Категорія: Війна

Поранений внаслідок удару FPV-дрона військовий 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Микола Юрчак потребує фінансової допомоги на лікування та реабілітацію. Про збір коштів повідомила українська письменниця, редакторка та журналістка Анастасія Левкова, пише Твоє Місто.

Унаслідок поранення боєць втратив одне око, наразі лікарі намагаються зберегти зір другого. Для лікування та подальшої реабілітації необхідні кошти.

За її словами, про історію пораненого бійця розповів поет і військовослужбовець Володимир Калина.

«Це мій побратим Миколка, дуже світлий хлопака, він завжди рятував мій настрій у сірих та холодних бліндажах. Миколка дуже хотів позивний Ґюнтер, але діловод нашої роти не знайшов літери “ґ’ на розкладці клавіатури і Миколці дістався позивний Художник, бо він дуже талановитий скульптор і художник.

5 грудня під час виконання бойового завдання Миколка зазнав удару fpv дрона і був важко поранений. Він втратив одне око, а зараз лікарі боряться за інше око. Будь ласочка, допоможіть врятувати зір Художника і не допустити статись великій несправедливості, митці повинні бачити і творити», — написав він.

Збір на лікування та реабілітацію для Миколи Юрчака – https://send.monobank.ua/jar/6hHBEXowGm

17 грудня Соломʼянський районний суд міста Києва продовжив запобіжний захід Роману Гринкевичу — тримання під вартою із правом внесення застави. Розмір застави вчергове зменшили — з 69 мільйонів 644 тисяч гривень до 34 мільйонів 822 тисяч гривень. Чоловік є одним із фігурантів справи про постачання неякісного одягу для ЗСУ на понад 1 мільярд гривень.

Про це стало відомо з трансляції в Солом’янському районному суді міста Києва, пише Суспільне.

Під час засідання прокурор наголосив, що обвинувачений може переховуватись, впливати на свідків, зокрема представників Міноборони. Тому не варто обирати альтернативний запобіжний захід.

“Гринкевич має майно на території Чеської Республіки, він може переховуватись за межами країнами. Також 18 січня 2024 року його вже оголошували у розшук. Може ухилятись від суду шляхом перетинання державних кордонів”, — аргументував він.

Натомість адвокат Романа Гринкевича заявив, що обвинувачення є необґрунтованими та просив суд застосувати більш м’який запобіжний захід — домашній арешт. Або ж зменшити розмір застави. Також він додав, що у СІЗО в Романа погіршився стан здоров’я.

“Роман утримується під вартою реально без вчинення кримінального правопорушення. Лише за рахунок тиску держави на бізнес, усунення конкурентів. Ми вже неодноразово доводили, що все обвинувачення будується на спотворенні, там сфальсифіковані і невірні дані”, — сказав адвокат.

Роман Гринкевич заявив, що не порушував закон.

“Ця історія затягнулась, тримати людей рік і 11 місяців — безпідставно. Це кримінальне провадження було відкрито на підставі фіктивних даних. Мета — не встановити правду, це виключно кримінальне переслідування, яким увінчались правоохоронці. Я абсолютно не розумію, що я роблю в Лук’янівському СІЗО, я не зробив ніякого злочину. Все, що зачитав прокурор — це його особиста фантазія, там немає жодного доказу”, — наголосив обвинувачений.

Суд постановив продовжити Гринкевичу строк тримання під вартою до 14 лютого 2026 року. Крім того, йому зменшили розмір застави до 34,8 млн грн.

Також сьогодні продовжили тримання під вартою іншим фігурантам у цій справі: Володимиру Тимківу, Віктору Кузьмінському, Андрію Колотилу.

“Вони можуть переховуватись від суду, оскільки обвинувачуються в особливо тяжких злочинах. Якщо оберуть запобіжний пов’язаний не з триманням під вартою, можуть переховуватись і мають реальні можливості покинути територію України. Також незаконно впливати на свідків”, — зачитав прокурор.

Їм також зменшили розмір застави: Віктору Кузьмінському — 15,14 млн грн (було 33,3 млн грн); Володимиру Тимківу — 15,14 млн грн (було 28,8 млн грн); Андрію Колотилу — 9,084 млн грн (було 19,7 млн.грн.). Запобіжний захід знову переглядатимуть у лютому 2026 року.

Львівський хор «Гомін» Львівського органного залу спільно з платформою TEATR.org.ua передали 1 млн грн на наймасштабніший збір в історії України «Єдинозбір». Про це у середу, 17 грудня, повідомила пресслужба Львівської міськради, пише ZAXID.NET.

У рамках місячного туру хор «Гомін» дав 35 концертів у 19 містах Європи. Під час євротуру львівському хору вдалося зібрати 10 млн грн для українських військових, з яких 1 млн грн передали на ініціативу «Єдинозбір».

Ще 6 млн грн передали на переобладнання двох мікроавтобусів до рівня медеваків, 1 млн грн на підтримку постраждалих від російської ракетної атаки на Тернопіль 19 листопада 2025 року та 2 млн грн на збір «Народний гомін», в межах якого вже вдалося передати 25 автомобілів захисникам, ще 25 буде передано в січні.

«Зараз абсолютно все, що може допомогти нашим захисникам і підтримати їхній бойовий дух, має працювати на це. Ми, на жаль, живемо у такі часи, коли, як на мене, є два принципи: або ти в армії, або ти для армії. І якщо наша творчість може бодай чимось допомогти – ми готові працювати й надалі», – повідомив Вадим Яценко, художній керівник хору «Гомін».

Нагадаємо, «Єдинозбір» був оголошений 11 листопада 2025 року Фондом Сергія Притули, Світовим конгресом українців (СКУ) та 412-ю бригадою Nemesis. Мета збору – 1 млрд грн на антишахедні дрони-перехоплювачі.

До слова, під час серпневих концертів у Львівській опері хору «Гомін» вдалося зібрати мільйон гривень на дрони.

У Львові суд визнав винною 24-річну жінку, яка вдаючи представницю благодійного фонду імені Ірини Федишин, ошукала військовослужбовців. Її засудили до трьох років ув’язнення. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

“У квітні цього року уродженка Закарпаття реалізувала шахрайську схему заволодіння коштами військових. Для цього вона стежила у TikTok за сторінкою фонду Ірини Федишин, де у коментарях до відео підшукувала тих, кому необхідна допомога з автівками для виконання бойових завдань на фронті”, — мовиться у повідомленні.

За даними прокуратури, під одним з відео жінка побачила коментар з проханням “допомогти з автомобілями” та контактний номер телефону. Надалі з військовим зв’язалися і повідомили, що машину можуть передати безкоштовно, але потрібно оплатити пальне для транспортування автівки.

“Через деякий час до нього подзвонила засуджена, назвалася представницею фонду і запевнила, що готова привезти автівку після оплати 4 тис. грн за бензин на її банківську карту. Проте жодні транспортні засоби закарпатка не планувала доставляти, а кошти витратила на власний розсуд”, — додали у прокуратурі.

Загалом, за даними слідства, жінка ошукала трьох військовослужбовців на загальну суму 12 300 грн. Викрити схему вдалося завдяки одному із ошуканих військовослужбовців, який звернувся у фонд.

Засудженій інкриміновано шахрайство (ч. 2, 3 ст. 190 КК України). Суд обрав їй покарання у вигляді трьох років ув’язнення. До набрання вироком законної сили (закінчення терміну апеляційного оскарження) 24-річна перебуватиме під вартою.

Працівники ДБР повідомили про підозру військовослужбовцю Шевченківського РТЦК та СП, який замість передбаченої законом перевірки документів застосував фізичну силу до 56-річного львів’янина. Потерпілий отримав травми середнього ступеня тяжкості.

За даними слідства, на перехожого чоловіка в одному з районів Львова раптово накинулися кілька працівників ТЦК. Вони тримали його за руки, а один з них завдав сильного удару. Попри крик від болю потерпілого та зауваження перехожих, замість надання медичної допомоги, його силоміць затягнули у службовий автомобіль.

При цьому працівник ТЦК свідомо не увімкнув портативний відеореєстратор, яким був забезпечений.

Під час проходження ВЛК медики діагностували у потерпілого перелом бугристої лівої плечової кістки, і лише після цього йому надали необхідну медичну допомогу.

Дії військовослужбовця кваліфіковано за ч. 5 ст. 426-1 КК України — перевищення влади та службових повноважень, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.

Слідчі ДБР вже подали клопотання до суду щодо обрання військовослужбовцю запобіжного заходу.

Наразі додатково перевіряються інші звернення громадян щодо працівників Шевченківського ТЦК та СП, у тому числі й щодо підозрюваного.

30-річний Григорій Кедрук нині живе у Львові, але народився в Сарненському районі Рівненської області. Його підозрюють у вбивстві ветерана АТО та військовослужбовця РТЦК та СП Юрія Бондаренка.

З 2011 року по 2015-й Григорій вчився на денній формі в Харківському авіаційному інституті.

Як дізналося hromadske з реєстрів, у 2013 році він подав до суду на свого батька Ярослава. Пояснював, що через навчання потребував фінансової підтримки, а батько, мовляв, добровільно грошей не давав.

Батько Ярослав розлучився з дружиною в жовтні 2003 року, однак до 2011-го продовжував жити з родиною. Син попросив суд зобов’язати батька сплачувати йому аліменти — по 500 гривень щомісяця — до завершення навчання (червень 2015 року), але не пізніше ніж до 23 років, як це передбачено Сімейним кодексом. Суд цей позов задовольнив.

У 2025 році на імʼя Кедрука Григорія Ярославовича в Харкові був зареєстрований ФОП за основним видом діяльності «Компʼютерне програмування». Однак 4 грудня він був припинений.

Нагадаємо, за даними слідства, 30-річний львів’янин під час перевірки документів ударив військового ножем, застосував газовий балончик та утік.

Потерпілий військовий ТЦК — ветеран АТО — був шпиталізований із критичним ушкодженням стегнової артерії. Попри зусилля лікарів, його життя врятувати не вдалося.

Згодом правоохоронці розшукали та затримали нападника. На місці події вилучили ніж.

У ТЦК зазначають, що дії групи оповіщення були зафіксовані на відеореєстратори, здійснювалися в межах службових повноважень і в супроводі правоохоронців.

Окрім нападу з ножем на військового ТЦК Юрія Бондаренка, чоловік також ударив у голову старшого солдата Василя Малюка, кажуть у ТЦК.

Що каже підозрюваний на суді?

Підозрюваний підтвердив, що мав при собі ніж, який носив на поясі. На запитання, чи він завдав ножового поранення військовому ТЦК, той відповів: «Судячи з усього, так».Він шкодує про скоєне, але не впевнений, чи вчинив би інакше.

Водночас, з його слів, його 3-4 працівника ТЦК побили і запшикали сльозогінним газом в обличчя.

Чоловік заявив, що в день інциденту надав усі необхідні документи групі оповіщення та не перебував у розшуку. Представники ТЦК вже перевіряли його лише кілька тижнів тому.

«Мене зупинили для перевірки документів, я надав документи. Кажу: “Перевіряйте по базі“. Викликав адвоката, чекаю. Приїхав бус, відчинили двері, одразу я отримав в обличчя. Мене забризкали балончиком. Наступне, що я пам’ятаю, — мене три-чотири працівники у формі б’ють. Поліція нічого не робить. Наступне, що пам’ятаю, — як відчиняю двері додому й намагаюся змити сльозогінний газ з обличчя», — сказав він.

Вбитий Юрій Бондаренко родом із Харкова. Він — ветеран, що після фронту продовжував службу в ТЦК та СП. У Львівській міській раді зазначили, що він був учасником Антитерористичної операції у складі 16 окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Нагороджений відзнакою начальника Генерального штабу Збройних сил України «Учасник АТО», медалями «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».