Категорія: Україна

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат вважає, що у зимовий період Росія зосередиться на використанні ударних безпілотників для атак по Україні.

Про це полковник повідомив у інтерв’ю “Новинарні“.

Ігнат закликав готуватися “до більшої інтенсивності обстрілів дронами”.

“На мою думку, РФ зараз буде застосовувати дрони в рази більше, ніж ракети”, — зазначив речник Повітряних сил ЗСУ.

Як пояснив полковник, мовиться про БПЛА-камікадзе типу Shahed-131/136, а також FPV-дрони та “Ланцети” по лінії фронту.

“Звісно, ракети вони (росіяни — Ред.) накопичують, про це і ГУР регулярно заявляє. Думаю, (ракетні обстріли — Ред.) будуть, але в якій кількості?” — додав Ігнат.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв вважає, що війна рф проти України може знову вийти за межі Сходу і Півдня нашої країни, якщо росія продовжить нарощувати виробництво озброєнь і технологічно вдосконалюватися за допомогою своїх союзників, а Україна відчуватиме зменшення допомоги з боку партнерів, про це він розповів в інтерв’ю ABC News.

“Ми розуміємо, що зараз відбувається війна ресурсів. російська федерація отримує свої ресурси за допомогою Вісі зла – це Північна Корея, це Іран. А ми за допомогою наших партнерів, отримуючи від них засоби протиповітряної оборони, протистоїмо російській федерації їхніми ресурсами.

Треба розуміти, що скорочення допомоги дійсно вдарить по нашій обороноздатності. Але ми будемо боротися тим, що маємо”.

Наєв попередив, що, якщо росія продовжить нарощувати виробництво озброєнь і технологічно вдосконалюватися за допомогою своїх союзників, війна може знову вийти за межі Сходу і Півдня.

“Ми готуємося до цього. Ми будуємо оборону, ставимо міни, тренуємо наші війська”, – сказав командувач.

Видання зазначає, що, за даними ГУР Міноборони, за останні два місяці росія випустила понад 800 безпілотників над територією України, тримаючи в запасі близько 870 крилатих і балістичних ракет для масштабних атак на енергетичну інфраструктуру країни.

“Технологія має вирішальне значення. Ціль, на яку за старими радянськими технологіями потрібно було витратити 100 снарядів – за допомогою західних технологій потрібно набагато менше, і вона вимірюється цифрами до десяти, тому технологія завжди переважує кількість. І я ще раз підкреслю, що ця допомога для нас дуже і дуже важлива”, – сказав Наєв.

Верховна Рада готує новий закон про мобілізацію. Якщо його ухвалять, на українців очікують зміни. Зокрема, не буде відстрочки для тих, хто отримує другу чи третю освіту, скасують термін «обмежена придатність» тощо, пише Forbes. Новий закон про мобілізацію передбачає:

• активнішу участь ОВА та Нацполіції у процесі мобілізації військовозобов’язаних. Місцева влада та підприємства повинні здійснювати контроль за прибуттям осіб до ТЦК;
• воєнкоми зможуть перевіряти у військовозобов’язаних чоловіків документи, що засвідчують особу, та військово-облікові документи, вести аудіо та відеозапис;
• скасують «обмежену придатність»: військовозобов’язаний може бути або придатний до проходження служби, або ні;
• скасують відстрочку від проходження служби для осіб, які здобувають другу або третю освіту.

Щодо демобілізації, то вона може розпочатися не раніше 2025 року. Раніше зможуть піти з військової служби люди з інвалідністю; звільнені з полону; у зв’язку з достроковим розірванням контракту для курсанток або з проведенням організаційних заходів у розвідорганах. Також має бути врегульоване питання для людей з онкологією.

Депутати оборонного комітету Верховної Ради (ВР) пів року готували законопроєкт, який має внести зміни в процес мобілізації та демобілізації військових. 22 листопада про наявність такого документа повідомив голова фракції «Слуга народу» та член оборонного комітету Давід Арахамія під час виступу в ефірі телемарафону.

Майбутній закон обʼєднає кілька десятків різних законодавчих ініціатив, які напрацьовані в оборонному комітеті. Він містить як технічні деталі, так і принципово нові норми. Йдеться про більш чіткий опис процесу демобілізації діючих військовослужбовців, а також про часткову зміну підходу до мобілізації громадян до лав Сил оборони.

Зареєструвати документ у парламенті мають до кінця цього місяця, а прийняти, принаймні у першому читанні, – до кінця 2023 року.

Перше завдання, яке має вирішити законопроєкт, – демобілізація військових.

Попередньо в законопроєкті закладено термін у 36 місяців (тобто процес демобілізації розпочнеться не раніше початку 2025-го. – Forbes). Це мають погодити в Генеральному штабі або надати альтернативний варіант, наголошує Бобровська. Тезу підтвердила й заступниця голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла.

Якщо Генштаб не надасть свого варіанту, комітет буде приймати рішення самостійно, уточнив Арахамія під час ефіру.

Також нардепи планують додати нові правила демобілізації поза цим терміном:

• військовослужбовці, яких звільнили з полону, в тому числі іноземці та особи без громадянства (крім тих, хто добровільно здався у полон);
• люди з інвалідністю І та II групи;
• у звʼязку з достроковим розірванням контракту для курсанток;
• у звʼязку з проведенням організаційних заходів у розвідорганах Служби безпеки України (СБУ) та Управління державної охорони України (УДО).

Також має бути врегульоване питання для осіб, які мають онкологію, зазначав у ефірі телемарафону Арахамія. Низка категорій громадян мають право на демобілізацію і зараз.

Військовослужбовці, яких звільнили з полону, але які хочуть продовжувати службу, матимуть право на відпустку 90 днів зі збереженням грошового забезпечення, додає Бобровська з оборонного комітету.

Законопроєкт має врегулювати і ситуацію, коли військові, які мають відстрочку від мобілізації, але знаходяться на службі, також за бажанням можуть демобілізуватися, зазначає заступниця голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла.

Які зміни відбудуться в мобілізації

Депутати хочуть бачити більш активну участь представників Обласних військових адміністрацій (ОВА) та Національної поліції у процесі мобілізації. Зокрема, йдеться про вручення повісток військовозобовʼязаним.

Також місцева влада та підприємства мають здійснювати контроль за прибуттям особи до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), йдеться в напрацюваннях нардепів до майбутнього законопроєкту.

ОВА мають більше включитися в цей процес та також нести за нього відповідальність.

Наразі керівники ОВА та мери міст не хочуть цього робити, оскільки вважають це ударом по їхній репутації, додає Бобровська.

Депутати розмірковують і над наданням уповноваженим особам ТЦК можливості перевіряти у військовозобов‘язаних чоловіків документи, що посвідчують особу, та військово-облікові документи (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного). Раніше таке право мали лише представники поліції, які супроводжували співробітників ТЦК.

Відповідний експеримент уже діє у Львівській області, але має багато нарікань.

Зараз така норма в законопроєкті є, але, можливо, ми її приберемо, – уточнює заступниця голови оборонного комітету Безугла. – Побачимо, як буде проходити процес у Львові

Це має пришвидшити процес та покращити виконання мобілізаційного завдання, прогнозують автори законопроєкту.

Ще одне нововведення – законопроєкт скасовує термін «обмежена придатність». У разі прийняття закону військовозобовʼязаний може бути або придатним до проходження служби, або ні.

Категорія «обмежено-придатний» породжувала лише корупційні ризики та маніпуляції,– каже Безугла

Також документ скасовує відстрочку від проходження служби для осіб, які отримують другу чи третю освіту, додає Бобровська. Кількість охочих навчатися під час дії воєнного стану збільшилася у три рази, зазначає Безугла. Йдеться не тільки про підвищення професійного рівня, але й про уникнення призову на військову службу, додає вона.

Коли приймуть законопроєкт про мобілізацію

Зареєструвати його у ВР мають вже наступного тижня, а розглянути в першому читанні – в середині грудня, кажуть Бобровська та Безугла. «Документ дуже обʼємний, лише порівняльна таблиця займає понад 160 сторінок, тому колегам потрібен час, щоб його опрацювати», – каже Безугла.

Арахамія більш оптимістичний та вважає, що документ приймуть у другому читанні вже цього року. Але навіть прийняття закону не гарантує його впровадження. Ще в травні парламент ухвалив документ про зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років. Але він досі не підписаний президентом. «Можливо, ці два закони будуть підписані разом», – припускає Безугла.

Цієї ночі, 25 листопада, ворог випустив по Україні рекордну кількість ударних БпЛА – 75 “Шахедів”, з них 74 збиті, повідомив командувач Повітряними силами Микола Олещук.

Об 11 годині Повітряні сили уточнили, що “Шахедів” було дійсно 75, а збиті 74 з них.

Повітряні сили уточнили, що пуски були з двох напрямків – Приморсько-Ахтарськ рф та з Курської області.

Протиповітряна оборона працювала у щонайменше шести областях України: Київська Сумська, Дніпропетровська Запорізька, Миколаївська, Кіровоградська.

Також на Дніпропетровщині знищено керовану авіаційну ракету Х-59.

До відбиття повітряної атаки залучено зенітні ракетні війська, тактичну авіацію, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби.

З вересня 2024 року в українських вишах запровадять пілотні військові кафедри. Про це заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький повідомив в ефірі «Радіо Культура».

Військові кафедри будуть відповідати за базову військову підготовку. Вона буде універсальна для всіх хлопців, які вступають у заклади освіти. Також її можуть, за бажанням, пройти дівчата.

“Зараз для цього готується всі інфраструктура, але фактично мова йде про те, що є три аудиторні кредити, плюс здобуття військово-облікової спеціальності “Стрілець”. А її можна здобути пройшовши курс, і тактичної медицини, і базової стрільби.

Це робиться під час фактично чотиритижневого перебування на полігоні. Ми якраз ці всі справи відпрацьовуємо для того, аби запустити з вересня перші експерименти”, – сказав Михайло Винницький.

Військові кафедри є важливою потребою для України, бо навіть якщо завтра буде Перемога, то країна залишається в ситуації, коли їй потрібні офіцери запасу.

На фронті загинув один із ультрас київського “Динамо” Сергій Павліченко, якого разом з батьком засудили за звинуваченням у нібито вбивстві судді на початку 2010-х років, інформує ФК «Динамо».

“Знову чорна звістка з фронту сколихнула нашу громаду. Страшна, жорстока війна забрала життя ще одного захисника України.

Небесне військо поповнив громадський активіст та уболівальник “Динамо” Сергій Павліченко”.

У ФК “Динамо” зазначають, що він був бійцем 78 полку ДШВ.

Загинув Павліченко 18 листопада в районі села Вербове, Запорізької області.

Нагадаємо, батька і сина Павліченків звинувачували у вбивстві судді Сергія Зубкова.

У 2012 році Голосіївський райсуд Києва засудив Дмитра Павліченка до довічного ув’язнення, а його сина Сергія до 13 років позбавлення волі.

Рух “Ультрас Динамо (Київ)” брав активну участь в акціях “Свободу Павліченкам”.

У 2014 році Верховна Рада вирішила звільнити політичних в’язнів, зокрема звільнила Дмитра та Сергія Павліченків, яких було засуджено за звинуваченням у вбивстві судді.

Питання демобілізації українських військовослужбовців строкової служби, термін служби яких вже закінчився, обговорювалося на Ставці Верховного Головнокомандувача. Про це повідомив сьогодні, 24 листопада в коментарі Українському Радіо секретар РНБО Олексій Данілов.

Він розповів: Президент України Володимир Зеленський запропонував провести демобілізацію військовослужбовців строкової служби і військові на Ставці погодилися. Найближчим часом військовослужбовці строкової служби будуть демобілізовані, зазначив секретар Ради національної безпеки і оборони.

“Сьогодні відбулося засідання Ставки Верховного Головнокомандуючого і цьому питанню було приділено велику увагу для того, щоб ми справедливо займалися питанням долучення до нашого війська тих людей, які необхідні нам для обороноздатності країни.

Що стосується мобілізації людей, які проходили строкову службу, то президент попросив і військові погодилися, що найближчим часом ці люди будуть демобілізовані. Цей процес відбудеться і ми розуміємо, скільки їх”, — розповів Олексій Данілов.

За словами секретаря РНБО строковики, в яких закінчився термін служби, але вони бажають залишитися, можуть зробити це, уклавши контракт. Інші ж будуть демобілізовані. “Це справедливо”, підсумував Данілов.