У центрі UNBROKEN пересадили шкіру 30-річному захиснику, який обпік майже 50% тіла на передовій

30-річний Богдан Олійник, намагаючись знищити за допомогою бензину те, що не мало потрапити до ворожих рук, отримав важкі опіки тіла. До центру UNBROKEN у Львові захисника доправили у надважкому стані – з опіками майже 50% тіла.

Захисник – із міста Рожище, що на Волині. Приєднався до ЗСУ влітку 2022 року. Був оператором дронів у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Майже два роки служби Богдана припали на оборону Донеччини. І там наприкінці травня він отримав опіки.

Усе сталося неподалік Вугледару. Підрозділу Богдана наказали відійти із займаної позиції та знищити бліндаж разом з усіма речами, які можуть зіграти на руку окупантам. Це мав зробити Богдан. Коли біг по траншеї виконувати наказ, ворог саме поцілив у пальне. Мить – і все довкола спалахнуло, разом із Богданом.

«Я просто горів у траншеї і повз назовні, де мене дістали два моїх товариша. Витягнули прямо з вогню, допомогли покинути позицію і викликали евакуацію», – розповідає боєць.

На 6-й день, після одного стабілізаційного пункту і двох прифронтових шпиталів, Богдана доправили до Львова, у Національний реабілітаційний центр НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN).

Пацієнт прибув у важкому стані з ознаками інфекції. Опіки майже половини тіла і, здебільшого, глибокі. Вогонь уразив обидві нижні кінцівки, сідниці, кисті, ліве передпліччя та обличчя.

Щодва дні комбустіологи робили Богдану перев’язки з хірургічною обробкою ран. А згодом виконали пересадку власної шкіри пацієнта з тулуба та тих ділянок рук, які залишилися неушкодженими, на всю задню частину тіла – з найбільш глибокими опіками. Хірурги відзначають, що шкіра приживається добре, а загроза життю вже минула. Сприяє загоєнню ран і перебування пацієнта на спеціальному протиопіковому ліжку.

Одночасно з Богданом працюють фізичні терапевти – навіть тоді, коли через надто сильний біль пацієнт не може займатися. У такому разі заняття відбуваються пасивно – у стані медикаментозного сну.

Невдовзі для подальшого лікування Богдана мають відправити за кордон – до Німеччини. Його відновлення буде ще тривалим. А наразі воїн ділиться своїми двома найзаповітнішими мріями: створити власну сім’ю та жити у вільній від окупантів Україні.

Завтра Львів попрощається з 26-річним військовослужбовцем Олегом Альфавіцким

У четвер, 4 липня, Львів попрощається з військовослужбовцем Олегом Альфавіцким, який загинув від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Про це повідомила Львівська міськрада.

Чин похорону захисника розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.  Поховають воїна на Личаківському кладовищі.

Олег Альфавіцкий (12.04.1998-30.06.2024) Народився у Брюховичах.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 41 м. Львова. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №48 (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва»).

Після завершення навчання впродовж двох років пропрацював у пенітенціарній службі, згодом переїхав до Польщі. Захоплювався комп’ютерами.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання для забезпечення відсічі російським окупантам у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на території Харківської та Донецької областей.

У Олега Альфавіцкого залишилися бабуся, батьки та брат. За словами близьких, був надзвичайно доброю та щедрою людиною.

На Закарпатті чоловік порізав вени у вбиральні ТЦК, щоб уникнути мобілізації

На Закарпатті чоловік порізав собі вени у вбиральні ТЦК, щоб уникнути мобілізації. Чоловіка звати Пилип Лунін. Його на підлозі вбиральні знайшли працівники ТЦК Закарпатської області та викликали швидку допомогу. Про це 2 липня повідомили у Закарпатському ОТЦК та СП, пише Lviv.media.

“Повідомляємо, що даний громадянин під час уточнення його військово-облікових даних в ТЦК та СП Закарпатської області не надавав військово-облікового документу та не приховував свого небажання служити”, — написали на сторінці Закарпатського ТЦК.

Під час спілкування з працівниками ТЦК Пилип Лунін попросився до вбиральні. А вже через деякий час його знайшли сидячим на підлозі з різаними ранами на руці. Чоловіку на руку наклали турнікет, надали домедичну допомогу, викликали поліцію та карету швидкої допомоги. Зараз він у лікарні. “Готовий на все, тільки б не захищати рідну країну”, — зазначили в ТЦК.

Там також повідомили, що Пилип Лунін відповідно Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” 19 грудня 2017 року Дніпровським районним ТЦК та СП в м. Київ у зв’язку з визнанням за станом здоров’я непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, переданий з обліку призовників на військовий облік військовозобов’язаних. А отже підлягає призову по мобілізації.

“Ой у лузі червона калина”: німецька виконавиця заспівала на могилі Ірини Цибух

Німецька співачка Марлен Маас виконала пісню “Ой у лузі червона калина” на Марсовому полі у Львові. Марлен приїхала до України вперше й присвятила пісню загиблій парамедикині Ірині Цибух із позивним “Чека” після того, як прочитала її прощальний лист.

Суспільне поспілкувалося зі співачкою.

У Львові Марлен Маас виконала пісню “Ой у лузі червона калина” десятьма мовами. Українську мову співачка почала вивчати, коли почула цю пісню під час повномасштабного вторгнення:

“Було повномасштабне вторгнення Росії в Україну це показувало нам по всіх медіа. Я ненароком почула пісню “Ой у лузі червона калина”. Я не розуміла тексту цієї пісні, але пісня надзвичайно мене вразила. Я зробила переклад через авто перекладач, зрозуміла текст цієї пісні, зміст, і зрозуміла, що мені потрібно вивчати мову цього народу”.

Марлен каже, що після того, як прочитала прощальний лист парамедикині, вирішила приїхати до Львова й виконати її побажання:

“Видно масштаб цієї війни ось тут, на цьому місці. Це люди, які боролися за свободу, за справедливість, за демократичність не лише своєї країни, а і нас, наші європейські країни. Мені дуже боляче дивитися, спостерігати за оцими всіма могилами”.

Марлен Маас із початку повномасштабного вторгнення допомагає українським військовим у німецьких госпіталях, а також передає українським шпиталям сучасне обладнання.

ТЦК зможе оштрафувати військовозобов’язаного, лише якщо даних про нього немає в реєстрах

Працівник Територіального центру комплектування та соціальної підтримки зможе скласти постанову на військовозобов’язаного про неоновлення військово-облікових даних лише тоді, коли він перевірив всю інформацію в реєстрах і викликав людину до ТЦК.

Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко в інтерв’ю Армія TV розповіла, що військовозобов’язаних штрафуватимуть, якщо немає взаємодії з іншими реєстрами.

«Ми зараз внесли норму, що штраф накладуть лише на тих, хто ухиляється від військового обліку, по кому немає інтеграції з іншими реєстрами. Наприклад, якщо є інтеграція з реєстром місця проживання, ми можемо зробити запити щодо людини й отримати дані про місце проживання, то людина нічого не порушує, не оновлюючи дані. І це людяно. Тоді немає підстав складати протокол», – сказала Катерина Черногоренко.

Вона зазначила, що адміністративна відповідальність за неоновлення даних не є новою нормою. Однак у травні розмір максимального штрафу збільшили з 850 грн до 8500 тис. грн.

«Якщо відкриєте статтю 7 про “Оберіг”, то побачите приблизно 30 видів персональних даних людини. Практично з усіма даними (навіть з освіти й місця роботи) у нас є інтеграція реєстрів. Тобто якщо працівник ТЦК говорить людині, що та порушила правила військового обліку, він має сходити в реєстр і отримати ці дані. Якщо їх нема, то тільки тоді накласти постанову. Це правильний маркер взаємодії держави й людини», – розповіла заступниця міністра оборони.

Однак вона наголосила, що коли в реєстрах немає інформації про військово-облікову спеціальність, які може вказати лише працівник ТЦК, то людина має прийти до ТЦК і оновити ці дані. За словами Черногоренко, Міноборони невдовзі публічно надасть інформацію щодо кожного типу даних.

“Не розглядаємо категорію “відновленню не підлягає”, – у ДТЕК відреагували на заяву голови Івано-Франківської ОВА щодо Бурштинської ТЕС

Після заяви Світлани Онищук, що Бурштинська ТЕС не підлягає відновленню, у ДТЕК заявили, що відновлення об’єктів – це питання часу та наявності обладнання

Про це йдеться заяві генерального директора ДТЕК Енерго Ільдара Салєєва, яку оприлюднили на сторінці Групи ДТЕК після гучної заяви голови Івано-Франківської ОВА в ефірі однієї з радіостанцій, пише Еспресо.Захід.

“Після кожної атаки енергетики намагаються по максимуму повернути в систему пошкоджене обладнання. Відновлювальні роботи тривають цілодобово, – каже гендиректор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.

За його словами, Росія атакувала теплові електростанції ДТЕК понад 180 разів, втрачено 90% потужностей, однак відновлювальні роботи тривають 24/7.

“Масштаб руйнувань такий, що на відновлювальні роботи потрібні не місяці, а роки. Це перш за все питання часу та наявності потрібного обладнання. Замовлення на виготовлення обладнання розміщенні на виробництвах усіх континентів, – каже гендиректор. – Збитки за попередніми оцінками сягають $350 млн. Цього року на ремонти ТЕС піде 4 млрд грн власних коштів ДТЕК – це близько $100 млн”.

За його словами, спеціалісти компанії по всьому світу шукають запасне обладнання, яке можна купити, привезти і встановити.

“Сьогодні ми навіть не розглядаємо категорію “відновленню не підлягає”. Всі наші обʼєкти будуть відновленні рано чи пізно. Так само як і здобута Перемога України у цій війні”, – коментує Ільдар Салєєв.

У Львові посмертно нагородили “Почесним знаком святого Юрія” 30 військових

28 червня відбулася церемонія, на якій “Почесними знаками святого Юрія” посмертно нагородили 30 львів’ян, які загинули на війні з росією. Нагороди вручили родичам військовослужбовців. Церемонія відбулася вдев’яте.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Нагородження “Почесним знаком святого Юрія” у Львові започаткували в травні 2023 року. Перша церемонія відбулася 26 травня. Загалом уже 230 львів’янам-захисникам присвоєно (посмертно) цю нагороду. 64 з них боронили Україну в період з 2014 по 2022 рік. 166 — після початку повномасштабного вторгнення.

Відзнакою “Почесний знак святого Юрія” (посмертно) 28 червня нагороджені:

  1. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ старший солдат Олег Солотинський. Загинув, захищаючи Україну, 7 березня 2022 року у населеному пункті Новоолександрівка Луганської області. Відзнаку отримала мама Валентина Степанівна.
  2. Військовослужбовець 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ солдат Ігор Скакун. Віддав життя за Незалежність держави 12 червня 2022 року у населеному пункті Золочів Харківської області. Відзнаку отримав дядько Михайло Антонович.
  3. Військовослужбовець 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ старший солдат Микола Забавчук. Загинув 21 липня 2022 року у місті Краматорськ Донецької області. Відзнаку отримала мама Лариса Володимирівна.
  4. Військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ молодший сержант Павло Кириченко. Помер у госпіталі внаслідок отриманих поранень 22 липня 2022 року у селі Комишуваха Луганської області. Відзнаку отримала мама Ірина Данилівна.
  5. Військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ капітан Роман Байщак. Загинув у боротьбі з окупантами 26 липня 2022 року у селі Вільнянськ Запорізької області. Відзнаку отримали діти Юрій та Анна.
  6. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ солдат Віктор Хмельницький. Помер 30 липня 2022 року у лікарні міста Києва внаслідок важких поранень, отриманих поблизу населеного пункту Лисичанськ Луганської області. Відзнаку отримала донька Анна.
  7. Військовослужбовець 103-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління “Захід” Сил територіальної оборони ЗСУ солдат Сергій Тріль. Віддав своє життя за Україну 1 серпня 2022 року у селі Миколаївка Донецької області. Відзнаку отримала мама Юлія Андріївна.
  8. Військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ старший солдат Іван Тимців. Загинув 14 серпня 2022 року у місті Соледар Донецької області. Відзнаку отримала мама Оксана Олегівна.
  9. Військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ солдат Петро Верхола. Героїчно загинув 16 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Білогірка Херсонської області. Відзнаку отримала сестра Віталіна.
  10. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ лейтенант Тарас Березюк. Віддав життя за волю України 24 серпня 2022 року у селі Чаплине Дніпропетровської області. Відзнаку отримала мама Марія Семенівна.
  11. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ солдат Роман Головко. Загинув 24 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Чаплине Дніпропетровської області. Відзнаку отримала племінниця Діана.
  12. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ лейтенант Юрій Головін. Загинув 24 серпня 2022 року у селі Чаплине Дніпропетровської області. Відзнаку отримала мама Галина Миколаївна.
  13. Військовослужбовець 5-ї окремої штурмової Київської бригади Сухопутних військ ЗСУ лейтенант Ярослав Матвіїв. Загинув у бою з ворогом 26 серпня 2022 року у селі Зайцеве Донецької області. Відзнаку отримала дружина Анастасія.
  14. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ молодший сержант Микола Варлам. Загинув 3 вересня 2022 року біля селища Безіменне Херсонської області. Відзнаку отримав син Ярослав.
  15. Військовослужбовець 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ солдат Максим Шпенник. Загинув 6 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області. Відзнаку отримали дружина Тетяна із дітьми Софією та Віктором.
  16. Військовослужбовець 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ старший солдат Віталій Тонкошкур. Загинув 7 вересня 2022 року у селі Богоявленка Донецької області. Відзнаку отримала мама Марія Іванівна.
  17. Військовослужбовець 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ старший солдат Віталій Донець. Загинув 9 вересня 2022 року під час бойових дій у селищі Баштанка Миколаївської області. Відзнаку отримала дружина Ольга Ігорівна.
  18. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ старший лейтенант Богдан Сенишин. Віддав життя за Україну 9 вересня 2022 року у селищі Тернові Поди Миколаївської області. Відзнаку отримала сестра Анна.
  19. Військовослужбовець 61-ї окремої піхотної Степової бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ лейтенант Роман Височанський. Віддав життя за Україну 10 вересня 2022 року у селі Мала Сейдеминуха Херсонської області. Відзнаку отримала дружина Ольга Миколаївна.
  20. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ молодший сержант Ксенія Грицина. Загинула у бою проти окупанта 11 вересня 2022 року поблизу села Безіменне Херсонської області. Відзнаку отримали мама Лілія Олександрівна та син Олександр.
  21. Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади оперативного командування “Південь” Сухопутних військ ЗСУ солдат Ігор Касьянов. Віддав життя за Батьківщину 11 вересня 2022 у селі Піски Донецької області. Відзнаку отримала дружина Ольга.
  22. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ солдат Олександр Полюхович. Загинув 11 вересня 2022 року у бою поблизу населеного пункту Безіменне Херсонської області. Відзнаку отримав син Максим.
  23. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ сержант Андрій Підсосний. Загинув 15 вересня 2022 року у селі Безіменне Херсонської області. Відзнаку отримала мама Любов Петрівна.
  24. Військовослужбовець 68-го окремого батальйону 101-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ майор Микола Панченко. Загинув, захищаючи рідну землю, 17 вересня 2022 року у селі Мілове Харківської області. Відзнаку отримала дружина Христина.
  25. Військовослужбовець 68-го окремого батальйону 101-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ солдат Юрій Попов. Загинув за Україну 17 вересня 2022 року поблизу села Мілове Харківської області. Відзнаку отримав син Нестор.
  26. Військовослужбовець 68-го окремого батальйону 101-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ солдат Артем Толочко. Загинув у бою з росіянами 17 вересня 2022 року у селі Мілове Харківської області. Відзнаку отримав син Артур.
  27. Військовослужбовець 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка оперативного командування “Південь” Сухопутних військ ЗСУ лейтенант Максим Моклович. Помер 18 вересня 2022 року у госпіталі в місті Одеса внаслідок отриманих важких поранень. Відзнаку отримав батько Юрій Ярославович.
  28. Військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ старший солдат Вячеслав Волгін. Віддав життя за Батьківщину 19 вересня 2022 року у селі Оскіл Харківської області. Відзнаку отримала мама Євгенія Богданівна.
  29. Молодший сержант служби цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області Олексій Єманов. Загинув 19 жовтня 2022 року під час розмінування населеного пункту Балаклія Харківської області. Відзнаку отримала дружина Віра.
  30. Військовослужбовець 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ майор Геннадій Кранцевич. Загинув у бою проти окупантів 19 жовтня 2022 року у місті Мирноград Донецької області. Відзнаку отримала дружина Ліліана Олексіївна.

Після церемонії пам’ять загиблих воїнів ушанували спільною молитвою. Також несла службу почесна варта.

З російського полону повернулися священники Української греко-католицької церкви

28 червня з російського полону повернули двох священників Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) — Івана Левицького й Богдана Гелету. Чоловіків заарештували в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області ще восени 2022 року. Про це повідомили президент України Володимир Зеленський та у пресслужбі УГКЦ.

Тривалий час доля священників була невідома.

У пресслужбі УГКЦ повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення Іван Левицький та Богдан Гелета вирішили залишитися на тимчасово окупованих територіях.

“Вони служили як греко-католицьким, так і римо-католицьким громадам, даючи світло надії людям, які опинилися в окупації. Їх заарештували, потім підкинули до храму якісь військові речі та звинуватили в незаконному зберіганні зброї. Надходили дані, що їх нещадно катують, щоби вибити зізнання у злочині, якого ті не скоювали”.

Що відомо про Богдана Гелету та Івана Левицького

Іван Левицький родом із Львівщини, Богдан Гелета — з Івано-Франківщини.

Обидва отці починали своє монаше служіння зі Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ, повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

16 листопада 2022 року росіяни заарештували двох священників Української Греко-Католицької Церкви — Івана Левицького й Богдана Гелету.

У пресслужбі УГКЦ повідомляли, що священник Богдан Гелета хворіє на цукровий діабет.

22 квітня 2023 року голова Бердянської МВА Вікторія Галіціна повідомила, що окупанти звинуватили священників у зберіганні вибухівки та співпраці з українськими спецслужбами.

25 червня 2024 року предстоятель УГКЦ Блаженнійшим Святославом в інтерв’ю Укрінформу повідомив, що Іван Левицький й Богдан Гелета перебувають під щоденними тортурами. І що, представники церкви співпрацюють з владою, шукаючи можливості їх визволити.

Збирав гроші нібито на лікування військових: на Львівщині 29-річного чоловіка підозрюють у шахрайстві

На Львівщині 29-річного мешканця Київської області підозрюють у шахрайстві. За даними слідства, він на власний розсуд витрачав гроші, які йому надсилали нібито на лікування військовослужбовців.

Про це повідомили у відділі комунікації поліції Львівської області, пише Суспільне.

Як встановили правоохоронці, підозрюваний у соцмережах розміщував оголошення про збір грошей на нібито потреби військовослужбовців Збройних сил України та протезування ноги свого батька. Однак гроші, які надходили на його рахунки, він привласнював і розпоряджався ними на власний розсуд.

Усього поліцейські виявили 16 фактів привласнення грошей на загальну суму майже 12 тисяч гривень.

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за ч.2 ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки.

Наразі триває досудове розслідування.

На військовому полігоні раптово помер мобілізований із Львівщини

На військовому полігоні вчора, 27 червня, помер мобілізований мешканець Борислава Володимир Чапля.

Про це повідомила Бориславська міська рада, пише NTA.

Володимир Чапля народився 1981 року. Працював майстром котельні в санаторіях «Перлина Прикарпаття» у Трускавці та «Діана» в Східниці. Був мобілізований 7 травня 2024 року. У нього залишилась дружина і двоє дітей.

«Зустріч Героя відбудеться завтра, 29 червня, на Перехресті Героїв орієнтовно о 12:00. Траурна колона рухатиметься до Богослужбової каплиці на Коваліва. Приносимо щирі співчуття рідним і близьким Володимира! Ніколи не забудемо тих, хто боронив нашу землю та наше життя», –йдеться у повідомленні Бориславської міської ради.