Завтра, 15 грудня, Львів прощатиметься з Героями Андрієм Ковалем та Андрієм Ламоніним, які загинули у бою з російськими загарбниками. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Об 11:00 розпочнеться Чин похорону Героїв у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, 11:30 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв
Андрій Коваль (14.10.1988-03.12.2022). Уродженець села Плешевичі Львівської області.
Навчався у Гусаківському навчально-виховному комплексі «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад». Закінчив правничий факультет Міжрегіональної Академії управління персоналом.
У мирний час працював у будівельній сфері. Захоплювався кулінарією, рибальством та футболом.
Солдат. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив військову службу на посаді старшого стрільця 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 1-го аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Андрія Коваля залишилися мама, дружина, донька та брат.
Андрій Ламонін (11.12.1973-02.12.2022). Львів’янин.
Навчався у Львівській спеціальній загальноосвітній школі №102.
У 2014-2017 роках виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України.
Старший солдат. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини. Боровся із загарбниками у складі 68-ї окремої єгерської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України.
У Андрія Ламоніна залишилися мама, сестра, два племінники та дядько.
13 грудня Львів попрощався ще з трьома Героями: Юрій Кошовський, Олександр Корольчук, Назар Вятрович захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомляє пресслужба ЛМР.
Чин похорону Героїв розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Юрія Кошовського та Олександра Корольчука поховають на Личаківському кладовищі, а Назара Вятровича – у Рясному.
Юрій Кошовський (23.05.2000-07.12.2022). Львів’янин
Навчався у Ліцеї імені Івана Пулюя Львівської міської ради. Закінчив Міжрегіональне вище професійне училище №57 автомобільного транспорту та будівництва міста Львова.
Працював старшим менеджером у мережі магазинів «Bloods Vapes». У вільний час захоплювався стрільбою.
Із перших днів повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав української армії. Проходив військову службу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Брав участь у боях за місто Краматорськ Донецької області.
У Юрія Кошовського залишилися батьки, бабуся, дідусь та сестра.
Олександр Корольчук (02.02.1986-11.04.2022). Уродженець міста Старобільськ Луганської області
Навчався у Старобільському ліцеї №4 Старобільської міської ради Луганської області. Закінчив Національний університет цивільного захисту України за спеціальністю «пожежна безпека».
Обіймав посаду інспектора прикордонної служби вищої категорії – начальника відділення інспекторів прикордонної служби 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. У вільний час займався тайським боксом, був кандидатом у майстри спорту.
Виконував завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі підрозділів ДСНС України.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації боронив державу у складі військової частини того ж 3-го прикордонного загону, згодом – 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
За особисті заслуги був нагороджений численними відзнаками, зокрема орденом «За мужність» III ступеня.
У Олександра Корольчука залишилися батьки, дружина, донька та брат.
Назар Вятрович (06.10.1996-05.12.2022). Львів’янин
Навчався у Середній загальноосвітній школі №92 міста Львова. Закінчив Державний навчальний заклад «Вище професійне училище № 29 міста Львова» за спеціальністю «кухар-офіціант».
У мирний час працював у ресторанній сфері.
Протягом 2016-2019 років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції/Операції Об’єднаних сил у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.
Після повернення до цивільного життя працював механіком. Захоплювався автомобілями.
Із початком повномасштабного вторгнення держави-терориста боровся проти російських загарбників у лавах 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил Збройних сил України.
У Назара Вятровича залишилися батьки, дружина, син та сестра.
13 квітня 2022 року українські військові вразили крейсер «москва», у результаті чого він затонув. Зброя, яка завдала одного з найболючіших ударів росіянам у війні проти України — українська ракет «Нептун».
«Українська правда» після восьми місяців з моменту попадання встановила ретроспективу того самого влучання та народження тепер вже символічної української зброї.
Майже ніхто про це не знає, але перше бойове застосування «Нептунів» відбулося аж ніяк не у квітні, а в перші дні повномасштабного вторгнення росії.
Саме тоді три російські десантні кораблі висунулись із портів у Криму й рушили в бік українського узбережжя в Миколаївській області. Висадка військ рф в цьому районі давала їм плацдарм для атаки й на Миколаїв, і на Одесу.
Саме для ураження цих кораблів було випущено три перші «Нептуни».
«Перші пуски були з півдня Одеської області, а стріляли в напрямку Миколаєва. Тому ракети мусили пройти над Одесою і, щоб це було безпечно для міста, їх пустили не на висоті 5–6 метрів над водою, як це має бути, а десь на 120 метрах. Очевидно, що росіяни їх засікли й, швидше за все, знищили. Там цікаво, що вони навіть збили свій же літак, який у тому районі полював на «Нептуни», — розповів УП співрозмовник у військових колах, дотичний до проєкту «Нептун».
Жоден із «Нептунів» не вразив свою ціль, але, як переконують співрозмовники УП, російські десантні кораблі, заскочені самою можливістю подібних ракетних ударів, розвернулись і дременули в Крим.
Неофіційна зброя?
«Нептунів» на кінець лютого на озброєнні ЗСУ не мало бути. Після успішних державних випробувань у 2020-му, «Нептун» прийняли на озброєння, але в реальності проєкт поставили на паузу. Лише під кінець того року, зокрема після зустрічі керівника КБ «Луч» Олега Коростельова і Володимира Зеленського, на особисту вимогу президента на «Нептун» знайшли гроші.
Перший повноцінний комплекс на новому шасі від «Татри» був зібраний у серпні 2021 року перед парадом до 30-ої річниці Дня Незалежності.
На параді показали повний склад комплексу: рухомий контрольний пункт, універсальну самохідну пускову установку, транспортно-заряджаючі машини та тягачі.
Однак між показом на параді та надходженням в армію минули довгі місяці. У грудні 2021-го командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа в сюжеті військового телебачення анонсував, що перший дивізіон «Нептунів» має надійти в армію лише навесні 2022 року.
Але навіть у грудні не було ще самих ракет. За даними УП, перші ракети, замовлені державою для армії, виїхали на Одесу тільки у 20-х числах лютого 2022-го. Буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення їх вивезли із заводу в Києві, який після того росія уже тричі обстрілювала своїми ракетами.
(Не)навмисний брак
Екіпажі комплексів проходили навчання у розробників ракет, і після лютневих пусків у військових зародились тривожні сумніви.
«Для операторів найбільше розчарування, коли їхні ракети просто десь зникають і нікуди не влучають. Тому після перших пусків, десь у березні, в оператора, який відповідав за комплекс, почалась в доброму сенсі якась параноя. Він наказав перевірити всі ракети — вузол за вузлом», — розповідає один зі співрозмовників УП у військових колах, знайомий із ситуацією.
Для перевірки з київського КБ «Луч», яке є головним розробником ракети, приїхала група спеціалістів, яка виявила дуже підозрілу закономірність.
«З Києва приїхали специ й реально прифігіли. Вони виявили, що на всіх ракетах виведена з ладу одна деталь, через яку ракети не детонували, як мали б. Вони все полагодили, й одразу наступний пуск, дві ракети — в яблучко», — розповідає співрозмовник УП, дотичний до проєкту «Нептун».
Все це виглядало не інакше як спланована диверсія. Правда, джерела «Української правди» в КБ «Луч» не схильні до версії про умисне шкідництво.
«Нас постійно викликають щось полагодити чи перевірити. Це специфіка продукту така. Ракета ж наповнена дуже чутливою електронікою, для неї навіть на етапі простого транспортування є багато небезпек. Не думаю, що була якась диверсія», — переконує співрозмовник УП на підприємстві-розробнику ракети.
Водночас інші два незалежні одне від одного джерела, зокрема в армійському керівництві, припускають, що ракети могли пошкодити навмисно.
«Така історія і справді була. Виявилось, що на всіх ракетах однакова несправність, і вона явно спеціально зроблена. Це був єдиний раз за всю війну, коли б я міг сказати, що це схоже на зраду. Але все виправили, і „Москви“ більше немає», — зізнається наш співрозмовник у розвідці.
Як топили «москву»
13 квітня приблизно о 16 години дня оператор комплексу «Нептун» із промовистим, але наразі засекреченим українським прізвищем отримав дуже несподівані дані на радарах.
Його звичайний радар показував, що десь за 120 кілометрів від берега стоїть велика ціль. Подібного розміру об’єкт в цьому секторі Чорного моря міг бути тільки один — флагман ЧФ рф крейсер «москва».
Але як звичайний радар міг показувати загоризонтну ціль на такій відстані? Як переконують не під запис українські ракетники, на сторону захисників стала сама природа.
Через те, що над морем стояли щільні хмари, сигнал від радара відбивався від них до поверхні води, а від води назад до хмар.
«У нас на момент вторгнення не було загоризонтних радарів, і росія про це знала. Але через те, що хмари були дуже низько, і сигналу із цього коридору між водою і хмарами нікуди було подітись, то радар несподівано добив аж до „москви“», — пояснює співрозмовник УП.
Росіяни були настільки впевненими у власній недосяжності для українських сил, що, як припускають наші співрозмовники, ймовірно, навіть не активовували системи ППО. Хоча навіть увімкнені вони б мали великі проблеми з «Нептунами».
«Нептун» — це тихохідна ракета на рідкому паливі, яка підкрадається до корабля непомітною до самого останнього моменту. Аж поки уже не пізно. Її звичайні системи ППО майже не бачать, бо вона летить над самою водою», — пояснює в розмові з УП співрозмовник з-поміж членів РНБО.
І 13 квітня російський крейсер несподівано сам зайшов у зону ураження українських ракет. Щойно його зафіксували, приблизно о 16-ій годині відбулося два пуски «Нептунів», які один за одним вилетіли в бік «москви».
«Українська правда» опублікувала історичні кадри запуску ракети «Нептун» по рашистському крейсеру «Москва» 13 квітня
6 хвилин невизначеності
Але найцікавіша фаза операції почалась якраз після того, як ракети понеслись у море.
За розрахунками ракетників, політ «Нептунів» на таку відстань мав скласти трохи більш як шість хвилин. Але як дізнатись, чи влучили ракети?
Як переконують співрозмовники УП, знайомі з ходом операції, оператори «Байрактарів» відмовлялися вилітати для верифікації влучання: над хмарами вони б нічого не побачили, а летіти під хмарами — це 100% збиття.
«Тому ніхто не знав, чи вдалося влучити. Але потім прийшли дані, що „Москва“ влупила повний вперед. Це значило, що щось таки сталось. З траєкторії було видно, що крейсер хотів сховатися за „вишки Бойка“. Це великий металевий об’єкт, і коли летить ракета, то вона захопить спершу вишку як ціль, а корабель за нею буде в безпеці», — розповідає не під запис співрозмовник УП в середовищі ракетників.
Паралельно з тим до «москви» одночасно з різних боків кинулось чотири кораблі. Але саме тоді на морі почався несподіваний шторм, і будь-які рятувальні операції дуже ускладнились.
Коли українські військові зрозуміли, що з Криму до «москви» вийшов буксир, то їм стало очевидно: ситуація на крейсері критична.
Один із чільних нинішніх силовиків написав тієї ночі журналістам УП: «москва — все».
У вівторок, 13 грудня, на вул. Юрія Руфа, 5 (колишня вул. Некрасова), невідомі викрали контейнер для збору бляшанок, які використовують для виготовлення окопних свічок. ЛКП «Львівспецкомунтранс» готує заяву в поліцію.
«Підозрюємо, сталося це у темний час доби, коли не було світла. Майданчик розташований на відкритій місцині, біля дороги, там жвавий рух.
Наш юрист вже готує заяву в поліцію. Крадіїв треба знайти і покарати. І навіть не тому, що вони завдали матеріальної шкоди. Поки одні люди відсортовують бляшану тару, інші виготовляють з них окопні свічки для наших захисників, хтось у цей час вчиняє підлість задля власної наживи.
Викрадений контейнер легко впізнати, він обклеєний наліпками з інформацією про збір бляшанок. Його важко сховати чи не помітити. Можливо, хтось володіє інформацією про цей інцидент чи бачив щось підозріле – прохання повідомити нам або у поліцію», – повідомили у ЛКП «Львівспецкомунтранс».
Нагадаємо, в кінці жовтня ЛКП «Львівспецкомунтранс», запровадив збір бляшанок для виготовлення окопних свічок для військових. Так, 10 спеціальних резервуарів розмістили в Личаківському районі за адресами: вул. Барвінських, 16; Лисенка, 32; Мучна, 32; Юрія Руфа, 5 (колишня вул. Некрасова); Ніжинська, 9; Парфановичів, 3; Піскова, 17; Смольського, 7; Черемшини, 6 та Чернігівська, 7.
Вже за перші два тижні Львівспецкомунтранс зібрав 10 мішків бляшаної тари. Всі зібрані ємності передають волонтерам для виготовлення окопних свічок для ЗСУ.
У середу, 14 грудня, СБУ проводить обшуки в Свято-Георгіївському кафедральному соборі УПЦ Москоського патріархату у Львові. Про це повідомив заступник голови Львівської облради Юрій Холод.
Інформацію про обшуки ZAXID.NET також підтвердили в СБУ Львівщини.
«СБУ з обшуками в церкві Московського патріархату у Львові», – написав Юрій Холод у Facebook вранці 14 грудня, оприлюднивши фото з місця події.
Кафедральний собор УПЦ МП розміщений на вул. Тараса Бобанича (колишня вул. Короленка) в центрі Львова.
Подробиці обшуків в СБУ обіцяють оприлюднити згодом.
На думку Юрія Хролода, замість собору УПЦ МП там має бути центр військового капеланства. «Бо прихистку рускава міра точно тут не місце», – вважає заступник голови облради.
Він також закликав управління СБУ у Львівській області перевірити церкву-самобуд УПЦ МП на Сихові.
В Україні налагоджено виробництво снарядів калібру 152 міліметри та 122 міліметри, адже запаси таких боєприпасів радянського зразка вичерпувалися.
Про це повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов в ефірі телемарафону 13 грудня.
“Те, що роблять наші виробників зброї, завдасть клопоту цим фашистам, які вдерлися на нашу землю.
Я можу із приємного сказати, що ми налагодили виробництво і 152 мм, і 122 мм калібру (снарядів – ред.) на наших підприємствах.
Зараз піде випуск мін і багато інших речей, які виробляють уже наші підприємтсва оборонного комплексу. Мова йде вже про тисячі – це вже промислові масштаби”.
Секретар РНБО додав, що затверджена в Україні ракетна програма фінансується на 100% і перебуває під контролем президента.
Данілов поки не підтвердив, що ЗРК “Patriot” надійдуть в Україну незабаром, але він впевнений, що підтримка партнерів для України триватиме й зростатиме.
Цьому передувало: На початку листопада міністр оборони України Олексій Резніков заявляв, що підприємства “Укроборонпрому” налагодили виробництво снарядів калібру 122-мм і 152-мм, а також 120-мм мін – і ті вже використовуються. Він сподівався, що протягом декількох місяців українські виробники “збільшать свої об’єми”.
Адміністрація президента США Джо Байдена завершує підготовку планів щодо відправки в Україну системи протиракетної оборони Patriot, про що може бути оголошено вже на цьому тижні.
Про це з посиланням на двох американських чиновників і високопоставленого представника адміністрації повідомив у вівторок телеканал CNN, пише “Європейська правда“.
План, який розробило міністерство оборони США, ще має бути схвалений главою Пентагону Ллойдом Остіном, після чого він буде направлений на підпис президенту США Джо Байдену. Три співрозмовники повідомили CNN, що таке схвалення очікується.
Співрозмовники телеканалу вказують, що після того, як плани будуть остаточно узгоджені, Patriot будуть швидко відправлені “найближчими днями”, а українські сили пройдуть навчання з їхнього використання на базі армії США в Німеччині.
Україна раніше не раз закликала США надіслати ЗРК Patriot на тлі постійної загрози ракетних ударів з боку Росії по енергетичній інфраструктурі. В адміністрації Байдена відмовлялися через логістичні проблеми й складність в обслуговуванні установки. Думку Білого дому, за словами одного із співрозмовників CNN, змусила “реальність того, що відбувається на місці”.
Поки що не зрозуміло, скільки ракетних пускових установок буде відправлено, але типова батарея ЗРК охоплює радар, який виявляє і відстежує цілі, комп’ютери, енергетичне обладнання, станцію управління бойовим застосуванням і до восьми пускових установок, кожна з яких має по чотири ракети, готові до запуску.
ЗРК Patriot – передова система протиповітряної оборони великої дальності, яка є вкрай ефективною для перехоплення балістичних і крилатих ракет. У разі отримання вона буде найефективнішою далекобійною системою оборони, яку Україна отримає від союзників із початку війни.
Спірозмовники CNN кажуть, що ЗРК Patriot також допоможе захистити повітряний простір для країн НАТО у Східній Європі.
Цієї зими у школах на Львівщині канікули триватимуть по-різному: здебільшого із кінця грудня до середини грудня – від двох до трьох тижнів. А подекуди – майже місяць.
Про це пише видання Твоє місто із посиланням на інформацію від Департаменту освіти і науки Львівської ОВА.
У Дрогобицькому районі школярі відпочиватимуть по-різному і кожній територіальній громаді:
Бориславська міська ТГ – з 1 до 15 січня 2023 р.
Дрогобицька міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 29 січня 2023 р.
Меденицька селищна ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 19 січня 2023 р.
Східницька селищна ТГ – з 2 до 27 січня 2023 р.,
Трускавецька міська ТГ – з 31 грудня 2022 до 15 січня 2023 р.
Натомість на Золочівщині у всіх міських та селищних територіальних громадах зимові канікули розпочнуться 24 грудня 2022 року і завершаться 22 січня 2023-ого
У Львівському районі канікули будуть такими:
Бібрська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.,
Великолюбінська селищна ТГ по-різному: з 31 грудня до 15 або 18 січня 2023 р., а також з 26 грудня 2022 р. до 8 січня 2023 р.
Глинянська міська ТГ – з 24 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Городоцька міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 18 січня 2023 р.
Давидівська сільська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Добросинсько-Магерівська сільська ТГ – з 2 до 10 січня 2023 р.
Жовківська міська ТГ – з 2 до 29 січня 2023 р.
Жовтанецька сільська ТГ – з 26 грудня до 25 січня 2023 р.
Зимноводівська сільська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
Кам’янка-Бузька міська ТГ – з 24 грудня 2022 р. до 29 січня 2023 р.
Комарнівська міська ТГ – з 30 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Куликівська селищна ТГ – з 2 до 22 січня 2023 р.
Мурованська сільська ТГ – з 26 грудня до 22 січня 2023 р.
Новояричівська селищна ТГ – з 24 грудня до 29 січня 2023 р.
Оброшинська міська ТГ – є школи, які на канікули підуть з 31 грудня 2022 р. до 22 або 29 січня 2023 р. та з 24 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Перемишлянська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Підберізцівська сільська ТГ – з 24 грудня 2022 р. до 20 січня 2023 р.
Пустомитівська міська ТГ – з 19 грудня 2022 р. до 20 січня 2023 р.
Рава-Руська міська ТГ – з 26 грудня до 22 січня 2023 р.
Сокільницька сільська ТГ по-різному: з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р., з 2 до 27 січня 2023 р.
Щирецька селищна ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
У Самбірському районі календар зимових канікул такий:
Бісковицька сільська ТГ – з 19 грудня 2022 р. до 7 січня 2023 р.
Боринська селищна ТГ – з 1 до 20 січня 2023 р.
Добромильська міська ТГ – з 24 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
Новокалинівська міська ТГ – з 16 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Ралівська сільська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 31 січня 2023 р.
Рудківська міська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Самбірська міська ТГ – з 16 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Старосамбірська міська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Стрілківська сільська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Турківська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
Хирівська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 29 січня 2023 р.
У Стрийському районі:
Гніздичівська селищна ТГ – з 29 грудня 2022 р. до 5 січня 2023 р.
Грабовецько-Дулібівська сільська ТГ – з 30 грудня 2022 р. до 20 січня 2023 р.
Жидачівська міська ТГ – з 30 грудня 2022 р. до 20 січня 2023 р.
Журавненська селищна ТГ – з 19 грудня 2022 р. до 10 січня 2023 р.
Миколаївська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Моршинська міська ТГ – з 2 до 22 січня 2023 р.
Новороздільська міська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Розвадівська сільська ТГ – з 2 до 22 січня 2023 р.
Сколівська міська ТГ – з 19 грудня 2022 р. до 10 січня 2023 р.
Славська селищна ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
Стрийська міська ТГ – з 19 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Тростянецька сільська ТГ – з 26 грудня до 15 січня 2023 р.
Ходорівська міська ТГ – з 2 до 15 січня 2023 р.
Козівська ТГ по-різному: з 31 грудня 2022 р. до 15, 22 або 29 січня 2023 р. або 24 грудня 2022 р. до 8 або 15 січня 2023 р., а також – з 2 до 20 січня 2023 р.
У Червоноградському районі:
Белзька міська ТГ – з 26 грудня до 20 січня 2023 р.
Великомостівська міська ТГ – з 31 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Добротвірська селищна ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
Лопатинська селищна ТГ – з 2 до 24 січня 2023 р.
Радехівська міська ТГ – з 24 грудня 2022 р. до 29 січня 2023 р.
Сокальська міська ТГ – з 2 до 20 січня 2023 р.
Червоноградська міська ТГ – з 30 грудня 2022 р. до 9 січня 2023 р.
В Яворівському районі:
Івано-Франківська селищна ТГ – з 2 до 22 січня 2023 р.
Мостиська міська ТГ – з 23 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Новояворівська міська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 22 січня 2023 р.
Судововишнянська міська ТГ – з 2 до 20 січня 2023 р.
Шегинівська сільська ТГ – з 1 до 22 січня 2023 р.
Яворівська міська ТГ – з 26 грудня 2022 р. до 15 січня 2023 р.
За дорученням самопроголошеного президента лукашенка білорусь почала раптову перевірку бойової готовності армії, повідомило Міноборони білорусі.
“За дорученням Президента Республіки білорусь – Головнокомандувача Збройних Сил Республіки білорусь під керівництвом Державного секретаріату Ради Безпеки розпочато раптову перевірку бойової готовності.
Заходи матимуть комплексний характер, військам належить у найкоротші терміни висунутися в призначені райони, здійснити їхнє інженерне обладнання, організувати охорону і оборону, а також навести мостові переправи через річки Німан і Березина.
У цей період заплановано пересування військової техніки та особового складу, тимчасове обмеження руху громадян (транспорту) окремими дорогами загального користування та ділянками місцевості”.
Вони також опублікували мапу із приблизним розташуванням річок на території Білорусі та позначили полігони, які розташовані поблизу цих річок.
Також проєкт повідомляє, що подібні перевірки вже проводились 4 травня та 11 жовтня 2022 року.
Так, за даними моніторингової групи “Білоруський Гаюн”, 38-а окрема десантно-штурмова бригада (38 одшбр, Брест) вирушила з пункту постійної дислокації і сформувавши колону попрямувала на південний схід від Бреста, трасою Р17 до міста Малорита/агромістечка.
“У складі колони: не менше 25 БТР-80, близько 30 вантажівок МАЗ з особовим складом та майном, 3 буксировані автомобілем МЗКТ “Волат” 120-мм міномета 2Б23 “Нона-М1″, 2 паливозаправники, командно-штабна машина Р-1, 2 машини зв’язку, не менше 5 машин прикордонної служби РБ, машина швидкої допомоги та 2 польові кухні”, — йдеться у повідомленні.
