В Криму помер Володимир Топонар – один з пілотів винищувача, що спричинив Скнилівську трагедію

Український військовий льотчик Володимир Топонар, якого називали одним з найкращих у світі, ассом авіації, помер в окупованому російською федерацією Криму. Майже 20 років тому суд визнав його головним винуватцем жахливої авіакатастрофи у Скнилові, біля Львова. А минулого року на тлі війни почали ширитися чутки про участь Топонаря у війні проти України на боці росії. Про те, наскільки правдиві ці повідомлення, та версію катастрофи з’ясовувала в матеріалі ВВС News Україна.

На військовому аеродромі «Скнилів» 27 липня 2002 року на околиці Львова мало відбутися авіашоу – демонстраційні польоти з нагоди 60-ї річниці утворення 14-го авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил України.

Міг бомбити Ірпінь?»: Помер льотчик, причетний до Скнилівської трагедії — Радіо ТРЕК

Фігури найвищого пілотажу мали виконувати найкращі пілоти з групи «Українських соколів», зокрема і Топонар.

Подивитись на унікальне шоу зібралися тисячі людей, багато хто прийшов з дітьми. Опівдні радянський винищувач Су-27УБ, за штурвалом якого був Володимир Топонар, виконував складну фігуру «косу петлю з поворотом» на низькій висоті – фактично над глядачами. момент літак почав стрімко знижуватись, нахилився на бік, зачепив крилом дерево і злітну смугу та впав прямо на глядачів. Вже на землі він врізався в інші літаки на стоянці та вибухнув.

Пілоти винищувача Су-27 – Володимир Топонар і Юрій Єгоров – встигли катапультуватись, а внаслідок  катастрофи постраждали сотні людей, які перебували на аеродромі. Під час «Скнилівської трагедії» загинули 77 людей (серед них 28 дітей), кількасот зазнали поранень.

Скнилівська трагедія у Львові: 20 річниця найбільшої катастрофи в історії авіашоу — фото | Chas.News

Організаторів авіашоу і чиновників, які, зокрема, дозволили перебування глядачів безпосередньо на злітній смузі під час демонстраційних польотів, суд виправдав.

За рішенням суду, масштабна трагедія сталася через «необережну помилку» пілота Су-27.

Провини своєї льотчик не визнавав

Полковник Топонар найдовше з усіх засуджених перебував за ґратами – 8 років (з 2005 до 2013).

Засуджені за Скнилівську трагедію. Зліва направо: командир екіпажу літака Володимир Топонар, керівник польотів Юрій Яцюк і другий пілот Юрій Єгоров

Ще в 2008 році тодішній президент України Віктор Ющенко помилував генерала Анатолія Третьякова і другого пілота Юрія Єгорова, а Юрія Яцюка достроково з колонії випустив місцевий суд.

Володимир Топонар теж не досидів у в’язниці весь свій термін. У 2013 році ув’язнення йому замінили на виправні роботи. Він вийшов на волю, поселився біля колонії в селі Зікрачі поряд з містечком Кагарлик на Київщині. Одружився вдруге, завів господарство, побудував будинок. Від першого шлюбу в нього є троє дітей.

За його власними словами, після звільнення він влаштувався у фірму з ремонту принтерів, а по селу літній чоловік пересувався на роликах. Так він певний час обходив судову заборону на користування транспортними засобами.

Ще під час судового розгляду Топонар не визнавав свою провину. Цю саму думку він публічно озвучував і перебуваючи на свободі. Зокрема, він дав декілька інтерв’ю і брав участь у телешоу, де наполегливо заявляв про свою невинуватість.

Підозра в роботі на російську федерацію

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році затьмарило всі інші події, зокрема і 20-ті роковини Скнилівської трагедії. Однак наприкінці минулого року про авіакатастрофу таки згадали, проте за зовсім інших обставин.

Колишній керівник тюремної системи Україні, а нині адвокат Сергій Старенький написав на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook 10 грудня пост про те, як склалася доля Володимира Топонаря на свободі.

За його даними, в лютому 2022 року за декілька днів до вторгнення військ РФ в Україну карета швидкої забрала колишнього льотчика з села на Київщині та вивезла до Криму. А на анексованому півострові 65-річний Топонар начебто долучився до російської авіації, яка здійснювала атаки на Україну, зокрема – на Київську область.

На питання видання, звідки йому відома така інформація, адвокат заявив, що отримав її з кількох джерел, проте назвати їх імена відмовився.

«Це зі слів односельчан, з якими він жив у селі. Це по-перше. І по-друге, це зі слів засуджених, з якими він відбував покарання. Тобто вони контакт підтримували, і їм він сказав, що зараз літає (на боці Росії.- Ред.). Вони йому телефонували, і він їм сказав, що »обижен на государство Украину”.

За РФ не воював: у Криму помер Володимир Топонар – пілот винищувача, що спричинив Скнилівську трагедію

Журналістам вдалось зв’язатися з його єдиним сином – Іваном Топонарем. Як і батько, він став військовим льотчиком (щоправда, пілотує не літаки, а вертольоти) і бере участь в бойових діях з 2014 року.

У грудні 2016 року президент нагородив його орденом Данила Галицького. Ця відзнака вручається військовим “за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові”.

У спілкуванні з ВВС він спростовував усі звинувачення на адресу батька і назвав їх “маячнею”.

Щоправда, Іван Топонар визнає, що в середині лютого 2022 року його батько дійсно виїхав зі своєю другою дружиною до Криму. Але запевняє, що це було пов’язано з необхідністю пройти лікування.

У колишнього льотчика виявили рак четвертої стадії, розповів його син. Лікарі у Сімферополі, куди прибув експілот, заявили, що пухлина не операбельна. Топонаря помістили в медичну установу в Керчі, про нього піклувалася друга дружина Тетяна.

Стан хворого весь час погіршувався, метастази поширилися на легені. Завдяки сильному серцю – Володимир Топонар навіть у похилому віці займався спортом, – йому вдалось деякий час протриматися. Але коли почали відмовляти нирки, пацієнт помер.
Останні місяці він був прикутий до ліжка і часто втрачав свідомість, каже син.

За словами Івана Топонаря, його батька не стало 21 січня. Його тіло кремували 25 січня, а поховають 28 січня на цвинтарі у Феодосії.

Син запевняє, що до останніх днів регулярно зідзвонювався з батьком. Зокрема, обговорювали і трагедію 27 липня 2002 року. Володимир Топонар до самої смерті не визнав своєї помилки під час авіашоу в Скнилові:

“Я коли з ним спілкувався щодо цього віч-на-віч, то батько мені казав: “Ваня, ну це ж смішно! Ти ж коли вмієш на велосипеді їздити, можеш зістрибнути з бордюру? Я в 10 раз складніші фігури вищого пілотажу виконував на літаку за своє життя (ніж ті, що були на авіашоу в Скнилові. – Ред.)”.

Але повномасштабну війну РФ проти України батько і син не обговорювали. Перебування в окупованому Криму робило небезпечними такі розмови для обох сторін, каже Іван.

“Він лише казав мені постійно берегтися і все”.
Позиватися до суду за розповсюдження недостовірної інформації про батька родина Топонаря не планує.

Старенький запевняє, що Топонар тривалий час отримував російську пенсію.

Родичі Топонаря підтверджують цей факт, але вказують на те, що він її отримував, тому що був прописаний в Криму і після анексії півострова його пенсійна справа залишилася на цій території.

Незважаючи на те, що інформація про можливість долучення до бойової авіації 65-річного експілота з тривалою перервою у практиці виглядає як фантастика, насправді схожий епізод вже був під час цієї війни.

Наприкінці травня минулого року стало відомо про загибель в Україні російського відставного генерала військово-повітряних сил Канамата Боташева. Йому було 63 роки.

Колись він командував полком гвардійської авіабази у Воронежі. Але 10 років тому його кар’єра обірвалась, коли його звинуватили в катастрофі винищувача Су-27 в Карелії. Він начебто без дозволу вирішив з другом політати на цьому літаку, виконував фігуру вищого пілотажу і зірвався в штопор та розбився об землю. Боташев і другий пілот встигли катапультуватись. За свою витівку генерал отримав 4 роки умовно.

За деякими даними, участь у війні в Україні він брав у складі приватної військової компанії «Вагнер», а не регулярної російської армії. Саме ця ПВК активно вербує не тільки російських засуджених, але й відставних військових фахівців.

Але ніяких доказів того, що Топонар міг бути завербованим ПВК «Вагнер», немає.

Хотіли побачити сина: на Хмельниччині загинуло подружжя прикордонників, які повертались із фронту

Пара несла службу на південному напрямку.

У Хмельницькій області трагічно загинуло подружжя прикордонників Бердянського загону. Чоловік та жінка їхали з фронту, щоб побачити свого 13-річного сина, який з Бердянська евакуювався на Хмельниччину.

Про це повідомляє Державна прикордонна служба, пише ТСН.

Полковник Доценко Олександр та підполковниця Доценко Неля служили на півдні у складі Сил оборони. Вони трагічного загинули на Хмельниччині.

“Олександр організовував та здійснював оперативно-розшукову діяльність, а Неля тривалий час була речницею Луганського прикордонного загону й інформувала щодо обстановки на лінії розмежування й кордоні з країною-агресором. Після повномасштабного вторгнення пара несла службу на південному напрямку у складі Сил оборони”, – йдеться у повідомленні.

У Бердянському прикордонному загоні уточнили, що пара взяла короткотермінову відпустку, щоб зустрітись із 13-річним сином.

“Олександр та Неля взяли короткотермінову відпустку, щоб зустрітися з 13-річним сином, який через війну евакуювався з Бердянська до бабусі – матері Нелі. Ця зустріч виявилася останньою”, – йдеться у повідомленні.

росія вперше втратила у війні понад 20 тис. солдатів за місяць

Станом на 29 січня, кількість знищених росіян на фронті перевалила за 20 тис. Ця цифра є новим рекордом втрат РФ у війні проти України. Про це заявив OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко, пише ZAXID.NET.

За його словами, судячи з офіційної статистики Генштабу ЗСУ, Росія щодня втрачала щонайменше 690 солдатів, а загалом, станом на 29 січня, втратила біля 20 200 військових за місяць.

«Сьогодні тільки 29 січня, а кількість знищених росіян на фронті цього місяця вже перевалила за 20 тисяч – 20 200, або по 690+ за день. Це вперше за війну», – заявив Павлушко.

Для розуміння рівня втрат та активності бойових дій, аналітик наводить порівняльну статистику за попередні місяці війни. У березні 2022 року Росія втратила «всього лиш» 12 тис. військових, у квітні-серпні втрачала по по 5-7 тис, у вересні-жовтні – по 11-12 тис.

А насичена мобілізованими армія РФ у листопаді-грудні втрачала по 17 тис. військових. Грудневий рекорд втрат російської армії співставляли з війною в Афганістані – РФ втратила за місяць солдатів більше, ніж СРСР за всю війну.

Помер відомий український поет Дмитро Павличко

На 94-му році життя помер відомий український поет, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко. Він зокрема був автором пісні «Два кольори».

Про це повідомив голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський у Facebook.

“Сьогодні ввечері помер Дмитро Павличко. Мені щойно про це повідомив Богдан Горинь з посиланням на доньку письменника”.

Як зазначається, смерть настала сьогодні ввечері, 29 січня.

Поет народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів Івано-Франківської області в селянській багатодітній родині. З осені 1945 pоку по літо 1946 року він був ув’язнений за звинуваченням у належності до УПА. У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету.

Тоді ж з’явилася перша збірка його поезій «Любов і ненависть». З-поміж інших популярних творів Павличка: «Два кольори», «Коли ми йшли удвох з тобою», «Я стужився, мила, за тобою…», «Наш прапор», «Пригоди кота Мартина» тощо.

У 1990-1994, 1998-1999, а також у 2005-2006 роках був народним депутатом.

У 1995-1998 роках був послом України у Словаччині, а в 1999-2002 роках – послом України в Польщі.

Танкісти з України прибули на навчання до Великої Британії

Українські танкові екіпажі прибули до Великої Британії, де розпочнуть навчання на танках Challenger 2. Про це у Twitter написало міністерство оборони Великої Британії, повідомляє “Європейська правда”.

“Велика Британія надасть Україні танки Challenger 2 разом з іншими країнами-партнерами, демонструючи міцність підтримки України на міжнародному рівні”, – додали у відомстві.

15 січня Британія підтвердила плани передати Україні ескадрон з 14 танків Challenger 2 і близько 30 САУ калібру 155 мм AS90. Британія стала першою країною, яка погодилась відправити свою важку бронетехніку в Україну.

Заступник міністра оборони Британії Алекс Чалк висловив сподівання, що танки Challenger 2 прибудуть до України наприкінці березня.

З архіву УПА: як на Прикарпатті у 1945 році відзначали річницю бою під Крутами

У музеї Прикарпаття показали документ з архіву Української повстанської армії, де розповідають, як у 1945 році відзначали річницю бою під Крутами Документ опублікували на facebook-сторінці Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Архівний наказ УПА знайшли у селі Поточище Коломийського району. Влітку 2017 його передали у фонд Івано-Франківського краєзнавчого музею.

У документі йдеться, що 27 роковини смерті героїв Крут відзначали упродовж трьох днів:

  • Привітання “Слава Україні! Героям слава!”.
  • Декалог ОУН.
  • Реферат.
  • Три хвилини мовчання для вшанування пам’яті полеглих.
  • Декламація творів “Крути” та “Приречення”.
  • Виконання національного маршу “Зродились ми великої години”.
  • Привітання “Україна в кайданах! Визвольмо її!”.
  • Виконання гімну “Ще не вмерла Україна”.

“Оселя чи кімната, в якій будуть проведені святочні сходини, має бути прибрана національним та націоналістичним прапорами. У центрі помістити тризуб, а під ним — образ бою під Крутами або вимальований чорними буквами на білому тлі напис “КРУТИ”, – зазначено у документі.

У день відзначення подвигу Героїв Крут члени ОУН голодували.

Україна відзначає 29 січня день пам’яті героїв Крут, кількох сотень сміливих українських студентів, які ціною власного життя та здоров’я змогли затримати наступ більшовиків на Київ.

Херсон під масованим обстрілом, багато загиблих та поранених – ОВА

Херсонська ОВА повідомила в неділю в обід, що відбувається масований обстріл облцентру, відомо про багатьох поранених та загиблих, повідомили МОЗ, “Суспільне”, Херсонська ОВА.

“Обстріляно обласну клінічну лікарню Херсона. Поранена медична сестра”.

ЗМІ повідомляло тричі про обстріли міста у проміжку часу між 12:48 та 14:05.

Пізніше перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський опублікував фото з місця обстрілу.

Херсонська ОВА повідомила, що відбувається масований обстріл, відомо про багатьох поранених та загиблих.

“Ворог гатить по житлових кварталах міста. На цю хвилину відомо про багатьох постраждалих: поранених та загиблих.

Херсонці, пройдіть до найближчого укриття або залишайтеся вдома, користуючись правилом двох стін, та в жодному разі не залишайтеся на вулиці”.

90% українців, яких викликали у ТЦК, просили лише уточнити дані – начальник управління персоналу Сухопутних військ

В Україні триває загальна мобілізація. Тож, військовозобов’язані можуть отримати повістку до військкомату. Але здебільшого цей візит не варто пов’язувати з негайним відправленням на фронт.

Про це зазнавчив під час брифінгу начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.Мобілізація все ще триває, а сам військовий облік вівся як у мирні часи, так і продовжує вестися після 24 лютого 2022 року.

За словами Горбача, без наявного обліку військовозобов’язаних неможливо було б проводити мобілізацію. Водночас він наголосив, що більшість повісток не передбачають відправлення на фронт. 9 з 10 вручених запрошень до військкомату пов’язані саме з необхідністю уточнити інформацію.

“Тому в більшості випадків, а це – понад 90%, усі громадяни, які викликаються і викликалися раніше до територіальних центрів комплектування, вони викликалися з метою уточнення військово-облікових даних”, – наголосив він.

Якщо вже з’ясовується, що відповідний військовозобов’язаний підлягає мобілізації, то тоді він переходить на наступний етап. Мовиться про скерування його на медичну комісію. У випадку придатності до служби – лиш за таким сценарієм – його можуть відправити служити.

Водночас Горбач не виключає, що з боку керівників територіальних центрів комплектування можуть бути порушення. Попри це він наголосив, що такі ситуації – радше рідкість та не можна вважати системними.

Ба більше, щодо кожного такого випадку проводять службові перевірки. Їхні результати дозволяють розуміти, що робити далі. Посадові особи, чиє порушення довели, або:

  • будуть притягнені до дисциплінарної відповідальності;
  • щодо них можуть ухвалювати кадрові рішення.

Кого зараз мобілізують першочергово. На це питання Горбач також відповів напередодні. За його словами, в пріоритеті ті, хто зможе опанувати нові зразки зброї. Воно й не дивно, враховуючи ту кількість військової допомоги, яку продовжують нам надавати міжнародні партнери.

Передовсім мобілізовуватимуть за обліково-військовими спеціальностями. Але й у цьому випадку спочатку відбувається запрошення до ТЦК. Після цього – медична комісія, а вже після її рішення – мобілізація.

“Ксьондз йде!” – кумедний нарис про освячення хати на Водохреще

Після свят уже настало. Але галичани ще чекали на ксьондза… Після Водохреща люди готувалися, що прийде священник і покропить свяченою водою хату. Але точного дня, коли саме до твоєї хати прийде ксьондз кропити — ніхто не знав. То могло бути і на другий день після Водохреща, і через тиждень, і навіть через два. Як ся вдасть!

На саме Водохреща ми з дідом зробили з гілочок ялини кропило, намалювали на всіх дверях крейдою хрестики і скропили хату та двір. Але далі треба було чекати на священника.

В ті декілька днів ми жили «очікуванням ксьондза». В хаті мусіло бути все чисто, поприбирано і поскладано на своїх місцях, інакше — ніяк. Бо тоді люди будуть сміятися з нас.

Баба тільки ходила на розвідку до сусідів, які жили на вулиці перед нами, уточнювати: чи вже був?

Вже й тиждень пройшов після свят, а в нас ще ксьондза не було.

Ми малі вже й помучилися кожен день ходити по команді «струнко» і акуратно сідати на нових капах так, щоб дупами не затовкти дивана. Тай починали потрохи знову смітити, розкидати подушки, залишати на кухні непомиті горнятка… Одним словом, починали жити, як завжди.

Баба з нами сварилася. І ми мусіли слухатися. Але деколи могли забути.

— Ксьондз йде!— прибігла до нас з новиною сусідка,— вже був в Гані,— десь за 15 хвилин буде у вас!

Баба сплеснула в руки. Бігом забрала в діда з-під носа миску з борщем.

— Яке ти будеш їсти! Ксьондз йде! Шо ксьондз скаже, коли прийде до хати, а в нас кругом одні срачі і ти за мискою сидиш, якби вічно голодний був. А ну бігом, всі прибирати!

З того переляку, що в одну мить в хаті все стало перевертатися і всі почали гонити, кіт вскочив на підвіконня і перевернув горшок з квіткою.

Баба побігла на пагорб виглядати священника. Поки бігла, то встигла ще сусідам, які живуть за нами, проголосити, що «ксьондз йде!». І всі хутко починали розкладати по своїх місцях те, що не так лежало в хаті.

А в нас то був цілий армегодон. За 15 хвилин ми встигли половити всіх котів і повиганяти надвір, зібрати землю, позамітати віником, як-небудь помити підлогу, поховати непомиті горнятка і тарілки, повитирати стіл, застелити скатертиною. Встигли ще й самі переодягнутися у файніший одяг.

— Ксьондз йде! — крикнула баба, залітаючи до хати. За хвилину буде в нас!

І ми вже чули міцний і красивий голос дяка, який гучно долинав знадвору. А ми самі стояли, як смиренні пастушки, наче цілий день тільки й молилися біля образів. А баба поглядала на нас. І вже тільки в одному її погляді ми читали: «Чи встигли ви поприбирати срачі?»

— Христос посеред нас!— говорив священник і давав поцілувати хреста. А потім кожному дарував маленькі образочки. І ставало в хаті інакше. Спокійніше. Відчувалося якесь радісне світло. А ті маленькі образочки ми збирали і мали велику колекцію.

Коли ми вже повиростали і роз’їхалися, то баба нашу колекцію берегла і тримала в креденсі разом з нашими фотографіями. І кожен день цілувала образки і фотографії внуків. Казала, що в хаті тоді стає інакше. Спокійніше їй. І світлої радості більше….

Зараз можна піти до церкви і записатися на конкретну дату і годину, щоби прийшов священник покропити водою хату. І це не буде становити для людини жодних незручностей, не треба жити «в очікуванні ксьондза». І я інакша стала.

Але повірте, жодні університети, навчання, тренінги, жодні коучі і ментори, жодні будь-які життєві ситуації та екзамени, ніщо так гіпершвидко не збирало мою продуктивність і активність, не викликало стільки адреналіну і бойового духу, як оті бабині слова:
«Ксьондз йде!»

Файного життя вам бажаю, люди!
Ваша Стефка Смалець

Джерело: Затишок

Герої України та кавалери орденів із 1 січня отримують щомісячні грошові виплати

З 1 січня 2023 року набрав чинності Закон України, що встановлює щомісячні виплати грошової допомоги людям, яким присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка», лицарям ордена «Богдана Хмельницького» та кавалерам ордена «За мужність».

Про це в Телеграмі повідомляє Міністерство оборони України.

Як зазначається, запроваджується щомісячна виплата грошової допомоги:

  • в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року, — особам, яким присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (сьогодні це 20 100 грн);
  • у розмірі двох мінімальних заробітних плат — лицарям ордена «Богдана Хмельницького» трьох ступенів (13 400 грн);
  • у розмірі однієї мінімальної заробітної плати — кавалерам ордена «За мужність» трьох ступенів (повні кавалери) (6 700 грн).

Окрім того, встановлюється щомісячна виплата грошової допомоги в розмірах від трьох до однієї (у розрахунку на місяць на сім’ю) мінімальної заробітної плати членам сімей померлих або нагороджених посмертно осіб, яким присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка», лицарів ордена «Богдана Хмельницького» трьох ступенів (повні лицарі) та кавалерів ордена «За мужність» трьох ступенів (повні кавалери).