В бою за Україну загинув 36-річний Герой зі Львівщини Сергій Дякунович

В російсько-українській війні загинув соснівчанин Сергій Дякунович. Про це повідомили у Червоноградській міській раді, пише Твоє Місто.

«У боях проти російського ворога загинув соснівчанин Сергій Дякунович, 1986 року народження. Сергій з початку російсько-української війни – учасник АТО/ООС, у лютому долучився до лав Збройних Сил України», – пишуть в міськраді.

У Воїна залишилися дружина та донька 2019 року народження.

«Нео Радіо Червоноград» повідомляє, що Сергій був гірник очисного забою шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля».

Додамо, що в російсько-українській війні загинув військовий з Яворівщини Мирон Єзерський. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила поліг у бою внаслідок масованого артобстрілу на Луганщині.

ЗСУ знищили окупантів у будинку бізнесмена за наводкою і згодою власника

Одеський бізнесмен Андрій Ставніцер дав наводку українським військовим на свій дім, де окупанти облаштували собі пункт дислокації. Через камери спостереження він побачив, як російська армія завезла до його будинку багато техніки для атаки українських міст. Він дав ЗСУ точні координати і дозволив прицільно вистрелити для знищення ворогів і їхньої техніки, пише ZAXID.NET.

«Ти дивишся у веб-камеру свого будинку, а там у дворі російські військові розгортають 12 одиниць бойової техніки, включаючи РСЗВ, Торнадо-Г та «Гради». Твій будинок побудований так, що працює як ідеальне укриття, звідки дуже зручно шмалити по Києву. Для цього вони і приїхали», – написав Андрій Ставніцер 8 квітня у Facebook.

Він повідомив про кількість окупантів ЗСУ, точні координати свого будинку для наведення вогню та дозволив вистрелити по ньому. Андрій Ставніцер не уточняє, де саме розташований його будинок та які результати обстрілу. Сам він перебуває за кордоном.

«Будинок відбудую, країну відбудуємо, головне врятувати якнайбільше життів», – підсумував бізнесмен.

39-річний Андрій Ставніцер — український підприємець, співвласник і директор порту ТІС та терміналу Neptune. Засновник і партнер інвестиційної компанії SD Capital. Співвласник буксирного оператора P&O Maritime. У 2021 році Ставніцер увійшов до сотні найбагатших українців за версією журналу Forbes з капіталом у 215 млн доларів.

Львів’янин Станіслав Горуна продав олімпійську медаль для потреб ЗСУ

Бронзова медаль призера Олімпіади-2020 Станіслава Горуни була продана на благодійному аукціоні за 16 800 доларів. Ці гроші спортсмен віддасть на потреби ЗСУ, пише zaxid.net.

«Ця медаль була мрією мого життя. А тепер я мрію прогнати ворога з моєї України. Зараз це єдина мрія кожного українця. І я хочу, щоб ця мрія здійснилася якомога швидше. Я вирішив продати свою медаль на аукціоні, щоб ще більше підтримати свою армію», – написав Горуна у Facebook, коли оголосив про продаж медалі 31 березня.

33-річний спортcмен передав свою медаль для серії аукціонів, яку проводить Tribuna разом із волонтерською організацією Ukraine Alive 2022 та Білоруським фондом спортивної солідарності.

Як повідомила Tribuna, 8 квітня, бронзову медаль львівського каратиста з Олімпіади-2020 виставили на благодійному аукціоні World Sports For Ukraine. Стартова ціна була 10 тис. доларів, а продати її вдалося за за 16 800 доларів (це приблизно 495 тисяч гривень). Усього було зроблено 47 ставок.

Усі виручені кошти підуть у фонд Ukraine Alive 2022, який фінансово допомагає Нацгвардії, ЗСУ, теробороні та переселенцям.

Станіслав Горуна – 33-річний львів’янин, капітан національної збірної з карате, а також олімпійський призер. Він перемагав у Всесвітніх іграх та Європейських іграх, був бронзовим призером Чемпіонату світу 2014 року, триразовим переможцем серії турнірів K1 PremierLeague, багаторазовим срібним та бронзовим призером Чемпіонатів Європи. А з початком війни в Україні він пішов служити в Збройні сили України.

До слова, у рамках World Sports For Ukraine допомогти Україні також зголосились футболісти Роберт Левандовський та Сергій Ребров, які продають футболки зі своїми автографами, Андрій Ярмоленко, який виставив на продаж бутси, а ще Данило Сікан, який продає золоту медаль молодіжного чемпіонату світу 2019 року та інші.

Анна Музичук: «Те, що ми з Марією відмовилися підписувати листи Львівської обласної федерації шахів, є напівправдою»

Українська гросмейстерка Анна Музичук розповіла, чому вони з сестрою Марією не підписали листа Львіської обласної федерації шахів з вимогами відсторонити РФ та Білорусь.

«Хочемо висловити наше з Марією бачення щодо Відкритого Листа Президії Львівської обласної шахової федерації (ЛОШФ), опублікованого вчора ЛОШФ та листа ФШУ до Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) та Європейського шахового союзу (ЄШС), надісланого 25-го лютого.

Те, що ми відмовилися підписувати ці листи, є напівправдою. Нам надіслали тексти листів, зміст яких був практично ідентичним. Ми двічі хотіли внести свої пропозиції та рекомендації, які могли б зробити ці листи та вимоги більш ефективними.

Проте нам двічі відповіли, що «або ви підписуєте листи з таким формулюванням, або ніхто ніяких змін вносити не буде». І це, незважаючи на те, що лист ФШУ не приніс бажаних результатів.

Ми вважаємо, що подібні звернення є необхідними і нам варто продовжити вимагати санкцій від ФІДЕ. Проте, для того, щоб ці заходи досягли своєї мети, важливо бути максимально ефективними.

Тепер конкретно щодо пунктів, в які ми хотіли внести корективи:

1) Лист ЛОШФ до ФШУ та вимога про відставку Президента ФІДЕ росіянина А. Дворковича.

У листі до підпису було вказано «просимо Президента ФШУ В.Капустіна повторно надіслати лист з вимогами…»

«Повторно», отже знову в ФІДЕ та ЄШС, що вже було зроблено і успіху не мало. Давайте дивитися на речі тверезо: наскільки реальним є те, що Дворкович і його команда проголосують за те, щоб відсторонити Дворковича з посади? Більш того, якщо це питання навіть не порушувалось на Президентській Раді ФІДЕ, яка проходила після листа ФШУ до ФІДЕ.

Ми пропонували, щоб ця вимога від ФШУ адресувалась конкретно МОК (Міжнародному олімпійському комітету). Адже сьогодні росіянин не керує жодною міжнародною спортивною федерацією.

У фінальному листі ЛОШФ було вказано «просимо Президента ФШУ В. Капустіна звернутись у відповідні установи», але і тут не зрозуміло кому і куди конкретно ЛОШФ просить В. Капустіна надіслати цей лист.

2) Вимога про відсторонення російських та білоруських шахістів.

27-го лютого на своїй сторінці в ФБ та в інстаграмі я звернулась до шахістів, які представляють ці країни, з проханням висловити свою позицію щодо рішень президента РФ і війни проти України.

3-го березня провідні російські шахісти та шахістки написали відкритого листа Путіну, в якому засудили агресію Росії проти України та вимагали негайно закінчити війну.

Серед тих, хто підписали цей лист – члени національної збірної команди Росії, олімпійські чемпіонки, чемпіони та чемпіонки світу та Європи. Чи правильною є вимога щодо відсторонення всіх шахістів, включаючи тих, які підтримують Україну?

Ми вважаємо, що коректніше або робити виняток для цих шахістів/шахісток, або ж виключати всіх, але тільки на період війни.

3) Додатково, чого не було в оригінальному листі, ми ініціювали відсторонення російських та білоруських шахістів та шахісток від командних змагань.

Ми вважаємо, що держави Росія та Білорусь не мають морального права бути представленими на міжнародних змаганнях. Уже було рішення ФІДЕ про недопуск цих країн до Всесвітньої Шахової Олімпіади, початок якої запланований на липень цього року, проте недавно чомусь знову почало порушуватись це питання.

Також ми закликаємо повністю відсторонити тих шахістів та шахісток, які відкрито підтримали агресію Росії проти України від усіх офіційних змагань та притягнути їх до кримінальної відповідальності.

Наприкінці хочемо іще раз наголосити, що з перших днів вторгнення Росії в Україну, ми чітко заявили про свою позицію щодо цієї війни. Ми вважаємо Росію агресором, словом та ділом підтримуємо Збройні Сили України та віримо в нашу перемогу.

Слава Україні!» – сказала Анна Музичук.

Повний текст листа ЛОФШ можна переглянути тут.

путінське ЗМІ запостило інформацію про вибух у Краматорську заздалегідь

російське провладне видання “РИА Новости” найперше запостило інформацію про обстріл вокзалу у Краматорську. Ще до повідомлень у чатах та офіційної інформації, пише 24 Канал.

Інформацію про вибух запостили о 10:25, хоча перші повідомлення в чатах почали з’являтися приблизно о 10:30, що підтверджують більшість людей.

Але тут варто звернути увагу на те, що у твітері повідомлення опублікували через TweetDeck. Цей сервіс призначений для надсилання відкладених постів – тих, які написали заздалегідь і виставили на певну годину.

Згодом пропагандисти видалили свій пост. Але скриншоти не горять.

Ще один цікавий момент – “РИА Новости” написало, що це Україна обстріляла Краматорськ. Тим часом одразу після обстрілу російські телеграм-канали почали поширювати відео з місця події й писати, що їхні військовослужбовці “обстрілюють позиції ЗСУ”. Згодом ці пости видалили або виправили.

І поки Росія намагається заперечити свою провину за ракетний удар по вокзалу, де перебували тисячі мирних людей, у мережі з’явилося відео з тимчасово окупованого Шахтарська, який наразі контролюють бойовики. Ракети з Шахтарська вилетіли приблизно о 10:20. Відстань до Краматорська становить близько 140 кілометрів.

Словаччина передала Україні систему протиповітряної оборони С-300

Словаччина передала Україні систему протиповітряної оборони С-300, повідомив прем’єр-міністр Едуард Хегер.

Система була секретно передана Україні ще два дні тому і лише тепер це заявили публічно.

«Я хотів би підтвердити, що Словаччина надала Україні систему ППО С-300. Український народ мужньо захищає свою суверенну країну та нас. Наш обов’язок допомагати, а не стояти осторонь і не помічати загибель людей у результаті російської агресії», написав він у Twitter.

Словаччина передала систему С-300 на запит України згідно зі статтею 51 Статуту ООН про право на самооборону.

Хегер наголосив, що це рішення не означає, що Словаччина стала частиною збройного конфлікту в Україні.

«Я також запевняю, що оборона Словацької Республіки, як і раніше, забезпечена і найближчими днями буде посилена додатковою системою протиракетної оборони наших союзників», — наголосив він.

Міністр оборони Словаччини Ярослав Надь раніше заявляв, що Братислава готова поставити Україні зенітно-ракетні комплекси С-300, якщо отримає гідну альтернативу.

Наприкінці березня у Словаччині розгорнули ЗРК Patriot.

На війні загинув срібний призер «Ігор Нескорених» львів’янин Дмитро Сидорук

У боях за Україну загинув срібний призер Invictus Games, координатор руху Нескорених на Львівщині Дмитро Сидорук. Про це інформує управління молоді та спорту Львівської ОВА.

Дмитро Сидорук у 2014 році одним із перших пішов захищати Україну. Після важкого поранення під луганським аеропортом провів 10 діб у реанімації. За ці дні він витримав 12 складних операцій. Відновлювати сили вирішив у спорті — повернувся до стрільби з лука, якою займався в юності.

У 2016 році Дмитро довідався про Invictus Games — міжнародні мультидисциплінарні змагання колишніх і чинних військових, які дістали поранення у районі бойових дій. Наступного року вирішив випробувати свої сили, потрапив до збірної і виборов срібну медаль у змаганнях зі стрільби з лука на міжнародних «Іграх Нескорених» у Канаді.

Коли команда повернулася додому, Дмитра обрали координатором Invictus Games у Львівській області. Усім ветеранам, які єднались навколо спорту, завжди старався максимально допомогти. Свої вміння й навички передавав на тренуваннях дітям, надзвичайно цінував командну роботу та ветеранське спортивне середовище.

Цього разу Дмитро теж не залишився осторонь захисту України від росіян. Служив в лавах механізованої бригади. На жаль, життя Дмитра обірвалось.

Біженець у Львові: проплив 4 км крижаним морем, щоб вибратись з Маріуполя

Свідок бомбардування театру у Маріуполі вибрався з оточеного росіянами міста, пропливши крижаним морем 4 км, щоб дістатися підконтрольної Україні території. Вперше цю історію опублікувала британська газета The Guardian, передає zaxid.net.

Дмитро Юрін був вдома 16 березня, коли російська бомба вдарила по маріупольському драмтеатру. Його квартира на проспекті Миру була за пару сотень метрів, через площу з фонтаном. Театр був великим бомбосховищем. Всередині були сотні жінок і дітей.

«Це був жахливий, потужний вибух, величезний вибух. Я чув крики та крики», – розповів Юрін. «Я бачив тіла та шматки тіл. Я витягнув одну жінку, потім дівчинку, а потім хлопчика. Усі постраждали. Ноги хлопчика не рухалися. Він кричав. Мої руки тремтіли. Я був весь у крові».

Поруч на землі нерухомо лежала жінка. Члени сім’ї відчайдушно намагалися її реанімувати, тиснучи на грудну клітку. «Вони намагалися повернути її. Біля неї стояла дитина і казала: «Мамо, не спи». Жінка була мертва».

Точна кількість людей, які загинули в результаті російського авіаудару, поки невідома. Президент України Володимир Зеленський заявив, що загинули 300 людей. Свідки, у тому числі Юрін, підтверджують, що були десятки тіл. Кажуть, безперервні російські обстріли зробили рятувальні роботи небезпечними.

Юрін розповів, що повернувся до гаража, де ховався із мамою Надією, закурив і проковтнув кілька таблеток. Він вирішив, що мусить вибратися з Маріуполя, який протягом двох жахливих тижнів атакували й оточували російські війська. Місто було відрізане з усіх боків.

Він вигадав незвичний план. Юрін вирішив, що попливе в безпечне місце.

Юрін – рибалка, він проводив години на Азовському морі зі своїм батьком, ловлячи місцеву кефаль, відому як пеленгас. Він знайшов свої рибальські кулики, які раніше використовувалися для викопування хробаків. Він взяв два мішки для сміття, щоб зав’язати їх довкола шкарпеток, кілька мотузок і чотири 5-літрові пластикові пляшки, щоб використовувати їх як буйки.

Одягнувшись у імпровізований костюм, за словами Юріна, він вирушив пішки до пляжу. Був надвечірок. Він пройшов повз зруйновані будинки. «Було кілька людей, які шукали воду. Хтось попросив у мене сигарети. Решта міста була безлюдна. Я пішов знайомим шляхом до набережної. Було холодно».

Юрін розповів, що пройшов вздовж піску вбрід, а потім занурився у воду. Він виплив 150 метрів, паралельно берегу, і рушив на захід. Вода була дуже холодна.

«У мене цокали зуби. Я ховався за одну з пляшок, щоб мене ніхто не бачив. Іноді я відпочивав на буйку».

Червоними точками на карті позначені місця, звідки Дмитро Юрін стартував (Маріуполь) і де фінішував (Мелекіне)

Він плив дві з половиною години. Маршрут довжиною 4 км проходив повз російські позиції в селі Рибацьке і до села Мелекіне, яке до війни було пляжним курортом. Юрія трясло від холоду. Юрій знайшов літню пару, яка прийняла його, дала горілки й тарілку борщу.

Село Мелекіне було під контролем Росії. За допомогою сусіда Юріну вдалося сісти на мікроавтобус, який прямував до порту Бердянськ, що також окупований російськими військами. За його словами, російські солдати на блокпосту його проігнорували. «Їм було по 17 чи 18 років», — згадувє він. З Бердянська йому вдалося переїхати на територію України [зараз він у Львові].

Третя хвиля мобілізації в Україні: кого призиватимуть та коли розпочнеться

В офіційному Telegram-каналі мера Івано-Франківська Руслана Марцинків з’явилося повідомлення про те, що в Україні оголосили третю хвилю мобілізації. Відповідна заява була зроблена в рамках оперативного звіту про ситуацію в громаді станом на 6 квітня.

Проте інформація про третю хвилю мобілізація не була наразі підтверджена Генеральним штабом Збройних сил України. Виходячи з цього, у повідомленні, опублікованому мером Івано-Франківська Русланом Марцінків у Telegram, друкарська помилка. За словами начальника Управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Романа Горбача від 15 березня, наразі в Україні проходить друга хвиля мобілізації.

Однак громадянам потрібно знати, до чого готуватися. Розповідаємо, хто потрапляє у третю хвилю мобілізації 2022 в Україні, а хто не підлягає призову на службу.

У зв’язку з повномасштабною війною, яку росія розв’язала проти нашої країни 24 лютого, в Україні ввели воєнний стан. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію терміном на 90 днів із можливістю продовження. За законом вона проходить у чотири хвилі.

Насамперед на службу закликають оперативний резерв — колишніх військовозобов’язаних, які мають бойовий досвід або служили за контрактом. У другу хвилю до виконання бойових дій залучають військовозобов’язаних інших категорій. Так, в неї потрапляють ті, хто в період із 2014 року проходили термінову службу або служили за контрактом.

Хто потрапляє у третю хвилю мобілізації

Закон Верховної Ради України «Про загальну мобілізацію» визначає, що в третю хвилю мобілізації на службу залучають офіцерів запасу — військовозобов’язаних, які закінчили військові кафедри ВНЗ. Саме ця категорія призовників повинна буде розпочати виконання бойових дій у разі, якщо буде оголошено третю хвилю мобілізації.

Жінки, які перебувають на військовому обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями, можуть бути призвані у військові частини на військову службу. Мобілізація жінок відбуватиметься в окремих випадках за за найбільш дефіцитними для Збройних Сил України та інших складових сил оборони військовими спеціальностями:

медичні; зв’язку; обчислювальної техніки; радіоелектроніки; водії автотракторних (гусеничних) засобів; водолази; механіки та монтажники авіаційних машин; картографії; топогеодезії; фотограмметрії; аерофотослужби; поліграфії; кінорадіомеханіки; харчової промисловості; фінансово-економічної діяльності.

За словами Начальника управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ  Збройних Сил України Романа Горбача, за час повномасштабної війни з росією жодна жінка не була мобілізована без її згоди.

Коли закінчиться мобілізація 2022

За указом президента №69/2022 від 24 лютого 2022 року, мобілізація триває на всій території України. Призов військовослужбовців відбуватиметься протягом 90 днів з дня набрання чинності документу.

Фактично мобілізація в Україні завершиться 24 травня, однак ця дата може змінюватися залежно від ситуації. Якщо розпочата Росією війна досі триватиме, тоді її термін подовжать.

Глава Пентагону: путін, ймовірно, відмовився від мети захопити Київ

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що президент росії Владімір путін “ймовірно відмовився” від спроби захопити Київ, оскільки РФ перемістила свою увагу на схід і південь України.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Defence News.

“Путін думав, що він дійсно може швидко захопити Україну, дуже швидко захопити столицю; він помилявся”, – сказав Остін на слуханнях сенатського комітету з питань збройних сил.

“Я думаю, що путін, ймовірно, відмовився від своїх зусиль захопити столицю і тепер зосереджений на півдні та сході країни”, – сказав Остін, додавши, що Пентагон зосереджується на тому, щоб продовжувати озброювати українські сили, коли війна вступає у наступну фазу.

Напередодні генсек НАТО заявив, що президент рф  Владімір путін не відмовився від свого плану щодо контролю над Україною і переміщує основні сили на схід для захоплення Донбасі.

Як повідомлялося, на думку посадовців у США та інших країнах Заходу, президент рф не обов’язково відмовився від захоплення Києва, попри відведення військ на цьому напрямку.