Категорія: Війна

російський окупант вкрав телефон у мешканця на Київщині та лишив у ньому чимало особистих фото.

Під час передислокації він загубив гаджет. За фото, які знайшли у пам’яті пристрою, вдалось ідентифікувати злочинця, йдеться у розслідуванні “Слідство. Інфо”.

Ним виявився 20-річний солдат 64-ї мотострілецької бригади Даніїл Фролкін.

росіянина впізнав Василь Царик – мешканець села Андріївка, де окупант чинив звірства у березні 2022 року.  Чоловік з Київщини був свідком вбивства односельчанина саме Фролкіним.

Військові російської 64-ї мотострілецької бригади чинили звірства щодо місцевих мешканців. Вони викрадали, катували та вбивали людей. А ще – відбирали цінні особисті речі та авто.

Фролкін забрав телефон у подружжя Тетяни та Леоніда. Він активно робив селфі та спільні фото з іншими військовими.

Перед втечею з позиції росіянин видалив фото та вирішив залишити гаджет у селі. За кілька тижнів вдалося відновити видалені фото з обличчям окупантів.

Василь Царик став свідком того, як росіянин поцілив в голову односельчанину Ігорю Єрмакову, якого окупанти поставили на коліна.

Чоловік запам’ятав обличчя вбивці, а також характерні татуювання на руках та шиї.

Про звільнення генпрокурора Ірини Венедіктової та голови СБУ Івана Баканова з посад поки не йдеться, очікуються перевірки. Про це повідомив заступник глави Офісу президента Андрій Смирнов в ефірі національного телемарафону.

За його словами, поки що йдеться лише про відсторонення та усунення.

«Зараз про звільнення цих двох посадових осіб поки не йдеться. Буде проведено службові перевірки та розслідування. За результатами цих перевірок президентом буде ухвалено рішення щодо необхідності внесення до парламенту подання про надання згоди на звільнення генпрокурора чи невнесення. Те саме стосується й голови СБУ», – пояснив він.

Смирнов додав, що рішення Зеленського про усунення та відсторонення глав двох відомств пов’язане з тим, що президент і суспільство «досить довго чекали конкретніших і, можливо, радикальних результатів від керівників цих органів щодо очищення колаборантів та державних зрадників».

Заступник голови ОПУ нагадав, що на шостому місяці війни майже щотижня у цих правоохоронних органах продовжують виявляти колаборантів.

«Щоб запобігти потенційному впливу цих двох посадових осіб на кримінальні провадження, які розслідуються щодо працівників СБУ, підозрюваних у співпраці з країною-агресором, і те саме стосується прокуратури, президентом було прийнято відповідні рішення про усунення з посади», – сказав він.

Смирнов також припустив, що за результатами перевірок Венедіктова та Баканов можуть зберегти свої посади, але все залежить від рішення Зеленського.

Смирнов уточнив, що Венедіктова відсторонена згідно з правом президента усунути з посади посадову особу, яка призначається і звільняється ним.

Усунення Баканова від виконання обов’язків прописане у Дисциплінарному статуті ЗСУ, оскільки голова СБУ є військовим.

17 липня Зеленський відсторонив з посади Венедіктову та усунув Баканова. Пізніше він пояснив, що ухвалив таке рішення через велику кількість кримінальних проваджень про держзраду і колабораціонізм серед працівників правоохоронних органів.

Наприкінці червня видання Politico повідомило, що Зеленський планує звільнити Баканова через невдалі операції в Херсоні. Пізніше президент заявив, що відставка голови СБУ залежить від результатів інспекції і «якби він хотів його звільнити, то звільнив би».

Президент Володимир Зеленський відсторонив від посади генпрокурора Ірину Венедіктову і усунув главу СБУ Івана Баканова. Про це ідеться в  указах президента.

Зеленський відсторонив Венедіктову від виконання обов’язків генерального прокурора відповідно до частини другої статті 11 закону “Про правовий режим воєнного стану”, йдеться в указі.

Цю норму було проголосовано Верховною Радою лише у травні 2022 року і вона надає президенту право у період дії воєнного стану “прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень, та покладення на відповідний період виконання обов’язків на іншу особу”.

Згідно із законом, призначення генпрокурора та глави СБУ є повноваженнями Верховної Ради, хоч і відбувається за поданням президента. У Конституції не передбачено повноважень президента відстороняти чи усувати глав ОГП чи СБУ.

Іншим указом Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора на заступника генпрокурора Олексія Симоненка.

Це той самий Симоненко, якого одразу кілька джерел УП у владі називають креатурою заступника глави Офісу президента Олега Татарова. Саме Симоненко відповідав за передачу справи скандального Татарова від НАБУ в СБУ, і саме його журналісти УП фіксували на святкуванні дня народження Татарова.

Як переконують співрозмовник УП у владі, Венедіктову відсторонили через напружені стосунки з Офісом президента. Зокрема, невдоволення команди Зеленського викликала медійна активність генпрокурорки та її рішення у пришвидшеному режимі передавати до суду справи проти російських військових полонених. Це, за словами людей, дотичних за переговори з росіянами, могло загрожувати судами над українськими полоненими в Росії і зупинкою обмінів.

Також своїм указом президент усунув Івана Баканова від виконання обов’язків голови Служби безпеки України.

“Відповідно до статті 47 дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24 березня 1999 року № 551–XIV, усунути Баканова Івана Геннадійовича від виконання обов’язків голови Служби безпеки України”, – йдеться в указі.

Ця стаття передбачає усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків за “невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків”.

Ймовірно, що обов’язки глави СБУ після “усунення” Баканова виконуватиме його перший заступник Василь Малюк. Він також був на скандальному святкуванні дня народження Татарова.

Малюка називають близькою людиною до Татарова та глави ОПУ Андрія Єрмака.

Натомість пізніше в ОП заявили, що про звільнення Баканова та Венедіктової поки не йдеться, а йдеться лише про відсторонення та усунення.

росіяни ведуть підготовку до нового етапу наступальних дій, водночас загроза з боку білорусі наразі не така висока, як була в лютому перед початком вторгнення рф.

Про це повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький в ефірі телемарафону.

“Воєнна розвідка на сьогоднішній день фіксує активність противника. При цьому це не тільки ракетні удари, які наносяться з повітря і з моря. Ми бачимо обстріли по всій лінії зіткнення, по всій лінії фронту, йде активне застосування тактичної авіації, штурмових вертольотів. Тобто так, дійсно, є певна активізація противника вздовж усієї лінії фронту.

…Однозначно зараз іде підготовка до наступного етапу наступальних дій”.

Разом з тим, Скібіцький зазначив, що в Білорусі наразі немає ознак утворення потужних ударних угруповань, які були створені в лютому цього року перед початком масштабного вторгнення РФ в Україну. Але він не виключив, що загроза з цього напрямку може зрости.

“Загроза є. На сьогоднішній день її рівень не такий високий, як це було в лютому, але з часом вона може зрости”.

“Якщо говорити про потужні ударні угруповання, насамперед російські, які були створені у лютому, перед вторгненням, на сьогодні таких ознак нема. Але ми не виключаємо, що в подальшому, в залежності від успіху, який матиме ворог на нашій території, можливе перегрупування і посилення російської присутності на території Білорусі”.

За даними розвідки, на сьогодні в Білорусі відбувається ротація підрозділів біля українського кордону.

“Під час ротації буде збільшена кількість військ, які перебувають біля нашого кордону. А по-друге, ми бачимо, що певні підрозділи (ракетні підрозділи, підрозділи ППО, авіаційні підрозділи) залишаються на території Білорусі. Вони можуть використовувати для нанесення ракетних ударів”, – сказав представник ГУР.