Абілітаційний центр “Habilitation” на базі Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій створив терапевтичну спільноту для ветеранів за принципом “рівний рівному”. Там ветеранам допомагають відчути, що вони потрібні, відновити психологічний стан та зрозуміти, куди і як рухатись далі.
Про це Суспільному розповів керівник абілітаційного центру “Habilitation”, ветеран російсько-української війни, майор авіації та психолог Сергій Тітаренко.
За словами Сергія Тітаренка, терапевтичне співтовариство насамперед націлене на таку аудиторію як ветерани російсько-української війни, незалежно від того, чи це військовослужбовці, звільнені з лав Збройних сил України, чи ті, які перебувають у гострому стані після поранення. Також до співтовариства можуть долучитись ветерани, які повертаючись до цивільного життя після участі в бойових діях, прагнуть позитивних змін.
“Безпосередньо зараз збираємо і робимо зустрічі з хлопцями, які отримали поранення, є звільнені від служби чи чекають на рішення військово-лікарської комісії про подальшу службу, але точно потребують підтримки та взаєморозуміння за принципом: “свій до свого по своє” або “рівний – рівному”, – розповідає ментор терапевтичного співтовариства Сергій Тітаренко.
Зустрічі із ветеранами відбуваються раз на тиждень у Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій. Наразі, як зазначив чоловік, учасників небагато, але ще можна долучитись.
“Робота над своїм ментальним здоров’ям в нас досі не є поширена, бо у суспільстві немає культури спілкування з фахівцями з психічного здоров’я. Ми ж намагаємось змінити цю думку, довести, що це не страшно, що це не про стереотипи, а про спілкування”, – говорить він.
Як наголосив Сергій Тітаренко, багатьом ветеранам важко змиритись зі своїм пораненням, адаптуватися до свого стану після травми, а тим більше розповідати про наболіле. Проте під час зустрічей все по-іншому. Спочатку ветерани знайомляться між собою, можуть розповідати чи піднімати питання соціально-побутового характеру. Далі у колі спілкуються про своє сприйняття чи несприйняття тієї чи іншої ситуації, а також шукають змін та будують плани на майбутнє. Усе відбувається за принципом поваги і без засудження чи знецінення.
“Сама група є фасилітатором змін. На наших зустрічах усі хлопці є побратимами, рівними, такими ж як інші, які зібрались на взаємоспільноті. Вони вчаться спілкуватись один з одним для того, щоб у подальшому так само нормально і не травматично можна було б комунікувати зі суспільством чи громадою, куди вони повертаються. Також важливо те, що на зустрічах хлопці вчаться позиціонувати себе як ветерани російсько-української війни, а не просто військові чи люди, які мають відзнаки, заслуги і на тому все”, – каже керівник абілітаційного центру.
Найголовніше, як зазначив ветеран і психолог центру “Habilitation”, що такі зустрічі не проходять даремно і вони реально допомагають. Зокрема, хлопці зауважують, що побувши на зустрічі, висловивши все, що наболіло або почувши від побратимів про їхні переживання, страхи і емоційні моменти, їм ставало легше.
“Коли “рівні” включаються у розмову, це в рази цінніше, аніж якби про це просто хтось сказав з боку. А все тому, що є елемент довіри”, – зазначив Сергій Тітаренко.
Ветерани, які мають бажання рухатись далі, розвиватись, спілкуватись, отримувати допомогу від побратимів і фахівців і самі допомагати, можуть долучитись, заповнити заявку.
“Якщо є ветерани, яким важко адаптуватись, коли війна “не відпускає”, і розуміють, що “забутись” – не вихід, їм до нас! Разом будемо руйнувати стереотипи суспільства про наслідки війни серед ветеранів разом, щоб наше життя не стояло на паузі, а знову було наповнене змістом”, – переконує Сергій Тітаренко
Зі своїми резидентами центр “Habilitation” веде постійну роботу. Зокрема, за межами центру також проводять зустрічі, семінари та різні події. Серед останніх – похід у гори, спортивні події, благодійний концерт, терапія за допомогою йоги, майстеркласи, зокрема, з приготування їжі чи за японською філософією кінцуґі.
Також в абілітаційному хабі проводять інформативні зустрічі про “Правила комунікації з ветеранами: як не нашкодити”.
Як зазначив Сергій Тітаренко, оскільки 95-96% людей, які отримали поранення у війні, мають ті чи інші психотравми, важливо вміти правильно спілкуватись із військовослужбовцями чи ветеранами.
Основні правила:
- Не варто ніколи звертатись до ветеранів неввічливо. Тільки на “ви”, “ветеран російсько-української війни”. А ось про такі слова як “захисник”, “АТОшник”, “воєнний” варто забути. Також не потрібно вживати пестливо-зменшених форм: “бідненький”, “котик”;
- Зайвий раз не торкатись військових, а тим більше – підкрадатись ззаду;
- Не запитувати у військового чи ветерана про його бойових досвід, також табу є питання: “А скількох ти вбив?”;
- Поводитись природно і не висловлювати надмірну жалість до поранення ветерана;
- Не бути надмірно турботливими, гостинними і не надавати допомогу без озвученої на те згоди. Завжди потрібно запитувати, чи потребує людина її;
- Говорити короткими фразами та у помірному темпі, адже після отриманого досвіду війни ветерану може бути складно сприймати активну розмову;
- При агресивній поведінці ветерана не варто вступати у конфлікт. Ведіть себе спокійно та короткими запитаннями намагайся дізнатися, що спровокувало таку реакцію;
- При флешбеках та дереалізації, коли ветеран ніби знову переживає минулі події, встановіть за можливості візуальний, аудіальний та тактильний контакт. Говоримо, що ми поруч, запитуємо, чи відчуває він наш дотик.
