Народного депутата Миколу Тищенка виключили зі складу політичної партії “Слуга народу”.
Про це голова партії Олена Шуляк повідомила в Телеграмі, передає Укрінформ.
“Керуючись положеннями п. 9.1.22 статті 9 статуту партії “Слуга народу”, ухвалила рішення про виключення народного депутата Миколи Тищенка з партії”, – зазначила вона.
Раніше пресслужба посольства України в Таїланді повідомила про те, що 27 січня в готелі Novotel у Бангкоку запланована зустріч народного депутата, заступника голови парламентської фракції “Слуга народу” Миколи Тищенка з представниками української громади для “обговорення питань покращення взаємодії”.
Тищенка вже звільнили з посади заступника голови парламентської фракції “Слуга народу” та незабаром виключать зі складу фракції.
Роман Бабич – народний герой України та бойовий медик із позивним “Диск” загинув на фронті. Він з 2014 року брав участь у військових діях на Донбасі, вирушивши туди добровільно.
Про трагічну новину повідомив на сторінці Facebook журналіст Олександр Мамай, передає РБК-Україна.
Ким був Роман Бабич
“Хороші новини на сьогоднішній день закінчилися. Ось і погана. На фронті загинув Роман Бабич – Народний Герой України, бойовий медик. Він особисто займався евакуацією поранених та загиблих бійців з Донецького аеропорту, Авдіївки, Пісків, Водяного, Опитного, Тоненького, з опорних пунктів шахти Бутівка, РЛС “Зеніт”, – написав Мамай.
Олександр Мамай нагадав усім українцям, що Роман урятував життя сотням військових.
“Познайомилися з Романом у 2015 році під час зйомок у селі Водяне. На жаль, йдуть найкращі…”, – резюмував він.
Загалом бойовий медик урятував життя близько 600 захисників України. Про це розповіли волонтери проекту “Ветерани.UA”.
Роман Бабич народився на Сумщині 1985 року. Йому було лише 37 років…
Він навчався за фахом лікар загальної практики у Національному медичному університеті імені Богомольця.
Роман служив у 1-му механізованому батальйоні 93-ї гвардійської окремої механізованої бригади і віддав своє життя за Україну…
Правоохоронці затримали трьох осіб, які вивозили з України військовозобов‘язаних чоловіків. За свої «послуги» вони отримували 5 тисяч доларів. Про це Львівському порталу повідомили у відділі комунікації Нацполіції Львівщини.
Так, за даними правоохоронців, до складу організованої групи входило троє осіб. 14 липня затримали організатора групи, 54-річного жителя мешканця Стебника, під час отримання ним частини коштів від чергового «клієнта». Його співучасником виявився житель Дрогобича віком 34 роки.
24 січня в одному з сіл Стрийського району правоохоронці також затримали третього учасника групи — 47-річного львів’янина, який переховувався від слідства.
Правоохоронці повідомили чоловікам про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 (Незаконне переправлення осіб через державний кордон України) Кримінального кодексу України. Їм загрожує до дев’яти років за ґратами з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років та з конфіскацією майна.
У міському бюджеті Львова на 2023 рік передбачили понад 147 мільйонів гривень для поточного ремонту міських доріг. Про це Суспільному у відповідь на інформаційний запит повідомив директор міського департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець.
За словами Олександра Одинця, роботи проводять на замовлення балансоутримувача вулиць, а саме — районних адміністрацій. Ось як розподілена сума між районними адміністраціями:
Галицька районна адміністрація — 14, 5 млн грн;
Франківська районна адміністрація — 29, 554 млн грн;
Шевченківська районна адміністрація — 40, 171 млн грн;
Сихівська районна адміністрація — 21, 669 млн грн;
Залізнична районна адміністрація — 24, 260 млн грн;
Личаківська районна адміністрація — 17, 503 млн грн.
Гроші витратять, зокрема, на ремонт 26 міських вулиць.
“У 2023 році у Львові заплановано виконати роботи з поточного ремонту покриття проїзної частини та покриття пішохідних тротуарів на вулицях: І. Мазепи, Грінченка, Чорновола, Замарстинівська (дорога до смт Брюховичі), Варшавська, Зелена, Пластова, Глинянський Тракт, Дністерська, Липова Алея, М. Драгана, М. Гориня, Червоної Калини.
Також ремонт проведуть на вулицях П. Буйка, Віденській, О. Мишуги, Херсонській, Є. Патона, Левандівській, Кульпарківській, Широкій, Повітряній, Роксоляни, Любінській, Білогорща та П. Калнишевського”, — повідомив директор міського департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець.
Крім цього у 2023 році у Львові планують облаштувати велосмуги за адресами: вулиця Віденська, вулиця Панаса Мирного, вулиця Козельницька, вулиця В. Стуса, вулиця Угорська, вулиця Рудненська.
Також, за словами Олександра Одинця, станом на 11 січня у міському бюджеті на 2023 рік не було передбачено грошей на капітальний ремонт вулиць. Ремонт можуть провести у разі отримання фінансування.
Народний депутат “Слуги народу” Микола Тищенко на 11 місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну запланував у Бангкоці зустріч українською громадою. Про це повідомила пресслужба посольства України у Таїланді.
“Посольство запрошує на зустріч з народним депутатом України 9-ого скликання Миколою Тищенком для обговорення питань покращення взаємодії з представниками української громади в Королівстві Таїланд”.
Зустріч запланована на п’ятницю 27 січня в готелі “Novotel” у столиці Таїланду Бангкоці.
Нагадаємо, за рішенням РНБО народні депутати та інші чиновники зможуть покидати територію країни під час воєнного стану виключно у службові відрядження.
Тищенко з початку повномасштабного вторгнення перебував на Закарпатті. Влітку його звільнили з посади голови Закарпатської обласної організації “Слуги народу” через погану репутацію.
Одіозний нардеп також часто піариться за рухунок фото у тактичному одязі зі звільнених українськими захисниками територій. Щоправда через, щонайменше кілька тижнів після деокупації.
Також він відомий тим, що влаштував вечірку під час карантину в ресторані готелі Fairmont на честь дня народження своєї дружини.
Українські діти мають серйозні освітні втрати через пандемію COVID-19 та наслідки повномасштабної війни.
Пропущені школярами теми і, як наслідок – не здобуті знання та навички необхідно ідентифікувати й компенсувати, заявив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
“Їх (прогалини у знаннях) мають практично всі українські діти шкільного віку, де б вони не знаходилися”, – підкреслив омбудсмен.
Це стосується і дітей, які проживають на підконтрольній території України, і тих, хто знаходиться в окупації або виїхав за кордон.
Представники Сектору освіти Світового банку вважають, що через пандемію та війну освітні втрати в Україні можуть становити понад один рік.
При цьому в Україні на рівні держави відсутні усталені процедури для дослідження рівня освітніх втрат та їхньої компенсації, наголосив Горбачов. І навіть самовідданість педагогів, які проводили уроки на вулиці, з “пунктів незламності” або в укриттях, не покращує загальну картину.
“Світовий банк у своєму огляді зазначає, що їм доводиться відмовлятися від масштабних інвестицій у фізичну інфраструктуру України на користь прямої підтримки процесу викладання та навчання. І радять організувати шкільне навчання де завгодно, на кшталт як це зробила Південна Корея в 1951 році.
Одна з порад Світового банку – зараз зосередитися на оцінюванні втрат, підтримці та репетиторстві, щоб забезпечити досягнення мінімального рівня знань”, – наголосив омбудсмен.
На етапі відновлення рівня знань Світовий банк радить приділяти увагу поверненню до навчання, аби подолати прогалини.
У Світовому банку переконані, що економічне зростання України в середньостроковій перспективі вимагатиме значних інвестицій у людський капітал, зокрема у відновлення системи надання високоякісної освіти.
“Важливо пам’ятати, що надолуження освітніх втрат в Україні не є миттєвим процесом, а вимагає довгострокової роботи та взаємодії між державними установами, освітніми установами та суспільством”, – підкреслив Горбачов.
Як виміряти та компенсувати прогалини у знаннях школярів на рівні громади або школи?
Омбудсмен також запропонував стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат на рівні громади та/закладу освіти. Зокрема, у відповідному документі він радить зазначити:
з яких предметів планують організувати компенсацію освітніх втрат та в яких класах, у який термін;
формат та строк проведення освітніх вимірювань з окремих предметів;
формати співпраці з батьками щодо компенсації втрат;
орієнтовну кількість годин із кожного предмета, необхідну для компенсації знань;
формати навчання: наприклад, факультативи, курс за вибором, пришкільний табір, інші формати;
яких учителів планують залучити до компенсації освітніх втрат;
коли планують компенсувати втрати: протягом навчального року, у червні тощо;
форми залучення учнів: навчання у класах, групах тощо;
моніторинг результативності та коригування програми.
Щоб компенсувати прогалини в освіті, необхідно спочатку визначити рівень опорних знань у школярів. Оскільки на державному рівні освітні вимірювання не розроблені і не проводяться, можна скористатися діагностичними тестами з математики й української мови для учнів 5, 7 та 9 класів, які розміщені на сайті Всеукраїнської школи онлайн.
Водночас задля перевірки знань з інших предметів необхідно створити карту опорних знань з кожного предмету.
У ній, на думку омбудсмена, необхідно зазначити головні знання з кожної дисципліни за певний клас. До карти опорних знань мають увійти найголовніші теми (правила, формули тощо), для кожного класу з певного навчального предмета.
Водночас Горбачов закликає вчителів не вдаватися до “предметного шовінізму, який, на жаль, наявний у великої кількості освітян, які вважають свій предмет найголовнішим для дітей”.
“Педагоги можуть об’єднати зусилля щодо розроблення карт опорних знань на рівні закладу освіти, методичного об’єднання або окремої громади”, – додав він.
Які варіанти компенсації освітніх знань пропонує омбудсмен?
Щоб відповісти на це питання, Служба освітнього омбудсмена проаналізувала напрацювання окремих країн, а також відповідну програму ЮНЕСКО, розроблену для подолання прогалин у знаннях через пандемію.
Зокрема, Горбачов пропонує застосувати програму коригування тривалості навчального року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/20223 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023-го, тобто 175 днів. Така тривалість була і в довоєнні часи, однак у червні школярі фактично не навчались.
Дітей під час такого навчання можна поділити не на класи, а на групи – залежно від рівня знань та рівня освітніх втрат, які мають показати вимірювання. Освітній процес може відбуватися у формі пришкільного табору або навчання з окремих предметів.
Додаткової оплати з бюджету така програма не потребує, адже вчителі забезпечені заробітною платою у червні коштом освітньої субвенції.
Також заклади освіти можуть скористатися програмами надолуження освітніх втрат та корекційними програмами.
Програми надолуження освітніх втрат – це короткострокові програми, які надають учням змогу надолужити матеріал завдяки повторному доступу до нього паралельно з продовженням стандартного навчання.
Корекційні програми орієнтовані на учнів, які мають труднощі в навчанні. У школі їх реалізують як додаткову цільову підтримку за стислим навчальним планом одночасно зі звичайними заняттями. Це можуть бути:
індивідуальні додаткові заняття з учителем,
виокремлення групи учнів, які потребують допомоги.
Під час такого навчання учні зосереджуються на формуванні мінімальних навичок та знань, необхідних для адекватного сприйняття матеріалу на рівні класу.
“У закладі освіти такі програми можна впровадити у вигляді факультативу, курсу за вибором або індивідуальних занять, але є проблема оплатити роботи вчителів. У 2023 році обсяг субвенції визначили без врахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття.
У разі запровадження таких програм оплату можуть здійснювати лише за кошти місцевого самоврядування або за рахунок економії освітньої субвенції”, – додав освітній омбудсмен.
Альтернативою вказаним програмам компенсації освітніх знань можуть бути й недержавні, які впроваджують громадські організації. Це, зокрема:
Проєкт “Освітній суп”
Проєкт “Освітній суп” – це безоплатні онлайн-заняття (академічний тьюторинг у малих групах) з урахуванням шкільної програми для учнів та учениць 5-10 класів. Цьогоріч проєкт фокусується на двох предметах – математика та українська мова.
У 2023 році відбуватиметься три хвилі набору:
1 хвиля – лютий-березень,
2 хвиля – березень-квітень,
3 хвиля – травень-червень.
Інформацію про набір можна знайти в соцмережах ГО “Навчай для України”.
Більше деталей у реєстраційній формі за посиланням.
Проєкт “Залишаємось з Україною” від ГО “Смарт освіта”
Цей проєкт не є безпосередньо компенсаційним навчанням, але він дає можливість учням 5-11 класів, які перебувають за кордоном, зберігати зв’язок з Україною та її системою освіти.
Долучившись до проєкту діти матимуть змогу вивчати українську мову, літературу та історію України. Безоплатні українознавчі онлайн-заняття відбуваються ввечері в будні дні та в суботу.
Щоб доєднатися до занять, батьки мають заповнити відповідну форму за посиланням.
“Catch up-класи” на Житомирщині за підтримки ЮНІСЕФ
У Житомирській області в межах крос-секторального проєкту “Catch up-класи” реалізується програма “Спільно до навчання”. Вона надає можливості для навчання та розвитку дітей, які мають обмежений доступ до освіти.
В області наразі 419 вчителів із 26 територіальних громад додатково займаються з дітьми у таких “catch up-класах”, аби допомогти дітям надолужити пропущений навчальний матеріал. Це вчителі, які проводять заняття з математики, української мови, та психологи, які надають допомогу дітям.
Нині продовжується набір дітей та вчителів до проєкту.
Батьки можуть залишити заявку, аби записати свою дитину до такого “catch up-класу”. Заняття безоплатні.
“Україна потребує і надалі потребуватиме ще більше освічених людей, яку їй може дати система освіти та якісне навчання.
Освітні втрати, які мають наші діти через пандемію і війну, вплинуть як на майбутнє кожного громадянина, так і на економіку країни”, – підсумував Сергій Горбачов.
Столичні об’єкти енергетики, які модернізують після руйнувань, вже будуть більш захищені. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв в інтерв’ю ТСН.
За його словами, устаткування, яке є наразі, не будувалося з розрахунками на ракетні обстріли. Це суто цивільна інфраструктура і вона достатньо вразлива.
«Зараз ми продовжуємо працювати над фізичним захистом таких об’єктів. А якщо говорити загалом про модернізацію, то вона обов’язково буде, і в основу буде покладено захист таких систем та обладнання», – зазначив Пантелєєв.
Він додав, що є міжнародний досвід захисту такої інфраструктури і в Україні його вивчають та аналізують.
Заступник мера переконаний, що незабаром буде змінена профільна нормативна документація і вже нове обладнання розміщуватимуть в максимально захищених місцях, як того вимагають умови війни.
Нагадаємо, вранці 26 січня Сили ППО ЗСУ збили 20 ракет у повітряному просторі Києва, а перед цим вночі місто атакували 15 іранських дронів, які також були знищені. Повідомлялося про вибух ракети у Дніпровському районі Києва та падіння уламка ракети в Голосіївському районі, внаслідок чого загинув чоловік і двоє людей отримали поранення. Об’єкти інфраструктури Києва не зазнали пошкоджень і працюють в штатному режимі.
Водночас в Київській області російською ракетою пошкоджено енергетичний об’єкт та житлові будинки. Наразі в області застосовані екстрені відключення електроенергії. Графіки вимкнень на цей час не діють.
Загалом росіяни випустили по Україні 55 ракет, 47 з них збили сили ППО ЗСУ.
Сили спеціальних операцій полку “Азов” стали 3-ю окремою штурмовою бригадою у складі Сухопутних військ ЗСУ і вже воюють на Бахмутському напрямку.
“ССО АЗОВ масштабується та набуває ще більшої міці у визвольній війні. Віднині ми 3-тя окрема штурмова бригада у складі Сухопутних військ ЗСУ.
Наш підрозділ був створений 24-го лютого, у боях за столицю. Бійці ТрО Азов Київ вже доводили свою бойову дієздатність й зростали до підрозділу Сил спеціальних операцій.
Нові бригадні знамена вже підкорюють фронт на найгарячішому, Бахмутському напрямку”.
Деякі Telegram-канали поширили інформацію про влучання в об’єкти енергоінфраструктури на Львівщині, однак це виявилось неправдою. Станом на 11:00 на Львівщині все спокійно. Про це заявив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
«Офіційно заявляю: це — брехня. Стежте за офіційними джерелами інформації. Вірте у ЗСУ!», — написав Козицький.
«Шістдесят відсотків усіх дзвінків — чому немає світла в мене, а в сусіда є», — розповідає hromadske начальник кол-центру «Львівобленерго» Роман Керничишин. Пригадує дзвінок на гарячу лінію, коли чоловік повідомив, що стоїть під будинком, який світиться, знімає його на телефон і вимагає приїхати й негайно вимкнути в сусідів електрику.
hromadske завітало до львівських енергетиків, зокрема до диспетчерської, звідки дають команди на ввімкнення та вимкнення світла, до кол-центру, де приймають скарги клієнтів, а також виїхало з бригадою електромонтерів, які вручну відключають світло споживачам, чиї будинки на одній лінії з критичною інфраструктурою.
«Бандити при владі продають електроенергію! Запишіть скаргу і включайте світло!»
Кожен оператор гарячої лінії «Львівобленерго» за зміну приймає від 350 до 400 дзвінків. На запитання, що найбільше дивує в скаргах споживачів, операторка Богдана приречено реагує: «Вже нічого не дивує».
Днями зателефонував чоловік, який заявив про ймовірне обривання електромереж, бо чомусь «уже шість годин немає світла».
На пояснення Богдани, що за графіком світла не буде до першої ночі, реакція дослівно була такою: «З чим це пов’язано? З тим, що ви продаєте енергію в Угорщину, в Молдову?! Всі знають, що угорці отримують енергію з України. Бандити сидять у владі, а ви нам розказуєте! Запишіть скаргу, і хай включають світло!»
Богдана приймає дзвінок, і ми чуємо, як пояснює комусь, що їй невідомо, коли взагалі припинять вимикати світло, «адже ворог і далі обстрілює наші енергетичні об’єкти».
«У нас єдина енергетична система. Хоча на Львівщині теж були обстріли», — це вона вже пояснює споживачці, чому у Львові вимикають світло, якщо за останні тижні прильотів у місті не було.
У кол-центрі пригадують, що 6 січня перед Різдвом люди дуже обурювалися, чому їх залишили без світла тоді, коли готуються до святої вечері. Основними претензіями були: «ви ж на радянський Новий рік чомусь не вимикали» та «чому ви не шануєте українські традиції?»
Від чого залежать частота і тривалість вимкнень
«Єдина проблема — у відновленні нормальної генерації. Тобто треба відновити пошкоджені трансформатори. Все залежить, коли будуть їх поставки, бо такі трансформатори ніхто про запас не робив», — каже Христина Бойко, начальниця оперативно-диспетчерської служби Львова приватного акціонерного товариства «Львівобленерго».
Трансформатори генерують електроенергію з атомних станцій та інших магістральних мереж, тобто це такі розподільчі пункти — від виробника до споживача, а вони пошкоджені. Через це утворився дефіцит електроенергії. Тому «Укренерго» щодня встановлює ліміти на електрику в регіонах.
Якщо до обстрілів енергетичної інфраструктури Львівщина споживала 1000-1200 мегаватів на добу, то зараз отримує ліміт від 530 до 680 мегаватів. Обсяги споживання залежать від погодних умов (коли холодніше, зростають), а також днів тижня: на вихідні та свята промисловість значно менше використовує електрики.
«Нам приходить кожен день інший ліміт, і ми повинні під нього підлаштовувати наші вимкнення. Це дуже велика оперативна дисципліна, і ми не можемо на свій розсуд визначати, коли вимикати, скільки вимикати. Це технічні параметри, яких треба дотримуватись, незалежно чи є свято, чи нема, ми виходимо з того, що треба вписатися в ліміти», — пояснює Олег Григлевич, начальник Львівських міських електромереж.
Тож бувають дні, коли або взагалі не вимикають світло, або не вимикають саме вночі, бо вклалися в ліміти. І навпаки, через дефіцит можуть вимикати раніше, ніж зазначено у графіку.
«Коли в сусіда вже ввімкнули світло, а в мене ще ні»
До кол-центру часто телефонують із претензіями, «чому в сусіда світло вже ввімкнули, а в нас досі ні». Або «в нас увімкнули, а за кілька хвилин воно зникло, а в сусіда не зникало».
Для початку важливо розуміти, що перебувати з сусідом в одній групі подання електроенергії не означає, що ваші будинки живляться з однієї підстанції чи одного розподільчого пункту.
«Буває навіть, що в одному будинку під’їзди мають різні джерела живлення, тому що така конфігурація міських електричних мереж. Тому й буває затримка на 10-20 хвилин у виключенні чи включенні електроенергії. Бо на підстанції людині фізично треба включити велику кількість приєднань. А це означає отримати команду від диспетчера, перерахувати ті приєднання, записати в оперативний журнал, всі приєднання вимкнути, їх може бути 10-15. Перевірити, у якому стані ті вимикачі, доповісти диспетчеру, записати в оперативний журнал і після того приїхати ще на одну підстанцію поряд, яка підпадає під той самий графік вимкнень», — деталізує Олег Григлевич.
Інша найімовірніша причина тривалої відсутності світла після того, як воно мало з’явитися за графіком, — аварія. Основна її причина — завелике одночасне навантаження на мережу.
Тобто одразу після появи електрики люди вмикають максимальну кількість побутових приладів і перевантажують мережі.
«Це для нас дуже критично. Тому що маємо подвійне навантаження на електричні мережі. І проблеми від того є грандіозні. Така одночасність споживання не враховувалася при побудові електричної мережі. Тому постійно звертаємося до споживачів, щоб після включення вони старалися робити паузу чи максимально утримуватися від одномоментного ввімкнення всіх своїх побутових приладів», — просить Григлевич.
Через ці навантаження часто горять запобіжники на розподільчих пунктах чи трансформаторних підстанціях, і поки бригада електромонтерів не приїде на місце й не відремонтує, світла не буде і поза графіком.
Друга причина аварійних ситуацій — електромережі в принципі не можуть витримувати постійного вимикання та вмикання.
«Пошкоджуються кабельні лінії, маємо пошкодження підстанцій. Тому що кожен вимикач обладнання має певний ресурс, і його треба додатково ремонтувати, додатково обслуговувати», — уточнює Григлевич.
Чому інколи неможливо вимкнути світло сусіду
За словами начальниці оперативно-диспетчерської служби Христини Бойко, за можливості й «щоб зняти соціальну напругу», енергетики реагують на скарги про будинки, у яких ніколи не зникає світло. Вручну перекинути такий будинок на інші лінії можна, але не завжди.
«На кожен живильний кабель є допустиме навантаження. Якщо на цей кабель переключити більше, він може просто шкодитись», — пояснює Бойко.
«Є окремі випадки, коли житлові будинки під’єднані до одного й того самого розподільчого пункту чи трансформаторної підстанції, яка живить велику лікарню. Окремо їздити на один будинок недоцільно і немає фізичної можливості. Я пропоную споживачам такого будинку проявити солідарність і самим на щитовій вимкнутися. Але такого ніколи не буде», — додає Григлевич.
Водночас, якщо йдеться не про один будинок, а цілий житловий комплекс, підключений до одного розподільчого пункту з лікарнею чи хлібозаводом, — електромонтери світло вимикають.
«Таких споживачів (на одній лінії з критичною інфраструктурою — ред.) ми раніше не вимикали. Але тепер довимикаємо, щоб була соціальна справедливість і споживачі не скаржились один на одного. Це займає дуже багато часу, адже дистанційно ці додаткові вимкнення провести неможливо, і бригада змушена виїжджати своєчасно, регулярно, за графіком їздити в ці розподільчі пункти міста Львова і проводити перемикання», — пояснює Григлевич.
Загалом «Львівобленерго» вручну через скарги сусідів почало вимикати до 10% усіх споживачів.
