Заступника керівника Клінічного госпіталю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби затримали на хабарі 15 тис. грн, які він вимагав від військового за можливість лікуватися на стаціонарі. Загалом за 10 тис. доларів він обіцяв виготовити медичні документи для списання військового зі служби за станом здоров’я, інформує Zaxid.net.
Як повідомили 25 жовтня у прокуратурі, 37-річний посадовець вимагав гроші від пацієнта-військового за можливість лікування на стаціонарі. Свої послуги він оцінив у 15 тис. грн – по тисячі гривень за день перебування у медзакладі.
Крім цього, після кількох етапів лікування за окрему плату він мав допомогти видати медичні довідки про стан здоров’я, які б слугували підставою для звільнення з військової служби. За даними СБУ, вартість всього пакету підроблених документів становила 10 тис. доларів.
Заступника керівника госпіталю затримали під час отримання хабаря. Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ. Суд обрав йому запобіжний захід – перебування в СІЗО з правом внесення застави.
Слідчі не розголошують інформації про затриманого, однак за даними джерел ZAXID.NET у правоохоронних органах ідеться про заступника керівника Клінічного госпіталю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби.
На Львівській митниці працює близько 100 людей з інвалідністю. Скільки з них отримало інвалідність після початку повномасштабного вторгнення наразі невідомо. Загалом Львівська митниця налічує 1255 працівників. Про кількість митників з інвалідністю 24 жовтня розповів керівник Львівської митниці Андрій Кузнік на пресконференції щодо підсумків роботи від початку 2024 року, пише Lviv.media.
Керівництво Львівської митниці розповіло, що у звʼязку з резонансом вони розіслали службові записки по митним постам в області з вимогою надати список працівників у яких є інвалідність. Наразі керівники доопрацьовують всю інформацію.
“Якщо інформація про неправомірне отримання інвалідності нашим працівником дійде до Львівської митниці, то ми проведемо перевірку. Побачимо чи взагалі його діяльність у Львівській митниці стосується того, що він неправомірно отримував інвалідність. Будь-який документ, брав чи не брав з собою. Це буде досліджено і далі прийнято рішення в рамках дисциплінарного провадження комісії” — зазначив Андрій Кузнік.
Нагадаємо, питання щодо отримання фальшивих довідок про інвалідність порушили після того, як журналісти дізналися, що на Хмельниччині 50 прокурорів отримали інвалідність за погодження скандальної керівниці МСЕК Тетяни Крупи. Її повідомили про підозру у незаконному збагаченні й наразі вона перебуває під вартою.
Згодом Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”. Згідно з указом, РНБО доручила Верховній Раді спільно з Міністерством охорони здоров’я розробити законопроєкт, який передбачає ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року. Також протягом трьох місяців перевірятимуть рішення щодо встановлення інвалідності для посадовців, а необґрунтовані — переглянуть. Протягом тижня проведуть аудит пенсійних виплат по інвалідності для держслужбовців і переглянуть механізм нарахувань пенсій для посадовців, щоб зробити систему прозорішою.
З середини грудня польський державний оператор PKP Intercity надаватиме рухомий склад для пасажирського сполучення між Варшавою і Равою-Руською. Про повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Переговори між «Укрзалізницею» і PKP Intercity про запуск поїзда у сполученні Варшава – Рава-Руська тривають. Це питання обговорювалося на всіх міжнародних нарадах за участю компаній», – повідомили в пресслужбі «Укрзалізниці».
PKP Intercity розглядає питання запуску поїзда у складі чотирьох вагонів із місцями для сидіння першого і другого класу. Підвезення пасажирів буде здійснюватися поїздом Коломия – Рава-Руська.
«Запуск маршруту – це можливість змінити рухомий склад на більш комфортний (з кондиціонерами, розетками, двома санвузлами в кожному вагоні та більшою кількістю місць)», – зазначили в «Укрзалізниці».
В «Укрзалізниці» уточнили, що угода з польською компанією SKPL, яка наразі за договором надає рухомий склад на маршруті Рава-Руська – Варшава, діє до 14 грудня 2024 року.
До слова, польський оператор PKP уже працював в Україні: до 2013 року курсував поїзд № 35/36 у сполученні Вроцлав – Львів. На маршруті використовувалися вагони RIC компанії PKP IC. Поїзд складався з 4 вагонів і відправлявся через день.
Нагадаємо, польська та українська залізниці підписали нову угоду, в межах якої спільно розвиватимуть перевезення між країнами. У рамках угоди Україна і Польща домовилися, що перезавантажувати вантажі у вагони для іншої ширини колії або переставляти вагони на візки для іншої ширини колії зможе не лише приймаючий перевізник на прикордонній станції своєї країни, але й країна, що здає вантаж, на власній прикордонній станції.
Ходорівська міська лікарня 15 жовтня підписала договір із фірмою «Будремсервіс» на реставрацію лікарняного корпусу, що є пам’яткою місцевого значення. Ідеться про палац Любомирських, в якому планують розмістити переселенців. Про це повідомляє ZAXID.NET
Сума договору, оприлюдненого в системі Prozorro, становить 14,2 млн грн. Це вже другий тендер на реставрацію лікарняного корпусу. Попередні торги відбулись у травні 2023 року. Тоді єдиним учасником і переможцем стало ПП «Рембудстиль» з Рава-Руської. У червні лікарня підписала з ним договір на 14,1 млн грн.
15 серпня 2023 Держаудитслужба повідомила про початок моніторингу закупівлі, хоча роботи вже тривали. 19 серпня лікарня розірвала договір, заплативши підряднику 3,96 млн грн.
У лютому 2024 року прокуратура Львівської області повідомила про відкриття кримінального провадження через підробку офіційних документів і розкрадання грошей на ремонті Ходорівської лікарні.
У нових торгах на реконструкцію корпусу-пам’ятки також був один учасник – ПП «Фірма “Будремсервіс”», що зареєстрована у Львова у 1999 році. Директором фірми є Богдан Гавриляк.
За 14,2 млн грн у палаці Любомирських мають повністю відремонтувати стіни, підлоги, стелі, фасад, підвали, замінити системи каналізації, водопостачання, опалення. Також в лікарняному корпусі усі двері та вікна замінять з дерев’яних на металопластикові, встановлять нову сантехніку – душові, унітази, умивальники. Окрім того, у двоповерховій будівлі з мансардою встановлять ліфт, систему пожежної сигналізації, систему голосових оповіщень, забрукують подвір’я тощо.
Фірма «Будремсервіс» раніше ремонтувала сцену у львівському театрі імені Марії Заньковецької. Також вона займалась реставрацією головного корпусу Львівського університету імені Івана Франка. Тоді правоохоронці також запідозрили Богдана Гавриляка і ФОПа Степана Вовка, який виконував технічний нагляд на об’єкті, у привласненні коштів. Степана Вовка суд виправдав, а розгляд справи Богдана Гавриляка ще триває.
У 2024 році фірма «Будремсервіс» уклала унаслідок тендерів угод на понад 18 млн грн, більше 16 млн з них – із устанвоами Ходорівської громади. Торік сума договорів фірми за держпідрядами становила 4,26 млн грн, з яких понад 2,8 млн грн укладені в Ходоровській громаді.
Під час службового розслідування в Україні щодо набуття прокурорами інвалідності на Львівщині виявили 24 працівників прокуратури з цим статусом, що становить 6,2% від загальної кількості прокурорів у регіоні. Про це повідомили в Офісі генпрокурора, пише Львівський портал.
Загалом на Львівщині працює 388 прокурорів, з них 24 – зі статусом особи з інвалідністю (6,2%). Крім того, ще у 10 областях частка прокурорів, які мають групи інвалідності коливається від 5 до 10%. Та це не найменший показник порівнюючи з іншими регіонами України.
Зокрема, найменше прокурорів з інвалідністю виявили у Херсонській області, де зі 181 прокурора оформлену інвалідність має лише один працівник, що складає менше ніж 1% від загальної кількості.
Схожа ситуація у Волинській та Чернівецькій областях. Там лише по двоє працівників прокуратури на регіон отримали групу інвалідності, що становить відповідно 1,2 та 1,4% від загальної кількості прокурорів. Загалом ще у 15 прокуратур частка працівників, які мають групи інвалідності менша за 5% від загальної чисельності.
Найбільше ж прокурорів з інвалідністю виявили у Хмельницькій та Черкаській областях.
Зокрема, на Черкащині 60 прокурорів органів прокуратури мають статус особи з інвалідністю. Це становить 27,4% від загальної кількості працівників. Втім, 59 з них отримали його до повномасштабного вторгнення.
У Хмельницькій області такий статус має 61 прокурор або 28,9% від загальної кількості. Так, 50 осіб отримали групи інвалідності до повномасштабного вторгнення.
Яворівський районний суд Львівської області частково задовольнив позов про стягнення моральної і матеріальної шкоди, заподіяної органами досудового слідства і прокуратури. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення від 18 вересня.
Позивачем був колишній інспектор митного поста «Краковець» Львівської митниці. Це був молодий фахівець 23 років, який пропрацював на посаді тільки рік, після чого був звинувачений в одержанні хабара. У 2020 році його за відсутністю складу кримінального правопорушення виправдав суд першої інстанції і у 2021-му апеляційний і Верховний суд підтвердили цей вирок.
Чоловік вважає, що майже 10 років розгляду кримінальної справи зруйнували його особисте життя і карʼєру. Всі найкращі молоді роки він витратив на судовий процес, щоб довести свою невинуватість. Завжди хотів працювати на державній службі, але кримінальна справа поламала його карʼєру та плани на життя загалом. На сьогодні він неодружений і не має дітей. Начебто, через кримінальну справу і обмеження запобіжного заходу не міг знайти собі нормальну роботу і мусив працювати на будівництві, а всі зароблені гроші витрачати на судовий процес.
Щоб мати гроші на життя і юридичні послуги, він продав квартиру, яку успадкував від бабусі, Щомісяця мусив їздити з міста Дніпра, де проживав із батьками, а до Львова, для участі у судових засіданнях.
Показання у суді дали мати цього чоловіка і двоє однокурсників. Вони розповіли, що той добре навчався, був відмінником, брав участь в олімпіадах, вивчав іноземні мови. Коли стало відомо про затриманя, одногрупники збирали гроші на заставу. Під час навчання і роботи у він мав широке коло спілкування, але з часу кримінального переслідування пішов зворотній процес і він перестав підтримувати стосунки із друзями, став замкнутим.
У справі призначали психологічну експертизу і фахівець оцінив моральні стражадання позивача у 2,5 млн грн.
Суд задовольнив позов частково і ухвалив стягнути чоловікові 2 млн грн відшкодування моральної шкоди, 15 тисяч гривень витрат на проїзд у судові засідання і 123 тисячі гривень витрат на правничу допомогу.
За матеріалами кримінальної справи, у 2011 році затримали двох інспекторів митного посту «Краковець». Їх звинуватили в тому, що вони за хабарі пропускали машини без митного контролю. Пізніше одного з них засудили до 5 років позбавлення волі умовно, а другого повністю виправдали, хоча при затриманні саме з його куртки вилучили 400 євро. Обвинувачений пояснював, що напарник щось йому передав і прохав потримати у себе. Він поклав це в кишеню куртки, а пізніше при огляді працівниками поліції виявилося, що це 400 євро.
У 2018 році Європейський суд з прав людини постановив, що держава Україна має виплатити цьому чоловікові 1800 євро компенсації за надмірну тривалість кримінального провадження.
У листопаді планують провести аукціон із продажу найстарішого підприємства в Україні — солеварні у Дрогобичі. Зараз вона перебуває у власності держави. Проти приватизації Дрогобицької солеварні зареєстрували петицію. Авторка просить передати солеварню на баланс міста.
Технологія видобутку солі у Дрогобицькій солеварні незмінна століттями. Там добувають ропу, з якої виварюють до 60 тонн солі на місяць. Якщо оновити обладнання, то об’єми можна збільшити. Проте кількість солі, яку можна виготовляти, обмежена, каже директор підприємства.
“Є обмежений дебет добування ропи в день, грубо кажучи, це 50 кубів, з них можна виварити 15 тонн солі на день максимально, а в місяць — це 450 тонн. Все, більше зробити нереально з тими покладами ропи. А 450 тонн солі — це ніщо для України”, — говорить директор Олег Петренко.
Завод у Дрогобичі є державним підприємством. Зараз солеварню готують до приватизації.
“Підприємство має потенціал для розвитку, однак в державній власності — це найскладніше, тому що більший податок. 80 відсотків з чистого прибутку ми платимо в державу і на розвиток фактично нічого не залишається. Комунальна власність чи приватна зменшують ці обмеження і кошти можна буде використовувати на розвиток підприємства”, — каже директор солеварні.
За словами начальника регіонального відділення Фонду держмайна Миколи Іщука, підприємство на сьогодні є нерентабельним і збитковим. Станом на кінець 2023 року там була заборгованість у 2,7 млн гривень.
“100% умовою продажу є збереження виробництва, оскільки це є історико-культурна спадщина місцевого значення, це є свого роду унікальне виробництво. Збереження буде і для інвестора вигідне, і для місцевого самоврядування також, тому що інвестор, хто би туди не прийшов, то він однозначно буде робити туристичну складову для прибутку свого підприємства, оскільки все одно кількість тої ропи, яку можна там видобувати, вона є обмежена в кількості, дебет там невисокий”, — розповідає Микола Іщук.
Проти приватизації Дрогобицької солеварні зареєстрували петицію. З такою ініціативою виступила місцева жителька Ірина Копилова.
“Коли перейде у приватну власність, ми не знаємо, куди підуть кошти, чи буде дозволено проводити екскурсії, чи не зміниться якість цієї солі, яка є чиста, без всяких домішок. Тому є багато моментів і я вважаю, що солеварня має перебувати на балансі міста”, — каже Ірина Копилова.
За те, щоб передати солеварню у комунальну власність, виступає і Дрогобицька міська рада.
“Ні один дрогобичанин не погодиться з тим, щоб наша солеварня перейшла в чиїсь приватні руки, більше того, всі інвестори, з якими ми вели перемовини, вони готові були вкладати кошти для того, щоб відновити нашу солеварню, але тільки у формі комунальної власності”, — говорить мер Дрогобича Тарас Кучма.
За словами начальника регіонального відділення Фонду держмайна Миколи Іщука, провести аукціон з продажу Дрогобицької солеварні планують у листопаді. Стартова ціна буде 57 мільйонів 600 тисяч гривень.
У селі Руда, що на Стрийщині, історики та археологи шукатимуть місце поховання гетьмана України Івана Виговського. 22 жовтня в селі відбулось перше засідання координаційної ради проєкту “У пошуках праху Івана Виговського у Руді”. Про це 23 жовтня повідомила пресслужба Стрийської районної державної адміністрації.
Як розповіла LVIV.MEDIA завідувачка сектору культурної спадщини Стрийської РДА Ольга Боднар, зараз точного місця, де був похований Іван Виговський.
“Прах Виговського шукають фактично 10 років. Це той гетьман, якого невідомо де поховали. За часи пошуків науковці обстежили декілька ймовірних місць поховань, але нічого не знайшли. За ці 10 років різні науковці та дослідники дійшли до розуміння, що залишилась тільки одна територія, де може бути прах. Біля церкви, яка розташована на території села Руда, Гніздичівської громади, що на Стрийщині” — зазначила Ольга Боднар.
За словами Ольги Боднар, на початку жовтня 2024 року ініціативна група розпочала розробку плану пошуків праху Виговського у Руді. Створили координаційну раду, яка 22 жовтня провела перший збір, на якому визначили початок пошукових робіт.
“Нам потрібно буде довести правдивість знахідки згідно з протоколом ЮНЕСКО. Наразі наша задача це організувати саме пошукові роботи, щоб вони були узгоджені зі всіма науковцями. Головне, щоб після пошукових робіт залишилися паперові документи, щоб зафіксувати це” — розповіла Ольга Боднар.
Координаційна рада знайшла спеціалістів, які зголосилися безоплатно провести пошукові роботи. Прах Виговського шукатимуть за допомогою спеціальних радарів, які можуть поховання на глибині 10 — 15 метрів під землею. Ділянку площею близько двох гектарів обстежуватимуть в листопаді 2024 року.
“Для того, щоб провести пошукові роботи, треба хоча б три дні хорошої погоди. За таких умов уся команда приїде в Руду, проведе молитву і розпочне пошуки. Ми попередимо про це заздалегідь. Спеціалісти будуть проживати на території нашої громади. Головна мета проєкту — відновити історичну справедливість і зробити село на території Гніздичівської громади місцем героїзму колишніх захисників та діячів, які робили усе, щоб ми могли існувати зараз”, — зазначила Ольга Боднар.
До слова, Іван Остапович Виговський — це український військовий, політичний і державний діяч XVII ст. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні, Великий гетьман Руський. В 1664 році його стратили на території сучасної Київщини. Наразі достеменно невідомого де поховано його прах. За свідченнями декількох літописів існує декілька можливих місць поховання. Історики та археологи сподіваються знайти прах гетьмана Івана Виговського разом з прахом його дружини Олени Стеткевич.
На Львівщині оперуповноважений вимагав 4000 доларів хабаря у військовозобов’язаного чоловіка за те, що не відвезе його у ТЦК для мобілізації. Під час отримання 3000 доларів правоохоронця затримали, пише Zaxid.net.
Як вказано у матеріалах справи, які оприлюднені у судовому реєстрі, ввечері 14 жовтня 2024 року на Львівщині затримали оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського районного управління поліції №1 після отримання 3000 доларів хабаря.
Це частина із 4000 доларів, які поліцейський вимагав у військовозобов’язаного чоловіка за те, що не відвезе його у один з підрозділів ТЦК для мобілізації на військову службу. Обставини, за яких оперуповноважений вимагав хабар, у судовій ухвалі не вказані.
Відомо, що 15 жовтня затриманому правоохоронцю повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 ККУ (вимагання та отримання хабаря). Досудове розслідування проводить ДБР.
Наразі суд уже обрав запобіжний захід оперуповноваженому – тримання під вартою з можливістю вийти із СІЗО, сплативши 242 тис. грн застави.
Суд також наклав арешт на 3000 доларів хабаря та майно затриманого, зокрема автомобіль Volkswagen Passat, у якому йому передали гроші. Поліцейського також відсторонили від посади на час розслідування.
Під час мінометного обстрілу на Донеччині загинули брати Роман та Ігор Труші, захисники з Львівщини. Про це Львівському порталу повідомили у Миколаївській міській територіальній громаді.
Двоє братів, 28-річний Роман Романович Труш та 38-річний Ігор Романович Труш, із села Новосілки-Опарські Миколаївського району Львівської області.
Воїни загинули внаслідок мінометного обстрілу рашистів у населеному пункті Часів Яр Донецької області.
Про час зустрічі траурного кортежу та прощання із загиблими повідомлять додатково.
