На Львівщині чоловік утік до Польщі, доки прикордонник був у туалеті

У Львівській області суд оштрафував прикордонника, через якого один чоловік незаконно перетнув кордон до Польщі, доки той був у туалеті. Про це йдеться у постанові Мостиського районного суду, яку в листопаді опублікували у Єдиному судовому реєстрі, пише Lviv.Media.

У постанові зазначено, що інцидент стався 20 серпня 2025 року. Прикордонник ніс службу як оператор комплексу спеціальних технічних засобів на ділянці у Шегинівській громаді.

Під час чергування він залишив робоче місце, щоб відвідати туалет. У цей час один громадянин України незаконно перетнув державний кордон у напрямку Польщі.

Прикордонник у суді визнав провину. Він пояснив, що тоді чергував сам і відлучився ненадовго.

“Під час несення служби у нього виникла фізіологічна потреба відлучитися для відвідування туалету, у зв`язку з чим він залишив місце несення служби на нетривалий час. Просив суд суворо його не карати, врахувати, що на його утриманні перебувають троє дітей, а також його незадовільний стан здоров’я”, — йдеться у постанові.

Суд оштрафував чоловіка на 17 000 грн. Також він має сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів.

Львівська СБУ зірвала підготовку російських терактів на заході України

Контррозвідка Служби безпеки затримала трьох завербованих росією агентів, які готували теракт на заході України. 20-річний харківʼянин, 16-річна школярка та 17-річний хлопець з Рівненщини готували схрони з вибухівкою для подальших терактів. Про це 28 листопада повідомило управління СБУ у Львівській області, пише Lviv.media.

За матеріалами справи, 20-річний харків’янин, а також 16-річна школярка та 17-річний підліток з Рівненщини порізно виконували завдання на замовлення росіян. Усіх затриманих завербували через Telegram-канали з пошуку “легких заробітків”.

“Після вербування неповнолітніх, окупанти використовували їх “втемну” під виглядом виконання кур’єрських замовлень. За обіцянку “швидкого підробітку” вони облаштовували схованки з комплектуючими до саморобної вибухівки, які надалі мали забрати потенційні виконавці терактів”, — йдеться в повідомленні СБУ.

16-річна школярка отримала від куратора геолокацію схованки, з якої дістала електродетонатори для вибухівки та переховала їх за іншою адресою. При цьому росіяни запевняли дівчину, що вона мала справу не зі складниками для бомби, а звичайними “радіоантенами”.

Харківʼянин за інструкцією російських спецслужб прибув до одного з західних регіонів, забрав зі схрону протипіхотну міну, дістав з неї пластид, розділив на частини, замаскував їх у коробки з-під соку та заклав у нову схованку. Далі 17-річний хлопець з Рівненщини забрав звідти вибухову речовину та переніс її до різних схронів, які визначили йому росіяни.

Контррозвідка СБУ викрила всіх трьох агентів ще на початковому етапі, задокументувала кожного з них і завчасно нейтралізувала ворожі схрони. Наразі триває розслідування.

Кохана львівського нардепа Юрія Камельчука засвітила його «відрядження» за кордоном

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Юрій Камельчук їздив у відпустку Європою разом із коханою Дарією Саєд, не зважаючи на заборону виїзду народних обранців за кордон під час воєнного стану. Подорож пара транслювала у соцмережах. При цьому нардеп не зміг чітко розповісти журналістам Bihus.info про мету своєї поїздки, передає Zaxid.net.

У січні 2023 року президент Володимир Зеленський повідомив про рішення РНБО, яке забороняє правоохоронцям, народним обранцям, прокурорам та «всім, хто має працювати на державу й у державі», їздити за кордон на відпочинок чи з іншою недержавною метою. Це також регулюється урядовою постановою.

Про подорож Юрія Камельчука із його новою коханою Дарією Саєд за кордон у листопаді цього року журналісти довідалися з її дописів у соцмережах, де жінка публікувала сторіс та детально розповідала про маршрут.

Юрій Камельчук під час листопадової відпустки у Португалії

Зокрема, йшлось про такі міста, як Лісабон, Кашкайш, Мадейра, Амстердам, Варшава. При цьому Дарія Саєд тегала нардепа, а також виставляла його фото, за яким журналісти ідентифікували, що у подорожі Камельчук супроводжував свою кохану. Згодом і сам Юрій Камельчук почав викладати сторіс з океанського узбережжя.

Після повернення в Україну Юрій Камельчук не зміг пояснити журналістам про мету своєї поїздки за кордон. Він плутався у своїх поясненнях. Спершу заявив, що це була «парламентська робота», згодом казав, що мав відпустку, а ще «питання, пов’язані зі здоров’ям дружини».

На запитання, як йому вдалося виїхати, якщо це не було відрядження, нардеп заявив : «За дозволом на відпустку. Люди у відпустках мають право виїжджати, як і військові. Будь-хто, хто має бронь, зареєстровані дані в Резерві». При цьому депутат, який претендує на посаду міністра енергетики, переконував, що «законодавство не забороняє виїзд, а якщо Кабмін собі щось придумав – це його проблема». Також відмовився повідомити, хто йому підписав дозвіл на виїзд на відпочинок за кордон.

Як повідомлялося, нещодавно у нардепа Камельчука помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, що не вказаний у його декларації. Кросовер зареєстрований на київську лізингову фірму, що належить відомому політику Сергієві Тігіпку. Варто зауважити, що нардеп з Дарією Саєд подорожували Європою на цій автівці, про що свідчать фото у соцмережах. Також зазначимо, що в декларації нардепа за 2024 рік вказана інша жінка – Тетяна Камельчук.

На Прикарпатті ТЦК мобілізував військового у СЗЧ без перевірки документів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області визнав винним у недбалому ставленні до військової служби т.в.о. начальника одного з ТЦК через повторну мобілізацію чоловіка без перевірки документів. Виявилось, що мобілізований уже був військовим, вчинив СЗЧ та збрехав про свої анкетні дані. Посадовцю ТЦК призначили 17 тис. грн штрафу, пише ZAXID.NET.

Як вказано у постанові, яку оприлюднили у судовому реєстрі, у листопаді 2025 року у приміщення одного з ТЦК на Прикарпатті доставили чоловіка, який не мав документів та представився іншим іменем. Тимчасово виконуючий обов’язки начальника ТЦК не вжив заходів для встановлення його особи та перевірки документів, одразу скерувавши на ВЛК, яка визнала чоловіка придатним до служби. Після цього його направили на військову службу.

Згодом з’ясувалось, що чоловік збрехав про свої анкетні дані, зокрема про своє ім’я. Мобілізований чоловік із кінця червня 2025 року уже проходив військову службу, але у вересні вчинив СЗЧ та перебував у розшуку. Тобто для чоловіка це уже друга мобілізація.

Щодо т.в.о. начальника ТЦК склали протокол про адмінправопорушення через недбале ставлення до служби. У суді він визнав свою провину.

Цю справу розглянула суддя Людмила Сокирко, яка дослідила усі матеріали та визнала посадовця ТЦК винним у недбалому ставленні до служби, призначивши покарання – 17 тис. грн штрафу. Постанову ще можна оскаржити.

На Львівщині свідка Єгови засудили за відмову від мобілізації

Старосамбірський районний суд Львівської області розглянув кримінальне провадження за обвинуваченням військовозобов’язаного громадянина в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації (справа № 455/645/25), пише Судовий репортер.

Провадження стосувалося особи, яка, перебуваючи на військовому обліку, в умовах дії воєнного стану в Україні, не з’явилася за повісткою до територіального центру комплектування для відправки на військову службу, мотивуючи це своїми релігійними переконаннями та заявляючи про право на альтернативну (невійськову) службу.

Обвинувачений, громадянин України, військовозобов’язаний, не маючи судимостей, перебуваючи на військовому обліку у відповідному ТЦК та СП, неодноразово упродовж 2022–2025 років проходив військово-лікарські комісії, за результатами яких визнавався придатним до проходження військової служби. У зв’язку із загальною мобілізацією, оголошеною Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року, він був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до призовної дільниці.

Зокрема, 12 березня 2025 року обвинувачений особисто отримав повістку з вимогою з’явитися до відповідного територіального центру комплектування для відправки до військової частини. У визначений час він без поважних причин не з’явився, не повідомив про причини неявки та не надав жодних підтверджуючих документів.

Водночас у період мобілізації обвинувачений подавав заяви до ТЦК про відмову від проходження військової служби, посилаючись на статтю 35 Конституції України та свої релігійні переконання як охрещеного Свідка Єгови. Він стверджував, що з 1999 року належить до релігійної громади, віровчення якої не допускає служби у війську, носіння зброї або виконання будь-яких обов’язків у межах військової структури. У своїх заявах він просив замінити військову службу на альтернативну (невійськову).

Він також пояснив, що з 2022 року неодноразово добровільно з’являвся до ТЦК для проходження облікових процедур і проходив медичні огляди, але наполягав на своїй відмові від військової служби через релігію, відмовляючись навіть від виконання функцій, не пов’язаних з носінням зброї (в тому числі у ролі капелана чи кухаря).

У березні 2025 року він не з’явився на відправку за мобілізацією, отримавши попередньо повістку, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 336 КК України.

Позиція обвинуваченого зводилась до того, що його дії були не злісним ухиленням, а реалізацією права на сумлінну відмову від служби з міркувань совісті.

Розглянувши обставини справи, Старосамбірський районний суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України. Суд визнав, що у діях обвинуваченого наявний склад злочину — умисне ухилення від призову під час мобілізації, що мало місце за відсутності передбачених законом підстав для заміни військової служби чи її відстрочки.

У вироку зазначено, що обґрунтування обвинуваченого щодо його релігійних переконань не може розглядатися як законна причина для відмови від виконання військового обов’язку в умовах загальної мобілізації та дії воєнного стану. Суд послався на практику Верховного Суду та Конституційні положення, відповідно до яких право на альтернативну (невійськову) службу застосовується лише до строкової служби в мирний час, а не до мобілізації.

Беручи до уваги характер правопорушення, суспільну небезпечність злочину в умовах воєнного стану, а також необхідність забезпечення мобілізаційної дисципліни, суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

При цьому суд відмовив у застосуванні ст. 75 КК України, вказавши, що умовне звільнення у такому випадку не забезпечить досягнення цілей покарання, а саме загальної та спеціальної превенції, і може підірвати авторитет державних рішень у сфері оборони.

На Закарпатті затримали мікроавтобус львівських інкасаторів з військовозобов’язаними

У Берегівському районі затримали співробітників банку, які перевозили військовозобов’язаних чоловіків до кордону в інкасаторському авто. За перевезення та переправлення через кордон чоловіки платили 16,5 тис. доларів, передає Zaxid.net.

Як повідомили у поліції Закарпатської області у вівторок, 25 листопада, 42-річний та 58-річний мешканці Львівської області використовували для схеми службовий інкасаторський автомобіль. Усередині авто була спеціальна захисна капсула, у якій вони заховали військовозобов’язаних.

«У такий спосіб чоловіків перевозили зі Львівщини до міста Берегове, де їх надалі переправляли через ліс до Угорщини. Вартість схеми становила 16,5 тис. доларів: 15 тис. доларів коштувало незаконне переправлення через кордон, ще 1,5 тис. доларів – транспортування до місця перетину», – розповіли правоохоронці.

Інкасаторів затримали у селі Яноші Берегівського району під час перевезення до кордону чергового клієнта. Чоловік встиг заплатити гроші за поїздку до прикордоння, іншу частину мав передати по прибуттю.

Судячи із оприлюднених поліцією фото, логотип на борті інкасаторського мікроавтобуса схожий на логотип «Аккорд Банку». Такі ж схожі на логотип цього банку зображення містяться й на службових посвідченнях інкасаторів.

Затриманим інкримінують ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (незаконне переправлення чоловіків через державний кордон України). Санкція статті передбачає від семи до дев’яти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Понад три роки катувань і пекла: в центрі UNBROKEN допомагають відновитись воїну, який пережив російський полон

34-річний морпіх та оборонець Маріуполя Андрій Ординський провів у російському полоні понад 3 роки – 1138 днів. російські кати знущалися як могли: били палицями по всьому тілу, електрошокером – у груди, бігали по спині, натравлювали собак. Зараз захисник проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN: здолати моральну травму йому допомагає психотерапевтка, яка теж обороняла Маріуполь та пережила полон, розповідає пресслужба ЛМР.

Андрій Ординський з Херсонщини пішов у армію в 21 рік. Спершу – на строкову службу, а після її завершення – вирішив пов’язати своє подальше життя із ЗСУ. На момент початку повномасштабного вторгнення його рідна 36-та бригада морської піхоти перебувала у Маріуполі.

Андрій потрапив у полон у квітні. Спершу його утримували на окупованій території: Сартана-Оленівка-Суходільськ.

«Нам сказали збиратись, бо нібито летимо у Київ. Ми 5 годин летіли зв’язаними. Як прибули – відчиняються двері і росіяни кажуть: «Ласкаво просимо у пекло!», — пригадує захисник.

Українців відправили до СІЗО у місті Вязьма Смоленської області. І там і справді було пекельно. Ось лише кілька епізодів, про які розповів Андрій: «Тебе стягують за ноги і натравлюють собак… Було й таке: руки зв’язані, очі закриті, а по наших спинах просто бігають, сміються. Їм було весело. Мені тоді добряче прилетіло по печінці, по нирках… Одного разу – шокером прилетіло в район серця. Ну і тільки чим нас не били. Резинові та дерев’яні палиці були нормою серед варіантів тортур. Знаю також, що вони стріляли над головою хлопців, “вигладжували” тіла праскою».

Дні, коли у Вязьмі Андрія не били, також були нелюдськими. Зранку зарядка під назвою «прокачка» для того, щоб виснажити полонених і вони не могли чинити опору. Потім сніданок – ячнева крупа, що залита сирою водою. Далі російські кати змушували військовополонених нерухомо стояти по 15 годин поспіль, зрідка – сидіти.

Лише через 2,5 роки полону Андрій отримав довгоочікувані листи від рідних та фотографію донечки. Згадує: «Мене це дуже підбадьорило тоді, бо було вже дуже важко морально».

Захисник пробув у російському полоні 3 роки 1 місяць та 10 днів. І так випало, що був звільнений просто у День морської піхоти – 23 травня. Попри омріяну свободу, перший час йому було нелегко. Каже: «Перші три доби я просто не спав. Не розумів, що відбувається і яке моє життя буде далі. Потім вже почав звикати: можу йти куди хочу, ні в кого не питаючи дозволу, ніхто за тобою не слідкує».

Нині вже третій місяць Андрій проходить реабілітацію в центрі UNBROKEN: відновлюється і фізично, і ментально. Тут військовим і цивільним, які пережили тортури, допомагає психотерапевтка Мар’яна Мамонова – колишня бойова медикиня, яка теж з Маріуполя потрапила у російський полон.

«Андрій поступив у приглушеному, апатичному стані. Був емоційно відсторонений від усіх. На початку не хотів розповідати про пережитий досвід. Він міг говорити про все, але не про полон. Це вже з часом, у процесі терапії, поступово розкрився і почав ділитися тим, що довелося пережити», — говорить про пацієнта Мар’яна Мамонова.

У центрі UNBROKEN Андрій займається з психотерапевтом, відвідує арт- та тілесну терапію. А також потрохи виходить у люди, бере участь у заходах і поїздках незламних та намагається соціалізуватися.

«Мені тут дуже подобається. Тут я відчуваю, що я не один. У мене з’явилися нові цілі на майбутнє, тому все ще попереду», — каже захисник.

Найбільшою мотивацію для Андрія рухатися далі є його дівчата: дружина та 6‑річна донечка. Він не бачив їх понад три роки і тепер прагне надолужити втрачений час.

На Львівщині чоловіка посадили у тюрму за відмову служити з релігійних переконань

Старосамбірський районний суд Львівщини визнав уродженця Донецької області винним в ухиленні від призову під час мобілізації. Чоловік є придатним до військової служби, але відмовився від призову з релігійних переконань. Суд призначив йому покарання – три роки тюрми, пише ZAXID.NET.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі у листопаді 2025 року, військовозобов’язаний у травні 2022 року та у липні 2024 року подавав відмову від призову на військову службу з релігійних переконань. У липні 2024 року він пройшов ВЛК, яка визнала його придатним до служби. У березні 2025 року чоловіку вручили повістку про необхідність прийти на відправку до військової частини, але він її проігнорував. Щодо нього порушили кримінальну справу за фактом ухилення від призову.

У суді підозрюваний не визнав свою провину та заявив, що є свідком Єгови, а військова служба суперечить його релігійним переконанням. Він просив замінити військову службу альтернативною, але він не хоче бути навіть військовим капеланом чи кухарем.

«Переконаний в тому, що бути військовим суперечить Божій волі і військова служба для нього неприйнятна», – заявив він.

Цю справу розглянув суддя Юрій Пошивак, який дослідив усі матеріали та аргументи сторін. Суддя визнав обвинуваченого винним в ухиленні від призову під час мобілізації, призначивши три роки тюрми. Вирок ще можна оскаржити.

«Беручи до уваги позицію обвинуваченого, що він як свідок Єгови за своїм віросповіданням взагалі не може виконувати функції будь-якого військовослужбовця, навіть не пов’язані із носінням зброї, оскільки змушений буде носити військову форму та отримуватиме заробітну плату від Міністерства оборони, суд оцінює як категоричну відмову від виконання обов’язку по захисту України загалом», – вказано у вироку.

Мати померлого військового у львівському суді скасувала відмову у виплаті 15 млн грн

Матір померлого від гострої серцево-судинної недостатності військового визнала протиправною відмову у призначенні їй 15 млн грн одноразової допомоги. Причиною відмови стало те, що солдат помер не через поранення, а через захворювання. Документи позивачки мають розглянути повторно, врахувавши рішення суду, пише ZAXID.NET.

Як вказано у рішенні Львівського окружного адміністративного суду, яке оприлюднили у судовому реєстрі у листопаді 2025 року, сина позивачки у наприкінці квітня 2022 року мобілізували на військову службу. Солдат помер у січня 2024 року на території Бахмутського району Донеччини. Причиною смерті військового стала гостра серцево-судинна недостатність.

Після смерті сина матір подавала документи для отримання 15 млн грн одноразової грошової допомоги, але їй відмовили. У матеріалах справи вказано, що причиною відмови є те, що військовий помер не унаслідок поранення, а через захворювання. Позивачка не погодилась із цим рішенням та звернулась до суду, щоб його скасувати.

Цю справу розглянула суддя Наталія Сподарик, яка дослідила усі матеріали та аргументи сторін. У матеріалах справи вказано, що військовий помер під час виконання бойового завдання, а причина смерті пов’язана із захистом Батьківщини.

«Враховуючи причини настання смерті солдата та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24 лютого 2022 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для отримання позивачкою одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 168 та для задоволення позову», – вказано у рішенні суду.

Суддя визнала протиправною та скасувала рішення про відмову матері померлого солдата у призначення одноразової грошової допомоги, а також зобов’язала повторно розглянути документи. Рішення суду ще можна оскаржити.

Військовий з Львівщини вбив товариша по службі та спалив його тіло в машині

Теофіпольський районний суд Хмельницької області засудив військовослужбовця з Львівщини Івана В. до дев’яти років позбавлення волі за умисне вбивство товариша по службі. Намагаючись приховати сліди злочину він спалив тіло жертви разом із авто. Про це йдеться у вироку, який оприлюднили у листопаді у Єдиному судовому реєстрі, пише Lviv.media.

За даними справи, йдеться про уродженця Кам’янки-Бузької Львівської області, який перебував на службі в одній з військових частин Хмельницької області. У жовтні 2024 року, під час спільного вживання алкоголю з товаришем по службі, між ними виникла суперечка, що переросла у бійку.

Після того як потерпілий вийшов на подвір’я, він продовжив погрожувати Івану В. і його родині, при цьому демонструючи жест, схожий на постріл з пістолета. Іван В. сприйняв це як реальну загрозу, і перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, пішов до шафи, де зберігалася вогнепальна зброя. Військовий взяв автомат АК-74, закріплений за ним, повернувся до потерпілого і тричі вистрілив у товариша.

Після вбивства, Іван В., намагаючись приховати сліди злочину, поклав тіло загиблого до багажника свого автомобіля Volkswagen Golf і вирушив у напрямку іншого населеного пункту. Однак під час руху по польовій дорозі його автомобіль загруз у багнюці. Тому військовослужбовець облив машину дизельним пальним і підпалив автомобіль з тілом потерпілого всередині.

“Потім забрав автомат з-під піддашка, куди його поклав після пострілів, розрядив його та викинув ріжок, сам автомат заніс в казарму та поклав під спальник. Вранці наступного дня виконував свою звичайну роботу, також приймав участь у підготовці станції до переїзду. Пізніше прийшов до свого згорілого автомобіля та скинув залишки тіла в річку, яка була неподалік”, — йдеться у вироку.

Під час судового розгляду Іван В. повністю визнав свою вину та розкаявся, пояснивши, що перебував під сильним стресом через конфлікти з потерпілим, а також був п’яний.

Суд визнав Івана В. винним у вчиненні умисного вбивства та засудив його до дев’яти років позбавлення волі. Також його зобов’язали виплатити потерпілим потерпілій вдові 500 000 грн та сину загиблого 400 000 грн. Вирок ще можна оскаржити.