Гра чи загроза – в Україні все більш популярною стає нова субкультура. Діти-квадробери стають головними героями курйозних, а інколи і небезпечних ситуацій. Підростаюче покоління в масках із зображенням тварин і накладними хвостами, що пересувається на четвереньках, тепер можна побачити не тільки в роликах з Інтернету, а й на вулицях українських міст. Іноді ситуація виходить з-під контролю, як, наприклад, у Миколаєві, де квадробер збив велосипедиста.
Про суть і приховані небезпеки нової субкультури – йдеться в ексклюзиві TSN.UA.
Нова субкультура
Ви точно чули, або бачили на вулицях свого міста дітей, які рачкують й імітують поведінку тварин – котів, собак і не тільки. І, найімовірніше, запитували у себе: що відбувається та чи не почався раптом зомбі-апокаліпсис. Знайомтесь – це квадробери. Наприклад, нещодавно один такий дивак наробив біди і збив велосипедиста у Миколаєві.
Як виникли квадробери?
Почнемо з того, що уперше світ дізнався про те, що таке квадробери, завдяки хлопцеві на ім’я Кенічі Іто з Токіо. От кому треба дякувати за таке видовище посеред міста. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався. Одного разу, будучи вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло 9 років.
Звісно, Іто не залишився непоміченим – на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, тим не менш, бажаних результатів новатор досяг.
2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди; у 2013 році – за 16,87 секунди; у 2015 році – за 15,71 секунди.
Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з’явився вид тренувань під назвою “animal flow” – “вільні рухи в стилі тварини”, що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.
Хто такі квадробери зараз?
У сучасному світі найчастіше квадробери – це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит – маски та накладні хвости. Для них квадробіка – це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.
У сюжеті “Сніданку з 1+1” 19-річна Ніка, представниця субкультури фуррі, розповіла, що квадроберів часто плутають з учасниками інших течій як от теріан та згадані фуррі. До того ж, у Мережі шириться чимало неправдивої інформації.
За її словами, пародіювання поведінки тварин допомагає квадроберам знімати стрес.
На захоплення малечі та підлітків темою тварин відреагували магазини. Прилавки рясніють різноманітними атрибутами. Для зручності квадроберів аксесуари навіть розміщують в окремих куточках. Очільниця одного з магазинів Олена зізнається, що цікавість дітей до таких товарів як маски тваринок, чокери, пухнасті сумки, вушка, помітили ще рік тому. Відтоді до крамниці чи не щодня приходять квадробери зі своїми батьками.
Реакція українців
На субкультуру квадроберів в Україні реагують по-різному: хтось залюбки фотографується в костюмах, а деякі не підтримують цей тренд.
Що кажуть психологи?
Психологи ж кажуть, що така забава може бути корисною для дитини.
Щоправда фахівці не рекомендують дозволяти малечі та підліткам пародіювати тварину на постійній основі.
Про що потрібно знати батькам?
Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка – одне із захоплень – з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.
У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми, каже психолог Віталій Сторчеусов.
Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом “я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування”. Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.
“У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала “я тварина”, – це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована”, – сказав він.
Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини, яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з’явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, – то це “тривожний дзвінок”.
“Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди. Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя – це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише “дзвіночком” про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині”, – говорить психолог Віталій Сторчеусов.
Чи потрібно звертатися до фахівців?
Сторчеусов переконаний, що якщо є “тривожні дзвіночки”, потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш – кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.
“Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім’ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре. Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу – це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом “клин клином вибивають” – у сім’ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення”, – пояснив експерт.
Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.
“Якщо дитина отримує емоції тільки від цього хобі, то, очевидно, що вона буде себе ідентифікувати виключно в ньому. Якщо ж квадробіка – це лише 10% від її захоплень, тоді є шанс, що друзі-квадробери швидко “зблякнуть” на тлі більш цікавих захоплень”, – каже Сторчеусов.
