В Україні планують запустити платні дороги: це вимога ЄС

В уряді напрацювали законопроєкт щодо запровадження платних доріг в Україні. Зараз працюють над його втіленням.

Про це заявив заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач під час заходу від ЕВА, цитує УНН.

Він зазначив, що запровадження платних доріг є вимогою ЄС. Однак для того, щоб запустити механізм платних доріг, спершу потрібно провести аналіз інтенсивності руху. Зараз такий аналіз здійснюють щодо 6 доріг.

Україна також проводить перемовини з інвесторами та Європейським інвестиційним банком.

За словами Деркача, рішення буде ухвалюватися після результатів аналізу руху, але Україна впевнено рухається до системи платних доріг.

«Рано чи пізно платні дороги все одно будуть», — сказав він.

Укрзалізниця відкрила продаж квитків на новий маршрут до Варшави та зручні пересадки для решти міст

“Укрзалізниця” відкрила продаж квитків на новий маршрут Чернівці – Рава-Руська – Варшава та зручні пересадки для решти міст. Про це повідомила прес-служба компанії.

“15 грудня вирушить у перший рейс новий пересадковий міжнародний поїзд №866/865-766/765 Чернівці – Рава-Руська – Варшава, який з’єднає Буковину та Покуття з Польщею. Мешканці Чернівців, Тернополя, а також Рівного, Коростеня, Дубна зможуть швидко та комфортно дістатися Варшави, Любліна та інших польських міст”, – йдеться у повідомленні.

Як це працює для мешканців Чернівців та Тернополя:

  • відправлення з Чернівців о 07:03, із Заліщиків о 08:26, із Чорткова о 09:26, з Тернополя о 11:12.
  • прибуття в Раву-Руську о 15:19, пересадка на польський поїзд, відправлення о 15:56.
  • прибуття в Люблін о 19:59, до Варшави-Центральної о 22:20.

 Зворотний рейс з Варшави:

  • відправлення з Варшави-Центральної о 05:40, з Варшави-Всходньої о 05:49, з Любліна о 08:11, прибуття до Рави-Руської о 13:42.
  • пересадка на поїзд Укрзалізниці: відправлення з Рави-Руської о 14:32, прибуття до Львова о 16:00, до Тернополя о 18:24, до Чорткова о 20:15, до Заліщиків о 21:27, до Чернівців о 22:46.

 Для мешканців Коростеня та Дубно:

  • поїзд “Інтерсіті+” №743/744 Дарниця – Львів – Славсько відправляється з Коростеня о 08:06, з Дубна о 10:30, прибуття до Львова об 11:59.
  • пересадка на поїзд №866/865-766/765 Чернівці – Рава-Руська – Варшава, відправлення зі Львова о 13:29.

Зворотний рейс: прибуття з Варшави та Любліна до Львова о 16:00, пересадка на поїзд “Інтерсіті+”: відправлення з Львова о 16:30, прибуття в Дубно о 18:02, в Коростень о 20:40.

Як це працює для мешканців Рівного:

  • відправлення з Рівного регіональним поїздом №804 о 06:46, прибуття до Львова о 09:33.
  • пересадка на поїзд №866/865-766/765 Чернівці – Рава-Руська – Варшава, відправлення зі Львова о 13:29.

Зворотний рейс: прибуття з Варшави та Любліна до Львова о 16:00, пересадка на регіональний поїзд №806 Львів – Рівне, відправлення зі Львова о 16:37, прибуття в Рівне о 19:30.

Укрзалізниця відновлює «Лижний експрес» до Славська

У грудні до курортного Славська на Львівщині знову курсуватиме поїзд «Лижний експрес». З 19 грудня до гір вирушає традиційний сезонний Інтерсіті+ №743/744 Дарниця – Київ-Пасажирський – Львів – Славсько!

Цей швидкісний Hyundai – ідеальний варіант для тих, хто хоче швидко та комфортно дістатися гірськолижного курорту в розпал сезону.

Поїзд вирушатиме з Дарниці о 05:50, з Києва о 06:19, зі Львова о 12:09 і прибуватиме до Славська о 14:03.

Зворотно зі Славська – о 14:26, зі Львова о 16:30, до Києва – о 22:28, до Дарниці – о 23:00.

Завдяки “Лижному Експресу” для мешканців Рівного теж є чудова новина. Тепер регіональні поїзди №804/806 Рівне – Львів забезпечать зручне пересадкове сполучення на експрес до Славська.

Запустили програму Зимова єПідтримка: як отримати 1 000 гривень допомоги в Дії

За ініціативою Президента України Володимира Зеленського стартує програма Зимова єПідтримка, завдяки якій кожен українець отримає одноразову виплату в розмірі 1 000 гривень.

Мета цієї програми — допомогти людям підготуватися до зими, полегшити витрати в цей непростий період і водночас підтримати економіку країни. Подати заяву можна протягом усього зимового періоду —  до 28 лютого 2025 року, а використати кошти — до 31 грудня 2025 року.

Програма доступна для всіх громадян, які перебувають в Україні, за винятком тимчасово окупованих територій. Зимова єПідтримка призначена не лише дорослим, а й дітям. Для цього батьки мають оформити заяву на кожну свою дитину.

«У складний зимовий період держава підтримає кожного українця, який перебуває на підконтрольній Україні території. У застосунку Дія громадяни вже можуть подати заяву про отримання тисячі гривень соціальної підтримки, зокрема на отримання підтримки для своїх неповнолітніх дітей. Ці кошти українці матимуть змогу витратити на придбання ліків, книг, оплату медичних чи комунальних послуг або ж, що дуже важливо, — задонатити на підтримку Збройних сил України», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки Юлія Свириденко.

Кошти будуть нараховані на картку Національний кешбек.

Як подати заяву про виплату Зимової єПідримки через Дію?

  • Авторизуйтеся в Дії
  • У Сервісах виберіть Зимова єПідтримка
  • Натисніть Подати нову заявку та Розпочати
  • Виберіть, для кого призначена виплата — для себе чи для дитини. Якщо для дитини — має підвантажитися свідоцтво про народження в Дії. Якщо не підтягнулося — натисніть «Додайте свідоцтво».
  • Виберіть рахунок для виплати
  • Перевірте дані, поставте пташечку в «Я перебуваю на території України» і натисніть Надіслати

«Застосунком Дія вже користуються понад 21 млн українців. Саме тому це зручний інструмент, щоб отримати 1 000 грн за програмою “Зимова єПідтримка”. У кілька кліків українці можуть оформити виплати на себе, а також на своїх неповнолітніх дітей. Потім витратити отримані кошти  на комуналку, ліки, квитки в кіно, задонати через UNITED24 тощо», — зазначив Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Якщо у вас немає картки Національний кешбек — відкрийте її. Як це зробити:

  • якщо у вас немає картки Національний кешбек, треба її відкрити в одному з банків-партнерів програми Національний кешбек.
  • у Дії в розділі Сервіси потрібно обрати картку Національного кешбеку

Як отримати кошти тим, хто не має Дії? 

Українці, які не мають застосунку Дія або РНОКПП можуть отримати виплату Зимова єПідтримка у відділеннях Укрпошти.

На що можна витратити кошти?

Отримані гроші можна використати на:

  • комунальні платежі, медичні, ветеринарні чи юридичні послуги;
  • освіта, спорт, відпочинок, транспорт, мобільний зв’язок, страхування;
  • благодійність: пожертвувати на ЗСУ або купити військові облігації;
  • салони краси, розваги та інші послуги.

Щоб отримати виплату, потрібно перебувати в Україні. Дія перевірить дані прикордонної служби, чи виїхали ви за кордон. Доступ до геолокації не потрібен, не потрібен.

Треба бути старшим за 18 років. Якщо у вас є діти – подати заяву може один із батьків.

Польща депортувала українського TikTok-блогера, який трощив машини і хотів жити у москві

TikTok-блогера Владислава Олійниченка на прізвисько Crawly, який влаштовував погроми у Варшаві, депортували в Україну з Польщі. Провокатору заборонили повторний в’їзд до країн Шенгенської зони на найближчі 10 років. Про це повідомив телеканал Polsat News в суботу, 30 листопада, передає Zaxid.net.

Речник міністерства внутрішніх справ Польщі Яцек Добжинський розповів, що патостример вже повернувся в Україну. Рішення про депортацію Олійниченка ухвалив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі за клопотанням голови Агентства внутрішньої безпеки.

Polsat News зазначає, що вислати TikTok-блогера Crawly з Польщі закликав депутат польської антиукраїнської ультраправої партії «Конфедерація» Конрад Беркович. Заяву до Прикордонної служби про початок процедури депортації з Польщі подав Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки. У заяві зазначено, що стример «розбещував польських дітей і публічно ображав поляків через їхню національність».

Журналісти зауважують, що в медіа фігурувала інформація про те, що Владислав Олійниченко, більш відомий як Crawly, родом з Білорусі. Однак, як повідомляє білоруська газета «Наша Ніва», Олійниченко є родом з України. Цю інформацію виданню Interia також підтвердив речник Головного управління поліції Варшави Бартломей Снядала. За його словами, 23-річний хлопець перебував у Польщі легально.

Що відомо про Владислава Олійниченка (Crawly)

Владислав Олійниченко (Crawly) відомий у TikTok за образом зеленого гнома. Влітку 2024 року в соцмережі завірусились відео, на яких Crawly вривається в торгові центри Польщі, де провокує охоронців, лякає відвідувачів закладів, а ще інсценує битви з різними персонажами. Попри громадський осуд, скандальний персонаж Олійніченка здобув велику фан-базу серед англійськомовної авдиторії TikTok, особливо підлітків.

9 вересня Владислав Олійниченко розтрощив у центрі Варшави два автомобілі. За інформацією поліції, патостример заздалегідь привіз транспорт. Коли перехожий зробив зауваження Олійниченку, той розпилив на нього піну з вогнегасника. Прихильники Олійниченка, якими є переважно підлітки, вигуками підтримували його дії.

Центр моніторингу расистських і ксенофобських проявів двічі звертався до прокуратури через погроми, які влаштовував Владислава Олійниченко, та образи поляків. Крім цього, блогер під час трансляцій заявляв, що краще б жив в Москві, але змушений бути в Польщі.

Центр моніторингу повідомляв, що Владислав Олійниченко є білорусом, хоч довгий час жив і навчався в Дніпрі. На сторінці Дніпровського ліцею №139 є інформація, що Олійниченко у 2019 році був одинадцятикласником й організовував заходи до тижня хімії. У своїх відео патостример спілкувався російською й закликав зніматися в його роликах російськомовних мешканців Варшави. Через це Олійниченка вважали росіянином.

29 листопада 2024 року польські правоохоронці повідомили, що затримали у Варшаві 23-річного патостримера Владислава Олійниченка. Там зауважили, що хлопця передали співробітникам Прикордонної служби, які розпочали процес депортації його з Польщі.

Наразі TikTok-акаунт Crawly видалений. На початку листопада сторінка Олійниченка мала майже 6 млн підписників та 210 млн вподобань.

Найстаріше українське видавництво оголосило про закриття

Київське науково-виробниче підприємство видавництво «Наукова думка», яке існувало 102 роки, оголосило про закриття. На сайті видавництва йдеться, що з 3 грудня припиняє роботу магазин, а з 10 грудня – онлайн-крамниця. У коментарі сайту «Читомо» завідувачка відділу розповсюдження книжкових видань Вікторія Агеєва розповіла, що «Наукова думка» припиняє діяльність за рішенням Національної академії наук України (НАН), пише ZAXID.NET.

«Видавництво “Наукова думка”, якому 102 роки, ліквідовують. Книжок у нас більше ніхто не зможе купити», – сказала Вікторія Агеєва.

Згідно з аналітичним сайтом YouControl, видавництво «Наукова думка», яке належить НАН, перебуває в процесі припинення. Керівником «Наукової думки» був Ігор Алєксєєнко. На сайті державних закупівель Prozorro йдеться, що за весь час видавництво отримало державних підрядів на 57 млн грн. У 2024 році «Наукова думка» виграла три тендери на загальну суму 9,4 млн грн.

На сервісі Opendatabot йдеться, що у 2023 році в компанії був 51 працівник, а чистий прибуток за рік становив 54 тис. грн. У 2022 році видавництво працювало в мінус.

Крім видавництва, закривається і його книгарня на Терещенківській та онлайн-магазин. Наразі «Наукова думка» розпродає всі книги зі знижками до 75%. Вікторія Агєєва зазначила, що всі працівникам повідомили про звільнення за два місяці.

Заступниця директора з питань наукової та видавничої діяльності видавничого дому «Академперіодика» Олена Жук, яка стала головою комісії з припинення видавництва, розповіла «Читомо», що «Наукову думку» ліквідовують через оптимізацію від НАН.

«Видавництво завершить усі процеси, пов’язані з державними замовленнями, адже ми маємо розуміти, чи бюджетні гроші використали за призначенням», – сказала Олена Жук.

Додамо, що видавництво «Наукова думка» заснували 1922 року у Києві. Його очолив письменник, історик та філолог Агатангел Кримський. Найбільшого розквіту видавництво досягло в 1988 році – воно займало третє місце у світі за кількістю назв серед видавництв, які випускали наукову літературу. «Наукова думка» спеціалізувалася на виданні наукових монографій українських учених та творів історико-культурної спадщини, словники та енциклопедії.

Зеленський підписав закон про “історичне” підвищення податків

Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав прийнятий у жовтні парламентом закон про підвищення податків (законопроект 11416-д).

У жовтні закон підтримали в цілому депутати парламенту. Згодом парламент відхилив усі 13 постанов, якими намагалися заблокувати законопроєкт про підвищення податків.

Закон передбачає підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників. При цьому для військовослужбовців і працівників ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%.

Також він передбачає встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОП 1, 2 і 4 груп у розмірі 10% від розміру мінімальної зарплати (тобто, 800 грн щомісяця).

Крім того, йдеться про ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору у розмірі 1% від доходу для всіх ФОП та юридичних осіб 3 групи єдиного податку.

Закон передбачає, зокрема:

  • запровадження авансових внесків для АЗС;
  • встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ;
  • помісячна звітність щодо ПДФО.

Законом передбачено встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%. Додатково бюджет отримає 157,7 млн гривень у 2025 році.

Встановлена сплата щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним. Це дасть 4,3 млрд гривень у 2025 році.

Запровадження щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тис. грн за кожну станцію залежно від її типу. Сума переплат не буде враховуватися для зменшення податкових зобов’язань у майбутньому.

Запровадження авансового внеску з податку на прибуток для пунктів обміну валют у розмірі 700 євро за кожен пункт обміну в Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис. осіб, 200 євро – для інших населених пунктів.

Законом передбачено встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%. Це дасть 27 млрд гривень у 2025 році.

Для сільськогосподарських виробників збільшують мінімальне податкове зобов’язання. Мінімальна сума до сплати не може бути меншою за 700 гривень з гектара землі. Для земельних ділянок, де частка площі ріллі складає не менше 50%, – 1400 гривень з гектара.

Крім того, до складу оподатковуваного доходу за 2024 та 2025 роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проєкту “Зроблено в Україні”.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що на профільному комітеті Верховної Ради впровадження оподаткування для ФОПів перенесли з 1 жовтня на 1 січня 2025: «Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону „заднє число“…ну окрім банків».

«Якщо рахувати, що кожен день без закону коштував 270+ млн грн для бюджету, то ось ці 44 дні затримки = -12 млрд грн для бюджету армії», — написав Железняк.

«Не 120-ми єдиними»: з фронту вилучили партію неякісних 82-мм мін

Проблема з неякісними боєприпасами в українській армії стосується не тільки мін калібру 120 мм, але й мінометних снарядів калібру 82 мм. Про це заявила кореспондентка «ТСН» Юлія Кирієнко-Мерінова, опублікувавши уривок із відповідного розпорядження, пише Львівський портал.

«Це розпорядження про вилучення мін з фронту. Та не 120-ками єдиними. Та сама проблема з мінами калібру 82 мм. Такий самий брак. Той самий виробник. Це сотні тисяч снарядів без яких опиниться фронт», – зазначила кореспондентка.

Міномети, як зазначає журналістка, є однією з основних видів зброї українських підрозділів. Саме мінометники разом з операторами дронів першими реагують на атаки ворожої піхоти.

«Ще влітку я писала про дефіцит мін. Про те, що бригадам дають по 10 штук максимум на тиждень. І все. Тоді почули. Спробували вирішити і виробити своє. Але як? Вбахали українських грошей в те, що тепер непридатне до використання. І тепер намагаються звинуватити ЗСУ у неправильному зберіганні», – зазначила Кирієнко.

За її словами, представники Міноборони не проконтролювали виробництво і підписали документи, які дозволили відправку неякісних мін на фронт.

«Але ж хто дотис аби саме в цих виробників замовляти такі боєприпаси? Тут хочеться почути коментарі Мінстратегпрому і того, хто був влітку на посаді. Бо проблема не лише в МО», – додала журналістка.

Як повідомляв Львівський портал, нещодавно у Міноборони заявили, що вже три тижні активно розслідують причини нештатного спрацювання 120-міліметрових мін. Використання партії боєприпасів у ЗСУ припинили, міни вилучили для дослідження.

За цим фактом Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження. Через чутливість питання деталі розслідування залишаються закритими.

Вже згодом стали відомі перші результати розслідування. Зокрема головними причинами нештатного спрацювання мін калібру 120 мм спеціальна міжвідомча комісія на

Питання ексгумацій жертв Волинської трагедії: Україна та Польща ухвалили спільну заяву

Міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії на зустрічі у Варшаві 25 листопада.

Згідно з документом, найближчим часом дві країни розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури, щоб провести предметну роботу та досягти згоди між сторонами.

“Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення у цих випадках”.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав цю домовленість “запорукою повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії”.

“Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської трагедії. Наші міністри приступають до роботи над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде”.

Глава МЗС України Андрій Сибіга відзначив, що обидві країни працюватимуть над практичними механізмами вирішення справ, пов’язаних з пошуками та ексгумаціями.

Двоє львів’ян увійшли у топ-30 найбагатших українців

Віталій Антонов і Тарас Кицмей увійшли у топ-30 найбагатших українців у 2024 році за версією видання NV.

Віталій Антонов, якому належить холдинг ОККО, посів у рейтингу 13-те місце зі статком 412 млн доларів. За минулий рік бізнесмену зі Львова вдалося збільшити свої статки на 13%.

Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe, цьогоріч перебуває в рейтингу на 29-му місці. Його статки оцінені у 219 млн доларів, що на 5% менше, ніж було рік тому.

У трійці лідерів серед найбагатших людей України такі підприємці:

  • Рінат Ахметов – СКМ (5,06 млрд доларів і мінус 23%);
  • Віктор Пінчук – EastOne (2,199 млрд доларів і плюс 28%);
  • Олексій Порошенко – Roshen (1,166 млрд доларів і плюс 22%).

Журналісти NV склали рейтинг на основі аналітики операційних та фінансових результатів найбільших компаній України та низки активів за кордоном від сервісу YouControl та експертного аналізу інвесткомпанії Dragon Capital. У випадку публічних компаній використовувалися дані про їх ринкову капіталізацію. Були враховані втрати активів, динаміка виручки, операційний прибуток до відрахувань на амортизацію та борги.