількості ігрових пристроїв. Актуальна тема для локації та чудовий образ у міському середовищі.
вул. Гайдамацька, 4
Мистецька взаємодія

Малюнок створений в рамках проекту «Ревіталізація Підзамче». Це були перші кроки співпраці міської влади та вуличних художників у 2013 році.
Поєднання стилів за класичним графіті-принципом.
Автори: Feros, Arm, Mate, Nais, Viska.
вул. Жовківська, 2
“Дерево”

Малюнок створено в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2016» («Вуличне мистецтво для дітей»). Метою, яку поставили перед собою учасники проекту, є покращення умов простору, де проводять час наші діти. Адже оточення сильно впливає на розвиток, свідомість, настрій та формування особистості.
Автор: Метелін Денис (Prime).
вул. Б. Хмельницького, 93
Перший стінопис

Малюнок створено в рамках проекту «Ревіталізація Підзамче» у 2013 році. Перший спільний проект міста та вуличних художників. Перша цеглина у фундаменті подальшої плідної співпраці. По суті, це перший мурал у місті в плані вуличного мистецтва. Перші сміливі експерименти на стіні. За принципом графіті-поєднання — кожен художник працював в своєму стилі, створюючи свою частину, вписуючи її в загальну композицію. Не обійшлося і без графіті-шрифтів, які розмістилися внизу композиції.
Автори: Arm, Rust, White, Tonek, Nais, Pedro, Feros, Dilk, Keno, Viska.
вул. Підзамче, 4
Кіт на стіні

Малюнок створенний в рамках урбаністично-культурного фестивалю «Майстерня міста-2016» і називався — «Вуличне мистецтво для дітей».
Автор малюнку — Андрій Присяжнюк (And) із Луцька. Традиційно для себе та спеціально для дітей, зобразив стильного кота.
вул. Донецька, 22
Графіті фестиваль — The MARVELous day `15

Графіті-полотно створене в рамках графіті-фестивалю — «The MARVELous Day» у 2015-му році та присвячений Дню народження художника і Сум — Marvel, що завітав тоді до Львова у гості. Фестиваль відбувався взимку і це було справжнє випробування для учасників. Навпроти стіни — дитячий садок, а збоку – школа. Керівництво обох закладів надихнулося малюнками і вирішили запросити художників попрацювати у їх навчальних просторах у майбутньому.
Учасники події — Feros, Tabu, Open, Dilk, Feno, Def, Mank, Marvel, Arm, Rain, And, Saint, Sid, Weak, Saint, Viska, Wkar, Кущ, Martyr, Alien, Ash.
вул. К. Скидана
Соціальна гравітація

Автор: Сергій Радкевич (Львів).
Стінопис був створений у 2017 році в рамках фестивалю муралів — ‘Lviv WallKing’.
Образи малюнку асоціюються із спортивними змаганнями та гравітацією. Цим поєднанням автор звертає увагу на тему умов гри в соціумі та їх дотримання. Деколи важко переступити через себе, розуміючи, що ти обрав певну роль в суспільстві і тепер повинен дотримуватися правил гри.
вул. Жовківська, 49а
Птахи

Ще один проект реалізований в рамках «Ревіталізація Підзамче» у 2014-му. Художники вирішили зобразити птахів у власній техніці та в одинаковій палітрі.
Учасники — Dilk, Mate, Keno, White, Arm, Tabu, Brat, Viska.
вул. Я. Остряниці, 26
Свобода

Розпис «Свобода» було народжено у співпраці 5 художників (Тарасом Arm, Володимиром Keno, Віталієм Dilk, Сергієм Feros та Дмитром Tabu).
Робота з’явилася в 2014 році завдяки перемозі проекту у конкурсі, проведеному ініціативою «Інститут міста».
вул. Заводська, 39
Галерея під відкритим небом «Фарбований лис»

Територія заводу «РЕМА», де перебуває «Фарбований лис», поступово перетворюється на галерею під відкритим небом. По всій території заводу можна знайти малюнки від вуличних художників.
вул. Заводська, 31 (РЕМА)
Автор – Taras Arm, unexploredcity.com



















У 1950-х роках готель отримав друге життя – його реконструювали після війни. З’явилася швейна майстерня, перукарня і навіть бібліотека з фондом 25 000 книг. У радянський час готель здобув славу під назвою «Україна» – скільки зірок телеекрану зупинялося в цих номерах! Наприклад, Олександр Вертинський, в честь якого тепер названо один з тематичних люксів. Джерело фото: premier-palace.phnr.com. Любив тут бувати і Володимир Висоцький – його ім’ям названо розкішний люкс «Прем’єр Паласу».
Подейкують, що Любов Орлова, зупиняючись у готелі, просила поставити її телефон… на шафу! І кожного разу піднімалася на стілець, щоб до нього дотягнутися. Це допомагало 60-річній актрисі підтримувати фізичну форму. Тепер в готелі є тематичний люкс, присвячений Любові Орловій.
А скільки знаменитостей зі світовим ім’ям зупинялося у п’ятизірковому «Прем’єр Паласі» за роки незалежності України: Стівен Спілберг, Орнелла Муті, Софі Лорен, Кондоліза Райс – цей список досягає декількох сотень гучних імен.
Першим господарем цього будинку був золотих і срібних справ майстер. А в довоєнний час тут розташувалася антикварна крамниця і книжковий магазин, в якому друкували і продавали чудові листівки з чарівними краєвидами Львова. Протягом століть кам’яна споруда зазнала безліч перебудов, але, все ж, зберегла свою середньовічну структуру та елементи ренесансу. Зараз це витончений бутик-готель, що налічує 72 елегантних номери.
Відчути чарівність старовини ви можете, оселившись у готелі або ж заглянувши до його ресторанів та чудових терас.
Адреса: Львів, вул. Театральна, 16.
Аристократична вишуканість – основна родзинка готелю, що з’явився в 1890 році. Тоді він мав назву «De La Rus». У театральному залі, обладнаному в саду, проходили різні карнавали і вистави, демонструвалися твори мистецтва. Але особливим блиском готель засяяв після реконструкції. Над його зовнішнім виглядом працювали відомі віденські архітектори, завдяки яким перевтілилися оперні театри у Відні, Одесі, Турині.
Тризірковий готель змінив назву і став носити ім’я свого засновника, Жоржа Гофмана. На той час це був готель суперкласу, що відповідає нинішньому п’ятизірковому. Тільки уявіть собі: вже сто років тому в «Жоржі» були цілодобова холодна і гаряча вода, центральне опалення, електроліфт. Партер будинку займали елегантні магазини для вельмож, перукарський і парфумерний салони, галантерея. У сяючих залах ресторану з шиком проходили бали і звані вечори. Серед гостей готелю були – Оноре де Бальзак, Етель Войнич, Йоганнес Брамс, Джакомо Казанова, Ріхард Штраус, Ференц Ліст, Юрій Гагарін. Це один з найцікавіших готелів Львова.
Зараз готель пропонує гостям вишукані номери, ресторан, панорамну терасу. До речі, є тематичні люкси. Один з них виконаний в ретро-стилі і присвячений Оноре де Бальзаку – саме в ньому письменник зупинявся, коли їхав до своєї коханої.
Адреса: Львів, пл. Міцкевича, 1.
В ньому зупинялася і оперна діва зі світовим ім’ям Соломія Крушельницька, і легендарний німецький композитор Ріхард Штраус. Не дивно, що з такими постояльцями готель намагався випереджати свій час: вже в середині 20-х років минулого століття кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком, що було великою подією для Львова.
Назва вибрана не випадково. Адже саме звідси, з великих вікон відкривається чарівна панорама старого Львова з його центральним проспектом, Оперою, старовинними соборами і віковими вежами.
А щоб відчути атмосферу богемного життя, можна обрати для себе вишуканий напівлюкс або тематичний люкс «Опера».
Адреса: Львів, пр. Свободи 45.
Нині гостям пропонують відчути дух австро-угорської імперії, зануритися в епоху розкоші імперського стилю, величі і чарівної грації Львова 19 століття.
Адреса: Львів, вул. Грабовського, 11.
Поява цього особняка на початку минулого століття стала подією для тодішнього Катеринослава. Це була блискуча будівля зі складними куполами, червоною черепичною покрівлею, багатоярусними шатровими башточками з кованими шпилями. Будинок, збудований у стилі українського модерну, ставсвоєрідним меморіалом Запорізької Січі. Центральну вежу вінчав шпиль-флюгер, що зображав сцену двобою двох кіннотників – запорізького козака і шляхтича. Вражало і внутрішнє оздоблення будинку, особливо – великі металеві човни в стилі Київської Русі, що спускалися зі стель у вигляді люстр.
Прибутковий будинок Хрєннікова зобов’язаний своєю появою господареві, молодому мільйонерові, інженеру і власнику одного з перших у місті автомобілів. Оригінальна будівля, зведена за його задумом, стала візитівкою міста і часто зображувалася на сувенірних листівках. На жаль, будинок сильно постраждав під час війни: його спалили фашисти. Але споруду відновили ще в радянський час. І розмістили в будівлі готель «Україна». А в 1990-ті будівлю реконструювали, наблизивши її вигляд до початкового. Тепер «Гранд готель Україна» – один з найпрестижніших готелів міста, де пропонують навіть президентський люкс.
Адреса: Дніпро, вул. Короленка, 2.
Готель «Лондонський» – пам’ятник архітектури, створений на тому самому місці, де розташовувалася антична попередниця Одеси – гавань Істріан. Далеко не всі знають, що засновником і першим власником готелю став знаменитий французький кондитер Жан-Батист Карута. Всі модні французькі назви до того часу вже були «розібрані», і він вирішив звернути погляд до туманного Альбіону. Так одеський готель став «Лондонським». А виконали його в стилі італійського ренесансу.
Відчинивши свої двері перед відвідувачами в 1846, готель «Лондонський» з того часу є зразком аристократичної витонченості, блиску і розкоші.
В бізнес-готелі можна знайти як економний номер, так і президентський люкс.
Адреса: Одеса, Приморський бульвар, 11.
Цікаво, що в радянські часи готель отримав назву «Червоний». Під стать назві, його пофарбували в червоний колір. Але під осяйним одеським сонцем готель досить швидко марнів, набуваючи жовтуватого або навіть салатового відтінку. Одесити любили жартувати, що тільки в Південній Пальмірі можна замовити номер у «Червоному готелі», а приїхати в зелений. До своїх історичних коренів готель повернувся порівняно недавно, у 2010 році, знову засяявши у всій пишності.
«Брістоль» вважається одним з найкращих і дорогих готелів України. До речі, якщо трапиться зупинитися в цьому готелі, знайте, що до вас тут бувало безліч знаменитостей: Іван Бунін, Теодор Драйзер, Джеймс Олдрідж, Леонід Утьосов, Андрій Миронов і навіть американський мільярдер Арманд Хаммер. Для вимогливих гостей у п’ятизірковому готелі бізнес-класу передбачений президентський люкс.
Адреса: Одеса, вул. Пушкінська, 15.
Торговий центр з’явився наприкінці 19 століття: на його зведення пішло всього два роки, у що зараз віриться дуже важко. Пишна будівля була багато декорована античними скульптурами, насичена бароковими ліпними прикрасами. За це архітектуру будівлі навіть жартівливо порівняли з величезним тістечком з кремом.
Від початку був тут і готель, який вважалася одним з найкращих на півдні Російської імперії. З власною електростанцією, ванними, читальнею, рестораном, перукарнею, центральним опаленням. Повний шик! Але вже через рік після відкриття перлина Одеси палала серед білого дня при великому скупченні народу. Пожежна команда самовіддано рятувала постояльців готелю і чудово впоралася з гасінням: Пасаж майже не постраждав.
Адреса: Одеса, вул. Преображенська, 34.
Коклен-старший був у 19 столітті ексклюзивним постачальником меблів двору його Імператорської Величності, а Коклен-молодший – відомим архітектором французької школи. Фасад будівлі Будинку Кокленів, що є пам’ятником архітектури, прикрашає ліпний галльський Півень – символ старовинного французького роду Кокленів.
В готелі є 17 номерів, у створенні яких використовувалися дорогі матеріали – натуральне дерево цінних порід, мармур, натуральний камінь, шкіра. Стіни прикрашають картини і фрески.
Найбільший за площею номер готелю – тематичний люкс «Софі». Він присвячений Софії Рубінштейн – відомій вокалістці і піаністці, яка проживала тут наприкінці 19 століття. Номер прикрашений антикварними полотнами.
Багато хто з городян вважають, що жодна будівля Берегово не може зрівнятися із «Золотою павою»: різноманітні прикраси фасаду, акуратні башточки, керамічні мозаїки, виготовлені у вигляді павича, прекрасні візерунки…
Історично склалося, що тут довгий час був ресторан, але з 2003 року будівля відкрила свої двері і як готель. А ресторан, схожий більше на антикварну крамницю, продовжує існувати і понині.
Адреса: м. Берегово, пл. Ференца Ракоці, 1.
Над оздобленням цього будинку працювали відомі архітектори, намагаючись, таким чином, додати привабливості головній площі міста. Готель мав просторий заїжджий двір, в якому мандрівники і торговці могли влаштуватися на нічліг. У подальшому в цій будівлі розташовувався магазин з продажу різноманітних друкованих паперів та ювелірна майстерня. А нині в старовинній будівлі знову працює готель.
30 номерів готельного комплексу виконані в класичному стилі, що в поєднанні з мармуровою обробкою підкреслює елегантність інтер’єру.
Адреса: Чернівці, Центральна площа, 6.
Цей особняк знаходиться на найбільш відомій вулиці Харкова – Сумській, де ще в старовину зосередилося життя міста. Тут був побудований один з найбільш значущих доходних будинків Харкова. Він перебував у власності відомого страхового товариства «Саламандра». Над зовнішнім виглядом елегантного будинку, створеного в стилі північного модерну, працював син відомого санкт-петербурзького архітектора.
Готель тут з’явився відносно недавно. Під час реконструкції історичної будівлі постаралися максимально точно відновити всі деталі, а в холі відбудували дерев’яні сходи. Для гостей передбачено 24 оригінальних номери.
Адреса: Харків, вул. Сумська, 19.
Колись ці землі належали аристократам Шенборнам, які залишили яскравий слід в історії українського Закарпаття. Завдяки їм і з’явився чарівний замок-палац. Його будували за астрономічним принципом: 365 вікон вказують на зв’язок з кількістю днів у році, 12 входів уособлюють 12 місяців, а 4 вежі відповідають порам року.
У радянський час колишню графську резиденцію віддали під санаторій. Звичайно, у палаці немає спальних корпусів. Але опинившись в санаторії «Карпати», вам випаде можливість гарненько роздивитися романтичні види і насолодитися графським парком.







5a463cbada46d.jpg)







