Категорія: Війна

Опубліковано

На росії ліквідували командира, який, імовірно, причетний до ударів по Україні

У російському Краснодарі розстріляли заступника начальника відділу з мобілізаційної роботи Станіслава Ржицького, який, за інформацією ЗМІ, міг бути причетний до ракетних ударів по Україні.

Про це повідомляє російське РБК із посиланням на коментар адміністрації Краснодара, а також анонімні Telegram-канали.

Анонімні проросійські Telegram-канали повідомляють, що 42-річний Станіслав Ржицький вирушив о восьмій годині ранку на пробіжку. Його підстеріг біля спорткомплексу “Олімп” невідомий, який вистрілив чотири рази в спину і груди Ржицькому, після чого зник із місця події. Потерпілий помер на місці від поранень.

В адміністрації Краснодара підтвердили РБК загибель заступника начальника відділу з мобілізаційної роботи Станіслава Ржицького, повідомивши, що за фактом його смерті проводять перевірку правоохоронні органи.

російське видання ТАСС повідомляє, що Ржицького вбили. Мотив та підозрюваних встановлюють.

Біля мікрофону Станіслав Ржицкій

Нагадаємо, у липні 2022 року журналісти “Наші гроші. Львів” опублікували розслідування, в якому назвали командирів підводних човнів Чорноморської дивізії рф, серед яких був Ржицький. Згідно з актуальними на 2019-2021 рік даними, він командував підводним човном “Краснодар”.

Ржицький, як припускають журналісти, міг бути причетний до удару по Вінниці “Калібрами” у липні минулого року, внаслідок якого загинуло щонайменше 27 людей.

Опубліковано

Танковий завод німецької компанії Rheinmetall розпочне роботу на заході України

Голова правління німецької компанії Rheinmetall Армін Паппергер повідомив, що її танковий завод, який вона запускає спільно з «Укроборонпромом», працюватиме на заході України. Завод розпочне роботу впродовж найближчих 12 тижнів. Про це Паппергер сказав в інтерв’ю CNN.

За його словами, найбільший німецький виробник озброєнь також навчатиме українців обслуговувати танки та інші бронемашини, вироблені на заводі.

«Українці повинні допомогти самі собі – якщо вони завжди чекатимуть від європейців чи американців, щоб вони допомогли їм протягом наступних 10 чи 20 років… це неможливо», – сказав він.

У компанії сподіваються, що завод в Україні вироблятиме близько 400 танків на рік. Крім того, на ньому планують виробляти і ремонтувати бронетранспортер Fuchs.

Паппергер також сказав, що завод може бути захищений від потенційних російських атак.

«Наразі є багато заводів, які виробляють військову продукцію [в Україні]. Це просто ще один – і ми можемо захистити і його», – зауважив він.

Нагадаємо, у травні український державний концерн «Укроборонпром» уклав угоду про стратегічне партнерство з Rheinmetall, яка передбачає створення спільного підприємства. Згідно з угодою, «Укроборонпром» і Rheinmetall почнуть співпрацю з технічного обслуговування й ремонту броньованої техніки, переданої Україні. Німецька компанія також очікує підписання контрактів на створення ще двох спільних підприємств – із виробництва боєприпасів та протиповітряної оборони, зазначає «Українська правда».

Rheinmetall – найбільший німецький концерн з виробництва озброєнь. За власними даними, компанія входить до трійки найбільших виробників військової техніки та боєприпасів у західному світі. Наразі біржова вартість Rheinmetall становить понад десять мільярдів євро.

Опубліковано

У Львові суд поновив на посаді вчительку, яку звинувачували у булінгу

Львівський апеляційний суд поновив на посаді вчительку молодших класів, яку раніше звинуватили у булінгу учнів. Суд зобов’язав школу виплатити вчительці 10 тисяч гривень моральної компенсації, йдеться у постанові суду.

У червні 2021 року вчительку молодших класів львівської школи №87 звільнили з посади через булінг першокласників.

Як повідомляє видання Zaxid.net, тоді батьки учнів розповіли, що викладачка била дітей, а також звинуватили її у махінаціях з грошима. За їхніми словами, жінка збирала кошти на принтер для класу, який школа видала безплатно.

Не погодившись з обвинуваченнями, викладачка звернулася до суду.

За даними матеріалів справи, суд встановив, що наказ про звільнення не містив конкретних фактів вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до рішення суду від 24 березня 2022 року, школа має виплатити вчительці по 853 грн за кожен пропущений робочий день, а також поновити її на посаді.

Через кілька днів після рішення суду, викладачка передала рішення суду директору школи, втім її поновили на роботі лише 14 квітня 2022 року.

Після цього викладачка звернулась до суду, щоб стягнути 100 тис. грн завданої їй моральної шкоди та про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, тому вона подала апеляцію. Згідно з матеріалами справи, рішення про поновлення на роботі від 24 березня 2022 року мало бути виконано негайно, тому суд вважає, що позивачка має право на відшкодування.

Наприкінці червня 2023 року колегія суддів апеляційного суду частково задовольнила позов викладачки про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та стягнення моральної шкоди.

Тож школа має виплатити жінці 10 тис. грн моральної та матеріальної компенсації, а також 12 тис. грн через затримку виконання рішення про її поновлення на посаді.

Опубліковано

У Львові прийняли Програму ліквідації наслідків внаслідок ракетного удару по будинках

Сьогодні на позачерговій сесії Львівської міської ради затвердили Програму ліквідації наслідків надзвичайної ситуації внаслідок ракетного удару по будинках м. Львова зі сторони країни-агресора російської федерації.

Як пояснила Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства, документ дає можливість проводити аварійно-відновлювальні роботи у будинках, які є пошкоджені, та надати необхідні компенсації відселеним мешканцям за оренду житла.

«Будинки, які постраждали від обстрілу і потребують ремонту, а їх більше 30, розподілені між усіма районними адміністраціями, щоб пришвидшити роботи. До робіт уже приступили. Усі дахи накриті, з 18 дахів 9 вже ремонтують. Усі вікна також заклеєні і зараз проводимо заміри для виготовлення нових.

17 будинків – це пам’ятки архітектури, тому вікна у них будемо виготовляти дерев’яні, а у решти – пластикові. Найбільше від ракетного обстрілу постраждали 4 будинки – на вул. Стрийська, 62, 64, 66, 68. Зараз там працюють підрядники, які знімають аварійні частини і проводять першочергові роботи. Паралельно працюють проектанти, які виготовляють документацію, як далі відновлювати ці будинки.

На час виконання робіт люди відселені у модульні містечка. Загалом відселено 40 людей.

Зараз наше завдання оперативно і якісно організувати роботу, найшвидше провести відновлення, щоб люди могли повернутися у свої домівки. На все це потрібні кошти. Тому затверджена Програма, дозволяє нам організувати ці роботи і передбачити фінансування на їх проведення», – пояснила Ірина Маруняк.

Ця програма закладає механізм розподілу 100 млн грн на компенсацію протиаварійних робіт, капітального відновлення будинків, та відселення мешканців на час робіт.

«Найперше йдеться про перекриття дахів, встановлення вікон, вхідних дверей та укріплення стін. Також маємо разом з державою та приватними інвесторами відбудувати 4 будинки, які були зруйновані», – відзначив мер Львова.

Нагадаємо, у Львові вночі 6 липня російська ракета влучила в комплекс багатоквартирних житлових будинків. 10 осіб загинуло, 48 травмовано. Руйнації зазнали житлові будинки, заклади освіти, гуртожитки виші, офісні приміщення, машини тощо.

На ліквідацію наслідків ракетного удару росіян місто виділило 100 млн грн.

Також рахунок для львів’ян, які постраждали від російської атаки, відкрив Український католицький університет.

Опубліковано

Президент Литви підтвердив: країни НАТО погодились скасувати ПДЧ для України

Президент Литви Гітанас Науседа підтвердив, що держави Альянсу дійшли згоди і вирішили скасувати для України вимогу виконувати План дій щодо членства на її шляху до НАТО.

Про це Науседа сказав на пресконференції у понеділок напередодні саміту Альянсу у Вільнюсі, повідомляє кореспондент “Європейської правди“.

“Я можу сказати, що План дій щодо членства буде вилучено, це дуже позитивний крок вперед. Це спростить шлях України до НАТО”, – заявив президент Литви.

Науседа підкреслив, що також необхідним є дуже чіткий сигнал можливості членства України в НАТО, коли це дозволять умови.

“У цьому зв’язку ми повинні вийти за межі мови Бухарестського саміту, яка каже тільки про “відчинені двері”.. Україна сьогодні потребує дуже конкретні сигнали щодо факту, що коли дозволять умови, вона не тільки на папері, а в реальності стане членом НАТО”, – додав Науседа.

Зі свого боку генсек НАТО Єнс Столтенберг зауважив, що консультації щодо фінального рішення саміту ще тривають.

“Консультації тривають і будуть інші зустрічі сьогодні. Але я впевнений, що всі союзники погодять дуже чітке повідомлення стосовно України. Ще не ухвалене фінальне рішення”, – сказав Столтенберг.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше в понеділок заявив, що після дискусії країни-члени НАТО погодились зі скасуванням Плану дій щодо членства для України на шляху до вступу в Альянс.

Раніше віцепрем’єрка Ольга Стефанішина додала, що за запрошення України до вступу зараз виступає увесь східний фланг НАТО, а також низка країн Західної Європи.

Вона також вважає, що НАТО може запросити Україну до вступу навіть під час війни, а завершити процес – тоді, коли дозволять обставини.

Опубліковано

В Україні почали будувати завод Bayraktar

В Україні почалось будівництво заводу з виробництва безпілотних літальних апаратів Bayraktar. Про це 10 липня повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в ефірі телемарафону.

«Завод почав будуватися на ділі, а не тільки меморандумі. Це саме той великий завод Bayraktar, про який ще кілька років тому домовлялися, потім були зупинки, скандали. Сьогодні цей завод починає будуватися, ми перейшли до реальних кроків», – сказав він. Де саме будують завод Камишін, з очевидних причин, не уточнив.

Будівництво заводу передбачає трансфер високих технологій, локалізацію виробництва найсучасніших БПЛА, ефективність яких перевірена і доведена на практиці. Для будівництва заводу з виробництва Bayraktar TB2 в Україні було сформовано всю правову базу і завершено проект майбутнього підприємства.

8 липня Камишін в межах візиту президента України в Туреччину підписав із Міністерством промисловості та технологій Турецької Республіки новий меморандум про розвиток потужностей і можливостей виробництва різних типів БПЛА. Міністр заявив, що «йдеться про інші виробництва, про які поки що говорити не можна».

Bayraktar TB2 – це ударний оперативно-тактичний безпілотний літальний апарат [БПЛА], який розробляється на території Туреччини. Здатний розганятися до 200 км за годину та підніматися на висоту понад 8 км. Bayraktar скидає авіабомби та керовані протитанкові ракети. При цьому дрон може протягом доби перебувати в польоті.

Україна підписала угоду про купівлю Bayraktar TB2 у Туреччини на початку 2019 року. А вже навесні 2021 року БПЛА здійснили свої перші польоти над східними територіями нашої країни. Вперше в бойових діях дрон Bayraktar TB2 використали під час обстрілу окупантами села Гранітне, що на Донеччині. Тоді росіянам не вдалося навіть засікти безпілотник, щоб його знищити.

За словами глави фонду «Повернись живим» Тараса Чмута, на початку російського вторгення Bayraktar TB2 були одним зі видів озброєння, які фактично врятували Україну.

Опубліковано

9-річний львів’янин вуличними концертами зібрав вже понад 2,5 млн грн на ЗСУ

Дев’ятирічний львів’янин Юрій Напора вуличними концертами зібрав вже понад 2,5 млн грн для українських захисників. У суботу, 8 липня, Юрій співав у Самборі.

Як розповіли у Самбірській міськраді, мешканці та гості міста слухали пісні у виконанні Юрчика Напори та долучилися до допомоги. Зібрані понад 26 тис. грн підуть на придбання тепловізора для Юрія Годомського – воїна 82-ї десантно-штурмової бригади.


Вже понад рік Юрій Напора разом з батьком їздить містами Львівщини та збирає кошти на допомогу ЗСУ. «Одного разу Юрчик почув історію хлопця з Чернігова, який передав велику суму на допомогу нашій армії. Не пригадаю зараз його імені. Син надихнувся і попросив допомогти йому з такою ж діяльністю. Ось так усе і почалося», – розповідає батько хлопця.

За весь час Юрій Напора зібрав понад 2,5 млн гривень для українських захисників. За ці гроші купували квадракоптери і тепловізори, амуніцію, запчастини і ще багато усього. Волонтери співпрацюють з організацією, керівником якої є капелан Михайло Греділь.

Юрій розповідає, що йому дуже подобається те, що він робить. Хлопець є учасником хору «Дударик». А у вільний від школи і інших занять час співає задля перемоги. Батько акомпонує йому на синтезаторі. Разом обирають репертуар, майже усі пісні з воєнною тематикою.

За волонтерську діяльність у грудні минулого року Юрій Напора отримав відзнаку Міноборони.

Опубліковано

Двом бійцям львівської 125 бригади присвоєно звання Героя України посмертно

Президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України двом захисникам львівської 125 бригади територіальної оборони Збройних сил України – 19-річному солдату Тарасові Довгуну та 35-річному лейтенанту Миколі Макаревичу. Найвищі державні нагороди бійцям присвоєно посмертно, пише zaxid.net.

Відповідні укази від 8 липня про присвоєння солдату Тарасові Довгуну та лейтенанту Миколі Макаревичу звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота зірка» оприлюднені на сайті президента.

«Тарас Довгун та Микола Макаревич – Герої України. Обоє хлопців на початку повномасштабного вторгнення пішли добровольцями захищати нашу рідну землю. Вони загинули від рук російських окупантів в Бахмуті», – написав міський голова Львова Андрій Садовий у Facebook.

19-річний Тарас Довгун, мешканець села Лапаївка біля Львова, пішов добровольцем на фронт після початку великої війни. 24-26 січня солдат Тарас Довгун зі своїми побратимами під нищівними та постійними артилерійськими, мінометними та танковими обстрілами, вів стрілецькі бої поблизу Бахмута.

«Декілька діб солдат Довгун вів безперервний бій з противником, використовуючи усі наявні види озброєння, особисто знищив більше, ніж 15 противників. Отримавши критичні поранення надав медичну допомогу собі та побратиму, продовжив бій та виявив неймовірну твердість духу та героїзм», – розповів командир 125 бригади Артур Горбенко.

Так само добровольцем на фронт пішов 35-річний Микола Макаревич, мешканець Зубри. Лейтенант Микола Макаревич був командиром роти. Під час бою у березні перебував в окопі разом із побратимами, внаслідок вибуху міни отримав множинні осколкові поранення. Незважаючи на свої поранення, надав домедичну допомогу побратимам. Загинув в автомобілі евакуації.

Опубліковано

У Львові у центрі плетіння маскувальних сіток познайомилися і одружилися шість пар

У Львові на одній з локацій, де волонтери плетуть маскувальні сітки познайомилися та одружилися шість пар. Про це кореспондентці “Українського радіо Львів” розповіла директорка бібліотеки, при якій діє центр, Тетяна Пилипець.

Тетяна Пилипець, каже, що завдяки плетінню сіток незнайомі люди об’єдналися у велику волонтерську родину — познайомилися і одружилися шість пар. Юнаки вирішили стати добровольцями, які зараз захищають Україну.

“Ми маємо історію про тканини для сіток з крижма, нитки з якого вплітали в маскувальні сітки. Зворушлива історія про письменницю Галю Матвеєву з Харкова. На форумі військових письменників у травні, Галина прийшла з плетіння сіток і читала вірш саме про плетіння сіток. Вона вже не помічала, що в неї пальці усі в лейкопластирах. Один з військових зрозумів і підійшов до неї і поцілував їй руки”, — розповідає Тетяна Пилипець.

У Львові діють понад 30 локацій, де волонтери плетуть маскувальні сітки.

Понад рік Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука працює на два фронти: як бібліотека та як волонтерський центр, розповідає директорка бібліотеки і волонтерка Тетяна Пилипець.

Тетяна згадує, що в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну до бібліотеки приходили тисячі людей, які шукали прихистку у Львові та плели сітки. І паралельно долучалися до літературного життя: тут відбувалися поетичні читання, зустрічі з авторами та презентації книг.

“Я плету кікімори (маскувальні халати для військових) з 2014 року і плела їх з кінця лютого в бібліотеці. Люди звертали на це увагу, розпитувалися і хотіли допомогти, тож так почалося плетіння сіток у нашій бібліотеці”, — розповідає Тетяна Пилипець.

За її словами, у перші місяці електронний фіксатор налічував до 5 тисяч відвідувачів.

Зараз у бібліотеці стоять чотири каркаси, на які натягнуті основи для плетіння маскувальних сіток. Людей, які плетуть ці сітки, вже не так багато, як на початку, але робота не припиняється.

Переселенка з Донецька Людмила Сидоренко приєдналась до плетіння сіток одразу, коли переїхала з донькою та внуком до Львова майже рік тому. Жінка каже, що це допомогло їй оговтатись після переїзду.

Не відриваючись від роботи, розповідає, що приходить плести сітки щодня з пів десятої і до пів третьої, майже без вихідних.

“Приїхали в липні минулого року і з цього часу приходжу сюди щодня. Ми приїхали з дочкою і внуком із Донецька. Хотілося, щоб переселенців більше приходило, місцеві працюють, а переселенці мають більше вільного часу. Це дуже важлива справа, моя донька волонтерить і я це розумію. Пальці болять, бачите, вони в мозолях і крові від плетіння. Болять і коліна, бо внизу плести не всі мають бажання. Мені 72 роки, але постійно хочеться сюди приходити, хочеться перемоги”, — розповіла пані Людмила .

Вона каже, що донька з онуком перейшли на українську мову ще у 2014, а їй важче, бо народилася в Росії, прожила там 25 років.

“І знаєте, мені соромно за Росію. А моя батьківщина — Україна. Тому все, що я роблю і стараюся — то все для нашої перемоги”, — наголошує пані Людмила.

У сусідній кімнаті митець із Києва Андрій Набока створює картини у техніці плетіння маскувальних сіток.

“Я плів сітки перших 10 днів. А потім серед рук людей я побачив образ. Почалося з образу ікон і перейшло до образу людей під атакою у вогні”, — розповідає мистець.

Віталій з Дружківки Донецької області доєднався до волонтерської родини одразу, як приїхав до Львова у березні минулого року. Зараз він став адміністратором волонтерського центру у бібліотеці, координує усі процеси виготовлення сіток.

На одній зі стін бібліотеки шеврони 35 бригад українського війська, яких підтримують у волонтерському центрі, зокрема, плетуть маскувальні сітки.

Тетяна Пилипець пишається ними найбільше і каже, якби потрібно було проводити евакуацію, то вона взяла би документи і ці шеврони, адже вони безцінні.

Авторка: Ольга Мельник

Опубліковано

Україна в червні виробила більше снарядів, ніж за весь минулий рік – Камишін

Україна у червні цього року виробила більше мінометних та артилерійських снарядів, ніж за весь минулий рік.

Про це розповів міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в інтерв’ю Bloomberg.

Деталі: Водночас Камишін відмовився уточнити, наскільки більше снарядів було вироблено в червні, ніж за 2022 рік. За словами міністра, попереду ще довгий шлях щодо збільшення виробництва боєприпасів.

“Я б не сказав, що ми такі великі молодці, що змогли збільшити виробництво боєприпасів за три місяці. У 2022 році ми виробили так мало”, – зазначив він.

Як пише видання, постачання зброї в Україну з боку США та їхніх союзників досі було основним напрямком у війні, але Київ поспішає налагодити власне виробництво, щоб не так залежати від благодійності. Згодом Камишін прагне зробити Україну знову великим експортером зброї.

“Ми повинні бути амбітними, тому що у нас немає вибору. Моя мета – зробити Україну арсеналом вільного світу”, – сказав він.

Видання зазначає, що зараз українське виробництво боєприпасів нарощує темпи, хоча і з низької бази. Українські протитанкові комплекси “Стугна-П” також почали швидше вироблятися. Наступним пріоритетом є нарощування виробництва танків і бронемашин, але, за словами Камишіна, це може статися через 3-6 місяців.