Категорія: Область

Основна причина браку пального на АЗС і підвищення цін – труднощі з логістикою та постачанням.

Про це повідомив голова Львівської обласної адміністрації Максим Козицький у Facebook.

“Нестача пального та зростання цін на нього: як ми врегульовуємо це питання на Львівщині

Основна причина браку пального на АЗС і підвищення цін – труднощі з логістикою та постачанням. Напередодні мали нараду щодо цього питання з Міністерство економіки України. Запевнили, що найближчим часом ситуація покращиться. Уряд вже ухвалив низку важливих рішень.

Як вирішуємо проблему на місцевому рівні? Провели нараду з керівниками автозаправних станцій та нафтобаз і попросили тримати баланс пального на АЗС. Вони це роблять. Забронювали певні об’єми дизелю для суб’єктів господарювання, які проводять посівну кампанію. Вони зможуть викупити його без зайвих перешкод і бюрократії.

За нашого сприяння декілька компаній вже комунікують з іноземними партнерами щодо постачання дизелю, бензину та газу. Сподіваємося на перші угоди вже завтра. Отримуємо пальне як гуманітарну допомогу. Спрямовуємо його на потреби військових, перевезення гуманітарних вантажів, транспортування переселенців до місць тимчасового перебування, які ми облаштували. Два дні тому також були суттєві затримки з постачанням газу.

Частково питання вдалося вирішити: на більшості АЗС Львівщини він з’явиться протягом найближчих кількох днів”, – йдеться в повідомленні.

Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас розглядає удар росії по Яворівському полігону як випробування “червоних ліній” НАТО. Про це пише “Європейська правда” з посиланням на LRT.

“Це демонструє прагнення росії випробувати наші “червоні лінії”, – зазначив міністр.

За його словами, литовських інструкторів на полігоні не було. Водночас командувач Збройних сил Вальдемар Рупшис зазначив, що це військовий об’єкт, тож немає нічого дивного в тому, що росія атакувала його.

“Чи розглядати це як провокацію? Уся ця війна – це велика провокація… Це ще більш серйозний сигнал для НАТО, але він не сильно відрізняється від інших атак”, – додав він.

Нагадаємо, внаслідок обстрілу Яворівського полігону на Львівщині, що за 20 км від кордону з Польщею, 35 людей загинули та понад 130 отримали поранення. Як повідомив 14 березня голова Львівської ОВА, 10 осіб перебувають у важкому стані.

Радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван вважає, що удари російської армію по Яворівському полігону біля Львова є ознакою розчарування президента путіна ходом воєнних дій в Україні.

У Міноборони заперечили інформацію, поширену у російських ЗМІ, про загибель 180 іноземних найманців під час удару по Міжнародному миротворчому та безпековому центрі у селі Старичі Яворівського району Львівської області.

Про це розповів речник Міноборони України Маркіян Лубківський, CNN.

“Це не правда. Чиста російська пропаганда”.

Серед загиблих внаслідок удару по Міжнародному миротворчому та безпековому центрі у селі Старичі Яворівського району, за словами Лубківського, іноземців немає.

До слова, російські окупанти випустили ракети по Міжнародному миротворчому та безпековому центрі у селі Старичі Яворівського району Львівської області.

Поки що відомо про загибель 35 людей внаслідок ракетного удару росії по Яворівському полігону. Ще 134 особи перебувають у лікарні.

російські окупанти заявляють, що внаслідок ракетного удару по селу Старичі на Львівщині нібито вбито 180 іноземців, яких російська пропаганда називає “іноземними найманцями”.

Радник з національної безпеки президента США Джейк Салліван заявив, що удари російської армію по Яворівському полігону біля Львова є ознакою розчарування президента путіна ходом воєнних дій в Україні. Про це Салліван розповів у ефірі CNN, повідомляє “Європейська правда”.

Салліван сказав, що російські удари під Львовом біля кордону з Польщею, є ознакою того, що путін “розчарований”.

“(путін – ред.) розчарований тим фактом, що його війська не просуваються вперед так, як він думав, у великих містах, включаючи Київ, так що він збільшує кількість цілей, на які він нападає, і він намагається завдати шкоди кожній частині країни”, – заявив Салліван.

Удар по Яворівському полігону прокоментували у Пентагоні. В ефір ABC речник відомства Джон Кірбі висловив переконання, що введення безпольотної зони не запобігло б цій атаці.

Кірбі додав, що встановлення США безпольотної зони над Україною означало б війну з росією.

Він також повідомив, що на Яворівському полігоні не було жодного американського військовослужбовця, оскільки вони покинули його територію раніше.

В результаті ракетного удару по Яворівському полігону у ніч на неділю 35 осіб загинули, ще 134 у лікарні з різним ступенем ураження.

Окупанти випустили по ньому мінімум вісім ракет.

Ударом по Яворівському полігону на Львівщині (Міжнародному центру миротворчості та безпеки) росіяни намагаються продемонструвати, що в Україні немає жодного безпечного місця.

Про це в ефірі телемарафону заявив радник Міністерства внутрішніх справ Вадим Денисенко.

Так ворог хоче деморалізувати українське суспільство. Радник міністра пояснив, що свідченням цього є тривалі повітряні тривоги майже на всій території країні як у ніч на 12, та і на 13 березня.

За попередніми даними, вони випустили вісім ракет. Інформація щодо загиблих та потерпілих встановлюється.

Директори львівських шкіл та ректори університетів звернулися до Міносвіти та профільного комітету Верховної Ради з проханням не скасовувати у 2022 році проведення ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування, хоча в Україні і триває війна.

Про це ідеться у зверненні освітян, яке оприлюднив 12 березня директор департаменту освіти Львівської ОВА Олег Паска.

З ініціативою скасувати у 2022 році ЗНО та інші іспити через російську агресію в Україні виступив міністр освіти Сергій Шкарлет, але директори шкіл та ректори ВНЗ вважають, що процедуру вступу потрібно зберегти, інакше зруйнується ефективний державний механізм регулювання ринку освітніх послуг.

«Навіть з урахуванням того, що частина потенційних здобувачів вищої освіти сьогодні перебуває за межами України, на навчання у провідних університетах України претендуватиме значно більше абітурієнтів, ніж ці ЗВО можуть прийняти. До пропонованого як тимчасова заміна ЗНО «комп’ютерного механізму без участі дитини», як і до середнього балу атестата, іспиту з фахового предмета, співбесіди чи мотиваційного есе немає такого рівня довіри як до ЗНО та інших конкурсних критеріїв відбору. Немає жодних гарантій, що будь-які інші запропоновані тимчасові процедури добору будуть прозорішими та простішими від тих, якими ЗВО користувалися в останнє десятиліття», – ідеться у зверненні львівських освітян.

Львів’яни пропонують МОН спільно з профільними комітетом парламенту розробити законопроект про особливості завершення 2021/2022 н. р. та проведення вступної кампанії 2022 року з урахуванням таких підходів:

• Звільнити здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти в 2021/2022 н. р., від державної підсумкової атестації.
• Визначати середній бал документа (додатка до документа) про повну загальну середню освіту за результатами оцінок за перший семестр 2021/2022 н. р. або річних оцінок за 10 клас.
• Дозволити учням випускних класів закладів ЗСО, документальна база яких була втрачена внаслідок війни, брати участь у конкурсному відборі до ЗВО на основі нотаріально завірених свідчень директора і/або двох педагогів про результати навчання.
• Продовжити реєстрацію на участь у ЗНО до липня 2022 р.
• Передбачити дві-три сесії ЗНО у липні-вересні 2022 р.
• Скоротити кількість предметів ЗНО до двох: українська мова (обов’язковий), математика, історія України, іноземні мови (без аудіювання) на вибір.
• Розпочати 2022/2023 н. р. у закладах вищої освіти в жовтні-грудні 2022 р. чи навіть на початку 2023 р.