Тустань – унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи у Сколівському районі Львівської області
Розташована серед лісового масиву Підгородцівського лісництва. Входить до складу Державного історико-культурного заповідника “Тустань”.
На злaмі Х—ХVІ століть на скелях розташовувалась середньовічна oборонна фортеця-грaд і митний пункт на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи.
До нашого часу дерев’яна фортеця не збереглась. Під час археологічних досліджень Тустані, археологи зібрали понад 25 тисяч історичних знахідок. Дерев’яні елементи забудови, металеві вироби, кераміка, скло, шкіряні вироби.
Зокрема хрeстик-енколпіон, щиток перстня з гравірованим рисунком птаха, бронзова булава, кувaлда, сoкира, накoнечники aрбалeтних стріл і лучних cтріл, нaконечники cписів, кресaла, шпoри, сердечники дзвoників, різці по дереву, гoлки, зaстібки до книжок.
Зараз на території Державного історико-культурного заповідника “Тустань”, діє історичний музей, в якому демонструють модель нaскельної фoртеці. У 2018 році на замовлення музею створили мобільний додаток, який дозволяє туристам ознайомитись зі старовинною оборонною спорудою.
Користувачі електронного додатку Tustan AR вмикати анімацію та фотографувати. Додатком можна скористатись в місцях, де розташовані залишки фoртеці. Зараз працює п’ять точок, де встановлені спеціальні таблички. Щоб побачити віртуальну історичну рeтроспекцію, потрібно включити додаток та навести телефон на табличку.
Роберто Трані каже, що переїхав у гірське село, щоб переосмислити життя.
Адвокат із Верони в школі невеличкого селища Довге-Гірське на Львівщині вчить дітей італійської мови. 60-річний італієць приїхав в Україну, щоб відволіктись від насичених буднів. Про це йдеться у сюжеті ТСН.
Італієць Роберто Трані та його пес Йоска засніженим гірським селом поспішають до школи. Тут Роберто навчає дітей італійської. Учні вже вільно спілкуються з приїжджими італійцями – принаймні з Йоскою.
Школяр Валентин Яворський хизується словами, які вже вивчив. Каже, дуже старається, бо влітку їде до бабусі – вона на заробІтках в Італії. У більшості учнів там працюють рідні, каже директор школи.
«Діти навіть не хочуть йти додому їсти, беруть з собою канапки, перекусять і йдуть із задоволенням на італійську. Багато наших людей поїхали в Італію і вони, можливо, і бачать для себе перспективу, щоб вивчити цю мову», – каже директор школи Дарія Барщик.
Роберто каже, що вдома – у Вероні – працює адвокатом. Має багато клієнтів і непоганий заробІток. У гірське село приїхав зі своїм собакою Йоскі переосмислити життя. Обрав Україну не випадково. Тут шість років тому лікувався, та вдаватися в подробиці не хоче. Лише каже, саме тоді познайомився з місцевим – Хосе Турчиком, у будинку якого зараз живе.
«Тут у мене невеликий будинок, який я йому предоставив, познайомив з селянами, він інтегрувався, став улюбленцем», – каже Хосе.
Роберто зізнається, що до таких умов не звик. В Італії всю хатню роботу виконувала покоївка.
«Я тут зустрівся з геть інакшим способом праці, ніж в Італії. І мені це страшенно подобається, я відчуваю потребу допомагати іншим», – каже Роберто Трані.
А от місцеві філософію Роберто збагнути не можуть. Мовляв, навіщо з самої Верони їхати в їхнє Довге-Гірське, де лиш школа та церква, і жодного супермаркету чи ресторану. Та щоб Роберто додому не поспішав, усіляко йому допомагають. Сусідка Ірина Карпа щодня безкоштовно носить йому сніданок, обід і вечерю.
Утім, Роберто зізнається – за два місяці має повертатись у Верону. Там на нього чекають клієнти.
Міністр відвідав Львівщину, де наніс візит військовим новоселам у навчальному центрі, пише Главком
Сьогодні, 30 грудня, під час робочої поїздки до Львівської області, міністр оборони України Степан Полторак завітав до однієї з чотирьох казарм покращеного типу. Слід зазначити, що ці будівлі кілька тижнів тому були здані в експлуатацію у 184 навчальному центрі Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Про це інформує прес-служба Міністерства оборони України.
Як розповів глава оборонного відомства, під час цього візиту він передусім хотів почути думки новоселів, їхні емоції, навіть перші поради і побажання стосовно планування та дизайну, облаштування, роботи систем, які забезпечують побут та затишок мешканцям. Ініціатив з будівництва житла для військовослужбовців і загалом військової інфраструктури «у 2019 році буде помітно більше, ніж у попередні роки», заявив міністр.
«Я вирішив сам пересвідчитися, чи справді тут комфортно живеться новоселам, чи є у них можливість відпочити та організувати якісний побут», — наголосив він.
Військовослужбовці з радістю запрошували Степана Полторака відвідати їхні помешкання. Під час спілкування керівник Міноборони цікавився найменшими дрібницями: від того, з яких регіонів тут проживають солдати і сержанти й чи задоволені вони новими умовами. Всі вони одноголосно відповідали, що ці помешкання не йдуть в жодне порівняння з колишніми казармами чи табірними наметовими містечками.
Під час спілкування військовослужбовців з міністром оборони розмова зайшла за родину, про те, як їм вдається попри напружену службу не втрачати зв’язку із близькими людьми, які знаходяться дуже далеко. Міністр оборони подарував для новоселів оргтехніку та солодощі.
Аналітики також опублікували перелік найвпливовіших громадських діячів і ЗМІ у регіоні
Найвпливовішими політиками Львівщини є очільник Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, мер Львова Андрій Садовий, народні депутати від БПП «Солідарність» Богдан та Ярослав Дубневичі і голова обласної ради Олександр Ганущин.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому студією інформаційних технологій «Текст Медіа Консалтинг».
У п’ятірку найвпливовіших професіоналів увійшли архітектор Юліан Чаплінський, адвокат Олег Мицик, ресторатор Андрій Худо, лікар Михайло Гичка та журналіст Отар Довженко.
У рейтингу найпопулярніших телевізійних випусків новин – ТРК «Люкс», «Перший Західний» та «UA.Львів». Перелік об’єктивних та збалансованих новинних відділів очолює «Львівська Хвиля», на другій сходинці – FM «Галичина», на третій – Обласне радіо.
Серед громадських діячів найбільшим авторитетом користуються депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич, волонтерка Наталія Шелестак та правозахисник Мирослав Маринович.
У Гoловному тeриторіальному yправлінні юcтиції на Львівщині розповіли, якими рідкісними іменами цьогоріч називали мaленьких мешканців області, передає Твоє Місто.
Так, найбільш eкзoтичними іменами для дівчаток були Орхідея, Меліса, Мілада, Лама, Лейла, Оріана, Неоніла. Хлопчиків називали екзотичними іменами Кларенс, Ліам, Кайлас, Аслан, Алан, Самір, Ельдар, Тамерлан, Рувим, Мурат.
Рідковживаними на Львівщині у 2018 році були імена для дівчаток Іларія, Барбара, Стефанія, Патриція, Ванесса, Амелія, Елеонора, Квітка, Мотря. Для хлопчиків: Лука. Устим, Северин, Мефодій, Дарій, Кирило, Енвер, Йосип, Едгар.
Раніше Мінюcт оприлюднив найпопулярніші імені львівських малюків за перше півріччя 2018 року. Відтак хлoпчиків найчастіше називають Матвієм та Максимом, а дівчаток – Софією та Анною.
Топ-10 найпопулярніших імен для хлопчиків:
Матвій
Максим
Артем
Олександр
Давид
А також Владислав, Данило, Марко, Роман та Богдан.
Топ-10 найпопулярніших імен для дівчаток:
Софія
Анна
Анастасія
Вероніка
Вікторія
А також Марія, Злата, Соломія, Марта, Яна.
Серед найрідкісніших імен, якими на Львівщині називають дітей – Йосип, Лука, Едгар, Мефодій, Дарій, Кирило, Северин, Устим, Натан, Іларія, Патриція, Стефанія, Квітка, Елеонора, Амелія, Ванесса, Дзвенислава, Тіна.
У зв’язку з передріздвяним періодом на в’їзді в Україну з Польщі утворились величезні черги.
Як повідомила речниця Бєщадського відділення Прикордонної служби Польщі Ельжбєта Пікор, черги у цей період утворюються щороку, а цьогоріч свята ще й співпали з вихідними, пише “Польське радіо”.
“На чотирьох прикордонних переходах з Україною Підкарпатського воєводства посилюється передріздвяний рух. Протягом минулої ночі прикордонники обслужили 54 тисячі мандрівників”, – сказала Пікор.
16 годин мусять чекати ті, хто пересуваються легковими автомобілями через перехід Корчова – Краківець, на КПП Медика – Шегині – 8 годин.
У неділю кількість автомобілів у черзі зменшилася, однак на перетин кордону вантажівки очікують від 27 до 38 годин. Пікор каже, що на контрольно-пропускних пунктах задіяно усі смуги руху.
На кордонних переходах Люблінського воєводства подібна ситуація. На пункті пропуску Гребенне – Рава-Руська вантажівки на в’їзд в Україну чекають більше 20 годин, в черзі всього 200 автомобілів. Крім цього, 400 легковиків стоять у 7-годинному корку.
Аналогічна ситуація спостерігається на КПП Долгобичів-Угринів. Водії там чекають по 8 годин. Дещо краща ситуація на переході Зосин-Устилуг, де на обслуговування необхідно чекати приблизно три години.
Про автомобільні затори на західній ділянці кордону на в’їзд до України повідомили і українські прикордонники.
Наразі на кордоні з Польщею на в’їзд до України у пункті пропуску “Ягодин” перебувають 700 легкових та 400 вантажівок; на ПП “Краківець” – 800 легкових, 330 вантажних, 27 автобусів; “Устилуг” – 150 легкових автомобілів; “Угринів” -200 легковиків; “Рава-Руська” -150 легкових та 160 вантажних автомобілів; “Грушів” -200 легкових; “Шегині” – 230 легкових, 150 вантажних, 15 автобусів; “Смільниця” – 220 легкових авто.
На кордоні з Угорщиною у пункті пропуску “Тиса” – 150 легкових; “Вилок”- 50 легкових.
На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород”-100 легкових авто, на кордоні з Румунією у ПП “Порубне” – 95 вантажівок.
“У пунктах попуску на в’їзд в Україну почали утворюватися черги з автомобілів, особливо на українсько-польському кордоні. Це пов’язано з тим, що багато подорожуючих планують потрапити напередодні Різдва (25 грудня – ред.) до своїх рідних та близьких, а ті, хто був за кордоном на заробітках або навчанні, повертаються на свята додому”, – зазначили у ДПСУ.
“На виїзд з України забезпечено безперебійний пропуск осіб та транспортних засобів, черг на кордоні немає”, – додали у відомстві.
Напередодні прес-служба Західного регіонального управління ДПСУ повідомляла про “значні накопичення транспортних засобів на кордоні з Польщею у напрямку в’їзду в Україну”.
Найбільше автомобілів та автобусів очікувало на оформлення перед пунктами пропуску “Краковець-Корчова”, “Шегині-Медика” та “Грушів-Будомєж”.
Сьогодні, 23 грудня, у п’ятьох об’єднаних територіальних громадах Львівщини – Радехівській та Бібрській міських, Меденицькій і Лопатинській селищних, а також у Зимновідській сільській – відбудуться перші місцеві вибори.
Раніше відділи ведення Державного реєстру виборців Дрогобицької, Перемишлянської, Пустомитівської і Радехівської райдержадміністрацій завершили передачу дільничним виборчим комісіям попередніх списків виборців та іменних запрошень.
Як повідомила начальник відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Львівської облдержадміністрації Зоряна Павлів, до 12 грудня 2018 року дільничні виборчі комісії зобов’язані надіслати або доставити в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення.
«При виявленні неточностей чи помилок у запрошенні, зверніться із заявою до відділу ведення Державного реєстру виборців свого району або до дільничної виборчої комісії, – радить виборцям посадовець. – Відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», кожен виборець може звернутися з питань помилок у попередніх списках виборців себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відмітки про нездатність виборця самостійно пересуватися. Таку заяву слід подавати не пізніше як за п’ять днів до дня голосування, тобто до 17 грудня включно. Вона розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду».
Загалом проголосувати на перших місцевих виборах 23 грудня 2018 року на території Львівщини зможуть виборці 72 населених пунктів. Це – понад 48,7 тис осіб. Усього ж у зазначених громадах буде обрано 130 депутатів і п’ятьох голів.
У мережі з’явилося миле відео як львівські рятувальники подарували свято літнім людям, пише Львівська Газета.
Напередодні свята Миколая львівські рятувальники завітали до людей похилого віку, що проживають у Великомостівському геріатричному пансіонаті, Сокальського району.
Відео та фотографії з цієї події з’явилися на офіційній сторінці Головного управління ДСНС України у Львівській області у Мережі Facebook.
Допомога людям похилого віку полягає не тільки у матеріальній, але й у моральній підтримці. Просте щире спілкування, терпіння, співпереживання є інколи набагато важливіше.
“Літні люди з радістю поспілкувались з психологами, розповіли про своє життя, проблеми та турботи. Поділились переживаннями та радостями. Зустріч спонукала на душевні та теплі розмови, а солодкі гостинці скрасили будні та неабияк підняли настрій мешканцям пансіонату”, – зазначили у дописі.
Окрім цього, львівські рятувальники побажали усім здоров’я та добра.
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 7 грудня підписав договір із переможцем тендеру на реставрацію монастирського храму з дзвіницею в селищі Підкамінь, що на Бродівщині.
Перші згадки про монастир датуються першою половиною ХІІІ ст. Зведення монастиря та церкви розпочали 1612 році. Будували його з цегли і каменю. Король Речі Посполитої Ян Собеський називав монастир – Східна «Ченстохова» (у польському місті Ченстохова є римо-католицький монастир).
Фото: Вікіпедія, Підкамінь, 1846
У 2009 році стан дзвіниці визнали гостроаварійним. Відтоді відновлювали різні частини комплексу.
Брама монастиря ззовніОдин з бастіонів
За кошти Євросоюзу і обласного бюджету зараз реставрують дзвіницю монастирського комплексу, фасади, інтер’єр пам’ятки, щоб пристосувати цю будівлю для діяльності центру паломницького туризму.
А зі зовнішніх робіт планують облаштувати парк, оглядовий майданчик та встановити інформаційні таблички для туристів.
Фото: Вікіпедія, Залишки фресок в костелі
У 2017 році цей об’єкт подали на міжнародний проект “Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні. Він отримав перемогу, отримавши 24 млн грн для реставрації пам’ятки та облаштування малої туристичної інфраструктури навколо монастиря
“Загальна кошторисна вартість – 30 мільйонів гривень. До 10% – це наше співфінансування, а решта – кошти Євросоюзу, адже наш проект з відновлення пам’ятки виграв у 2017 році грант ЄС, а це 24 мільйони гривень. На цей рік з обласного бюджету виділили 700 тисяч гривень”, – розповіла т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Оксана Ткачук.
Завершити реставрацію компанія переможець повинна до кінця 2020 року. Виграла тендер на будівництво ТЗОВ “Хосаро” зі Львова. Згідно з тендерною документацією, компанія повинна здійснити великий об’єм роботи, зокрема розчистити фасад від нашарування, відреставрувати штукатурку, оздоблювальні елементи храму, пофарбувати поверхні, встановити сходи, виготовити віконні та дверні рами, опираючись на старовинні зразки, озеленити територію.
Фото: Сергій Криниця. Статуя біля куполу
Проект з реставрації пам’ятки називається «Паломницький маршрут», тож монастир хочуть зробити однією з таких туристичних точок.
У комплекс споруд входять:
колишній костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1612-1695 роки);
корпуси келій;
два внутрішні двори;
колодязь у першому внутрішньому дворі;
каплиця Св. Параскеви (арх. А Кастеллі та А Каппоні, бароко);
А також:
триаркова дзвіниця без дзвонів;
службові приміщення, кухня;
ораторіум;
колона зі скульптурою Богородиці;
оборонні мури з вежами, брамою (з 1702 року ), бастіонами.
До комплексу монастиря в Підкамені належать також костел Успіння Пресвятої Богородиці, монастирські келії, оборонний комплекс монастиря, тобто мури, та вежі, дзвіниця та коринфська колона. В пам’ятки досить цікава історія, монастир славився чудотворним образом Підкамінської Божої Матері. Діяв монастр до 1946 року, впродовж 50-х в ньому була в’язниця, потім психоневрологічний інтернат закритого типу. В храмі була конюшня та гараж для тракторів. Побутує легенда що храм має свою систему підземних ходів. У 1997 році монастир відновлено.
Монастир у селі Підкамінь
Впродовж 2009-2012 років у Домініканському монастирі за обласні кошти замінили верхівку дзвіниці, відновили дахи, зняли для реставрації скульптури Пінзеля. Тоді вдалося вивести 56-метрову дзвіницю з аварійного стану. Упродовж минулих років з обласного бюджету виділяли від 300 до 800 тис. грн. Цих коштів, за словами начальниці відділу охорони історичних пам’яток департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Ганни Харун, було замало для відновлення такого об’єкту, тому процес реставрації затягнувся.
*Якщо у вашому місті чи селі є пам’ятка архітектури, яка потребує реставрації, ви можете також отримати кошти на її відновлення. Для цього потрібно дізнатися у районного архітектора, який статус має пам’ятка архітектури, чи є паспорт на цей об’єкти і укладений охоронний договір. Далі з цими документами звертаєтеся до місцевих органів влади, щоб вони виготовили проектно-кошторисну документацію і поділи їх до обласної ради. А вже там мають прийняти рішення чи виділяти гроші на відновлення цієї пам’ятки архітектури.
