Google запустив 3D-тур музеями України під відкритим небом

У вівторок, 18 липня, компанія Google запустила віртуальний тур музеями України просто неба. У партнерстві з Міністерством культури України, компанія оцифрувала зображення семи музеїв в різних регіонах України і створили спеціальний сайт «Музеї України просто неба» – museums.authenticukraine.com.ua, де можна дізнатися більше про народну архітектуру і побут, самобутність української культури, пише Zaxid.net.

«Ми раді запросити всіх охочих у віртуальний тур українськими музеями під відкритим небом. 3D-тури всіх музеїв також доступні в режимі Street View на Картах Google. Проект є частиною кампанії «Автентична Україна», – повідомляють на офіційному блозі «Google Україна».

Список музеїв в рамках проекту складається з: Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів), Музей народної архітектури і побуту у Львові Шевченківський гай (Львів), Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав-Хмельницький), Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Ужгород), Центр народознавства Мамаєва Слобода (Київ), Запорізька Січ – Національний заповідник Хортиця (Запоріжжя), Резиденція Богдана Хмельницького (Чигирин).

Щоб почати віртуальну подорож, потрібно вибрати на карті один із семи музеїв, і за допомогою навігації і голосового супроводу трьома мовами – українською, російською і англійською – можна дізнатися цікаві факти з історії української культури.

Завдяки 360-градусним панорамам можна не тільки прогулятися територією музеїв і вивчити околиці, а й зазирнути всередину будинків і ознайомитися з музейними експозиціями.

Крім того, за допомогою опції «Прокласти маршрут» можна перейти на Карти Google і скласти оптимальний варіант маршруту від свого місця розташування до обраного музею.

УЗ планує запустити швидкісні потяги з Дніпра і Львова до Одеси

ПАТ “Укзалізниця” планує запустити швидкісні потяги до Одеси з Дніпра і Львова.

Про це повідомив глава правління ПАТ “Укрзалізниця” Войцех Балчун на своїй сторінці в Facebook.

“У перспективі, з огляду на наявний рухомий склад, і за рахунок придбання додаткових міжрегіональних двосистемних електропоїздів, плануємо поєднати швидкісним залізничним сполученням обласний промисловий центр Дніпро з чорноморським узбережжям, містом Одесою. Це особливо актуально для перевезення пасажирів в період літніх відпусток”, – зазначив Балчун.

Однак конкретних термінів керівник Укрзалізниці не назвав.

Що стосується Львова, то його, за словами Балчуна, можна з’єднати швидкісним рухом з Одесою за рахунок уже наявних ресурсів.

“У планах – за рахунок подовження існуючого маршруту Київ-Львів в Одесу і Київ-Одеса до Львова по трикутнику Київ-Львів-Одеса-Київ з’єднати місто Лева з Одесою”, – зазначив глава правління.

WWF: букові праліси та старовікові ліси Карпат включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Минулого тижня в Кракові стартувала 41-я сесія Комітету Всесвітньої спадщини. У період до 12 липня її учасники розглянуть 35 заявок про включення нових об’єктів до Списку ЮНЕСКО. Загалом на цій сесії буде розглянуто 35 заявок, з них – щодо 6-ти природних і 1-го змішаного природно-культурного об’єкта, а також 26-ти культурних об’єктів, пише Tochka.

З дуже хороших для України новин: 7 червня букові праліси та старовікові ліси Карпат та Поділля були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в рамках розширення об’єкта “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини і реліктові букові ліси Німеччини”. Тепер він має назву “Незаймані букові ліси в Карпатах та інших регіонах Європи” і охоплює не три країни, як раніше (Україна, Словаччина і Німеччина), а дванадцять – додані Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Іспанія, Італія, Румунія, Словенія.

До об’єкта занесено такі українські лісові масиви:

  • Ґорґани (заповідна зона – 753,48 га),
  • Розточчя (384,81 га),
  • Сатанівська Дача (212,01 га),
  • Синевир – Дарвайка (1588,46 га),
  • Синевир – Квасовець (561,62 га),
  • Синевир – Стримба (260,65 га),
  • Синевир – Вільшани (454,31 га),
  • Зачарований Край – Іршава (93,97 га),
  • Зачарований Край – Великий Діл (1164,16 га).

До 2017 року до складу транскордонного об’єкта “Букові праліси” входили лісові масиви Чорногора, Уголька – Широкий Луг, Свидовець, Мараморош, Кузій – Трибушани, Стужиця – Ужок.

“Ми підготували й подали до ЮНЕСКО обґрунтування щодо включення додаткових біля 5500 га пралісів та старовікових лісів України у номінацію спадщини “Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи”. Включення їх до Списку ЮНЕСКО дає надію на збереження цих унікальних лісових ділянок для наступних поколінь, тому що вони отримують високий охоронний статус. Це додаткові 23% до існуючих 23510 га. Але це лише незначна частинка пралісів та старовікових лісів, що можуть отримати найвище міжнародне визнання. За нашими попередніми оцінками, території, на яких розміщені праліси та старовікові ліси в Карпатах становлять зараз біля 80 000 га і це лише 4% території лісів. Їх кількість невпинно зменшується. Наразі ми чекаємо на підписання Президентом Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат №4480″, — Богдан Проць, Всесвітній фонд природи WWF в Україні.

Фінансове забезпечення робіт з підготовки номінацій, зокрема польові дослідження, камеральна обробка даних та візит експертів ЮНЕСКО, робота із усіма зацікавленими сторонами, проводилося за підтримки Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні.

Праліси є еталонами природного розвитку лісових екосистем, а також домівкою для рідкісних видів тварин та рослин, тому вкрай необхідно зберегти їх для наших нащадків. Праліси неможливо відтворити в сучасних умовах, тому є надія, що прийнятий закон допоможе зберегти цю унікальну природну спадщину.

Зі Львова – до моря. Розклад руху потягів, вартість

На літній період «Укрзалізниця» запустила зі Львова три додаткові потяги – до Одеси, Херсона та Бердянська. Загалом на відпочинок до Чорного моря можна доїхати 8 потягами, до Азовського – трьома.

Потяги до Чорного моря:

№26 Львів-Одеса. Щодня виїжджає зі Львова о 20:40, прибуває до Одеси о 8:50. З 12 липня по 28 жовтня здійснює додаткову зупинку у Підзамчому. У дорозі – 12 год. 10 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 127 грн, купе – від 200 грн.

№107 Ужгород-Одеса. Щодня виїжджає зі Львова о 2:27, прибуває до Одеси о 14:40. У дорозі – 12 год. 13 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 127 грн, купе – від 200 грн.

№136 Чернівці-Одеса. Курсує з 15 травня до 1 жовтня щоденно, з 1 жовтня – по парних числах. Виїжджає зі Львова о 21:30, прибуває до Одеси о 9:44. У дорозі – 12 год. 14 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 143 грн, купе – від 257 грн.

№228 Львів-Одеса. Курсує з 27 травня по 19 вересня щоденно. Виїжджає зі Львова о 19:06, прибуває до Одеси о 7:21. У дорозі – 12 год. 15 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 150 грн, купе – від 245 грн.

№258 Львів-Одеса. Курсує з 6 липня по 30 серпня по парних числах. Виїжджає зі Львова о 16:20, прибуває до Одеси о 4:55. У дорозі – 12 год. 25 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 150 грн, купе – від 245 грн.

№110 Львів-Херсон. Курсує по непарних числах. Виїжджає зі Львова о 15:45, прибуває до Миколаєва о 9:21, до Херсона – о 10:40. У дорозі (до Херсона) – 18 год. 55 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 160 грн, купе – від 262 грн.

№133 Івано-Франківськ-Миколаїв. Курсує по парних числах до кінця серпня, а з 2 вересня – кожні три дні. Виїжджає зі Львова о 22:41, прибуває до Херсона о 19:29, до Миколаєва – о 20:31. У дорозі (до Миколаєва) – 21 год. 50 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 160 грн, купе – від 262 грн.

№256 Львів-Херсон. Курсує з 3 червня по 17 вересня: у липні та вересні – по непарних числах, у серпні – по парних. Виїжджає зі Львова о 12:33, прибуває до Миколаєва о 7:15, до Херсона – о 8:16. У дорозі (до Херсона) – 19 год. 43 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 193 грн, купе – від 326 грн.

Потяги до Азовського моря:

№70 Львів-Маріуполь. Щодня виїжджає зі Львова о 1:20, прибуває в Маріуполь о 6:30. У дорозі – 29 год. 10 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 193 грн, купе – від 325 грн.

№188 Львів-Бердянськ. Курсує з 3 червня по 11 вересня по непарних числах. Виїжджає зі Львова об 11:50, прибуває до Бердянська о 12:30. У дорозі – 24 год. 40 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 226 грн, купе – від 388 грн.

№231 Івано-Франківськ-Генічеськ. Курсує з 12 червня по 12 вересня по парних числах. Виїжджає зі Львова о 18:53, прибуває до Генічеська о 17:30. У дорозі – 22 год. 47 хв. Вартість квитків: плацкарт – від 215 грн, купе – від 367 грн.

Джерело: Твоє місто / Анна Журба

Wizz Air ввів спецтарифи для українців, рейси яких скасував Ryanair

Лоукостер Wizz Air ввів спеціальні ціни на квитки від 15 євро для українських пасажирів, рейси яких скасував лоукостер Ryanair.

Пасажири Wizz Air можуть забронювати квитки на альтернативні рейси до 17-го липня. Акційні рейси здійснюватимуться в період до 30-го листопада 2017-го року. Про це повідомляє Твоє місто з посиланням на avianews.com.

Замість скасованих рейсів Львів-Вроцлав, Wizz Air пропонує оформити квитки за ціною від 15 євро в одну сторону на цей же маршрут. Пасажири Ryanair, які купили квитки за маршрутом Львів-Берлін, можуть переоформити квитки на аналогічний маршрут Wizz Air за ціною від 25 євро в одну сторону.

Кількість квитків за спеціальними тарифами обмежена. В них включено перевезення маленького предмета ручної поклажі та обов’язкові збори, і можуть бути оформлені тільки через кол-центр Wizz Air (+38 089 320 25 33)

Лоукостер Ryanair оголосив про захід на український ринок 15-го березня. Передбачалося, що бюджетник відкриє перші маршрути вже в вересні. Компанія планувала літати з Києва в Станстед (Лондон), Манчестер, Ейндховен і Скавста (Стокгольм), а також зі Львова до Кракова, Вроцлава, Берліна, Будапешту, Меммінгена, Ейндховена і Станстеда.

Вчора, 10-го липня Ryanair офіційно оголосив про відмову від виходу на український ринок. Як вказано в повідомленні компанії, це трапилося після того, як київський аеропорт не виконав угоду, досягнуту в березні цього року Міністерством інфраструктури та керівництвом «Борисполя»

Раніше в аеропорту Бориспіль заявили про наявність розбіжностей у переговорах з Ryanair і про отримання можливого збитку в розмірі 2 млрд грн в рік від співпраці в лоукостером.

Ryanair імовірно скасує польоти до України, – Омелян

Ірландська лоукост-авіакомпанія Ryanair може оголосити про скасування польотів до України через розбіжності з аеропортом “Бориспіль”

Про це заявив у своєму Facebook міністр інфраструктури Володимир Омелян, передає Еспресо.

“Вилітаю з “державного” Борисполя в Бухарест на українсько-румунські переговори. Ймовірніше всього, сьогодні буде оголошення про скасування польотів Ryanair в Україну”, – написав Омелян.

На думку міністра, керівництво аеропорту саботує указ президента Петра Порошенка та відповідні завдання Кабміну про збільшення авіарейсів до ЄС і залучення лоукост-перевізників.

“Просто дивує, наскільки небажаним є прихід Ryanair до України, що ані указ президента – не указ, ані інтереси українців, які б завдяки дешевим цінам на квитки могли б відкритим для себе світ, – не аргумент. Так можна і сказати: ми не хочемо Ryanair, бо аеропорт не зможе зробити 3 додаткові виходи на посадку, не зможе розширити зону отримання багажу для транзитних пасажирів”, – додав урядовець.

Обсерваторію на горі Піп Іван реставрують на €100 тис.

Цього року відновлення колишньої обсерваторії на горі Піп Іван отримало новий поштовх. Вона була зруйнована ще в часи Другої світової війни. Зараз там планують облаштувати сучасний науково-дослідницький центр і повноцінний рятувальний пост, пише Репортер.

Про відновлення обсерваторії говорили багато років. Планували відновити високогірну станцію для проведення метеорологічних, астрономічних, екологічних і біологічних досліджень. Пропонували заснувати там інститут природничих наук чи інститут лікарських рослин. Також хотіли створити туристичний центр. Однак далі пишних розмов справа не йшла, бо завжди бракувало грошей і конкретних дій.

У 2011 році Верховинська райрада передала споруду колишньої обсерваторії у державну власність. Адже район грошей на охорону обсерваторії, а тим більше на її реконструкцію не мав та й зараз не має. А приміщення з кожним роком все більше руйнувалося. Давно зняли зі стін свинець, з перекриття – коркове дерево, з даху – мідь, на сувеніри розтягували цеглини.

Отже, нині обсерваторія належить міністерству освіти і науки України та закріплена за Прикарпатським національним університетом (ПНУ), який і взявся за її відбудову. Науковці університетів Івано-Франківська та Варшави розробили спільний проект. За задумом, це має бути обсерваторія не лише для цих двох вишів, а й для інших українських та європейських навчальних закладів.

«Це один із найбільших українсько-польських проектів у гуманітарній сфері, – каже ректор ПНУ Ігор Цепенда. – Він отримав підтримку на рівні президентів і МЗС. Адже, крім астрономічної обсерваторії, яка була раніше, там має розташуватись науково-дослідницький центр та окремий рятувальний пост».

У 2014 році ПНУ та обласне управління ДСНС уклали угоду про співпрацю. Цьогоріч, наприкінці вересня, планують здати в експлуатацію спеціальне приміщення для рятувальників, які вже нині чергують на горі. У червні Ігор Цепенда та директор Студій Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцький підписали «Лист про наміри», в якому зобов’язались у 2017 році продов­жити будівельно-відновлювальні роботи.

«На облаштування цього стаціонару ми отримали грант від польських партнерів – 100 тисяч євро, – розповідає Цепенда. – Крім того, отримали додатковий грант – 30 тисяч євро – від посольства Польщі. Ми хочемо створити для рятувального загону всі умови, щоб він міг працювати повноцінно, безперебійно, допомагати туристам, які заблукали або потрапили в негоду. Крім того, університет отримав ще один грант – в 70 тис євро на завершення всієї проект­ної документації з відновлення обсерваторії, яку розробляють польські спеціалісти».

Наразі для туристів облаштували тимчасові кімнати, що розміщені в перешийку між господарським блоком і головною спорудою. Тут встановлені двері, вікна, інші отвори забили щитами. Встановили і дерев’яний настил, де можна розкласти намет.

Цього року в обсерваторії встановлять спеціальний прилад, який визначатиме температуру, пориви вітру, хмарність тощо. Після річного зрізу природно-кліматичних умов дослідники вирішать, який автоматичний телескоп краще встановити. Це так само стосується й іншого метеорологічного обладнання.

Навколо обсерваторії також планують розпочати історичні дослідження. Цим буде займатися група Інституту археології з Варшавського університету. Вони разом з нашими археологами шукатимуть артефакти для майбутнього музею.

Обсерваторія, яка в народі отримала назву «Білий слон» (чи то за свій вигляд взимку, чи тому що білим слоном у Польщі раніше називали велику, дорогу й не дуже потрібну річ) розпочала роботу в 1938 році. Коли почалася Друга світова, поляки ще встигли вивезти все цінне обладнання. Обсерваторія перейшла у власність СРСР. До червня 1941-го тут ще вели метеорологічні спостереження. Потім закинули. А далі просто розтягли все. Лишилися тільки стіни.

Facebook вперше випередив «ВКонтакті» за популярністю в Україні

У червні соцмережа «Facebook» вперше стала найпопулярнішою в Україні, випередивши «ВКонтакті». Про це свідчать результати дослідження «Factum Group Ukraine».

«Facebook» випередив російську соціальну мережу як за охопленням аудиторії, так і за показником середньоденної частки. Зараз американська соцмережа третя у загальному переліку за середноденним показником та поступається тільки «Google» та «YouTube». А у переліку за охопленням «ВКонтакті» перейшла на восьму сходинку, «Facebook» залишається на третьому місці і в цій групі.

Дослідження, яке «Factum Group» провели на початку року демонстрували впевнене друге місце «ВКонтакті» на другій позиції, «Facebook» ледь-ледь проходив у п’ятірку найпопулярніших сайтів.

В Карпатах зареєстрували новий рекорд України!

В ході всеукраїнської акції «Пліч-о-пліч» був встановлений новий національний рекорд – учасники підняли і розгорнули найдовший прапор України. Його довжина склала 110,10 м, а ширина – 5,70 м. Про це повідомили учасники заходу, передає Дніпроград.

“Про цю новину вже говорять європейські ЗМІ. В Україні не дивлячись, на ті чи інші обставини люди активні, та проявляють свою громадянську позицію”, – зазначив учасник акції, дніпрянин Гауранитай Шуліка.

У сходженні взяли участь спортсмени, люди з шоубізнеса, активісти, представники молодіжних організацій і просто ті, хто хотів підтримати захід. Підняття на гору тривало 5,5 годин.

В цей день на вершині було багато туристів з різних країн. Незважаючи на свою національність, всі долучились до встановлення всеукраїнського рекорду.

Досягнення було зареєстровано Національним реєстром рекордів України, представник якого Віталій Зорін, дізнавшись про проведення акції, спеціально приїхав до Карпат і відвідав захід.

У Гамбурзі до саміту G20 з’явилися білборди з українськими бійцями та волонтерами

5 липня у Гамбурзі з’явилися білборди з портретами українських військових, волонтерів, медиків та капеланів з проекту «Уважно подивіться на ці обличчя» — «Look closely at their faces».

Проект започаткували Український кризовий медіа-центр та посольство України у США, спільно з фотографом Романом Ніколаєвим у вересні 2016 року, йдеться на сайті УКМЦ, пише Громадське.

Зазначається, що метою проекту стала необхідність нагадати світовим лідерам про гарантії Будапештського меморандуму, а також про те, що Україна наразі протистоїть російській агресії.