Суд вилучив у відомої мережі заправок 5 га біля кордону з Польщею

Господарський суд Львівської області задовольнив позов прокуратури про витребування у ТОВ «ОККО Драйв» та повернення Рава-Руській громаді 5 га землі біля кордону з Польщею. На цій території планується будівництво пішохідного пункту пропуску, пише zaxid.net.

Як повідомили в прокуратурі Львівщини, суд задоволив позов Жовківської окружної прокуратури про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки загальною площею понад 5 га на території Рава-Руської громади. Відповідне рішення суд ухвалив 3 квітня, воно ще не оприлюднене в судовому реєстрі.

«Попередньо, три земельні ділянки площею майже 1,8 га кожна були незаконно передані у приватну власність трьох громадян. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу ці спірні землі відчужені товариству та об’єднані в одну. Їх було віднесено до земель сільськогосподарського призначення», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Згадана земельна ділянка розташована поруч з митним постом «Рава-Руська – Гребенне», де заплановано будівництво пішохідного пункту пропуску.

За даними YouControl, ТОВ «ОККО Драйв», що займається роздрібною торгівлею пальним, зареєстроване майже 30 років тому у селищі Славсько на Львівщині. Засновником фірми є ТОВ «ОККО Холдинг», а власником відомий бізнесмен Віталій Антонов.

Проект із розбудови ПП «Рава-Руська» із облаштуванням пішого переходу та проїзду для велосипедистів планували реалізувати ще у 2018-2019 роках коштом Євросоюзу у рамках програми «Польща – Білорусь – Україна». Очікувана вартість робіт мала становити близько 1,5 млн євро.

Скандал щодо вечірки біля Львова: Наталка Карпа відповіла на закид про гонорар у 200 тисяч гривень

Співачка Наталка Карпа була запрошеною гостею заходу, разом з Андрієм Кіше та гуртом “Рандеву”. Зірка висловилась лише про свою участь у вечірці, відповівши на закиди про гонорар у розмірі “200 тисяч гривень на трьох”, інформує 24 канал.

Артистка здивувалась тому факту, що жоден журналіст не зателефонував їй за коментарем. Адже цей інцидент облетів таблоїди. Наталка Карпа пояснила, що для неї це був цілковито благодійний виступ.

“Жодної копійки я за цей виступ я не взяла. Ба більше, навіть логістичні витрати, це і пальне, і професійний візажист, було за мій власний рахунок. З дівчатами з журналу я знаюся давно, товаришую, спілкуюся. Бо випускати глянц непросто, тим паче в часі карантину, війни”, – розповіла співачка.

Наталка Карпа додала, що тема організації і того, що відбулось, більше лежить на власницях журналу “П’ємонт”. Та вона сама запевнила, що співала для гостей від щирого серця і не отримала ніякої зарплатні.

“200 тисяч гривень на всіх трьох, – я б хотіла, щоб так було. Бо я мала б можливість ці гроші передати далі, куди треба ремонтувати авто на передову до чоловіка у Донецьку область. Але в мене тих коштів з виступу не було. Що мене в цій історії дуже болить: знову відбуваються якісь внутрішньоусобні війни. Напевно в часі війни оцей розбрат, він болить. Дуже прикро, що Львів знову засвітився в таблоїдах не в такому, як би хотілось, світлі”, – зазначила артистка.

Нагадаємо, у комплексі Edem Resort Medical & SPA на Львівщині провели благодійний вечір “Нескорені”. У його рамках зібрати 115 тисяч гривень, яких вистачає на придбання семи дронів FlyFish 7. Lviv.Media підрахували, що донат кожного відвідувача склав 700 гривень.

На думку журналістів, вартість усього пишного заходу не відповідає сумі зібраних коштів. Мова йде про оренду зали, світла й звуку для організації.

Власниці журналу, які організували вечір, назвали скандал “брудною антиукраїнською інформаційною кампанією”. На їхню думку, зібрана сума не є малою. До того ж партнери зробили додаткові внески у вигляді сертифікатів.

Збирачі металу заплатять 2,8 млн грн за порізану на брухт електроопору біля Жовкви

Жовківський районний суд Львівщини виніс вирок двом збирачам металу, які порізали на брухт працюючу електроопору. Чоловіків звільнили від тюремного ув’язнення, призначивши умовні терміни, але зобов’язали виплатити 2,8 млн грн «Укренерго» та компенсувати 70 тис. грн за проведені експертизи, повідомляє Zaxid.net.

Як вказано у вироку суду, який винесли у квітні 2024 року, випадок трапився ввечері 26 липня 2023 року у селі Оплітна, що неподалік Жовкви. Двоє чоловіків, Роман Скоропад та Михайло Білецький, підійшли до працюючої електроопори та демонтували дев’ять металевих поперечин, які утримували опору. Через демонтаж елементів електроопора впала.

Поліція розшукала чоловіків та порушила щодо них кримінальну справу за фактом умисного пошкодження об’єктів енергетики. У матеріалах справи вказано, що обвинувачені вчинили це задля власного збагачення. Обоє обвинувачених визнали свою провину та заявили, що готові відшкодувати завдану «Укренерго» шкоду – 2,8 млн грн.

Справу розглянув суддя Роман Ясиновський, який дослідив усі матеріали та визнав Романа Скоропада та Михайла Білецького винними у кримінальному правопорушенні, призначивши кожному по три роки тюрми, але звільнив їх від відбування покарання з іспитовим терміном у півтора року кожному. Вони мають відшкодувати 2,8 млн грн «Укренерго», а також 70 тис. грн за проведені експертизи. Вирок ще можна оскаржити.

Цієї ночі на Львівщині була атакована високовольтна підстанція — Міненерго

Цієї ночі була атакована високовольтна підстанція на Львівщині — зафіксовано займання обладнання, інформує Міненерго.

Постраждалих немає. Триває огляд і уточнення наслідків нічних атак.

Через технічні порушення на високовольтній підстанції сталося знеструмлення залізниці (порушень руху потягів не було) та промисловості. При цьому знизили генерацію обʼєкти СЕС. Протягом години електропостачання відновили всім споживачам.

В ОВА вранці повідомляли, що в ніч на вівторок, 9 квітня, російські військові атакували Львівську область безпілотниками. Сили ППО зуміли знищити усі дрони, але їхні уламки пошкодили об’єкт критичної інфраструктури.

«Наші Сили ППО та мобільні вогневі групи збили усі безпілотники, які увійшли у повітряний простір Львівської області. На жаль, їхні уламки пошкодили обʼєкт критичної інфраструктури. Була пожежа. Її оперативно загасили», – написав голова ЛОВА.

За словами Максима Козицького, унаслідок пожежі ніхто не постраждав, системи життєзабезпечення області працюють у звичному режимі.

Моніторингові канали інформували, що шахеди прямували в напрямку Стрия.

За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі 9 квітня ворожа армія атакувала Україну 20 безпілотниками. Під час протиповітряних боїв збито усі 20 ворожих дронів у Миколаївській, Одеській, Херсонській, Дніпропетровській, Полтавській, Вінницькій та Львівській областях.

18-річний водій Opel Vectra на смерть збив 4-річну дитину на Львівщині

Учора, 8 квітня, близько 19:00 у селищі Підбуж Дрогобицького району під колесами авто загинув 4-річний хлопчик. Про це повідомили в поліції Львівщини, передає LMN.

«Як попередньо встановили правоохоронці, водій автомобіля «Opel Vectra», 18-річний житель одного з сіл району, здійснив наїзд на пішохода, чотирирічного місцевого мешканця.

Внаслідок ДТП хлопчик отримав тілесні ушкодження та, незважаючи на зусилля медиків, помер у кареті швидкої допомоги», – йдеться в повідомленні.

За фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) ККУ. Санкція статті передбачає покарання від трьох до восьми років тюрми.

Правоохоронці встановлюють обставини події.

Ветеран ЗСУ відновив роботу пекарні у гірському селі на Львівщині: забезпечує хлібом 13 сіл

Ветеран війни Володимир Періг зі Самбірщини відкрив пекарню, яка щоденно забезпечує хлібом 13 гірських сіл. Шість днів на тиждень у селі Боберка випікають до 400 буханок хліба, батони, багети та булочки. Для розвитку бізнесу ветеран отримав кілька грантів. Про його бізнес розповіли в ЛОВА.

Володимир Періг воював ще у першу фазу війни – АТО. Тоді, після повернення, він відкрив маленький бізнес і дав роботу людям. Спершу пекарня працювала у приміщенні шкільної їдальні, потім почав будувати власну будівлю. Однак у лютому 2022 року йому прийшла повістка, і чоловік знову пішов боронити країну. Володимир отримав поранення, півроку лежав у шпиталі і отримав інвалідність. Коли демобілізувався, вирішив заново відновити свою приватну справу.

Хліб з пекарні розвозять у сусідні гірські села

Для розвитку бізнесу чоловік отримав підтримку за двома програмами від центру зайнятості, допомогу від ЛОВА та єврогрант, завдяки яким зміг оновити все обладнання.

«У 2023 році підприємець та ветеран отримав з обласного бюджету 250 тисяч гривень фінансової допомоги на розвиток бізнесу. Доклавши своїх грошей, купив напівпромислову хліборізку і стаціонарну пароконвекційну електричну піч», – повідомили у Львівській ОВА.

Пекарня працює у гірському прикордонному селі Боберка. Там бракує роботи для місцевих жителів і складна логістика для доставки свіжих продуктів. Тому вироби з пекарні Володимира щодня возять у Шандровець, Яблуньку, Бориню та інші – загалом у 13 сусідніх карпатських сіл.

430138322 411853231562531 2346019736551775466 N

Для безвідходного виробництва Володимир купив свиней породи «угорська пухова мангалиця» – п’ять дорослих і десять поросят.

«У будь-якому виробництві є відходи. Лишається хліб, тісто, десь його треба дівати, тож виникла така потреба. Мені підказали про таку породу свиней – то досить вигідно. Але вони більше як хобі, прибутку це поки не дає», – зазначає Володимир і додає, що любить усамітнюватись на природі, вона згладжує наслідки травм війни.

Володимир Періг годує хлібом свиней породи угорська пухова мангалиця

Ветерани з Львівщини цього року можуть отримати грант від 250 тисяч до 1 млн гривень на започаткування чи розвиток власної справи, а також здобути додатковий грант у розмірі 30% від суми допомоги, яку їм надали за державною програмою єРобота. Також військовим надають ваучери для бізнесу: на консалтингові послуги (60 тис. грн), маркетинг (60 тис. грн), сертифікацію продукції (100 тис. грн) на участь у закордонних виставково-ярмаркових заходах (100 тис. грн). Весь перелік пропозицій – за посиланням.

СБУ затримала полковника прикордонної служби з Львівщини

На Львівщині СБУ затримала 51-річного начальника служби кінологічного забезпечення Західного регіонального управління Держприкордонслужби, полковника, який за хабар обіцяв знайомому, причетному до переправлення ухилянтів, «вирішити питання» з правоохоронними органами, пише ZAXID.NET.

Як повідомили в СБУ та спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону, до 51-річного полковника прикордонної служби звернувся за консультацією знайомий, ймовірно причетний до незаконного переправлення військовозобов’язаних через кордон. Чоловік хотів дізнатися, чи перебуває він у розшуку.

Начальник служби кінологічного забезпечення пообіцяв з’ясувати у колег цю інформацію, а також за гроші допомогти товаришу «вирішити питання» щодо закриття кримінального провадження. Для цього він мав вплинути на слідчих районного відділу поліції.

«Встановлено, що для реалізації цих планів він вступив у злочинну змову із 36-річним уродженцем Львівщини, який повинен був спілкуватися із «клієнтом» та отримати неправомірну вигоду. Такі послуги спільники оцінили у 2 тисячі доларів США», – повідомили в спецпрокуратурі у сфері оборони.

Викрили полковника прикордонної служби та його спільника після переказу на банківську картку одного з них 77 500 грн.

Начальнику служби кінологічного забезпечення та цивільному громадянину повідомили про підозру за фактом зловживання впливом, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України). Обом підозрюваним суд обрав запобіжні заходи – тримання під вартою із правом внесення застави: понад 242 тис. грн для військового та 150 тис. грн для цивільного.

На Львівщині можуть закрити майже 50 шкіл, в яких навчається менше 45 дітей

На засіданні комісії Львівської облради обговорили питання можливого закриття шкіл, в яких навчається менше 45 дітей. Заступниця директора Департаменту освіти і науки Львівської ОВА Мар’яна Дмитрів зазначила, що у цьому питанні департамент опирається на норми Закону України «Про повну загальну середню освіту», згідно яких клас не може функціонувати, якщо у ньому вчиться менше 5 дітей (загалом 45 учнів у 9-ти класах), передає Твоє Місто.

Таких шкіл на Львівщині є 48. Про це повідомила Львівська облрада.

«Закривати або не закривати таку школу — це повноваження громади. Постанова Кабміну не говорить про закриття шкіл. Йдеться про те, що вони не будуть отримувати державної субвенції. Але якщо громада має можливість утримувати цю школу, то це буде виключно рішенням територіальної громади, яка на місці передбачає таку доцільність. Ми можемо лише дати наші рекомендації. Шкіл 1-3 ступеню, де вчиться менше ніж 45 учнів, на Львівщині немає. Є такі школи лише 1-2 ступеню», – сказала Мар’яна Дмитрів.

Видатки на учнів у некомплектних школах є в рази більшими. Досі такі школи дотувалися з державного бюджету, а також дофінансовувалися з місцевого бюджету, зазначив депутат Іван Стецькович.

«Якщо зважати на досвід Європи, то у Польщі, до прикладу, не має середніх шкіл, де вчиться менше ніж 100 учнів. У випадку закриття місцева громада організовує довезення учнів «школяриками» до найближчої школи. Потрібно також пам’ятати, що в Україні йде війна і ми не можемо витрачати гроші на неякісне навчання дітей», – наголосив Іван Стецькович.

Заступниця голови депутатської комісії Парасковія Дворянин запропонувала фахівцям ініціювати у громадах роз’яснювальну роботу.

«Нині пріоритетом має бути якісна освітня послуга. Нам усім треба розуміти, що наші діти заслуговують на те, аби здобувати освіту в якнайкращих умовах – від вбиральні у школі і до мультимедійної  дошки у класі. Випускник школи має отримати такі знання, завдяки яким зможе впевнено почуватися абітурієнтом. З іншого боку, голови громад мусять людям чесно сказати, що усі рішення про закриття шкіл ухвалюють місцеві депутати – обранці ваших міст і ваших громад. Ані обласна комісія освіти, ані департамент освіти таких повноважень не має», – зазначила Парасковія Дворянин.

Нагадаємо, Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою гроші з державного бюджету більше не виділятимуть на школи з малою кількістю учнів. Як пояснили в МОН, це потрібно для стимулювання підвищення ефективності шкільної мережі та якості освіти.

Представниця Львівщини у жіночій боротьбі Оксана Лівач здобула ліцензію на Олімпійські ігри

26-річна українська борчиня Оксана Лівач, представниця Львівської області у жіночій боротьбі, здобула ліцензію на Олімпійські ігри-2024 року, перемігши чотириразову олімпійську призерку Марію Стадник на європейському відбірковому турнірі в Баку. Про це повідомило Управління спорту Львова, пише Lviv.media.

У битві за перепустку до Парижа-2024 Оксана здолала чотириразову призерку Олімпійських ігор Марію Стадник, яка зараз представляє Азербайджан. Матч тривав майже 6 хвилин і завершився з рахунком 4:2 на користь українки.

Завдяки цій перемозі Україна отримала четверту олімпійську ліцензію в боротьбі: Жан Беленюк (до 87 кг) та Парвіз Насібов (до 67 кг) у греко-римській боротьбі, а також Ірина Коляденко (до 62 кг) і Оксана Лівач (до 50 кг) у жіночій категорії.

Довідка. 26-річна українка, представниця Львівської області у жіночій боротьбі (вага до 50 кг). Бронзова призерка чемпіонату світу-2018. Чемпіонка Європи 2019 року та дворазова срібна призерка Євро — у 2020 та 2023 роках. Срібна призерка Європейських ігор 2019 року. Після кваліфікації Лівач число українських спортсменів, що відібралися на Ігри у Парижі, зросло до 83.

“Тут тебе зрозуміють”: як у Львові діє терапевтична спільнота для ветеранів війни

Абілітаційний центр “Habilitation” на базі Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій створив терапевтичну спільноту для ветеранів за принципом “рівний рівному”. Там ветеранам допомагають відчути, що вони потрібні, відновити психологічний стан та зрозуміти, куди і як рухатись далі.

Про це Суспільному розповів керівник абілітаційного центру “Habilitation”, ветеран російсько-української війни, майор авіації та психолог Сергій Тітаренко.

За словами Сергія Тітаренка, терапевтичне співтовариство насамперед націлене на таку аудиторію як ветерани російсько-української війни, незалежно від того, чи це військовослужбовці, звільнені з лав Збройних сил України, чи ті, які перебувають у гострому стані після поранення. Також до співтовариства можуть долучитись ветерани, які повертаючись до цивільного життя після участі в бойових діях, прагнуть позитивних змін.

“Безпосередньо зараз збираємо і робимо зустрічі з хлопцями, які отримали поранення, є звільнені від служби чи чекають на рішення військово-лікарської комісії про подальшу службу, але точно потребують підтримки та взаєморозуміння за принципом: “свій до свого по своє” або “рівний – рівному”, – розповідає ментор терапевтичного співтовариства Сергій Тітаренко.

Зустрічі із ветеранами відбуваються раз на тиждень у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій. Наразі, як зазначив чоловік, учасників небагато, але ще можна долучитись.

“Робота над своїм ментальним здоров’ям в нас досі не є поширена, бо у суспільстві немає культури спілкування з фахівцями з психічного здоров’я. Ми ж намагаємось змінити цю думку, довести, що це не страшно, що це не про стереотипи, а про спілкування”, – говорить він.

Як наголосив Сергій Тітаренко, багатьом ветеранам важко змиритись зі своїм пораненням, адаптуватися до свого стану після травми, а тим більше розповідати про наболіле. Проте під час зустрічей все по-іншому. Спочатку ветерани знайомляться між собою, можуть розповідати чи піднімати питання соціально-побутового характеру. Далі у колі спілкуються про своє сприйняття чи несприйняття тієї чи іншої ситуації, а також шукають змін та будують плани на майбутнє. Усе відбувається за принципом поваги і без засудження чи знецінення.

“Сама група є фасилітатором змін. На наших зустрічах усі хлопці є побратимами, рівними, такими ж як інші, які зібрались на взаємоспільноті. Вони вчаться спілкуватись один з одним для того, щоб у подальшому так само нормально і не травматично можна було б комунікувати зі суспільством чи громадою, куди вони повертаються. Також важливо те, що на зустрічах хлопці вчаться позиціонувати себе як ветерани російсько-української війни, а не просто військові чи люди, які мають відзнаки, заслуги і на тому все”, – каже керівник абілітаційного центру.

Найголовніше, як зазначив ветеран і психолог центру “Habilitation”, що такі зустрічі не проходять даремно і вони реально допомагають. Зокрема, хлопці зауважують, що побувши на зустрічі, висловивши все, що наболіло або почувши від побратимів про їхні переживання, страхи і емоційні моменти, їм ставало легше.

“Коли “рівні” включаються у розмову, це в рази цінніше, аніж якби про це просто хтось сказав з боку. А все тому, що є елемент довіри”, – зазначив Сергій Тітаренко.

Ветерани, які мають бажання рухатись далі, розвиватись, спілкуватись, отримувати допомогу від побратимів і фахівців і самі допомагати, можуть долучитись, заповнити заявку.

“Якщо є ветерани, яким важко адаптуватись, коли війна “не відпускає”, і розуміють, що “забутись” – не вихід, їм до нас! Разом будемо руйнувати стереотипи суспільства про наслідки війни серед ветеранів разом, щоб наше життя не стояло на паузі, а знову було наповнене змістом”, – переконує Сергій Тітаренко

Зі своїми резидентами центр “Habilitation” веде постійну роботу. Зокрема, за межами центру також проводять зустрічі, семінари та різні події. Серед останніх – похід у гори, спортивні події, благодійний концерт, терапія за допомогою йоги, майстеркласи, зокрема, з приготування їжі чи за японською філософією кінцуґі.

Також в абілітаційному хабі проводять інформативні зустрічі про “Правила комунікації з ветеранами: як не нашкодити”.

Як зазначив Сергій Тітаренко, оскільки 95-96% людей, які отримали поранення у війні, мають ті чи інші психотравми, важливо вміти правильно спілкуватись із військовослужбовцями чи ветеранами.

Основні правила:

  • Не варто ніколи звертатись до ветеранів неввічливо. Тільки на “ви”, “ветеран російсько-української війни”. А ось про такі слова як “захисник”, “АТОшник”, “воєнний” варто забути. Також не потрібно вживати пестливо-зменшених форм: “бідненький”, “котик”;
  • Зайвий раз не торкатись військових, а тим більше – підкрадатись ззаду;
  • Не запитувати у військового чи ветерана про його бойових досвід, також табу є питання: “А скількох ти вбив?”;
  • Поводитись природно і не висловлювати надмірну жалість до поранення ветерана;
  • Не бути надмірно турботливими, гостинними і не надавати допомогу без озвученої на те згоди. Завжди потрібно запитувати, чи потребує людина її;
  • Говорити короткими фразами та у помірному темпі, адже після отриманого досвіду війни ветерану може бути складно сприймати активну розмову;
  • При агресивній поведінці ветерана не варто вступати у конфлікт. Ведіть себе спокійно та короткими запитаннями намагайся дізнатися, що спровокувало таку реакцію;
  • При флешбеках та дереалізації, коли ветеран ніби знову переживає минулі події, встановіть за можливості візуальний, аудіальний та тактильний контакт. Говоримо, що ми поруч, запитуємо, чи відчуває він наш дотик.