Потреби в залученні жінок-медиків на фронт зараз немає, йдеться лише про облік – Маляр

Генеральний штаб Збройних Сил наразі не потребує додаткового залучення жінкок-медиків на фронт, а взяття на облік не означає мобілізацію.

Про це зазначила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр в ефірі телемарафону “Єдині новини” 15 вересня, коментуючи закон про взяття жінок з медичною освітою на військовий облік з 1 жовтня.

1 жовтня набирають чинності зміни до закону, якими встановлюється взяття жінок певних професій на військовий облік.

Відповідно до закону, взяттю на військовий облік підлягають жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, а також здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Закон ухвалили у 2022 році, однак пізніше відклали на рік.

“Генштаб тоді й зараз запевняє, що не потребують жінок цих спеціальностей безпосередньо на фронті, і я нагадаю, що постановка на облік – це не означає мобілізацію. Це перше.

По-друге, у нас немає на фронті жінок, які там знаходяться без їхньої згоди”, – зазначила Маляр.

Раніше в ЗСУ пояснили, як жінкам-медикиням стати на військовий облік з 1 жовтня.

З 1 січня мінімальна зарплата зросте до 7100 гривень, а потім до 8000 гривень

Кабінет міністрів ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік з власними доходами загального фонду держбюджету у 1,56 трлн грн та видатками у 3,1 трлн грн. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.

Зазначається, що ключовий акцент цього проєкту – оборона й безпека. Тож, на ці цілі буде планують направити понад половину всіх ресурсів бюджету – 1,685 трлн грн.

“Ця сума на 113 млрд грн більша, ніж цього року. Буде ще більше зброї та техніки. Більше дронів, боєприпасів, ракет. Так само як і цьогоріч, кожна копійка податків громадян та бізнесу піде на забезпечення наших Сил безпеки й оборони”, – наголосив він.

Другим пріоритетом у майбутньому бюджету називають соціальну сферу. Видатки бюджету складуть 469 млрд грн, що на 25 млрд більше, ніж цього року.

“Третій пріоритет – медицина та освіта. На сектор освіти виділяємо 179 млрд грн, і це на 23 млрд більше, ніж цього року. На медицину – 202 млрд грн, що на 24 млрд перевищує видатки 2023 року”, – додав очільник уряду.

Крім того, видатки на підтримку ветеранів будуть збільшені вдвічі – з 6,8 млрд грн у 2023 році до 14,3 млрд грн у наступному.

“П’ятий пріоритет – це відновлення нашої економіки. Жодного підвищення податків не передбачається. Уряд продовжує програми пільгового кредитування, програму безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів”, – наголосив Шмигаль.

Також передбачені запуски нових програм для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів та для підтримки українського виробника.

Як додав народний депутат Ярослав Железняк у Telegram, урядовий проєкт держбюджету також передбачає мінімальну заробітну плату з 1 січня 2024 року на рівні 7 100 грн, а з 1 квітня – 8000 грн.

Водночас прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становитиме 2920 грн. 

Фінляндія планує заборонити в’їзд російських легкових автомобілів

Фінляндія планує заборонити в’їзд легкових автомобілів з російською реєстрацією, як це раніше зробили країни Балтії. Про це пише “Європейська правда” з посиланням на телерадіокомпанію Yle.

Про бажання Фінляндії слідувати загальній більш жорсткій лінії ЄС міністр закордонних справ Еліна Валтонен має повідомити 15 вересня.

Рішення ґрунтується на політиці Європейської Комісії, рекомендації щодо втілення якої були випущені тиждень тому. Забороняючи в’їзд легкових автомобілів, зареєстрованих в росії, Єврокомісія має на меті запобігти ухиленню від санкцій.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна на брифінгу 13 вересня пояснив, що обмеження мають більший ефект, коли вони застосовуються разом, і це збільшує ціну, яку росія платить за війну.

За інформацією Yle, автомобілі, в яких перебуває менше десяти осіб, зареєстровані в росії, більше не зможуть перетинати кордон. Існують деякі винятки з цього правила. Коли саме заборона набуде чинності, не повідомляється.

Фінляндія посилила свою візову політику через агресивну війну росії в Україні. Рух на східному кордоні зменшився, але він все ще залишається відносно завантаженим.

До слова, 13 вересня повідомлялося, що автомобілі з російськими номерами, як і раніше, можуть в’їжджати до Фінляндії, а повідомлення про конфіскацію машин не відповідають дійсності.

8 вересня Єврокомісія опублікувала роз’яснення щодо давно застосованих обмежень на ввезення та вивіз товарів до або з Росії. Там уточнили, що під заборону потрапляють у тому числі автомобілі та деякі товари незалежно від того, чи є особистими речами мандрівників.

Нова спецпредставниця США: “Тепер, щоб Україна отримувала кошти, США висуватимуть умови щодо реформ”

Повноваження спецпредставниці США з економічної відбудови України Пенні Пріцкер полягають у роботі з органами влади України, США і партнерів, а також із приватним сектором. Про це розповіла Пріцкер в інтерв’ю “Європейській правді”.

Спецпредставниця розповіла, що до її завдань входить робота з урядом України, з урядом США та послом Бріджит Брінкс, а також іншими союзниками у питаннях, пов’язаних з економічним відновленням України.

Складовою її завдань буде також робота з приватним сектором. Крім того, Пріцкер буде входити до міжвідомчої донорської координаційної платформи і там співпрацюватиме з урядами інших країн-союзниць, Єврокомісією та міжнародними фінансовими установами, приватним сектором.

“Буде окремий фокус на реформах, що стосуються прозорості та підзвітності відбудови – це зміни регуляторного середовища, правоохоронних органів, судової системи, у сфері боротьби з корупцією, управління держпідприємствами тощо.

Я прагну переконати компанії в різних секторах економіки – в енергетиці, транспорті, логістиці, сільському господарстві, виробництві критично важливих матеріалів та ІТ-технологіях – інвестувати в Україну. Треба, щоби бізнес зрозумів, що зараз є можливості для інвестицій в Україну.

І, звичайно, це вимагає спілкування як з Конгресом, де я комунікуватиму успіхи України зараз та після війни, так і з діаспорою в США щодо можливостей, які існують в Україні”, – деталізувала Пріцкер.

Відповідаючи на питання про умови для американського фінансування, Пріцкер заявила: “По-перше, це будуть умови, які гарантуватимуть, що ви будете належним чином розпоряджатися грошима. А по-друге, йдеться про втілення реформ, необхідних для того, щоб Україна стала членом ЄС та західного торговельного блоку, чого Україна сама прагне”.

“США зосереджені на задоволенні потреб України зараз, а також на довгостроковому відновленні та безпеці України. Говорячи США, я маю на увазі не лише адміністрацію: те саме лунає від членів Конгресу з обох флангів. Є двопартійна підтримка довгострокової допомоги Україні. Однак для того, щоби отримувати кошти від Сполучених Штатів, тепер будуть певні умови. Це не повинно дивувати нікого в Україні. Причина – те, що наш уряд хоче бачити, як Україна досягає прогресу в різних сферах. Ми хочемо бачити середовище, сприятливе для приватних інвестицій”, – додала вона.

Коломойському оголосили нову підозру

Зараз проводиться досудове розслідування.

В СБУ заявили, що бізнесмену Ігору Коломойському оголосили додаткову підозру у скоєнні злочину за кількома статтями.

Про це поінформували у прес-центрі Служби безпеки України.

За матеріалами СБУ Коломойському повідомлено про додаткову підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
  • ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
  • ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом).

Зараз триває досудове розслідування. Проводиться комплекс заходів для встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності.

Нестор Шуфрич затриманий СБУ – в будинку йдуть обшуки

Служба безпеки України затримала народного депутата Нестора Шуфрича. Вранці 15 вересня силовики прийшли до нього додому.

Про це повідомив у Facebook журналіст Юрій Бутусов. За його інформацією, події відбувалися у селі Козин Київської області, пише Телеграф.

Також він зазначив, що 15 вересня силовики проводять понад 50 обшуків у справі Шуфрича.

“Шуфрич є фігурантом справи російської шпигунської мережі, створеної співробітником ФСБ РФ та колишнім народним депутатом України Володимиром Сівковичем”, — уточнив він.

Слідство встановило, що Шуфрич за завданням Сівковича в ефірах телеканалів України та рф поширював російську пропаганду та просував антиукраїнську політику. У зв’язку з цим політику інкримінують державну зраду.

“В принципі, мені довелося напередодні вторгнення вдарити Шуфрича на телеефірі саме з цієї причини. Тому я щиро вітаю, що до Шуфрича дістануться правоохоронці.

Шуфрич досі є народним депутатом, який отримує кошти платників податків і є головою комітету Верховної Ради, він завжди голосує, як скаже влада”, — написав Бутусов.

Він також привітав рішення СБУ звернути увагу на діяльність чиновників найвищого рангу.

Лікарні без кондиціонерів у палатах не матимуть можливості підписувати контракти з НСЗУ, – МОЗ

Лікарні спроможної мережі, які не матимуть кондиціонерів у палатах, з 2024 року не зможуть контрактуватися за певними пакетами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Зараз кондиціонери встановлені лише у 12% палат.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, пишуть Українські новини

Як пояснив Ляшко, забезпечення оптимальних умов мікроклімату в приміщеннях лікарень — елемент санітарно-протиепідемічних вимог.

І якщо під час контрактування з НСЗУ на 2022 рік однією з вимог до лікарень, які надають спеціалізовану медичну допомогу, була наявність резервного джерела електропостачання, то тепер медичні заклади зобов’язані подбати про комфортне перебування пацієнтів у літній сезон.

Тому перед кожним керівником лікарні, яка увійшла до спроможної мережі, стоїть завдання: до кінця року “покрити” кондиціонерами палати й ординаторські у своєму медзакладі.

В іншому разі лікарні втратять можливість контрактуватися з Національною службою здоров’я за певними пакетами вже з 1 січня 2024 року.

У міністерстві підрахували, що зараз із понад 54 тисяч палат кондиціонери мають лише 6897. Тобто кондиціонерами забезпечені тільки 12% палат у лікарнях спроможної мережі.

“Це вкрай низький показник. Закликаю керівників лікарень активно готуватися до наступного літа вже зараз”, — наголосив міністр охорони здоров’я.

Ляшко зауважив, що міністерство допомагає лікарням із залученням коштів для реконструкції та придбання дорогого обладнання. Водночас, на думку міністра, встановити кондиціонери в палатах лікарні спроможні самостійно.

“Ми бачимо це з тих залишків коштів, які є сьогодні на рахунках у лікарнях, за даними Нацслужби здоров’я, це понад 23 млрд грн. Ці кошти — не абстрактні цифри на рахунках, вони мають використовуватися на благо пацієнтів та покращення якості надання медичної допомоги”, — пояснив міністр.

Найбільше палат із кондиціонерами є в медзакладах Києва (30%) та Дніпропетровщини — 23% від загальної кількості палатного фонду.

Схожа ситуація і з ординаторськими: найбільший відсоток оснащення кондиціонерами в місті Києві та на Херсонщині — по 64%.

Найменш забезпечені кондиціонерами лікарні Волинської області, де це обладнання є тільки у 2% палат. Лише на 5% забезпечені кондиціонерами лікарняні палати в медзакладах Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини.

Чотири українки увійшли до світового списку молодих лідерів, які «формують світ», за версією журналу Time

Журнал Time назвав імена «нових лідерів, які формують світ», — у межах щорічного списку Time100 Next.

До нього потрапили одразу чотири українки — міністерка економіки Юлія Свириденко, антикорупціонерка Дар’я Каленюк, народна депутатка й командирка батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич та засновниця агростартапу Анастасія Волкова.

Про це йдеться на сторінці списку, пише Громадське.

Переможців поділили за п’ятьма категоріями: «Митці», «Феномени», «Новатори», «Лідери» та «Адвокати».

Засновниця екологічного агростартапу Regrow Анастасія Волкова потрапила до категорії «Новаторів». Її кандидатуру запропонував Том Стаєр — американський інвестор та філантроп. Він зазначив, що компанія Волкової «революціонізувала підхід до виробництва продуктів харчування та допомогла створити більш стійке майбутнє».

Хрещена донька фермера, Волкова, ще в молодості визнала проблеми великого сільського господарства. Тепер вона виконує місію, щоб допомогти галузі адаптуватися. Її компанія, що займається програмним забезпеченням, дає змогу таким гігантам, як General Mills і Kellogg’s, допомагати досягати своїх кліматичних цілей, – наголосив Стаєр.

Міністерку економіки Юлію Свириденко відзначили в категорії «Лідери».

Очільниця міністерства торгівлі США Джина Раймондо охарактеризувала Свириденко як «молоду, розумну та рішучу лідерку», з якою післявоєнне майбутнє України «виглядає яскравішим, ніж будь-коли».

Завдяки глибоким знанням економіки, пристрасті до використання активів України в усьому, від сільського господарства до зелених технологій, і жорсткому протистоянні корупції, міністерка Свириденко віддана не лише відбудові України, а й розвитку сильної, вільної та процвітаючої країни, економіка якої досягне амбітної мети — ВВП в 1 трильйон доларів, – зазначила Раймондо.

У категорії «Адвокати» відзначили двох українок — виконавчу директорку Центру протидії корупції (ЦПК) Дар’ю Каленюк та народну депутатку й командирку батальйону «Госпітальєри» Яну Зінкевич.

Американський адвокат Кеннет Рот заявив, що Каленюк стала «провідним голосом громадянського суспільства на захисті України».

Каленюк висвітлює російські військові злочини, докладно описуючи особисті наслідки для окремих українців. І вона ганьбить олігархів і компанії, які наживаються, вливаючи гроші в російську військову машину, – пояснив Рот.

Водночас репортер TIME Армані Сайєд зазначив, що Яна Зінкевич врятувала понад 200 поранених військових, перш ніж потрапила у ДТП в 2015 році.

Яна Зінкевич відіграла важливу роль у порятунку українських життів на передовій. 28-річна військова ветеранка є командиром українського цивільного медичного батальйону, відомого як «Госпітальєри», не кажучи вже про те, що вона одна з наймолодших депутаток країни, – підкреслив Сайєд.

Газмережі замість Львівгазу: як тепер платити за доставку газу

На Львівщині змінились реквізити оплати за доставку газу, оскільки з 1 вересня змінився оператор розподілу газу

Про це повідомляє Львівська філія “Газмережі”, пише Еспресо.Захід.

У зв’язку зі зміною Оператора газорозподілу, оплату за послуги з розподілу газу з 1 вересня 2023 року, потрібно здійснювати за новими реквізитами Львівської філії “Газмережі”.

Відтак, сплачувати за доставку газу тепер потрібно за такими реквізитами: Оператор газорозподільних систем Львівська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України”, ЄДРПОУ 45204941, номер рахунку для фізичних осіб (населення): UA833257960000026037300375969

Однак, як якщо у споживача є борг за розподіл природного газу перед АТ “Львівгаз”, його потрібно сплатити за старими реквізитами на рахунки Львівгазу.

“Дякуємо всім, хто розраховується за отримані послуги до 20 числа щомісяця. Це Ваш вклад у енергетичну стабільність країни”, – кажуть у компанії.

Володимир Зеленський анонсував підвищення мінімальної зарплати

Президент України Володимир Зеленський анонсував підвищення мінімальної зарплати вже в першому півріччі 2024 року. Про це він заявив у вечірньому відеозверненні в середу, 13 вересня.

«Я доручив прем’єр-міністру підготувати основу для того, щоб у першому півріччі наступного року підвищити мінімальну зарплату в Україні», – сказав президент, але не уточнив, на скільки саме її підвищать.

Він розповів, що провів нараду з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та міністром фінансів Сергієм Марченком стосовно держбюджету на 2024 рік. Окрім підвищення мінімальної зарплати, вони обговорили основні пріоритети майбутнього держбюджету. З його слів, оборона та безпека будуть найголовнішими пріоритетами. Зеленський запевнив, що фінансування оборони й безпеки буде щонайменше на рівні цього року, тобто становитиме мінімум 1,6 трлн грн.

«Наступного року ми додаємо значні бюджетні кошти на оборонно-промисловий комплекс – на виробництво зброї в Україні. І на дрони. Причому й на купівлю того, що необхідно за кордоном, і на українське виробництво. Плюс майже 100 мільярдів гривень цілеспрямовано – на виробництво зброї, яким опікується Мінстратегпром, та на українську армію дронів, яка показує дуже хороші, яскраві результати», – наголосив президент.

Я буду все це підтримувати.

Крім того, за його словами, ще щонайменше 469 млрд грн наступного року спрямують на соціальні видатки, а видатки на систему охорони здоров’я у порівнянні з 2023 роком зростуть щонайменше на 24 млрд грн. Також додаткові гроші спрямують на систему освіти, додав президент.

«Звичайно, буде суттєва індексація пенсій – плануємо на березень, як це й передбачено законом. Але, окрім усього цього, ми робимо дуже важливий економічний акцент у бюджеті. Ми додаємо стимулювання економіки – виробництв, робочих місць, інвестицій. Того, що потрібно, аби Україна могла швидше відновитись.

Урядовці представлять деталі такого стимулювання. Це й те, що стосується підключення до електромереж для інвесторів, і продовження грантових програм, іпотечних програм, розвиток українських індустріальних парків», – сказав також Зеленський.

Нагадаємо, що в Україні наразі мінімальна зарплата становить 6 тис. 700 грн.

Наприкінці серпня Федерація профспілок України оприлюднила пропозиції центральних органів влади та профспілок щодо визначення розміру мінімальної зарплати на 2024 рік.

Міністерство фінансів України пропонує:

прогнозний розмір мінімальної заробітної плати:

  • з 01 січня 2024 року має становити 7100 грн, з 1 липня 2024 – 8000 грн;
  • з 01 січня 2025 року – 8370 грн;
  • з 01 січня 2026 року – 8956 грн;