Категорія: Україна

Середній розмір довічного грошового утримання суддів в Україні на початок поточного року становив 99,74 тис. грн, а розмір пенсії прокурорів – 21,94 тис. грн.

Такі дані надало Міністерство соціальної політики України у відповідь на запит ЕП.

Як зазначають у Мінсоцполітики, кількість спецпенсіонерів зростає попри те, що загальна чисельність українських пенсіонерів скорочується.

“При цьому, контингент одержувачів цих виплат складає станом на вересень 2023 року – 740 тисяч осіб, що становить 7% загальної чисельності пенсіонерів (10 547,8 тисячі осіб); станом на вересень 2024 року – 777,8 тисячі осіб, що становить 7,5% загальної чисельності пенсіонерів (10 328,1 тис. осіб)”, – йдеться у відповіді відомства.

Хто скільки отримує?

Загалом, у відомстві нарахували 4 чинні закони, які визначають спеціальні умови виходу на пенсію та ще 9 вже нечинних законів, відповідно до яких люди продовжують отримувати спеціальні пенсії. Нижче наводимо дані про середні розміри спецпенсій та кількість їхніх отримувачів станом на 1 січня 2024 року.

Найбільші виплати отримують українські судді. Середній розмір довічного утримання судді становить 99737 грн. Загалом в Україні нараховується 3769 осіб, які отримують довічне утримання судді.

Другий за розміром середній розмір спеціальних пенсій у прокурорів – 21940 грн. Такі спецпенсії отримує 5851 особа

Середній розмір пенсій “чорнобильців” в Україні становить 12910 грн. Отримувачами таких спецпенсій є понад 97 тисяч осіб.

Найчисельнішою категорією спецпенсіонерів в Україні є колишні військові та працівники силових органів (міліції/поліції, податкової міліції/БЕБ, ДБР, НАБУ та деяких інших правоохоронних органів). Станом на 1 січня їхня кількість становила 622,46 тисячі осіб, проте до 1 жовтня вона зросла до 650 тисяч осіб, додають у Мінсоцполітики.

Середній розмір пенсії колишнього військовослужбовця на 1 січня цього року становив 8713,55 грн (кількість отримувачів – 43517 осіб), а середній розмір пенсійної виплати колишнього працівника правоохоронних органів – 10032 грн (кількість отримувачів – 579129 осіб).

Деякі спеціальні пенсійні режими держава вже скасувала, проте люди продовжують отримувати спецпенсії відповідно до них. Найчисельнішою групою отаких людей є колишні держслужбовці та працівники дипломатичних установ – 20,07 тисячі осіб, середній розмір виплати – 9835 грн.

1679 людей в Україні отримують пенсії за законом “Про службу в органах місцевого самоврядування“. Середній розмір виплати – 6166,77 грн.

Дещо більші пенсії отримують колишні народні депутати – 17,89 тис. грн (кількість отримувачів – 653 особи).

333 особи отримують пенсію за законом “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів“. Середній розмір виплати – 6366,67 грн.

Також у Мінсоцполітики нарахували 181 отримувача пенсії відповідно до закону “Про наукову і науково-технічну діяльність“. Середній розмір пенсії – 5023,2 грн.

Середній розмір пенсійної виплати 78 осіб, пенсія яких розраховується відповідно до положення про помічника-консультанта народного депутата України становить 5906,41 грн.

53 людини в Україні отримують спецпенсію відповідно до закону “Про Національний банк“. Середній розмір такої виплати становить 12754,72 грн.

Спеціальну пенсію, умови якої були прописані у Митному кодексі, отримує 36 українців (її середній розмір 7608,33 грн).

Відповідно до закону “Про Кабінет міністрів України” пенсію отримує 30 осіб, а середній розмір такої виплати становить 17140 грн.

Зазначимо, що станом на 1 жовтня середній розмір пенсії за віком в Україні становить 5635,48 грн, пенсії по інвалідності – 4892,57 грн.

Раніше у Мінсоцполітики порахували, що за 9 місяців 2024 року на спецпенсії держава витратила майже 88 млрд гривень, а до кінця року ця сума становитиме майже 120 мільярдів.

ПрАТ “Карлсберг Україна” просить вилучити з продажу партію пива “Львівське Різдвяне” у скляних пляшках об’ємом одиниці продукції 0,5 л за номером партії, що збігається з датою виробництва 03.10.24. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Відповідно до статті 20 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів ПрАТ “Карлсберг Україна повідомила Держпродспоживслужбу щодо рішення про відкликання з ринку партії пива темного пастеризованого “Львівське Різдвяне у скляних пляшках об’ємом одиниці продукції 0,5 л за номером партії, що збігається з датою виробництва 03.10.24.

Предметом відкликання стала продукція лімітованої партії у скляній тарі від постачальника, в якій під час внутрішньої системи інспектування компанією було виявлено дефект скляної спайки між сторонами пляшки. Не зважаючи на те, що при контрольних перевірках у партії готової продукції цього дефекту виявлено не було, компанія вважає за необхідне вилучити з продажів продукти в зазначеному пакуванні.

Компанія інформує споживачів про це рішення і просить споживачів при виявленні продукту з датою виробництва 03.10.2024 09-12 год 18-19 год не відкривати пляшку, не вживати продукт і повернути його через місце придбання, або зателефонувати на гарячу лінію виробника 0800 3000 80.

ПрАТ “Карлсберг Україна інформує партнерів про своє рішення з метою припинення реалізації згаданої партії та відкликання її з обігу.

Наразі компанія вживає коригувальні заходи у відповідності до законодавства України, внутрішніх процедур і стандартів якості.

Середня зарплата штатних працівників в Україні у першому півріччі 2024 року зросла на 22,2%, досягнувши 19 927 гривень. Про це свідчать дані Держстату, передає Твоє Місто.

Лідером за рівнем оплати праці стала сфера інформації та телекомунікацій, де середня зарплата сягнула 49 830 гривень, що на 36,4% більше, ніж минулого року. У фінансовій та страховій діяльності середня зарплата зросла до 39 502 гривень (+19,9%), а в професійній, науковій та технічній діяльності – до 27 303 гривень (+24,9%).

У державному управлінні та обороні середня зарплата склала 25 321 гривню (+23,6%), а найнижчий рівень оплати праці зафіксовано в освітній галузі – 13 849 гривень, де зростання становило 15,1%.

У II кварталі 2024 року середня зарплата зросла до 20 964 гривень, що на 10,1% більше порівняно з I кварталом, і на 22,1% перевищує рівень минулого року. У доларовому еквіваленті середня зарплата досягла 526 доларів, що вище за показник 2021 року.

В Україні можуть почати штрафувати та притягувати до кримінальної відповідальності за зберігання дров без документів, попереджає адвокат.

Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає позбавлення волі на термін від п’яти до семи років за зберігання дров без необхідної документації. Зміни внесено до Адміністративного та Кримінального кодексів України, а наразі закон очікує підпису президента. Про це розповів адвокат Олексій Кінебас у коментарі “Суспільне“.

Як пояснив Кінебас, якщо закон набуде чинності, правопорушниками можуть виявитися багато сільських жителів, яким у певних випадках загрожуватиме або штраф, або навіть кримінальна відповідальність.

Також, за його словами, нові норми закону посилюють покарання за незаконне вирубування та пошкодження дерев, що вважається удосконаленням правової відповідальності в екологічній сфері.

“Внесена нова стаття до Кримінального кодексу і Адміністративного кодексу – незаконне зберігання деревини. Тепер може бути або адміністративна, або кримінальна відповідальність просто за зберігання, перевезення або збут. Наприклад, дві особи, подружжя, зберігають дрова на суму понад 30 000 гривень, не мають документів, де вони ці дрова купили. Кримінальна відповідальність передбачена від п’яти до семи років”, – вказує він.

Адвокат зауважив, що наразі передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку саме лісів. Згідно з оновленою статтею 246, ця відповідальність поширюється на всі випадки незаконного знищення або пошкодження дерев і чагарників.

“Навіть якщо цих дров менше ніж на 30 000 гривень — це адміністративна відповідальність, там теж передбачені штрафи, якщо, наприклад, ви зберігаєте один стовбур, одне дерево, один якийсь пеньок — ця деревина має мати документи, де ви її взяли. До 100% жителів, які проживають в сільській місцевості, вони будуть особами, яких слід би було притягти”, — каже адвокат.

Адвокат зауважив, що наразі передбачена кримінальна відповідальність за незаконну вирубку дерев та кущів, незалежно від того, чи йдеться про лісові ділянки, чи інші території. Згідно з оновленою статтею 246, ця відповідальність поширюється на всі випадки незаконного знищення або пошкодження дерев і чагарників.

“Такі люди отримають від семи до 10 років. Для прикладу, за ненавмисне вбивство можна отримати від п’яти до восьми років максимум”, – наголошує адвокат.

Адвокат зазначає, що в законі відсутні перехідні положення, тож після його підписання президентом він одразу набирає чинності. Це означає, що людина, яка зберігає дрова на суму 30 000 гривень без документів, може стати об’єктом кримінального провадження, і поліція матиме підстави для перевірок та відкриття кримінального провадження.

“Особа каже, я там придбав ці дрова влітку чи восени, чи взагалі минулого року, — це жодним чином його не звільняє від відповідальності, бо він зберігає дрова зараз. Це може призвести до адміністративної відповідальності або ж в залежності від обсягу, до кримінальної відповідальності”, – говорить він.

15 жовтня закон був переданий на підпис президенту України. Після його прийняття Верховною Радою у всіх трьох читаннях та підписання головою Ради залишився лише фінальний підпис президента.

“Сподіваємось, вето буде накладено”, — розповів Олексій Кінебас.

Із 2027-2028 навчального року учні 10-12-х класів шкіл вивчатимуть сім обов’язкових предметів. Це пов’язано із реформою старшої профільної школи. Зараз десятикласники мають 13 базових предметів, а випускники шкіл – 12. Сайт «Освіторія» порівняв майбутні зміни із поточною шкільною програмою.

Після реформи з 2027 року учні старшої школи будуть мати сім обов’язкових шкільних дисциплін:

• українська мова,
• українська література,
• історія України,
• англійська мова,
• математика,
• фізична культура,
• захист України.

Всі інші предмети старшокласники обиратимуть самостійно, вибір залежатиме від профілю навчання – в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. Профільні предмети вивчатимуть поглиблено.

Для порівняння, зараз у 10 класі вивчають 13 базових предметів:

• українська мова,
• українська література,
• іноземна мова,
• зарубіжна література,
• історія України,
• всесвітня історія,
• громадянська освіта,
• математика (алгебра і початки аналізу та геометрія),
• біологія і екологія,
• географія,
• фізика,
• хімія,
• захист України.

Ще один обов’язковий предмет обирається серед чотирьох дисциплін: мистецтво, технології, інформатика, фінансова грамотність.

В 11 класі зараз опановують 12 базових предметів:

• українська мова,
• українська література,
• іноземна мова,
• зарубіжна література,
• історія України,
• всесвітня історія,
• математика (алгебра і початки аналізу та геометрія),
• біологія і екологія,
• географія,
• фізика і астрономія,
• хімія,
• захист України.

На вибір дається ще одна дисципліна з того самого переліку, що й в 10 класі.

Нагадаємо, 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в 30 ліцеях усієї країни. Перший набір за новими програмами почне вчитися в 10 класі 1 вересня 2027 року.