Категорія: Війна

Бельгійські та українські благодійники передали шість реанімобілів для українських Сил оборони. Це відбулося 22 вересня у Львові. Для бельгійської неурядової організації “Befoua” це — 16 благодійна місія із підтримки України.

Більше про передачу реанімобілів дізнавалося Суспільне.

Як повідомив керівник благодійного фонду “Милосердя та здоров’я” Олександр Яцина, окрім машин, в Україну передали медикаменти, обладнання та спеціалізовані аптечки.

“Це вкрай важливі автівки. По-перше, це реанімобілі класу “Б”. Вони оснащені киснем, наркозним апаратом, дефібрилятором, відсмоктувачем, монітором пацієнта. Тобто, це повністю оснащені автівки, які зможуть евакуювати в стабільному стані пацієнта з місця ураження до лікарні”, — зазначив Олександр Яцина.

Ці машини обладнані так, аби можна було рятувати життя українським військовим та проводити оперативно евакуацію. Їх передадуть для медичого підрозділу 3 окремої штурмової бригади, на Покровський напрямок у стабілізаційні пункти, а також у шпиталь в Дніпрі.

У п’ятницю, 20 вересня, Львів попрощається з чотирма військовослужбовцями. Володимир Пуголовко, Юрій Шумало, Юрій Челяпін і Віктор Грондашевський захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає долучитись до міських церемоній прощання та утриматися у цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону Володимира Пуголовка, Юрія Шумала та Юрія Челяпіна розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Чин похорону Віктора Грондашевського відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Володимир Пуголовко (04.12.2002-09.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Бірківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка. Згодом продовжив навчання у Львівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Завершивши ліцей, вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет бойового застосування військ.

Жив військовою справою, у вільний час активно займався спортом. За словами рідних, був справжнім другом, який завжди підтримає у важку хвилину.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Із 2024 року виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у складі одного з підрозділів Міністерства оборони України. Боровся з окупантами на Харківщині.

У Володимира Пуголовка залишилися батьки, сестра, дідусі та бабуся.

Юрій Шумало (21.09.1988-10.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Здобув освіту спершу у колишньому Професійно-технічному училищі №27, згодом вступив до Львівського технікуму залізничного транспорту (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка»).

Понад 15 років пропрацював на різних посадах у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Львівська залізниця». У вільний час захоплювався технікою та футболом.

Із початком повномасштабного вторгнення росії став на захист держави від окупантів. Боронив Батьківщину на Донеччині у лавах 5-ї окремої танкової бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Юрія Шумала залишилися батьки, дружина та донька.

Віктор Грондашевський (02.04.1988-11.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №79 (сьогодні – Львівська гімназія «Євшан»). Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові.

Після завершення навчання пропрацював у різних сферах. У вільний час активно захоплювався тенісом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Боронив територіальну цілісність та незалежність держави у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Віктора Грондашевського залишилися батьки та сестра.

Юрій Челяпін (14.07.1968-12.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №48 м. Львова. Здобув вищу освіту на хімічному факультеті Національного університету «Львівська політехніка».

Після завершення навчання спершу працював інженером з постачання у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський автобусний завод», згодом займався приватним підприємництвом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Боронив суверенітет та незалежність Батьківщини на Донеччині та Харківщині у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У Юрія Челяпіна залишилися три доньки, брат, онучка, племінники та колишні дружини.

На війні з російськими окупантами загинув 21-річний Володимир Пуголовко. Про це Львівському порталу повідомили в Офісі громади Брюховичів.

Наразі обставини загибелі Володимира Пуголовка невідомі.

Парастас запланований на 19:00 четверга, 19 вересня, в церкві Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (Брюховичі, вул. Отця Іздрика, 6).

Чин похорону пройде 20 вересня в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові, початок – об 11:00.

Поховають захисника на Личаківському кладовищі.

Петицію з пропозицією присвоїти Ірині Фаріон звання Героя України (посмертно) розглянуть на засіданні нагородної комісії Міністерства освіти і науки України. Про це йдеться у відповіді прем’єр-міністра Дениса Шмигаля на петицію, яка зібрала необхідну кількість підписів 5 вересня.

Денис Шмигаль зауважив, що звання “Герой України” присвоюють громадянам, які здійснили визначний геройський вчинок або визначне трудове досягнення.

У відповіді на петицію прем’єр-міністр зазначив, що висувати кандидатуру на присвоєння звання Герой України мають за місцем роботи. Про це йдеться в порядку, який затверджений Указом президента “Про звання Герой України”.

Відповідно до нього, учасники трудового колективу мають звернутися з ініціативою до органу чи організації вищого рівня.

Натомість відповідні органи, зокрема Міністерство освіти і науки, надсилають подання президентові України. Саме він має необхідні повноваження для того, аби присвоїти звання Герой України своїм указом.

Нагадаємо, автор петиції Михайло Шевелюк, обґрунтовуючи ініціативу, зазначив, що Ірина Фаріон – “надпотужний професійно-інтелектуальний діяч українського освітнього, культурного та політико-націоналістичного руху”.

“Понад 20 років свого життя Ірина Фаріон системно та послідовно захищала державну мову та ідентичність українського народу, що сприяло укріпленню національної безпеки України та позиції нашої держави як самодостатнього субʼєкта на політичній мапі світу серед інших націй”, – йдеться у зверненні.

У середу, 18 вересня, Львівська громада прощатиметься із трьома військовослужбовцями, які захищали Україну. Львів’ян та гостей міста закликають долучитись до міських церемоній прощання із Романом Навоєнком, Марʼяном Коломійцем та Романом Луциком. Мерія просить утриматися від проведення розважальних заходів та святкувань у часі прощання з воїнами.

Прощання та чин похорону захисників Романа Навоєнка і Марʼяна Коломійця розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Далі Романа Навоєнка поховають на Личаківському цвинтарі. А Марʼян Коломієць знайде вічний спочинок на Сихівському кладовищі.

Прощання та чин похорону Романа Луцика розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, а о 14:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають військовослужбовця на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки воїнів

Роман Луцик (06.09.1997-12.09.2024)

Уродженець міста Березне Рівненської області. Коли Роману Луцику було сім років, його родина переїхала до Львова.

Навчався у Ліцеї №21 Львівської міської ради. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «Будівництво та інженерія». Згодом вступив до Криворізького фахового коледжу Національного авіаційного університету, де здобув професію техніка.

Після завершення навчання працював у магазині спортивного спорядження «Комарчеро». У свій вільний час захоплювався альпінізмом, лижним спортом та гірським туризмом. Подолав Монблан та Ельбрус, досконало вивчив усі куточки українських Карпат. Входив до ультраса футбольного клубу «Карпати». Згодом працював гідом та інструктором з альпінізму.

Брав участь у Євромайдані, в 2014 році проходив тактичні навчання від «Азову». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації займався волонтерською діяльністю для потреб українського війська, а в травні 2022 року долучився до Збройних Сил України. Із квітня 2024 року виконував завдання на посаді бойового медика роти у складі 12-ї бригади оперативного призначення Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Героїчно загинув під час евакуації побратимів.

У Романа Луцика залишились бабусі, дідусь, батьки та наречена.

Мар’ян Коломієць (01.04.2004-14.09.2024) Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова та у Середній загальноосвітній школі №1 міста Львова. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп’ютерних технологій та будівництва».

Після завершення навчання впродовж певного періоду працював у Королівстві Іспанія. Згодом проживав у Сполучених Штатах Америки, там працював на деревообробній фабриці. Обожнював подорожувати.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину. Добровольцем вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Мар’яна Коломійця залишилися бабуся та батьки.

Роман Навоєнко (18.07.1991-10.09.2024)

Народився за кордоном. Згодом родина Романа Навоєнка переїхала до Львова. Тут навчався у Ліцеї № 6 Львівської міської ради та Середній загальноосвітній школі № 54 міста Львова. Здобув освіту у Львівській комерційній академії (сьогодні – Львівський торговельно-економічний університет).

Після завершення навчання працював у будівельній сфері в Польщі, згодом – у сфері розваг в Китаї. У 2020 році повернувся до Львова, працював у патологоанатомічному відділенні лікарні Святого Пантелеймона. У вільний час захоплювався спортом, обожнював тварин.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів до лав 124-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Південь» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Херсонщині.

У Романа Навоєнка залишилися мама і сестра.