Львову виповнюється 767 років: заходи на вихідні

Цими вихідними Львову виповниться 767 років. З цієї нагоди в місті заплановано кілька подій, головний акцент яких – подякувати захисникам за те, що виборюють свободу нашої країни та міста.

З нагоди свята в суботу та неділю львівські трамваї і тролейбуси виїдуть на маршрути, прикрашені національними прапорцями і прапорцями із гербом міста Львова.

Субота, 6 травня

О 13:00 на площі Ринок відбудеться урочиста церемонія підняття прапора міста Львова. Спочатку міський сурмач виконає «Мелодію міста», а потім військовослужбовець, який проходить лікування у реабілітаційному центрі НЕЗЛАМНІ, підніме прапор Львова. На захід запрошено військових, представників духовенства, почесних громадян Львова. Окрім того у цей день буде започатковано нову традицію, деталі якої поки не розголошують, щоб це був сюрприз для львів’ян і гостей міста.

Опісля цього ж дня на Личаківському кладовищі відбудеться спільна молитва за участі родин загиблих Героїв. Молитва розпочнеться о 17:00 год на Полі почесних поховань №86-А та продовжиться на Полях № 67 та № 76.

Неділя, 7 травня

У Стрийському парку відбудеться благодійна виставка-ярмарок «Львів – місто міст». З нагоди дня міста, Львів, як «місто міст», збере українців із Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Харківщини, Сумщини, Київщини, Запоріжжя та Криму, які зараз живуть та творять у Львові. Гості події дізнаються про культурні особливості з прифронтових і окупованих регіонів і долучаться до збору коштів для потреб Збройних сил України.

З 13:00 до 18:00 на виставці-ярмарку відбуватимуться лекції, майстер-класи, музичні виступи, готуватимуть страви, а у релокованих підприємців можна буде придбати крафтові вироби, каву та випічку.

Хедлайнер події – Віктор Павлік.

Місце проведення – Стрийський парк, відпочинковий простір «Русалки place» (вул. Уласа Самчука, 22).

Більше деталей про цю подію – на сторінці у Facebook: https://fb.me/e/TXhrRft5

Також у неділю в міських закладах культури заплановано кілька благодійних подій:

  • Зокрема, з 12:00 до 16:00 год. на площі біля медіатеки «Мультиплекс» (вул. В. Симоненка, 10) Львівська муніципальна бібліотека спільно з ГО «Рівні можливості для всіх» й Будинком дитячої та юнацької творчості Личаківського району запрошують на благодійний бібліотечний ярмарок з майстер-класами для дітей та дорослих, фотовиставкою «Незламні», поетичною екскурсією та авторськими читаннями «Винайдення міста», флешмобом «767 оплесків» та ін.
  • Львівський кіноцентр з 13:00 до 18:00 запрошує на благодійну акцію, організовану спільно з львівською мистецькою школою № 10, народними домами смт Брюховичі та Винник. На площі перед Львівським кіноцентром (вул. В. Великого 14а-18) відбуватиметься ярмарок, численні майстер-класи, а також виступи танцювальних та вокальних колективів.

Окрім того, 7 травня заклади загальної середньої та позашкільної освіти запрошують на святкові фестивалі до Дня міста у кожному районі. На локація гостей чекають ярмарки зі смаколиками, різноманітні ігри та майстер-класи, а також виступи дітей. Ярмарки відбуватимуться за адресами:

  • школа №6, вул. Зелена, 22
  • школа №77, вул. Виговського, 7а
  • ліцей №38, вул. Порічкова, 4а
  • школа №99, вул. Творча, 1
  • площа перед Церквою Різдва Пресвятої Богородиці, майдан святого Івана Павла ІІ папи Римського, 1
  • площа перед школою №36 і ліцеєм №2, вул. Володимира Великого, 55 а

Важливо, що виставка-ярмарок «Львів – місто міст» та заклади освіти виручені кошти скерують на закупівлю дронів для 125-ої бригади територіальної оборони, а благодійні події від закладів культури мають на меті зібрати гроші на Starlink для 24-ої механізованої бригади імені короля Данила.

У Львові до дня народження екскурсовода Петра Радковця презентували маршрут його пам’яті

27 квітня 1964 року народився Петро Радковець – найвпізнаваніший екскурсовод Львова, краєзнавець і популяризатор його історії і культури. 4 лютого 2023 року він раптово помер. Сьогодні, до дня народження «професійного львів’янина», у Львові презентували маршрут пам’яті, який розробила колега Петра Радковця Діана Борисенко у співпраці із родиною екскурсовода та Львівським туристичним офісом. Про це повідомляє ЛМР.

«Ідея створення цього маршруту прийшла нам майже одразу після прощання з Петром Радковцем. Напередодні його смерті ми мали дуже багато спільних зустрічей, де обговорювали екскурсійну галузь зараз у Львові. Зрештою завдяки цим зустрічам він став першим гідом, що долучився до нашого проєкту «Місто лікує» і провів першу екскурсію для військових, які проходять реабілітацію у Львові. В Петра була неймовірна кількість ідей та дуже сильна енергетика, якою він ділився з усіма. Тому ми просто були змушені продовжити його справу. Цей маршрут створено для того, щоб люди, які вже, на жаль, не зможуть потрапити на екскурсію до Петра Радковця, могли відчути ту особливу його атмосферу, його настрій і той Львів, про який так любив розповідати Петро», – каже Христина Лебедь, начальниця управління туризму Львова.

Діана Борисенко, яка розробила іменний маршрут, дуже тісто спілкувалась з Петром Радковцем, тому без сумнівів погодилась на таку ідею родини і мерії.

«Для мене величезна честь сьогодні представляти пілотний маршрут пам’яті Петра Радковця. Переконана, що сьогодні цим маршрутом він крокуватиме поруч зі мною. Ця екскурсія охоплює шлях від східних оборонних мурів до західних через середньовічне місто. Петро казав, що він не розповідає, а читає екскурсії, а їх учасники – не клієнти, а друзі, з якими він прогулювався Львовом. Саме в цю атмосферу я сьогодні й спробую перенести всіх, хто відвідає екскурсію», – зазначила Діана Борисенко, екскурсоводка, авторка маршруту пам’яті Петра Радковця.

Маршрут центром міста і тривалістю 1,5 години, складається із таких частин:

1.    Вулиця Руська – «сіль» Галичини

Успенська (Волоська) церква, 8 школа, страхове товариство «Дністер», кав’ярня «Золотий дукат»

2.    «Про святе і грішне»

Пам’ятник Дровняку Никифорові-Епіфанію, Домініканський костел

3.    «Коли на Вірменській ще жили вірмени»

Арт-кафе «Дзиґа», «Фацет» і «Фацетка», будинок «Пір року», кав’ярня «Вірменка»

4.    «45 кам’яниць: по хвилині на кожну, і година минула»

Площа Ринок, Палаццо Бандінеллі, леви при Ратуші

5.    «Посміхніться леву – і він посміхнеться у відповідь»

Катедральний собор і каплиця Боїмів

6.    «Сонечко на річці, якої нема»

Проспект Свободи

«Петро називав себе професійним львів’янином і навіть мав свій власний логотип, що був зображений на його візитках. Він сам вивчив історію Львова, став краєзнавцем, сам зробив себе і створив власний образ, який став одним з найвпізнаваніших у нашому місті. Це важлива постать для історії Львова, яку варто зафіксувати, і цей маршрут – це перший крок на цьому шляху. Я дуже радий, що навіть після його смерті, ми маємо можливість частково продовжити його справу. Для Петра розвиток туристичного Львова був дуже важливим і він продовжував свою справу навіть під час війни. Під час однієї зі своїх останній екскурсій він сказав, що нам дуже важливо продовжувати жити, працювати і посміхатись», – наголосив Омелян Ощудляк, зять Петра Радковця.

Екскурсію маршрутом пам’яті Петра Радковця можна замовити у Центрі туристичної  інформації м. Львова на пл. Ринок, 1. Проводить її – Діана Борисенко. Частина коштів  від продажу екскурсії  будуть  перераховувати у  фонд  Петра  Радковця, який створять його родина та друзі.

Де цвітуть магнолії у Львові? Перелік 6 локацій

Де цвітуть магнолії у Львові ?

?Музей Івана Франка. Вул. Івана Франка, 150-152
Музей оточений красивим парком, де можна побачити квітучі магнолії.

?Парк Костюшки
У парку можна побачити багато різноманітних рослин, в тому числі й магнолії. Вони цвітуть у весняний період.

?Ботанічний сад. Вул. Черемшини, 44
Це одне з найкрасивіших місць у Львові, де можна побачити багато різних видів рослин, серед яких є й магнолія.

?Дворик монастиря бенедиктинок. Вул. Вічева, 2
Тихе та затишне місце в центрі Львова, яке відоме своїми квітучими магноліями.

?Головний корпус Національного університету “Львівська політехніка”. Вул. Бандери, 12
Магнолії тут додають нотки краси та романтики архітектурному образу університету.

?Головний вхід в Стрийський парк. Вул. Паркова
У парку знайдено кілька видів магнолій, які цвітуть у різні періоди весни.

До Львова на сакури: локації, де скоро можна буде побачити цвіт сакур

За останні роки у Львові висадили чимало дерев сакури, або ще її називають японською вишнею. Найбільша кількість дерев (близько кількох десятків) знаходиться у парку імені Івана Павла ІІ, що в Сихівському районі Львова.

Подивитися на цвiтiння япoнськoї вишнi тa сфoтoгрaфyвaтися нa їх фoнi щoрoкy приїжджaє бaгaтo людeй. Пaрк стaв yлюблeним мiсцeм для прoгyлянoк.

Фото: Валерій Шмаков / Gazeta.ua

Така собі маленька альтернатива поїздці до Ужгорода, чи не так? А ось через кілька років дерева значно підростуть і це місце стане ще популярнішим не тільки серед жителів Львова, але й відомим серед туристів нашого міста.

До слова, пропонуємо вам оглянути ще багато інших локацій у Львові, де ростуть сакури та їм подібні зелені насадження.

Загалом, у Львові дерева можна знайти у таких місцях: площа Петрушевича, на перетині вулиць Студентської та Зеленої, біля входу у головний залізничний вокзал, по вулиці Городоцькій біля університету внутрішніх справ та біля Цирку, біля нового терміналу аеропорту (на жаль, зараз туди не потрапити), на вулиці Тютюнників, у дворі торговельно-економічного університету на Туган-Барановського, на площі Музейній, у Шевченківському гаю та біля ринку “Добробут”.

Площа Петрушевича
Три сакури на Зеленій біля Водоканалу
Залізничний вокзал
Городоцька
Тютюнників, 27
На Котлярській




Не сакура, але гарно! Вулицею Самійленка
У дворі торговельно-економічного університету ростуть ось такі сакури. Висадили саджанці ще у 1989 році, а привезли їх аж із Хабаровська
Площа Музейна. Минулорічне фото.
Площа Митна. Не сакура, Мигдаль трилопатевий.
Сакури біля ринку “Добробут” Фото: 032.ua
Біля Львівського цирку. Фото: 032.ua

До речі, цього року у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького (відомий як Шевченківський гай) вперше зацвіли сакури у 2020 році.

І останній бонус: на площі Двірцевій під час реконструкції висадили десятки нових саджанців різних дерев. Серед них також є кілька сакур, які згодом підростуть і це буде ще одна затишна локація восени.

З відео Alex Shutyuk / Ютуб
До аеропорту повернемось після перемоги!

Шевченківський гай запрошує на святкування Великодня: програма

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького запрошує разом зустріти світле свято Воскресіння Христового. Впродовж двох днів, 16 та 17 квітня, у львівському скансені знайомитимуть з давніми традиціями, водитимуть гаївки та пригощатимуть гостей.

На Великдень гості музею зможуть навчитися давніх танців з музичними фолькгуртами та придбати вироби народних майстрів, смаколики та музейні сувеніри в облаштованих ятках.

Програма 

·   Великдень

16 квітня, неділя

13:00-18:00

–       «Гаївки для найменших». Тут малечу вчитимуть водити «Жучка», стародавніх ігор та забавлянь (хата зі с. Либохора);

–       Гаївки з ОУМ «Спадщина». Жива традиція, що підтримується десятиліттями: будемо водити кривий танець, вербовую дощечку, струмок, подоляночку, хорти і вовки, царівну, мости, голубку. А також грати в шума, моргалки, ремня, а хлопці ще будуватимуть  вежу та слона (стодола зі с. Либохора, галявина біля озера);

–       «Велика гаївка на галявині» за участю фольклорних та етногуртів: Д’горі, Етерія, ДРИҐ, NAZVA, спеціальний гість – Юрій Йосифович (головна галявина, біля дзвіниці зі с. Хоросно);

–       Презентація збірника гаївок. Можна послухати, придбати збірничок і самим навчитися співати гаївок та веснянок. Кошти від продажу збірничка йдуть на благодійну допомогу ЗСУ (місце та час презентації повідомлять невдовзі).

·   Обливаний понеділок у Гаю

17 квітня, понеділок

13:00-18:00

–       «Велика гаївка на галявині» за участю фольклорних та етногуртів Пиріг і Батіг, BanduraGirl та Lemko Bluegrass Band (головна галявина, біля дзвіниці зі с. Хоросно).

Також відвідувачів просять не забувати відвідати діючі виставки у музеї – виставку писанок в малому залі «В укритті» та виставку живопису Уляни Нищук «Заквітчані» у школі зі села Бусовисько.

У програмі можливі зміни.

Львів’ян і гостей міста запрошують на Великдень до Шевченківського гаю: гаївки і веснянки

Львів’ян і гостей міста запрошують на Великдень до Шевченківського гаю. Львівський музей народної архітектури та побуду ім. Климентія Шептицького знайомитиме відвідувачів з давніми українськими традиціями, про це йдеться на Фейсбук-сторінці Музею.

«У світле свято Великодня ми вітаємо та гуртуємося, знайомимо з давніми традиціями і пригощаємо гостей!

Будемо разом святкувати Воскресіння Христове, водити гаївки і веснянки та вчити давні танці разом із музичними фольк гуртами», – пишуть організатори і закликають слідкувати за інформацією на офіційних сторінках Музею, адже можливі зміни.

Великдень, 16 квітня, неділя

13:00-18:00

  • «Гаївки для найменших» – Тут малечу вчитимуть водити «Жучка», стародавніх ігор та забавлянь (хата зі с. Либохора 1812 р.);
  • Гаївки з ОУМ «Спадщина» – Жива традиція, що підтримується десятиліттями: будемо водити кривий танець, вербовую дощечку, струмок, подоляночку, хорти і вовки, царівну, мости, голубку. А також грати в шума, моргалки, ремня, а хлопці ще будуватимуть вежу та слона (стодола зі с. Либохора, галявина біля озера);
  • «Велика гаївка на галявині» – за участю фольклорних та етно-гуртів Капела Д’горі, Етерія / Eteria, ДРИҐ  – традиційні танці та співи у Львові, NAZVA, спеціальний гість – Юрій Йосифович (головна галявина, біля дзвіниці зі с. Хоросно);
  • Презентація збірника гаївок – Можна послухати, придбати збірничок і самим навчитися співати гаївок та веснянок (кошти від продажу збірничка йдуть на благодійну допомогу ЗСУ). Місце та час перезентації невдовзі повідомимо, стежте, будь ласка, за оновленнями.

Обливаний понеділок у Гаю, 17 квітня, понеділок

13:00-18:00

  • «Велика гаївка на галявині» – за участю фольклорних та етно-гуртів Пиріг і Батіг, BanduraGirl та Lemko Bluegrass Band (головна галявина, біля дзвіниці зі с. Хоросно).

Львів’ян та гостей міста також заликають відвідати діючі виставки у музеї – виставочку писанок в малому залі «В укритті» та виставку живопису Уляни Нищук «Заквітчані» у школі зі села Бусовисько.

У Шевченківському гаю вперше за 10 років встановлять стародавню хатину: що про неї відомо

У музеї народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького встановлять хатину 1920-х років з Полісся. Це перший музеєфікований великий експонат за останні 10 років. Про це Tvoemisto.tv розповів заступник директора музею Сергій Ципишев.

«Цю хату знайшли під час експедиції у 2021 році. Вона була розташована біля кордону із Білоруссю. Зараз там будують фортифікаційні споруди. Якби ми його тоді не вивезли, то його б уже не було», – каже він.

За словами заступника директора музею, хатина зроблена із соснового зрубу. Вона складається із двох частин: житлової та кухні. Хата була побудована без жодних металевих кріпильних елементів, а вінця зрубу були скріплені дубовими кілками.

«В кухні була розташована традиційна вариста піч. Ми відтворимо її якомога ближче до оригіналу. Також в будинку збереглися післявоєнні рушники, ікони, скриня. Ці речі зараз зберігаються в музеї і будуть встановлені так, як було в оригінальному об’єкті», – зазначив Сергій Ципишев.

Під час розбору хати усі уражені елементи промаркували та внесли до креслень. На місці були музейні архітектори, які обстежили, виміряли об’єкт та відзначили елементи, що потребують заміни чи реставрації. Після перевезення експонату в процесі встановлення музейні працівники знову протезують чи реставрують певні частини, якщо буде потреба.

«Встановлення об’єкту вже розпочалося і ми плануємо завершити його протягом літа цього року. Це тривалий процес, бо багато нюансів виникає в ході роботи», – зазначив він.

Нагадаємо, що останню масштабну музеєфікацію в Шевченківському гаю провели у 2014 році – тоді сюди перевезли давню дзвіницю із села Хоросно поблизу Львова. Відтоді великих архітектурних об’єктів не встановлювали.

Місце у Львові, де є могила “Путіна” та цілий меморіал НКВС

Над Львовом у 2023 році досі стоїть пам’ятник радянським окупантам, зокрема, меморіал НКВС та надгробки з промовистими прізвищами Путін і Калашніков. Проведена раніше «декомунізація» не змінила цього місця загалом, окрім видалення оздоблення з кольорових металів, таких як серпа і молота та зірки. Про це зауважив засновник проєкту Explorer Lviv Андрій Риштун на сайті rdzs.org.

Пагорб Слави знаходиться на верхньому Личакові. І хоча з нього відкривається чудовий краєвид на Львів, та місце тут доволі похмуре.

Фото: Андрій Риштун

Всередині меморіалу бачимо два пам’ятники. Праворуч – агенту НКВС, терористу та диверсанту Кузнєцову, який добряче нашкодив УПА. Ліворуч – О. Марченку, він перший підняв червоний прапор над Львівською Ратушою. Такі собі заслуги…

Пам’ятник НКВД-исту та терористу М. Кузнєцову. Фото: Андрій Риштун
Пам’ятник радянському солдату О. Марченку. Фото: Андрій Риштун

Навколо пам’ятників є ряди надгробків. Частина з них має дивну дату смерті: кінець 1945 року. Друга Світова, в цей час, вже давно минула. Єдина війна, яка тут все ще тривала, це між НКВС і УПА. Логічно припустити, що ці «герої» є з НКВС (потім КГБ) та воювали вони проти українських повстанців. А їм тут меморіал стоїть.

Пагорб Слави та меморіал радянським солдатам у Львові. Фото: Андрій Риштун
Він загинув у кінці 1945 року воюючи явно не з німцями. Фото: Андрій Риштун

Серед поховань є й могила Путіна, шкода що не Володимир Володимирович. І хоча це його однофамілець, але, погодьтеся, доволі символічно.

Серед інших, тут спочиває і НКВД-ист Путін. Фото: Андрій Риштун
Не “той” Путін… Фото: Андрій Риштун
“Свідоцтво про смерть” Путіна

Митрополит Андрей Шептицький планував звести на цих землях собор, але завадила війна. Так може варто здійснити його плани? Чи, хоча б, перепоховати москаликів кудись подалі, а тут збудувати житло для справжніх героїв?

На цьому пагорбі колись мав бути собор з неймовірним видом на Львів
На цьому пагорбі колись мав бути собор з неймовірним краєвидом на Львів. Фото: Андрій Риштун
Тут комфортно “спочиває” жменька окупантів. В той час як наші герої туляться на Марсовому полі. Фото: Андрій Риштун
Не було там слави. Давили масою і гнали перед собою беззбройних людей
Фото: Андрій Риштун

«Монумент Слави”, на вул. Стрийській знесли ще в 2019 році, а про ЦЕ забули.

Раніше зняти всі металеві елементи, але основу лишили. Фото: Андрій Риштун
Зробіть собі приємно: відвідайте могилу Путіна. Фото: Андрій Риштун

Автор: Андрій Риштун / https://rdzs.org

«Планета кіно» відкриває новий кіноресторан у Львові. Вперше по франшизі

Мережа кінотеатрів «Планета кіно» відкрила у Львові перший заклад нового формату – кіноресторан, який став найбільшим із мережі. Кіноресторан запрацював із четверга, 30 березня, у освітньо-спортивному центрі Leoland на вул. Мельника, передає Zaxid.net.

Як повідомив співвласник мережі кінотеатрів Дмитро Деркач, заклад складається виключно з залів RE’LUX. Такого формату у мережі ще не було.

«До цього наші RE’LUX були частиною великого кінотеатру. У Leoland у Львові – виключно кіноресторан. Це 5 залів із комфортними розкладними кріслами – 11 пар кріслел у боксах, зі столиками та планшетами. Через планшет можна замовити їжу та напої, офіціанти їх принесуть на ваш столик», – повідомив Дмитро Деркач.

Загалом в Україні працює 9 кінотеатрів мережі «Планета кіно». З них чотири мають зали у форматі RE’LUX, що мають ресторан і бар. Відкритий у Leoland кінотеатр став 10 із мережі, який зараз працює.

«Основна ідея – зручно їсти в залі, в темряві, під час перегляду фільму, тому основний акцент на finger-food», – додав співвласник мережі кінотеатрів.

«У нас було декілька крутих шеф-кухарів, які створювали та розвивали наше меню. В кінці 2021 року ми взяли одразу двох класних шефів у Києві, які оновили наше меню. Найпопулярніші наші позиції — це бургери, тако (вони у нас не класичні) та суші-роли. Мої особисті фаворити — це васабі-креветки, курячі палички, клаб-сендвіч, тако з креветками та чізкейк».

Вартість квитків на сеанси у кіноресторані – значно вище. До прикладу, сеанс у звичайному залі коштує в межах 130-160 грн, а у закладі нового формату – 600 грн.

У Львові працює два кінотеатри мережі «Планета кіно» – у ТРЦ Forum Lviv та King Cross Leopolis. Також кінотеатри цієї мережі є у Києві, Одесі, Харкові, Сумах та Дніпрі.

Зазначимо, що днями на вул. Мельника, 18 у Львові відкрили оновлений розважальний центр Leoland на місці 32-річного спорткомплексу «Україна». У 2018 році виконавчий комітет Львівської міськради видав містобудівні умови і обмеження ТзОВ «Палац спорту «Україна» на розробку проекту реконструкції будівлі. Власником спорткомплексу є львівський бізнесмен Олександр Свіщов.

У Львові відкриють кафе у пам’ять про його засновника, що загинув на війні

У Львові відкриють кафе «Республіка саду» у пам’ять про його засновника Дмитра Пащука, який раніше відкрив у Львові заклади Port Wine Bar і Papi.

Дмитро Пащук загинув 12 березня 2023 року на Херсонщині, отримав поранення від удару дрона-камікадзе. Після початку повномасштабної війни він пішов на фронт добровольцем, воював у складі Сил спеціальних операцій (ССО).

Дмитро Пащук. Фото: Port Wine Bar

Над запуском «Республіки саду» Пащук почав працювати ще до повномасштабного вторгнення, пише  портал «Твоє місто».

«Попри виконання бойових завдань на фронті, завжди знаходив час на об’єднання команди та роботу над концепцією нового львівського закладу», – відзначає видання.

Заклад працюватиме на місці колишньої кав’ярні «Кармель», що на вулиці Винниченка, 20-А.

Це символічне місце для Львова. У часи радянського союзу тут існувала Республіка святого саду – своєрідний острівець свободи від тогочасного режиму, хоча неподалік був обком компартії. Тут збиралися і хіпі, і ті, що захоплювалися націоналістичними ідеями.», — зазначають друзі.

«Республіка святого саду» – назва молодіжного неформального об’єднання, яке існувало у Львові упродовж 1968–1982 років. Об’єднання локалізувалося у «Святому саду» – так називали закинутий сад колишнього монастиря кармелітів всередині житлового кварталу між вулицями Лисенка, Винниченка, Просвіти і Короленка.