Категорія: Війна

Львівські правоохоронці викрили злочинну схему, за якою приміщення в історичній частині Львова незаконно перейшло у власність фірми, власником якої є громадянин росії, пише zaxid.net.

У Львівській обласній прокуратурі розповіли, що російській фірмі в оборудці допомагав львів’янин, який підробив рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди і незаконно отримав право власності на комунальну нерухомість площею близько 160 м2 на одній із центральних вулиць Львова. Після цього він провів низку правочинів для передачі його у власність фірми з російським власником. Вартість приміщення, за даними прокуратури, становить 3,8 млн грн.

Як уточнили ZAXID.NET у прес-службі Львівської обласної прокуратури, ідеться про цокольний і перший поверх будинку, де раніше були бар і кафетерій. Зараз приміщення пустує.

Правоохоронці викрили схему злочину та повідомили львів’янину-організатору про підозру у шахрайстві, легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, і в підробленні документів. Щодо інших фігурантів справи – відкрито окреме провадження.

За клопотанням Львівської обласної прокуратури суд наклав арешт на приміщення, майно передали в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління (АРМА).

Нагадаємо, у вересні 2022 року міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що у Львові є понад 340 бізнесів, власниками яких прямо чи опосередковано є громадяни росії. Тоді він оприлюднив список із 79 таких компаній і додав, що повна інформація передана у правоохоронні органи і в Львівську обласну військову адміністрацію.

У четвер, 12 січня, Львів попрощається ще з трьома Героями. Максим Василькевич, Володимир Вовк, Тарас Худаш загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.

Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.

Біографічні довідки Героїв

Максим Василькевич (23.02.1994-02.01.2023). Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №98 міста Львова. Закінчив Відокремлений структурний підрозділ «Технічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка», здобув професію «радіомеханік».

Працював за кордоном у будівельній сфері.

Протягом трьох років виконував бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав Збройних сил України. Боровся із окупантами у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ ЗСУ.

У Максима Василькевича залишилися батьки, троє братів, сестра та племінниця.

Володимир Вовк (09.01.1977-28.12.2022). Народився у Празі (Чеська Республіка) у сім’ї військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова.
Навчався у колишній школі №14 міста Львова. Закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище». Після завершення навчання проходив військову службу в Одеській області.

У мирний час працював на автозаправній станції.

У 2019 році добровільно став на захист Батьківщини, виконував бойові завдання у зоні проведення Операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ Збройних сил України.

У Володимира Вовка залишилися батько, сестра, дружина та двоє синів.

Тарас Худаш (14.10.1987-02.01.2023). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №55 міста Львова. Закінчив Львівське вище професійне училище харчових технологій. У мирний час працював у будівельній сфері за кордоном. Захоплювався вільною боротьбою.

У перший день повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Боронив її суверенітет та територіальну цілісність у лавах 119-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони Збройних сил України.

Боровся із російськими окупантами у «гарячих точках», за особисту відвагу був нагороджений медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня.

У Тараса Худаша залишилися батьки, дружина, син та двоє доньок.

Вісім місяців у полоні росіян перебуває воїн 24-ї бригади Юрій Закопець. Дружина бійця розповіла історію свого чоловіка, якого чекає з війни. Зараз він перебуває на окупованій території. А вдома на нього чекають батьки, дружина та донечка.

Юрій та Леся одружилися, коли чоловік їхав на Схід.

“Взяли квиток, який він мав, і прийшли в РАЦС. І ми кажемо, що хотіли б одружитись. Бо насправді невідомо, коли він приїде із зони АТО. І насправді нам пішли на поступки. Навіть жінка, яка проводила цю процедуру, зробила нам кілька фото. Насправді єдине фото, яке в нас гарне є — це випуск з академії. Більше немає. Тому що одружувалися ми в штанах і футболці”, — розповідає жінка.

Чоловік Лесі Ільницької був на фронті з 2014 року. Востаннє Юрій приїжджав додому в травні 2022 року.

“Він поїхав назад. І 6 травня пише мені: “Леся, я на місці”. Не знаю, де він точно був. Потім у наступні дні, 7-8 числа, я пишу, він не відповідає. Думаю, це війна, немає часу. Звісно, переживала. І о 22:30 вечора мені зателефонували на WhatsUp з російського номера. Це був один із чеченців, швидше за все, і повідомили, що чоловік в полоні”, — каже дружина полоненого Леся Ільницька.

Леся розповідає, що її чоловік був командиром взводу. За час служби отримав чимало подяк і нагород, зокрема і орден “За мужність” ІІІ ступень.

“Цей орден чоловік отримав за те, що у 2015 році при захисті Попасної він врятував свого товариша, накривши його своїм тілом. Тоді отримав численні поранення”, — розповідає жінка.

За словами Лесі Ільницької, її чоловік зараз в окупованому Луганську. Декілька разів військовому надавали змогу зателефонувати дружині. Він повідомив, що його звинувачують за нібито викрадення людини і мають судити.

“Я переживаю, що якщо йому загрожує оцей термін 12 років позбавлення волі, чи його поміняють після того суду? Чи все ж таки йому доведеться сидіти в російських концтаборах 12 років”, — каже жінка.

Наразі Леся Ільницька звернулася до всіх відповідних установ, аби її чоловіка внесли у списки на обмін. І чекає з дворічною донькою на його повернення додому.