Категорія: Війна

Опубліковано

Сьогодні Львів попрощається із захисниками Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним

У понеділок, 5 серпня, Львів попрощається із трьома воїнами, які захищали Україну від російських окупантів – Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисника Олександра Ольховича розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Опісля воїна поховають на Личаківському кладовищі.

Порохони Сергія Майка та Володимира Калюпіна розпочнуться об 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, а об 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Обидвох захисників також поховають на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Олександр Ольхович (10.09.1985-18.03.2024) Уродженець міста Вараш (колишній Кузнецовськ) Рівненської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка».

Після завершення навчання працював за фахом: спершу у ПрАТ «Львівобленерго», а впродовж останнього періоду обіймав посаду проєктувальника електричних підстанцій на Приватному підприємстві «Галиченерго». У вільний час захоплювався читанням літератури, зокрема, наукової фантастики, також обожнював активний відпочинок у горах. За словами близьких, був «прекрасним батьком та чоловіком».

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Олександра Ольховича залишилися батьки, дружина, 9-річний син, 7-річна донька, сестра та племінники.

Сергій Майко (09.04.1973-02.08.2024) Львів’янин.

Навчався у колишній Середній загальноосвітній школі №35 м. Львова. Згодом здобув вищу освіту у Львівській академії мистецтв.

Після завершення навчання у 1991 році проходив строкову служб у лавах повітрянодесантних військ у Литві, згодом виконував завдання на території Придністров’я, де отримав осколкове поранення правого ока.

Батько і дід Сергія Майка були скульпторами, тож, повернувшись з армії, він продовжив їхню справу. Був винятковою талановитою і творчою людиною.

Впродовж 2014-2016 років виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах прикордонників. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до Державної прикордонної служби. Боронив державу в Бахмуті, Бучі, брав участь у звільненні Харківської області у складі 11-го прикордонного загону. Завжди допомагав своїм побратимам, навчав та мотивував їх, оскільки володів ґрунтовними знаннями про військову справу. За особисту мужність також був нагороджений відомчими відзнаками.

Під час виконання бойових завдань у Серебрянському лісі отримав складне поранення, після якого проходив тривале лікування.

У Сергія Майка залишилися мама, дружина, двоє дітей, брат та сестра.

Володимир Калюпін (21.04.1991-06.08.2023) Уродженець міста Борщів Тернопільської області.

Навчався у Опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 ім. Григорія Тютюнника Кам’янка-Бузької міської ради Львівської області. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Займався карате.

Учасник Революції Гідності. Після закінчення військової кафедри одразу вступив до Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у складі 51-ї окремої механізованої бригади, а згодом – 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Повернувшись, працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У свій вільний час активно займався спортом, був «надзвичайно добрим та усім допомагав».

Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем повернувся на фронт, боровся із окупантами на Запорізькому напрямку у складі 65-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

У Володимира Калюпіна залишилися бабуся, батьки, сестра та кохана дівчина.

Опубліковано

На фронті загинув 26-річний Роман Ханас зі Львівщини

Львівщина втратила ще одного захисника на війні. У Донецькій області загинув 26-річний Роман Ханас. Про це Львівському порталу повідомили у Пустомитівській громаді.

Життя Романа Ханаса обірвалось 31 липня під час бою неподалік населеного пункту Північне на Донеччині.

Він був мешканцем села Містки Пустомитівської громади. До лав ЗСУ 26-річного хлопця мобілізували цьогоріч у травні.

«Висловлюємо глибокі співчуття та слова підтримки рідним. Світла пам’ять про Героя завжди житиме у наших серцях», – кажуть у громаді.

Деталі про чин похорону обіцяють повідомити додатково.

У зв’язку з загибеллю Романа Ханаса у Пустомитівській громаді скасували раніше запланований концерт.

Опубліковано

На Львівщині директор фірми пропонував прикордоннику 100 доларів, щоб виїхати в Польщу

На Львівщині виконавчий директор харківської фірми «Біотехнолоджі» Руслан Рудов пропонував прикордоннику 100 доларів хабара, щоб той пропустив його до Польщі. Випадок трапився у пункті пропуску Рава-Руська. Справу розглянув суд, який виніс Рудову вирок за пропонування хабара, призначивши 17 тис. грн штрафу, пише ZAXID.NET.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі, 19 липня 2024 року Руслан Рудов приїхав у пункт пропуску Рава-Руська, що на кордоні з Польщею. Чоловік не мав з собою свідоцтва про укладення шлюбу зі своєю дружиною, яка має другу групу інвалідності, тому не зміг надати прикордонникам документи, що підтверджують підставу для перетину кордону. Щоб виїхати до Польщі, Руслан Рудов запропонував 100 доларів хабара.

Прикордонник відмовився взяти хабар, який чоловік поклав на його стіл, та викликав поліцію. Щодо Рудова порушили кримінальну справу через пропозицію хабара. У суді він визнав свою провину та заявив, що вчинив це необдумано.

У вироку суду вказано, що Руслан Рудов є уродженцем Хмельницької області та виконавчим директором ТОВ «Біотехнолоджі» – компанія зареєстрована у Харкові, основний вид її діяльності – постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Справу розглянула суддя Жовківського райсуду Львівщини Мар’яна Олещук, яка дослідила усі матеріали та визнала обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні. Йому призначили 17 тис. грн штрафу, з конфіскацією 100 доларів хабара у дохід держави. Вирок ще можна оскаржити.

Опубліковано

Суд оштрафував мешканця Львівщини за спробу нелегального перетину кордону

Старосамбірський районний суд оштрафував жителя Червоноградщини Миколу Д. за спробу незаконного перетину державного кордону України з Польщею. Чоловік повинен сплатити 8500 гривень.Про це йдеться у постанові, оприлюдненій в Єдиному державному реєстрі судових рішень 1 серпня, пише Lviv.media.

За даними справи, 19 травня цього року на території Стрілківської об’єднаної територіальної громади Самбірського району прикордонники приблизно за кілометр від кордону затримали двох чоловіків, які намагалися потрапити до Польщі поза встановленими пунктами пропуску, Головний фігурант справи, на судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення. Суд розглянув справу без його присутності.

Вину Миколу Д. було доведено на основі протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу затримання, протоколу особистого огляду та свідчень двох громадян України. Суд не виявив обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність та визнав чоловіка винним у спробі перетину державного кордону, вчиненою групою осіб. Обвинуваченого оштрафували на 8500 гривень, які він повинен сплатити протягом 15 днів після отримання копії постанови суду. У разі несплати сума штрафу подвоїться і буде стягнута примусово. До слова, чоловік ще може подати апеляцію.

Опубліковано

За кордоном у сімей українців вилучили 430 дітей. Найбільше — у Німеччині

В українців за кордоном вилучили 430 дітей, 65 із них вдалося повернути. Найчастіше дітей забирали від українських батьків у Німеччині та Польщі. Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на Національну соціальну сервісну службу України.

Так, у Німеччині в українців вилучили 122 дитини, а в Польщі — 39. У Норвегії та Іспанії з сімей забрали по 20 дітей.

Як пояснив голова Нацсоцслужби Василь Луцик, дітей можуть забрати від батьків через незнання законодавства країни, де проживає сім’я, або через різний підхід у вихованні.

За його словами, українські батьки можуть голосно сварити дитину на вулиці або відправити саму до школи, хоча їй ще немає 10 років. Це все звично в Україні, але заборонено в багатьох країнах Європи, пояснив Луцик.

Проте, як зазначив голова Нацсоцслужби, бувають об’єктивні причини, наприклад проблеми зі здоров’ям у батьків, зокрема психічні. У таких випадках Нацсоцслужба шукає в Україні родичів або законних представників, які готові поїхати та забрати дитину.

Скільки українських дітей за кордоном?

З початку повномасштабної війни з України виїхали понад 2 мільйони дітей, повідомляли в Рахунковій палаті.

Загалом, за даними УВКБ ООН, станом на 15 липня в Європі нараховувалося 6 021 400 біженців з України. Найбільше українських біженців проживало в Німеччині (понад 1,1 млн людей), Польщі (957 тисяч) та Чехії (353 тисячі). Крім того, ще 558 300 біженців з України перебували за межами Європи.

Україна та ООН запустили онлайн-платформу «Україна — це Дім», що покликана допомогти українцям, які бажають повернутися з-за кордону на Батьківщину.

Опубліковано

Генштаб розглядає добровільний призов без участі ТЦК

Генеральній штаб ЗСУ розглянув пропозиції щодо змін до порядку проведення призову, згідно з якими командири військових частин зможуть призивати військовозобов’язаних, які виявили бажання служити, без участі ТЦК.

“Генеральним штабом Збройних сил України, в ініціативному порядку, опрацьовано пропозиції щодо змін до “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, що надають можливість командирам військових частин здійснювати призов військовозобов’язаних, які виявили бажання проходити військову службу без участі у цих заходах територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки”.

В Генштабі вважають, що впровадження цих змін дозволить: спростити механізм залучення громадян на військову службу по мобілізації; командирам військових частин підібрати та призвати на військову службу особовий склад, який мотивований для захисту України.

Також військовозобов’язані зможуть вибрати вакантні посади, що є у військових частинах, у тому числі за спорідненим цивільним фахом або навичками; нівелювати ризики для громадян бути призваними через ТЦК та СП до інших військових частин (не за власним вибором).

Опубліковано

У центрі UNBROKEN 41-річному захиснику встановили протези ніг із електронними колінами

41-річний захисник Іван Голик втратив обидві ноги, коли ворожий танковий снаряд влучив прямо у бліндаж. Нині, за 5 місяців після поранення і ампутації, воїн зробив свої перші кроки на залізних кінцівках. У реабілітаційному центрі UNBROKEN він отримав протези з електронними колінами.

Іван Голик родом з Трускавця. Новина про велику війну заскочила чоловіка за кордоном, де він працював будівельником. І вже наступного дня після повномасштабного вторгнення Іван був вдома і стояв у черзі до військкомату. Але одразу до ЗСУ його не взяли. Лише за три місяці чоловік таки зміг доєднатися до війська та поповнив лави 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади.

Іван служив на Запоріжжі та Донеччині. З огляду на рід військ, він не міг розголошувати, які саме завдання виконував на фронті.

Важкого поранення боєць зазнав цьгоріч в лютому. Іван перечікував у бліндажі масований ворожий обстріл. Аж раптом поруч прилетів та розірвався танковий снаряд.

«Ноги мені відірвало відразу – разом з берцями», – каже захисник.

Без стоп та з купою уламків у ногах Іван наклав собі турнікети вище колін. Увесь час до евакуації – а це 9 годин, захисник залишався при тямі. Свідомість втратив уже в медеваку, а отямився аж в Дніпрі.

Аби врятувати життя важкопораненого бійця, в якого вже почали відмовляти нирки, лікарям довелося ампутувати йому кінцівки на рівні стегон. Після тривалого лікування у Дніпрі та Києві, на реабілітацію та протезування Івана скерували до Львова – у центр UNBROKEN.

З фізичними терапевтами центр UNBROKEN пацієнт займається вже 4 місяці. Спершу вони готували захисника до протезування, а тепер допомагають йому опанувати ходьбу на штучних кінцівках. Протези Івана мають електронні колінні вузли, які дозволяють максимально відтворити природні рухи.

Встановити захисникові такі сучасні технологічні протези вдалося завдяки пожертвам українців на збір благодійної платформи dobro.ua – «Протези для Незламних».

Зробити свій внесок у забезпечення наших воїнів найкращими на сьогодні високотехнологічними протезами можна за посиланням.

Опубліковано

Комбриг 80 бригади заявив, що на вищу посаду його не перевели і назвав причину свого звільнення

Колишній командир 80 бригади Десантно-штурмових військ, 37-річний полковник Еміль Ішкулов, якого нещодавно відсторонили від посади, в інтерв’ю сайту «Главком» повідомив, що його не перевели на вищу посаду. Військовий заявив, що його відсторонили через відмову виконувати бойове завдання, яке було неспівмірне з силами бригади, передає ЛМН.

«Зараз на посаду командира бригади прийшов мій заступник. Натомість я іду на його посаду – заступника начальника розвідки. Командири підрозділів бригади незадоволені рішенням вищого керівництва про те, що мене знімають. Вони частково володіють обстановкою про те, яка задача перед ними стоїть, знають про нереалістичність цієї задачі. Відповідно, мені [у керівництві ДШВ] сказали: “Тобі, напевно, треба відпочити“», – розповів Еміль Ішкулов.

Нереалістичних завдань каже військовий, від бригади вимагало вище керівництво. Проте військовий наразі не може розповісти про операцію. Це завдання досі стоїть перед бригадою й розкриття найменших деталей погано вплине на особовий склад.

«На посаду командира бригади мене не повернуть. Мене вже зняли, прийшов мій наступник, він прийняв посаду і вже виконує обов’язки. Позитивний момент бачу в тому, що головнокомандувач почув, зв’язався зі мною, ми з ним розмовляли. Але все одно до спільного знаменника не прийшли», – сказав полковник Ішкулов.

Додамо, що наприкінці липня 2024 року командири батальйонів та дивізіонів 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ виступили проти звільнення з посади командира бригади Ішкулова. Вони називали у своїх зверненнях комбрига професійним військовим, який «дбає про життя кожного бійця». Згодом на дану заяву відреагувало командування Десантно-штурмових військ ЗСУ й повідомило, що Ішкулова насправді підвищують.

Опубліковано

На фронті загинув 35-річний захисник з Львівщини

На фронті загинув житель села Зимна Вода Салашник Іван. Про це повідомила Зимноводівська сільська рада територіальної громади, передає Львівський портал.

«25 липня 2024 р. під час виконання бойового завдання у війні росії проти України загинув житель с. Зимна Вода Салашник Іван Степанович, 07.07.1989 р. н.», – йдеться в повідомленні.

У Героя залишились тато, мама і сестра.

У четвер, 1 серпня, близько 10:30 відбудеться зустріч Героя Івана Салашника живим коридором слави.

Колона рухатиметься маршрутом: вул. Шухевича – вул. Миру – вул. Бічна Миру – вул. Сонячна – вул. Петлюри (де мешкав воїн).

Прощання з Героєм Іваном Салашником та чин похорону розпочнеться орієнтовно о 11:00 на подвір’ї біля будинку (вул. Петлюри, 5). Продовження похорону – у церкві Свв. апп. Петра і Павла с. Зимна Вода (вул. Львівська).

1 серпня в Зимноводівській громаді оголошено День жалоби.

Опубліковано

Військові капелани запрошують допомогти зібрати фруктовий кошик для захисників

Долучитись до доброї справи і допомогти українським воїнам відчути радість свята Преображення Господнього, яке тепер відзначають 6 серпня, закликають у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові.

Щорічну благодійну акцію «Фруктовий кошик для Захисників України» продовжують капелани Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ, за підтримки Фундації святого Миколая.

Допомогти можна до 6 серпня, склавши грошову пожертву у скриньку Фундації святого Миколая у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (м. Львів, вул. Театральна, 11).