На горі Парашка на Львівщині збудують прихисток для туристів

На горі Парашка, що розташована у національному парку «Сколівські Бескиди» на Львівщині, планують збудувати гірський прихисток для туристів. Проєкт присвячують загиблому на війні пластуну Тарасу Гаврилишину. Про це у коментарі Tvoemisto.tv зазначила громадська діячка та пластунка Юлія Гвоздович.

«Будівництво гірського прихистку на горі Парашка було останньою волею нашого колеги з куреня морського пластування «Пласту» Тараса Гаврилишина. Ми вже мали першу інформативну зустріч із органами місцевої влади, з обласною адміністрацією, щоб отримати дозвіл і зрозуміти, чи є обмеження. Також розмовляли із директора національного парку «Сколівські бескиди», тому що там є межі заповідника і потрібно було зрозуміти, чи там взагалі можна щось будувати», – зазначила вона.

Наразі нема плану реалізації проєкту, а для того, аби визначити локацію, потрібно, зачекати, коли зійде сніг.

«Через кілька тижнів ми визначимо точку. Це буде прихисток по типу гірської колиби, яка буде постійно відкритою, а не готель. Усі охочі зможуть її відвідати. Ми знаємо, що гора Парашка це дуже популярний маршрут і було багато випадків, коли люди замерзали на горі, бо не було де сховатися», – пояснила вона.

Фінансування прихистку на горі Парашка відбуватиметься коштами «Пласту», родини Тараса Гаврилишина та фандрейзингової компанії.

«Фінансування цього прихистку здійснюватиметься коштами Пласту, зокрема, наших куренів, сім’ї Тараса. Основну частину суми ми плануємо залучити через фандрейзингову компанію, яка стартуватиме на початку травня. Крім того, плануємо перший етап робіт завершити до дати загибелі Тараса – 1 листопада», – зазначила Юлія Гвоздович.

На Львівщині виявили новий підтип коронавірусу «Кракен»

Референс-лабораторія з діагностики ВІЛ/СНІДу, вірусних та особливо небезпечних патогенів ЦГЗ за результатом секвенування цього тижня підтвердила у пацієнтів мутацію варіанту Omicron XBB.1.5 коронавірусу SARS-CoV-2 ще у двох областях: Львівській та Черкаській, повідомили у Центрі громадського здоров’я МОЗ України.

«Секвенування підтвердило варіант Omicron XBB.1.5 ще у двох областях країни — Черкаській та Львівській. Завдяки роботі секвенатора та команди наших фахівців вдалося опрацювати майже тисячу зразків», – повідомила завідувачка референс-лабораторії Ірина Демчишина.

Відтак вже у шістьох областях циркулює новий штам коронавірусу. Перший випадок нового підвиду коронавірусу «Кракен» виявили наприкінці січня у Сумській області, позаминулого тижня його зафіксували у Закарпатській, Тернопільській і Одеській областях, тепер хворих виявили ще у двох – Черкаській та Львівській.

За словами спеціалістів, новий підвид коронавірусу Omicron хоч і переноситься легше, проте має здатність передаватися швидше. Це додатково навантажує медичну систему. Аби захистити себе та близьких медики радять вакцинуватися та робити бустерні щеплення.

«Нагадую, що попри властивість штаму Omicron переноситься пацієнтами легше, проте він має здатність передаватися швидше. Аби захистити себе та своїх близьких потрібно вакцинуватися та робити бустерні щеплення. Якщо ви відчуваєте симптоми ГРВІ, то одягайте маску та ізолюйтесь якомога швидше», – радить керівниця відділу епіднагляду ЦГЗ Оксана Кошалко.

Щеплення проти Covid-19 доступне для усього дорослого населення та дітей від 5 років.

На Львівщині відновили будівництво другого заводу мінеральних вод

Компанія «Карпатські мінеральні води» (торгові марки «Карпатська джерельна», «Соковинка») повернулась до планів на будівництво другого заводу мінеральних вод біля нової свердловини у Золочівському районі Львівщини. Про це ZAXID.NET розповів керівник відділу залучення інвестицій Львівської обласної військової адміністрації Орест Фільц.

«Карпатські мінеральні води» оголосили про наміри збудувати на Львівщині другий завод мінеральних вод у 2021 році, проте планам завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Зараз компанія повернулась до будівництва: нова свердловина, звідки добуватимуть воду, обстежена, ділянка погоджена, документи, за словами Ореста Фільца, готові на 80%.

Завод площею 21 га складатиметься з чотирьох черг. Будівництво першої розпочнеться наприкінці весни і має завершитись за рік – у травні 2024 року. Інвестиції в першу чергу будівництва нового заводу становлять понад 23 млн доларів.

«У компанії сказали, що через воєнні дії вони можуть планувати на рік, тому щодо інвестицій в подальші три черги можна буде говорити після реалізації першої. Це залежатиме від того, чи ми вже переможемо у війні, чи будемо на завершальній стадії війни, що буде з доларом, з будівельними матеріалами тощо», – пояснив Орест Фільц.

Площа першої черги (пускового комплексу) становитиме 14 тис. м2, очікувана потужність виробництва – 230 млн пляшок на рік, кількість робочих місць – 80. За словами засновника групи компаній «Карпатські мінеральні води» Сергія Устенка, реалізація першої черги проекту принесе близько 110 млн грн податків в бюджет на рік.

Після реалізації усіх чотирьох черг, говорить Сергій Устенко, на заводі працюватимуть до 300 людей.

Перший завод компанії працює в селі Струтин Золочівського району Львівщини. Мінеральну воду «Карпатська Джерельна» видобувають з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Виробництво розташоване безпосередньо біля джерела.

Окрім мінеральної води «Карпатська джерельна», випускаються також солодкі води «Фруктова джерельна» і «Соковинка», а також енергетичний напій «Dragon».

За даними сервісу Youcontrol, серед засновників «Карпатських мінеральних вод» є ТзОВ «АМП-2», зареєстроване в Києві, і «Диналум Файненс ЛТД», зареєстроване на Кіпрі. До середини 2021 року серед співзасновників і співвласників компанії був Петро Устенко, колишній голова Соціалістичної партії України, забороненої Восьмим апеляційним судом Львова у червні 2022 року.

На Львівщині і Закарпатті вилучили контрафактних сигарет на майже 18 млн грн

Бюро економічної безпеки викрило схему нелегального виготовлення і продажу сигарет. Під час обшуків у Львівській та Закарпатській областях вилучили контрафактного товару на майже 18 млн грн, пише Zaxid.net.

«За даними слідства, незаконно виготовлена продукція реалізовувалася всередині країни, а також контрабандним шляхом переміщувалась за кордон. Під час обшуків виявлено та вилучено понад 330 тис. пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку, 1,5 т тютюну для кальянних пристосувань, чорнові записи та інші речові докази», – повідомила 1 березня Львівська обласна прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво.

Як уточнили ZAXID.NET у прокуратурі, обшуки проводили 24-25 лютого. Вартість вилученого на складах та в автомобілі товару – майже 18 млн грн. Слідчі дії ще тривають, тому поки немає інформації про організаторів та причетних до схеми людей.

Бюро економічної безпеки додало, що контрафактні товари вилучили на складі у Закарпатській області та у вантажному автомобілі, який перевозив підакцизні товари у Львівській області. Детективи львівського управління БЕБ відкрили кримінальне провадження за незаконне зберігання і транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ч. 1 ст. 204 КК України).

Максимальний заробіток понад 400 млн: на Львівщині торік побільшало мільйонерів

Минулоріч на Львівщині нарахували 405 мільйонерів з доходом понад 1 млн грн, що на 13 осіб більше, аніж з попереднім роком

Про це “Еспресо.Захід” повідомили у Головному управлінні ДПС у Львівській області.

У 2022 році у Львівській області 405 громадян задекларували дохід у розмірі 1 млн грн і більше. Тоді як роком раніше таких осіб було 392.

Найбільше мільйонерів проживають у Львівській територіальній громаді – 276 осіб. Ще 21 – у Стрийській громаді, 12 – у Дрогобицькій, 8 – у Червоноградській та 7 – у Трускавецькій.

Загалом сума задекларованих доходів становить 3 655,3 млн грн. А найбільший заробіток однієї людини становить 401,3 млн грн.

Згідно з поданими деклараціями, дохід від заробітної плати вказали 217 осіб, інвестиційний прибуток – 113 осіб, ще 51 громадянин заробив від продажу майна. Крім того, 89 мешканців області отримали прибуток від спадщини і дарування, 60 громадян – від іноземних доходів, ще 40 осіб збагатилися від оренди. При тому торік серед джерел доходів не зазначено дивіденди і проценти, тоді як роком раніше осіб, які заробили у такий спосіб, було аж 45.

Загалом мешканці-мільйонери сплатили 101,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 22,7 млн грн військового збору.

Історії з фронту: Олег втратив око, але повернувся у свій підрозділ захищати Україну

Артилерист 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Олег знищував російські вертольоти, прикрив собою начальника зв’язку, втратив праве око та повернувся воювати у свій підрозділ.

Він – командир взводу, старший офіцер на батареї. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Зараз керує розрахунком – знищенням ворожих цілей. Скромний, дисциплінований та усміхнений військовий працює по окупантах із причіпної гаубиці Д-30 калібру 122-м. Каже, що травма не заважає йому нести службу, бо головне у його роботі – працювати мізками.

«За останній час ми працювали по живій силі – багато росіян поранили та вбили, а також уразили два міномети, знищили їх окопи та бліндажі. Тиждень тому ми випустили 130 снарядів за три доби. Ми майже не спали, бо окупанти зараз лізуть, як м’ясо, без техніки, маленькими групами, переважно вночі», – розповідає про вогневу роботу десантник.

Повномасштабна війна дістала його поблизу Миколаєва. 26 лютого він з побратимами прийняв свій перший бій – у 60 метрах були російські танки. Невдовзі військовослужбовці 80-ї бригади прорвалися до Вознесенська та зайняли вогневу позицію для ураження сил противника. А далі Олег, на той час вже командир взводу, отримав наказ – знищувати російські вертольоти з повітря та прикривати бригадну артилерійську групу.

«Я взяв з собою побратимів, які вміють користуватися «Іглою» та мають досвід збиття вертольотів. Ми зайняли позицію на 4-му поверсі багатоповерхівки. Я працював напряму з командиром артилерійської бригади. Він до мене зателефонував і каже, що до нас летять чотири вертольоти МІ-8 та два КА-52. Потрібно знищити за будь-яких обставин!» Я прийняв. У мого розрахунку було дві «Ігли» та два «Перуна». Ми знищили два КА-52. З МІ-8 почав висаджуватись десант. По нас стріляли касетними боєприпасами, які заборонені міжнародним гуманітарним правом. Я намагався з усіх сил врятувати своїх хлопців», – розповідає військовий.

Олег поділився історією свого поранення. У той момент разом з ним на позиції був старший лейтенант, начальник зв’язку, який не хотів тікати. Олег подумав про дітей цього чоловіка, адже у самого поки сім’ї немає. Тоді прикрив начальника собою та прийняв на себе весь удар касетним боєприпасом. Військовий отримав 5 осколкових поранень. Через тиждень він прокинувся в Одесі від слів: «Олеже, вставай! Треба знову починати ходити».

Першочергово військовий зателефонував до начальника штабу зі словами: «Заберіть мене назад». Після реабілітації десантник повернувся до виконання бойових завдань у складі своєї бригади. Невдовзі батарея Олега дуже добре відпрацювала під час Ізюмської операції: знищила колону ворожих самохідних установок 2С3, затрофеїла гармати 2С19 та «Урал-4320».

Служба зв’язків з громадськістю 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Львівська ОВА приховує інформацію про осіб, що виїхали з країни за системою “Шлях” – ЗМІ

Днями голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький опублікував колонку на “Українській правді” під заголовком “Що не так із системою “Шлях”?”. А я хочу його запитати: що не так із Львівською обласною військовою адміністрацією?

Ймовірно, колонка пана Козицького і є його публічною відповіддю на розслідування, опубліковане на сайті “Наші гроші. Львів“. У ньому йдеться про регулярне використання системи “Шлях” для втечі ухилянтів від призову за кордон, у тому числі, за мовчазної, а ймовірно, і свідомої згоди посадовців Львівської ОВА.

Я абсолютно погоджуюсь з вами, пане Козицький, що держслужбовцям, які за хабарі сприяли потраплянню в систему “Шлях”, “не місце у владних коридорах”. Але що ви зробили, аби завадити таким корупційним діям службовців?

Попри нарікання на недосконале законодавство і “завалену” зверненнями Львівську ОВА, ви та ваші підлеглі чомусь старанно приховують від журналістів та громадськості інформацію про те, кому і на підставі яких звернень дозволили виїзд з України під час війни.

В ефірі “Суспільне Львів” ви розповіли, що із 50 тисяч військовозобов’язаних, яких за минулий рік зареєстрували в системі “Шлях” по всій країні, близько 22-х тисяч внесла Львівська ОВА. Ймовірно, саме Львівщина стала всеукраїнським хабом із вписування імен волонтерів і псевдоволонтерів до цієї бази.

Протягом тривалого часу наша редакція намагається отримати хоча б дещицю цієї суспільно важливої інформації, аби з’ясувати, кому було дозволено виїзд за кордон, на підставі яких звернень, а хто обдурив систему чи зайшов з нею у злочинну змову і ганебно втік.

Ця інформація однозначно становить суспільний інтерес. І якщо, для прикладу, наші колеги із Закарпатської та Миколаївської областей змогли отримати прізвища та імена водіїв-волонтерів, і назви організацій, які звертались, то у Львівській ОВА ці дані бережуть як зіницю ока.

У відповідь на один із наших запитів про списки осіб у системі “Шлях” Львівська ОВА виставила рахунок на 4229 грн і 98 копійок за “відшкодування витрат на виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування“. І це при тому, що в ОВА вже давно працює електронний документообіг, і всі ці документи є в електронному вигляді.

Такий “креативний” підхід доступу до публічної інформації у Львівській ОВА пояснили так: “це оплата за опрацювання і оцифрування в новому вигляді“. Справа в тому, що після оплати наша редакція змогла б отримати документи – але без жодних імен.

А от на останній запит журналістів “Наші гроші. Львів”: “…надайте хоча б накази та імена тих, хто, за вашими даними, втік і не повернувся “, прийшла ще більш зухвала відповідь – кілька десятків наказів, але без переліку “втікачів”, які вказані у додатках, бо: “Додатки до відповідних наказів складаються з персональних даних водіїв (прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорту для виїзду за кордон, дата народження, тощо), відтак не можуть бути наданими“, – ось така “відкритість”.

Певно, у військово-цивільній адміністрації не знають, що обмеженню доступу підлягає окрема інформація, а не документ.

Будь ласка, закривайте дати народження, номери паспортів, але ім’я водія саме по собі не дає змогу точно ідентифікувати особу, а, тим більше, яка таємниця у назвах фондів чи організацій-заявників? Яку загрозу несе оприлюднення цієї інформації обороноздатності України?

Із відповіді я дізналась хіба один цікавий факт. Право виїзду за межі України Львівська ВЦА скасувала для 234 людей. Це чоловіки, які не повернулись протягом дозволених 30 днів. І це лише ті люди, про яких офіційно стало відомо адміністрації. А про скількох ще невідомо? От, наприклад, за “дозволами”, наданими Полтавською ВЦА не повернулось 15% осіб.

За прикладом Максима Козицького, який публічно у своїй колонці звернувся до Кабміну, я, як журналістка, теж публічно звертаюся до нього, аби вирішити всі вказані проблеми:

  • запровадити дотримання законодавства всіма посадовцями Львівської ВЦА щодо надання публічної інформації;
  • оприлюднити імена військовозобов’язаних чоловіків, яких внесла до системи “Шлях” Львівська ОВА, і які виїхали та не повернулись в Україну, а також назви організацій-заявників, які клопотали про виїзд цих чоловіків;
  • провести перевірку і повідомити громадськості причини, чому реальні волонтери не змогли отримати дозвіл на виїзд, натомість ухилянти змогли отримати такий дозвіл безперешкодно;
  • оприлюднити імена всіх членів комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану;
  • запровадити “чорний список” організацій-заявників та систему перевірки інформації про водіїв.

“Якщо ці всі питання не будуть вирішені негайно, то суспільний резонанс лише посилюватиметься і напряму підриватиме довіру до державних інституцій. А це, своєю чергою, негативно впливатиме на моральний дух українців в умовах війни“, – так ви закінчили свою колонку.

Я знову погоджуюсь з вами, пане Козицький. То коли цього очікувати від вас і Львівської ОВА? Чи просто “нема повноважень”?

Олександра Губицька / Наші гроші. Львів

Головний військовий комісар Львівщини: «На передову без відповідних навичок нікого не відправляють»

Головний військовий комісар Львівщини Олександр Тіщенко розповів Львівському порталу про вручення повісток та шлях мобілізованого від повістки до лав ЗСУ.

«Сьогодні територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, що у народі більше відомі як військкомати, чомусь нав’язують образ каральних органів. Довкола ТЦК зосереджується суцільний негатив, що лише шкодить нашій державі і грає на руку ворогові… На жаль, ми маємо багато надуманого страху і негативу навіть від тих людей, які мають законне право на відтермінування від служби за важливими життєвими обставинами.

На початку повномасштабної війни ми мали тисячі добровольців, які стали на захист України. І якби не робота територіальних центрів комплектування, невідомо, де сьогодні б була лінія фронту, де б точилися активні воєнні дії.

Законодавством України не прописано умов вручення повісток. Її можуть принести додому, на роботу, видати на блокпості чи навіть на відпочинку. Так нещодавно ми вручали повістки на гірськолижному курорті у Славському. І нічого протизаконного чи страшного у цьому немає.

Ми маємо розуміти, що при оголошенні мобілізації під час воєнного стану громадянський обов’язок кожного – самостійно прийти до військового комісаріату, не очікуючи повістки…

Повістки призначені передовсім для того, аби зорієнтувати військовозобов’язаного, до якої частини йому необхідно прибути, в який день та на котру годину. Для обліку громадян до територіальних центрів комплектування необхідно приходити без повісток. Це прописано у законодавстві України «Про військовий обов’язок і військову службу»…

Якщо людина проходила службу, то у військовому квитку вже прописано її військово-облікову спеціальність. Громадян, які мають військовий досвід впродовж останніх п’яти років, на пряму скеровують до військових частин. Тих, хто не служив або перебував у війську понад п’ять років тому, відправляють на місяць до навчальних центрів.

Коли мобілізований вже безпосередньо потрапляє до військової частини, командир проводить із ними бойове залагодження у постійному місці її дислокації. І лише тоді мобілізовані приступають до захисту держави. Відразу на передову без відповідних навичок нікого не відправляють. Це може бути винятком, коли люди мали реальний військовий досвід за останніх п’ять років і були звільнені в запас».

На Львівщині збудують завод із виробництва мінеральних вод

На Львівщині планують збудувати завод із виробництва мінеральних вод. Він складатиметься з 4-х пускових комплексів, очікувана потужність першого – 230 млн пляшок у рік, реалізація – у травні 2024 року. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської обласної військової адміністрації.

Сьогодні, 28 лютого, начальник Львівської ОВА Максим Козицький зустрівся з представниками групи інвесторів «Карпатські мінеральні води», які й озвучили плани на будівництво нового заводу.

«Карпатські мінеральні води» є національним виробником мінеральних вод і безалкогольних напоїв вже понад 15 років. На підприємстві встановлені сучасні лінії розливу, вся продукція виробляється на повністю автоматизованому обладнанні.

Представники компанії розповіли, що попри воєнні дії, в планах – розширення виробництва та інвестування у новий завод. Спорудити його планують на Львівщині.

По об’єкту вже завершили низку необхідних підготовчих документальних процедур. Будівельні роботи мають розпочати наприкінці весни, а здати перший комплекс – у травні 2024 року.

Завод мінеральної води, площею понад 21 га, складатиметься з 4-х пускових комплексів. Площа першого – 14 тис м2, очікувана потужність – 230 млн пляшок на рік.

«На першому пусковому працюватиме 80 людей. А всього на виробництві буде залучено до 300 працівників. Ми підрахували, що вийдемо на цифру близько 110 млн грн на рік податків в межах нового проєкту. І це тільки по першій черзі з чотирьох», – зазначив засновник групи компаній «Карпатські мінеральні води» Сергій Устенко.

Реалізацію проєкту супроводжує відділ залучення інвестицій департаменту економічної політики Львівської ОВА.

Проєкт – мобільний, його реалізовуватимуть відповідно до воєнної ситуації та викликів.

Під час зустрічі сторони проговорили деталі проєкту, зокрема екологічну та інфраструктурну складову.

«Ми завжди готові сприяти залученню інвестицій в область, будівництву нових підприємств, які створюватимуть робочі місця. Зараз це по-особливому важливо для економіки області та держави загалом», – наголосив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

Які автомобілі купували на Львівщині у 2022 році

У 2022 році Львівщина стала лідером серед інших областей України, в якій найчастіше купували свіжоввезені з-за кордону автомобілі. Тобто парк автомобілів в цій області оновлюється найкраще, ідеться в матеріалі Auto 24.

Якщо говорити про внутрішні перепродажі вживаних автомобілів, то Львівська область лише на п’ятому місці.

Експерти Інституту досліджень авторинку детально вивчили, що відбувалося в регіоні протягом 2022 року, як змінилися ціни на авто, склали рейтинг найпопулярніших моделей Львівщини та поспілкувалися з місцевим автобізнесом.

Загалом на Львівщині протягом 2022 року придбали 110,8 тисячі легковиків з пробігом, що склало 9,9% від усіх вживаних авто, придбаних минулого року.

При цьому 53% від усіх авто склали імпортні вживані авто з-за кордону (58,8 тис.), решта 47% — внутрішні перепродажі. Досягнути таких показників вдалося завдяки так званому «нульовому» розмитненню: наприклад, у травні та червні частка «свіжопригнаних» авто у продажах складала 77,9% та 73,4% відповідно. Після повернення митних платежів цей показник різко знизився та станом на січень 2023 року складає 25,5% — це найменше за останні 12 місяців.

Динаміка продажів вживаних авто у Львівській області протягом січня 2022 – січня 2023

Кількісно кількість угод купівлі-продажу протягом року також змінювалася. До початку повномасштабного вторгнення щомісячно у Львівській області купували в середньому 6,5-7,5 тисячі вживаних легковиків. Максимальні продажі були зафіксовані у травні та червні: 18,8 та 18,7 тисячі відповідно, завдяки тому ж «нульовому» розмитненню. Одразу після скасування цього закону об’єми продажів стали зменшуватися, та у січні-2023 досягли мінімуму: 6 тисяч угод. Менше було лише у тривожному березні, коли Сервісні центри МВС тимчасово не працювали.

Найбільше реєстраційних операцій з першої реєстрації «свіжопригнаних» легковиків та внутрішніх перепродажів у Львівській області провели у територіальних сервісних центрах МВС № 4641 у Львові (32,9 тис.), № 4649 в с. Зимна вода Пустомитівського району (16,3 тис.) та № 4645 в м. Стрий (11,3 тис.).

Який тип пального в автомобілях обирають на Львівщині

На внутрішньому ринку за підсумками 2022 року 45,5% придбаних вживаних автомобілів були з дизельним двигуном. Ще 39,8% були бензиновими (20,7 тисячі), 12,1% — обладнані ГБО, 1,1% — гібридними. Сумарно вони склали 51% від загальної кількості угод. Щодо інших типів пального, то електромобілі склали 1,4% від загальної кількості, а машини двигунами, що працюють виключно на газі — 0,2%.

З-за кордону найчастіше привозили дизельні авто: у 59,9% випадків. Вживаних бензинових авто у 2022 році імпортували 32,7% від загальної кількості, авто з ГБО — 3,6%, гібридних — 1,3%, а 0,1% були «газовими». Електромобілів з-за кордону було 2,5%.

Топ-15 вживаних легковиків на внутрішньому ринку у Львівській області

Першість у Львівській області, як і в загальноукраїнському рейтингу, займає Volkswagen Passat (2,5 тис. шт.). Проте далі помітні цікаві тенденції. Так, моделі Lanos і Sens на Львівщині не такі популярні, як в деяких інших регіонах, та займають аж восьме місце в рейтингу.

Натомість другу сходинку зайняв Volkswagen Golf (2,1 тис.). Також в переліку відсутній ВАЗ 2109/99, котрий в загальнонаціональному рейтингу займає сьоме місце, та Chevrolet Aveo (12 місце в Україні). Тобто, на Львівщині надають перевагу вживаним легковикам європейських автовиробників.

Середній вік машин на внутрішньому ринку Львівщини складає 14,1 року. При цьому «наймолодшою» моделлю серед 15 найпопулярніших виявився Ford Focus із середнім віком 11,6 року, найстаршим — Mercedes-Benz E-Classe (18,1 року в середньому).

 

Найпопулярніші вживані авто серед внутрішніх перепродажів у Львівській області, 2022 рік

Топ-15 вживаних легковиків з-за кордону у Львівській області

Лідером вподобань Львівщини серед «свіжопригнаних» вживаних авто протягом 2022 року, як і загалом по Україні, став Volkswagen Passat (3,4 тис.). Загалом увесь рейтинг Львівської області мало чим відрізняється від загальнонаціональних тенденцій. Більшість складають легковики з країн Європейського Союзу, а їх середній вік зафіксований на рівні 12,1 року.

“Наймолодшим” став Nissan Qashqai (вік 11,3 року в середньому), а «найстаршим» — Volkswagen Golf (середній вік 16,1 року).

Найпопулярніші вживані авто серед імпортних вживаних авто у Львівській області, 2022 рік

Як змінилися ціни на авто у Львівській області

Як показують дослідження на основі даних Automoto.ua, у 2022 році середня вартість вживаних легковиків, котрі продавали в інтернеті на території Львівської області, склала $6 350.

Загалом ціни на авто, навіть враховуючи усі непрості виклики воєнного часу, були досить стабільними. Найнижчою середня вартість легковиків була у квітні 2022 року ($6 тисяч), а найвищою — у березні ($6 700). Останнє було пов’язане із тим, що з продажу зникли найдешевші пропозиції продажу, тож на фоні цього середня вартість зросла.

Динаміка зміни середньої ціни на вживані легковики, які продавали в інтернеті у Львівській області, 2022 рік. Дані: Automoto.ua

Станом на січень 2023 року середня вартість автомобілів в інтернеті фактично повернулася до показників початку 2022 року: $6 470. Проте, оскільки суттєво змінився курс валют, а більшість українців отримують доходи в гривні, купівельна спроможність знизилася: тепер у гривневому еквіваленті на купівлю того ж авто потрібно більше коштів.

У порівнянні з початком минулого 2022 року, середня вартість знизилась в усіх 5 найпопулярніших авто Львівської області. Найнижчою вона була під час дії так званого «нульового» розмитнення протягом травня-червня. При цьому середній вік цих моделей суттєво не змінився, тобто не йдеться про їх подешевшання внаслідок старіння.

  1. Volkswagen Passat (з $7999 до $7 200)
  2. Volkswagen Golf (з $5 028 до $4 750)
  3. Skoda Octavia ($7 375 до $7 200)
  4. Ford Focus ($6 599 до $6 350)
  5. Opel Astra ($5 999 до $5 500)