Категорія: Україна

Прокурори Львівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо 54-річної громадянки України. Її обвинувачують у державній зраді, діях, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, а також поширенні та публічному використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 161, ч. 1, 2 ст. 436-1 КК України). Про це повідомила Львівська обласна прокуратура.

Жінка в численних інтерв’ю стверджувала, що в Україні триває громадянська війна, а при владі перебувають фашисти на неонацисти.

Слідством встановлено, що адвокатка протягом декількох років у мережі Інтернет поширювала серед населення антиукраїнську пропагандистську інформацію. Для цього жінка, сформувавши стосовно себе імідж адвоката та експерта у «політичних справах», приймала участь у програмах на російських та проросійських медіа. У своїх численних інтерв’ю вона поширювала маніпулятивні матеріали з виключним негативом щодо України.

Зокрема, у сюжетах обвинувачена стверджувала, що Україна перебуває під іноземним управлінням, а Майдан мав на меті розвал країни.

У тому числі стверджувала, нібито в Україні триває громадянський конфлікт та категорично заперечувала причетність до нього росії. Також жінка вказувала на наявність неонацистів та фашистів при владі в Україні та існування нацистських воєнізованих формувань.

У своїх інтерв’ю неодноразово виявляла зневагу до держави, її нації та мови, особливу увагу звертала на те, що українську мову штучно видумали, а галицький акцент більшість українців взагалі не розуміють. Транслювала переконання, що Україна є частиною російської території.

Все це забезпечувало рф ідеологічною допомогою в проведенні підривної діяльності проти України. Окрім цього жінка на своїй сторінці у забороненій соцмережі «Вконтакте» поширювала публікації з символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Наразі жінка знаходиться під вартою. Досудове розслідування здійснювали слідчі Управління СБ України у Львівській області.

У повідомленні не названо імені адвокатки, яку судитимуть за державну зраду, але відомо, що йдеться про 53-річну адвокатку з Києва Світлану Новицьку. За інформацією Zaxid.net, вона майже 20 років захищає у судах державних зрадників, проросійських активістів та пропагандистів. Служба безпеки України 21 лютого 2024 року провела обшук у помешканні адвокатки та вручила їй підозру у державній зраді. Галицький районний суд Львова 29 лютого обрав Світлані Новицькій запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

Під час одного із судових засідань, у якому Світлана Новицька виступала у ролі адвоката, вона вона навіть намагалася “переконати суддю й прокурора, що Україна 20 жовтня 2016 року передала під контроль Польщі п’ять областей.

«Ухвалили з Сеймом спільну декларацію, якою подарували Польщі п’ять областей України, зокрема й Львів. Зазначили, що східні території Польщі були незаконно анексовані Радянським Союзом і незаконно передані Україні. І коли вищий законодавчий орган разом з державою, яка незаконно захопила території, коли Петлюра втік… Коли в цій країні 236 ідіотів і зрадників ніхто не притягує до відповідальності за те, що вони п’ять областей України подарували…», – обурювалась Новицька у листопаді 2023 року.

Під час дослідження відеодоказів проти Іваночко у суді увімкнули інтерв’ю, де підсудна розповідає про біолабораторії. Новицька заявила, що наявність біолабораторій в Україні нібито визнав Держдеп США.

«У Грузії, до речі, виникли скандали після того, як там з’явилися такі ж лабораторії, бо почалися незрозумілі епідемії. Тому те, що на території України перебувають біолабораторії США, це не заперечують самі США у відповіді на запит ООН», – намагається переконати суд адвокатка. (Цитата із Zaxid.net).

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Українська влада має намір частково відкрити повітряний простір для цивільної авіації під час воєнного стану. Дорожню карту з відкриття повітряного простору презентували на заході у Варшаві, передає Урядовий портал.

Захід зібрав близько ста представників авіагалузі – профільних регуляторів Євросоюзу, Великої Британії та США, керівництво українських та іноземних авіакомпаній, що раніше здійснювали польоти в Україні, страхові та лізингові компанії, виробників літаків. Міністерство розвитку громад та територій представляв заступник міністра Сергій Деркач.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба наголосив, що під час війни стратегічним завданням є зберегти авіаційну інфраструктуру та кваліфіковані кадри. Адже коли прийде час, цивільні рейси потрібно буде відновити максимально швидко.

“Зрозуміло, що це дуже складне питання як з точки зору безпеки, так і з точки зору взаємодії з усіма залученими сторонами. Саме тому ми підтримуємо майданчики, коли спільно з іноземними регуляторами галузі, авіакомпаніями, страховими, аеропортами та військовими напрацьовуємо спільний план”, — сказав він.

Під час конференції заступник міністра Сергій Деркач презентував покроковий план та потреби для часткового відкриття повітряного простору. Державна авіаційна служба підготувала документ з оцінками ризиків для цивільної авіації.

Директор Украероруху Андрій Ярмак розповів про особливості забезпечення безпеки аеронавігації та готовність аеронавігаційної системи. Глави міжнародних аеропортів “Бориспіль” і “Львів” розповіли про їхню готовність до здійснення рейсів.

Заступник командира Повітряного командування “Центр” Олег Захарчук презентував механізми координації цивільної та військової авіації.

Олексій Кулеба підкреслив, що це було перше експертне обговорення, яке може допомогти рухатись вперед у питанні створення умов для відкриття повітряного простору.

До експертного обговорення долучились також Польське агентство аеронавігаційних послуг, авіакомпанії AirBaltic, Austrian Airlines, LOT Polish Airlines, SkyUp Airlines, Skyline Express, SprintAir, Supernova Airlines, Turkish Airlines, Wizz Air, компанії AerCap, Boeing, Marsh McLennan, Deloitte Ukraine та інші.